Реферати українською » Геология » Опис свердловинні № 94 Спаська родовіща Нафтуся


Реферат Опис свердловинні № 94 Спаська родовіща Нафтуся

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Вступ

 

Упроцесібуріннянафтовихсвердловинстворюютьсязначнітехногеннінавантаження наоб'єктигідро-,літо – табіосфери. У районахмасовогобуріннясвердловинвиникаєзагрозаекологічногостресу, щопризводить допорушенняприродноїекологічноїрівноваги,падінняресурсно-біогенногопотенціалубіосфери,деградаціїкомпонентів природногосередовища (>різкезменшеннязапасівриби,забрудненняґрунтів йводянихоб'єктів тощо). Цеспричинюють:

-низькийрівеньекологічної безпекитехнологічнихпроцесів;

-недостатнясвідомістьвиконавцівробіт;

-незадовільнийрівень контролюзабруднення із боціекологічних служб;

-низькийрівеньекономічної таморальноївідповідальності зазаподіянуприроді шкоду.

>Можливі заподійнайбільшсильноїнегативної дії наприроднісистемиобумовленівиникненнямвикидів прибуріннясвердловин та їхньогоосвоєнні,порушеннямгерметичностіколони,поривівтрубопроводів буровогомайданчику.

>Досить сильнозабруднюєнавколишнєсередовищенафта йнафтопродукти, котрінадходять наповерхнюземлі як компонентбуровихрозчинів, привипробуваннісвердловин чи врезультатіаварій.Під годинубуріннясвердловининегативнийвплив наґрунти,поверхневі йпідземні водимаєбуровийрозчин. Томуособливуувагунеобхідноприділятитампонажним роботам длязапобіганняперетокамфлюїдів.

Заходь помінімізаціївідходівможутьвключатись упроекти розробкиродовищ ізврахуванняммісцевихприродних умів йтехнологічнихособливостей розробкиродовищ.Чимдовшеексплуатуєтьсябурова чипромисловеобладнання, тім понадоб’ємиутвореннявідходів,різноманітніший,складніший їхньогокомпонентний склад. Комплексприродозахиснихробітвибирають ізурахуваннямособливостейприродно-кліматичних таґрунтово-ландшафтних умівспорудженнясвердловин йпроектноїтехнологіїбуріннясвердловин. Длябуріннясвердловинтребавикористовуватибуровірозчини йтехнологічнірідини, котрієекологічночистими чи котріхарактеризуютьсямінімальнимизабруднювальнимивластивостями.

Упроцесібудівництва таексплуатаціїоб’єктунеобхідновпровадити комплексохороннихзаходів:

1) максимальнозберегтирослинність наприлягаючій територї

2)обов’язковоналагодити роботу у контроліаварійнихситуацій

>Відновлювальні заходь,виходячизіспецифікиоб’єкту,стосуютьсявиключнонормалізації стану окремихкомпонентівдовкілля тастабілізаціїситуації.Найголовніші із нихнаступні:

–усуненнявпливузмінгеологічного та водногосередовища;

–рекультиваціяпорушених земель послеспорудженнясвердловини;

–дотриманнятехнологічного регламенту (правиласпорудження

>об’єкту таправильневикористаннятехніки йтехнічного забезпечення).

 


1.Основначастина

 

1.1Загальна характеристикасвердловини №94Спаськогородовища

>свердловинаприроднійсередовищезабруднення

1.1.1Фізико-географічна характеристикарозміщення бурового майданчика

Уадміністративномувідношеннінафтоверодовищерозташоване на територїДолинського йРожнятівськогорайонівІвано-Франківськоїобласті.Основниминаселеними пунктами районуєміста Долина,Рожнятів, села Врятував,Лоп’янка,Струтинь,ВерхнійСтрутинь,Ясиновець,Іваниківка, Дуба,Рипне.Рельєф районуспокійний,абсолютнівідміткиповерхніколиваються умежах 572–579,7 м.

Узоні бурового майданчикавідсутнібудівельні,зрошувальні таосушувальніспоруди,промислові підприємства. Характеристика майданчика наведена в табл. 1.1.

>Таблиця 1.1 – Характеристика майданчика

№>П/п >Назвапоказників Розмір
1 >Площа ділянки, га 1,5
2 >Відміткарельєфу, м 572–579,7
3 >Глибиназалягання четвертинного водоносного обрію, м >Більше 6 м
4

>Санітарно-захисна зона за ДСК №379/1404–96

>клас СЗЗ –

>розмір СЗЗ, м

3

300

5 >Рельєфмісцевості >Спокійний

>Майданчиквідповідає нормам санітарної тапротипожежної безпеки.

>Загальний станнавколишнього природногосередовища взоні бурового майданчиказадовільний.

>Клімат районупомірно-континентальний ізпомірними температурами йпідвищеноювологістю.

>Середньорічна температураколивається від плюс 5 °З до плюс 7 °З.Середньорічнакількістьопадіввипадає вмежах від 890 мм.Пересічнависотаснігового покривустановить від 44 до 80 див.Середньорічна температурастановить плюс 7,20 З.Мінімальна температуранайхолоднішогомісяця року (>січень)становитьмінус -16,50З, максимальна –найтеплішогомісяця (>липень)становить плюс 28,90 З.Кліматична характеристика йкоефіцієнти, котрівизначаютьумовирозсіюванняшкідливихречовин в атмосферномуповітрі,приведені втаблиці (табл. 1.2) [3].

>Таблиця 1.2 –Кліматологічна характеристика йкоефіцієнти

№>п/п >Назвапоказників Величина
1 >Коефіцієнт «А «,якийвідповідаєнесприятливимметеорологічнимумовам, при якіконцентраціяшкідливихречовин в атмосферномуповітрі максимальна 200
2

>Середня максимальна температуразовнішньогоповітрянайбільш теплогомісяця, З0

28,9
3

>Середня температуразовнішньогоповітрянайбільш холодногомісяця, 0З

-16,5
4 >Коефіцієнт,якийвраховуєвпливрельєфумісцевості 1
5

>Середнярічна «троянда»вітрів, %

>Пн

>Пн-сх

Сх

>Пд-сх

>Пд

>Пд-зх

>Зх

>Пн-зх

>Штиль

6,3

3,2

16,7

13,1

4,8

18,5

20,5

16,9

8,9

6 >Швидкістьвітру/середнібагаторічнідані/,повторюваністьперевищенняякоїскладає 5%, м/с 15

>Територіяродовищавідноситься доКарпатськогогірськогозоогеографічного округу,якийєскладовоючастиноюЗахідно-ЄвропейськоїпровінціїЄвропейсько-Обськоїпідобласті Палеарктики.Ландшафтно-фауністичний комплексперехідний відпередгірного догірсько-лісового.

Уцілому, вводоймах та насушіпостійно читимчасовомешкаютьблизько десятивидівриб,земноводних,плазунів,декількадесятківвидівптахів тассавців. Длязапобіганняпопаданняриби наводоприймальномупристроїводозаборутехнічної води нарічці передбаченегратки –вловлювачі.

>Доситьрізноманітнийвидовий склад наданійділянці йорнітофауни.Середїїпредставників можназустрітигоробців, ворон, сорок, сов,зозуль,денниххижаків,дрімлюг,сиворакш,дятлів тачисленнівидигоробиних.Негативнийвпливгосподарськоїдіяльності дляптахівнайбільшепроявляється у шумовогозабруднені тапорушенні місць їхньоготрадиційногогніздування.

>Середссавців можнавідмітити такихпредставників:заєць,польовка, косуля, дикий кабан,лисиця, ласка.Основнимнегативнимвпливом їмєзменшення місцьперебування, шум від роботимеханізмів таагрегатів танебезпека відпрацюючихмеханізмів. Натваринний світлопроектована діяльністьздійснюєопосередкованийвпливсеред яківажливемісцепосідаєшумовезабруднення прибудівництвісвердловин. Приексплуатаціївплив натваринний світло якщозведено домінімума –присутністю на проектногооб’єкті людей (>працівників) таспорудоблаштуваннясвердловин.

>Щодоузагальненої характеристикаприродно-заповідного фонду,флори йфауни тоціннілісові йзаповіднірослини вмежах СЗЗвідсутні.Немаєтакож внаявності на землях, щоприлягають до територї майданчика,рідкісних йзникаючихвидіврослин, котріохороняються. Умежах територї, щоприлягає до майданчика,відсутнійприродно-заповідний фонд, немаєціннихмисливськихвидівфауни,мисливськихугідь,рідкісних тазникаючихвидівтварин.

>Гідрографічнасітка наплощі представленаріками Дуба йЧечва із їхнього притокамиМанявкою,Гривою,Ценявою,Смерекою,Ясиновцем табагатьмаіншимималимирічками й потоками. Упівнічно-західнійчастиніплощіпротікають притоки р.Свічі-Саджава,Сивка,Турянка.Всіріки належати добасейнурікиДністер.Рікипротікаютьнавхрестпростягання Карпат. УзоніЗовнішніх Карпатвідзначаються великиминахилами йбурноютечією, частозустрічаютьсяводоспади.Виходячи наПередгір’я,рікиутворюютьширокідолини.Рівень води урікахнепостійний йзалежить від пори року [1].

Народовищічетвертиннівідкладипредставленісуглинкомкоричневим, повторюємо,щебенюватим,пухким.Зведенийінженерно-геологічнийрозріз доглибини 6 м заданимиінженерно-геологічнихвишукуваньмаєтакийвигляд:

>ІГЕ-1 –насипний кулю згалечникового грунту ізгрунто-рослинним кулею;

>ІГЕ-2 –грунтово-рослинний кулю,пухкийтугопластичний;

>ІГЕ-3 – суглиноккоричнево-бурийтугопластичний потріщинах із гумусом,пухкий;

>ІГЕ-4 – суглиноккоричнево-сірий ізпрошаркамисупісків.

>Підготовчі роботи добудівництвасвердловинипередбачаютьплануванняплощі майданчика,влаштування систем дренажу,прокладаннятехнологічних йпобутовихтрубопроводів із їхньоготермоізоляцією, установкупожежнихгідрантів. Наділянцібудівництвасвердловинивизначенітехнологічниймайданчик длябуріннясвердловини та комплексобладнання дляприготування буровогорозчину,зони дляінвентарнихвагончиківмайстра,житловихвагончиків, вагончикисоціальноїсфери,котельні,амбарів для буровогошламу.Грунти намайданчикубудівництвапредставленігрунтово-рослиннимсуглинистим кулею.Максимальнепромерзання грунту 0,8 м.Тривалістьопалювальногоперіоду врік – 184дні.Тривалістьзимовогоперіоду врік – 101 день.Азимутпереважаючого напрямівітру – 270–315 град.Максимальнашвідкістьвітру 15 м/с. [3].

1.1.2 Характеристикагеологічногосередовища

УгеологічнійбудовіСпаськогородовищаприймають доляосадовіутвореннякрейдової,палеогенової,неогенової,антропогенової систем.

>Промисловескупченнянафти йрозчиненого газузвязані ізвідкладамиверхньомінілітовоїпідсвітименілітовоїсвітиолігоцену.

>Спаськаплоща, згіднотектонічногорайонуванняУкраїнських Карпатрозташована одинярусі складок вБориславо-ПокутськійзоніПрикарпатського передовогопрогину.Ця зонаєскладно-побудованийантиклінарій,сформований зсистемоюпереваженьантиклінальних складок,складенапалеогеновим йкрейдовимифлісами йміоценовимихасами.Спаська складка, ізякоюзвязанеродовище,перекриваєтьсяЛопянецькоюскладкоюБереговоїсвіти.

Тутвиділяютьтакож складкиВерхньо-Струтинська,Оболонська,Нижньо-Струтинська.Продуктивний обрійзалягає наглибині 1044–3000 м,складенийтуфітами,аргілітами,алевролітами,пісковиками.Товщина йогозмінюеться від 39 до 154 м.

>Піщано-аргілітовийгоризонттпідвищеного опорускладений в основному темносірими йчорнимиаргілітами ізпрошарками йлінзамипісковиків йалевролітівтовщиною віддесятківсантиметрів до 2–3, адеколи до 8 м.Згідноданихпромисловогеофізичнихдосліджень обрійпідрозділяється на13умовнихпачок (>зверху вниз):аргілітову, А, Б, У, Р, Д, Є, Ж,підвищеного опору, а, б, в, р. У всіх пачках,крімаргілітовоївиділяютьсяпродуктивніпласти-колектори-пісковики йалевроліти.

>Туфітовий обрійчіткопросліджується врозрізіверхньоменілітовоїпідсвіти.Майже у всіхсвердловинахвінпродуктивний, уявленьтуфітами –тріщинамиколекторами.

Урезультатігосподарськоїдіяльностілюдини,зокремавнаслідоквидобуваннянафти,геологічнесередовищезазналозначнихзмін.

>Вплив нагеологічнесередовищезаключається вможливійфільтрації бурового та тампонажногорозчинів,змініхімічного складупідземних вод тафільтраційно-ємкостнихпараметрівпорід,утвореннятехногеннихвідкладів.

Длязменшення тазапобіганняшкідливоговпливупроектованоїдіяльності нагеологічнесередовище проектом передбачененаступні заходь:

–спорудженнясвердловини проводитися увідповідності ізтехнологічним регламентом;

–конструкціясвердловини, Яказабезпечитьбезаварійністьтехнологічногопроцесу, асаме:попередженнярозмивуустясвердловини таізоляціягрунтових водзавдяки спускунаправлення доглибини 12 м та спуску кондуктора доглибини 150 м, ізметоюперекриттяверхніхводоноснихгоризонтів йзахисту їхні відзабрудненняфільтратом буровогорозчину прибуріння подпроміжну колону;

– дляпопередженняперетоківфлюїдів йпластових вод взаколонномупросторіцементнийрозчин за всімаобсадними колонамипіднімається доустясвердловини;

–густина буровогорозчинупередбачається такою,щобгідростатичнийтискстовпа буровогорозчинуперевищувавпластовийтиск на майже 7%;

– длязапобіганнявикидупластовихфлюїдів наустісвердловини прибурінні подексплуатаційну колонувстановлюєтьсяпротивикиднеобладнання напроміжнуколону-превентор типуППГ-280/80х21;

–враховуючигідрогеологічніумови майданчика подбудівництвосвердловини (>фізико-механічнівластивостіґрунтів,низькийкоефіцієнтфільтраціїґрунтів), длязапобіганняпросочуваннястічних вод в обрійґрунтових водспорудженоамбариглибиною 3 м ізвлаштуванням повсійплощіамбарівпротифільтраційного глинистогоекрану, ізкоефіцієнтомфільтрації що неперевищуєзначення 10–6см/сек. [3].

1.1.3 ХарактеристикапокладівнафтиСпаськогородовища

>Геологорозвідувальні роботи наплощі Врятував проводились 1958–1964р.р. У 1959 р. зпошуковоїсвердловини1-Сп буводержанийприплив іздебітом 28т/добу на 11 мм.штуцері зверхніхменілітовихвідкладів..Видобутокнафти народовищірозпочато вгрудні 1960 р.ЕксплуатаціюродовищаспочаткуздійснювавРожнятівськийнафтопромисел НПУ «>Долинанафта», але всьогоднішній деньНГВУ «>Долинанафтогаз».

Упромисловурозробкуродовище введено в 1966році згідно ізПриказуМіннафтопромаЇ437 від 16.08.1966 року ввідповідності ізтехноглогічноюсхемоюскладеноюЦНДЛобєднання «>Укрнафта».Перший підрахунокзапасів бувзроблений в 1964році набазіданих двохрозвідувальнихсвердловин йзатверджений вДКЗ СРСР 11.06.1965 року.

>В1990 р.затвердженіДКЗ СРСРзапасинафти покатегорії С1 вкількості:початковібалансові 14186 тис. т (зокрема. поСпаськійскладці 13617тис.т.),початковівидобувні 2010тис.т. (зокрема. поСпаськійскладці 1975 тис. т.). Урезультатіперерахунку 1989-гороцібалансовізапасинафтикатегорії С1 поверхньоменілітовомупокладуСпаськоі складкизменшились на 40%,видобувні на 62%.

>Основною причиноюзменшеннябалансовихзапасівверхньоменілітовогопокладуСпаської складкиєскороченняплощінафтоносності.Закачка води проводитися народовищі із 1968 року, дляцихцілейвикористовуєтьсяпрісна вода ізрічкиЧечви йпопутнапластова вода Якавидобувається разом ізнафтою.Промислово-нафтоноснимивідкладамиєверхньоменілітовий.Глибиназалягання їхнього 1044–3000 м.Колектораминафти єтуфіти йпісковики, щомаютьнизькіколекторськівластивості.

НафтаСпаськогородовищарухлива (>вязкість 1,9*10–3МПа) із невеликимвмістом газу (76 м3/м3),високопарафіниста (9,4%).Початковийпластовийтиск попокладу приведень довідмітки 1000 м.складав 13МПа.,тискнасичення газом ->10,9МПа. За станом на 01.01.1991 р. зродовищадобуто 1369,4 млн.т.нафти, 543,7тис.т. води, 285,4 млн. м3 газу, закачано 5871,3 тис. м3 води.Поточнийкоефіціентнафтовіддачі породовищурівний 0,097.Кількістьрозчиненого внафті газускладає 76 м3/м3, щовідповідаєтиску 11,1МПа. ДляпокладуСпаської складкитискнасиченняприймається 11,1МПа,газовмістпластовоїнафти 76 м3/м3, чи 90 м3/т.

Увідповідності ізприйнятимзначеннямтискунасичення,відповіднозалжностям буливстановленісередні дляродовищапараметри:обємнийкоефіцієнт 1,2334,вязкість 1,9мПа*с,густина 0,728т/м3. НафтаСпаської складкивідноситься досередніх помолекулярнійвазі йвязкості,малосірчана,смолиста йвисокопарафіниста. Похімічному складунафтиналежить догрупиметано-нафтеновихнафт ізметановоюосновою. Нафтаверзньо- йнижньоменілітовихвідкладівпідвернутогокрилаЛопянецької складки по своїмфізико-хімічнимвластивостямподібна ізнафтоюСпаської складки.Водонасиченістьверзньо-менілітовихвідкладівСпаської складкивстановлена на невеликихділянках вСпаськомублоці (втуфітовомугоризонті, в пластах «>А+Б»), вНижньо-Струтинському (в пластах б й р), вСтрутинському (в пластах Ж, а, б, в, р) блоках. УОльховськомублоцівідкладиверхньоменілітовоїпідсвітиповністюобводнені. ВодаверхньоменілітовоїпідсвітиСпаської складкивідноситься дохлоркальцієвого типу (по В.А.Суліну).Мінералізаціяїї 55–92г./л,густина 1,035–1,058т/м3,коефіціентметаморфізації 0,96–1,01 [3].

1.2Загальнівідомості пробудівництвосвердловини №94 >Спаськогородовища

>Сучаснабурова установка –ценевеликепромисловепідприємство. Тутє своясиловапідстанція, установка дляприготування глинистого й тампонажногорозчину,буровавишка тадеякеіншеобладнання, якунеобхідне для спуску йпідйомубурильних труб.

>Конструкціюсвердловини №>94-Спаськогородовища передбачене згідно іздіючиминормативними документами ізврахуваннямгірничо-геологічних умів проводкисвердловин наданійплощі,економічнихміркувань,природоохороннихвимог, атакож ізогляду натехнологіїбудівництваглибокихсвердловин.

>Кількість йглибину спуску колонвизначеновиходячи із умівможливостіуспішногопроведеннярозкриттягоризонтів, котріскладаютьрозрізсвердловини,вимогщодоохоронинадр йнавколишньогосередовища приіснуючихтехнологіях.

>Свердловиноюназиваютьгірськуциліндричнувиробку, щоспоруджується без доступу внеїлюдини йдіаметрякої в багаторазівменший віддовжини.

>Початоксвердловининазиваєтьсяустям,циліндричнаповерхня –стінкою чи стволом, а дно –вибоєм.Відстань відустя довибою поосі стовбуравизначаєдовжинусвердловини, а, попроекціїосі на вертикаль –їїглибину.

>Свердловинибурятьвертикальні йпохилі. Уостанньомувипадкусвердловинупримусововикривляють згідноранішезапроектованогопрофілю.Свердловинибурятьступенево,зменшуючидіаметр відінтервала доінтервала.Початковийдіаметрнафтових йгазовихсвердловин, як правило, неперевищує 900 мм, акінцевийрідкобуваєменшим 165 мм.Глибинисвердловинколиваються в широкихмежах: віддекількохсотень додекількохтисячметрів.Усівидиробіт, котрівходять у циклбудівництвасвердловини,поділяються на:

1.Підготовчі роботи до монтажу буровогообладнання (>планування майданчика подбурову,проведенняпідїзднихдоріг,прокладення водопроводу,підвіделектроліній, телефонного зв'язку);

Монтаж буровогообладнання (>встановленняфундаментів йблоківобладнання ними,обв'язкаобладнання, захиствишки таобладнання).

2.Підготовчі роботи добуріннясвердловини (>встановленнянаправлення;оснащенняталевоїсистеми;буріння под шурф йвстановлення вньому сурми; монтаж йвипробуванняпристосуваньмалоїмеханізації, щоприскорюють йполегшують процесвиконанняробіт;приєднання б)фового шланга довертлюга й стояка;підвішуваннямашиннихключів;перевіркаприладів;центруваннявишки,перевіркагоризонтальності ротора);

3.Буріннясвердловини,кріпленняїїстінокобсадними колонами йрозмежуванняпластів;

4.Вториннерозкриття продуктивного пласта (приперекритомуколоноюпласті),випробування,освоєння йздачасвердловини вексплуатацію;

5. Демонтаж буровогообладнання;

6.Перевезенняобладнання нанову точку.

>Усівидиробіт наетапах 1,2,3,6 й 7виконуютьсявишкомонтажниками, на виборах 4 –буровими бригадами, але ветапі 5 – бригадами длядослідження таосвоєннясвердловин[6].

На малюнку 1.1 як приклад,зображено схему установки длябуріннянафтових тагазовихсвердловин (рис. 1.1)

>Поглибленнясвердловиниздійснюється шляхомруйнуванняпороди навсійплощівибою (безвідбору керну) чи на йогопериферійнійчастині (ізвідбором керну). Уостанньомувипадку вцентрісвердловинизалишається порода (керн), якоїперіодичнопіднімають наповерхню длявивченняпройденогорозрізупорід.

>Залежно від характеруруйнуванняпорід таглибинивиробокзастосовуютьтакіспособибуріння:

1)механічні –ударний,обертовий,вібраційний,ударно-обертовий, колипородируйнуються подвпливом нимипородоруйнівнихінструментів;

2)фізико-хімічні –термічний,вибуховий,гідравлічний,електрогідравлічний,ультразвуковий таллазмовиї.

>Найчастішебуріннявиконуютьмеханічними способами, іздругоїгрупи практичнозастосовуютьтермічний (>вогневий)спосіб.Зруйнованийґрунт (>буровийдріб'язок, шлам)видаляють ізвиробки задопомогою глинистогорозчину чи води,струминоюстисненогоповітря,шнековимипристроями,желонками таіншимипристроями, котрівибираютьзалежно від способубуріння,глибинивиробки та виду грунту.


Малюнок 1.1 – Схема установки длябуріннянафтових тагазовихсвердловинобертовим способом.

>Буріннясвердловиниздійснюється іздопомогоюспеціальнихбурових установок як насуші, то й наморі, як приклад установокзображено на малюнку (рис. 1.2).

>Стінкисвердловин услабких,пухких танасичених водоюґрунтахзакріплюютьсталевимиобсадними трубами.Колониобсадних трубзбирають ізланок 1,5…4,5 мзавдовжки,з'єднаних муфтами,ніпелями чивгвинчуванням.



Малюнок 1.2 –Бурові установки

>Обладнання таінструмент длябурінняшпурів йсвердловин:
а –бурильний молоток; 6 –ручнеелектросвердло;в-форми головок бура; р – схема ручноготермобура; буд – буріручні; е –самохідна установка колонковогобуріння;є –робочі наконечники; 1 – трубки,зварені у рамку; 2 –циліндр; З –буротримач; 4 – глушительшумів; 5 –поворотна рукоятка; 6 –повітряний шланг; 7 – патрубок; 8 – корпус; 9 – ручка; 10 –електрокабель; 11 – патрон; 12 –верхнякришка; 13 – сопло; 14 – камеразгоряння; 15 –паливна трубка; 16 – щиток; 17 – труба; 18 –повітряний кран; 19 – манометр; 20 –паливний кран; 21 –паливний шланг; 22 –редукторний клапан; 23 –паливний насос; 24 –паливний бак; 25 –ручнийбур-щуп; 26 –лопатень-змійовик; 27 –лопатень-желонка; 28 – клапан; 29 –двигун; 30 – насос; 31 –щогла; 32 – блок; 33 – трос; 34 –вертлюг; 35 – штанга; 36 – ротор; 37 –буровий снаряд; 38 – коронка,армованарізцями із твердого сплаву; 39 – тісаме,дрібними діамантами; 40 –шротова коронка; 41 –шарошечне долото; 42 –хрестоподібне долото; 43 –уступчасте долото.

>Всівидиробітєскладовимичастинами основноговиробництва вбурінні йвідрізняються один від одноготехнологічнимиособливостями, атакожзастосовуванимитехнічнимизасобами [4].

першийетаппочинається ізвиконання земельніробіт,обладнання таперетягування й монтаж наточці, де будутьбуритисвердловину,блоків на якізмонтованавишка йіншогообладнання.Після цогобуровеобладнаннявипробують йвиконуютьпідготовчі роботи.Підготовчі роботи добудівництвабуровоївключаютьпланування майданчики,прокладеннятрубопроводів,лінійелектропередач,перетягування буровогообладнання.Будівельно-монтажні роботивключаютьзбираннябурової,спорудження фундаменту длявежі йобладнання, монтаж бурового й силовогообладнання.Підготовчі роботи добуріннясвердловинздійснюються послезакінченнябудівельно-монтажнихробіт.Ці роботивключають оснасткуталевоїсистеми,підвіскамашиннихключів,встановленняелементівмалоїмеханізації,складаннябурильнихсвічок,буріння йкріплення шурфи.


Іншийетап –буріння йкріпленнясвердловини –вважаєтьсязакінченим после спуску усвердловинуостанньоїобсадноїколони.

>Основнимпроцесом циклубудівництвасвердловиниєбуріннястовбурасвердловини, йогокріплення,геофізичні йелектрометричнідослідження.

>Операціїбуріннявимагаютьбудівництвопід'їзнихдоріг,монтажноїпло-щадки,ємності длябуровихрозчинів й, поможливості,тимчасовихробочихсе-лищ чивагончиків на колесах.Звичайноопераціїбурінняпроводятьсяцілодо-бово, 7днів утиждень. Наплощадцівстановлюютьпересувнулабораторію длявизначенняпочатковихвиходівнафти й газу (>слідівнафти й

газу) у буровомушламі (>шматочкахпороди з кулі наглибині),взятих напевнихглибинах.

>Після того, якобрана майданчиксвердловини,готуєтьсямонтажна майданчик.Площамонтажних майданчиківзвичайноскладає від 0,02 до 0,05 га; смердотіявляють собоюрівні майданчики, на яківстановлюєтьсяустаткуваннябурової. як правило наплощадцірозташовуєтьсябуровавишка йнеобхідніпристрої (>наприклад,насоси,ємності длябуровихрозчинів,відстійник-нагромаджувач,генератори,стелажі для труб й т.д.).Найчастішевикористовуєтьсябуровавишка дляобертальногобуріння, що працює від дизельногодвигуна.Буровавишказабезпеченапіднімальноюсистемою (котраскладається ізвласневишки,верхнього блоку йрухливого блоку) дляпідйому іопускання бура.Голівка буракріпиться (йобертається) задопомогоюпорожньоїбуровоїколони,нові ділянки чисекції доякоїприєднуються вміру проходкисвердловини.Подрібненішматочкипородипіднімаються зсвердловинибурильнимрозчином, щопостійноциркулює внизусерединібуровоїколони, проходити через відчиниголівки бура йпіднімається вгору покільцевомупросторуміжбуровоютрубою йстінкоюсвердловини чиобсадної сурми.Буроварідина чирозчинзмащує йпрохолоджуєголівку бура,врівноважуєтиск усвердловині йвиноситьшматочкипороди наповерхню.

Наповерхнірідина, щоповертається, (>розчин) проходити черездекількаємностей чиамбарів, у якішматочкипородивідокремлюються відрозчину. Убагатьохвипадкахзастосовуютьсятакожвібросита длявідокремленнячастоксланцевих глин,відокремлютьпісок й мул ізметоюполегшеннярозділенняшматочківпороди йрідини.Пісок йчастки мулу,відділені від буровогорозчину,звичайноскидають увідстійник-нагромаджувач.Після того, яквідділенішматочкипороди,буровийрозчинподається навхід насоса й циклповторюється.Шматоккипорідєосновнимивідходами, щоутворюються прибурінні.Шматочкигірськихпорідможутьутримувати зарахунокадгезії до 10%твердоїфази буровогорозчину. Урезультаті цогопотенційнізабруднюючіречовинизв’язані ізбуровимирозчинами, котрізастосовуються.

>Спочаткусвердловинабуриться наглибинублизько 30 м й внеїцементується труба кондуктора чиобсадна труба.Необхіднадовжина сурми кондукторазалежить від перепадутисків дляпромиваннясвердловини прибурінні доглибиниповерхневоїобсадної сурми,тиску вшарі йрозташуванняводозабору. Труба винна бутивстановлена вгірську породу,доситьміцну;щобвитриматимаксимальнийочікуванийтиск. Досвердловиниприєднується рядклапанів прилаштую длязапобіганнявикидів.Викидвідбувається до тоговипадку, колитиск ушаріперевершуєпротитискполони буровогорозчину, щостворюєумови длявикидупластовихфлюїдів зсвердловини. Цеєоднією ізнайбільшихнебезпек прибурінні, щопризводить до великихвтрат.Правильнийпідбір складу буровогорозчинуєістотним длявирішенняцієїпроблеми.

>Буріннявідновлюють после установкиобсадних труб йклапанів,застосовуючиголівку бураменшогорозміру. Коліглибина проходкидосягнекількохдесятківметрів, зсвердловинивиймаєтьсябурова колона йголівка бура, аповерхневаобсадна трубаопускається усвердловину йцементується вній. (>Глибинаповерхневоїобсадної сурмизалежить від місцьперебуванняводозаборів,тисків ушарі йсхильностісвердловини дообвалення).Цяопераціяпопереджаєяке-небудьобваленняповерхневого кулі усвердловину; вонтакожмає наметізахиститиводоноснігоризонти відзабруднення.Якщонаявні болееглибоківодоноснігоризонтипрісної води, то цементвидавлюють через сурми длязакупорюванняшарівпрісної води йзапобіганнярозведення буровогорозчину (ізнаступнимпроникненнямзабруднення взони ізпрісною водою). Цепопереджаєколиваннящільності буровогорозчину йнабрякання глин, щозустрічаються вдеяких кулях.

>Під годинупроцесубуріння зсвердловиниперіодичновиймаєтьсябурова колона длязмінибуровоїголівки, установкиобсадних труб чивідборукернових проб зстовбурасвердловини (рис. 1.3).

Малюнок 1.3 –Бурова установка


як вжепояснювалосьраніше,спочаткувстановлюється труба кондуктора наглибину порядку 30 м ймонтуютьсяклапани.Потім, коли прибурінніпройшлизонипрісної води чиводоноснігоризонти,встановлюєтьсяповерхневаобсадна труба. Урозвідницькихсвердловинах после установкиповерхневоїобсадної сурмиздійснюють проходкусвердловини напроектнуглибину до монтажуостанньоїобсадної сурми. Ос-кількиобсадна колонасвердловиникоштує дорого, то болееглибокі ділянкиобсадноїколони невстановлюють довизначенняпотенційнихможливостейсвердловини повидобуткукопалини. Інавпаки, после проходкиексплуатаційноїсвердловиниможе бутивідразувстановленаобсадна колона ізметоюпопередженняобваленнясвердловини. Такихсвердловинах уміру проходкидодатковіобсадні сурмименшогодіаметраопускаються усвердловину йцементуються вній.Звичайно30-метрові ділянки,утворенітрьома10-метровимивідрізками труб,послідовноопускаються встовбурсвердловини додосягненнякінцевоїглибини.Після установкиобсадноїколонивідпрацьованийбуровийрозчин й цементповертаються наповерхню. Установкаобсадноїколони йпідготовкасвердловини допромисловоїексплуатаціїназиваютьсяостаточнимиопераціями.

Через широкийдіапазон складубуровихрозчинівпотенційнізабруднюючіречовинимістяться увідпрацьованихбуровихрідинах.Використанийрозчинзберігається уамбарі-накопичувачі, тоньогоможутьпопадати ііншізабруднювачі приексплуатаціїсвердловин [3].

1.3Аналізчинниківзабрудненнянавколишнього природногосередовища прибудівництвісвердловини №94Спаськогородовища

 

1.3.1Загальна характеристикаосновнихджерелзабрудненнякомпонентівдовкілля

Урезультатіспорудженнясвердловиниможливівпливи нанаступнікомпонентинавколишнього природногосередовища:

1)геологічнесередовище

–порушеннягеологічногосередовища врезультатіспорудженнясвердловини;

2)воднесередовище

–можливиймінімальнийвплив нагрунтові води;

3) грунт

–спорудженнясвердловини навідведенійземельнійділянціплощею 1,5 га, іззняттямродючого кулі грунту таскладуванням вкагати длязберігання йподальшого Повернення надануділянку припроведеннірекультиваціїземлі;

4) атмосфера

–викидишкідливихречовин ватмосфернеповітря прироботі дизель-генератора увипадкуаврійноговідключенняелектроенергії,випаривуглеводнів ізшламовихамбарів;

–шумовийвплив від роботибурової установки та дизель-генератора.

>Основнимипотенційнимизабруднювачаминавколишньогосередовища приспорудженнісвердловиниє:

–промивнірідини татампонажнірозчини;

–буровістічні води (БСС) йбуровий шлам (>БШ);

–продуктивипробування йосвоєннясвердловини (>пластовіфлюїди);

–матеріали йхімреагенти дляприготуванняпромивнихрідин йтампонажнихрозчинів;

–ємностіпобутовихстічних вод;

–металеві,бетонні таіншівідходиспорудженнябурової установки;

–продуктизгорянняпалива вдвигунахвнутрішньогозгорання (>ДВЗ);

– парівуглеводнів із шламового коморі.

>Можливі заподій йшляхинадходженнязабруднювальнихречовин унавколишнєсередовищерозподіляються натехнологічні йаварійні.

Дотехнологічних причинвідносяться:

–забрудненняпідземних вод черезнегерметичність колон йнеякіснецементування.

Доаварійних причинвідносяться:

–поривитрубопроводів,розливиПММ;

–нафтогазоводопрояви тавідкритіфонтани впроцесібуріннясвердловини;

–аварійніситуації йпорушеннятехнологіївипробуваннясвердловини. (рис. 1.4).

Малюнок1.4-Аварійніситуації прибудівництвісвердловини

>Забруднюючаздатністьбуровихрозчинівзалежить відкількості йтоксикологічної характеристикихімічнихреагентів, щозастосовуються для їхніобробки. Прибуріннісвердловинвикористовуютьсяреагенти йречовини 3, 4 класунебезпеки.

>Вибурена порода за складомнетоксична, але й,диспергуючись усередовищі буровогорозчину,їїчастинкиадсорбують насвоїйповерхнітоксичніречовини йможуть негативновплинути нарослинний світло,грунтові води.

>Основнимифактороми, щовпливають на грунт,ємеханічніпошкодження йзабруднення.Механічнепошкодженняповязане ізнеобхідністюпроведенняземлянихробіт,роботою автотранспорту [3].

Приспорудженнісвердловини, монтажу та демонтажу буровогоустаткуванняпередбачені заходь, щовиключаютьзабруднення територївідходамиметалу,залізобетону, дерева таіншимиматеріалами.

>Значеннярозрахунковихвикидівзабруднюючихречовин напроммайданчику й вмежахсанітарно-захисноїзонивизначеноївисновкомРожнятівськоїрайСЕС неперевищуєдопустимірівнівпливу наатмосфернеповітря (>табл..1.3).

>Таблиця 1.3 –Основніджерелазабруднення йперелікзабруднюючихречовин, щовикидаються ватмосфернеповітря

№п/п >Джерелавиділення >Джерелавикидів >Забруднюючіречовини, щовикидаються у повітря
>Номериджерел >Назваджерела
1 >Амбаросвоєння 1 Смолоскип

>Двоокис азоту, окисвуглецю, сажа,сумішнасиченихвуглеводнів З28

2 >Ємність длязберіганнядизпалива 2 >Викидна труба

>вуглеводніграничні З1219 (>розчинникРПК-265 П таінш.)

3 >Дизельгенератор навипадокаварійноговідключенняелектроенергії 3 >Викидна труба

>Сажа,сірчистийангідрид, окисвуглецю,двоокис азоту, окис азоту,вуглеводніграничні З1219 (>розчинникРПК-265

4 >Амбар дляшламу 4 >Неорганізоване

>Сумішнасиченихвуглеводнів З28

5 >Амбар дляшламу 5 >Неорганізоване

>Сумішнасиченихвуглеводнів З28

6 >Прийомнаємність 6 >Неорганізоване

>Сумішнасиченихвуглеводнів З28

7 >Прийомнаємність 7 >Неорганізоване

>Сумішнасиченихвуглеводнів З28

8 >Прийомнаємність 8 >Неорганізоване

>Сумішнасиченихвуглеводнів З28

Прибудівництвісвердловинизабрудненняповітряногосередовищазведено домінімуму.Буріння тавипробовуваннясвердловини якщо вестисябуровоюустановкою «Уралмаш4Е-76» наелектроприводі, навипадокаварійноговідключенняелектроенергії передбачене дизель-генераторТМЗ – ДЕ –104Сз. Ухолоднийперіод рокубуровий верстат,привишковіспоруди,житловіприміщення будутьзабезпечуватись теплом відкотельноїЕПВА-71М.Джереломнезначногозабруднення атмосферногоповітря євикидизабруднюючихречовин, щовиділяються привипаровуванні ізциркуляційноїсистеми,шламовихамбарів.

>Забруднювачаминавколишньогосередовища прибуріннісвердловинєхімічніреагенти, щозастосовуються дляприготуваннябуровихрозчинів.

На даний годину не усіреагенти, щовходять у склад,мають ГДК йпоказникишкідливості [8].

>Досить сильнозабруднюєнавколишнєсередовищенафта йнафтопродукти, котрінадходять наповерхнюземлі як компонентбуровихрозчинів, привипробуваннісвердловин чи врезультатіаварій.Під годинубуріннясвердловининегативнийвплив наґрунти,поверхневі йпідземні водимаєбуровийрозчин. Томуособливуувагунеобхідноприділятитампонажним роботам длязапобіганняперетокамфлюїдів.Роботадизельних установок протягом рокузабезпечуєвикид до 2 твуглеводнів йсажі, понад 30 т оксиду азоту, 8 т оксидувуглецю, 5 тсірчистогоангідриту.

До складупромивочнихрідин, котрітежєзабруднювачаминавколишньогосередовища, входитицілий рядхімічнихінгредієнтів,якимвластивітоксичність (>амоній,феноли,ціаногрупа,свинець,барій,поліакриламід).Особливоекологічнонебезпечнийскидпромивнихрідинспеціальногопризначення,наприклад, насодовійоснові. Анаявністьорганічнихреагентівсприяєутвореннюсуспензій йколоїдних систем устічних водах.

>Відпрацьованірозчинизберігаються уамбарах-накопичувачахмісткістю вдекількатисячкубометрів, девідбувається йоговипаровування тапроникнення уґрунт йпідземні води.

>Значнакількістьтоксичнихелементівпоступає унавколишнєсередовище привикидахпідземнихмінералізованих вод.Лише однааварійнасвердловина ззвичайнимхімічним складомрозсолів,характерних

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація