Реферати українською » Геология » Геологічна характеристика Долинського родовіща


Реферат Геологічна характеристика Долинського родовіща

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Вступ

>Курсовепроектування іздисциплінитехнологіявидобуткунафти проводитися назавершальнійстадіїнавчальногопроцесу йсприяєзакріпленнютеоретичних йпрактичних знань.Вонодаєможливість длявирішення завданьпов’язаних ізрозробкою таексплуатацієюнафтовихродовищ, посутівирішуєпроблемипроцесівгірничоговиробництва ізвилученнякориснихкопалин (>нафти, газу) ізнадр землі.

>Нафтогазовапромисловість Українивиникла набазінафтовогопромислу України (>видобуток йпереробканафтової вопз, асфальту,озокериту таіншихбітумнихмінералів),якийіснував віднайдавнішихчасів аж допочатків йзародженнявеликоїнафтово-озокеритної, азгодом йгазової,видобувної тапереробноїпромисловість як у краю, то й уЄвропіпочинаючи із 1853 р.Нафтовапромисловістьвідіграєзначущу рольекономіці країни,адже вонзабезпечуєбільшістьгалузей народногогосподарстванеобхідноюсировиною, продуктаминафтопереробки. Нафта був йзалишаєтьсястратегічноюсировиною й одним ізнайважливішихфакторівекономічноїнезалежностібудь-якої держави.

На територї Україниіснує тринафтогазових реґіони:Карпатський,Дніпро-Донецький йПричорноморсько-Кримський.Довжинанафтопроводівскладає 3,8 тис. км. З 31нафтоперекачувальноюстанціями.Довжинагазопроводів 34 тис. км., котріобслуговує 212компресорністанції.

Українамає 13підземнихсховищ газу ізоб’ємом 43 млрд. куб. м.Протягомостанніх роківгалузьстабілізувалавиробництво йзабезпечилавидобуваннянафти нарівні 4,2 млн. тон й газу нарівні 18 млрд. куб. м.

У курсовомупроектірозглянуто тему ">АналіздобувнихможливостейсвердловинобладнанихУШГН".Уроботівпроваджуютьсядослідженнясвердловин, котрізнаходяться наДолинськомуродовищі.

>ДОЛИНСЬКЕНАФТОВЕРОДОВИЩЕрозташоване вІвано-Франківськійобласті.Спосібексплуатації -фонтанний йнасосний.Площа понад 30 км2.Глибиназаляганнянафтоноснихверств - 1600-3000 м.,потужність - до 100-120 м.Густинанафти 840-846кг/м3,малосірчиста.Експлуатується із 1956 р.

У курсовомупроекті описаногеологічну характеристикуДолинськогородовища,продуктивнихпластів;вивченіформизалягання й складпоріднафтонасиченняпластів. Проведеноаналіздобувнихможливостей йтехнологічнихрежимів роботисвердловини,зробленорозрахунки повиборуустаткування,інструкції йрекомендації ізексплуатаціїсвердловини.Відображено роботуштанговоїсвердловинноїнасосної установки йтехніка безпеки приїїексплуатації.


1.Загальнівідомості прородовище

>Долинськенафтогазоверодовищерозташоване на територїДолинського районуІвано-Франківськоїобласті

>Обласний центр м.Івано-Франківськ,якийявляєтьсядоситькрупним йкультурним центром України,знаходиться в 70 км відродовища йзв’язаний із м. Долиназалізницею йавтомагістраллю.Такий жзв’язок районувстановлений ізмістами Стрий й Львів.Сільськінаселеніпунктизв’язаніміж собоюпереважноґрунтовими шляхами ізгравійнимпокриттям.

>Основниминаселеними пунктами районуєміста Долина йБолехів, селаЯворів,Тяпче,Княжолука,Гошів таінші.

>Клімат районупомірно-континентальний ізпідвищеноювологістю.Середньорічна температураколивається від +5 З до +7 З, максимальнасередньомісячна температурарівна +19.5 З,мінімальна – (- 9.4 З).Річнакількістьопадівдосягає 600 – 900 мм.Вітрипомірні,переважнопівнічно-західного напрямі.

>Промислова база району представленанафтовидобувною ідеревообробноюпромисловістю. У м. Долинарозташованінафтовидобувнеуправління йуправліннябуровихробіт, котріобслуговуютьДолинськеродовище.

>Нафтогазовидобувнеуправління (>НГВУ) ">Долинанафтогаз"розробляє десятьнафтовихродовищ,розташованих вмежахДолинського йРожнятівськогорайонівІвано-Франківськоїобласті. Заобсягомвидобуткунафти й газупосідаєчетвертемісцесеред шестиспорідненихпідприємств ВАТ "Укрнафта". У 1999-му р.видобуто 310 тис. тонннафти й 80 млн.кубометрів газу,реалізованотоварноїпродукції на суму 104 млн. грн.,отриманоприбутку 49 млн. грн.,балансовавартістьосновнихфондів на 1.01.1999 р.становила 512,0 млн. грн.


1.1Стратиграфія

 

>Долинськенафтоверодовище -належить доБориславсько-Покутськогонафтогазоносного районуПередкарпатськоїнафтогазоносноїобластіЗахідногонафтогазоносногорегіону України

>РозрізЗахідногоНафтогазоносногорегіонуохоплюєстратиграфічнийінтервал відархею доплейстоценувключно.

УбудовіДолинської складкиприймають доляфлішевіутворенняверхньоїкрейди (>відходистрийськоїсвити),ямненьськоїсвитипалеоцена,манявської,вигодської йбистрицькоїсвитиеоцена, атакожменілітовоїсвитиолігоцената,моласовівідкладиміоцену(поляницька йворотищенськасвіти). Весьцей комплексперекриваєтьсяпоменицькою йворокинценською свитами.

>Відкладистрийськоїсвітипредставленіритмічнимчергуваннямаргілітів,алевролітів,пісковиків йзначнорідше –вапняків.Вонискладають ядро складки йрозкритатовщина їхнізмінюється від 140 м 2377 м.

Урозрізіямненськоїсвітивиділяютьсяяремчанськийстрокатий обрій,вираженийтонкоритмічнимчергуваннямзелено-сірих,вишнево-червоних йтемно-коричневихаргілітів із тонкимипрошаркамипісковиків,алевролітів тавапняків йтовщамасивнихямненськихпісковиків,складенамасивнимижовтуватими тасвітло-сіримипісковиками,розділенимипрошаркамиаргілітів йлінзамигравелітів таконгломератів.Товщинаяремчанського обріюдосягає 40 м, асвіти вцілому – 60 - 150 м.

>Манявськівідкладипредставленінижньоюбарвистоюаргілітовоюпачкою,піщано-аргілітовою,аргілітовою,верхньоюпіщано-аргілітовою йверхньоюбарвистоюаргілітовою пачками.Аргілітові пачкискладені, як правило,аргілітами ізрідкимипрошаркамиалевролітів йпісковиків. Урозрізіпіщано-аргілітовихгоризонтівспостерігаєтьсятонкечергуванняпісковиків,алевролітів тааргілітів.Загальнатовщинаманявськихвідкладівзмінюється від 220 до 550 м.

>Вигодськасвітавираженажовтуватими чибурувато-сіримимасивнимипісковикамисередньо- йдрібнозернистими,іноді ізпрошарками талінзамигрубозернистихпісковиків,гравелітів йконгломератів.Товщинаїїскладає 80-170 м. Наосновідетальноїкореляції врозрізівигодськоїсвітивиділяється три пачки

>Бистрицькасвіта представленадвомафаціями:попельською, котразалягаєбезпосередньо навигодськихвідкладах, йбистрицькою.Перша із ниххарактеризуєтьсячергуваннямпластіваргілітів,алевролітів йпісковиків. Друга, як правило,вираженаглинистими породамитовщиною від 6 до 22 м.

Упокрівлібистрицькоїсвітизалягає так званьшешорський обрій,який уявленьчергуваннямсвітло-сірих йзеленувато-сірихвапняків,доломітів,мергелів йаргілітів,рідше –пісковиків.Товщина обрію 5 - 10 м, абистрицькоїсвіти вцілому – 90 - 120 м.

>Менілітовасвіта народовищірозділяється втричіпідсвіти:нижньо-,середньо- йверхньоменілітову.

Упідошвінижньоменілітовоїсвітизалягаєроговиковий обрій, уявленьпрошаркамироговиків, котрічергуються ізаргілітами,пісковиками ймергелями.Вище йоговиділяєтьсяаргілітовий обрій,вираженийаргілітами ізрідкимипрошаркамиалевролітів, надякимзалягаєклівський обрій, уявленьчергуваннямаргілітів,дрібнозернистихпісковиків йалевролітів. Обрій іншихзеленувато-сірихаргілітів,якийперекриваєклівський обрій,складений в основномуаргілітами ізрідкимипрошаркамиалевролітів йпісковиків.Завершуєрозрізнижньоменілітовоїпідсвітипіщано-аргілітовий обрій, уявленьчергуваннямпісковиків йаргілітів ізпереважаючимоб’ємомпіщанихпорід.Товщинанижньоменілітовихвідкладівзмінюється від 115 до240м.

>Середньоменілітовапідсвітарозділяється на двагоризонти:першихзеленувато-сірихаргілітів йпіщано-аргілітовий обрійвисокого опору. перший із них, щозалягає упідошвіпідсвіти, уявленьаргілітами ізнезначними затовщиноюпрошаркамиалевролітів йпісковиків, адругий –чергуваннямпісковиків (частодужещільних),алевролітів,аргілітів,зрідкамергелів йконгломератів.Товщинапідсвіти – 70 –150 м.

>Верхньоменілітовівідкладинеузгодженоперекриваютьсередньоменілітові.

Урозрізі їхнівиділяється тригоризонти:верхніхроговиків,туфітовий йпіщано-аргілітовий. Обрійверхніхроговиківвираженийкременями із

>прошаркамиаргілітів йпісковиків. На окремихділянкахвінрозмитий, але й віншихмісцяхтовщина йогодосягає 50 м.Туфітовий обрійскладений в основномутуфітами, котрічергуються ізпрошаркамиаргілітів,алевролітів йпісковиків. Апіщано-аргілітовий обрій уявленьаргілітами ізпрошаркамипісковиків йалевролітів.Товщинапідсвітизмінюється від 53 м усвердловині 27 до 225 м усвердловині 56.

>Неогеновівідклади народовищізалягають нарозмитійповерхніменілітовихвідкладів йпредставленіполяницькою,воротищенською тастебницькоюсвітами.Розрізполяницькоїсвітивираженийритмічнимчергуваннямаргілітів,алевролітів йрідшепісковиків.Товщина йогозмінюється вдуже широкихмежах – від 400 до 1800 м.

>Відкладиворотищенськоїсвітирозділяються втричіпідсвіти, із якінижньоворотищенськаскладена глинами ізрідкимипрошаркамипісковиків йалевролітів талінзконгломератів,середньоворотищенська –різнозернистимипісковиками ізпрослоямимікроконгломератів йбрекчированих глин, аворотищенська –засолоненими глинами ізпрошаркамипісковиків, прожилками йвкрапленнями волокнистогогіпсу тасолі.Товщинаворотищенськоїсвіти 1000 - 1500 м.

>Відкладистебницькоїсвітипоширені упівнічно-східнійчастиніродовища йпредставлені глинами ізпрошаркамислюдистихалевролітів йпісковиків.Товщина їхнідосягає 400 - 600 м.

>Четвертиннівідкладитовщиною 20 – 35 мвиражені наплощісуглинками із тонкимипрошаркамигалечникового йщебенистогоматеріалів.


1.1.1 Короткаісторіягеологічнихдосліджень

УГаличині пронафту знали іздавніхчасів й вБориславі, а й увсійприкарпатськійсмузі відДобромиля доБиткова і Кут й далі вРумунію.Подекудичорнагорючарідинапросочувалася наповерхнюземлі й люди копали тамколодязі, тім самимзапочатковуючитакуважливусьогоднігалузьпромисловості. УДолинськомурегіоні, дениніексплуатується десятьродовищ,промисловийнафтовидобутокзапочаткувався впідгір'янськомуселіРіпному (до 1880 року -Ропне), девіддавнаселянивикористовувалимаслянистучорнурідину длязмащуваннявозів та дляіншихгосподарських потреб.

>Наприкінці XIXстоліттяколодязнийспосібвидобуткунафтипочаловитіснятибурінняглибшихсвердловинмеханічним,ударним методом.Першібурові роботи вРіпномурозпочалися в 1887році, а 1892році тутдіяло 11свердловин.Ще черезчотири рокта із 28свердловин зарік було бвидобуто 2360 тонннафти.

>Видобутокнафти, особливо вГаличчині,збільшився послевідкриття в 1919році новихпокладів. Уже 1920році нановійплощіГомотівказнаходилось 24свердловини, котрі дали зарік 7970 тонннафти.

>Першівідомості ізгеології районуДолинизнайдено в роботиЄ.Дуниковського, Яка бувнадрукована в 1891році.Ще в тихдалекічасифірма ">Карпатія" наоколиціДолини вПідлівче велапошукинафти йєвідомості, що одна зсвердловин бувпробурена доглибини 750метрів й наглибинах 170 й 500метріввиявленонафтоносніпласти. Однакналагодитипромисловийвидобутокнафти ">Карпатії" невдалося через ті, щовибухлапершасвітовавійна, котрапризвела дозанепадунафтовидобутку наПрикарпатті.

Алінафтовіпромисловці невтрачалинадіїзнайти вДолинізначніпокладинафти. НаПідлівче неодноразовонавідувалисяпідприємці із Борислава й Львова,цікавлячись перспективаминафтовидобутку.Врешті,фірма ">Польмін" в 1935роцізабурила тутдвісвердловини. Уодній з них як наглибині 471-472метрів було бвідкрито кулюнасиченихнафтоюпісковиків. Однакпродуктивність їхні бувнезначною йсвердловинупоглиблювали далі.Цікавотакож й ті, що,починаючи ізглибини 250 й до 350метрів, буровикинатрапили напокладикристалічноїсолі.Видобутокнафти ізпробуренихсвердловин (>переважно вмежах 150-500метрів) бувневисокий.Збереглисявідомості про ті, у 1935році вДолинівидобуто 6,5 тонннафти. І усе ж таки зарахунокбуріння новихсвердловинвидобутокнафтизбільшувався й в 1939році було бвидобуто 415 тонн. Отже, у30-рр. XX ст. було бпробуренаблизько 60неглибокихсвердловин нанафтоноснігоризонтиВоротищенськоїсвіти.Припливинафтискладали від 0,1-0,6т/добу.

>Післявійни вДолині бувстворенадільниця ізвидобуваннянафти, якоїочолювавмайстер ПетроКульчицькпй. Алі вподальшомуродовищевиснажувалось,видобутокнафтизнижувався й в 1949році з 20-тисвердловинвидобуваласьвсього тоннинафти задобу. Томудільницю було бліквідовано й переданоПідляськійдільниці того жРіпнянськогонафтопромислу. Разом із тім,наявність вДолині хоч йнезначнихзапасівнафти, далопідставу геологамрозпочати уповоєннийперіодпошуки новихродовищ вДолинськомунафтопромисловомурайоні.

>ВідкриттюДолинськогонафтовогородовищапередуваланаполеглива,цілеспрямованапрацяцілоїплеядивчених-геологів таких, якБ.В. Глушка,Г.Н.Доленко,О.С.В'ялов,P.M.Ладиженський, В.Б.Порфир'єв та багатоінших, котрі у новійпідійшли довивченнягеологічноїбудовирегіону,формуванняпокладів йнакопиченняпромисловихзапасівнафти й газу. Наційоснові буливиданітеоретичніобґрунтування й іздостатньоюточністюпрактичнірекомендаціїщодозакладанняпершихпошуковихсвердловин умежахДолинського району.

Увересні 1949 року навиділену за результатамигеологічноїзйомки(1947 р.)глибинну складку вДолинірозпочатобурінняглибокоїрозвідувальноїсвердловини № 1.Очолював бригадумайстерВ.Т.Трапінзон.Зцієїсвердловини у1950р.зменілітовихвідкладіволігоцену(інтервал 1543-1818 м)отримано фонтаннафти 30т/добу.

>Враховуючиперспективирозвиткунафтогазовидобутку врегіоні, всерпні 1952 р. бувстворенийукрупненийДолинськийнафтопромисел № 1об'єднання "Укрнафта". Начальником йголовнимінженеромпромислу булипризначеніспеціалісти із БориславаЛ.М.Перебаєв йО.І.Гайворонський, аголовним геологом -випускникЛьвівськоїполітехнікиМ.І.Шубін.

разом із тім,відкриттясвердловиною №1Долинськогонафтовогородовищасприялодальшомунарощуваннюгеолого-пошукових йбуровихробіт вДолинськомунафтопромисловомурайоні.Бурові роботи проводилидвібуровіорганізації -Долинська конторабуріння йБолехівськанафторозвідка, вскладі які було б 12бурових бригад.Вже у 1955 р.менілітовийпокладДолинськогородовищаексплуатувався18-мафонтаннимисвердловинами,річнийвидобутокчорного золотадосяг 145 тис. тонн. Апопереду булиновівідкриття. У 1956 р.відкритопотужнийвигодський, а 1958 р.манявськийпокладиДолинськогородовища. Уперіод із 1959 по 1963pp.відкриті йвведені вексплуатаціюСпаське,Північно-Долинське йСтрутинськеродовища.

ЗвідкриттямДолинського таіншихродовищ йпоступовимвведенням доексплуатаціївидобувнихсвердловинпочинаєтьсястрімкенарощуваннявидобуткунафти йнафтового газу. У 1963 р.досягнуто максимальноговидобутку газу - 1,2 млрд.,кубометрів, а 1966 р. максимальноговидобуткунафти - 2 млн. тонн. Авсього за 50 років (1950-2000p.p.)нафтовикамивидобуто более як 49 млн. тонннафти й 19 млрд.,кубометрів газу.Долинськийнафтопромисловий районстає одним ізнайбільшихнафтогазовидобувнихрегіонів України.

ЗвідкриттямДолинського таіншихродовищ йпоступовимвведенням доексплуатаціївидобувнихсвердловинпочинаєтьсястрімкенарощуваннявидобуткунафти йнафтового газу. У 1963 р.досягнуто максимальноговидобутку газу - 1,2 млрд.,кубометрів, а 1966 р. максимальноговидобуткунафти - 2 млн. тонн. Авсього за 50 років (1950-2000p.p.)нафтовикамивидобуто более як 49 млн. тонннафти й 19 млрд.,кубометрів газу.Долинськийнафтопромисловий районстає одним ізнайбільшихнафтогазовидобувнихрегіонів України. У 1957 р. набазіДолинськогонафтопромислустворенонафтопромисловеуправління ">Долинанафта", яку 1970-гороціперейменоване внафтогазовидобувнеуправління ">Долинанафтогаз

>Нафтогазовидобувнеуправління (>НГВУ) ">Долинанафтогаз"розробляє десятьнафтовихродовищ,розташованих вмежахДолинського йРожнятівськогорайонівІвано-Франківськоїобласті. Заобсягомвидобуткунафти й газупосідаєчетвертемісцесеред шестиспорідненихпідприємств ВАТ "Укрнафта". У 1999-му р.видобуто 310 тис. тонннафти й 80 млн.кубометрів газу,реалізованотоварноїпродукції на суму 104 млн. грн.,отриманоприбутку 49 млн. грн.,балансовавартістьосновнихфондів на 1.01.1999 р.становила 512,0 млн. грн.Основнийобсягвидобуткунафти й газуприпадає наДолинське,Північно-Долинське,Струтинське йСпаськеродовища.Експлуатаційний фондвидобувнихсвердловинскладає 392,нагнітальних - 132.Середняглибинасвердловин - 2700 м.Розробкародовищздійснюється ізпідтриманням пластовоготиску (>ППТ) шляхомнагнітання води впродуктивнігоризонти.Всіосновніродовищазнаходяться напізнійстадії розробки, дляякоїхарактернівисокийрівеньобводненняпродукції (86%) йпоступовезниженнявидобуткунафти й газу.Експлуатаціявидобувнихсвердловин проводитисямеханізованим способом задопомогоюглибиннихштанговихнасосів.Свердловиниоблаштованіпотужнимиверстатами-качалкамивантажопідйомністю 10-12 тон. Широкозастосовуютьсявисокопродуктивніглибинніштанговінасосидіаметром 55-93 мм.Збір йтранспортуванняпродукціївидобувнихсвердловинздійснюється погерметизованійнапірнійоднотрубнійсистемі. До 1998 р. всятоварнанафтаперекачувалась понафтопроводу (58 км) в м.Дрогобич на ВАТ ">Нафтопереробний комплекс "Галичина".Вартовідзначити, щонафтаДолинськихродовищмаєвисокуякість. Унійвідсутнішкідливісполукисірки,вміщує всобі до 12%парафіну й смол. Припереробці ізнеїотримують понад 50відсотківвисокоякіснихсвітлихнафтопродуктів, мазут,бітум йпарафін.Починаючи із 1998p.,майже 80відсотківДолинськоїнафтитранспортуєтьсяпотужниминафтовозами в м.Надвірну на ВАТ ">Нафтохімік Прикарпаття". Для цого наголовнихспорудахпобудованоналивнуестакаду,потужністьякоїможе забезпечити постачанняНадвірнувсієїДолинськоїнафти.

>Запасиродовищапідраховувались у 1955,1959,1967 й 1973 рр.

1.2Тектоніка

>родовищетектонікарозрізсвердловина

ЗасучаснимиданимиЗахіднийрегіон Україниподіляється за такимитектонічнимиодиницями:Західно-Європейська йСхідно-Європейськаплатформи (>Дністровськийперикратон,Львівськийпалеозойськийпрогин,Рава-Руськаскладчата зона);Передкарпатськийпрогин (>Більче-Волинська зона,Самбірська зона,Бориславсько-Покутська зона);СкладчастіКарпати (>Скибова зона,Дуклянська зона,Чорногорська зона,Пенінська зона таін.);Закарпатськийпрогин.Карпати узагальномупланіскладаються із двохчастин:Внутрішніх (>крейдовийперіод) йЗовнішніх, котріявляють собоюутвореннязаключногоетапурозвиткуКарпатськоїгеосинкліналі.ВнутрішніКарпати на територї Українимайжеповністюперекритімолодими породамиЗакарпастького неогеновогопрогину.

>Долинськенафтоверодовищезнаходиться впершомуярусі складок центр.частиниБориславсько-Покутськоїзони. ПоутворенняхпалеоценуДолинська складкаєантикліналлю ізпохилимпівденно-західнимкрилом й крутимо,значноюміроюзрізанимнасувом,північно-східним.Складкамаєзагальнокарпатськепростягання.Склепінначастинаїї широка,відноснопохила. Напівнічномусході йпівденномузаході структура обмеженанасувами ізамплітудою 0,5-1,5 км, через котріконтактує зсусіднімиантикліналями -Вигодською йПівнічно-Долинською. Районродовищахарактеризуєтьсяпокривним стилемтектоніки.Південно-східнаперекліналь складки опущене за одним ізнайбільших заамплітудою (700-800 м) уБориславсько-ПокутськійзоніТур’янськогорозлому,утворююючиПівденно-Долинський блок, фронтякогозміщується на900м допівденного заходженню.Піднятачастина (>Долинський блок)поперечними, амісцями йповздовжнімискидамименшої (>25-100м)амплітудирозбита на цілий ряддрібнихблоків.Розміри складки11,0х2,9 м,висота 1200 м.

>Долинськенафтоверодовищеприурочене доБориславсько-Покутськогонафтогазоносного районуПредкарпатськогорозгину,якийзаймаєпроміжнеположенняміжПівденно-ЗахіднимсхиломСхідно-Європейськоїплатформи йКарпатськоїскладчастоїобласті.

Утектонічномувідношенніродовищезнаходиться впершомуярусі складокцентральноїчастиниБориславо-Покутськоїзони. Районродовищахарактеризуєтьсяпокривним стилемтектоніки. Береговогоскиба Карпатчастковоперекриваєперший ярус структурБориславо-Покутськоїзони.Поверхнянасувузанурюється подкутами 60-90градусів, котрі ізглибиноюзменшуються до 15-20.

>Долинська структураявляє собоюантетричнубрахіантиклінальну складку іздосить широкимсклепінням.Крутим йзрізанимпівнічно-східним й более пологимипівденно-західнимикрилами.Кутипадінняпорідпівденно-західногокрила всклепіннійчастиніскладають5-15,збільшуючись впівденно-західному напрямі до25-40.Південно-східнекрило всклепіннійчастинімає гуляйпадінняпорід30-50,апотім воно тастає крутимо,вертикальним,підгорнутим йзрізаєтьсянасувом

>Долинської складки наПівнічно-Долинську. Подовжині шпажкапростежується на 10 км йподіляється наБолехівський,Долинський таПівденно-Долинський блоки.

УмежахДолинського блоку, дезосередженіосновнізапасинафти й газуродовища,виділяєтьсяшістьділянок (>1-V1),границями якієпоперечнітектонічніпорушення ізамплітудою 40 – 60 м. З них I, IV, V й VI ділянкипоздовжнімипорушеннямирозділеніще надві чи тричастини.Проте вбільшостізгаданітектонічніпорушення неєекрануючими, особливо веоценовихвідкладах, деглинисті прошаркиміж пластами –колекторамихарактеризуютьсянезначноютовщиною.

>Болехівський блокпоперечнимтектонічнимпорушенням ізамплітудою175мрозділений надві ділянки,кожна із якіподіленапоздовжнімпорушеннямтакож надвічастини. При цьому якпоперечне, то йпоздовжніпорушення вмежахБолехівського блокує,найбільшймовірно,екрануючими.

>Південно-Долинський блокобмежений напівнічному-заходіТурянськимпорушенням, але впівденномусході -Оболонським.Розміри блоку попокрівліверхньоменілітовихвідкладів2,5х2км.

УпроміжковійрозробціДолинськогородовищазнаходятьсяшістьпокладів (>зверху ввниз):менілітовий,бистрицький,манявський таямненський, котріоб’єднані у трьохоб’єктирозробки-менілітовий,вигодсько-бистрицький йманявсько-ямненський.

УрайоніДолинськогородовищавиділяють ізпівнічного-заходу напівденний-східтакіопущення:

1.Таняво-Болехівське;

2.Долинське;

3.Оболонське, котрівідділяютьодне від одногопектантнимипорушеннями.

>Таняво-Болехівськепорушенняобмежене напівнічнийзахідСтрийськимпорушенням, але впівденнийсхід-Свіченим. Уцентральнійчастині-Сукільським, якуділило його наТанявський йБолехівський блоки. Напівденний схід відСвіченогознаходитьсяДолинськепідняття.БудоваДолинського блокуускладненап’ятьмапоперечнимипорушеннями, атакожтрьоманевеликимипродольнимипорушеннями


1.3Відомості пронафтогазоносність йводоносністьрозрізу

 

Заприйнятою вУкрДГРІсхемоюнафтогазогеологічнерайонуванняЗахідногорегіонумаєтакийвигляд:Балтійськопереддобрудзьканафтогазоноснапровінція:Волино-Подільськанафтогазоноснаобласть(Волинськийнафтогазоносний район (>НГР),Подільськийперспективний район (>ПР),Бузькийгазоносний район (>ГР),Нестеровськийперспективнійрайон);Карпатськанафтогазоноснапровінція:Предкарпатськанафтогазоносна область (>Більче-Волинськийнафтогазовий район,Бориславсько-Покутськийнафтогазоносний район),Карпатськанафтогазоносна область (>Скибовийнафтогазоносний районКросненськийперспективний район),Закарпатськагазоноснаобласть(Мукачівськийгазоносний район,Солотвинськийгазоносний район).

>Процеснафтонагромадження внадрахзумовлюєтьсясукупністюсприятливихгеологічнихфакторів йперш наособливостямитектонікимісцевості,літологофаціальним складомвідкладів тагідрогеологічнимиумовами району. Пригенетичномурайонуваннінафтогазоноснихтериторійперевагуслідвіддаватиструктурно-тектонічному чиннику.

>НафтоноснатериторіяБориславсько-Покутськоїзонидаєпідставурозглядатицюгеотектонічнуодиницю, якокремунафтогазоносну область, котрахарактеризуєтьсяєдністюгеологічноїбудови тагеологічноїісторіїрозвитку,схожістюрегіональних умівлітогенезувключаючиумовинафтогазоутворення йумовинафтогазонагромадження.

>Основнимнафтогазоносним комплексомєпалеоген. По його обріюрозподілпокладівнерівномірний:найменше їхнього вутворенняхпалеоцену,найбільше ->олігоцену. Останнімістятьпромисловіскупченнямайже у всіхродовищахБориславсько-Покутськоїзони. Тутскупченнявуглеводнівпов’язано ізасиметричними,нерідко лежачимиантикліналями.

>Нафтоноснимєрозріз відВоротищенськоїсвітиеоцену доманявськоїміоценувключно, але йпромисловіпокладинаявнілише вутворенняхменілітової,бистрицької,вигодської йманявської світло.

>Скупченнянафти врозрізіменілітовоїсвітимістяться в пластахпісковиків таалевролітів. Усятовщаділиться втричігоризонти:перший-верхньоменілітова,другий -середньоменілітова йтретій -нижньоменілітовапідсвіта. Укожному із нихвиділяють від 4-6 до 15-20пластівпісковиківтовщиною 0,5-8 м.Піскуватістьзростає ізглибиною.Якщосередняефективнатовщина Першого обрію 12 м, тодругого-38 м, атретього-93 м.Відповіднозмінюються йпочатковідебітисвердловин:з Першого обрію5,5-30,здругого-35-70,третього - до 450т/добу.Відсутністьводоноснихгоризонтівсереднафтових даламожливістьексплуатуватипокладименілітовоїсвітиспільнимфільтромдовжиною від 100 до 600 м якоб’єкт розробки.

Іншийоб’єкт розробкиоб’єднуєпокладибистрицької тавигодської світло. Упершійзустрічається від 2 до 7піщанихпластів, удругій-11-20пластів, котрімістятьосновнучастинузапасівродовища.

>Утворенняманявськоїсвітиєтретімоб’єктом розробки, щоохоплює до 8піщанихпластів.

>Покладиродовищамаютьспільнийводо-нафтовий контакт й за типомвідносяться домасивно-пластовихсклепіннихтектонічноекранованих.Природній режим їхніпружний тарозчиненого газу.

>Промисловарозробкаменілітовогопокладуздійснюється із1956р.,вигодсько-бистрицького - із1959р.,аманявського - із 1961 р.

>Кожнийпокладрозбурювавсясамостійноюсіткоюсвердловин, але йдеякі із нихрозробляли двапокладиодночасно.Всього народовищі пробурено 356свердловин, із які 31ліквідована послебуріння. Уексплуатаціїзнаходилося 289свердловин,ліквідовано посленеї9.Максимальнакількістьдіючихвидобувнихсвердловин-190 (1991 й 1993 рр.).Пластовийтискпідтримувавсяпротягомвсьогоперіодузаводнення(закачування води) 129свердловинами, із які 26 вжеліквідовано.Максимальнакількістьдіючихнагнітальнихсвердловин-74 (1987-1989 рр.).Найбільшащільністьсіткисвердловин-8,2 га насвердловину,поточна, принаявномуфонді,-- 9,2 га на св..

>Менілітовийпокладрозробляється 86свердловинами, 60 із якімаютьдебітинафтименші 1т/добу (всередньому 0,2т/добу ).Основнийвидобуток (64% ) у1993р.отримано із 23свердловиндебіт якізмінюється від 1 до 6т/добу.Більшийдебіт (8-9т/добу) малілише трисвердловини.

>Свердловиниексплуатуютьсяпереважноглибинно-насосним способом.Видобутокнафтискладає99,4%(середнійдебітнафти-1,2,рідини-6,6т/добу).

>Закачування води вменілітовийпокладздійснюється через 32свердловини йзабезпечуєкомпенсацію поточноговідбору впластовихумовах на 119,1 %.Середняприймальністьнагнітальнихсвердловин-23,7 куб.м./добу притискунагнітання 14-16МПа.Поточнийпластовийтискскладає 22,0МПа.

>Видобутокнафти ізВигодсько-Бистрицькогопокладуздійснюється 93свердловинами,9 із якіхарактеризуютьсядебітомменшим 1т/добу,58-від 1 до5,13-від 5 до 10,10-від 10 до 20 йлише утрьохсвердловинахвінбільший 20т/добу.

>Свердловиниексплуатуютьсяфонтанним йнасосно-глибинним (84) способами.Видобуток ізпершихстановить8,9%(середнійдебітнафти-5,2т/добу,рідини-77,5т/добу), іздругих-91,1% (>середнійдебітнафти-9,0т/добу,рідини-88,2т/добу).

>Закачування водиздійснюється через 31 св.Середняприймальністьнагнітальнихсвердловин 211,4 куб.м/добу притискунагнітання 14-16МПа.Поточнийпластовийтиск 25,8МПа.

>Видобутокнафти наМанявськомупокладіздійснюється 24свердловинами,12 із якіхарактеризуютьсядебітамименшими 1т/добу.

Фондвидобувнихсвердловинексплуатуєтьсяпереважноглибинно-насосним способом,лише три св. -фонтанним. Зостанніх однасвердловинахарактеризуєтьсядебітомнафти 18,1т/добу,рідини-32,4,адебіт двохінших неперевищує 0,3т/добунафти й38-рідини.Видобутокнафти знасоснихсвердловинстановить62,7%.Середнійдебітнафти 1,6т/добу,рідини-14,2.

>Закачуваннярідини вМанявськийпокладздійснюється через 12 св.,середняприймальність які 39,3 куб.м/добу притискунагнітання 14-16МПа.

>Поточнийпластовийтиск упокладі 24,7МПа.

Отже,покладиродовищамасивно-пластові,склепінчасті,тектонічноекрановані, один із них -пластовий,літологічнообмежений.Колектори -пісковики йалевроліти. Типколекторапорово-тріщинний(Пористість 7,8-12,3%,проникність 0,1-110мД.). УБориславсько-ПокутськомуНГР в структурах Першого ярусу лещатаблизькі догідростатичних чибільші них.Глибиназаляганняпокрівліпокладу 1600 м,Глибиназаляганнянафтоноснихверств - 1600-3000 м.,потужністьпластів - до 100-120 м.ВисотаПокладу 1401 м.Початковийпластовийтиск 30,4МПа, температура 54-82 °З. Режимпокладівпружний тарозчиненого газу.ЗапасипочатковівидобувнікатегорійА+В+С1:нафти - 38320 тис. т;розчиненого газу - 12963 млн.м.Густинадегазованоїнафти 769-844кг/м.Вмістсірки унафті 0,17-0,32 мас. %,парафіну 8,3-11,5%, смол 6 -19%.Спосібексплуатації -фонтаний йнасосний. Дляпідтримки пластовоготискувикористовуєтьсязаконтурнезаводнення.


2.Застосованеобладнання

>Насоснийспосібексплуатаціїсвердловинпередбачаєвикористанняштанговихсвердловиннихнасосів.

>Штанговінасосні установки (>ШНУ)призначені дляпідйомурідини зсвердловини наповерхню.

Начастку штангового насосного способуексплуатації в нашій странеприпадаєбіля 70%діючого фондусвердловин, котрізабезпечують до 30%загальногооб'ємувидобуткунафти.

>Залежно відглибинизалягання продуктивного пласта йкоефіцієнтапродуктивностісвердловин подачаштанговихнасосних установокзмінюється віддекількохдесятківкілограмів до 200 т й понад задобу. На окремихсвердловинахглибинапідвіски насосасягає 3000 м.

Схема та принцип роботиштанговоїнасосної установки

>СШНУ (рис. 2.1)складається зсвердловинного насоса,якийспускається всвердловину поддинамічнийрівеньрідини наНКТдіаметром 38 – 102 мм й штангахдіаметром 16 – 25 мм,індивідуального приводу, щоскладається зверстата-гойдалки таелектродвигуна, йгирловогообладнання, у складякоговходятьтрійник зсальником тапланшайба.Верхня штанганазиваєтьсяполірованимштоком,пропускається через сальник йз'єднується зголовкою балансираверстата-гойдалки задопомогоюканатноїпідвіски йтраверси.

>Плунжерний насос наводитися вдію відверстата-гойдалки, деобертальний рух, щоотримується віддвигуна задопомогою редуктора,кривошипно-шатунногомеханізму й балансира,перетворюється узворотно-поступальний рух,котрийпередаєтьсяплунжеру штангового насоса через колону штанг.

Приходіплунжера вгору (рис. 2.1 б) под нимзнижуєтьсятиск йрідина зміж трубногопростору черезвідкритийусмоктувальний клапаннадходить уциліндр насоса. Приходіплунжера внизусмоктувальний клапанзакривається, анагнітальний клапанвідкривається, йрідина зциліндра переходити упідйомні сурми. Прибезперервнійроботі насосарівеньрідини вНКТпідвищується,рідина досягати гирласвердловини й черезтрійникпереливається увикиднулінію.

Напідприємствах повидобуткунафтипрацюютьредукторністанки-качалкиконструкціїАзинмаша.Конструктивніособливостіцихстанків-качалокнаступні.

>Усіверстатимаютьзакритідвоступінчастіредуктори.Передаточніциліндричнішестерні редукторасталеві,маютьшевронніфрезерованізубці, щопрацюють вмаслянійванні.Опоривалів редукторамайже у всіхверстатахвиконі напідшипникахкочення.

Малюнок 2.1 - Схемаштанговоїнасосної установки: а –загальна схема: 1 –свердловинний насос; 2 –>насосно-компресорні сурми; 3 – штанги; 4 –>трійник; 5 – сальник; 6 –план-шайба; 7 –полірований шток; 8 –траверси; 9 –підвіска; 10 – голівка балансира; 11 – балансир; 12 – опора; 13 –кривошип; 14 – шатун; 15 – редуктор; 16 –електродвигун; 17 – рама; 18 –бетонна основа; 19 –>анкерніболти; 20 –роторнапротивага; 21 –балансирнапротивага

>Редукториобладнанідвохколодочнимигальмами дляможливостізупинки балансира вбудь-якомуположенні послевимкненнядвигуна.

Передача руху віддвигуна до редуктораздійснюється задопомогоюклиноподібнимиременів.Вониводонепроникні,можутьпрацювати беззахисту відатмосфернихопадів,безпечні впожежномувідношенні.

>Балансиримаютьвідкидну чиповоротну на180навколовертикальноїосі голівку, щозабезпечуєвільнепроходженняталевоїсистеми під час ремонтівсвердловин й безпечуведенняробіт.

На всіхверстатахзастосованаканатнапідвіска, щополегшуєрегулюваннядовжиништока припосадціплунжера вциліндрі насоса.

>Усістанки-качалки нормального ряду конструктивнооднотипні.

>Балансир однобалковаконструкціядвотавровогоперетину ізпрофільного чи прокатузварена.

Дляпроведенняремонтнихробіт усвердловині встанках-качалках моделей1СК 3СК голівка балансиравідкидна, уверстатах моделей4СК 9СК поворотна.

Дляфіксаціїповоротноїголівки балансира вробочомуположенні вшайбі голівкипередбачений паз, укотрий входити клинзасувки. Корпусзасувки із канатом,підведеним до рукоятки,прикріплений дотіла балансира болтами. Длязвільненняголівки клин задопомогою рукояткивідтягується тому.

Опертя балансира вісь,обидвакінціякоговстановлені насферичнихроликопідшипниках,поміщених учавуннікорпуси.Середнячастинаосі квадратногоперетинудвома скобамиприкріплена донижньоїполиці балансира.

>Траверсушарнірноз’єднує балансир здвома паралельнопрацюючими шатунами. Уверстатах ізкомбінованим йкривошипнимзрівноважуванням траверсуфігурна увиглядізвареної балкикоробчатогоперетину, а й уверстатах ізбалансирнимзрівноваженнямтраверсоюєвісь.

>Шатун сталеватрубна заготівля, до одногокінецьякоїуваренаверхня голівка шатуна, аінший черевик. Настанках-качалках моделей4СК 9СКверхня голівка шатунаприкріплена допальця; наверстатах моделей1СК 3СК досамоїтраверси.Палецьверхньої голівки шатуна, у своючергу,шарнірноз’єднаний зтраверсою. Башмак болтамиприкріплений до корпусусферичногороликопідшипникапальцякривошипа.

>Кривошипперетворитьобертальний рухведучого валу редуктора увертикальнийзворотно-поступальний рухколони штанг.Змінадовжини ходу точкипідвісу штангдосягаєтьсязміноюрадіусакривошипа.

Устанках-качалкахкомбінованим йкривошипнимзрівноважуванням накривошипівстановленіпротиваги, щопереміщаються задопомогоюспеціальнихходовихгвинтів,встановлених уторцевих пазахкривошипа.Обертаннямгвинтаздійснюєтьсямеханізованепереміщенняпротиваги покривошипі. Позакінченніпереміщенняпротивагузакріплюють накривошипі,затягуючи гайки наспеціальних болтах.

>Редуктор двоступінчастий ізциліндричнимизубчастими колесами,розташованимисиметричнощодо йогоподовжньоїосі.Ведучий (>швидкохідний) валобертається вроликопідшипниках ізциліндричними роликами. Накінцяхведучого валумаютьсяконічніцапфи, на якірозташованішківклиноременноїпередачі йгальмо.Проміжний йведучий (>кривошипний) валивстановлюють уконічнихроликопідшипниках. Наобидвакінціведеного валунасадженікривошипи.Змащеннязубчастоїпередачі і опорвалів ізмасляноїванни (картера).

>Гальмостанка-качалки двохколодкове. Права йліва колодкиприкріплені до редуктора задопомогоюпальця.Колодки задопомогоюстяжного прилаштуюохоплюютьгальмовийшків,насаджений наведучий вал редуктора.Стяжнийпристрійскладається із ходовогогвинта із правимо йлівимрізьбленням й двохгайок,закріплених нарухливихкінцях колодок.Рукояткагальманасаджена настяжнийгвинт, длязручності й безпеки прироботівинесена в коней раме заелектродвигун.

>Усістанки-качалкиукомплектованіогородженнямипоручневого типу, щозакривають доступ людей дочастинмеханізму, щорухаються, под годину його роботи.

Дляполегшенняобслуговуваннявузлів балансира на йогостінцімонтують сходи, а й

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація