Реферати українською » Геология » Загальна характеристика Чорного моря


Реферат Загальна характеристика Чорного моря

>Міністерствоосвіти й науки України

>Уманськийдержавнийпедагогічнийуніверситетімені ПавлаТичини

>Інститутприродничо-математичної татехнологічноїосвіти

>природничо-географічний факультет

кафедрагеографії та методикиїївикладання

>Чорне море

>Виконала: студентка2гр.ІІІкурсу

>Дериземля Н.О.

>Перевірила:к.г.н. КравцоваІ.В.

 

Умань – 2010


План:

>Вступ

>Розділ І: Історіядослідження тарозвитку моря

>Розділ ІІ:Загальна характеристикаЧорного моря

>Висновки

Списоквикористанихджерел


>Вступ

Україна — великаморська держава, Яка черезпортиЧорного таАзовськогоморівпідтримуєторговельно-економічнізв'язки практично ізусімакраїнами світу. Алі,господарська діяльністьлюдинизначнопогіршилаприродний станморів.Великоїшкодизавдаютьвикиди в морястоківпромисловихпідприємств,міськихканалізаційнихмереж,тваринницькихкомплексів,змиті ізполівмінеральнідобрива таотрутохімікати тощо. Цепризводить доскорочення видового складуорганічного світуморів, атакожпоширеннябактерій, котрівикликаютьзахворювання люди.

>Чорне мореє великимприродним комплексом, щомає своїспецифічніприродніумовиприродніресурси. Томудоситьзначнемісцезаймаєдослідження йогобудови,функцій таресурсів.


>Розділ І: Історіядослідження тарозвитку моря

>Щодопоходженняназвиєдвіверсії.Згідно ізпершою,такуназвуйому далидавні греки, котріще доновоїерипочалиосвоювати бережиСкіфії. Задругоюверсією, «>Чорним» його назвали племенамеотів, котрі жили напівдні України доскіфів. Наїхніймові воно таназивалось «>Темарун», буквально —Чорне море.Скіфитежназивали його «>Ашхаена», що означало «>темне» чи «>чорне».

ІсторіядослідженьЧорного таАзовськогоморівпочалася ізантичнихчасів (>VIII—IV ст. до зв. е.), колифінікійці й греки,долаючиводніпростори, заселяли бережи врайоніКерчі,Феодосії, Судака,Євпаторії, Севастополя (Херсонес) та віншихмісцях.Вже тодігрецькімореплавціпобудували маяки наЗміїномуострові іТендрівськійкосі. Надавніхпериплах (>своєріднихлоціях)єдосить багатодовідковихданих, що нимикористувались моряки,плаваючи поПонтуЕвксинському (уперекладі ізгрец.—гостинне море) йМеотиді, як тодіназиваливідповідноЧорне таАзовське моря. У тому годину грекам добро буливідомі бережиТавриди (Кріму) й Кавказу.Цівідомостізнайшливідображення впрацях Геродота, Страбона й Птолемея.Цікаво, що уже в «>Географії» Страбона,датованій 18 р. зв. е.,є правильна думка про ті, уминулому ПонтЕвксинськийз'єднувався ізКаспійським морем черезКумо-Маницьку протоці й немаввиходу вСередземне море" черезПропонтиду (>Мармурове море) йГеллеспонт (протоціДарданелли). Уційсамійкнизівпершезгадується про Сиваш,який тодіназивався болотомСапра,тобтогнилим.

>Видатний математик й астроном II ст. зв. е.Клавдій Птолемейсклавпершу картуЧорноморськогоузбережжя наосновіградусноїсітки.

У IV ст. зв. е. наЧорне море прониклислов'яни й поньомуздійснювали походи наВізантію (626 р. й 860 р.). УIX—XI ст.слов'янизаймали наморіпанівне становище. У 941 р. й 944 р. князьІгоруспішноходив наЦаргород йПерсію. Не чудово, що послецихпоходів улітературі аж до XIII ст.Понтичне море частоназивалосяРуським морем. Удругійполовині X ст. князь СвятославІгоровичзаснувавТмутараканськекнязівство, якузаймалосхіднеузбережжяАзовського моря,Таманськийпівострів й районКерчі. ЦеуможливилооволодінняКерченськоюпротокою —важливимторговельним шляхом на Кавказ таБлизький схід й дозволиломіцнозакріпитися в Кріму.

З XV ст.Османськаімперіямайже втричістоліттязакрила доступ уЧорне море, йдослідження йогоприпинились.Поновились смердотілише после указу Петра І йпереривались лише под годинувійнРосії ізТуреччиною та вперіоди1-ї й2-їсвітовихвійн.

До 1917 р.ГоловнегідрографічнеуправлінняРосії бачило понад як 60 картЧорного таАзовськогоморів ізурахуваннямданихпершоїокеанологічноїекспедиції 1890—1891 рр. подкерівництвомЙ. Б.Шпіндлера. Уційекспедиції взяли доля геолог М. І.Андрусов (учредительморськоїгеології),гідрограф Ф. Ф. Врангель,хімік М. Д.Зелінський таінші.Було,зокрема,встановлено, що дноЧорного морямаєпласкуповерхню ізнайбільшоюглибиною 2244 м, інші ж, що ізглибини 200 м вода зараженесірководнем.

З 1923 р. до 1935 р. в моряхпрацювалагідрографічнаекспедиція за планом, що йогорозробив Ю. М.Шокальський.Підсумком стала новабатиметрична карта.Висвітлилося багатоособливостейрельєфу шельфу тапідводнихсхилівКримських йКавказькихгір.

>ПіслязакінченняВеликоїВітчизняноївійни ізновою силоюпостала потреба комплексноговивченняприродиЧорноморськогобасейну.ЦьоговимагалиінтересиЧорноморського військового флоту, атакожЧорноморськогопароплавства,річкового йрибногофлотів. Тому,крімпостійнихгідрографічнихробіт на суднахсистемиГідрометслужби України таРосії, вдослідженнях брали доляІнститутокеанології таІнститутгеографії АН СРСР (>нині РАН),Інститутгеологічних наук НАНУ,Інститутмінеральнихресурсів таУкраїнськийнауково-досліднийгеолого-розвідувальнийінститут,Об'єднанняКримморгео, атакожученіОдеського,Сімферопольського іМосковськогоуніверситетів та багаторозвідувально-пошукових йпроектнихорганізацій.

>Чорне морележить углибокійзападині, Якаутворилась умежахСередземноморськоїгеосинклінальноїобласті вальпійськийетапгоротворення.Цимпояснюється йогозначнаглибина, Яка всередньомустановить 1256 м, а максимальна — 2245 м.Вононабагатодавніше відБалтійського йкількаразівзмінювалообрисисвоїхберегів, особливо под годинунаступання йтанення материковогольодовика. Уморі скільки води, щоякби ізньогопочалавитікати такаріка, як Амазонка, то тут для цогознадобилося б 99 років.

>Товщаосадовихпоріддосягає 12—15 км йзалягаєбезпосередньо набазальтовомушарі,потужністьякого 5—6 км.Тобто под морем тип коруокеанічний.

Бережи морярізні зависотою,розчленованістю тагеологічноюбудовою.Гірські ділянкискладенівулканічними іметаморфічними породами,низинні —осадовими: лісами,суглинками,вапняками,пісками. Упівнічно-західнійчастиніузбережжя багатолиманів.Динамікабереговихпроцесів сильнорізнитьсязалежно від складупорід йвідкритості до моря. Так,наприклад,якщо бережискладенірихлими породами (>суглинками, лісами), то под ударамихвиль смердотіможутьвідступатизішвидкістю від 4 до 16 м нарік.Максимальнашвидкістьруйнування берега — до 39 м нарік — бувзафіксована допроведенняберегозакріплювальнихробіт назахіднійоколиціОдеси (врайонімису Великий фонтан).Вапняковіпороди на берегахруйнуютьсязішвидкістю до 2 м нарік.Слідом за берегом із такою самоюшвидкістюпереміщуютьсяпляжі,пересипи табари. У лиманах, де сила ударухвильрізкопадає, бережируйнуються всередньому удесятероразів менше.


>Мал.№1:Руйнуванняберегів

>Руйнуванняберегів (>окрімгірськоїчастини Кріму)посилюєтьсязавдякипідвищеннюрівня моря до 3 мм йопусканнюсуходолу до 2 мм. разомцестворюєефектпідвищеннярівня моря п'ять мм нарік.

ІсторіярозвиткуЧорного моряналічуєблизько 10 млн. років йзакорінена в тихчаси, колиокреслилиськонтурибасейну,якого геологи,наслідуючиісторичнуназву,тежіменуютьПонтичним,хочаплоща його бувзначнобільшою. Доти ж воно та було бтеплим йопрісненим, ізневеликоюглибиною.Залежно відпідняттів йопусканьземної кору та зв'язку чиізоляції відСвітового океануплоща,солоність й життя вморізначнозмінювались.

Геологирозшифрували, що послеПонтичного впліоценііснувалиКіммерійське,Куяльницьке таГурійське моря. Колі наставшичетвертиннийперіод, наформуванняморськихбасейнівзначноюміроювпливали води відтанення материковогольодовика,якийпідходив аж доДніпропетровська. Протягом 1 млн. роківіснувалитакі моря:Чаудинське,Давньоевксинське,Узунларське,Карангатське,Новоевксинське,Давньочорноморське йсучасне. Зацейперіод уморібагаторазовозмінювалисьгідрохімічні,гідрологічні ітемпературніумови.


>Розділ ІІ:Загальна характеристикаЧорного моря

>чорне морекліматтечія

>Чорне море - мореміжЄвропою таЗахідноюАзією (проходитиводна межаміжЄвропою йМалоюАзією).Сполученепротокою Босфор зМармуровим морем.Площа 422 тис.км,найбільшаглибина до 2 211 м (напівдень відЯлти).Чорне море —внутрішнєконтинентальне мореАтлантичного океану (>пов'язане із ним через протоці Босфор,Мармурове море, протоціДарданелли,Егейське таСередземне море),знаходитьсяміжмасивомСхідноїЄвропи напівночі,МалоюАзією напівдні, Кавказом насході йБалканськимпівостровом назаході.Чорне мореомиває бережи України,Росії,Грузії,Туреччини,Болгарії йРумунії.

>Об'єм водиЧорного морястановитьблизько 547 000км. Наньоговпливаютьтакіскладовіелементи:

>опади — 230км,

>стікконтинентальних вод — 310км,

>приплив ізАзовського моря — 25км,

>втрата черезвипаровування ізповерхні — 357км,

>витік через Босфор — 208км.

>КліматЧорного моря набільшійчастинімаєсубтропічніриси, із сухим й спекотнимлітом тавологою зимою.Влітку над моремстоїтьпереважнобезхмарна погода, щозумовленаАзорським максимумом, авзимкупереважаютьдощі ітумани, щоєнаслідкомпроходженнясередземноморських йатлантичнихциклонів.

Температураповітрязмінюється ізпівночі напівдень в лютому від -1, -З °З напівночі до +4, +8 °З напівдні тасході, всерпні від 4-24 до +28 °Звідповідно. Морезамерзаєрідко.

>Кількістьопадівтакожрізна. Надпівнічно-західноючастиною морявипадаєблизько 400 мм, апоблизумістаБатумі - до 2450 мм.Кількістьднівзіснігопадомзбільшується ізпівнічного заходженню напівденний схід від 5—8 до 25—30.

>Вітри над моремпротягом рокудужемінливі,протепереважаютьпівнічно-східного,північно-західного,східного іпівденно-східногонапрямків.Біляберегів Українипереважаютьвітрипівнічнихрумбів. Сила їхні убільшостівипадківменша 5 м/с,протечималоднівзішвидкістю 15 м/с та понад. УНоворосійську,Севастополі,Керчі, Туапсе,Поті іБатумібуваютьвітризішвидкістю 40 м/с.

Зберезня дожовтнявітер наузбережжяхмаєяскравовираженийдобовийнапрямок,зумовленийнеоднаковимнагріваннямсуходолу й моря.Таківітриназиваютьсябризами.Крім того,цейнапрямокзумовленийорографічними причинами. Насхідномуузбережжі — відАнапи до Туапсе та наПівденномуберезі Кріму приперевалюванні холодногоповітря через міські взимову порувиникаютьпоривчастіштормовівітри подназвою бору. УНоворосійську зарікбуває 46—48днів зборою.

НасхилахКавказьких йКримськихгір,здебільшого вхолоднийперіод року,виникаютьтеплісильнівітри — фені.Дмуть смердоті відкількох часів докількохднів.

Температура води наповерхні морялітньої пориістотно невідрізняється врізних йогочастинах йколивається всередньому вмежах +21, 4-24,5 °З.Найтепліша вода усе ж таки упівденно-східнійчастині.Цікаво, що наглибині від 50 до 100 м водаохолоджується до +6,5, +8,5 °З й малозмінюєтьсяпротягом року, апотімтеплішає до +9 °З і понад наглибині 2000 м —тобто надповерхнею дна моря. Затемпературнимпоказником води морярозподіляються на дванерівні шари:верхній — доглибиниприблизно 60—80 м йнижній від 80 м. до самого дна,якийзберігаємайженезмінну температуру —близько +9 °З.

>Північначастина морявзимкунадовго (>Каркінітськазатока на 132дні)вкриваєтьсякригоютовщиною до 60 див.БіляОдеси всуворізимилідтримається до 100днів, абіляКерчі - до 80днів.

>Історичніданісвідчать, що в 401, 660, 716 й 739pp. море замерзалоповністю. На 755 р. й 763 р. замерзланавіть протокаДарданелли.Одначебуваютьтакітеплізими, що море незамерзаєнавітьбіляОдеси.

>Поверхня водЧорного моряпереважноспокійна.Хвилівиникають завітряної постривай, особливовзимку.Під годинубуревіїв смердотіможутьзростати довисоти 15 м й понад тазагрожуватималим кораблям.Припливи тавідпливимайженепомітні,босягаютьледве 10 диввисоти.

НаЧорномуморіє двавидиморськихтечій:

>1.поверхневі,спричиненіциклоннимивітрами;

>2.подвійнітечії вБоспорській таКерченській протоках,спричиненіобміном водрізноїгустиниміждвомасуміжнимиморськимибасейнами.

>Поверхневітечіїутворюють двазамкненікільця.Шириназахідногокільцянавпротидельти Дунаюсягаєблизько 100 км; воно тазвужується напівдень.Швидкістьблизько 0,5км/год.Ширинасхідногокільцязамкнена вмежах 50 — 100 км,швидкістьтечії до 1км/год.

>Подвійнатечія вБосфорськійпротоці —цеобмін водміжЧорним таМармуровим морями.Меншсолона ілегша водаЧорного морярухається якверхнятечія доМармуровогозішвидкістю 1—2 м/с.Взамінсолоніша йгустіша водаМармуровоготеченижньоютечією наглибині 50—120 м. доЧорногозішвидкістю 4 — 6 м/с. Другаподвійнатечія —цетечіяміжЧорним йАзовським морем:солоніша вода ізЧорного моряпереливаєтьсянижньоютечією доАзовського, аопріснена вода —верхньоютечієюназустріч ізАзовського.

>Середнясолоність його 18 %>о,а впригирловихчастинах -лише 2—3 %про. Через Босфор йМармурове мореобмінюються водиЧорного іСередземногоморів.Легшаопріснена водавиноситьсяповерхневоютечією, аважчасолона приноситисяглибинною.

>Чорне море -єдине із всіхморівнашоїпланети, яку ізглибини 120—200 мзараженесірководнем.Сірководеньвиділяється надні моря под годинурозкладанняорганічнихречовин, щомістятьсірку, тавнаслідокжиттєдіяльностібактерій родумікроспіра. Уостанні 10—15 роківрівеньсірководнюпочавпідніматись.Най-вірогідніші заподій цого -зрослезабруднення вод моря чизменшення припливупрісної води. Тому всеморське життязосереджене уверхньому,багатому накисень,шарі води.

>Швидкістьтечійзмінюється врізнихчастинах моря, нарізнійвідстані від берега і наглибиніпереважно від 10—15 до 80— 90см/с, аКерченськійпротоці - до 130—140см/с.

Уморі частовиникаютьзгінно-нагінніявища,спричиненітривалими,односпрямованими йсильнимивітрами (понад 10 м/с).Рівень водибіляОдесиінодіпідіймаєтьсямайже на 1 м чипадає більше, ніж на 1,5 м.Крім цього уморіпроявляється одна із формприпливу —сейші, под годину які водапідіймається відкількох до 50—60 див ізперіодомвідповідно відкількоххвилин до 12 часів.Звичайні жприпливи врізнихчастинах моря неперевищують 10 див.

>Кориснихкопалин надні морявідкритопоки що мало,бо їхньогопошукирозпочато недуже давно.Проте вшельфовійзоніпівнічно-західноїчастиниЧорного моря ужевідкритодоситьвеликеГоліцинськеродовище газу.Єщекількаперспективнихнафтогазоносних структур (як-отЗміїнівська,Штормова,Шмідтівська), але йнайбільшінадіїморські геологипокладають нагазогідратніпоклади, щозалягають унамулистомуосаді. 31м3кристаликівгазогідрату можнаодержати 200 м3 газу. Авсьогозапаси газуоцінюються в 20—30 трлн м3.

З перспективруднихкориснихкопалиннайбільшоїувагизаслуговують проявизалізомарганцевихконкрецій, щозалягають наглибині 80—140 мпівденнішепівострова Тарханкут.Залягають смердоті наповерхнінамулистого дна,містячи 18 %марганцю й 52 %заліза. Увідкладахпіщанихкіс йпляжів віддельти Дунаю доКаркінітської затокитрапляютьсяконцентраціїільменітових йцирконієвихрозсипів.Є смердоті й впіскахОдеської,Чурюмської таБакальської банок. Уакваторії морявідкритовеликізапасибудівельнихпісків,поширенихуздовжберегів відДністровського лиману доКаркінітської затоки табіляберегів Кріму (арайоніКерчі). Запопереднімипідрахунками,запасипісківстановлять понад 12 млрд м3.

Намілководді — практичноневичерпніпокладичерепашнику, що йогозастосовують привиробництвіскла,будівельноговапна, вцукровійпромисловості та особливо вптахівництві (якдомішок докормів).

>Залізні рудійосадовогопоходження (типуКерченськихродовищ)відкрито врайоніТендрівської коси таЄгорлицькогопівострова.

>Проти гирлДніпра йДністраморські геологивідкрилисубмариннізапасипитної води, що будутьвикористані дляводозабезпечення великихнаселенихпунктівузбережжя.

У всіх лиманах моряєлікувальнігрязі.

>Життя вЧорномуморіформувалосявпродовжбагатьохмільйонів років. Тому тут багатореліктовоїсолонуватоводноїфауни.Поряд з нею добропочуваютьсяпредставникисолоногоСередземномор'я, які тутбіля 80 %.

Моребагате напервинний продукт —зоо- йфітопланктон.Тількив1л водипредставниківфітопланктонунараховується багатосотеньтисяч чинавітьмільйонівекземплярів.Далі всеперебігаєхарчовимланцюгом, й вкінцевомупідсумку миможемоспостерігати вморінавітьхижих акул, щоживляться не лишерізнимирибами, а інападають надельфінів.Виявилося, щоакула-катран, Яка невважаласьнебезпечнимхижаком, задоказомрумунськихучених,поїдаєдельфінів. У морезрідказаходятьтакожвідоміхижаки-акула-молот йголуба акула. Зтрьохвидівдельфінівнайбільшепоширенийбілобочок (>довжиною до 2,1 м йвагою 40—60 кг). Далі — видафаліна (>довжиною до 3,3 м йвагою до 350 кг),потім-дельфін подназвоюморськасвиня (>іншіназви ->азовка,пихтун;довжиною до 1,2,рідко до 1,3 м йвагою 20—30 кг).Усього вморіпредставниківіхтіофауниналічується до 180видів.Промисловезначеннямають: ізреліктів —білуга,осетер, севрюга,оселедці; ізсередземноморських — хамса, тюлька, кефаль,скумбрія,ставрида, камбала; ізпрісноводних — судак,лящ, тараня.

>Господарська діяльністьлюдинизначнопогіршилаприродний станморів.Великоїшкодизавдаютьвикиди в морястоківпромисловихпідприємств,міськихканалізаційнихмереж,тваринницькихкомплексів,змиті ізполівмінеральнідобрива таотрутохімікати тощо. Цепризводить доскорочення видового складуорганічного світуморів, атакожпоширеннябактерій, котрівикликаютьзахворювання люди.

>ОсновнимизабруднювачамиЧорною моряєгосподарськіоб’єкти,розміщені на йогоузбережжі тавздовжрічок Дунаю,Дністра,Дніпра.Значнучасткузабрудненнястановлятьвідходи, щонагромаджуються прирозвідці таосвоєнніморського дна.Каламутна вода моря ззбільшенимвмістомвідмерлоїорганікизабрудненатакожбактеріями йнафтопродуктами.

>Специфічноюособливістюекологічноїситуації уЧорномуморієпідняттяотруйногосірководнюсередовища.Вже тепер в окремихмісцяхцепризводить дозаморів (>масовоїзагибеліриб таіншихмешканців вод). В частности,значноскоротилася уморічисельністьриб-хижаків йдельфінів.

Дляохоронинавколишньогосередовища врайоніЧорного моря 1998-гороці було бприйнятоУгоду позбереженнюкитоподібних уЧорному таСередземному морях:ACCOBAMS (анг.Agreement on the Conservation ofCetaceans of the Black Sea,Mediterranean Sea andContiguous AtlanticArea), де одним ізосновнихпитаньєохоронадельфінів.

>Основнимміжнародним документом, щорегулює запитанняохорониЧорного моря,єКонвенція про захистЧорного моря відзабруднення,підписанашістьмачорноморськимикраїнами —Болгарією,Грузією,Росією,Румунією,Туреччиною йУкраїною 1992-го вБухаресті (>Бухарестськаконвенція).Також 1994-го рокупредставникамиАвстрії,Болгарії,Хорватії,ЧеськоїРеспубліки,Німеччини,Угорщини,Молдавії,Румунії,Словаччини,Словенії, України йЄвропейського Союзу вСофії бувпідписанаКонвенція проспівпрацю позахисту йстійкомурозвиткурічки Дунай. Урезультаті булиствореніЧорноморськакомісія (Стамбул), йМіжнароднакомісія ізохоронирічки Дунай (>Відень).Ціорганивиконуютьфункціюкоординаціїприродоохороннихпрограм,здійснюваних у межахконвенцій

4.Висновки

>Чорне море –ценайбільше море, щоомиває бережи України. Забудовою дна воно тає моремрухомих зон.Органічний світлоЧорного морябіднийунаслідок того, що 90%об’єму йоговодних маснасиченісірководнем.Чорне моребагате надеякіприродніресурси:рекреаційні,мінеральні,рибні.Останнім годиноюзагострилисяекологічніпроблемиЧорного моря, котріпотребують своговирішення. Наекологічнуситуацію вморівпливають стокирічок, щовпадають внього.Найбільші стокизабрудненихречовин приносити р. Дунай.Забруднюють водиЧорного моря іпромислові тарекреаційні підприємства,розміщені на його берегах, щовимагаєнегайнихзаходів ізочищеннястоків та забезпеченняохорони відзабруднення.

НашельфіЧорного морярозвіданіпромисловізапасинафти і природного газу, уводієзалізо,срібло,мідь,сіль таіншіречовини.


>5.Списоквикористанихджерел

>1.ВолошинІ.І.ГеографіяСвітового океану/ В. Г.Чирка,І.І. Волошин. – До.:Перун,1996.-224с.

>2.Кобернік С.Г.Географія/ С.Г.Кобернік,Р.Р. Коваленка. –Виданнятретє,доповнене. – До.:Література ЛТД, 2009. –592с.

3.Кобернік С.Г.Географіяматериків таокеанів/ С.Г.Кобернік,О.Я.Скуратович. – До.:Навчальна книга, 2004. –427с.

>4.Пасенко Л. В.Географія/ Л. В.Пасенко,М.І. Сорока, С.Г.Капіруліна. –2-ге вид. – До.:ТОВ «>Казка», 2010. –992с.


Схожі реферати:

Навігація