>ЗМІСТ
>Вступ
2.1Стадійністьґрунтоутворення
>Висновок
>Література
>Вступ
Темаконтрольної роботи «Основитеоріїутворенняґрунтів» іздисципліни «>Ґрунтознавство».
>Ґрунтознавство – наука про грунт, йогоутворення (генезис),будову, склад,властивості,закономірностігеографічногопоширення,взаємозв’язок ізнавколишнімсередовищем, роль уприроді,шляхи іметоди йогомеліорації,охорону йраціональневикористання у народномугосподарстві.
>Ґрунтознавствоєсамостійноюгалуззюприродознавства. якнауковадисциплінасформувалась укінці XIX ст.завдякипрацямвидатнихвченихВ.В.Докучаєва,П.А.Костичева,М.М.Сибірцева,їхніхучнів йпослідовників.
1.Фактори >ґрунтоутворення
>ґрунтоутворення чинниктеорія
>Процесґрунтоутворення -це процесперетвореннягірськихпорід вякісноновий стан – грунт подвпливом комплексуфакторів.
>Вчення профакториґрунтоутвореннястворив В.В.Докучаєв.Він показавши, що грунтформується подвпливомклімату,рослинності,ґрунтоутворюючихпорід,рельєфу та години.Ціфакторидіють навсійтеріторіїсуші, тому смердотіназиваютьсяглобальними чинникамиґрунтоутворення.Пізніше В.Р.Вільямсвиділивще ще один чинникґрунтоутворення –виробничу діяльністьлюдини.Виробнича діяльністьлюдини –це локальнодіючий чинник.
В.В.Докучаєв писавши, що усіагенти -ґрунтоутворювачімаютьоднаковезначення впроцесіґрунтоутворення. А,щобвивчити грунт,необхіднезнання всіхґрунтоутворюючихфакторів.
>Вивітрювання (>гіпергенез) – процесруйнуваннягірськихпорід ймінералів подвпливомдеякихприроднихфакторів (>повітря, води,коливаннятемператури йживихорганізмів). При цьомуутворюютьсяіншіпороди йсинтезуютьсяновімінерали.Вивітрювання –цесукупністьскладних йрізноманітнихпроцесів,кількісних йякіснихзмінгірськихпорід.Горизонтигірськихпорід, девідбувається процесвивітрювання,називаютькороювивітрювання.Потужністьїїбуває відкількохсантиметрів до 2-10 м.
Характерруйнуваннягірськихпорід й, як правило, складпродуктіввивітрюваннязалежать від умівнавколишньогосередовища та відмінералогічного складусамоїпороди.Геохімічнимидослідженнями доведено, що прививітрюваннякислихпорідформуютьсяпіски йсупіски,середніх –суглинки йосновних –важкісуглинки йглини.Всіназваніпухківідкладимаютьпевніфізичні йфізико-механічнівластивості, котрідаютьзмогу дляперебігупроцесівґрунтоутворення.Цимвідрізняються відневивітренихскельнихпорід.
як правило,сучаснігрунтиформуються наскладних комплексахпродуктіввивітрювання.Найпоширенішимиґрунтоутворюючими породамиєпухківідкладичетвертинногоперіоду.Вонирізноманітні за складом,будовою,властивостями, щопевним чиномвпливає наґрунтоутворення йрівеньродючості грунту.Нижчерозглянутінайбільшпоширеніґрунтоутворюючіпороди.
>Елювіальнівідклади –різноманітні за складомпродуктививітрюваннякоріннихпорід, щозалишились намісціутворення.
>В.А.Ковда (1973) наводитивісімрізновидностейелювіальнихпорід.Найпоширенішими із нихєдрібноземнийкарбонатнийелювій.Первиннийелювійпоширений навивержених породах,зокрема, вМонголії,Вірменії й Кріму;вторинний (>неоелювий) – навеликій територїЄвропи йАзії увигляді лісі,лесовидних йсиртовихсуглинків.Вониначековдроювкриваютьпідстилаючикорінніпороди й тому їхніназиваютьпокривними.
Лесімаютьпалеве чибурувато-палевезабарвлення йпилувато-суглинковиймеханічний склад.Їмвластивакарбонатність,пористість,борошнистість, добраводопроникність.Хімічний склад йфізичнівластивості лісідужесприятливі для зростаннюрослин.
>Лесовидні >суглинкимістять меншекарбонатів,трапляються йбезкарбонатні.Воникрупнозернисті, частошаруваті, ізменшоюборошнистістю йпористістю.
Лесіпоширені в основному в Україні,південнихрегіонахРосії, вСереднійАзії, вцентріПівнічної Америки;лесовиднісуглинки – вБілорусі,ЦентральнійНечорноземнійзоніРосії та околицях. Нацих породахсформувалисьчорноземні,сірілісові,каштанові тасіріпустинно-степовігрунти.
>Пролювіальні йделювіальні наносиформуються впередгірських районах й впідніжжяхгір. Тамформуютьсярізноманітнігрунти. УПередкарпатті та Карпат на такихвідкладахформуютьсябурілісовігрунти.
>Льодовиковівідклади (морена)злягаютьневеликими островами напідвищенихелементахрельєфу УкраїнськогоПолісся.Великіплощіцівідкладизаймають напівночієвропейськоїчастиниРосії та вЗахідномуСибіру.
>Льодовиковівідкладиутворені ізнеоднорідногоуламковогоматеріалу,переважносуглинкового складу ізвключеннямгравійногопіску, гальки,валунів. Захімічним складом моренабуваєкарбонатна йбезкарбонатна. Накарбонатніймореніутворенідерново-карбонатні,слабко- йсередньо-підзолистігрунти. Набезкарбонатній –середньо- йсильно-підзолистігрунти. Занаявностівеликоїкількостівалунівагрономічнівластивості грунтузначнопогіршуються.
>Водно-льодовікові (>флювіогляціальні)відкладизаймаютьвеликутериторію втайгово-лісовійзонієвропейськоїчастиниРосії,Білорусі,Польщі,Прибалтиці. У Україні смердотізаймають 10,5% територїреспубліки.Їхутворенняпов'язане іздіяльністюпотужнихльодовиковихпотоків.
>Флювіогляціальнівідкладиявляють собоюшаруватийсортованийматеріалпіщаного,супіщаного,подекудисуглинковогомеханічного складусвітло-жовтого чисвітло-сірогозабарвлення.Основноюскладовоючастиною їхніє кварц іздомішками зеренпольовогошпату.Подекуди впіщаніймасітрапляються прошаркидрібної гальки йвалунчикикристалічнихпорід.Механічний йхімічний складцихвідкладівєнесприятливим дляформуваннявисокородючихґрунтів.
>Озерно-льодовиковівідклади >поширені впівнічно-західнійчастинієвропейської територїРосії.Вонисформувались впониженняхстародавньогорельєфу ймаютьглинистиймеханічний склад (>шаруватістрічковіглиниприльодовікових озер).Формуванняозернихвідкладівсупроводжувалосьнакопиченнямводорозчинних солей,карбонатів йгіпсу. Припересиханні озерутворюються солончаки.
>Алювіальнівідкладипоширені в заплавахрічок (>заплавнийалювій). Завікомрозрізняютьсучасні йстародавніалювіальнівідклади. Їх характернадиференційованість зарозміромчасток йшаруватість.Механічний складалювіальнихвідкладівзалежить від їхньогоположеннявідносно русларічки. Так було вприрусловійчастинізаплавиформуютьсягравійно-галечникові йпіщанівідклади, вцентральнійчастині –піщані, впритерасній –супіщано-глинисті. Наалювіальнихвідкладахформуютьсявисокородючізаплавнігрунти. У Україні смердотізаймаютьблизько 9% територї.
>Глини >різногопоходження на територї Українитеж частоєґрунтоутворюючими породами.Здебільшого смердотіпоширені насхилах балок,терас, на полонинахрічок тощо.
>Крім того,ґрунтоутворюючими породами в Українієпродуктививітрюваннятвердихкарбонатнихпорід (Південний Берег Кріму),пухкіпродуктививітрюваннямагматичнихпорід (>Приазовська йПридніпровськависочини),продуктививітрюванняпісковиків (>Донбас, Крім,Карпати),продуктививітрюванняглинистихсланців (>Донбас, Крім,Карпати)
>Механічний складґрунтоутворюючоїпородимаєважливезначення впроцесіформування грунту.Крім того,мінералогічний йхімічний складбезпосередньовпливає нахіделементарнихпроцесів, щовідбуваються уґрунті.Залежно від цого грунтнабуваєпевнихфізичних йфізико-механічнихвластивостей, котрізумовлюють йогоагровиробничу характеристику.
Так,піщані йсупіщаніґрунти легкооброблятисільськогосподарськими машинами. Тому їхніназивають легкимиґрунтами.Вонимаютьсприятливийповітряний режим,високуводопроникність,швидкопрогріваються.Одночасно смердотімають ряднегативнихвластивостей, асаме:низькийвміст гумусу йпоживнихречовин (>внаслідокінтенсивногопромивання),низькийступіньоструктуреності,незначнуємкістьвбираннякатіонів, легкопіддаютьсяерозії тощо.
>Ґрунти,сформовані наглинистих породах,називають >важкими.Вонимаютьвисокувологоємкість йводоутримуючуздатність. як правило, смердотібагаті на гумус йлегкодоступніелементиживлення. У цих грунтах принаявності необходимих умівінтенсивновідбувається процесформуванняструктурнихагрегатів.
>Якщоглинистіґрунти із тихий чиінших причинєбезструктурними, смердотімаютьнесприятливіфізичнівластивості.Докоріннеполіпшеннямеханічного складуґрунтуздійснюють шляхомглинуванняпіщаних йпіскуванняглинистихґрунтів ізодночаснимвнесеннямвисоких дозорганічнихдобрив.
>Мінералогічний йхімічний (>елементарний) складґрунтоутворюючихпорідзначноюміроювпливає на характер йспрямованістьхімічнихреакцій,перерозподілхімічнихелементів попрофілюґрунту,тобто нагеохіміюґрунтоутворення. Усіцепевним чиномвпливає й наіншіпроцесиґрунтоутворення. Урезультаті наобмеженій територї, Якамає ділянки,вкритірізнимиґрунтоутворюючими породами,формуютьсярізнітипи чипідтипиґрунтів.
>Процесґрунтоутворенняпочинається із моментупоселенняживихорганізмів нагірськійпороді.Вонизасвоюютьелементилітосфери, воду йелементиатмосфери,включають їхнього уметаболізм йповертають у грунт в інших формах йспіввідношеннях. Отже, врезультатіжиттєдіяльностіорганізміввиникаютьмалийбіологічнийкругообігречовин, атакожґрунтовіцикликругообігуцілого рядухімічнихелементів (З,O, H, N,P, P.S таін.).
>Життєдіяльність всіхорганізмів, щонаселяють грунт (>мікроорганізми,рослини,тварини), тапродукти їхньогожиттєдіяльностіздійснюютьнайважливішіелементарніпроцесиґрунтоутворення – синтез йрозкладанняорганічноїречовини,руйнування йновоутвореннямінералів,перерозподіл йакумуляціюречовин тощо. Усіцевизначаєзагальнийхідпроцесуґрунтоутворення йформуванняродючостіґрунту.
Грунтодночаснонаселяютьпредставники всіхчотирьох царствживоїприроди –прокаріоти,гриби,рослини,тварини.Протефункціїорганізмів шкірного царства вґрунтоутвореннірізні.
>Мікроорганізми, котрінаселяють грунт,дужерізноманітні за складом й за характеромбіологічноїдіяльності. Тому їхнього роль уформуванніґрунтівнадзвичайноскладна йрізноманітна.Мікроорганізмиіснують на землімільярд років, смердотієнайстародавнішимиґрунтоутворювачами,боз'явились наземлізадовго допоявивищихрослин йтварин.Крімґрунтоутворення їхні діяльністьзначноюміроювизначаєвластивостіосадовихпорід, складатмосфери йприродних вод,геохімічнуісторіюбагатьохелементів (З,O, H, N,P, P.S таін.). Убіосфері смердотіздійснюютьтакіпроцеси, якфіксація атмосферного азоту,окисленняаміаку йсірководню,відновленнясульфатів йнітратів,акумуляціюсполукзаліза ймарганцю, синтез вґрунтахбіологічноактивнихречовин –ферментів,вітамінів,амінокислот тощо.Мікроорганізмиберутьбезпосередньо доля вруйнуваннімінералів йгірськихпорід впроцесібіологічноговивітрювання.
>Протеосновноюфункцієюмікроорганізмів вґрунтоутвореннієрозкладанняорганічнихрештокрослинного йтваринногопоходження догумусоутворення йповноїмінералізації.
>Основнамасамікроорганізмівзосереджена вгоризонтіпоширеннякореневих систем наглибині 10-20 див.Їхчисельність в1гґрунту десятки йсотнімільйонів штук.Загальнамасамікроорганізміворного обрію (>25-30см)становить 10 т/га.Високородючіокультуреніґрунтимістятьнайбільшемікроорганізмів.
Упроцесіґрунтоутворенняберуть долябактерії,водорості, лишайники,амеби,мікронематоди,джгутикові,війчасті,гриби йактиноміцети.Єдані проприсутність вґрунтахнеклітинних форммікроорганізмів (>вірусів,бактеріофагів).
>Вищірослини.Ознайомлення ізроллюмікроорганізмів уґрунтоутвореннісвідчить про ті, що смердоті сам пособіще нестворюють грунт.Формуванняґрунтуможливелише припоселенні наматеринськійпородіпродуцентіворганічноїречовини. Такими продуцентами наЗемнійкулієвищірослини.Самециморганізмам йналежитьпровідна роль у процесівґрунтоутворення.Відмерлірешткивищихрослин,перетворенімікроорганізмами йтваринами,становлятьосновнумасуорганічноїчастиниґрунту. Отже,зеленірослини –основнеджерелоорганічнихречовин дляґрунтоутворення.
Зеленірослинисушіщорокупродукуютьблизько5.31011 тбіомаси.Частинацієїбіомаси увиглядівідмерлихрештоккоренів йнадземнихорганівщорічнонадходить у грунт.Кількістьбіологічноїмаси, Яканадходить у грунт,залежить від типурослинності йкліматичних умів.Частинарослинногоопадурозкладаєтьсямікроорганізмами, а другачастинанакопичується увигляділісовоїпідстилки йстеповоїповсті.
>Засвоєнняхімічнихелементівґрунтукоріннямвищихрослин, синтезорганічнихречовин, Повернення їхнього у грунт йрозкладання їхнімікроорганізмамиєосновнимиланкамибіологічногокругообігуречовин. Зраніше зазначеного видно, щозеленірослини –основний агентбіологічногокругообігу, а грунтвиступає йогоареною. У цьомуполягає другафункціярослин якґрунтоутворювачів.
Упроцесіжиттєдіяльностірослиниздійснюютьбіогеннуміграціюхімічнихелементів всистемігрунт-рослина-грунт. При цьомузначначастиназольнихелементів, атакож азотуакумулюється уверхньомугоризонті грунту. У цьомуразірослинивиступають якконцентраторихімічнихелементів. Цетретяфункціярослин уґрунтоутворенні.
>Тварини. У процесівґрунтоутворенняберуть доляпредставники такихтипівтварин:найпростіші, хробаки,молюски,членистоногі йссавці. Зарозмірамиґрунтову фаунуподіляють начотиригрупи:нано-,мікро-,мезо- ймакрофауну. Кожна групатваринпристосована допевних умів життя, допевноївзаємодії ізнавколишнімсередовищем.Загальнізапасизоомаси вґрунтахщодофітомасинезначні – всередньому 1-2%.
>Головноюфункцієютварин вбіосфері йґрунтоутвореннієспоживання,первинне йвториннеруйнуванняорганічнихречовин,перерозподіл запасуенергії йперетворенняїї натеплову,механічну йхімічну.
>Середтварин, щонаселяють грунт,переважаютьбезхребетні.Їхсумарнабіомаса в 1000разівперевищуєзагальнубіомасухребетних. Уґрунтахживутьдощові хробаки,енхітреїди,кліщі,ногохвостки таін.Поїдаючирослиннірештки, смердотізначноприскорюютьбіологічнийкругообігречовин.
>Середбезхребетних особливоважливу роль уґрунтоутвореннівідіграютьдощові хробаки.Вонипоширені вґрунтахрізнихґрунтово-кліматичних зон.Їхкількість на 1 гаґрунтуможедосягатикількохмільйонівособин.
>Діяльністьдощовихчервів вґрунтоутвореннірізноманітна, смердотіутворюють уґрунтігустумережуходів, щополіпшує йогофізичнівластивості:пористість,аерацію,вологоємкість.Продуктижиттєдіяльностідощовихчервів –капролітиполіпшуютьструктурністьґрунту йпідвищуютьводоміцністьструктурнихагрегатів. Грунт,багатий надощовихчервів,маєнизькукислотність,високийвміст гумусу таіншіпозитивнівластивості.Підраховано, щодощові хробакиперемішують весьповерхневий обрійґрунту за 50 років.
Уґрунтахживезначнакількість личинокрізнихкомах,терміти, мурашки таін.Вонитакожінтенсивноперемішуютьґрунтовумасу,утворюють внійвеликукількістьходів йцим самимполіпшуютьводні йфізичнівластивостіґрунту.
>Середхребетнихтваринактивну доля в процесівґрунтоутворенняберутьстеповігризуни (>полівки,бабаки,кроти,ховрахи таін.).Вонибудуютьглибокінори йдовгі ходи вґрунті.Об'ємґрунту,який смердотіперемішують,досягаєкількохсотенькубічнихметрів на 1 га.Інтенсивнеперемішуванняґрунтовоїмасиземлерийнимитваринамизумовлює нелишефізичні, а іглибокіхімічнізміни.Ґрунтовамаса, внесено ізглибин наповерхню,змінюєхімічний складверхніхгоризонтівґрунту.
>Кліматє один ізосновнихфакторівґрунтоутворення йгеографічногопоширеннягрантів. Прорізнобічнийвплив його наґрунтоутвореннязазначавщеВ.В.Докучаєв.Тепервідомо, щокліматвпливає наґрунтоутворення як прямо (>визначаєгідротермічний режимґрунту), то йопосередковано – черезрослинність,мікроорганізми йтварин.
>Основнимикліматичними чинниками, котрівпливають напроцесиґрунтоутворення,єсонячнарадіація,атмосферніопади йвітер.
>Сонячнарадіація. >Сонячнесвітло, яку приносититепловуенергію наповерхнюЗемноїкулі,єосновнимджереломенергії для життя, іґрунтоутворення.Сонячнаенергія,увібранаґрунтом,витрачається натакіпроцеси, якнагрівання,випарування,транспірація, фотосинтез, синтез гумусу тощо.
>Тепловіумовиґрунтоутворення на нашійпланетідужерізноманітні, але й взагальнихрисах смердотізумовлені величинамирадіаційного балансу, котрікорелюють із такимипоказниками , яксередньорічна температура й сумаактивних температур (табл.1).
>Високісередньорічнітемператури (+32; +>35°С)характерні длятропіків,найнижчі – дляполярних областей.Різницясередньорічних температур на землідосягає60-70°С.
Сумаактивних температурвикористовується дляагрономічної йґрунтовоїоцінкитериторіальноготермічного режиму. Длятрав'янистоїрослинностіактивнимиєтемпературивище +5°С, длялісової –вище +10°С.
>Таблиця 1
| Пояс |
>Середньорічна температура >повітря, °З |
>Радіаційний баланс, >кДж/(см2>рік) |
Сумаактивних температур, °>С,зарік напівденніймежіпоясів |
| >Полярий | - 23 - 15 | 21 - 42 | 400 – 500 |
| >Бореальний | - 4 + 4 | 42 - 84 | 2400 |
| >Суббореальний | + 10 | 84 - 210 | 4000 |
| >Субтропічний | + 15 | 210 - 252 | 6000 – 8000 |
| >Тропічний | + 32 | 252 - 336 | 8000 - 10000 |
>Середньорічна температура, величинарадіаційного балансу й сумаактивних температур зарікзбільшуються відполярних областей дотропічних.Природно, що в цьому ж напрямізбільшуютьсяінтенсивністьвивітрювання, синтезорганічноїмаси,активізуєтьсяжиттєдіяльністьтварин ймікроорганізмів. У тому ж напряміпідвищуєтьсяінтенсивністьґрунтоутворюючихпроцесів:руйнуваннямінералів,розкладанняорганічнихрешток, синтезгумусних кислот тощо. Зависокихсередньорічних температурутворюється понадглинистихчасток як продуктуінтенсивноговивітрювання.
Температураґрунтувпливає нашвидкістьхімічнихреакцій.Згідно із правиломВант-Гоффа, припідвищеннітемператури на 10°Сшвидкістьхімічнихреакційзбільшується у 2-3 рази. Тому околицях ізвисокоюсередньорічноютемпературоюгеохімічніпроцесивідбуваютьсязначношвидше, ніж у широтах ізхолоднимкліматом. Цезумовлюєрічнушвидкістьвивітрювання,формуваннярізнихкірвивітрювання й, якнаслідок,різноманітнийхімічний складгрунтів.Крім того, відтемпературизалежитьступіньдисоціаціїхімічнихсполук уводнихрозчинах. Припідвищеннітемператури від 0°С до 50° Сдисоціаціязбільшується у 8разів.
Температуравпливає нарозчиненнягазів вґрунтовомурозчині, нашвидкістькоагуляції йпептизації таіншіфізико-хімічніпроцеси.
>Атмосферніопади. >Ефективнийвплив тепла йсвітла набіологічні йґрунтоутворюючіпроцесиможливийлише принаявностідостатньоїкількостівологи. Томузначенняатмосфернихопадів уґрунтоутвореннідужевелике. Наґрунтоутворенняпевним чиномвпливає яккількість, то йсезоннийрозподілатмосфернихопадів.
>Атмосферніопади, котрінадходять у грунт,розчиняютьмінеральні таорганічнісполуки,переміщують їхні внижнігоризонти (>вилуговують),переносятьрухоміформисполук ймеханічнічастки ізпідвищенихелементіврельєфу напонижені.Ціпроцесиздійснюють водиповерхневого йпідземногостоків.
>Підвпливоматмосфернихопадіввідбуваютьсяпроцесигідролізупервиннихмінералів йформуваннявториннихглинистихмінералів.Атмосферніопадиприносять наповерхнюґрунтупилуватічастки,розчиненісолі,кислоти, азот,аміак, ЗІ2,токсичнісполуки.Вологаатмосфернихопадівутримується в порах йкапілярахґрунту йвикористовуєтьсярослинами для синтезуорганічноїречовини, котра вмайбутньомувитрачається напоповнення запасугумуснихречовин йєджереломенергії йпоживнихречовин длятварин ймікроорганізмів. Таким чином,атмосферніопади прямо йопосередковановпливають напроцесигуміфікації.
>Низхідний рух водиврешті-рештформуєгенетичнігоризонтиґрунту –гумусний,елювіальний,ілювіальний таін.Інтенсивнийстікатмосфернихопадівспричинюєводнуерозіюґрунтів.
Характератмосфернихопадів наданій територївпливає натермічний режимґрунтів.
Рівеньзволоженняґрунтівзумовлює їхньогохімічний склад. Уаридних областяхформуютьсяґрунти ізвисокимвмістомкарбонатів йводорозчинних солей, ізнизькимвмістом гумусу, ізмалоюємкістювбирання. Угумідних ландшафтахпосилюєтьсяпромиванняґрунту,підвищуєтьсявміст гумусу,глинистихмінералів йвбирназдатністьґрунту. Уумовахперезволоженнязначнопідвищуєтьсякислотністьґрунту,знижуютьсявміст гумусу йємкістьвбирання.
>Оцінюючи рольклімату як чинникаґрунтоутворення,слідодночасновраховувативпливатмосфернихопадів йтемператури.Вченіґрунтознавці уже давношукали формувираженнясукупноговпливутеплоти йопадів наґрунтоутворення.Оригінальнимпідходом довирішенняцієїпроблеми сталаконцепціягідротермічнихрядів, якоїрозробивВ.Р.Волобуєв (1956).Віндовівзагальнопланетарнийзв’язокміжатмосфернимиопадами,середньорічними температурами,радіаційним балансом,випаруванням йособливостямиґрунтовогопокриву. Наосновіаналізуспіввідношенняцихфакторів було бвстановленогідротермічніумовиформуванняосновнихтипівґрунтів йвиділено їхнікліматичніареали.
Загідротермічнимиумовамиґрунтиподіляють надвікатегорії.
1.Ґрунти, в якібіологічніпроцесипригнічені.Вониутворились урегіонах ізнизькимзволоженням (>500мм зарік), але й врізнихтермічних поясах. Доцієїкатегорії належатисіроземипустинь,каштанові йтундровіґрунти.
2.Ґрунти, щоутворилися утеплих йпомірнихтропічних широтах.Цякатегоріяґрунтівсформувалась вобмеженихтермічнихумовах, але й в широкомудіапазонікількостіатмосфернихопадів (>1000-5000мм зарік). Це –бурілісовіґрунти,жовтоземисубтропіків йлатеритнівологихтропіків.
>Умовноґрунтивідносять дорядівзволоження (>гідроряди) йтермічних рядів.Гідрорядиоб'єднуютьґрунти, котріформуються врізнихтермічнихумовах, але й вумовахмайжеоднаковогозволоження.Терморяди,навпаки,об'єднуютьґрунти котріформуються вумовахрізногозволоження, але й вблизькихтермічнихумовах.Всьогопозначеносімгідрорядів (>пустинний (А),сіроземний (У),каштановий (З),чорноземний (D), трипідзолистих (E, F, G) йсімтерморядів (>арктичний (І),субарктичний (ІІ),помірнохолодний (ІІІ),помірний (IV),помірнотеплий (V),субтропічний (VI) йтропічний (VII).
>Сумарнийефектсукупноговпливуопадів йтемператури наґрунтоутвореннядужескладний. Характерпроцесуґрунтоутворення,крім того,залежить відпоєднаннягідротермічних умів ізрельєфом,геохімічним балансомречовин таіншими чинниками.
>Вітер.Крімсонячноїрадіації йатмосфернихопадів наґрунтоутвореннявпливаєтакожвітер.Він переноситимінеральні йорганічнічастки ізоднієї територї наіншу,перерозподіляєопади,посилюєвипаровування й таким чиномбере доля вформуваннімеханічного,хімічного складу й водного режимуґрунту.
>Всіпроцесируйнування,перенесення йвідкладеннямеханічнихчастокпорід йґрунтів, котрівідбуваються подвпливомвітру,називаютьеоловими.Виділяютьеоловудефляцію,еоловукорозію йеоловуакумуляцію.
>Інтенсивністьвидуванняґрунтувизначаєтьсябагатьма чинниками:швидкістювітру,наявністюрослинногопокриву,механічним йструктурним складомґрунту,рельєфом тощо. Присильнійдефляціївиникаютьпиловібурі.
Урезультатідефляціївидуваєтьсяверхнійродючий кулю,знижуєтьсяродючістьґрунту. Умісцяхакумуляціїпринесенихвітромречовин (балки,яри,лісосмуги,населеніпункти,сільськогосподарськіугіддя)гинутьбагаторічнінасадження йпосіви,заносятьсяродючіземлі,зрошувальніканали, дороги тощо.
Отже,еоловіпроцесипричиняютьзначну шкодусільському, водного йіншімгалузям народногогосподарства. якденудація, то йакумуляціярізкопорушуютьнормальнийперебігпроцесівґрунтоутворення.
>Рельєф –своєрідний чинникґрунтоутворення.Йогозначення уформуванні йгеографічномупоширенніґрунтіввелике йрізноманітне.Вінвиступає якголовний чинникперерозподілусонячноїрадіації йопадів.Залежно відекспозиції йкрутизнисхиліввпливає наводний,тепловий,поживний йсольовийрежимиґрунту,визначає структуруґрунтовогопокриву йєосновоюґрунтовоїкартографії.
Упрактиціпольовихґрунтовихдослідженьприйнятокористуватись такоюсистематикоютипіврельєфу:
1)макрорельєф;
2)мезорельєф;
3)мікрорельєф;
4)нанорельєф.
>Кожний ізцихтипіврельєфувідіграєпевну рольґрунтоутворенні йгеографіїґрунтів, уформуванніструктуриґрунтовогопокриву.
>Макрорельєф –крупніформирельєфу, котрівизначаютьзагальнийвиглядвеликої територїземноїповерхні:гірськіхребти,плоскогір’я,долини тощо.Виникнення форммакрорельєфупов’язанеголовним чином ізтектонічнимиявищами вземнійкорі.
>Формимакрорельєфувпливаютьнасамперед наперерозподілсонячного тепла таатмосфернихопадів на великихтериторіях йзумовлюютьгоризонтальну йвертикальнузональністьґрунтів.
На великихрівнинахвідбувається змінубіокліматичних зон, для якіхарактерніпевний типрослинності, тип водного та температурногорежимів. Таким чином,певнепоєднанняфакторівґрунтоутвореннянабуває зонального характеру. Урезультатіформуютьсяґрунтовізони й подзони, щоєпроявом законугоризонтальноїзональності.
>Гірськісистемитакожздійснюютьперерозподілатмосфернихопадів, щозумовлюєзмінурослинних йґрунтових зон.Високі міськієбар’єром на шляхутеплихвологихповітряних мас. Тому нанавітренісхиливипадає великакількістьопадів, але всхилахпротилежноїекспозиціїформуєтьсяпосушливийклімат.Зрозуміло, щоґрунтовийпокриввологих й сухихсхилівнеоднаковий.
>Крімперерозподілусонячного тепла йатмосфернихопадів вгірських районах наґрунтоутвореннявпливає абсолютнависотамісцевості.Зізміноювисотимісцевостізмінюються усікліматичніфактори: температура,вологістьповітря ,кількістьопадів,тиск,інсоляція тощо. Зпідняттям у міськірозріджується атмосфера, уповітрізменшуєтьсявмістводянихпарів йпилуватихчасток,збільшуєтьсясонячнарадіація,надходженняультрафіолетовихпроменів йодночасновипромінення тепла.Такізміникліматичних умівзумовлюютьдиференціаціюрослинності йґрунтів,тобтовиникненняприродноїзональності.Ґрунтовізони, котрізакономірнозмінюють одна одну,утворюютьвертикальніґрунтовіструктури.
>Мезорельєф –цеформисередніхрозмірів зависотою йпротяжністю (>кількаквадратнихкілометрів).Прикладом такі формиєяри, балки,улоговини,тераси,долиниструмків, горб тощо.Виникли смердоті врезультатігеологічнихпроцесівденудації,утворенняконтинентальнихвідкладів тощо.
>Мікрорельєф -цедрібніформирельєфу, котрізаймаютьнезначніплощі йє деталямикрупних форм.Сюди належатигорбочки,пониження,купини,невеликізападини,спучування,карстові воронки,берегові вали тощо.
>Елементимезо- ймікрорельєфуперерозподіляютьсонячнуенергію йвологуатмосфернихопадів наданій територї.
>Перерозподілсонячноїенергіївизначаєтьсянаявністюсхилівнеоднаковоїкрутизни йекспозиції.Північнісхили у усі пори року навсій територїПівнічноїпівкулідістають менше тепла, ніжпівденні, й томухолодні.Різницятемпературиґрунтувліткуміжпівнічним йпівденнимисхилами приоднаковій їхнікрутизніможедосягати 5-8°.
>Особливості теплового режиму насхилахрізнихекспозиційнеоднакововпливають на їхньоговодний режим й характеррослинності. Цезумовлюєформуваннярізнотипнихґрунтів. Напівденнихсхилахґрунтиформуються вумовахвідносноменшогозволоження й более контрастного температурного режиму. Узв’язку ізцим напівденнихсхилах, як правило,розвиваютьсяземлеробство, апівнічнісхилизалишаютьсянеосвоєними.
>Нерівностірельєфузумовлюютьстіканняповерхневих вод. Водаатмосфернихопадівстікає посхилах ізпідвищенихелементіврельєфу впонижені. Урезультатіпідвищені ділянкивтрачаютьчастинувологи, аґрунтипонижениходержують їхнідодатково.
Зперерозподіломвологи поелементахрельєфупов’язанаміграціятвердих йводорозчиннихпродуктіввивітрювання йґрунтоутворення.Стікаючи посхилахдощові йталі води несуть із собоючасткиґрунту йрозчиненісполуки, котріакумулюються напониженихділянках. Таким чином,ґрунтоутворення нарізнихелементахрельєфувідбувається врізнихгідротермічних йгеохімічнихумовах.
Заположенням нарельєфі й характеромперерозподілуатмосфернихопадіввиділяють тригрупиґрунтів, котріназиваютьгенетичними рядамизволоження.
Напідвищенихелементахрельєфу вумовахвільного стокуповерхневих й приглибокомузаляганніґрунтових вод,тобто вавтономнихландшафтно-геохімічнихумовах, подвпливомнизхідного руху води попрофілюформуютьсяавтоморфніґрунти.
>Гігроморфніґрунтиформуються напониженихділянкахрельєфу вумовахтривалого застоюповерхневих вод чи принеглибокому (менше3м)заляганніґрунтових вод, котрізбагаченіхімічнимиелементами йсполуками,принесеними ізпідвищенихелементів.Ціґрунтиформуютьсязалежно відландшафтно-геохімічних умів подвпливомвисхідного руху води.
>Ґрунти, котріформуються вавтономнихумовах, але й їхнікороткочаснозатоплюютьповерхневі води чи смердотіформуються принеглибокому (3 -6м)заляганніґрунтових вод,називаютьнапівгідроморфними (>лучно-чорноземніґрунти).
>Ґрунти, котріформуються вумовах сезонногоґрунтовогозволоження,називаютьавтоморфно-гідроморфними.
>Залежністьгігроморфнихґрунтів відхімічного складупорід йґрунтівпідвищенихелементіврельєфуназиваютьгеохімічнимсполученнямґрунтів.
>Тіснийзв’язокміжелементамирельєфу йхарактернимивідмінностямиґрунтів ставшиосновою розробки методуопорнихділянок (“>ключів”) прикартуванніґрунтів. Суть цого методуполягає до того, що натиповій дляданого районуділянцівстановлюєтьсязв’язокелементіврельєфу ізрослиннимиугрупуваннями, з складомґрунтоутворюючихпорід йхарактернимиособливостямиґрунтів. Для цогозакладаютьпотрібнукількістьґрунтовихрозрізів нарізнихелементахрельєфу йвстановлюютьприуроченість перед тимґрунтовихвідмін.Добутіданієгіпсометричноюосновою длякартографуванняґрунтівданого району.
УсвоїхпрацяхВ.В.Докучаєввказував, щосучасніґрунтиє продукттривалої йскладноїгеологічноїісторіїземноїповерхні. Грунт неможевиникнутимиттєво,тривалий годинузалишатисьнезмінним, апотімраптовозникнути. Дляформуванняґрунтупотрібенпевний годину.
>Процесґрунтоутворення, як йбудь-якийприродний процес,маєсвій вухо,етапирозвитку,певнушвидкість й годинузавершення.
>Ґрунтоутворенняпочинається із моментупоселенняживихорганізмів напухкійвивітренійпороді.
Заспостереженнямибагатьохвчених1смгумусного обріюґрунту вумовахпомірного поясуформується за 100-200 років, аповнийпрофільсучасногоґрунту – відкількохсотень докількохтисяч років.
>Ознакоюзавершенняформуванняґрунту,досягнення нимзрілого стануєчіткадиференціаціяпрофілю нагенетичнігоризонти.Ґрунти, котрі недосяглиповноїдиференціації йповногорозвиткупрофілю,називаютьнезрілими(молодими).
>Ґрунти наземнійповерхніпочалиформуватися ізпоявоюживихорганізмів.Першимиорганізмами на землі булибактерії, котріз’явилися внижньопалеозойськийперіод (понад 500 млн. років тому).Вченіприпускають, що под їхнівпливомформувалисяпримітивніґрунти,подібні до тихий, котріформуються у наше одну годину наумовахвисокогір’я.
Укінцісилурійськогоперіоду, коли на земліз’явилисярослинипсилофіти (400 млн. років тому), напланетірозпочавсяновийетапґрунтоутворення.Під їхньоговпливом наперезволоженихузбережжяхморівсформувалисявологіґрунти.Ціґрунтиєнайстарішими на землі. Донашого годинидійшливикопнірешткицихґрунтів (>горючісланціЛенінградськоїобласті йЕстонії).
350-360 млн. років тому вкінцідевонськогоперіодупсилофітизникли й на їхнізмінуприйшлипапороті йхвощі.Вони малікореневу систему й вкарбонізаймаливеликі територїсуші ізтропічним йсубтропічнимкліматом. У цихумовахформувалисьфералітніґрунти,подібні досучаснихсубтропічних йтропічнихґрунтів. Придобуваннівугілля вДонбасівиявленоґрунти,вік які понад 300 млн. років, але й смердотімаютьознаки йвластивостісучаснихґрунтів.
Упермськийперіод (285 – 240 млн. років тому)відбулисярізкікліматичнізміни. Назначнихтериторіяхсушівстановивсяаридний,пустиннийклімат, аінших –холоднийгумідний.Вважають, щоінтенсивневипаровування йкріогенніпроцесизумовилиформуванняпустинних,засолених,мерзлотнихґрунтів. Уумовахпомірно холодноговологогокліматупочалиформуватисяґрунти,подібні допідзолистих.Протягомнаступних 120-130 млн. років не було б умів длявиникнення новихґрунтів.Лише веоценівиниклиновіприродніландшафти – степу. Уцейперіодпочалиформуватисячорноземи йкаштановіґрунти.
На початкучетвертинногоперіодуутворилась тундра, адещопізнішевиниклисфагнові болота. Уцейперіодпочалиформуватисятундровігрунти йторфово-болотніверховихболіт.
Таким чином, впроцесіеволюціїорганічного світу на земліпростежується процесвиникнення новихґрунтів, збільшення їхньогорізноманіття.
сучаснийґрунтовийпокривземлірізновіковий.Нульовийрікмають тих ділянкисуші, котріщойнозвільнились від води врезультатіморськоїрегресії (>Прикаспій,Приаралля),осушення дельтрічок, прибудівництвіпольдеров (>Голландія).Нульовийвікмаютьтакожповерхні,вкритівулканічнимпопеломсучаснихвулканічнихвивержень тавідслоненнявідкритихкар’єрів йнасипів.
>Вікґрунтів на територїСхідноїЄвропивідповідаєперіодузакінченняостаннього материковогозледнення (>близько 10 тис. років тому) та початкуКаспійсько-Чорноморськоїрегресії. Узв’язку ізцимвікчорноземівстановить 8-10 тис. років, авіккаштанових –5-6-тис. років.
>Розглянутіранішефакториґрунтоутворення –гірськіпороди,клімат,живіорганізми,рельєф та годину –єглобальними.Вонивпливають напроцесигрунтоутворення навсій територїсуші.
>Крімглобальнихфакторівє ряд локальнодіючих. Доцихфакторіввідноситьсявиробнича діяльністьлюдини.
Упроцесівиробничоїдіяльності людина задопомогоюпотужнихзасобіввпливає нанавколишнєсередовище, до тогочислі на грунт, щопризводить дозначнихзмін вприроднихекологічних системах, дозмін впроцесіґрунтоутворення.
>Освоюючицілинніземлі, людинастворюєсприятливіумови длярозвиткукультурнихрослин. Однак при цьомупорушуєтьсядинамічнарівновага всіхкомпонентів природного ландшафту:змінюється характеррослинності, складмікроорганізмів йзоофауни, характеробмінуречовин йенергії у ґрунт –рослина тощо.Змінюєтьсявпливіншихфакторівґрунтоутворення:клімату,рельєфу,материнськоїпороди.
>Обробітокґрунту,регулювання водного режиму (>осушення,зрошення,снігозатримання,внесеннядобрив,хімічні таіншівидимеліораційдокоріннозмінюютьхімічний складґрунту, йогофізичні,теплові йводнівластивості.
Таким чином, ізпочаткомобробіткуцілинногоґрунтупочинаєзмінюватися характерґрунтоутворення. Грунт переходити ізприродної докультурноїфази свогорозвитку, до культурногопроцесуґрунтоутворення. Суть цогопроцесуспрямовується наутворенняпотужногогумусного обрію,який винен матірвисокубіологічнуактивність,високийвміст гумусу,сприятливийструктурний склад,оптимальнийпоживний,тепловий,водний йповітрянийрежими.
>Основними чинникамивпливу на грунт, на всіхетапах культурногоґрунтоутворенняєкультурнірослини,механічнийобробітокґрунту,удобрення тарізноманітнімеліоративні заходь. Рольданихфакторів вґрунтоутворенні детальновивчають укурсіагрономічногоґрунтознавства.
>Систематичнеполіпшеннявластивостейґрунту йпідвищення йогородючості шляхомзастосуванняагротехнічнихзаходівназиваютьокультуреннямґрунту. Уокультуренихґрунтахстворюютьсясприятливіумови для зростанню йрозвиткурослин.
2.Загальна схемаґрунтоутворення
2.1Стадійністьґрунтоутворення
>Процесґрунтоутворення –цесукупністьявищперетворенняречовин йенергії уверхньомушаріземної кору подвпливом комплексуприроднихфакторів.Загальний процесґрунтоутворенняскладається із комплексубіохімічних,хімічних,фізичних йфізико-хімічнихпроцесів.Ґрунтоутворенняпочинається із моментупоселенняживихорганізмів наскельних породах чи напухких продуктахгіпергенезу й всвоємурозвитку проходити рядстадій (рис. 1).
Характерпроходження окремихстадійґрунтоутвореннязумовлений комплексомфакторів врізнихприродно-кліматичних зонахземноїкулі.
1.Стадіяпочатковогоґрунтоутворення частозбігається ізпроцесомвивітрюванняскельнихгірськихпорід.Цястадіятриваєдовго,оскількиґрунтоутворенняохоплюєнезначний кулю субстрату.Малопотужнийпрофільслабкодиференційований нагенетичнігоризонти.
2.Стадіярозвиткуґрунтувідбувається напухкихвідкладахвеликоїпотужності йзавершуєтьсядиференціацієюпрофілю нагенетичнігоризонти.Міжморфологічнимиознаками йвластивостямиґрунту, із одного боці, й чинникамиґрунтоутворення, із іншого,встановлюєтьсядинамічнарівновага.Цястадіявідбуваєтьсяінтенсивно.
3.Стадіярівноваги (>клімаксний стан)триваєнезначний годину.Міжґрунтом й комплексомфакторівпідтримуєтьсядинамічнарівновага.
4.Стадіяеволюції. Упроцесіеволюціїекологічноїсистемиелементи ландшафту (>факториґрунтоутворення)можутьзазнавати тихий чиіншихзмін (змінуклімату,рослинності,порушенняекосистемилюдиною тощо).Такізмінизумовлюютьзміни впроцесіґрунтоутворення.Настаєстадіяеволюціїґрунту, Яказумовлюєперехід його доновоїстадіїрівноваги новогоґрунту ізновимпрофілем (>заболочуванняаморфнихгрунтів,перехідсолончаку всолонець,формуваннячорнозему ізлучногоґрунту призниженнірівняґрунтових вод тощо). На самомусубстратітакіеволюційніциклиможутьвідбуватисякількаразів.
1 –початковенрунтоутворення
2 –розвиток грунту
3 –клімаксний стан I
4 –евелюція грунту по шляху а чи б
5 –клімаксний стан II (а чи б)
6 – новаеволюція грунту по шляху в, р, буд чи е
7 –клімаксний стан III (в, р, буд чи е)
Грунт – аренавзаємодії малогобіологічного й великогогеологічногокругообігуречовин.Взаємодіябіологічного йгеологічногокругообігівпроявляється через рядпроцесів, котрівідбуваються вґрунті упроцесі йогоформування.Сукупністьцихпроцесів йстановитьзагальний процесґрунтоутворення.Багато ізцихпроцесівмаютьциклічний характер.
>ВсіґрунтоутворюючіпроцесиО.А.Родеподілив намакропроцеси ймікропроцеси.
>Макропроцесиохоплюють весьпрофільґрунту вцілому, амікропроцесивідбуваються вмежахізольованихділянокґрунтовогопрофілю.Макропроцеси, котрієспецифічними дляґрунтоутворення,І.П.Герасимов назвавшиелементарнимиґрунтовимипроцесами (>ЕГП).Цейтерміннабувзагальноговизнаннясередґрунтознавців.
>Аналізуючи таузагальнюючиконцепціїО.А.Роде йІ.П.Герасимова,Б.Г.Розанов (1988) усіЕГПподілив насім груп, асаме:
1.Біогенно-акумулятивні (>гумусоутворення,торфоутворення).
2.Гідрогенно-акумулятивні (>засолення,оруднення,загіпсовування).
3.Метаморфічні (>оглеєння, ,озалізнення,сіалітизація).
4.Елювіальні (>вилуговування,опідзолення,осолодіння).
5.Ілювіально-акумулятивні (>підзолисто-ілювіальний,глинисто-ілювіальний).
6.Педотурбаційні (>спучування,розтріскування,кріотурбація).
7.Деструктивні (>ерозія,дефляція, погребение).
>Висновок
Таким чином, процесґрунтоутворення –цесукупністьрізноманітнихелементарнихґрунтовихпроцесів, котріформують складтвердоїфазиґрунту,розчину йґрунтовогоповітря,будову йвластивостіґрунту.
>Література
1.Ковриго В.П.,Кауричев І.С. Ґрунтознавство з засадами геології. – М.: Колос, 2000. – 416 з.
2. Добровольський В.В. Географія грунтів з засадами ґрунтознавства. – М.:ВЛАДОС, 1999. – 384 з.
3.ЧорнийІ.Б.Географіягрунтів із основамиґрунтознавства:Навч.посібник. – До.:Вища школа, 1995. – 240 з.
4.Лозе Ж., Матьє До. Тлумачний словник з ґрунтознавства: Пер. з франц. – М.: Світ, 1998. – 398 з.
5. Атлас грунтів Українською РСР / Під ред.Н.К.Крупского, Н.І.Полупана. До.: Врожай, 1979.
6.ВеденичевП.Ф.Зкмельние ресурси Української РСР і їх господарське використання. – До.:Наукова думка 1979.
7.БілявськийГ.О.,Падун М.М.,ФурдуйР.С. Основизагальноїекології. – До.: Ли-бідь, 1993. – 300 з.
8.БілявськийГ.О.,Фурдуй М.С.Практикум ззагальноїекології. – До.: Ли-бідь, 1997.
9.СафрановТ.А. Екологічніосновиприродокористування. Львів: «>Новий світло», 2003. – 248 з.
10.Лабораторний тапольовий практикум ізекології /Під. ред. В.П.Замостяна, таЯ.П.Дідуха. –Київ:Фітосоціоцентр, 2000. – 216 з.
11. Перельман А.І.Геохимия біосфери. – М.: Наука, 1973. – 168 з.
12.ЯкушоваА.Ф.,Хаин В.Є., Славин В.І. Загальна геологія. – М.: Вид. МДУ, 1988. – 448 з.