Реферати українською » Геология » Основи Теорії утворення грунтів


Реферат Основи Теорії утворення грунтів

>ЗМІСТ

>Вступ

1.Факториґрунтоутворення

1.1Гірськіпороди якґрунтоутворюючий чинник

1.2Біологічніфакториґрунтоутворення

1.3Клімат як чинникґрунтоутворення

1.4Рельєф як чинникґрунтоутворення

1.5 Час як чинникґрунтоутворення

1.6Виробнича діяльністьлюдини якґрунтоутворюючий чинник

2.Загальна схемаґрунтоутворення

2.1Стадійністьґрунтоутворення

2.2Процесиґрунтоутворення

>Висновок

>Література


>Вступ

Темаконтрольної роботи «Основитеоріїутворенняґрунтів» іздисципліни «>Ґрунтознавство».

>Ґрунтознавство – наука про грунт, йогоутворення (генезис),будову, склад,властивості,закономірностігеографічногопоширення,взаємозв’язок ізнавколишнімсередовищем, роль уприроді,шляхи іметоди йогомеліорації,охорону йраціональневикористання у народномугосподарстві.

>Ґрунтознавствоєсамостійноюгалуззюприродознавства. якнауковадисциплінасформувалась укінці XIX ст.завдякипрацямвидатнихвченихВ.В.Докучаєва,П.А.Костичева,М.М.Сибірцева,їхніхучнів йпослідовників.


1.Фактори >ґрунтоутворення

>ґрунтоутворення чинниктеорія

>Процесґрунтоутворення -це процесперетвореннягірськихпорід вякісноновий стан – грунт подвпливом комплексуфакторів.

>Вчення профакториґрунтоутвореннястворив В.В.Докучаєв.Він показавши, що грунтформується подвпливомклімату,рослинності,ґрунтоутворюючихпорід,рельєфу та години.Ціфакторидіють навсійтеріторіїсуші, тому смердотіназиваютьсяглобальними чинникамиґрунтоутворення.Пізніше В.Р.Вільямсвиділивще ще один чинникґрунтоутворення –виробничу діяльністьлюдини.Виробнича діяльністьлюдини –це локальнодіючий чинник.

В.В.Докучаєв писавши, що усіагенти -ґрунтоутворювачімаютьоднаковезначення впроцесіґрунтоутворення. А,щобвивчити грунт,необхіднезнання всіхґрунтоутворюючихфакторів.

 

1.1Гірськіпороди якґрунтоутворюючий чинник

Рольгрунтоутворючихпорід як чинникаґрунтоутворенняполягяє до того, що смердотієматеріалом, ізякогоутворюється грунт.Материнськіпородипередаютьґрунтамсвійгранулометричний,мінералогічний тахімічний склад.

>Основнимиґрунтоутворюючими породамиєпродуктививітрюваннягірськихпорід.

>Вивітрювання (>гіпергенез) – процесруйнуваннягірськихпорід ймінералів подвпливомдеякихприроднихфакторів (>повітря, води,коливаннятемператури йживихорганізмів). При цьомуутворюютьсяіншіпороди йсинтезуютьсяновімінерали.Вивітрювання –цесукупністьскладних йрізноманітнихпроцесів,кількісних йякіснихзмінгірськихпорід.Горизонтигірськихпорід, девідбувається процесвивітрювання,називаютькороювивітрювання.Потужністьїїбуває відкількохсантиметрів до 2-10 м.

Характерруйнуваннягірськихпорід й, як правило, складпродуктіввивітрюваннязалежать від умівнавколишньогосередовища та відмінералогічного складусамоїпороди.Геохімічнимидослідженнями доведено, що прививітрюваннякислихпорідформуютьсяпіски йсупіски,середніх –суглинки йосновних –важкісуглинки йглини.Всіназваніпухківідкладимаютьпевніфізичні йфізико-механічнівластивості, котрідаютьзмогу дляперебігупроцесівґрунтоутворення.Цимвідрізняються відневивітренихскельнихпорід.

як правило,сучаснігрунтиформуються наскладних комплексахпродуктіввивітрювання.Найпоширенішимиґрунтоутворюючими породамиєпухківідкладичетвертинногоперіоду.Вонирізноманітні за складом,будовою,властивостями, щопевним чиномвпливає наґрунтоутворення йрівеньродючості грунту.Нижчерозглянутінайбільшпоширеніґрунтоутворюючіпороди.

>Елювіальнівідклади –різноманітні за складомпродуктививітрюваннякоріннихпорід, щозалишились намісціутворення.

>В.А.Ковда (1973) наводитивісімрізновидностейелювіальнихпорід.Найпоширенішими із нихєдрібноземнийкарбонатнийелювій.Первиннийелювійпоширений навивержених породах,зокрема, вМонголії,Вірменії й Кріму;вторинний (>неоелювий) – навеликій територїЄвропи йАзії увигляді лісі,лесовидних йсиртовихсуглинків.Вониначековдроювкриваютьпідстилаючикорінніпороди й тому їхніназиваютьпокривними.

Лесімаютьпалеве чибурувато-палевезабарвлення йпилувато-суглинковиймеханічний склад.Їмвластивакарбонатність,пористість,борошнистість, добраводопроникність.Хімічний склад йфізичнівластивості лісідужесприятливі для зростаннюрослин.

>Лесовидні >суглинкимістять меншекарбонатів,трапляються йбезкарбонатні.Воникрупнозернисті, частошаруваті, ізменшоюборошнистістю йпористістю.

Лесіпоширені в основному в Україні,південнихрегіонахРосії, вСереднійАзії, вцентріПівнічної Америки;лесовиднісуглинки – вБілорусі,ЦентральнійНечорноземнійзоніРосії та околицях. Нацих породахсформувалисьчорноземні,сірілісові,каштанові тасіріпустинно-степовігрунти.

>Пролювіальні йделювіальні наносиформуються впередгірських районах й впідніжжяхгір. Тамформуютьсярізноманітнігрунти. УПередкарпатті та Карпат на такихвідкладахформуютьсябурілісовігрунти.

>Льодовиковівідклади (морена)злягаютьневеликими островами напідвищенихелементахрельєфу УкраїнськогоПолісся.Великіплощіцівідкладизаймають напівночієвропейськоїчастиниРосії та вЗахідномуСибіру.

>Льодовиковівідкладиутворені ізнеоднорідногоуламковогоматеріалу,переважносуглинкового складу ізвключеннямгравійногопіску, гальки,валунів. Захімічним складом моренабуваєкарбонатна йбезкарбонатна. Накарбонатніймореніутворенідерново-карбонатні,слабко- йсередньо-підзолистігрунти. Набезкарбонатній –середньо- йсильно-підзолистігрунти. Занаявностівеликоїкількостівалунівагрономічнівластивості грунтузначнопогіршуються.

>Водно-льодовікові (>флювіогляціальні)відкладизаймаютьвеликутериторію втайгово-лісовійзонієвропейськоїчастиниРосії,Білорусі,Польщі,Прибалтиці. У Україні смердотізаймають 10,5% територїреспубліки.Їхутворенняпов'язане іздіяльністюпотужнихльодовиковихпотоків.

>Флювіогляціальнівідкладиявляють собоюшаруватийсортованийматеріалпіщаного,супіщаного,подекудисуглинковогомеханічного складусвітло-жовтого чисвітло-сірогозабарвлення.Основноюскладовоючастиною їхніє кварц іздомішками зеренпольовогошпату.Подекуди впіщаніймасітрапляються прошаркидрібної гальки йвалунчикикристалічнихпорід.Механічний йхімічний складцихвідкладівєнесприятливим дляформуваннявисокородючихґрунтів.

>Озерно-льодовиковівідклади >поширені впівнічно-західнійчастинієвропейської територїРосії.Вонисформувались впониженняхстародавньогорельєфу ймаютьглинистиймеханічний склад (>шаруватістрічковіглиниприльодовікових озер).Формуванняозернихвідкладівсупроводжувалосьнакопиченнямводорозчинних солей,карбонатів йгіпсу. Припересиханні озерутворюються солончаки.

>Алювіальнівідкладипоширені в заплавахрічок (>заплавнийалювій). Завікомрозрізняютьсучасні йстародавніалювіальнівідклади. Їх характернадиференційованість зарозміромчасток йшаруватість.Механічний складалювіальнихвідкладівзалежить від їхньогоположеннявідносно русларічки. Так було вприрусловійчастинізаплавиформуютьсягравійно-галечникові йпіщанівідклади, вцентральнійчастині –піщані, впритерасній –супіщано-глинисті. Наалювіальнихвідкладахформуютьсявисокородючізаплавнігрунти. У Україні смердотізаймаютьблизько 9% територї.

>Глини >різногопоходження на територї Українитеж частоєґрунтоутворюючими породами.Здебільшого смердотіпоширені насхилах балок,терас, на полонинахрічок тощо.

>Крім того,ґрунтоутворюючими породами в Українієпродуктививітрюваннятвердихкарбонатнихпорід (Південний Берег Кріму),пухкіпродуктививітрюваннямагматичнихпорід (>Приазовська йПридніпровськависочини),продуктививітрюванняпісковиків (>Донбас, Крім,Карпати),продуктививітрюванняглинистихсланців (>Донбас, Крім,Карпати)

>Механічний складґрунтоутворюючоїпородимаєважливезначення впроцесіформування грунту.Крім того,мінералогічний йхімічний складбезпосередньовпливає нахіделементарнихпроцесів, щовідбуваються уґрунті.Залежно від цого грунтнабуваєпевнихфізичних йфізико-механічнихвластивостей, котрізумовлюють йогоагровиробничу характеристику.

Так,піщані йсупіщаніґрунти легкооброблятисільськогосподарськими машинами. Тому їхніназивають легкимиґрунтами.Вонимаютьсприятливийповітряний режим,високуводопроникність,швидкопрогріваються.Одночасно смердотімають ряднегативнихвластивостей, асаме:низькийвміст гумусу йпоживнихречовин (>внаслідокінтенсивногопромивання),низькийступіньоструктуреності,незначнуємкістьвбираннякатіонів, легкопіддаютьсяерозії тощо.

>Ґрунти,сформовані наглинистих породах,називають >важкими.Вонимаютьвисокувологоємкість йводоутримуючуздатність. як правило, смердотібагаті на гумус йлегкодоступніелементиживлення. У цих грунтах принаявності необходимих умівінтенсивновідбувається процесформуванняструктурнихагрегатів.

>Якщоглинистіґрунти із тихий чиінших причинєбезструктурними, смердотімаютьнесприятливіфізичнівластивості.Докоріннеполіпшеннямеханічного складуґрунтуздійснюють шляхомглинуванняпіщаних йпіскуванняглинистихґрунтів ізодночаснимвнесеннямвисоких дозорганічнихдобрив.

>Мінералогічний йхімічний (>елементарний) складґрунтоутворюючихпорідзначноюміроювпливає на характер йспрямованістьхімічнихреакцій,перерозподілхімічнихелементів попрофілюґрунту,тобто нагеохіміюґрунтоутворення. Усіцепевним чиномвпливає й наіншіпроцесиґрунтоутворення. Урезультаті наобмеженій територї, Якамає ділянки,вкритірізнимиґрунтоутворюючими породами,формуютьсярізнітипи чипідтипиґрунтів.

1.2Біологічніфакториґрунтоутворення

>Процесґрунтоутворенняпочинається із моментупоселенняживихорганізмів нагірськійпороді.Вонизасвоюютьелементилітосфери, воду йелементиатмосфери,включають їхнього уметаболізм йповертають у грунт в інших формах йспіввідношеннях. Отже, врезультатіжиттєдіяльностіорганізміввиникаютьмалийбіологічнийкругообігречовин, атакожґрунтовіцикликругообігуцілого рядухімічнихелементів (З,O, H, N,P, P.S таін.).

>Життєдіяльність всіхорганізмів, щонаселяють грунт (>мікроорганізми,рослини,тварини), тапродукти їхньогожиттєдіяльностіздійснюютьнайважливішіелементарніпроцесиґрунтоутворення – синтез йрозкладанняорганічноїречовини,руйнування йновоутвореннямінералів,перерозподіл йакумуляціюречовин тощо. Усіцевизначаєзагальнийхідпроцесуґрунтоутворення йформуванняродючостіґрунту.

Грунтодночаснонаселяютьпредставники всіхчотирьох царствживоїприроди –прокаріоти,гриби,рослини,тварини.Протефункціїорганізмів шкірного царства вґрунтоутвореннірізні.

>Мікроорганізми, котрінаселяють грунт,дужерізноманітні за складом й за характеромбіологічноїдіяльності. Тому їхнього роль уформуванніґрунтівнадзвичайноскладна йрізноманітна.Мікроорганізмиіснують на землімільярд років, смердотієнайстародавнішимиґрунтоутворювачами,боз'явились наземлізадовго допоявивищихрослин йтварин.Крімґрунтоутворення їхні діяльністьзначноюміроювизначаєвластивостіосадовихпорід, складатмосфери йприродних вод,геохімічнуісторіюбагатьохелементів (З,O, H, N,P, P.S таін.). Убіосфері смердотіздійснюютьтакіпроцеси, якфіксація атмосферного азоту,окисленняаміаку йсірководню,відновленнясульфатів йнітратів,акумуляціюсполукзаліза ймарганцю, синтез вґрунтахбіологічноактивнихречовин –ферментів,вітамінів,амінокислот тощо.Мікроорганізмиберутьбезпосередньо доля вруйнуваннімінералів йгірськихпорід впроцесібіологічноговивітрювання.

>Протеосновноюфункцієюмікроорганізмів вґрунтоутвореннієрозкладанняорганічнихрештокрослинного йтваринногопоходження догумусоутворення йповноїмінералізації.

>Основнамасамікроорганізмівзосереджена вгоризонтіпоширеннякореневих систем наглибині 10-20 див.Їхчисельність в1гґрунту десятки йсотнімільйонів штук.Загальнамасамікроорганізміворного обрію (>25-30см)становить 10 т/га.Високородючіокультуреніґрунтимістятьнайбільшемікроорганізмів.

Упроцесіґрунтоутворенняберуть долябактерії,водорості, лишайники,амеби,мікронематоди,джгутикові,війчасті,гриби йактиноміцети.Єдані проприсутність вґрунтахнеклітинних форммікроорганізмів (>вірусів,бактеріофагів).

>Вищірослини.Ознайомлення ізроллюмікроорганізмів уґрунтоутвореннісвідчить про ті, що смердоті сам пособіще нестворюють грунт.Формуванняґрунтуможливелише припоселенні наматеринськійпородіпродуцентіворганічноїречовини. Такими продуцентами наЗемнійкулієвищірослини.Самециморганізмам йналежитьпровідна роль у процесівґрунтоутворення.Відмерлірешткивищихрослин,перетворенімікроорганізмами йтваринами,становлятьосновнумасуорганічноїчастиниґрунту. Отже,зеленірослини –основнеджерелоорганічнихречовин дляґрунтоутворення.

Зеленірослинисушіщорокупродукуютьблизько5.31011 тбіомаси.Частинацієїбіомаси увиглядівідмерлихрештоккоренів йнадземнихорганівщорічнонадходить у грунт.Кількістьбіологічноїмаси, Яканадходить у грунт,залежить від типурослинності йкліматичних умів.Частинарослинногоопадурозкладаєтьсямікроорганізмами, а другачастинанакопичується увигляділісовоїпідстилки йстеповоїповсті.

>Засвоєнняхімічнихелементівґрунтукоріннямвищихрослин, синтезорганічнихречовин, Повернення їхнього у грунт йрозкладання їхнімікроорганізмамиєосновнимиланкамибіологічногокругообігуречовин. Зраніше зазначеного видно, щозеленірослини –основний агентбіологічногокругообігу, а грунтвиступає йогоареною. У цьомуполягає другафункціярослин якґрунтоутворювачів.

Упроцесіжиттєдіяльностірослиниздійснюютьбіогеннуміграціюхімічнихелементів всистемігрунт-рослина-грунт. При цьомузначначастиназольнихелементів, атакож азотуакумулюється уверхньомугоризонті грунту. У цьомуразірослинивиступають якконцентраторихімічнихелементів. Цетретяфункціярослин уґрунтоутворенні.

>Тварини. У процесівґрунтоутворенняберуть доляпредставники такихтипівтварин:найпростіші, хробаки,молюски,членистоногі йссавці. Зарозмірамиґрунтову фаунуподіляють начотиригрупи:нано-,мікро-,мезо- ймакрофауну. Кожна групатваринпристосована допевних умів життя, допевноївзаємодії ізнавколишнімсередовищем.Загальнізапасизоомаси вґрунтахщодофітомасинезначні – всередньому 1-2%.

>Головноюфункцієютварин вбіосфері йґрунтоутвореннієспоживання,первинне йвториннеруйнуванняорганічнихречовин,перерозподіл запасуенергії йперетворенняїї натеплову,механічну йхімічну.

>Середтварин, щонаселяють грунт,переважаютьбезхребетні.Їхсумарнабіомаса в 1000разівперевищуєзагальнубіомасухребетних. Уґрунтахживутьдощові хробаки,енхітреїди,кліщі,ногохвостки таін.Поїдаючирослиннірештки, смердотізначноприскорюютьбіологічнийкругообігречовин.

>Середбезхребетних особливоважливу роль уґрунтоутвореннівідіграютьдощові хробаки.Вонипоширені вґрунтахрізнихґрунтово-кліматичних зон.Їхкількість на 1 гаґрунтуможедосягатикількохмільйонівособин.

>Діяльністьдощовихчервів вґрунтоутвореннірізноманітна, смердотіутворюють уґрунтігустумережуходів, щополіпшує йогофізичнівластивості:пористість,аерацію,вологоємкість.Продуктижиттєдіяльностідощовихчервів –капролітиполіпшуютьструктурністьґрунту йпідвищуютьводоміцністьструктурнихагрегатів. Грунт,багатий надощовихчервів,маєнизькукислотність,високийвміст гумусу таіншіпозитивнівластивості.Підраховано, щодощові хробакиперемішують весьповерхневий обрійґрунту за 50 років.

Уґрунтахживезначнакількість личинокрізнихкомах,терміти, мурашки таін.Вонитакожінтенсивноперемішуютьґрунтовумасу,утворюють внійвеликукількістьходів йцим самимполіпшуютьводні йфізичнівластивостіґрунту.

>Середхребетнихтваринактивну доля в процесівґрунтоутворенняберутьстеповігризуни (>полівки,бабаки,кроти,ховрахи таін.).Вонибудуютьглибокінори йдовгі ходи вґрунті.Об'ємґрунту,який смердотіперемішують,досягаєкількохсотенькубічнихметрів на 1 га.Інтенсивнеперемішуванняґрунтовоїмасиземлерийнимитваринамизумовлює нелишефізичні, а іглибокіхімічнізміни.Ґрунтовамаса, внесено ізглибин наповерхню,змінюєхімічний складверхніхгоризонтівґрунту.

1.3Клімат як чинникґрунтоутворення

>Кліматє один ізосновнихфакторівґрунтоутворення йгеографічногопоширеннягрантів. Прорізнобічнийвплив його наґрунтоутвореннязазначавщеВ.В.Докучаєв.Тепервідомо, щокліматвпливає наґрунтоутворення як прямо (>визначаєгідротермічний режимґрунту), то йопосередковано – черезрослинність,мікроорганізми йтварин.

>Основнимикліматичними чинниками, котрівпливають напроцесиґрунтоутворення,єсонячнарадіація,атмосферніопади йвітер.

>Сонячнарадіація. >Сонячнесвітло, яку приносититепловуенергію наповерхнюЗемноїкулі,єосновнимджереломенергії для життя, іґрунтоутворення.Сонячнаенергія,увібранаґрунтом,витрачається натакіпроцеси, якнагрівання,випарування,транспірація, фотосинтез, синтез гумусу тощо.

>Тепловіумовиґрунтоутворення на нашійпланетідужерізноманітні, але й взагальнихрисах смердотізумовлені величинамирадіаційного балансу, котрікорелюють із такимипоказниками , яксередньорічна температура й сумаактивних температур (табл.1).

>Високісередньорічнітемператури (+32; +>35°С)характерні длятропіків,найнижчі – дляполярних областей.Різницясередньорічних температур на землідосягає60-70°С.

Сумаактивних температурвикористовується дляагрономічної йґрунтовоїоцінкитериторіальноготермічного режиму. Длятрав'янистоїрослинностіактивнимиєтемпературивище +5°С, длялісової –вище +10°С.

>Таблиця 1

>Планетарнітермічніпояси
Пояс

>Середньорічна

температура

>повітря, °З

>Радіаційний

баланс,

>кДж/(см2>рік)

Сумаактивних температур, °>С,зарік напівденніймежіпоясів
>Полярий  - 23 - 15 21 - 42 400 – 500
>Бореальний - 4 + 4 42 - 84 2400
>Суббореальний  + 10 84 - 210 4000
>Субтропічний + 15 210 - 252 6000 – 8000
>Тропічний + 32 252 - 336 8000 - 10000

>Середньорічна температура, величинарадіаційного балансу й сумаактивних температур зарікзбільшуються відполярних областей дотропічних.Природно, що в цьому ж напрямізбільшуютьсяінтенсивністьвивітрювання, синтезорганічноїмаси,активізуєтьсяжиттєдіяльністьтварин ймікроорганізмів. У тому ж напряміпідвищуєтьсяінтенсивністьґрунтоутворюючихпроцесів:руйнуваннямінералів,розкладанняорганічнихрешток, синтезгумусних кислот тощо. Зависокихсередньорічних температурутворюється понадглинистихчасток як продуктуінтенсивноговивітрювання.

Температураґрунтувпливає нашвидкістьхімічнихреакцій.Згідно із правиломВант-Гоффа, припідвищеннітемператури на 10°Сшвидкістьхімічнихреакційзбільшується у 2-3 рази. Тому околицях ізвисокоюсередньорічноютемпературоюгеохімічніпроцесивідбуваютьсязначношвидше, ніж у широтах ізхолоднимкліматом. Цезумовлюєрічнушвидкістьвивітрювання,формуваннярізнихкірвивітрювання й, якнаслідок,різноманітнийхімічний складгрунтів.Крім того, відтемпературизалежитьступіньдисоціаціїхімічнихсполук уводнихрозчинах. Припідвищеннітемператури від 0°С до 50° Сдисоціаціязбільшується у 8разів.

Температуравпливає нарозчиненнягазів вґрунтовомурозчині, нашвидкістькоагуляції йпептизації таіншіфізико-хімічніпроцеси.

>Атмосферніопади. >Ефективнийвплив тепла йсвітла набіологічні йґрунтоутворюючіпроцесиможливийлише принаявностідостатньоїкількостівологи. Томузначенняатмосфернихопадів уґрунтоутвореннідужевелике. Наґрунтоутворенняпевним чиномвпливає яккількість, то йсезоннийрозподілатмосфернихопадів.

>Атмосферніопади, котрінадходять у грунт,розчиняютьмінеральні таорганічнісполуки,переміщують їхні внижнігоризонти (>вилуговують),переносятьрухоміформисполук ймеханічнічастки ізпідвищенихелементіврельєфу напонижені.Ціпроцесиздійснюють водиповерхневого йпідземногостоків.

>Підвпливоматмосфернихопадіввідбуваютьсяпроцесигідролізупервиннихмінералів йформуваннявториннихглинистихмінералів.Атмосферніопадиприносять наповерхнюґрунтупилуватічастки,розчиненісолі,кислоти, азот,аміак, ЗІ2,токсичнісполуки.Вологаатмосфернихопадівутримується в порах йкапілярахґрунту йвикористовуєтьсярослинами для синтезуорганічноїречовини, котра вмайбутньомувитрачається напоповнення запасугумуснихречовин йєджереломенергії йпоживнихречовин длятварин ймікроорганізмів. Таким чином,атмосферніопади прямо йопосередковановпливають напроцесигуміфікації.

>Низхідний рух водиврешті-рештформуєгенетичнігоризонтиґрунту –гумусний,елювіальний,ілювіальний таін.Інтенсивнийстікатмосфернихопадівспричинюєводнуерозіюґрунтів.

Характератмосфернихопадів наданій територївпливає натермічний режимґрунтів.

Рівеньзволоженняґрунтівзумовлює їхньогохімічний склад. Уаридних областяхформуютьсяґрунти ізвисокимвмістомкарбонатів йводорозчинних солей, ізнизькимвмістом гумусу, ізмалоюємкістювбирання. Угумідних ландшафтахпосилюєтьсяпромиванняґрунту,підвищуєтьсявміст гумусу,глинистихмінералів йвбирназдатністьґрунту. Уумовахперезволоженнязначнопідвищуєтьсякислотністьґрунту,знижуютьсявміст гумусу йємкістьвбирання.

>Оцінюючи рольклімату як чинникаґрунтоутворення,слідодночасновраховувативпливатмосфернихопадів йтемператури.Вченіґрунтознавці уже давношукали формувираженнясукупноговпливутеплоти йопадів наґрунтоутворення.Оригінальнимпідходом довирішенняцієїпроблеми сталаконцепціягідротермічнихрядів, якоїрозробивВ.Р.Волобуєв (1956).Віндовівзагальнопланетарнийзв’язокміжатмосфернимиопадами,середньорічними температурами,радіаційним балансом,випаруванням йособливостямиґрунтовогопокриву. Наосновіаналізуспіввідношенняцихфакторів було бвстановленогідротермічніумовиформуванняосновнихтипівґрунтів йвиділено їхнікліматичніареали.

Загідротермічнимиумовамиґрунтиподіляють надвікатегорії.

1.Ґрунти, в якібіологічніпроцесипригнічені.Вониутворились урегіонах ізнизькимзволоженням (>500мм зарік), але й врізнихтермічних поясах. Доцієїкатегорії належатисіроземипустинь,каштанові йтундровіґрунти.

2.Ґрунти, щоутворилися утеплих йпомірнихтропічних широтах.Цякатегоріяґрунтівсформувалась вобмеженихтермічнихумовах, але й в широкомудіапазонікількостіатмосфернихопадів (>1000-5000мм зарік). Це –бурілісовіґрунти,жовтоземисубтропіків йлатеритнівологихтропіків.

>Умовноґрунтивідносять дорядівзволоження (>гідроряди) йтермічних рядів.Гідрорядиоб'єднуютьґрунти, котріформуються врізнихтермічнихумовах, але й вумовахмайжеоднаковогозволоження.Терморяди,навпаки,об'єднуютьґрунти котріформуються вумовахрізногозволоження, але й вблизькихтермічнихумовах.Всьогопозначеносімгідрорядів (>пустинний (А),сіроземний (У),каштановий (З),чорноземний (D), трипідзолистих (E, F, G) йсімтерморядів (>арктичний (І),субарктичний (ІІ),помірнохолодний (ІІІ),помірний (IV),помірнотеплий (V),субтропічний (VI) йтропічний (VII).

>Сумарнийефектсукупноговпливуопадів йтемператури наґрунтоутвореннядужескладний. Характерпроцесуґрунтоутворення,крім того,залежить відпоєднаннягідротермічних умів ізрельєфом,геохімічним балансомречовин таіншими чинниками.

>Вітер.Крімсонячноїрадіації йатмосфернихопадів наґрунтоутвореннявпливаєтакожвітер.Він переноситимінеральні йорганічнічастки ізоднієї територї наіншу,перерозподіляєопади,посилюєвипаровування й таким чиномбере доля вформуваннімеханічного,хімічного складу й водного режимуґрунту.

>Всіпроцесируйнування,перенесення йвідкладеннямеханічнихчастокпорід йґрунтів, котрівідбуваються подвпливомвітру,називаютьеоловими.Виділяютьеоловудефляцію,еоловукорозію йеоловуакумуляцію.

>Інтенсивністьвидуванняґрунтувизначаєтьсябагатьма чинниками:швидкістювітру,наявністюрослинногопокриву,механічним йструктурним складомґрунту,рельєфом тощо. Присильнійдефляціївиникаютьпиловібурі.

Урезультатідефляціївидуваєтьсяверхнійродючий кулю,знижуєтьсяродючістьґрунту. Умісцяхакумуляціїпринесенихвітромречовин (балки,яри,лісосмуги,населеніпункти,сільськогосподарськіугіддя)гинутьбагаторічнінасадження йпосіви,заносятьсяродючіземлі,зрошувальніканали, дороги тощо.

Отже,еоловіпроцесипричиняютьзначну шкодусільському, водного йіншімгалузям народногогосподарства. якденудація, то йакумуляціярізкопорушуютьнормальнийперебігпроцесівґрунтоутворення.

1.4Рельєф як чинникґрунтоутворення

>Рельєф –своєрідний чинникґрунтоутворення.Йогозначення уформуванні йгеографічномупоширенніґрунтіввелике йрізноманітне.Вінвиступає якголовний чинникперерозподілусонячноїрадіації йопадів.Залежно відекспозиції йкрутизнисхиліввпливає наводний,тепловий,поживний йсольовийрежимиґрунту,визначає структуруґрунтовогопокриву йєосновоюґрунтовоїкартографії.

Упрактиціпольовихґрунтовихдослідженьприйнятокористуватись такоюсистематикоютипіврельєфу:

1)макрорельєф;

2)мезорельєф;

3)мікрорельєф;

4)нанорельєф.

>Кожний ізцихтипіврельєфувідіграєпевну рольґрунтоутворенні йгеографіїґрунтів, уформуванніструктуриґрунтовогопокриву.

>Макрорельєф –крупніформирельєфу, котрівизначаютьзагальнийвиглядвеликої територїземноїповерхні:гірськіхребти,плоскогір’я,долини тощо.Виникнення форммакрорельєфупов’язанеголовним чином ізтектонічнимиявищами вземнійкорі.

>Формимакрорельєфувпливаютьнасамперед наперерозподілсонячного тепла таатмосфернихопадів на великихтериторіях йзумовлюютьгоризонтальну йвертикальнузональністьґрунтів.

На великихрівнинахвідбувається змінубіокліматичних зон, для якіхарактерніпевний типрослинності, тип водного та температурногорежимів. Таким чином,певнепоєднанняфакторівґрунтоутвореннянабуває зонального характеру. Урезультатіформуютьсяґрунтовізони й подзони, щоєпроявом законугоризонтальноїзональності.

>Гірськісистемитакожздійснюютьперерозподілатмосфернихопадів, щозумовлюєзмінурослинних йґрунтових зон.Високі міськієбар’єром на шляхутеплихвологихповітряних мас. Тому нанавітренісхиливипадає великакількістьопадів, але всхилахпротилежноїекспозиціїформуєтьсяпосушливийклімат.Зрозуміло, щоґрунтовийпокриввологих й сухихсхилівнеоднаковий.

>Крімперерозподілусонячного тепла йатмосфернихопадів вгірських районах наґрунтоутвореннявпливає абсолютнависотамісцевості.Зізміноювисотимісцевостізмінюються усікліматичніфактори: температура,вологістьповітря ,кількістьопадів,тиск,інсоляція тощо. Зпідняттям у міськірозріджується атмосфера, уповітрізменшуєтьсявмістводянихпарів йпилуватихчасток,збільшуєтьсясонячнарадіація,надходженняультрафіолетовихпроменів йодночасновипромінення тепла.Такізміникліматичних умівзумовлюютьдиференціаціюрослинності йґрунтів,тобтовиникненняприродноїзональності.Ґрунтовізони, котрізакономірнозмінюють одна одну,утворюютьвертикальніґрунтовіструктури.

>Мезорельєф –цеформисередніхрозмірів зависотою йпротяжністю (>кількаквадратнихкілометрів).Прикладом такі формиєяри, балки,улоговини,тераси,долиниструмків, горб тощо.Виникли смердоті врезультатігеологічнихпроцесівденудації,утворенняконтинентальнихвідкладів тощо.

>Мікрорельєф -цедрібніформирельєфу, котрізаймаютьнезначніплощі йє деталямикрупних форм.Сюди належатигорбочки,пониження,купини,невеликізападини,спучування,карстові воронки,берегові вали тощо.

>Елементимезо- ймікрорельєфуперерозподіляютьсонячнуенергію йвологуатмосфернихопадів наданій територї.

>Перерозподілсонячноїенергіївизначаєтьсянаявністюсхилівнеоднаковоїкрутизни йекспозиції.Північнісхили у усі пори року навсій територїПівнічноїпівкулідістають менше тепла, ніжпівденні, й томухолодні.Різницятемпературиґрунтувліткуміжпівнічним йпівденнимисхилами приоднаковій їхнікрутизніможедосягати 5-8°.

>Особливості теплового режиму насхилахрізнихекспозиційнеоднакововпливають на їхньоговодний режим й характеррослинності. Цезумовлюєформуваннярізнотипнихґрунтів. Напівденнихсхилахґрунтиформуються вумовахвідносноменшогозволоження й более контрастного температурного режиму. Узв’язку ізцим напівденнихсхилах, як правило,розвиваютьсяземлеробство, апівнічнісхилизалишаютьсянеосвоєними.

>Нерівностірельєфузумовлюютьстіканняповерхневих вод. Водаатмосфернихопадівстікає посхилах ізпідвищенихелементіврельєфу впонижені. Урезультатіпідвищені ділянкивтрачаютьчастинувологи, аґрунтипонижениходержують їхнідодатково.

Зперерозподіломвологи поелементахрельєфупов’язанаміграціятвердих йводорозчиннихпродуктіввивітрювання йґрунтоутворення.Стікаючи посхилахдощові йталі води несуть із собоючасткиґрунту йрозчиненісполуки, котріакумулюються напониженихділянках. Таким чином,ґрунтоутворення нарізнихелементахрельєфувідбувається врізнихгідротермічних йгеохімічнихумовах.

Заположенням нарельєфі й характеромперерозподілуатмосфернихопадіввиділяють тригрупиґрунтів, котріназиваютьгенетичними рядамизволоження.

Напідвищенихелементахрельєфу вумовахвільного стокуповерхневих й приглибокомузаляганніґрунтових вод,тобто вавтономнихландшафтно-геохімічнихумовах, подвпливомнизхідного руху води попрофілюформуютьсяавтоморфніґрунти.

>Гігроморфніґрунтиформуються напониженихділянкахрельєфу вумовахтривалого застоюповерхневих вод чи принеглибокому (менше3м)заляганніґрунтових вод, котрізбагаченіхімічнимиелементами йсполуками,принесеними ізпідвищенихелементів.Ціґрунтиформуютьсязалежно відландшафтно-геохімічних умів подвпливомвисхідного руху води.

>Ґрунти, котріформуються вавтономнихумовах, але й їхнікороткочаснозатоплюютьповерхневі води чи смердотіформуються принеглибокому (3 -6м)заляганніґрунтових вод,називаютьнапівгідроморфними (>лучно-чорноземніґрунти).

>Ґрунти, котріформуються вумовах сезонногоґрунтовогозволоження,називаютьавтоморфно-гідроморфними.

>Залежністьгігроморфнихґрунтів відхімічного складупорід йґрунтівпідвищенихелементіврельєфуназиваютьгеохімічнимсполученнямґрунтів.

>Тіснийзв’язокміжелементамирельєфу йхарактернимивідмінностямиґрунтів ставшиосновою розробки методуопорнихділянок (“>ключів”) прикартуванніґрунтів. Суть цого методуполягає до того, що натиповій дляданого районуділянцівстановлюєтьсязв’язокелементіврельєфу ізрослиннимиугрупуваннями, з складомґрунтоутворюючихпорід йхарактернимиособливостямиґрунтів. Для цогозакладаютьпотрібнукількістьґрунтовихрозрізів нарізнихелементахрельєфу йвстановлюютьприуроченість перед тимґрунтовихвідмін.Добутіданієгіпсометричноюосновою длякартографуванняґрунтівданого району.

1.5 Час як чинникґрунтоутворення

УсвоїхпрацяхВ.В.Докучаєввказував, щосучасніґрунтиє продукттривалої йскладноїгеологічноїісторіїземноїповерхні. Грунт неможевиникнутимиттєво,тривалий годинузалишатисьнезмінним, апотімраптовозникнути. Дляформуванняґрунтупотрібенпевний годину.

>Процесґрунтоутворення, як йбудь-якийприродний процес,маєсвій вухо,етапирозвитку,певнушвидкість й годинузавершення.

>Ґрунтоутворенняпочинається із моментупоселенняживихорганізмів напухкійвивітренійпороді.

Заспостереженнямибагатьохвчених1смгумусного обріюґрунту вумовахпомірного поясуформується за 100-200 років, аповнийпрофільсучасногоґрунту – відкількохсотень докількохтисяч років.

>Ознакоюзавершенняформуванняґрунту,досягнення нимзрілого стануєчіткадиференціаціяпрофілю нагенетичнігоризонти.Ґрунти, котрі недосяглиповноїдиференціації йповногорозвиткупрофілю,називаютьнезрілими(молодими).

>Ґрунти наземнійповерхніпочалиформуватися ізпоявоюживихорганізмів.Першимиорганізмами на землі булибактерії, котріз’явилися внижньопалеозойськийперіод (понад 500 млн. років тому).Вченіприпускають, що под їхнівпливомформувалисяпримітивніґрунти,подібні до тихий, котріформуються у наше одну годину наумовахвисокогір’я.

Укінцісилурійськогоперіоду, коли на земліз’явилисярослинипсилофіти (400 млн. років тому), напланетірозпочавсяновийетапґрунтоутворення.Під їхньоговпливом наперезволоженихузбережжяхморівсформувалисявологіґрунти.Ціґрунтиєнайстарішими на землі. Донашого годинидійшливикопнірешткицихґрунтів (>горючісланціЛенінградськоїобласті йЕстонії).

350-360 млн. років тому вкінцідевонськогоперіодупсилофітизникли й на їхнізмінуприйшлипапороті йхвощі.Вони малікореневу систему й вкарбонізаймаливеликі територїсуші ізтропічним йсубтропічнимкліматом. У цихумовахформувалисьфералітніґрунти,подібні досучаснихсубтропічних йтропічнихґрунтів. Придобуваннівугілля вДонбасівиявленоґрунти,вік які понад 300 млн. років, але й смердотімаютьознаки йвластивостісучаснихґрунтів.

Упермськийперіод (285 – 240 млн. років тому)відбулисярізкікліматичнізміни. Назначнихтериторіяхсушівстановивсяаридний,пустиннийклімат, аінших –холоднийгумідний.Вважають, щоінтенсивневипаровування йкріогенніпроцесизумовилиформуванняпустинних,засолених,мерзлотнихґрунтів. Уумовахпомірно холодноговологогокліматупочалиформуватисяґрунти,подібні допідзолистих.Протягомнаступних 120-130 млн. років не було б умів длявиникнення новихґрунтів.Лише веоценівиниклиновіприродніландшафти – степу. Уцейперіодпочалиформуватисячорноземи йкаштановіґрунти.

На початкучетвертинногоперіодуутворилась тундра, адещопізнішевиниклисфагнові болота. Уцейперіодпочалиформуватисятундровігрунти йторфово-болотніверховихболіт.

Таким чином, впроцесіеволюціїорганічного світу на земліпростежується процесвиникнення новихґрунтів, збільшення їхньогорізноманіття.

сучаснийґрунтовийпокривземлірізновіковий.Нульовийрікмають тих ділянкисуші, котріщойнозвільнились від води врезультатіморськоїрегресії (>Прикаспій,Приаралля),осушення дельтрічок, прибудівництвіпольдеров (>Голландія).Нульовийвікмаютьтакожповерхні,вкритівулканічнимпопеломсучаснихвулканічнихвивержень тавідслоненнявідкритихкар’єрів йнасипів.

>Вікґрунтів на територїСхідноїЄвропивідповідаєперіодузакінченняостаннього материковогозледнення (>близько 10 тис. років тому) та початкуКаспійсько-Чорноморськоїрегресії. Узв’язку ізцимвікчорноземівстановить 8-10 тис. років, авіккаштанових –5-6-тис. років.

1.6Виробнича діяльністьлюдини якґрунтоутворюючий чинник

>Розглянутіранішефакториґрунтоутворення –гірськіпороди,клімат,живіорганізми,рельєф та годину –єглобальними.Вонивпливають напроцесигрунтоутворення навсій територїсуші.

>Крімглобальнихфакторівє ряд локальнодіючих. Доцихфакторіввідноситьсявиробнича діяльністьлюдини.

Упроцесівиробничоїдіяльності людина задопомогоюпотужнихзасобіввпливає нанавколишнєсередовище, до тогочислі на грунт, щопризводить дозначнихзмін вприроднихекологічних системах, дозмін впроцесіґрунтоутворення.

>Освоюючицілинніземлі, людинастворюєсприятливіумови длярозвиткукультурнихрослин. Однак при цьомупорушуєтьсядинамічнарівновага всіхкомпонентів природного ландшафту:змінюється характеррослинності, складмікроорганізмів йзоофауни, характеробмінуречовин йенергії у ґрунт –рослина тощо.Змінюєтьсявпливіншихфакторівґрунтоутворення:клімату,рельєфу,материнськоїпороди.

>Обробітокґрунту,регулювання водного режиму (>осушення,зрошення,снігозатримання,внесеннядобрив,хімічні таіншівидимеліораційдокоріннозмінюютьхімічний складґрунту, йогофізичні,теплові йводнівластивості.

Таким чином, ізпочаткомобробіткуцілинногоґрунтупочинаєзмінюватися характерґрунтоутворення. Грунт переходити ізприродної докультурноїфази свогорозвитку, до культурногопроцесуґрунтоутворення. Суть цогопроцесуспрямовується наутворенняпотужногогумусного обрію,який винен матірвисокубіологічнуактивність,високийвміст гумусу,сприятливийструктурний склад,оптимальнийпоживний,тепловий,водний йповітрянийрежими.

>Основними чинникамивпливу на грунт, на всіхетапах культурногоґрунтоутворенняєкультурнірослини,механічнийобробітокґрунту,удобрення тарізноманітнімеліоративні заходь. Рольданихфакторів вґрунтоутворенні детальновивчають укурсіагрономічногоґрунтознавства.

>Систематичнеполіпшеннявластивостейґрунту йпідвищення йогородючості шляхомзастосуванняагротехнічнихзаходівназиваютьокультуреннямґрунту. Уокультуренихґрунтахстворюютьсясприятливіумови для зростанню йрозвиткурослин.


2.Загальна схемаґрунтоутворення

 

2.1Стадійністьґрунтоутворення

 

>Процесґрунтоутворення –цесукупністьявищперетворенняречовин йенергії уверхньомушаріземної кору подвпливом комплексуприроднихфакторів.Загальний процесґрунтоутворенняскладається із комплексубіохімічних,хімічних,фізичних йфізико-хімічнихпроцесів.Ґрунтоутворенняпочинається із моментупоселенняживихорганізмів наскельних породах чи напухких продуктахгіпергенезу й всвоємурозвитку проходити рядстадій (рис. 1).

Характерпроходження окремихстадійґрунтоутвореннязумовлений комплексомфакторів врізнихприродно-кліматичних зонахземноїкулі.

1.Стадіяпочатковогоґрунтоутворення частозбігається ізпроцесомвивітрюванняскельнихгірськихпорід.Цястадіятриваєдовго,оскількиґрунтоутворенняохоплюєнезначний кулю субстрату.Малопотужнийпрофільслабкодиференційований нагенетичнігоризонти.

2.Стадіярозвиткуґрунтувідбувається напухкихвідкладахвеликоїпотужності йзавершуєтьсядиференціацієюпрофілю нагенетичнігоризонти.Міжморфологічнимиознаками йвластивостямиґрунту, із одного боці, й чинникамиґрунтоутворення, із іншого,встановлюєтьсядинамічнарівновага.Цястадіявідбуваєтьсяінтенсивно.

3.Стадіярівноваги (>клімаксний стан)триваєнезначний годину.Міжґрунтом й комплексомфакторівпідтримуєтьсядинамічнарівновага.

4.Стадіяеволюції. Упроцесіеволюціїекологічноїсистемиелементи ландшафту (>факториґрунтоутворення)можутьзазнавати тихий чиіншихзмін (змінуклімату,рослинності,порушенняекосистемилюдиною тощо).Такізмінизумовлюютьзміни впроцесіґрунтоутворення.Настаєстадіяеволюціїґрунту, Яказумовлюєперехід його доновоїстадіїрівноваги новогоґрунту ізновимпрофілем (>заболочуванняаморфнихгрунтів,перехідсолончаку всолонець,формуваннячорнозему ізлучногоґрунту призниженнірівняґрунтових вод тощо). На самомусубстратітакіеволюційніциклиможутьвідбуватисякількаразів.


Мал.1.Стадіїгрунтоутворення (заЛ.О.Гришиною)

1 –початковенрунтоутворення

2 –розвиток грунту

3 –клімаксний стан I


4 –евелюція грунту по шляху а чи б

5 –клімаксний стан II (а чи б)

6 – новаеволюція грунту по шляху в, р, буд чи е

7 –клімаксний стан III (в, р, буд чи е)

2.2Процесиґрунтоутворення

Грунт – аренавзаємодії малогобіологічного й великогогеологічногокругообігуречовин.Взаємодіябіологічного йгеологічногокругообігівпроявляється через рядпроцесів, котрівідбуваються вґрунті упроцесі йогоформування.Сукупністьцихпроцесів йстановитьзагальний процесґрунтоутворення.Багато ізцихпроцесівмаютьциклічний характер.

>ВсіґрунтоутворюючіпроцесиО.А.Родеподілив намакропроцеси ймікропроцеси.

>Макропроцесиохоплюють весьпрофільґрунту вцілому, амікропроцесивідбуваються вмежахізольованихділянокґрунтовогопрофілю.Макропроцеси, котрієспецифічними дляґрунтоутворення,І.П.Герасимов назвавшиелементарнимиґрунтовимипроцесами (>ЕГП).Цейтерміннабувзагальноговизнаннясередґрунтознавців.

>Аналізуючи таузагальнюючиконцепціїО.А.Роде йІ.П.Герасимова,Б.Г.Розанов (1988) усіЕГПподілив насім груп, асаме:

1.Біогенно-акумулятивні (>гумусоутворення,торфоутворення).

2.Гідрогенно-акумулятивні (>засолення,оруднення,загіпсовування).

3.Метаморфічні (>оглеєння, ,озалізнення,сіалітизація).

4.Елювіальні (>вилуговування,опідзолення,осолодіння).

5.Ілювіально-акумулятивні (>підзолисто-ілювіальний,глинисто-ілювіальний).

6.Педотурбаційні (>спучування,розтріскування,кріотурбація).

7.Деструктивні (>ерозія,дефляція, погребение).


>Висновок

Таким чином, процесґрунтоутворення –цесукупністьрізноманітнихелементарнихґрунтовихпроцесів, котріформують складтвердоїфазиґрунту,розчину йґрунтовогоповітря,будову йвластивостіґрунту.

 


>Література

 

1.Ковриго В.П.,Кауричев І.С. Ґрунтознавство з засадами геології. – М.: Колос, 2000. – 416 з.

2. Добровольський В.В. Географія грунтів з засадами ґрунтознавства. – М.:ВЛАДОС, 1999. – 384 з.

3.ЧорнийІ.Б.Географіягрунтів із основамиґрунтознавства:Навч.посібник. – До.:Вища школа, 1995. – 240 з.

4.Лозе Ж., Матьє До. Тлумачний словник з ґрунтознавства: Пер. з франц. – М.: Світ, 1998. – 398 з.

5. Атлас грунтів Українською РСР / Під ред.Н.К.Крупского, Н.І.Полупана. До.: Врожай, 1979.

6.ВеденичевП.Ф.Зкмельние ресурси Української РСР і їх господарське використання. – До.:Наукова думка 1979.

7.БілявськийГ.О.,Падун М.М.,ФурдуйР.С. Основизагальноїекології. – До.: Ли-бідь, 1993. – 300 з.

8.БілявськийГ.О.,Фурдуй М.С.Практикум ззагальноїекології. – До.: Ли-бідь, 1997.

9.СафрановТ.А. Екологічніосновиприродокористування. Львів: «>Новий світло», 2003. – 248 з.

10.Лабораторний тапольовий практикум ізекології /Під. ред. В.П.Замостяна, таЯ.П.Дідуха. –Київ:Фітосоціоцентр, 2000. – 216 з.

11. Перельман А.І.Геохимия біосфери. – М.: Наука, 1973. – 168 з.

12.ЯкушоваА.Ф.,Хаин В.Є., Славин В.І. Загальна геологія. – М.: Вид. МДУ, 1988. – 448 з.



Схожі реферати:

Навігація