Федеральне державне освітнє установа
середнього професійної освіти
«>Пермский нафтової коледж»
>КУРСОВОЙ ПРОЕКТ
Буріння експлуатаційноїнаклонно-направленной свердловини на Озерної площі
Керівник О.П. Доброхотов
Розробив А.В.Шелковников
Перм 2010
ЗАВДАННЯ
Для курсового проектування по «Технології буріння нафтових та газових свердловин»
>Студенту IV курсу Б – 07 – 1 групи 130504 спеціальності>БУРЕНИЕ НАФТОВИХ І ГАЗОВИХСКВАЖИН
Пермського нафтового коледжу
>Шелковникову Олександру Володимировичу (Прізвище, ім'я, по батькові)
Тема завдання й вихідні дані: Буріння експлуатаційноїнаклонно-направленной свердловини на Озерному родовищі.
>Курсовой проект на зазначену тему виконується студентами коледжу наступного обсязі:
1.Объяснительная записка
1. Запровадження.
2.Геологический розріз.
2.1. Стислі інформацію про районі бурових робіт.
2.2.Стратиграфический розріз.
2.3.Нефтеносность.
2.4. Водоносність.
2.5. Газоносність.
2.6. Тиск і температура в продуктивних пластах.
2.7.Геофизические дослідження.
2.8. Можливі ускладнення по розрізу свердловини.
2.9. Випробування, освоєння продуктивного пласта.
3. Технологічний розділ.
3.1. Вибір і розрахунок конструкції свердловини.
3.2. Вибір і розрахунок профілюнаклонно-направленной свердловини.
3.3. Вибір типів бурових розчинів по інтервалам свердловини.
3.4. Розрахунок обсадних колон.
3.5. Розрахунок цементування обсадних колон.
3.6.Организационно-технические заходи щодо підвищення кріплення свердловин.
3.7. Вибір і розрахунокбурильной колони,КНБК по інтервалам.
3.8. Вибір бурової установки.
3.9. Показники роботи доліт і режими буріння.
3.10. Розрахунок гідравлічних опорів рушійної розчину вциркуляционной системі.
Розрахункова частина проекту
4. Охорона праці, природи й надр.
4.1. Техніка безпеки при бурінні свердловини.
4.2. Виробнича санітарія.
4.3. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.
4.4. Охорона навколишнього середовища.
3. Графічна частина проекту
Ліст 1Геолого-технологический наряд
Ліст 2
Ліст 3
Ліст 4
Дата видачі « » 20 р.
Термін закінчення « » 20 р.
>Преподаватель-руководитель
курсового проектування /О.П. Доброхотов/
(Підпис) (>И.О.Ф.)
ЗАПРОВАДЖЕННЯ
Серед найважливіших видів промислової продукції, обсяги виробництва якої визначають сучасний стан та рівень розвитку матеріально-технічної бази країни, одне з головних місць відводиться провадження й споживання нафтопродуктів і видобутку нафти і є.
Бурхливий розвиток нафтової промисловості почалося XX столітті, коли почали широко застосовуватися двигуни внутрішнього згоряння, потребують важкого і легкого пального й різноманітних мастил. Особливо швидко почала розвиватися світова нафтогазова промисловість відтоді, як нафта та природний газ використовують як для хімічної промисловості. Нафта, на газ і продукти їхньої переробки надають значний вплив в розвитку економіки нашої країни, для підвищення матеріального добробуту народу. Тому темпів зростання нафтової та газової промисловості постійно приділяється велика увагу. Важливим чинником у видобутку нафти є буріння свердловин. Цей проект передбачає проектування будівництва свердловини наОзерном родовищі.Озерное родовище розміщено біля заказника «>Нижневишерский» навколо пам'ятника природи – озераНюхти. ТОВБКЕ «Євразія » розробляє це родовище у непростих геологічних умовах, потребують великих витрат за охорони навколишнього середовища.
2.ГЕОЛОГИЧЕСКИЙ ПОДІЛ
2.1КРАТКИЕ ДАНІ ПроРАЙОНЕ РОБІТ
Таблиця 1
| Найменування | Значення (текст, назва, величина) |
| Площа (родовище) | >Озерное |
|
Адміністративне розташування: Республіка Область (край) Район |
Росія >ПермскийКрасновишерский |
| Рік введення площі буріння | 1977 |
|
Температура повітря °З, середньорічна найбільша літня найменша зимова |
– 0,2 + 36 – 45 |
| Середньорічне кількість опадів, мм | 633 |
| Максимальна глибина промерзання грунту, м | 1,7 |
| Тривалість опалювального періоду на рік, добу | 235 |
| Тривалість зимового періоду на рік, добу. | 167 |
| >Азимут переважаючого напрями вітру, град. | 225-270 |
| Рельєф місцевості | >Полого-всхолмленная рівнина |
| Стан місцевості - | >Заболоченная |
|
Товщина, див - снігового покрову - грунтового шару |
80 20 |
| Рослинний покрив | Змішаний ліс |
| Категорія грунту | Друга |
|
>VІІ |
Чергування вапняків іаргиллитов | >Известнякибиоморфние | >Известнякидетритовие |
>Известнякибиоморфние, >Водорослевие,сгустковие |
>Известнякиокремленние зкальцитом | >Известняки глинисті |
>Песчаники дрібнозернисті, >аргиллити |
>Известнякирифогенние |
| >VІ | Подільський обрій | >Каширский обрій | >Верейский обрій | >Башкирский ярус | >Серпуховской ярус | >Тульский обрій (>карб.отл.) | >Тульский обрій (>терр.отл.) | >Фаменский ярус |
| V |
З2>рd |
З2>ks |
З2>vr |
З2b |
З1>s + З1v3 |
З1>tl(К) |
З1>tl(Т) |
D3>fm |
| >ІV | 1270 | 1320 | 1387 | 1445 | 1676 | 1715 | 1738 | 1852 |
| ІІІ | 1220 | 1270 | 1320 | 1387 | 1445 | 1676 | 1715 | 1738 |
| ІІ | 1258 | 1308 | 1375 | 1433 | 1663 | 1702 | 1725 | 1838 |
| І | 1208 | 1258 | 1308 | 1375 | 1433 | 1663 | 1702 | 1725 |
|
2.3НЕФТЕНОСНОСТЬ Таблиця 3 |
Параметри розчиненої газу | тискнасище-ния в шарових умовах | 13,58 | 10,28 | ||
| >относи-тельная повітрям щільність | 1,008 | 0,915 | ||||
| зміст вуглекислого газу | 0,05 | 1,3 | ||||
|
зміст сірководню |
0,42 | >отс. | ||||
|
газовий чинник, м3/т |
53,8 | 136,7 | ||||
|
Зміст парафіну, на вагу % |
2,71 | 3,94 | ||||
|
Зміст сірки, на вагу % |
0,89 | 0,62 | ||||
|
Рухливість, >мкм2/мПас |
0,06 | 0,01 | ||||
|
Щільність,г/см3 |
після дегазації |
0,839 | 0,836 | |||
|
в шарових умовах |
0,804 | 0,727 | ||||
|
Тип колектора |
>поровий | >поровий | ||||
|
Інтервал стовбуром |
низ | 1439 | 1849 | |||
| гору | 1393 | 1841 | ||||
| Індекс |
З2b |
D3>fm |
||||
2.5ГАЗОНОСНОСТЬ
Вільний газ відсутня.
|
2.4ВОДОНОСНОСТЬ Таблиця 4 |
Ставиться до джерелу питного водопостачання |
немає | немає | немає | немає | |||
|
Тип води >хлоркальцие- >вий |
>ХЛК | >ХЛК | >ХЛК | >ХЛК | ||||
|
Загальна >минерали- >зация, мг/л |
6537,04 | 5450,84 | 5515,36 | 8661,55 | ||||
| Щодо хімічного складу води вмг-екв/л | >Катиони |
>Nа+До+ |
2501,32 | 2160,55 | 1826,3 | 3136 | ||
|
>Мg++ |
264,8 | 172,8 | 278,7 | 332 | ||||
|
>Са++ |
502,4 | 392,07 | 652,59 | 863 | ||||
| >Аниони |
НСЗ3 – |
3,2 | 4,39 | 7,0 | 3,4 | |||
|
>SО4–2 |
16,4 | 13,47 | 37,43 | 4,15 | ||||
|
>Сl– |
3248,92 | 2707,56 | 2713,25 | 4323 | ||||
|
Щільність >г/см3 |
1,128 | 1,108 | 1,145 | 1,177 | ||||
|
Тип колектора |
>поровий | >поровий | >поровий | гранул. | ||||
|
Інтервал, м |
до (низ) |
1070 | 1387 | 1445 | 1738 | |||
|
від (гору) |
892 | 1320 | 1387 | 1715 | ||||
| Індекс |
Р1>s +аs |
З2>vr |
З2b |
З1>tl |
||||
|
2.6 ТИСК І ТЕМПЕРАТУРА УПРОДУКТИВНЫХПЛАСТАХ Таблиця 5 |
Температура наприкінці інтервалу | Джерело отримання | >РФЗ | >РФЗ | |
|
проЗ |
+23 | +29,8 | |||
|
>Пластовое тиск,МПа |
13,58 | 13,5-16,0 | |||
| Інтервал, м |
До (низ) |
1445 | 1838 | ||
|
Від (гору) |
1387 | 1823 | |||
|
Індекс >стратиграфического підрозділи |
З2b |
D2>fm |
|||
Суміщений графік тисків
| Глибина, м |
Індекс >стратиграфического підрозділи
|
Тиск, >МПа |
Характеристика тисків: пластового (>порового) тиску >гидроразрива порід |
Глибина спуску колони, м |
ЩільністьБР,г/см3 |
|
| >Пластовое | >Гидроразрива | |||||
| 16 | >Q |
14,6 13,5-16 |
1,5 11,1 14,8 18,2 21,1 21,9 23,4 |
1,08 | ||
| 136 |
Р2u |
1,21 | ||||
| 326 |
Р1>ir |
|||||
| 546 |
Р1>fl |
1,0 | ||||
| 613 |
Р1>аr |
|||||
| 736 |
Р1>s+а(Т) |
|||||
| 892 |
Р1>s+аs(К) |
|||||
| 1070 |
Р1>s+аs |
1,12 - 1,14 |
||||
| 1160 |
З3 |
|||||
| 1220 |
З2>mс |
|||||
| 1270 |
З2>рd |
|||||
| 1320 |
З2>ks |
|||||
| 1387 |
З2>vr |
1,14 | ||||
| 1445 |
З2b |
|||||
| 1676 |
З1>s+С1v3 |
|||||
| 1715 |
З1>tl(К) |
|||||
| 1738 |
З1>tl(Т) |
|||||
| 1852 |
D3>fm |
|||||
2.7ГЕОФИЗИЧЕСКИЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Таблиця 6
| Заміри і відбори | ||||
| Найменування досліджень | Масштаб |
на глибині, м |
в інтервалі, м | |
| від | до | |||
| >ПВП.ЦМЮ-12 | 1:500 | 160 | 0 | 160 |
| >БКЗ, АК, РК, БК, ІК, МОЗ,ПВП | 1:500 | 579 | 160 | 579 |
| >АКЦ,ЦМ8-10 | 1:500 | 579 | 0 | 579 |
| >БКЗ, БК, РК, ІК, КВ, АК | 1:200 | 1676 | 1376 | 1676 |
| >БКЗ, БК, РК, ІК, КВ, АК | 1:200 | 1852 | 1738 | 1852 |
|
КВ, М2А0,5У |
1:500 | 1676 | 579 | 1676 |
|
КВ, М2А0,5У |
1:500 | 1852 | 1445 | 1852 |
| РК | 1:500 | 1852 | 0 | 1852 |
| >АКЦ,СГДТ | 1:500 | 0 | 1852 | |
| >АКЦ,СГДТ | 1:200 | 1376 | 1676 | |
| >АКЦ,СГДТ | 1:200 | 1738 | 1852 | |
| ДК,ЛМ | 1:200 | 1738 | 1852 | |
| >Инклинометрия: зт.з. через5м | 60 | 579 | ||
| зт.з. через10м |
0 579 |
60 1852 |
||
|
2.8 МОЖЛИВІОСЛОЖНЕНИЯ ПОРАЗРЕЗУСКВАЖИНЫ 2.8.1ПОГЛОЩЕНИЕБУРОВОГОРАСТВОРА Таблиця 7 |
Умови виникнення |
1. Наявністьвисокопроницаемих порід; 2. Перевищення тиску в свердловині над пластовим: М 1200 м Р 1,5МПа; 1200 м < М 2500 м Р 2,5МПа |
2.8.2ПРИХВАТООПАСНЫЕ ЗОНИ У інтервалахобвалообразований, поглинаючих пластів й у нафтових пластах зі зниженим тиском. |
||||
|
Максимальна інтенсивність поглинання, м3/год |
Часткові | Від часткових до повних | Часткові | Часткові | |||
| Інтервал, м |
До (низ) |
16 | 136 | 1676 | 1738 | ||
|
Від (гору) |
0 | 16 | 1445 | 1715 | |||
|
Індекс >стратиграфического підрозділи |
>Q + Р2u |
Р2u + Р1>ir |
З1>s + З1v3 |
З1>t(К) + З1>t(Т) |
|||
2.8.3ОСЫПИ ІОБВАЛЫСТЕНОКСКВАЖИНЫ
Таблиця 8
|
Індекс >стратиграфи- >ческого підрозділи |
Інтервал, м |
Заходи з ліквідації наслідків |
|
|
Від (гору) |
До (низ) |
||
|
>Q + Р2u |
0 | 16 |
1. Узвіз напрями, кондуктора. 2. Буріння з промиванням буровим 3.Проработка стовбура в інтервалах 4.Промивка. 5. Установка цементних мостів в |
|
Р2u |
16 | 136 | |
|
З2>ks + З2>vr |
1320 | 1387 | |
|
D3>fm |
1738 | 1852 | |
2.8.4НЕФТЕГАЗОВОДОПРОЯВЛЕНИЯ
Таблиця 9
|
Індексстратигра-фическогоподразде- >ления |
Інтервал стовбуром, м | Виглядпроявляемого флюїду | Умови виникнення | Характер проявів | |
| від (гору) | до (низ) | ||||
|
З2b |
1387 | 1445 | нафту | При бурінні з промиванням буровим розчином з відхиленням параметрів заданого бурового розчину | Плівка нафти Плівка нафти Плівка нафти |
|
З2>tl+D3>fm |
1760 | 1779 | нафту | ||
|
D3>fm |
1779 | 1837 | нафту | ||
2.8.5ПРОЧИЕ МОЖЛИВІОСЛОЖНЕНИЯ
Таблиця 10
| Індексстрати графічного підрозділи | Інтервал стовбуром, м | Вигляд ускладнення | Умови виникнення | |
| від (гору) | до (низ) | |||
|
Р1>s + а |
613 | 736 |
Прояв М2>S-вод |
Зниження щільності розчину нижче проектної п'ять% |
|
З2b + З1>s |
1445 | 1676 | ||
|
З1>tl |
1676 | 1715 | ||
|
>Опорожнение колони під час випробування |
Щільність рідини (>г/см3) |
1,0 | |
|
Максимальне зниження рівня |
1274 | ||
|
Діаметр штуцера (мм) |
3,57 | ||
|
Кількість режимів (>штуцеров) для випробування (прим.) |
3 | ||
|
Пласт >фонтани- >рующий (так, немає) |
так | ||
|
Тип установки для випробування (освоєння) |
пересувна | ||
|
Тип >констру- >кции >продукти- >вного забою |
цемент, колона |
||
|
Інтервал залягання об'єкта, м |
До (низ) |
1838 | |
|
Від (гору) |
1725 | ||
|
Номер об'єкта (знизу) |
1 | ||
|
Індекс >стратигра- >фического підрозділі- >ния |
D3>fm |
||
3.ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ПОДІЛ
3.1 ВИБІРКОНСТРУКЦИИСКВАЖИНЫ
Конструкція свердловини визначається кількістю спущені обсадних колон, які різняться один від друга глибиною спуску, діаметром, завтовшки стінки, групою міцності, застосовуваних доліт по інтервалам, і навіть висотою підйому цементного розчину взатрубном просторі.
Вибір числа обсадних колон і глибини спуску проводиться у разісовмещенному графіку тиску. Вибір конструкції свердловини виготовляють підставі геологічних умови залягання порід, очікуваних ускладнень, глибини свердловини тощо.
На даної площі на шляху успішної проводки свердловини спускаються такіобсадние колони:
Напрям – для перекриття нестійкихобваливающихся, обсипаних порід, ліквідації зони поглинання,цементируется до гирла.
>Кондуктор – для перекриття нестійкихобваливающихся, обсипаних порід, попередженняприхватабурильной колони, перекриття інтервалу поглинання та ізоляції прісних підземних вод від забруднення,цементируется до гирла.
Технічна колона – для кріплення верхніх нестійких інтервалів розтину, ізоляції водоносних горизонтів від забруднення.
>Эксплуатационная колона – для роз'єднання продуктивних горизонтів, вилучення нафти поверхню під час випробування,цементируется до гирла. Розрахунок діаметрів обсадних колон і доліт виробляється знизу вгору. Діаметр експлуатаційної колони приймається з умови очікуваного дебіту і наявність експлуатаційного і ремонтного інструмента, устаткування, і законодавців береться рівним 0,168 м по ГОСТ 632-80.
Визначається діаметр долота під експлуатаційну колону:
D>д.ек. =dм +2 = 0,188 + 2 0,012 =0,212м,
деdм – діаметр муфти експлуатаційної колони, – зазор між муфтою експлуатаційної колони і стінками свердловини, залежить від діаметра та певного типу сполукиобсадной колони профілю свердловини, складності геологічних умови, виходу з під башмака попередньої колони тощо. Приймається 0,02 м. з досвіду буріння. Приймається відповідно до Держстандарту 20692-75 діаметр долота 0,2159 м.
Визначається діаметр технічної колони з умови проходження долота по експлуатаційної колоні:
D>внк = D>д.ек. + (>0,0060,008)=0,2159 + 0,006 = 0,2219 м,
де0,0060,008 м зазор між долотом та внутрішньою діаметром технічної колони. Приймається діаметр технічної колони за Держстандартом 632-80 рівний 0,245 м.
Визначається діаметр долота під технічну колону:
D>д.т. = Dм +2 = 0,271 + 2 0,012 =0,295м.
Приймається діаметр долота за Держстандартом 20692-75 рівний 0,2953 м.
Визначається діаметр кондуктора:
D>вн.к = D>д.т + (0,006 0,008) = 0,2953 + 0,006 = 0,3013 м,
де0,0060,008 м зазор між долотом та внутрішньою діаметром технічної колони. Приймається діаметр кондуктора за Держстандартом 632-80 рівний 0,324 м.
Визначається діаметр долота під кондуктор:
D>д.к =dм +2 = 0,351 + 2 0,015 = 0,381 м.
Приймається діаметр долота за Держстандартом 20692-75 рівний 0,3937 м.
Визначається діаметр ІІ напрями:
D>вн.н = D>д.к + 0,006 = 0,3937 + 0,006 =0,3997м.
Приймається за Держстандартом 632-80 діаметр напрями 0,426 м.
Визначається діаметр долота під II напрям:
D>д.н =d>мн +>2 = 0,451+2 0,02 = 0,491 м.
Приймається за Держстандартом 20692-72 діаметр долота рівний 0,490 м.
Діаметр I напрями дорівнює 0,530 м.
Діаметр долота під I напрям дорівнює 0,6 м.
>КОНСТРУКЦИЯСКВАЖИНЫ
Схема 1
3.2 ВИБІР І РОЗРАХУНОК ПРОФІЛЮНАКЛОННО-НАПРАВЛЕННОЙСКВАЖИНЫ
Приймається для буріннянаклонно-направленной свердловини. На даної площі 3-х дільничний профіль, що з вертикального ділянки, викривленого дільниці іпрямолинейно-наклонного ділянки. Враховується до розрахунку, що третій ділянку представляє приблизно пряму лінію. Глибиназарезки похилого стовбура на глибині 200 метрів. Буріння викривленого ділянки здійснюєтьсяотклонителемШО1-195. При бурінні під експлуатаційну колону зміни напрями стовбура