Реферати українською » Геология » Властивості грунтів


Реферат Властивості грунтів

>Зміст

>Вступ

1.Властивостіґрунтів

1.1Загальніфізичнівластивостіґрунту

2.Фізіко-механічнівластивостіґрунту

3.Воднівластивості таводний режимґрунту

3.1 Стан йформи води вґрунті

3.2Воднівластивостіґрунту

3.3Водний баланс йтипи водного режимуґрунту

4.Повітрянівластивостіґрунту

4.1 Складґрунтовогоповітря та його роль уґрунтоутворенні

4.2Повітрянівластивості йповітряний режимґрунту

5.Тепловівластивості татепловий режимґрунту

>Література


>Вступ

Темареферату ">Властивостіґрунтів" іздисципліни ">Ґрунтознавство".

Довластивостейґрунту належатизагальніфізичні,фізико-механічні,водні,повітряні йтепловівластивості.Фізичнівластивостівпливають на характерпроцесуґрунтоутворення,родючістьґрунту тарозвитокрослин.

Мета роботи -розглянутизагальніфізичнівластивостіґрунту,фізіко-механічнівластивостіґрунту,воднівластивості таводний режимґрунту,повітрянівластивостіґрунту,тепловівластивості татепловий режимґрунту.


1.Властивостіґрунтів 1.1Загальніфізичнівластивостіґрунту

>Загальнимифізичнимивластивостямиґрунтуєщільністьтвердоїфази,щільністьнепорушеногоґрунту й йогопористість.

>Щільністьтвердоїфази -інтегрованащільність всіхкомпонентівтвердоїфазиґрунту (>уламкигірськихпорід,новоутворенімінерали,органічнічастки).Верхнігоризонтиґрунтумаютьменшущільність, ніжнижні бощільність гумусустановить 1.4-1.8, ащільністьмінеральнихкомпонентів - 2.3-3.3.

>Щільністьґрунту -масаодиниціоб'ємуґрунту внепорушеному й сухомустані.Завдякинаявності пір,виповненихповітрям,щільністьґрунтузначноменша, ніжщільність йоготвердоїфази. Так,щільністьґрунтуверхніхгоризонтівстановить 0.8-1.2г/см3, анижніх - 1.3-1.6г/см3,щільністьтвердоїфазивідповідно 2.4-2.6 й 2.6-2.7.

>Пористістьґрунту -сумарнийоб'єм всіх пірміжчасткамитвердоїфазиодиниціоб'єму.Цю величинурозраховують заформулою

%,

де V -щільністьґрунту;

D -щільністьтвердоїфазиґрунту;

 -об'ємтвердоїфазиґрунту;

 -об'єм пір водиниціоб'єму.

>Загальніфізичнівластивостіґрунтузалежать відмінерального,механічного й структурного складу. Так,гумусний обрій структурногоґрунту (>наприклад,чорнозему)маєвисокупористість (до70%), абезструктурного глинистогоґрунтузначноменшу (<50%).

>ґрунттепловийводнийповітряний


2.Фізіко-механічнівластивостіґрунту

>Основнимифізико-механічнимивластивостямиґрунтуєлипкість,пластичність,набухання й усадка.Всі смердотізалежать відвмісту вґрунтіглинистихмінералів.

>Пластичність -цездатністьґрунтузмінювати свою форму подвпливомсили тазберігатиїї послеусуванняцієїсили.Найбільшупластичністьмаютьґрунти із великимвмістомглини, упесчанихґрунтівпластичністьвідсутня.Пластичністьзалежитьтакож від складуувібранихкатіонів тавмісту гумусу. Призначномувмістіувібранихкатіонівнатріюпластичністьґрунтузростає, а принасиченнікальцієм -зменшується. Призбільшеннівмісту гумусупластичністьґрунтузменшується.

>Липкість -властивістьґрунту, котракорегує ізпластичністю йтежзалежить відвмістуглинистихчасток та води.Липкістьвизначається силою, котрапотрібна длявідривуметалевої платівки відґрунту, тавиражається вг/см2.Ґрунтипідрозділяють на граничнов'язкі (понад 15г/см2), сильнов’язкі (5-15г/см2),середньов’язкі (2-5г/см2) та слабков’язкі (менше 2г/см2). Злипкістюпов'язанафізичназрілістьґрунту,тобто стан, приякому грунтготовий дообробітку.Набухання -це збільшенняоб'ємуґрунту призволожуванні.Найбільшенабуханнямаютьглинистіґрунти ізвисокимвмістомколоїдів. Призначномунабуханніруйнується структураґрунту.Усадка - процес,протилежнийнабуханню. Присильнійусадцірозриваютьсякорнірослин,збільшуютьсявитративологи.Чим понаднабуханняґрунту, тімсильніше його усадка. Дляполіпшенняфізичних тафізико-механічнихвластивостейґрунтувикористовують комплексзасобів:внесенняорганічнихдобрив,обробітокбагаторічних трав,вибіртермінів таприйомівобробіткуґрунту взалежності від стану йогозволоження,використаннязасобів, щознижуютьущільнюванняґрунтутранспортнимизасобами (>мінімізаціяобробітку тощо).


3.Воднівластивості таводний режимґрунту

>Ґрунт якбагатофазна системамістить всобі воду. Воданадходить вґрунти увиглядіатмосфернихопадів, впроцесіконденсаціїводянихпарів ізатмосфери, врезультатікапілярногопідняттяґрунтових вод та под годинузрошення. Водавідіграєдужеважливу роль уґрунтоутворенні.Відвмісту води вґрунтізалежитьінтенсивністьбіологічних,хімічних йфізико-хімічнихпроцесів. Водазабезпечуєпереміщенняречовин впросторі,впливає наповітряний,поживний йтепловийрежимиґрунту.Сезоннадинамікаґрунтоутворюючихпроцесівзначноюміроювідбувається подвпливомґрунтових вод.Продуктивністьґрунтівзалежить від їхні водного режиму.

>Вчення проводнівластивості йводний режимґрунтівєокремагалузьґрунтознавства -гідрологіяґрунтів. Надствореннямцієїгалузіпрацювало багатовітчизняних йзарубіжнихвчених (>О.О.Ізмаїльський,Г.М.Висоцький,О.Г.Дояренко,О.А.Роде, Б.Кін таін.).

3.1 Стан йформи води вґрунті

Вода вґрунтіперебуває втрьох станах: твердому,рідкому йгазоподібному. Зафізичним станом,рухомістю йдоступністю дляживихорганізмівґрунтову водуподіляють наформи:пароподібну,хімічнозв’язану,сорбційнозв’язану йвільну.

>Пароподібна вода.

Уґрунтовомуповітрізавждиміститьсяводяна пара.Повітря нормальнозволоженогоґрунтунасиченоводяноюпарою до 100%.Пароподібна водаєдинамічноюформою.Вонабезперервноутворюється вґрунті,переміщується із одного обрію вінший,перетворюється наіншіформи:вільну чисорбційну.Всіціпроцесизумовленізмінамитемпературиґрунту та атмосферноготиску. Разом ізпереміщеннямводяної парі, особливо впроцесівипаровування,відбуваєтьсяпереміщення попрофілюґрунтурозчинених вньомуречовин.

>Хімічнозв’язана вода.

>Багатомінералівґрунтумістять всвоємускладімолекули води (>Na2>SO4>10H2>O;CaSO4>2H2>O;MgCl2>6H2>O таін.).Цю форму водиназиваютькристалізаційною.Крім тоговиділяютьконституційну воду, Яка представленій умінеральних,органічних йоргано-мінеральнихсполукахгідроксильноюгрупою ВІН.Ціформи водивходять у складтвердоїфазиґрунту, смердотієнерухомі йнедоступні длярослин.

>Сорбційнозв’язана (чифізичнозв’язана) вода.Молекули (>диполі) водивбираютьсяповерхнею негативнозарядженихколоїдівґрунту йорієнтуються попозитивним полюсом до ядраміцели.Залежно відміцностіутримання водиміцелоюїїподіляють наміцнозв’язану (>гігроскопічну) йслабкозв’язану (>плівчасту).

>Гігроскопічна водаутворюється зарахуноксорбції молекулводяної парі наповерхніколоїднихчасток,міцноутримуєтьсясорбційними силами (10000-20000атм.) до тогоєнерухомою.Густинаїїдосягає 1.5-1.8г/см3, нерозчиняєхімічнісполуки, незамерзає й недоступна длярослин.Кількістьгігроскопічної води вґрунтізалежить відтемператури,насиченостіґрунтовогоповітряводяноюпарою,механічного ймінералогічного складуґрунту тавміст вньому гумусу.Найбільшукількість води, якоїможеувібратиґрунт ізпароподібного стану (привологостіповітря 94-98%)називаютьмаксимальноюгігроскопічністюґрунту.

>Сорбційнісиликолоїдівґрунтуповністю неврівноважуються молекуламигігроскопічної водинавіть придосягненнімаксимальноїгігроскопічності.Залишковісилиздатнівбирати йутримувати (із силою1-10атм)певнукількістьрідкої води, якоїназиваютьплівчастою. Зафізичним станом вонперебуває ув’язко-рідкійформі йздатнапереміщуватися врізнихнапрямах від болеетовстих дотонших.Ця форма водичастково проста дорослин.Вонарозчиняє йпереміщує ізнезначноюшвидкістюводорозчиннісолі.

>Вільна вода - водаґрунту, Яка непіддається діїсорбційних сил.Ця форма немає молекул, котріорієнтовані доколоїднихчастокґрунту. Уґрунтах вонміститься у двох форма:капілярній йгравітаційній.

>Капілярна водазнаходиться у порах малогодіаметра -капілярах.Утримується поддієюкапілярних чименіскових сил. Природувиникненняцих силвивчають укурсіфізики.Згідно із закономЛапласа,менісковісили будутьбільші там, девужчийкапіляр, а своючергу,зумовлюєвисотукапілярногопідняття.Крім того,менісковісилипосилюються силамизмочування.

Припозитивних температурахкапілярна водаперебуває врідкомустані йвільновипаровується ізповерхніменісків, примінусових -замерзає. Цеосновна форма води, якоїзасвоюютьрослини.Вонадужерухлива,розчиняєорганічні ймінеральнісполуки,перерозподіляє попрофілюсоліколоїди,суспензії.Висхідний рух води покапілярахпоповнюєзапасивологи уверхньомугоризонтіґрунту.

>Висотапідняттякапілярної води вреальнихґрунтахзалежить від їхнімеханічного й структурного складу. Углинистихґрунтах (котрімаютьтонкікапіляри) вонпіднімається нависоту 2-6 м, впіщаних - 40-60 див. Уструктурнихґрунтахкапілярна водапіднімається нанезначнувисоту й доброзберігається.

>Залежно відджерелакапілярну водуґрунтуподіляють накапілярно-підвішену,капілярно-підперту йкапілярно-посаджену.

>Капілярно-підвішена водазаповнює поризверху последощу,таненняснігу,підчасзрошення,тривалий годинузберігається вґрунті й проста дорослин.Утримується вґрунтахзавдякирізницітиску наповерхнюверхнього йнижньогоменісків.Нижчезволоженого кулізалишаєтьсясухий кулюґрунту. Отже, водавологого куліначебто “>висить" над сухим.Інтенсивневипаровуванняцієї водипризводить дозасоленняповерхневого куліґрунту.

>Капілярно-підперта водаформується зарахунокпідняттяґрунтових вод.Вонапідпертаводоносним обрієм. Куляґрунту,якийміститькапілярно-підперту воду надводоносним обрієм,називаютькапілярноюкаймою.Потужністьїїзалежить відводопідіймальноїздатностіґрунту.Вміст води вкаймізбільшуєтьсязверху донизу.

>Капілярно-посаджена (>підперто-підвішена) водаакумулюється вшаруватихґрунтах, вдрібнозернистих кулях, подякимизалягаютькрупнозернисті. Намежі тонко дисперсного й грубо дисперсногогоризонтів,внаслідокрізкоїзмінирозмірівкапілярів,виникаютьдодатковінижніменіски, котріутримуютьдеякукількістькапілярної води. Дана воданачебто “посаджена ” націменіски.

>Гравітаційна вода - водаатмосфернихопадів таполивна, котразаповнюєширокі пориґрунту йпереміщується попрофілюґрунту под силою земноготяжіння. Занормальних умів вонперебуває врідкомустані,розчиняєхімічнісполуки йпереміщує їхнього вниз попрофілю.

>Гравітаційна водавитісняєповітря ізґрунту,створюючинесприятливіумови (>анаеробні) для життярослин таіншихорганізмів.Зменшеннякількостігравітаційної води вґрунтіздійснюютьосушенням.

3.2Воднівластивостіґрунту

>Основнимиводнимивластивостямиґрунтуєводопроникність, водоутримуючаздатність (>вологоємкість),водопідіймальназдатність,доступність води длярослин.

>Водопроникністьґрунтів -здатністьґрунтівпропускати через собі воду, котранадходить ізповерхні.Залежить відмеханічного, структурного йхімічного складуґрунтів, йогощільності,пористості,вологості йтривалостізволоження.Глинистіґрунтимаютьнизькуводопроникність,піщані йструктурні -високу.Набуханняколоїдівґрунтурізкознижуєводопроникністьґрунту.

>Вологоємністьґрунту -здатністьпоглинати йутримуватипевнукількість води.Виділяютьтаківидивологоємкості: максимальнагігроскопічна, максимальнамолекулярна (>плівчаста),капілярна,найменша (>польова) йповна.

>Найменшою (>польовою)вологоємкістюєкількістькапілярно-підвішеної води, якоїутримуєґрунт в даний момент приглибокомузаляганніґрунтових вод. Уструктурнихґрунтах вонстановить 30-35, апіщаних - 10-15%. Заїївеличиноюрозраховуютьнорми поливу.Різницюміжнайменшоювологоємкістю йфактичноювологістюґрунтуназиваютьдефіцитомвологи.

>Повнавологоємкість -найбільшакількістьвологи, якоїможеувібрати йутриматиґрунт. У цьомуразі вґрунтіміститься максимальнакількість всіх форм води.Її величиназалежить відмеханічного, структурного складу йпористостіґрунту.Повнавологоємкістьбільшостіґрунтівстановить 40-50%.Цю величинутакожвикористовують длярозрахунків норм поливу.

>Вологістьв’янення (>коефіцієнтв’янення) -вологістьґрунту, заякоїпроявляютьсяознакив’яненнярослин.Ця величиназалежить відвластивостейґрунту (>механічний склад,засолення,наявність торфу тощо) йбіологічнихособливостейрослин.Вологістьв’яненняглинистихґрунтівстановить 20-30%,піщаних - 1-3%,торфових - 60-80%.Вологолюбнірослинипочинаютьв’янути привищій,посухостійкі - принижчійвологостіґрунту.

3.3Водний баланс йтипи водного режимуґрунту

>Підводним режимомґрунтурозуміютьсукупність всіхявищнадходження води вґрунт,їїпереміщення,змінфізичного стану йвитрати ізґрунту.

>Кількіснимвираженням водного режимуєводний баланс.

>Водний баланс -цеспіввідношення всіх статейприбутку й всіх статейвидатку води ізґрунту запевнийперіод.

>Основнимистаттяминадходження води вґрунтє: сумаопадів за весьперіодспостереження,волога, Яканадійшла ізґрунтових вод,кількістьконденсаційноївологи, водаповерхневого стоку, вода відбічного припливуґрунтових вод.

>Витрачається вода навипаровування ізповерхніґрунту, натранспірацію (>десукцію). Напоповненняповерхневийстік, набічнийпідґрунтовийстік.

>Залежно відклімату йрельєфу врізнихґрунтово-кліматичних зонахводний баланс йвідповідноводний режимґрунтів будутьнеоднакові.Водний режимзумовлюєтьсяспіввідношеннямсуми статейприбутку йсуми статейвидаткувологи.Практично тип водного режимувизначають закоефіцієнтомзволоження (>КЗ) (ставленнярічноїсумиопадів дорічноговипаровування),який вприроднихумовахколивається від 3 до 0.1.

>Вчення протипи водного режимурозробилиГ.М.Висоцький йО.А.Роде. Усучасномуґрунтознавствівиділяютьвсього 14типів,основнимисеред якіє:

1.Промивний тип (>КЗ>1).

>Характерний для зон, де сумарічнихопадів понадвипаровування.Частина водиатмосфернихопадівпромиваєґрунтовийпрофіль протягом усьогоглибину.Легкорозчиннісполукивимиваються внижнігоризонти. У цихумовахформуютьсяпідзолистіґрунти,червоноземи йжовтоземивологихсубтропіків.

2.Непромивний тип (>КЗ<1).

У цьомуразі водаатмосфернихопадів недосягаєрівняґрунтових вод.Такий типєхарактерним длячорноземів йкаштановихґрунтів.

3.Випітний тип (>КЗ<1)властивий дляґрунтівнапівпустинь йпустинь. Тутпереважаютьвисхідні струми води покапілярах відрівняґрунтових вод, щопризводить дозасоленняґрунтів.

4.Застійний тип водного режимухарактерний дляґрунтів болотного типу, котріформуються привисокомузаляганніґрунтових вод.

5.Іригаційний типвстановлюється присистематичномузрошенніґрунту.

>Залежно від режимузрошення вґрунтахперіодичновстановлюютьсяпромивний, непромивний чивипітнийрежими.

6.Мерзлотний тип водного режимувстановлюється околицяхбагаторічноїмерзлоти.

>Іншітипи водного режимові у основномуєперехіднимиміжранішезазначеними чи їхньоговаріантами.


4.Повітрянівластивостіґрунту 4.1 Складґрунтовогоповітря та його роль уґрунтоутворенні

>Ґрунтовеповітря -цесумішгазів йлеткихорганічнихсполук, котрізаповнюють пориґрунту.Основнимиджереламинадходженняповітря вґрунтєприземкуватий кулюатмосфери йгази, котріутворюються вґрунті.Вонопотрібне длядиханнякореніврослин,аеробнихмікроорганізмів,твариннихорганізмів.

>Ґрунтовеповітряперебуває вґрунті утрьох станах:вільному,адсорбованому йрозчинному.Вільнеповітрязаповнюєкапілярні йнекапілярні пори, легкопереміщується вґрунті йобмінюється ізатмосферою.Йогогазовий складзначновідрізняється від складу атмосферногоповітря.Лишевміст азотузалишаєтьсяблизьким до йоговмісту ватмосфері.

>Вміст ЗІ2 вґрунтовомуповітріможе бути кілька десятків йсотніразівбільший, ніж ватмосфері, авміст Про2знижується від 20.9 до 10 % йнижче.

>Великезначення вґрунтових процесівмаєкисень. У грунт ізатмосферивіннадходитьдифузно.Витрачається надиханнякоренів,мікроорганізмів.Оптимальніумови длядиханнястворюються привмісті Про2 вґрунтовомуповітріблизько 20 %. Уразінестачікисню вґрунтірозвиваютьсяанаеробніпроцеси, котрі негативновпливають народючість грунту.

>Високийвміствуглекислого газу вґрунтовомуповітрізумовлюєтьсябіологічнимипроцесами. Зависокоїконцентрації ЗІ2 (>2-3 %)спостерігаєтьсяпригніченийрозвитокрослин.

>Дифузію ЗІ2 ізґрунту вприземний кулюатмосфериприйнятоназиватидиханнямґрунту.Інтенсивністьдиханняґрунтузалежить від характерурослинності,системиобробітку,гідротермічних умів тощо.Вононаростає ізпівночі напівдень.Тундровіґрунтипротягом рокувиділяють у повітря 0,3 т/га,підзолисті - від 3,5 до 30,сірілісові - від 20 до 60 йчорноземи - від 40 до70 т/га ЗІ2.Підвищенняконцентрації ЗІ2 вприземномушаріатмосферипідвищуєінтенсивність фотосинтезу.

4.2Повітрянівластивості йповітряний режимґрунту

>Сукупністьфізичнихвластивостейґрунтів, котрівизначають стан йпереміщенняґрунтовогоповітря,називаютьповітрянимивластивостямиґрунту.Найважливішими із нихє:повітроємкість,вмістповітря,повітропроникність йаерація.

>Повітроємністьґрунту - максимальнаможливакількістьповітря (в %), котраміститься вповітряносухомунепорушеномуґрунті.Ця величиназалежить відгранулометричного складу йоструктуреностіґрунту.Піщані йструктурніґрунтимаютьвисокуповітроємкість.

>Вмістповітря - величина, котравказує, стількиповітря (в %)містить однаодиницяоб’ємуґрунту в даний момент.Вонабезперервнозмінюєтьсязалежно відзмінивологості. Томумаксимальнийвмістповітрямаєсухийґрунт.

>Повітропроникністю (>газопроникністю)називаютьздатністьґрунтупропускатикрізь собіповітря.Воназалежить відгранулометричного складу йоструктуреностіґрунту,тобто відоб’єму йконфігурації пір.Найкращугазопроникністьмаютьструктурнірозпушеніґрунти.

>Аераціяґрунту -безперервнийгазообмінґрунтовогоповітря ізатмосферним. Упроцесіаераціїґрунтовеповітрязбагачується накисень, потрібен длядиханняживихорганізмів, априземний кулюповітря -вуглекислим газом,якийвикористовуютьрослини впроцесі фотосинтезу.Аераціяґрунтузумовлюється газовудифузієювнаслідокколиваннятемператури,зміною атмосферноготиску,періодичнимзволоженням йвисиханнямґрунту таіншими чинниками.

>Сукупність всіхявищнадходженняповітря вґрунт, зміну його складу,виділення у повітряназиваютьповітряним режимомґрунту.Вінпостійнозмінюється подвпливомпогодних умів,рослинності,обробіткуґрунту тощо.Найсприятливішийповітряний режиммаютьструктурніґрунти.

>Регулюютьповітряний режимґрунтуагротехнічними тамеліоративними заходами (>розпушенняґрунту,осушенняперезволожених земель,створення водоміцноїструктури тощо).


5.Тепловівластивості татепловий режимґрунту

>Швидкість й характерхімічних,біологічних йфізико-хімічнихпроцесівзумовлюютьсятепловим режимомґрунту,якийсформувався наданій територї.

>Тепловим режимомґрунтуназивають сумуявищнадходження,перенесення,акумуляції йвіддачі тепла.Тепловий режимхарактеризуєтепловий станґрунту.Основним йогопоказникомє температураґрунту. Наформування теплового режимуґрунтувпливаютьатмосфернийклімат (припливсонячноїрадіації,умовизволоження,континентальність тощо),рельєф,рослинність,сніговийпокрив йтепловівластивостіґрунту.

>Тепловимивластивостямиґрунтуназиваютьсукупністьвластивостей, котрізумовлюютьздатністьґрунтупоглинати йпереміщувати всвоїймасітепловуенергію. До них належати:теплопоглинання,теплоємкість йтеплопровідність.

>Теплопоглинальна (>відбивальна)здатність -здатністьґрунтупоглинати (>відбивати)променевуенергіюСонця.Вонавиражаєтьсявідношеннямкількостівідбитоїенергії докількостіенергії, котрадосяглаповерхніґрунту (альбедо, А, %).Чим менше альбедо, тім понадпоглинаєґрунтсонячноїрадіації.Альбедозалежить відкольору,вологості,рослинного йсніговогопокриву, структурного стану йвирівняностіповерхніґрунту.Темнівологіґрунтипоглинають понадсонячноїрадіації, ніжсвітлі йсухі. Так, альбедовологогочорноземустановить 8, а сухогосірозему - 25 - 30%.

>Теплоємність -кількість тепла,потрібного длянагрівання1гґрунту (>питоматеплоємкість) чи1см3ґрунту (>об'ємнатеплоємність) на 1°С.Теплоємністьзалежить відмінералогічного ймеханічного складуґрунту,вмістуречовин,вологості йпористостіґрунту.Найбільшутеплоємністьмаютьвологіглинистіґрунти,оскільки вода йглинистімінералимаютьнайбільшутеплоємністьсередіншихкомпонентівґрунту. Длянагрівання такихґрунтівпотрібно багато тепла.Швидконагріваютьсясухіпіщаніґрунти бо кварц йповітрямаютьнизькутеплоємність.

>Теплопровідність -здатністьґрунтовоїмасипроводити тепло.Вимірюєтьсякількістю тепла, яку проходити за1сек через 1 див3 >ґрунтузавдовжки1см.найбільшутеплопровідністьмаютькварцовийпісок й вода,найменшу -повітря йорганічніречовини. Усередньомутеплопровідністьмінеральноїчастини в 100разівбільшатеплопровідностіповітря й в 28разівтеплопровідності води. Томупухкіґрунтимають малутеплопровідність, авологі -велику.

Для характеристики теплового режимуґрунтувикористовуютьдобовий йрічнийхідтемператури напевнихглибинах,тепловий баланс йглибинупромерзанняданогоґрунту.

>Залежно відсередньорічноїтемператури й характерупромерзанняґрунту В.М.Дімо (1972)виділила 4типи температурного режимуґрунтів:мерзлотний,тривалосезоннопромерзаючий,сезоннопромерзаючий йнепромерзаючий.Мерзлотніґрунтихарактерні длятериторій ізбагаторічноюмерзлотою.Їхсередньорічна температураємінусовою. Утривалосезоннопромерзаючихґрунтахпереважаютьплюсовісередньорічнітемператури.Тривалість їхніпромерзання 5місяців й понад.Сезоннопромерзаючіґрунтимаютьплюсовусередньорічну температуру.Тривалість їхньогопромерзання не понад 5місяців.Непромерзаючіґрунтимаютьплюсовусередньорічну температурупрофілю й непромерзають.Характерні длясубтропічного йтропічногопоясів та длятепловоїпівденноєвропейськоїфаціїпомірного поясу.

Упрактиціземлеробства широкозастосовуютьприйомирегулювання теплового режимуґрунтів. Так, припливсонячного тепла доповерхніґрунту й йоговипромінюваннярегулюють шляхомзатіненнярослинністю,мульчуванням,розпушенням,влаштуваннямутеплених грядок,гребенів,снігозатримання тощо.


>Література

1.Ковриго В.П.,Кауричев І.С. Ґрунтознавство з засадами геології. - М.: Колос, 2000. - 416 з.

2. Добровольський В.В. Географія грунтів з засадами ґрунтознавства. - М.:ВЛАДОС, 1999. - 384 з.

3.ЧорнийІ.Б.Географіягрунтів із основамиґрунтознавства:Навч.посібник. - До.:Вища школа, 1995. - 240 з.

4.Лозе Ж., Матьє До. Тлумачний словник з ґрунтознавства: Пер. з франц. - М.: Світ, 1998. - 398 з.

5. Атлас грунтів Українською РСР / Під ред. М.К. Крупського, Н.І.Полупана. До.: Врожай, 1979.

6.ВеденичевП.Ф. Земельні ресурси Української РСР і їх господарське використання. - До.:Наукова думка 1979.

7.БілявськийГ.О.,Падун М.М.,ФурдуйР.С. Основизагальноїекології. - До.: Ли-бідь, 1993. - 300 з.

8.БілявськийГ.О.,Фурдуй М.С.Практикум ззагальноїекології. - До.: Ли-бідь, 1997.

9.СафрановТ.А. Екологічніосновиприродокористування. Львів: ">Новий світло", 2003. - 248 з.

10.Лабораторний тапольовий практикум ізекології /Під.ред.В.П.Замостяна, таЯ.П.Дідуха. -Київ:Фітосоціоцентр, 2000. - 216 з.

11. Перельман А.І.Геохимия біосфери. - М.: Наука, 1973. - 168 з.

12.ЯкушоваА.Ф.,Хаин В.Є., Славин В.І. Загальна геологія. - М.: Вид. МДУ, 1988. - 448 з.


Схожі реферати:

Навігація