Реферати українською » Геология » Географія головного тіпів грунтів. Грунти України


Реферат Географія головного тіпів грунтів. Грунти України

З М І З Т

>ВСТУП

>ГЕОГРАФІЯГОЛОВНИХТИПІВГРУНТІВ.ГРУНТИ УКРАЇНИ

1.Загальнізакономірностігеографічногопоширенняґрунтів таґрунтово-географічнерайонування

2. Характеристикаосновнихтипівґрунтів України

>Література


 

>ВСТУП

Темареферату «>Географіяголовнихтипівґрунтів.Ґрунти України» іздисципліни «>Ґрунтознавство».

>Географіяґрунтів - один ізважливихрозділівґрунтознавства.Вонавивчаєзакономірностіпросторовогопоширенняґрунтів йєосновою їхньогообліку йоцінкиґрунтів як природного ресурсу. Знання законівгеографіїґрунтів,зональних тарегіональнихособливостейґрунтовогопокривупотрібні дляраціональноговикористання земельніресурсів,охорони ймеліораціїґрунтів.ґрунтукраїнапоширеннярайонування

якнауковадисциплінагеографіяґрунтіввиникла йпочаларозвиватись на початку 80-х років XIX ст., коли В.В.Докучаєв та йогоучні заклали основунауковогоґрунтознавства тавстановилизональнепоширенняосновнихтипівґрунтів.

>Важливу рольрозвиткугеографіїґрунтіввідіграєкартографія.

>Географіяґрунтіводночасновивчаєзакономірностіпросторовихзмінґрунтів й заподійцихзмін. Причинамипросторовихзмінґрунтівєпросторовізмінифакторівґрунтоутворення (>клімату,ґрунтоутворюючихпорід,рельєфу,рослинності йтваринного світу,діяльностілюдини,тривалостіґрунтоутворення, тощо) Отже,закономірностігеографічногопоширенняґрунтівє результатомскладноївзаємодії всіхфакторівґрунтоутворення.


>ГЕОГРАФІЯГОЛОВНИХТИПІВГРУНТІВ.ГРУНТИ УКРАЇНИ

 

1.Загальнізакономірностігеографічногопоширенняґрунтів таґрунтово-географічнерайонування

>Основними законамигеографіїґрунтівє законгоризонтальноїзональності, законвертикальноїзональності, законфаціальностіґрунтів, законаналогічнихтопографічнихрядів (>зональнихтипівґрунтовихкомбінацій).

Законгоризонтальноїзональностісформулював В.В.Докучаєв у роботи «Доученню про зонахприроди» (1899).Згідно ізцим закономосновнітипиґрунтівпоширені наповерхніконтинентівземноїкулі широкимисмугами (зонами), котріпослідовнозмінюють одна однувідповідно дозміниклімату,рослинності таіншихфакторівґрунтоутворення.Цей законпроявляється внаявності наземнійповерхніґрунтово-біокліматичнихпоясів, котріперетинаютьконтиненти. УПівнічнійпівкулівиділяютьп'ятьширотнихґрунтово-біокліматичнихпоясів:полярний,бореальний,суббореальний,субтропічний йтропічний. Для шкірного поясухарактерні свої виряджайтипівґрунтів, котрі незустрічаються вінших поясах.

Законвертикальноїзональностітакожвідкрив В.В.Докучаєв,вивчаючиґрунтовийпокрив Кавказу. Угірських системахпростежуєтьсяпослідовна змінутипівґрунтів умірунаростанняабсолютноївисоти відпідніжжягір до їхнього вершин у зв'язкузізміноюклімату,рослинності таіншихфакторівґрунтоутворення. Складґрунтових зон вгірськихкраїнах в основномуаналогічний складу зон нарівнині.

ЗаконфаціальностіґрунтівобґрунтувалиЛ.І.Просолов йІ.П. Герасимов. Суть йогополягає до того, щомісцевіпровінціальні (>фаціальні)особливостікліматузумовлюютьпоявуспецифічнихмісцевихознакґрунтів йнавітьформуванняіншихтипів.Такарізноманітністьзумовленанеоднаковоюконтинентальністюклімату,неоднаковимсезоннимрозподіломопадів тощо.

Законаналогічнихтопографічнихрядів (>вчення прозональніґрунтовікомбінації) остаточносформулювали припроведеннівеликомасштабнихґрунтово-картографічнихдосліджень для потребземлевпорядкування. Основи його було бзакладено впрацях В.В.Докучаєва, М.М.Сибірцева,Г.М.Висоцького,М.О.Дімр,С.О. Захарова,С.С.Неуструєва таіншихвчених. Суть його до того, щопоширенняґрунтів на великихтериторіях (вмежах зон)зумовленепереважновпливомрельєфу,ґрунтоутворюючими породами таіншимиумовамиґрунтоутворення. У всіх зонахцязакономірністьмаєаналогічний характер: напідвищенихелементахзалягаютьавтоморфні,генетичнесамостійніґрунти,якимвластиваакумуляціямалорухомихречовин, напониженихелементахрельєфуформуютьсягенетичнепідпорядкованіґрунти (>гідроморфні), котріакумулюють всвоїх горизонтахрухоміпродуктиґрунтоутворення, насхилахзалягаютьперехідніґрунти. У наше годинувивченнятопографічнихзакономірностейпоширенняґрунтіввиділилось вокремийнапрямгеографіїгрунтів подназвоювчення про структуруґрунтовогопокриву (В.М.Фрідлянд, 1972).

>Грунтово-географічнерайонування -цеподіл територї наґрунтово-географічні реґіони,однорідні заструктуроюґрунтовогопокриву,поєднаннямфакторівґрунтоутворення йможливостямисільськогосподарськоговикористання.

>Сучасна схемаґрунтово-географічногорайонуваннярозробленаҐрунтовимІнститутомїм В.В.Докучаєва (м. Москва)спільно ізіншимиустановами (1962). Уційрозробціприйнятотаку системутаксономічниходиниць (1962):

1.Грунтово-біокліматичний пояс

2.Грунтово-біокліматична область

Длярівниннихтериторій Длягірськихтериторій

3.Ґрунтова зона 3.Гірськаґрунтовапровінція

4.Ґрунтовапровінція 4.Вертикальнаґрунтова зона

5Ґрунтовий округ 5.Гірськийґрунтовий округ

6.Ґрунтовий район 6.Гірськийґрунтовий район

>Опорнимиодиницямиґрунтово-географічногорайонуванняє:

нарівниннихтериторіях -ґрунтова зона,

серед стосів -гірськаґрунтовапровінція.

>Грунтово-біокліматичний пояс -цесукупністьґрунтових зон йгірськихґрунтовихпровінцій,об'єднанихподібністюрадіаційних йтермічних умів. Умежах шкірного поясувиділяютьґрунтово-біокліматичніобласті.

>Грунтово-біокліматична область -цесукупністьґрунтових зон йгірськихпровінцій,об'єднаних (>крімподібнихрадіаційних йтермічних умів)подібнимиумовамизволоження йконтинентальності, котрізумовлюютьособливостіґрунтоутворення,вивітрювання йрозвиткурослинності наданій територї. Заступенемконтинентальностіобластіподіляють наокеанічні,континентальні йекстраконтинентальні, за характеромзволоження - нагумідні,перехідні (>субгумідні,субаридні) йаридні.

>Ґрунтова зона - ареал зонального типуґрунту йсупутніхйомуінтразональнихґрунтів.

>Ґрунтовапровінція -частинаґрунтовоїзони, котравідрізняєтьсяспецифічнимиособливостямиґрунтів йумовамиґрунтоутворення (>зволоження,континентальність, температура).

>Ґрунтовий округ -частинаґрунтовоїпровінції, щоєпевним типомґрунтовихкомбінацій,якийзумовлений характеромрельєфу йґрунтоутворюючихпорід.

>Ґрунтовий район -частинаґрунтового округу, котрахарактеризуєтьсяоднотипноюструктуроюґрунтовогопокриву (>закономірнимчергуванням вмежах району тихий самихґрунтовихкомплексів).

>Гірськаґрунтовапровінція - ареалпоширеннячітковизначеного рядувертикальнихґрунтових зон,якийзумовленийположеннямгірської країни всистеміґрунтово-біокліматичних областей.

>Значенняіншихтаксономічниходиницьрайонуванняґрунтіводнакові длярівнинних йгірськихтериторій.

>Тривалий годинувченібагатьохкраїнпрацювали надпроблемоюґрунтово-географічногорайонуванняСвіту.Детальну характеристикуґрунтовогопокривуЗемноїкулі наведено впідручниках М.А.Глазовської (1972-1973),Б.Г. Розанова (1977), М.М.Розова й М.М.Строганової (1979).Зусиллямиґрунтознавців йагрономіврізнихкраїнскладенозагальну схемуґрунтово-біокліматичних областей світу.Такерайонуваннядаєзмогуоцінити вузагальненійформіпоширенняголовнихтипівґрунтівЗемноїкулі втісному зв'язку ізкліматичнимиумовами.Ґрунти йклімат, яквідомо,єголовними чинниками, котрівизначаютьбіологічнупродуктивністьландшафтів,набірсільськогосподарських культур й їхніурожайність. Томуґрунтово-біокліматичнерайонуванняодночасноє йґрунтово-агроекологічним.

2. Характеристикаосновнихтипівґрунтів України

>Ґрунтовийпокрив Українидужерізноманітний.Великомасштабнимґрунтовимобстеженням на територї країнивиявленоблизько 650видівґрунтів.Цярізноманітністьвкладається вчітку системунебагатьохґрунтовихтипів,підтипів таагрономічних груп.Перелік їхні йплощіпоширення наведено в табл. 1.

>Ґрунти УкраїнськогоПолісся. УкраїнськеПоліссязаймаєпівнічну йпівнічно-західнучастини країни йвключаємайже всюВолинську,Рівненську,Житомирську,Чернігівську,північнірайониЛьвівської,Тернопільської,Київської йСумської областей.ЗагальнаплощаПоліссястановитьблизько 11,4 млн. га, чи 19 % територїреспубліки. Заагроекологічними чинниками (>кількістьопадів,тривалість без морозногоперіоду, сумаактивних температур таін.)Поліссяподіляють направобережне (>Західне йЦентральнеПолісся) йлівобережне (>СхіднеПолісся).

>Місцевіфакториґрунтоутвореннязумовлюютьрозвиток в цьомурегіонітрьохтипівґрунтоутворення:підзолистого,дернового й болотного.

>Процеспідзолоутвореннявідбувається напідвищенихелементахрельєфу подхвойними ймішанимилісами вумовахпромивного водного режиму.Під пологомсвітло-хвойних ймішанихлісіврозвиваєтьсятрав'янистарослинність. Уцихумовах напідзолистий процеснакладаєтьсядерновий.

>Болотний процесрозвивається принадмірномузволоженні. У цихумовахформуєтьсяторфовий обрій йвідбуваєтьсяоглеєннямінеральноїчастинипрофілю.Залежно відрельєфу,рослинності таінших умівформуютьсяверхові,низинні таперехідні болота.

>Таблиця 1

Структураґрунтовогопокривусільськогосподарськихугідь України

>Назваґрунту >Площа,тис.га %
>Дерново-підзолості 1874,1 4,51
>Дерново-підзолостіоглеєні 836,2 2,01
>Сірілісові 2301,0 5,54
>Темно-сірілісові йчорноземиопідзолені 4441,2 10,70
>Чорноземитипові 7900,3 19,03
>Чорноземизвичайні 10375,8 25,00
>Чорноземипівденні 3501,1 8,43
>Чорноземи нащільних глинах 548,8 1,32
>Чорноземи йдерновіщебенюваті 1146,1 2,76
>Каштанові 1514,3 3,65
>Лучно-чорноземні 1479,8 3,56
>Лучні йлучно-болотні 2452,6 5,91
>Болотні йторфовища 650,8 1,57
>Дернові 1802,4 4,34
>Буроземно-підзолисті 203,2 0,50
>Бурігірсько-лісові 347,0 0,84
>Коричневігірські 136,7 0,33
разом 41 511,4 100

Умежах УкраїнськогоПоліссяпоширенітакіґрунти:дерново-підзолистіоглеєні,дерново-карбонатні,дерновіоглеєні,дерново-борові,дерново-лучні,болотні,сірілісові йчорноземиопідзолені. Надавніх йсучаснихалювіальнихвідкладачахрічкових долинполіськіґрунтисформувалисятакож на територїлісостеповоїзони.

У Українідерново-підзолистіґрунтирозглядають яксамостійний тип й тому йогоподіляють на двапідтипи:дерново-підзолисті йдерново-підзолистіоглеєні.Ціґрунтизаймають понад 60 % територїПолісся.

>Загальнапотужністьгоризонтів А й Є околицяхПоліссяколивається від 20 до 40 див,вміст гумусу від 1,0 до 2,0 %,ємкістьвбирання від 2 до 6мг-екв на 100 рґрунту.Дерново-підзолистіґрунтимаютькислуреакцію, рНсольовоївитяжкистановить 5,0-5,6.Завдякиінтенсивномупромиваннюціґрунтимаютьнизькийвмістпоживнихелементів,поганіводні йфізичнівластивості,низькийступіньоструктуреності.

>Наведеніфактисвідчать про ті, щоцей тип грунтуналежить докатегоріїнизькородючихґрунтів.

>Дерново-боровіґрунтисформовані навипуклих йрівниннихділянкахборовихтерас под сухими борами ізбідноютрав'янистоюрослинністю.Ґрунтоутворюючими породамицихґрунтівєдавньоалювіальні йводнольодовиковівідкладипіщаного йглинисто-піщаногогранулометричного складу.

>Дерново-боровіґрунтибідні на гумус (0,9-1,9 %),оксиди,карбонати таіншісполуки;дужебідні на азот, фосфор,калій,мікроелементи, особливо на бір,мідь, цинк;маютьнизькуємністьвбирання йслабкокислуреакціюґрунтовогорозчину (рНводноївитяжкистановить 6,0-6,5).

>Основним заходомполіпшенняродючостіцихгрунтівє зміну їхнігранулометричного складу (>гайнування,внесенняцеолітів тощо).

>Дерново-карбонатні йдерновіґрунтисформувалися накарбонатнихґрунтоутворюючих породах (>вапняки,крейдянівідклади,вапняковімергелі,туфи,валуннісуглинки ізуламкамивапняків тощо).

>Дерновіґрунтимають добровираженийдерновий йслаборозвиненийпідзолистийгоризонти,високий,вміст гумусу,слабкокислу чинейтральнуреакцію,міцнугрудкувату структуру таіншіпозитивнівластивості, котрівказують на йоговисокуродючість.

>Дерново-карбонатніґрунтимаютьподібнівластивості, але йвнаслідокщебенюватості,малоївологоємкості йнизькоїводоутримуючоїздатностієслаборозвиненими й, порівняно іздерновими,маютьнижчуродючість.

>Лучніґрунтисформувалися напониженихділянкахрельєфу й в заплавахрічок наалювіальних,делювіальних йльодовиковихвідкладах подтрав'янистоюрослинністю.Подібними перед тимєдерновіглейові, котріформуються вумовахнадмірногоґрунтового йповерхневогозволоження.Ціґрунтимаютьглибокийгумусний обрій й порівняновисокийвміст гумусу (3-5 %).

Налучних йосвоєнихдерновихоглеєнихґрунтахвирощуютьовочеві йкормові культури.

>Болотніґрунти наПоліссізаймаютьблизько 10 % територї.Найпоширенішимисеред нихєнизинні болота.Вонизаймаютьзначнуплощу в нашій стране - до 95 % болотного фонду.Ґрунти цого типуформуються в заплавахрічок, напритераснихпониженнях, днищах балок тощо.

Упрофіліцихґрунтіввиділяютьтакігоризонти:лісовапідстилка чилучнаповсть (Про),торфовий (Т),глейовий (Про) йматеринська порода (З). Уумовахінтенсивногорозкладанняорганічноїмасиміжторфовим йглейовим обріямиформуєтьсягумусний обрій (А).Залежно від режимуґрунтових вод й їхнімінералізації напевнійглибиніформуєтьсярудяковий обрій (>ВГ) -скупченняболотної рудій.

>Ґрунтиверхових йперехіднихболітстановлятьвсього 5 %болотнихґрунтів України.Вонипоширені в основному наПоліссі й Карпат.Ціґрунтисформувались набезстічнихзападинах,неглибокихпониженняхвододілів,тераснихпониженнях тощо.

>Основнимидіагностичнимиознакамиторфовихґрунтівєпотужністьторфового обрію, величиназольності,ступіньрозкладання йгуміфікаціїорганічнихречовин.

Завмістом золіторфовіґрунтиподіляють наслабкозольні (12 %),середньозольні (12-20 %) йбагатозольні (20-50 %).Ґрунтиверховихболітєслабкозольними (2-6 % золі).Зольністьнизиннихболітсередня йвисока.

Усільськомугосподарстві широковикористовуютьсянизинніболотніґрунти, котрімістять багато азоту, фосфору,іншихзольнихелементів ймаютьслабкокислуреакцію.

>Основниммеліоративним заходом нацихґрунтахєзниженнярівняґрунтових вод.

>Сірілісовіґрунти йчорноземиопідзолені взоніПоліссязаймаютьзначнутериторію, але йосновні їхніплощізосереджені вЛісостепу. Тому характеристикуцихґрунтів якщо наведено внаступномупараграфі.

>ОрніземліПоліссязаймають понад млн.. га, чи 45 %всієїземельноїплощізони.Низький відсотоксільськогосподарськогоосвоєнняґрунтівПоліссяпояснюється тім, щозначніплощізайнятілісом,чагарниками й болотами.

>Сільськегосподарствозониспеціалізується навиробництвіпродукціїтваринництва,льону,картоплі, хмелю,овочів, жита.

>Основними заходамипідвищенняродючостіґрунтівПоліссяєвапнування,поглибленняорного обрію,внесеннявисоких дозорганічних ймінеральнихдобрив,осушенняперезволоженихґрунтів,гайнуванняпіщанихґрунтів тощо.

>ҐрунтиЛісостепу. ЗонаЛісостепузаймає 20,2 млн. га, чи 34 %земельноїплощі України. Тутзосереджено 37 %орних земель України.Ґрунтовийпокривзонидужерізноманітний. Уструктуріґрунтовогопокривузначніплощізаймаютьсірілісовіґрунти,чорноземиопідзолені,чорноземивилутуваті,сірілісові йчорноземиреградовані,чорноземитипові таін.

>Сірілісовіґрунтисформованіпереважно на лісах йлесовиднихсуглинкахрізногомеханічного складу - від легких доважкихсуглинків,яким характернакарбонатність, Заступенемопідзолення йгумусованості їхніподіляють втричіпідтипи:ясно-сірі,сірі йтемно-сірі.

>Ясно-сірізовнісхожі надерново-підзолистіґрунти.Характернимиособливостями цогопідтипуєчітковираженийелювіальний обрій (Є).

Усірихлісовихґрунтівсуціальногоелювіального обрію немає, тутвінзамаскований гумусом ймаєбурувато-сірезабарвлення,темніше, ніж уясно-сірих.Порівняно ізіншимипідтипамисірілісовігрунтинайпоширеніші вЛісостепу.

>Темно-сірілісовіґрунтивідрізняються відперших двохпідтипів болееглибокимзаляганнямгумусного обрію йслабшимопідзоленням.

>Вбирний комплекссірихлісовихґрунтівнасиченийСа2+,Мg2+ й М+.Увібранийводеньстановить 20-25 %загальноїкількостіувібраних основ. Сумаувібраних основстановить: уясно-сірих - 6,9 - 8,8,сірих - 9-15,темно-сірих - 12-22мг-екв на 100 рґрунту.

>Реакціяґрунтовогорозчинукисла: рНсольовоївитяжкиясно-сірихлісовихґрунтівстановить 4,8-6,0,сірих - 5-6,1,темно-сірих - 5,5-6,5.

>Вміст гумусузбільшується відясно-сірих дотемно-сірихґрунтів (від 4 % уясно-сірих до 6-10 % утемно-сірих).Всісірілісовіґрунти Українимаютьсередній йвисокийступіньзабезпеченостірухомими формамипоживнихречовин.

Отже,сірі йтемно-сірілісовігрунти належати докатегоріївисокородючихґрунтів.Ясно-сірілісовігрунти присистематичномуудобренні,вапнуванні тависокійагротехніціможутьтакождавативисокі йстійківрожаїсільськогосподарських культур.

>Чорноземитиповізаймають 35 %загальноїплощілісостеповоїзони йстановлять 54,6 %їїорних земель.Поширені відпередгір'я Карпат назаході долівого берегаОсколу насході.Сформовані налесових породах подлучнимистепами йхарактеризуютьсяпотужнимгумусним обрієм (0,6-1,2 м).Вміст гумусузбільшується ізпівночі напівдень й із заходженню на схід: уцілиннихґрунтах його 5-9 %, восвоєних - 3-5 %.

>Чорноземитиповімаютьнейтральнуреакціюґрунтовогорозчину,високуємкістьвбирання (20-40мг-екв на 100 рґрунту),міцнугрудкувату структуру.

>Чорноземиопідзоленіпоширені в основному наПравобережжінавколоПодільськоголісовогомасиву й впередгір'ях Карпат.

>Характерноюособливістю цогопідтипуєглибокевимиваннякарбонатів, котрі «>скипають» впороді наглибині 120-140 див.Основнаморфологічнаознакаопідзоленихчорноземів -наявністьборошнистоїприсипки, котравкриваєструктурніагрегати внижнійчастині обрію А й уверхнійчастині обрію У.

>Чорноземиопідзоленіпройшлистепову йлісовустадіїрозвитку. Томупоряд ізознакамитиповихчорноземів смердотімаютьознаки,властивісірим грантам:вилугуваність,кислотність,зниженанасиченість основами тощо.

Допідтипучорноземівопідзоленихвідносять йчорноземиреградовані,походження якітрактують подвійно.

1)чорноземиреградованіє результатомокультуренняопідзолених йвилугуванихчорноземів;

2)формуванняреградованихчорноземівєприроднийґрунтоутворенний процес вмісцяхзнищеннялісу йрозвиткубагатоїтрав'янистоїрослинності. Уреградованихчорноземівспостерігаєтьсявідновленняознак,властивихчорноземам.

>Чорноземивипугуватівклинюються чиоблямовуютьмасивичорноземівопідзолених йтипових.Вонисформувалися подрозрідженимипарковимилісами, наузліссях та подрізнотравно-злаковимистепами на болеевологихділянках

Увилугуванихчорноземів немаєелювіально-ілювіальноїдиференціаціїпрофілю йкремнеземистоїприсипки, котріхарактерні длячорноземівопідзолених.Карбонати уцихґрунтівтакожвимиті доґрунтоутворюючоїпороди.

>Вплутуваннічорноземимістять 4-8 % гумусу,маютьслабкокислу,близьку донейтральної,реакціюґрунтовогорозчину (рН = 6-6,8),вбирний комплекс на 93-98 %насичений основами.

>Чорноземніґрунтимаютьвисокуприроднуродючість.Вонимістять до 0,4 валового фосфору, 2-3 % валовогокалію, й до 0,35 % валового азоту, багатокальцію,магнію ймікроелементів уводорозчиннихсполуках.Виняткомєфосфати (>зокрема, фосфаткальцію), котрі злерозчиняються уводі. Тому начорноземах широкозастосовують суперфосфат яклегкорозчинну форму фосфату.

>Чорноземимаютьсприятливийводний,повітряний йтепловийрежими їхнього «>населяє»значнакількість (до 3,5 млрд.особин на 1 рґрунту)бактерій, котрірозкладаютьвеликукількістьорганічноїмаси,формують гумус,переводятьхімічніелементи удоступну длярослин форму.

>Лісостеп - зонаінтенсивногоземлеробстваСільськогосподарськимиугіддями тутзайнято 85,2 %земельноїплощі.Орніземлістановлять 13,7 млн. га, чи 67,4 %загальноїплощіґрунтівзони.Ґрунтово-кліматичніумовизонисприятливі длявирощуваннязернових,цукровихбуряків,плодових йовочевих культур.

>Основними заходамиполіпшенняродючостіґрунтівлісостеповоїзониєборотьба ізводноюерозією,вапнуванняділяноккислихґрунтів йрегулювання водного режиму (>осушення,зрошення,снігозатримання). УрезультатібагатовіковоїексплуатаціїґрунтиЛісостепузначноюміроювиснажені на гумус йпоживніелементи,зруйнована їхнього структура. Тому смердотіпотребуютьвнесеннявисоких дозорганічних ймінеральнихдобрив.

>ҐрунтиСтепу. ЗонаСтепузаймаємайже 25 млн. га, чи 40 % територї України.Вонаохоплюєчастково чиповністюХарківську,Луганську,Донецьку,Дніпропетровську,Запорізьку,Кіровоградську,Херсонську,Миколаївську,Одеськуобласті йРеспубліку Крім. Заґрунтово-кліматичнимиумовамиСтепподіляють надвіпідзони -північну йпівденну.Ґрунтовийпокривзонивідноснооднорідний, тутсформувалисьголовним чиномчорноземи. Уструктуріґрунтовогопокривучорноземизвичайнізаймають 64,чорноземипівденні - 23,чорноземи нанелесових породах - 6,лучно-чорноземні,лучніґрунти та їхнісолонцюватівиди - 6 %площіорних земельзони.

>Чорноземизвичайніпоширені впівнічномуСтепу на лісах.Мають добророзвиненийгумусний обрійзернистоїструктурипотужністю від 45 до 120 див. Запотужністюгумусного обрію їхніподіляють наглибокі (85 див),середньоглибокі (65-85 див), йнеглибокі (45-65 див). 3півночі напівдень умірунаростанняпосушливостікліматупотужністьгумусного обрію йвміст гумусузменшується (із 4,7-6,1 до 4,0-4,6 %).

>Реакціяґрунтовогорозчину нейтральна, до низупрофілюслабколужна. Сумаувібраних основстановить 20-50мг-екв на 100 рґрунту.

>Ґрунти цогопідтипумаютьвисокуродючість, але йнедостатнякількістьвологиобмежуєповне їхньоговикористання.

>ЧорноземипівденнізаймаютьпівденнупосушливупідзонуСтепу.Вонисформувалися на лісах подтипчаково-ковиловимистепами.

>Потужністьгумусного обріюколивається від 45 до 100 див,вміст гумусу - від 2 до 5 %.Реакціяґрунтовогорозчину нейтральна числабколужна (рНводноївитяжкистановить 6,5-7,5). Сумаувібраних основколивається від 5-15 до 17-50мг-екв на 100 рґрунту. Наглибині 2-4 мзалягаютьсолі йгіпс.

>Чорноземипівденнімають великий запас азоту, фосфору йкалію, але й не усі смердотідоступні длярослин.

>Основними заходамипідвищенняродючостічорноземівєзрошення,боротьба ізводною йвітровоюерозією,гіпсуваннясолонцюватихвидів.

>Чорноземи -національнебагатство України. Цеосновнірайонивиробництва зерна,соняшнику,плодових,овочевих,кормових таінших культур.

>Ґрунти сухогоСтепу. Зона сухогоСтепузаймає 3 % територїреспублікиВона приурочена докрайньоїпівденноїчастиниПричорноморськоїнизовини йкрайньоїпівнічноїчастиниКримськогопівострова. Длязонихарактернийрівниннийрельєф. Уґрунтовомупокривіпереважаютькаштановігрунти,темно-каштановісолонцюваті,каштановісолонцюваті йлучно-каштановісолонцюваті

>Темно-каштановіґрунтипоширені впівнічнійпідзоні сухогоСтепу.Потужність їхнігумусного обріюстановить 25-30 див,вміст гумусу 4-5 %.

>Легкорозчиннісолі йгіпсзалягають наглибині 150-250 див.Реакціяґрунтовогорозчину нейтральна числабколужна (рНводноївитяжкистановить 6,8-8,0)Ґрунтовийвбирний комплекснасиченийкальцієм,магнієм Інатрієм Сумаувібраних основстановить 20-40мг-екв на 100 рґрунту.

>Каштановісолонцюватіґрунтипоширені вПрисивасько-ПричорноморськійсмузіЛівобережжяДніпра й поузбережжю Сиваша в Кріму подполиново-типчаковимистепами на лісах та наалювіальнихвідкладах.Потужністьгумусного обріюстановить 20-25 див,вміст гумусу 3-4 %.Легкорозчиннісолі йгіпсзалягають наглибині 110-150 див.Іншідіагностичніпоказникикаштановихґрунтіваналогічнітемно-каштановим.

>Лучно-каштановіґрунтитрапляютьсясередкаштанових настеповихзападинах, декоефіцієнтзволоженнядещобільший зарахунокповерхневого стоку ізоточуючоїмісцевості.Вонимаютьтаку самубудовупрофілю, як йкаштановіґрунти, але йпотужністьгумусного обріюбільша (45-55 див).Крім того, смердотімістять понадпоживнихелементів.

>Каштановіґрунти сухогоСтепутакож належати докатегоріївисокородючихґрунтів, але йвирощуваннявисокихурожаїв нацихґрунтахможливелише за умівзрошення.

>Основними заходамипідвищенняродючостіґрунтівсухостеповоїзониєзрошення,гіпсування,плантажнаоранка йборотьба ізвітровоюерозією.

Назрошуванихкаштановихґрунтах Українивирощуютьвисоківрожаїозимоїпшениці, рису,соняшнику, винограду,плодових,баштанних таінших культур.

>ҐрунтиГірського Кріму.Гірський Крімзаймаєневеликутериторію, але йрізноманітністькліматузумовлюєрізноманітність йогоґрунтовогопокриву.

Упередгірських районах та насхилахгірських пасом довисоти 400-450 м вище надрівнем моряпоширенідерново-карбонатнігірсько-лісо-степовіґрунти. Укомплексі із нимипоширенісірігірсько-лісостеповіґрунти, котрісформувались подчагарниковою йтрав'янистоюрослинністю насхилахпівденної йпівденно-західноїекспозиції.

>Основним типомґрунтівГірського Крімуслідвважатибурігірсько-лісовіґрунти.Вонисформувались наделювії йелювіївапняків,глинистихсланців,пісковиків таіншихпорід йзаймають поясбукових,дубових ймішанихлісів від 400 до 800-850 м вище надрівнем моря.

НаузбережжіЧорного моря насхилах довисоти 300-350 м вище надрівнем моря та назаході врайоні Севастополя вумовахсубтропічногокліматусформувалиськоричневіґрунти, котрімають великий запаспоживнихречовин йсприятливіфізичнівластивості, їхньоговикористовують длявирощуваннясубтропічних культур, винограду,тютюну,ефіроолійних таінших культур.

Наплоскогір'ях (яйлах) ГоловногопасмаКримськихгір подлучноюрослинністюсформувалисьгірсько-лучнічорноземовидніґрунти, котрівикористовують длявипасанняхудоби.

>Ґрунти Карпат.Карпатськабуроземно-лісовапровінціямаєвертикальнутермічнупоясність, щозумовлюєвертикальнузональністьрослинного йґрунтовогопокриву.

>Найбільшуплощу впровінціїзаймаютьбуроземикислі, для якіхарактернінизькийвмістувібраних основ (4-8мг-екв на 100 р грунту) йвисокакислотність (>рН=4,6-4,8). Уцихґрунтах невідбуваютьсяпроцесинітрифікації, й тому смердотібідні на азот. Уміру збільшенняабсолютноївисоти від теплого (>підніжжягір) до холодногоальпійського поясу (до 1800 м вище надрівнем моря)вміст гумусузростає від 2 до 9 %.

>Основними заходамипідвищенняродючостібуроземнихґрунтівєвапнування,внесеннямінеральнихдобрив,вирощуваннякормовихбобових культур, системапротиерозійнихзаходів.

>Середбуроземівкислихпоширенідерново-буроземніґрунти, котрівідрізняються відпершихнаявністюдернового обрію йбільшимвмістом гумусу.

НаділянкахгорбистогоПередкарпаття (>Чернівецька,Івано-Франківська, Львівскаобласті) вумовахпомірно теплого поясусформувалисьбуро-підзолистіґрунти. Упрофілі цогоґрунтучітковиділяєтьсябілястийелювіальний обрій.

>ВсіґрунтиПередкарпаттякислі (рН = 4,4 - 5,4),маютьнегативніводні,фізичні,теплові йагрохімічнівластивості. Зметоюпідвищення їхніродючостіпроводятьдренажні роботи,вапнування,удобренняорганічними ймінеральнимидобривами,запроваджуютьсівозміни ізбобовими травами.

УЗакарпатті таінших районах Карпат (нависоті до 450-500 м)поширеніпідзолисто-буроземнікисліповерхневооглеєніґрунти.Вонитакожмаютьвисокукислотність (рН = 4,2 - 4,8),низькунасиченість основами (30-60 %),низькийвміст гумусу (2-3 %) йпоживнихелементів.


>Література

1.Ковриго В.П.,Кауричев І.С. Ґрунтознавство з засадами геології. – М.: Колос, 2000. – 416 з.

2. Добровольський В.В. Географія грунтів з засадами ґрунтознавства. – М.:ВЛАДОС, 1999. – 384 з.

3.ЧорнийІ.Б.Географіягрунтів із основамиґрунтознавства:Навч.посібник. – До.:Вища школа, 1995. – 240 з.

4.Лозе Ж., Матьє До. Тлумачний словник з ґрунтознавства: Пер. з франц. – М.: Світ, 1998. – 398 з.

5. Атлас грунтів Українською РСР / Під ред.Н.К.Крупского, Н.І.Полупана. До.: Врожай, 1979.

6.ВеденичевП.Ф.Зкмельние ресурси Української РСР і їх господарське використання. – До.:Наукова думка 1979.

7.БілявськийГ.О.,Падун М.М.,ФурдуйР.С. Основизагальноїекології. – До.: Ли-бідь, 1993. – 300 з.

8.БілявськийГ.О.,Фурдуй М.С.Практикум ззагальноїекології. – До.: Ли-бідь, 1997.

9.СафрановТ.А. Екологічніосновиприродокористування. Львів: «>Новий світло», 2003. – 248 з.

10.Лабораторний тапольовий практикум ізекології /Під. ред. В.П.Замостяна, таЯ.П.Дідуха. –Київ:Фітосоціоцентр, 2000. – 216 з.

11. Перельман А.І.Геохимия біосфери. – М.: Наука, 1973. – 168 з.

12.ЯкушоваА.Ф.,Хаин В.Є., Славин В.І. Загальна геологія. – М.: Вид. МДУ, 1988. – 448 з.


Схожі реферати:

Навігація