Реферати українською » Геология » Геологічні структури, тектонічні Рухі


Реферат Геологічні структури, тектонічні Рухі

>Вступ

>Підвпливомвнутрішніх тазовнішніхгеологічних силземна кора таповерхня землібезупиннозмінюються.Взаємодіяцих силвідбуваєтьсяпротягомусієїісторіїземної кору йєоднією здіалектичних рисїїрозвитку. Пробезупинний рухземної кору й внашіднісвідчатьземлетруси,діючівулкани,наступ моря,підняттяматериків тощо.Геологічна наука, Якавивчає рухземної кору тагеологічніпроцеси, щозмінюють склад,будову тавигляд землі,називаєтьсядинамічноюгеологією.

>Природнігеологічніпроцесиподіляються надвівеликігрупи:ендогенні (>грецьк. ">ентос" -внутрішньо), щопороджуютьсявнутрішніми силами, таекзогенні (>грецьк. ">ексо" -зовні),обумовленізовнішніми силами. Доендогенних,процесіввідносяться: магнетизм,вулканізм татектонічний рух. Доекзогенних:вивітрювання,геологічна діяльністьводнихпотоків,вітру,льодовиків таін.


>Геологічніструктури йфактори їхньогоутворення

>Тектонічніпроцеси, щовідбуваютьсяпротягомусієїісторії землі,призводять доформування окремихгеологічних структур. Уземнійкорівиділяють дваосновнихвиди структур:платформи тагеосинклиналі.

П л а т ф про р метрів і (>фр. "плат" - плаский, "форм" – форма) -прадавні ділянкиземної кору, котрісформувалисьдуже давно, вкриптозойськиймегацикл.Складчастіпроцеси вонипройшли вцей жперіод й вподальшому неспостерігались. Уфанерозої смердотізазнавали й теперзазнають лишеколивального руху.

Малюнок 6.5 -Диз'юнктивніпорушення:

а -скид; б -насув; в -грабен; р - горст; 1 -зміщувач;

2 -лежачекрило; 3 -висячекрило; М -амплітудаскиду

>Платформискладаються із двохярусів:кристалічного фундаменту ізмагматичних таметаморфічнихпорід,розбитихтріщинами,скидами,зібраними в складки, азверхуперекриті, із великоюкутовоюрозбіжністю,товщеюосадовихгірськихпорід ізмайжегоризонтальнимзаляганнямшарівпотужністю докількохдесятківметрів.

>Відповідно дооднієї згіпотез на початкуформуванняземної кору, колище буливідсутніплатформи йгеосинклиналі,виникаличисленнікуполоподібніпідняття. Укінціархейської та на початкупротерозойськоїери проявилисяпрадавніскладчастірухи, щопризвели доутворенняперших платформ, котрі здобулиназвупрадавніх (рис. 6.6).

>Нерідкопороди фундаментувиходять наземнуповерхню.Такі ділянки платформ ізодноярусноюбудовоюназиваються щитами.

Малюнок 6.6 -Прадавніплатформи таобластібайкальськоїскладчастості:

1 -прадавніплатформі; 2 -областібайкальскоїскладчастості.

>Платформи: І -Східно-Європейська; П -Сибірська; Ш -Північно-Китайська;ІV -Південно-Китайська; V -Австралійська;VІ -Індостанська;VІІ -Африканська;VШ -Південно-Американська; IX -Північно-Американська; X -Східно-Антарктична

Цетакіщити, якУкраїнський таБалтійськийСхідно-Європейськоїплатформи,АлданскийСибірськоїплатформи таін.

Р е про сек. і зв до л і зв а л й -величезні задовжиною йшириноювигини вземнійкорі, котрієнайбільшрухомими зонами.Виділяютьчотиристадії їхньогоутворення.

1.Стадіяпочатковогозанурення, Якахарактеризуєтьсяпослідовнимрозширеннямамплітуди чиобластівигину. Уопусканняутягуються усєнові танові ділянкисуші.

2.Передорогенна (>грецьк. ">орос" – гора)стадія -утворенняморськогобасейну йнакопиченняосадовогоматеріалу,потужністьякогодосягаєінколи 10 - 15 км.

3.Раннєорогеннастадія - вушкозагальногопідняття,з'єднаннявнутрішніхпідняттів вєдинекрупнескладчастепідняття, якускладається зпучківантиклинальних тасинклинальних складок.

4.Власнеорогеннастадія -формуваннясистемивисокихгірськиххребтів,розділенихглибокимиміжгірськимидислокаціями. Націй жстадіївідбуваєтьсяруйнуваннягірськихпорідвивітрюванням.Яскравим прикладом такогопроцесу еУральськийгірський хребет,якийсформувався упермськомуперіоді (240 млн. р. тому).

Насьогодні наземнійкулінараховуєтьсяшістьгеосинклинальнихпоясів (рис. 6.6).

>Геосинклинального типувигиниутворюються й на платформах.Частіше на смердоті невеликихрозмірів (>довжина -декілька сотенькілометрів, ширина - 150-200 км) йприурочені докрайовихчастин платформ.Прикладом такоговигину еДніпрово-Донецьказападина, Якаутворилася накрайовійчастиніСхідно-Європейськоїплатформи удругійполовиніпалеозойськоїери.

>Тектонічнуісторію землірозділяють на цілий рядтектонічнихциклів, котрі здобулиназви взалежності відназвимісцевості, денайбільше проявилисяпроцесигороутворення.

>Байкальський цикл, уякомувиділяютьдвіепохи:ранньобайкальську, Яка завершилася увенді (>протерозой, 600 млн. р. тому), тапізньо-байкальську, котразакінчилась усередньомукембрії (палеозой, 540 млн. р. тому).Гірськіскладчастісистеми цого циклу врезультатівивітрювання узначніймірізруйновані тазнівельовані.

>Каледонський цикл (>Каледонія -давняназваШотландії). Циклрозпочався всередньомукембрії йзавершився вкінці силуру - на початку девону (>біля 400 млн. р. тому).Вінвикликавсуттєвуперебудовуструктуриземної кору назначнихділянкахгеосинклинальних областей. Докаледонідіввідносяться міськіШотландії,Норвегії,Північної Америки,західначастина Казахстану,північний Тянь-Шанем таін.

>Герцинський (>Герпинія -староримськаназвагір Гарца уНімеччині) циклрозпочався усередньомудевоні йзакінчився упермськомуперіоді (240 млн. р. тому). У цьомуциклі особливоінтенсивно проявилосягороутворення вАнтлантичному,Середземноморському таУрало –Монгольському

>геосинклинальних поясах. Догерцинідіввідносяться Урал, Алтай,південний Тянь-Шанем, міськіМонголії,східногоузбережжяАвстралії таін.

>Альпійський циклрозпочався ізсерединимезозою (150 млн. р. тому) йпродовжується до цого години. Горі цого циклуобрамовують Тихий океан, атакожпротягуються в широтному напрямі відАтлантичного океану до ТихогоуздовжпівденнихокраїнЄвропи таАзії: Альпі,Карпати, Крім, Кавказ,Памір,Кордільєри таін.Молоді міськіальпійського циклупідіймаються нависоту до 8,5 км й понад навідміну відкаледонідів (1,5 км) тагерцинідів (>2,5км).

>Тектонічнірухи й їхньогонаслідки

>Обговорюючи проблемутектонічнихрухів, не можнаобійтимовчанням заподій імеханізм рухулітосферних плит,якийє, співуче,найбільшмасштабним вісторіїрозвиткутектоносфери.Ідея про рухлітосферних плитєосновною вмобілістськійконцепції йґрунтується на двохнайважливіших постулатах:цетектонічнарозшарованістьлітосфери йпереважання внійгоризонтальнихпереміщень мас.

В частности,тектоніка плит як один ізрізновидівмобілізму,виходить із того, щолітосферніплитирозсуваються восьовихчастинахрифтовихпоясів чи зонспредінгу (девідбуваєтьсяформуваннянової коруокеанічного типу), в зонахсубдукціїпідсуваються одна под одну ізперетвореннямокеанічної кору вконтинентальну, а зонахколізіїстикаються,даючи вушкоколосальнимгірськимспорудам типуГімалаїв.

Уосновіцихпоглядівлежитьуявлення про ті, щорухоміплитиєжорсткими протягом усьоготовщинулітосфери, Якапідстилаєтьсяастеносферним кулею ззниженимив’язкістю йщільністю.

>Саме поньому, аточніше подвпливомконвективного руху йогопотоків, йрухаютьсяплити.

Однак,останнім годиноюз’явилисядані, якідаютьпідставиприпускати, що такихгігантськихсуцільних йжорсткихлітосферних плит, котрівизначаютьсяновоюглобальноютектонікою, немає.

>Навпаки,спостерігаєтьсярізка вертикальна і особливо горизонтальнарозшарованістьлітосфери, щовиражається внаявностічисленнихгоризонтальних,похилих йвертикальнихрухливих зон, заякимиїїокремічастини чи “>літопластини”, якірозділені кулями ззниженоюв’язкістю йщільністю (>своєріднимихвилеводами чиастеношарами),рухаютьсядиференційовано.

>Найважливішимгеологічнимдоказомтектонічноїрозшарованостілітосфериєвиявлені вскладчастих областяхсучаснихконтинентівмасштабнізірвані покриви –великі іпотужніпластинигірськихпорід, котрі булипереміщенівздовжпохилих,інодісубгоризонтальнихповерхонь назначнувідстань від місць їхньогопервинногорозташування.Їхзвичайноподіляють назрививсередині осадовогочохла,зрививздовжграницьосадовогочохла йкристалічного фундаменту йзрививсерединіостаннього.

>Упершетакі покриви булиописані в Альпах,потім – ускладі практично всіхскладчастихспоруд світу.Їххарактерноюрисоюєнагромадження одна однією,багаторазовеповтореннярозрізів.Відомі йгранітогнейсовіалохтони, котрівиникаливнаслідокзривучастинигранітного кулі.

>Раніше смердотівважалисясерединнимикристалічнимимасивами.Іноді поплощинішар’яжів наземнуповерхнювиводяться йглибиннішімасинижньоїчастини кору, котрі немаютькоріння:плагіогнейси,грануліти,високометаморфізованігаброїди,ультрабазити.

>Переміщенимиостанцямидавньоїокеанічної коруєглибокометаморфізованіофіолітовікомплекси, котрі буливиявлені вбагатьохрухомих поясахсучаснихконтинентів.

>Вониєпоказникамизривів нарівніпідошвиземної кору та уверхніймантії.

>Зірвані покриви такого типуописані наУралі, в Альпах, напівнічномусході йпівденномузаходіАзії, вКордільерахПівнічної Америки тощо.Більшість такихпокривівутвориласязавдякипроцесуперетворенняокеанічної кору вконтинентальну в зонахвзаємодіїлітосферних плит йподальшихдеформаційконтинентальної кору.

>Єдані про ті, щорозсуваннядавньоїокеанічної корувідбувалося автономно відверхньоїмантії:зокрема, комплекспаралельнихдайок частозустрічається унижнійгабро-ультрабазитовійчастинідавньої кору, але й практичновідсутній упідстилаючомудуніт-гарцбургітовомушаріверхньоїмантії. як правило,відрізняються й характер їхньогоскладчастості.
>Давнізонизривів йгоризонтальнихпереміщень (>астеношари) теперчасткововиведені наземнуповерхню йможутьвивчатисябезпосереднімигеологічними методами.

>Сучаснізонигоризонтальнихзривівзвичайноприховані наглибині йможуть бутивиявлені івивченілишенепрямими,насампередгеофізичними методами (>сейсмічність, змінувеличини теплового потоку таін.).

Урезультаті комплексногодослідження іаналізу буввиявлений ряд таких зон. якз’ясувалося, їхньогоактивність йособливостірозташуванняможуть бутирізними нарізнихглибинах, щовказує напевнуавтономністьрозвиткурізнихшарівлітосфери насучасномуетапі.

Так,наприклад, ізактивноюсистемоюправихзсувівпівнічно-західного (ПЗ) напряміглибинногорозломуСан-Андреас, котрапротягаєтьсявздовжзахідногоузбережжяПівнічної Америки більше, ніж на 1000 км,пов’язана системалівихзсувів,насувів йстиснутих складоксистемиПоперечниххребтівпівнічно-східного (ПС)напряму й системасубмеридіональнихскидів,горстів йграбенівпровінціїБасейнів йХребтів.

>Вонирозвиваються вдинамічнійєдності йстановлять собоютипову дляконтинентівасоціацію,порушуютьверхній кулюземної корупотужністю 15-20 км, але йглибше непродовжуються.Єдані про ті, що подцимглибиннимрозломомсубширотнаверхньомантійна зонависокихшвидкостейпроходженнясейсмічниххвиль незазнаєзміщення.

>Ізотопнийаналізгазів йзначення теплового потокузониСан-Андреастакожвказують навідсутність його прямогозв’язку ізверхньоюмантією.Головна ж зонаглибиннихдеформаційновітньоготектонічногорозвиткуспостерігається за 300-400 кмсхідніше відрозломуСан-Андреас.

>Вонапов’язана ізпідняттямастеносфери врайоні ВеликогоБасейну й представлена системамивідносногорозтягнення йзсуву, котріпідходять один до одного практично подпрямимикутами.Такісистемихарактерні длясерединно-океанічниххребтів (>рифтово-трансформнірозломи).

Таким чином, уструктуріКордільєрськоїчастиниПівнічної Америкиголовніновітнірозривніструктуриверхньоїчастини кору йглибинних зонлітосферироз’єднаніпросторово й, понад того,єрізними запоходженням й належати в одномувипадку доконтинентальної, аіншому – доокеанічноїструктурнихасоціацій.

>Глибиннірозломи й їхнього роль утепломасопереносі йречовини уземнійкорі

>геологічний коратектонічний

>Середчисленнихрозривів, щопронизуютьземну кору,особлива рольналежитьрегіональнимрозривним структурам, котрімаютьвеликупротяжність,значнуглибинупроникнення йхарактеризуютьсятривалимрозвитком.

>Вонивиділяються подназвоюглибиннихрозломів (>термінзапропонованийО.В.Пейве у 1945 р.). Наземнійповерхніглибиннірозломивираженіпотужними зонамитріщинуватості,розсланцювання,дроблення,мілонітизації,складчастості; смердоті частосупроводжуютьсяпроявамиінтрузивного іефузивногомагматизму,інтенсивнимметаморфізмом; врельєфізвичайновиділяютьсявипрямленимиділянками долинрік йморськогоузбережжя,обривистимисхиламигір.

>Вонивиразновиділяються накосмічнихзнімках якпротяжнілінеаменти.

Угеофізичних поляхвиражаються увиглядіградієнтних зонсилитяжіння,смугзгасаннясейсмічниххвиль,лінійниханомаліймагнітного іелектричногополів. Зсучаснимиглибиннимирозломамипов’язанізначнічисленніземлетруси йпідвищенийтепловийпотік.

>Вониконтролюютьрозміщенняактивних структурземної кору, частоєграницями великихструктурнихелементівгеосинкліналей,рухливих зон,континентів йокеанів.Нарешті, смердотіконтролюютьрозміщеннярізноманітнихтипівкориснихкопалин,металічних йнеметалічних, атакожвуглеводнів.

>Цимвизначаєтьсягеологічнезначення йнеобхідність детальноговивченняглибиннихрозломів.

Навідміну відповерхневих структурглибиннірозломиутворюютьпотужнізонизавширшки відкілометрів додесятківкілометрів.

>Наприклад,ГоловнийУральськийрозломмає ширину від 5 до 20 км,ЦентральнийСіхоте-Алінський – 10-20 км,Джалаїр-Найманськийрозлом уКазахстанідосягаєширини 60 км.Свідченнямглибинності такихрозломівє таобставина, що до їхнього зон частоприуроченіпродуктимагматизму, у томучисліінтрузії основного іультраосновного складу, атакожвулканічніпояси йланцюгивулканів,наприклад,девонськийЦентрально-Казахстанськийвулканічний пояс,крейдовийОхотсько-Чукотський йкрейдово-палеогеновийСхідно-Сіхоте-Алінськийпояси,ланцюгисучаснихвулканів Камчатки і Анд.

>Вздовж ГоловногоУральськогорозлому широкорозвиненівузькілінзоподібні впланіінтрузіїсерпентинізованихгіпербазитів, котрі крутозанурюються наглибину.

>Вважається, що смердотістановлять собоюпротрузії, котрі буливитиснуті поослабленихповерхнях ізнижніх зонземної кору йверхньоїмантії.Інтрузіїгранітоїдів у зонахрозломівзвичайноприурочені дощілиноподібних зонрозтягнення, котрізаповнювалисямагматичнимирозплавами под годину руху доповерхні землі.

>Глибиннірозломидуже частохарактеризуютьсятривалістюрозвитку. Так,Таласо-Ферганськийрозломфункціонував вже упізньомудокембрії йранньомупалеозої й бувактивним вусіподальшігеологічніепохи.

>Він добровиражається всучасномурельєфі. Таким чином, годину йогоактивностіскладає 600 млн. років.Іншіглибиннірозломи,активні донедавна, як правило,такожяскравовиражені всучасномурельєфі,наприклад,Таласо-Ферганськийрозлом чиГоловнийКопетдазькийрозлом.

Однак,давнірозломиможуть бутиперекритічохломпухкихвідкладів й непроявлятися наповерхні землі.

>Насампередцевідноситься досучасних плит, дедавній фундаментперекритийпотужнимитовщамимолодихосадків,наприклад,обмеженняДніпрово-Донецькоїзападини. У тієї ж годину увідслоненихчастинахдавніх платформдавніглибиннірозломинерідко добророзпізнаються йпроявленінавіть у формахсучасногорельєфу.

Длявивченняглибиннихрозломіввеличезну рольвідіграютьгеофізичнідані. У зонахрозломіввідбуваєтьсястрибкоподібна зміну практично всіхфізичнихвластивостейгірськихпорід, щопроявляється внаявностірізнихгеофізичниханомалій частовидовженоївздовжпростяганнярозломуформи.

То вмагнітних поляхтакірозломивідбиваютьсялінійнимианомаліях Тзначноїпротяжності,ланцюжкамивузькихпозитивниханомаліймагнітного поля,зміноюпростягання осей йформимагнітниханомалій. Угравітаційномуполіглибиннимрозломамтакожвідповідаютьвузькізони g чи такзванігравітаційніступені,вузькізонипідвищенихградієнтівпротяжніпозитивніаномалії полясилитяжіння, полязмінного знаку,розворот й змінуформигравітаційнихполів.

Напрофілях ДСЗ в зонахглибиннихрозломіввідбуваєтьсязміщенняопорнихгеофізичнихгоризонтів, атакож, яквважається,підошвиземної кору,поверхніконсолідованої кору, атакожосновнихшаріввсередині кору. У окремихвипадкахзміщенняграниці Мдосягає 10-20 км.

>Глибиннірозломи >яскравовиділяються замісцезнаходженнямсейсмофокальнихповерхонь йрозташуваннямгіпоцентрівземлетрусів, особливоглибокофокусних. Зацієюознакою можнавизначати характеристикузониглибинногорозлому наглибині (вертикальна,похила іін.). Урядівипадків зарозміщеннямгіпоцентрівземлетрусів й заіншимигеофізичними параметрами можназробитивисновок пронаявність наглибинісубгоризонтальних зонглибиннихрозломів,своєріднихсейсмічниххвилеводів, ізякими,зокрема,пов’язананеоднорідністьбудовиземної кору ймантії.
>Особливозначнізміщеннявідбуваються по зонахглибиннихрозломівзсувовоїприроди.Вонидосягаютьдесятків йсотенькілометрів, щовстановлюєтьсязавдякизміщеннюструктурно-формаційних зонскладчастихпоясів. Рухи позоніглибинногорозломуможуть бутинеоднорідні заїїпростяганням йпадінням,згасати чинавпакиактивізуватися,інодізмінювати знак.Крім того,глибиннірозломи частосупроводжуютьсясерією структур, котрі їхньогооперяють,різноманітноїорієнтації йкінематичної характеристики. Так, длязсувів особливохарактерніскиди йтріщинивідриву, котрі їхніоперяють,локалізовані в зонахрозтягнення,насуви йскладчастість в зонахстиснення. Часто ізглибиннимирозломамипов’язані такзваніприрозломніпрогини, котріпримикають дорозлому,наприклад,Ферганськийпрогин взоніТаласо-Ферганськогорозлому.

>Глибиннірозломивідіграваливажливу роль уформуваннірізноманітнихтипівкориснихкопалин.

>По-перше, якзонипідвищеноїпроникності, смердоті булишляхамипроникненнярудоноснихмагматичних йгідротермальнихрозчинів.Більше того, якструктури ізвідноснозниженимтиском, смердоті абивсмоктувалирозчини,сприяючи їхньогопереміщенню.

>Рухаючись,гідротермальнірозчинивзаємодіяли ізнавколишніми породами,спричиняли їхньогометасоматичніперетворення, а часто йвилучали ізбоковихпорідкориснікомпоненти,наприклад, олово, вольфрам,молібден.

Цепризводило доформуванняспеціалізованихрозчинів,насичених тім чиіншимрудним компонентом чи їхньогогрупою.

>По-друге, в зонахвпливуглибиннихрозломівформувалисяструктури,сприятливі длявідкладанняречовини ізрудоноснихрозчинів.

>Прикладамирозломів, якімаютьрудоконтролюючезначення,можуть бутиГоловнийУральськийрозлом, узонівпливуякогорозміщеніродовищахромових руд,титаномагнетитів,платиноїдів;Іртишська зоназімяття, щоконтролюєАлтайськийполіметалічний пояс ізродовищами рудкольоровихметалів;Фергано-Таласькийрозлом,якийвизначаєрозміщення рудного поясуКарамазара;Тирниаузськийрозлом, узонівпливуякогорозміщенийоднойменнийрудний район таін.

>Особливосприятливимивиявляються ділянкиперетинуглибиннихрозломів, до які частоприуроченіруднірайони йвузлирізнихкориснихкопалин.

>Треба матір наувазі, що зонаглибинногорозлому –цескладнадинамічна система умежахякоїпоєднуються обстановкистиснення йрозтягнення, атакожрозміщуютьсявідповідніструктури.

Узв’язку ізцимструктурніпасткибудь-якого типутребарозглядати, якпохідніструктуротворнихпроцесів не лишеповерхневого плану, але й іпов’язані ізглибиннимипроцесами,найбільшяскравареалізація якіякраз йздійснюється в зонахглибиннихрозломів.

>Наприклад,структурирозтягнення,сприятливі длялокалізаціїжильногоендогенногозруденіння,звичайноорієнтовані подзначнимкутом доглибиннихзсувів, котріє структурамистиснення. Однак, їхньоговиникненнязумовленединамікоюзсувоутворення.Більше того, узв’язку ізнерівноюповерхнеюзсувутакірозсувніструктурніпасткиможутьвиникатибезпосередньо в йогоплощині.

>Приклади такихрудоносних структурє,ймовірно, практично вбудь-якому рудномурайоні,котрийрозташований вмежахскладчастого поясу. Цевідноситься до всіхтипів йвидівендогеннихродовищ, атакож дозначноїчастиниекзогенних.Формуваннясприятливих структур, котрівміщуютьродовищамарганцю, фосфору таіншихелементів частовизначалосяконфігурацієюглибиннихрозломів.

До зонглибиннихрозломів,розвинених вфундаментінафтогазоноснихбасейнів, частоприуроченіланцюжкиродовищнафти й газу.

Цеобумовленетакождвомагрупамичинників.

>По-перше,навітьпоховані,зониглибиннихрозломівдотеперзалишаються структурамипідвищеноїпроникності,сприятливими дляпідйомугазовихеманацій, щоформують чисприяютьформуваннюнафтогазовихродовищ.

>По-друге, надглибиннимирозломами вперекривномучохлі частоформуютьсясприятливі дляконцентраціївуглеводнівструктури, як тосистемилокальнихпіднять, вали,антикліналі, котріекрануютьрозриви,зонипідвищеноїтріщинуватості,бар’єрнірифи,соляні вали.Відбуваєтьсявиклинювання чилітологічнезаміщенняколекторів, щостворюєнайбільшсприятливіумови дляміграції йакумуляціїнафти й газу.

>Нарешті,самеглибиннірозломиєтими структурами, вмежах якіздійснюєтьсянайбільшінтенсивнациркуляціяпідземних вод й девідбувається їхнірозвантаження увиглядімінеральних йтермальнихджерел.Прикладом цогоможутьслужититермальні води Камчатки,Йєлоустонськогонаціонального парку, Кавказу й Карпат.

>Рудоконтролююча рольглибиннихрозломівпростежується відранньогодокембрію, девідмічаєтьсяпрямийзв’язок із їхнього зонамиродовищ золота, урану,платиноїдів йіншихелементів, до Сучасноїепохи. Унашіднійдеформуваннявулканічноїсірки вкальдерахвулканів Камчатки й Курил, котріконтролюютьсяглибиннимирозломами, надніЧервоного морявиливаютьсвійрудоноснийвантаж “>чорнікурці“,розташовані наосьовійчастині зонрозсувів.


>Література

1.Алисон А., Палмер Д.Геология: Пер. з анг.- М.: Світ, 1984.-568 з.

2. Денисов М. Я. Інженерна геологія. - М.:Госстройиздат,I960. –404с.

3. Теоретичні основи інженерної геології. Геологічні основи/ Під ред. Є. М. Сергєєва - М.: Надра, 1985. - 332 з.


Схожі реферати:

Навігація