Реферати українською » Государство и право » Конституційно-правова відповідальність: проблемні питання теорії


Реферат Конституційно-правова відповідальність: проблемні питання теорії

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВАЯ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ:ПРОБЛЕМНЫЕ ЗАПИТАННЯТЕОРИИ


Однією з найбільш проблематичних питань теорії та практики конституційного будівництва на етапі переважно постсоціалістичних держав є питання конституційно-правову відповідальність. Попри те що, щоконституционно-правовая відповідальність загалом сформувалася як інститут публічного правничий та елемент системи гарантій конституційного ладу цих країн, даний вид відповідальності є щодо новим явищем у праві.

У водночас, формування інституту конституційно-правову відповідальність є одним із найактуальніших проблем, що виникли перед сучасним демократичним суспільством, і державою. Адже призначення конституційно-правову відповідальність – захист Конституції. Це дуже важливо, оскільки він закріплює і охороняє найвищі соціальні цінності, основи організації товариства і держави, функціонування публічно владних структур, правової статус особистості.

>Конституционно-правовая відповідальність поряд з іншими елементами захисту і охорони Конституції спрямовано забезпечення стабільності конституційного ладу, збалансованості правий і обов'язків учасників конституційних правовідносин. Вона передбачає застосування примусових заходів з боку держави у разі вчинення конституційногоделикта, що означає негативну оцінку ще протиправної поведінки, дисциплінує суб'єктів конституційно-правових відносин, спонукає їх до належному виконання своїх зобов'язань, виконує превентивну функцію [1].

Один із серйозні проблеми конституційного права у тому, що реалізація багатьох норм матеріального права й не забезпечена належним чином процесуальними нормами. Це повною мірою стосується й проблемі конституційно-правову відповідальність. Завдання у тому, щоб негайно усунути цей дисбаланс. Зробити це, безумовно, непросто. Але саме тільки тоді ми повною мірою запрацює механізм конституційно-правового регулювання і, конституційно-правову відповідальність. Проблема у тому, що чимало конституційні норми належним чином незахищеними, що знижує можливість застосування цього виду відповідальності. І це не сприяє забезпечення захисту та охорони конституційних норм, становленню конституційної законності.

Вважаємо, що інститут конституційно-правову відповідальність повинен перетворитися на більшою мірою, чому це має місце зараз, "працювати" на охорону здоров'я та захист Конституції, стабільність конституційного ладу, забезпечення конституційної законності, демократичної правової статусу особистості. У зв'язку з цим, М. В.Баглай цілком справедливе підкреслює, що у демократичній правовій державіконституционно-правовая відповідальність постає як реальна гарантія від концентрації влади й зловживання нею [2]. Причому важливо, щоб обсяги правий і обов'язки суб'єктів влади були збалансовані і глядачі знаходилися в пропорційної залежності. Міра влади повинна вимірюватися мірою відповідальності.

Багато негативні процеси, які відбуваються переважно держав – учасниць СНД, значною мірою пов'язані про те, законодавчі норми інституту конституційно-правову відповідальність ж не працюють. Найчастіше немає і політичною волі, щоб він запрацював, хоча підстав щодо застосування такого виду відповідальності досить.

У значною мірою окреслені проблемидетерминировани відсутністю комплексної наукової основи інституту конституційно-правову відповідальність. Безперечно, позитивним чинником і те, щоконституционно-правовая відповідальність стає об'єктом наукових досліджень у сучасній конституційно-правовий науці [3]. У водночас, як і раніше, що у сьогодні сам собою факт існування інституту конституційно-правову відповідальність фактично хто б ставить під, слід констатувати, що у більшості підручників із конституційного права або нічого ані слова про даному виді відповідальності [4], або опікується цими питаннями висвітлюються досить фрагментарно.

І це випадково. Річ у тім, що багато питань конституційно-правову відповідальність є "білих плям" у науці конституційного права. На думку М.М.Колосовой, причинами, які гальмували і гальмують включення конституційно-правову відповідальність традиційного набір видів юридичну відповідальність як у Науковому плані, і у нормативної фіксації, є особливості конституційно-правових відносин. По-перше, це їхнє комплексний, багатоплановий характер, у зв'язку з якимконституционно-правовая відповідальність може мати характер відповідальності влади загалом громадянами, відповідальності конкретних органів посадових осіб, відповідальності фізичних юридичних осіб, а звідси гостро порушуються питання розмежування конституційно-правовий і політичною, цивільно-правової й адміністративної відповідальності. По-друге, це латентний (прихований) характер конституційно-правових відносин: щоб виявити конституційно-правове правопорушення (конституційний делікт), необхідний комплексний аналіз конституційних норм. По-третє, мають місце особливості санкцій (більшість їх, наприклад, скасування актів, психологічно складно сприйняти як санкцію) [5].

>Конституционно-правовая відповідальність як наукова і практична проблема конституціоналізму, як вказував відомий український ученийЮ.Н.Тодика, передбачає аналіз стану і висвітлення наступних теоретичних питань:

1) обгрунтування цієї відповідальності як самостійного виду юридичну відповідальність;

2) сформований або ж знаходиться лише на стадії становлення інститут конституційно-правову відповідальність;

3) з'ясування співвідношення політичної й конституційно-правову відповідальність;

4) вплив конституційно-правову відповідальність забезпечення стабільності конституційного ладу, охорону здоров'я та захист Конституції;

5) структура, елементний склад конституційно-правову відповідальність, підстави виникнення, специфіка суб'єктів цієї відповідальності;

6) механізм цього виду юридичну відповідальність;

7) мети, завдання, функції, зміст конституційно-правову відповідальність;

8) співвідношення і взаємозв'язок конституційно-правову відповідальність з іншими видами юридичну відповідальність;

9) роль Конституційного Суду механізмі реалізації конституційно-правову відповідальність;

10)конституционно-правовая відповідальність та становлення правової державності, й цивілізованого громадянського суспільства, демократії та конституціоналізму;

11) визначення поняття конституційного правопорушення (>деликта) аби виникнення конституційно-правову відповідальність, аналіз особливостей її складу й визначення критеріїв класифікації конституційних правопорушень;

12)процессуально-процедурная забезпеченість реалізації конституційно-правову відповідальність;

13) можливі тенденції розвитку цього виду юридичну відповідальність;

14) необхідний чи окремий нормативно-правової акт, який би комплексно врегулював різні аспекти реалізації конституційно-правову відповідальність;

15) які впливають на динаміку цього виду юридичну відповідальність тощо. [6].

Усе це найважливіші доктринальні і практичні аспекти конституційно-правову відповідальність, які необхідно розв'язувати з метою підвищення ефективності впливу Конституції, загалом норм конституційного законодавства на соціальні процеси, становлення конституціоналізму і з правової державності. За позитивного рішення цих питань важливий зважений підхід та наявність обгрунтованих рекомендацій для практики. Відповіді для цієї і інших питань, що з проблематикою конституційно-правову відповідальність покликана дати наука конституційного права.

>Аксиоматично, що конституційна відповідальність може бути аналогом інших напрямів юридичну відповідальність. У водночас, слід зазначити, що її специфіка ще досить вивчена, а висловлені думки дуже суперечливі. Тож якщо суб'єктами конституційно-правову відповідальність виступають як індивіди – громадяни, іноземці, біженці, посадові особи державної влади місцевого самоврядування, і колективні освіти – органи публічної влади, політичні партії тощо., то суб'єктами кримінальної відповідальності – лише фізичні особи. Підставою конституційно-правову відповідальність є конституційний делікт, істотно що б як від підстави кримінальної відповідальності – злочину, і з інших деліктів – адміністративного, цивільно-правового.

Передбачені за конституційні делікти конституційно-правові санкції далеко ще не збігаються з кримінальними покараннями за злочини минулого і адміністративними стягненнями, встановленими за адміністративні правопорушення. Застосування заходів конституційно-правову відповідальність не тягне судимості чи іншого станунаказанности.Конституционно-правовие санкції застосовуються широким колом уповноважених органів прокуратури та осіб: органами законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, і навіть посадовими особами. Кримінальні покарання застосовуються лише судом; дисциплінарні стягнення – органами і посадовими особами, наділеними дисциплінарної владою. Заходи конституційно-правову відповідальність можна застосовувати органами і посадовими особами, у відношеннінеподчиненних інеподотчетних їм суб'єктів конституційногоделикта. Цим вони від дисциплінарних заходів, що застосовуються до працівникам і службовцям гаразд підпорядкованості вищих органів і посадових осіб [7].

>Конституционно-правовая відповідальність, як і будь-яка інша юридична категорія, об'єктивно вимагає своєї детермінації,дефинитивного визначення. Сьогодні у науці конституційного немає єдиного загальновизнаного визначення конституційно-правову відповідальність.Вариабельность підходів обумовлена відзнакою в методологічних підходах у дослідженні цього правового явища і відсутність нормативно-правового визначення конституційно-правову відповідальність у законодавстві більшості модерних держав.

Насамперед, йдеться про дуалізмі (двоїстості) оцінки конституційно-правову відповідальність. Учених юристів, які зачіпають проблему конституційно-правову відповідальність, можна розділити на два "табору": прибічників вузького розуміння, тобто. визнають лише "негативну" відповідальність, і прихильників ">двухаспектной" відповідальності, розпаду на "позитивну" і "негативну". Сенс протистояння цих двох концепцій у цьому, що одне визнає можливість конституційно-правову відповідальність лише після правопорушення (конституційногоделикта), а решту виходить із існування відповідальності, ще до порушення норми. Відповідно цьому одні юристи бачать у відповідальності прояв правоохоронної функції, інші прагнуть зв'язати відповідальність з регулятивної і навіть стимулюючої функціями права.

Для наочності проілюструємо вищевикладені позиції поруч прикладів. Так,Б.А.Страшун підкреслює, щоконституционно-правовую відповідальність слід розуміти лише як "негативну". На його думку, поділ відповідальності на "позитивну" і "негативну" є нонсенсом, враховуючи, що фактично йдеться про зовсім різні речі: одна річ, коли ми говоримо про колі завдань й розширенні повноважень, які відповідає посадова особа, а інше, коли – та людина або орган з піддається небажаних наслідків [8].

Категорично заявляючи про своє невизнання позитивної конституційної відповідальності, М.М. Колосова, зазначає, що ця відповідальність влади можлива, але він непричетний до юридичну відповідальність і до конституційної відповідальності. Прибічники позитивної конституційної відповідальності, пише М.М. Колосова, вважають, що вона очевидна, якщо законодавчо визначено, влада відповідальна перед народом. На її думку, це не так, оскільки для наступу конституційної відповідальності необхідно порушення лише з тих принципів, і норм, закріплюють конституційні обов'язки, і права, забезпечені санкціями. Зважаючи на це, вона визначає конституційну відповідальність як наступу несприятливих наслідків за невиконання (неналежне виконання) суб'єктами права своїх обов'язків і поза зловживання своїми конституційними правами [9].

Спробуємо стисло висловити аргументацію прибічників "позитивної" відповідальності. Крапки зору щододвухаспектного розуміння конституційно-правову відповідальність відрізняються розмаїттям. На думку цілого рядугосударствоведов,конституционно-правовую відповідальність не можна розглядати лише вузького розуміння – як застосування до правопорушникові санкції правової норми, чипретерпевание їм заходів державного примусу. Так, на думкуЮ.П. Єременко, найважливіша сторона "позитивного" аспекти конституційно-правову відповідальність виявляється у підзвітності, підконтрольності [10]. В.Ф. Мелащенка, вважаючи, у сфері конституційних відносин домінує "позитивна" відповідальність, а "ретроспективна" ж виконує функцію допоміжної (хоча зовсім не другорядною відповідальності), розглядав "ретроспективну" відповідальність, як за минуле, а "позитивну", як відповідальне поведінка, відповідальне ставлення особи (органу) до своїх обов'язків, належне виконання своїх зобов'язань, підзвітність, юридичну компетентність [11].

>Комплекснимдвухаспектнимдефинитивним підходом відрізняється позиція автора першою у Україні кандидатської дисертації її, присвяченій проблемам конституційно-правову відповідальністьЛ.Р. Наливайко, що визначаєконституционно-правовую відповідальність як вид соціальної і юридичною відповідальності, що у сфері конституційно-правових відносин, передбачений нормами конституційного права, характеризується специфічним колом суб'єктів, механізмом реалізації і санкціями, яка у поєднаному примусовомупретерпевании засобів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) й у відповідальному стані зобов'язаного суб'єкта (позитивний аспект), виступаючи найважливішої гарантією реалізації та цивільного захисту Конституції [12].

На позиціяхдвухаспектной конституційно-правову відповідальність як і перебувають відомі вітчизняніучение-конституционалисти В.Ф.Погорелко і В.Л. Федоренко. На думку,конституционно-правовую відповідальність слід визначати як вид юридичну відповідальність, який передбачає належне і сумлінне виконання суб'єктами конституційного права своїх зобов'язань (позитивний аспект) або наступ негативним наслідкам чи небажаного зміни конституційно-правового статусу тих суб'єктів порушення норм чинного конституційного права (негативний аспект) [13].

Не вдаючись у глибокі теоретичні дискусії з приводу правової природи й змісту конституційно-правову відповідальність, відзначимо, що з всіх розбіжностяхдефинитивних конструкційдвухаспектной конституційно-правову відповідальність і варіативності у витлумаченні смислу й змісту "позитивної" відповідальності, названі погляду об'єднує на єдину концептуальну позицію прагнення знайти правової еквівалент, юридичне пояснення лексичному феномену,виражающемуся у досить абстрактних поняттях "відповідальність за доручену справу", "підійти з усією відповідальністю", "покласти відповідальність", "правової борг" тощо.

Такі мовні обертів справді відбивають об'єктивну потреба суспільства вбачати у реформі відповідальності як синонім кари, а й стимулятора творчого і водночас правомірного конституційного поведінки. Проте слід можу погодитися з думками М.А. Краснова, на думку котрого, у пропонованій цими авторами теоретичної конструкції втрачається якісна специфіка категорії відповідальності. Фактично він заміщується іншими категоріями (обов'язок, борг, звітність, позитивне ставлення), кожна з яких має власний призначення та зміст. У результаті "позитивна" відповідальність втрачає будь-який практичний сенс [14]. Отже, цілком виправдане прагнення з допомогою відповідальності стимулювати опосередковану правомсоциально-полезную діяльність не наповнюється практичним змістом, розмиває цілісну матерію конституційно-правову відповідальність.

Характерно, що аморфність концепції ">двухаспектной" відповідальності викликала критику навіть із боку тих, які визнають "позитивну" відповідальність. Ця критика представляє собою доведення до кінця руйнація єдиного поняття відповідальності. Яскравим представником даного течії ставО.Э.Лейст, який вважав, що творча праця (передусім управлінська) неможлива лише під загрозою санкції, бо страх сковує ініціативу [15].

Здається, що оцінка тій чи іншій позиції залежить переважно від того, що розуміння під юридичної відповідальністю взагалі. Якщо з думці більшості учених-юристів, якими юридичну відповідальність розглядається лише як відповідальність за минуле протиправне поведінка, то зіставлення у межах конституційно-правову відповідальність елементів "ретроспективної" й дуже званої "позитивної" відповідальності представляється безглуздим, що у цьому випадку йдеться про різноманітні поняттях.

Якщо ж, стати на позицію тих, які визначають юридичну відповідальність ширше, розрізняючи: 1) відповідальність за минуле (ретроспективний аспект); 2) відповідальність себто відповідального поведінки, підзвітності, юридичної компетентності (активний чи позитивний аспект), згадане зіставлення таких елементів конституційно-правову відповідальність, як "ретроспективна" і "позитивна" відповідальність, зрозуміло, виправдано, але втрачається основний сенс міркувань про конституційно-правову відповідальність як одного із видів юридичну відповідальність, що у цьому випадку, зрештою, все зведеться до того що, що у конституційному праві юридичну відповідальність виступає "головним чином її загальному, позитивному значенні – як відповідальне ставлення особи до своїх обов'язків, покладеним нею законом, правильне, сумлінне, успішне, ефективне виконання, дієвий державний і авторитетний суспільний контроль з такого виконанням обов'язків" [16].

Тим більше що угосударствоведов, навіть, хто дотримується широкого розуміння юридичну відповідальність, головний інтерес з погляду конституційно-правову відповідальність викликає все-таки саме її "ретроспективний" аспект, заради чого, власне, й у свого часу у літературі порушено питання існуванні конституційно-правовий (державно-правової, конституційної) відповідальності як однієї з видів юридичну відповідальність.

Що ж до поняття "позитивної" відповідальності, або від нього, на думкуО.Е.Кутафина, було б взагалі відмовитися, оскільки його використання призводить до того, що одне те явище іменується і обов'язком, і відповідальністю, і навіть до

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація