Реферати українською » Государство и право » Особливості кримінального покарання неповнолітніх (компаративний аспект)


Реферат Особливості кримінального покарання неповнолітніх (компаративний аспект)

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>РЕФЕРАТ

>Особливостікримінальногопокараннянеповнолітніх (>компаративний аспект)


>ВСТУП

>Усвідомленнянеобхідностіособливого правовогоставлення донеповнолітніх,зокрема й вкримінально-правовомуаспекті,відбувалосядоситьповільно впроцесірозвиткуцивілізації.Відноснорозгорнута системаправових норм длянеповнолітніх, до тогочислі іособливості їхнікримінальноївідповідальності тапокарання,виникла урозвинутихзахіднихкраїнахлишенаприкінці ХІХ – початку ХХ ст. першийуніверсальнийміжнародно-правовий документ про захистдітей (>Декларація про захист правдітей) бувприйнятийлише у 1924 р. подегідоюЛігиНацій. перший до суду длянеповнолітніх бувстворений США в 1899 р. На тому годинудослідникипідкреслюють, що “... не можна категорично й однозначностверджувати, щоримське право, болеепізніправовіактисередньовіччя й тім понадзаконодавство 18-19 ст.взагалі незалишили нам жаднихюридичнихсвідчень того, щоіснувалиспробиуберегтинеповнолітніх віджорстокоїкари завчиненедіяння”.Ще удавньоримських Законах ХІІтаблиць бувсформульований принциппрощенняпокарання,виправданогонеповноліттям. В частности,йшлося проможливістьнепризначенняпокараннянеповнолітньому принаявності двох умів:по-перше,якщо особа, Якавчинилазлочин, нерозуміла характерузлочинного акта, й,по-друге,якщо самзлочинний акт не був доведень докінця.Цікаво якщозазначити, щоцей принципдіявпротягомтривалого годині набагатьохкраїнахЗахідноїЄвропизавдякирецепції нормримського права (уФранції аж дореволюції 1789 р.).Окремінорми таположеннящодонеповнолітніхмістилися узнаменитихДигестахвізантійськогоімператораЮстиніана втитулі 4 “Проосіб, котрі недосягли 25 років”. Так,відомийримський юристУльпіан писавши із цого приводу: “>Відповідно доприродноїсправедливості, преторевстановивцейедикт, шляхомякоговіннадав захистюним,оскільки усімвідомо, що уосіб цоговікурозсудливістьєнестійкою ...вразливою длявпливурізнихспокус”


>Першою вісторіїкримінального праватеорією, котрапередбачаласвоєріднийюридичний захистнеповнолітніх (>щоправда,переважномалолітніхдітей), щовчинилизлочини, був так кликанаконцепціякримінальноїбезвідповідальності.Йшлося про ті, щодіти тапідлітки з своговіку нездатніусвідомлювативчинювані ними провини як “зло”, а чи непідлягаютьпокаранню. Хочафактично вційконцепціїйшлося прозастосуванняпокарання, а чи не провизнаннянеповнолітніхневинними.Е.Б.Мельникова подчеркивает, щосаме тоді,завдякививеденнюзісферипокараннямалолітніхдітей, бувзакладений фундаментмайбутньоїперсональноїпідсудностіювенальноїюстиції – набазівікукримінальноївідповідальності та йогонижньої йверхньоїмежі [2,с.123]. У XVIII-ХІХ ст. вкраїнахЗахідноїЄвропивиникще одинсвоєріднийкримінально-правовий принципщодонеповнолітніх – принципрозуміння, згідно ізяким суд конкретномувипадку напідставіаналізу всіхобставин справ винензробитивисновок про ті, чирозумілинеповнолітнізміст тазначеннясвоїхдій (>протефактичноцей принцип носивши понадпроцесуальний, ніжкримінально-правовий характер). У цьомуаспектівведення до закону йсудову практику принципурозуміннявважалосьвирішальним дляздійсненняфункціїюридичногозахисту правнеповнолітніх вкримінальномуправі [7, 124].Особливезначенняцей принципмав длязахисту правнеповнолітніх у тихийкраїнах,законодавство які непередбачалокримінальнубезвідповідальність. Цестосується,наприклад,Франціїперіоду дії КК 1810 р.Суддя,якийрозглядавкримінальнусправу прозлочиннеповнолітнього, винен був привирішенні запитання прокримінальну відповідальністьвстановити, чидіявцейпідліток зрозумінням,тобто чиусвідомлюваввін, щовчиняєзлочин.Навіть й принаявностірозуміння,призначененеповнолітньомупокарання винне бутименшсуворим, ніжпокараннядорослогозлочинця.Окремізахіднінауковцідосить скептичнооцінюють як принципкримінальноїбезвідповідальності, то й принципрозуміння.Наприклад,французькийдослідник Ж.Шазельвважав, що припризначенні судомпідліткупримусовоговиховання йкримінальнабезвідповідальність, й йоговизнання таким, щодіяв безрозуміння,втрачаютьсенс,перетворюючись уюридичнуфікцію. На думку цоговченого, такимвипадкахнеповнолітній винен бутизвільнений відкримінальноївідповідальності, а тому йзахищений законом відпримусовихзаходіввпливу [>Цит. за: 1,с.127]. Самаідея пронеобхідністьіндивідуалізаціїкримінальноївідповідальностінеповнолітніх бувобґрунтовананаприкінці ХІХ ст.представникамисоціологічної школи вкримінальномуправі [3,с.159].

>Загальновідомо, щонауковообґрунтованийрозвитокзаконодавствабудь-якої країнинеможливий безврахування як позитивного, то й негативногодосвідуінших держав.Повноюміроюцестосується йкримінальногозаконодавства України,розвиток йвдосконаленняякого безвикористанняпорівняльного-правового методуєнеможливим. “>Порівняннядаєможливістьвизначитиспільне тавідмінне,бачити якнедоліки, то йкращізразкивирішенняпевнихпитань”, –слушнонаголошуєвідомий УкраїнськийкриміналістС.С. Яценко [5,с.438]. Навиключнезначення компаративного методузвертавтакожувагувидатнийфранцузькийвчений М.Ансель: “>Вивченнязарубіжного прававідкриває перед юристомновігоризонти,дозволяєйомукращепізнати правосвоєї країни,оскількиспецифічніриси цого права особливочітковиявляються упорівнянні ізіншими системами.Порівнянняздатнеозброїти юристаідеями та аргументами, котрі не можнаотриматинавіть придужегарномузнанні лишевласного права” [6,с.38].Саме томудосвідіноземних державщодоособливостейкримінальногопокараннянеповнолітніх,окрімсутотеоретико-пізнавальногоінтересу,маєтакожсприятивдосконаленнючинногокримінальногозаконодавства України. Ззрозумілих причинособливезначення для Українимаєдосвідєвропейських держав, уцій сфері.Певнийінтересстановить й кримінальнезаконодавствоінших державзокремакраїн СНР. У цьому зв'язкудоцільнопроаналізувати кримінальнезаконодавстворозвинутих державЗахідноїЄвропи (>Франція,Англія, ФРН,Нідерланди,Швейцарія,Швеція,Фінляндія,Італія), державЦентральної йСхідноїЄвропі (>Польща,Болгарія,Латвія, Литва,Естонія), атакождеяких держав СНР (>Росія,Білорусь, Молдова,Грузія,Вірменія, Азербайджан, Казахстан).

>Правоварегламентаціяпокараннянеповнолітніхзалежать відособливостейправовоїсистеми, доякоїналежитьвідповідна держава, атакож національноїспецифіки. Так було в державахконтинентальноїправової сім'їособливостіпокараннянеповнолітніхпередбаченілише вкримінальних кодексах (держави СНР,Латвія, Литва) чи як вкримінальних кодексах, то й вспеціальних законах (>Італія,Нідерланди,Швейцарія), чилише вспеціальних законах.Наприклад, уФранціїдієОрдонанс про відповідальністьнеповнолітніхправопорушників 1945 р., а й у ФРН – Закон про суди длямолоді 1953 р. (>зізмінами 1961 р.) та Закон провідправленняправосуддя усправахнеповнолітніх йщододіянь,вчиненихнеповнолітніми (1974-го р.), вШвеції – Закон просоціальну службу 1980 р. та Закон проопіку надмолоддю 1990 р. [7,с.9]. УАнглії, Якарепрезентуєанглосаксонськуправовусім'ю (вУельсідієанглійське право,певніособливостімає правоПівнічноїІрландії, у тій годину правовасистеми тазаконодавствоШотландії,зокрема й кримінальне,єповністюсамостійним [9,с.135]),діютьчисленніакти зцихпитань,зокрема,Закони продітей 1933 р., 1963 р., 1969 р., Закон проповноваженнякримінальнихсудів 1973 р., Закон промагістратські суди 1980 р.,Закони прокримінальнуюстицію 1982, 1988 та 1991 р. тощо.Відомий УкраїнськийнауковецьМ.І.Хавронюк у цьому зв'язкузвертаєувагу того факт, щопитаннямкримінальноївідповідальності тапокараннянеповнолітніх вєвропейських державах частоприсвяченіспеціальнізакони, “а й укримінальних кодексах про нихзгадується чимайже незгадується.Такийпідхідзастосовано вАвстрії, Сан-Маріно,Іспанії,Данії, а й уФранції та ФРН” [4,с.430].

Зпоміжпострадянських державспеціальнихрозділів ізпитаньпокараннянеповнолітніх немаютьлише ККМолдови таПенітенціарний кодексЕстонії (>фактично –це некримінально-виконавчий, асамекримінальний кодекс узагальноприйнятому йогорозумінні), але йводночасцей акт усе ж такирегулюєдеякі запитанняпокараннянеповнолітніх. У Україні, яквідомо, запитанняпокараннянеповнолітніхрегулюютьсявиключно нормами КК.

>Нормикримінальногозаконодавстващодопокараннянеповнолітніх убільшості держав, зазагальним правилом,поширюються наосіб, котрі недосягли 18 років (>нижчавікова межазалежить відконкретної держави,зокрема,мінімальноговікукримінальноївідповідальності).Такоюєситуація вбільшостіпострадянських держав (>Білорусь, Азербайджан, Казахстан,Вірменія,Грузія), а й удеякихкраїнахЦентральної йСхідноїЄвропи (>Польща,Болгарія,Естонія,Латвія).Водночас взаконодавствібагатьох державах передбачене, щоспеціальніположеннящодопокараннянеповнолітніхможуть бутизастосовані йщодоосіб, старших 18 років. При цьомунеповнолітніможутьще іподілятися напевнівіковігрупи. Так було вАнглії смердотіподіляються надвікатегорії:діти (особинивіком до 14 років) тапідлітки (особини від 14 до 17 років). У ФРНнеповнолітніподіляються втричікатегорії: від 14 до 16 років, від 16 до 18 років та від 18 до 21 року.Останнякатегоріяутворюєгрупумолодихдорослих (молодь). дія Закону “Про суди длямолоді” ФРНпоширюється нанеповнолітніхвіком від 14 до 18 років, але йводночас передбачене, що увипадку, коли якщовстановлено, що под годину скоєнняправопорушення особавіком 18-21 року за своїмморальним таінтелектуальнимрозвиткомвідповідалавіковійгрупі від 14 до 18 років таякщоправопорушенняєтиповомолодіжним,цей Законпоширюється й наосібвіком від 18 до 21 року [6,с.97-98]. Так, згіднозаконодавства ФРН,неповнолітнівіком від 14 до 18 років несутькримінальну відповідальність,якщо одну годинудіяння за своїмморальним йдуховнимрозвиткомєдостатньозрілими,щобусвідомлюватипротиправністьдіяння йдіятивідповідно до такогоусвідомлення (§ 3 Закону).Своїособливості уційдержавімаютьнавіть йознакивинності (>осудності)щодонеповнолітніх. В частности,певнуспецифікумаєінтелектуально-етичнаознака, авольоваозначаєможливістьпідліткаподолатиборотьбумотивів й своїпотяги [3,с.432]. Учинному ККШвейцарії 1937 р.неповнолітніподіляються надітей (особинивіком від 7 до 15 років) тапідлітків (особинивіком від 15 до 18 років).Стосовномолоді, доякої належати особинивіком від 18 до 25 років, уШвейцаріїзастосовуютьсязагальніположеннякримінального закону ізурахуваннямдеякихособливостей.Цікаво, що взаконодавстві ФРН таШвейцаріїнавітьвживаєтьсятермін “>молодіжне кримінальне право”. УНідерландахспеціальні правилащодокримінальногопокараннязагаломвстановлені длянеповнолітніхзлочинціввіком від 12 до 18 років, але й при цьомуці правила судможезастосувати й доосібвіком від 18 до 21 року,якщо для цогоєвідповідніпідстави,зокрема, ізурахуваннямтяжкостіправопорушення, особинизлочинця чиобставинправопорушення [5, 200-201]. Утакійбалтійськійдержаві, як Литваположенняглави ХІ КК 2000 р. “>Особливостікримінальноївідповідальностінеповнолітніх”можуть бутизастосовані яквласне донеповнолітніх, то й доосіб, котрівчинилизлочинвіком від 18 до 21 року,якщо суд,враховуючи характервчиненогозлочину,мотиви таіншіобставини справдійдевисновку, що така особа засвоєюсоціальноюзрілістювідповідаєнеповнолітньому [7,с.198-201]. У ККПольщі 1997 р.молоддювважаються особини, котрі на даний момент скоєннязлочину недосягли 21 року [3,с.65].З-поміж держав СНР кримінальнезаконодавствоРосії (>ст.96 КК 1996 р.), очевидно зазразкомбагатьохєвропейських держав,передбачає увиключнихвипадках зурахуванням характерувчиненогодіяння таособистості винногоможливістьзастосування нормглави 14 “>Особливостікримінальноївідповідальності тапокараннянеповнолітніх” йщодоосібвіком від 18 до 20 років [3,с.193].

яквідомо, КК Українизалишається натрадиційнійпозиціїрадянськогозаконодавства з цого запитання.Протезапозиченнявідповіднихположенькримінальногозаконодавстваіноземних держав в цьомуаспектівидаєтьсядоцільним,зважаючи наможливістьвідсутностісуттєвоїрізниці впсихологічних таморальнихособливостяхосіб до йдекілька років послевиповнення ними 18 років. А томуобґрунтованоювидаєтьсяідеяпередбачити в КК України норму,відповідно доякоїположеннярозділу XVЗагальноїчастиниможуть бутипоширені й наосібвіком від 18 до 21 року,якщо суд, напідставівисновкупсихологічноїекспертизи проособливостіпсихіки тасоціально-моральногорозвитку особини,дійдевисновку продоцільністьзастосуваннящодонеїположень про відповідальність йпокараннянеповнолітніх.Нагадаємо, щоцевідповідаєтакож йзмістунаведених упопередньомупідрозділіРекомендацій ЗарадиЄвропи 2003 р.

Система йвидипокараньщодонеповнолітніх вкримінальномузаконодавствібільшостііноземних державмають своюспецифіку,пов'язанупереважно ізвстановленнямвинятків ззагальних правил та їхньогокількістю. У Україні (ст. 98 КК) донеповнолітніхможуть бутизастосованіп'ятьпокарань якосновні (штраф,громадські роботи,виправні роботи,арешт йпозбавленняволі напевний рядків) та два якдодаткові (штраф тапозбавлення праваобійматипевні посади чизайматисяпевноюдіяльністю). На нашу думку, навряд чиєрозумніпідстави,абивиключитиможливістьзастосування донеповнолітніх такогопокарання, якобмеженняволі,адже воно тамаєочевидніпереваги передпозбавленнямволі,дозволяючимінімізуватинегативнінаслідкиізоляції відсуспільства,забезпечуючиводночасналежнийвплив нанеповнолітнього з йогозалученням до роботи. Завведенняобмеженняволі якпокарання длянеповнолітніхвиступаєтакож М.Крестовська [2,с.103].

УФранціївстановленіспеціальнийправовий режим длянеповнолітніх згідно ізпрезумпцієюкримінальноїневідповідальностіосіб, котрі недосягли 18 років. Однакцяпрезумпціяєспростовною,тобтонеповнолітнійможепідлягатикримінальномупокаранню,протеціінститутисуттєвовідрізняються відпокараннядорослихзлочинців.Слідзазначити, що уФранціїособливостіпокараннянеповнолітніхзалежать від їхньоговіку.Французьке кримінальнезаконодавствопередбачає тривіковігрупинеповнолітніх: особини до 13 років, особинивіком від 13 до 16 років та особинивіком від 16 до 18 років.Першівзагалі непідлягаютьвідповідальності: перед тимможуть бутизастосованілише заходь безпеки. Донеповнолітніхвіком від 13 до 16 років трибуналом усправахнеповнолітніхможуть бутизастосованітакі заходь: передача поднаглядбатьків,опікунів чи особини, Яказаслуговує надовіру;направлення до державного чи приватного заставі повихованню чипрофесійномунавчанню;поміщення домедичної чимедико-педагогічноїустанови;поміщення до державноївиховноїустанови ізнаглядом чи доустановивиховноїкорекції (ст. 16Ордонансу). Однакнеповнолітні старше 13 роківможуть бутизасуджені добудь-якогопокарання,якщообставини справ та особаправопорушника цоговимагають. Однакстосовнонеповнолітніхвіком від 16 до 18 років судможе замотивованимрішенням незастосовувати принциппом'якшенняпокарання,виправданогонеповноліттям. При цьомуціла низькапокарань уФранції неможе бутизастосована донеповнолітніх,зокрема,штрафо-дні,заборонаперебування нафранцузькій територї,забороназайматипублічну посаду тощо [8,с.261-262].

>Своєрідноюєшвейцарська системакримінально-правовихзаходів, котріможуть бутизастосовані донеповнолітніх. В частности, додітей (особинивіком від 7 до 15 років)можутьзастосовуватися такзванідисциплінарніпокарання, до які належатидогана,виконанняпевної роботи ташкільнийарешт від одного до шестинеповнихробочихднів. Допідлітків (особинивіком 15-18 років)можуть бутизастосовані такзванівиховні заходь. Увипадку,якщопідлітокважкопіддаєтьсявихованню,єбездоглядним чи дляньогоіснуєзначназагроза,вінможе бутипоміщений допідходящої сім'ї чи довиховногобудинку.Задлявиховання допідліткаможе бутизастосовановзяття подварту до 14днів чи штраф.Окрім того, увипадку, колипідлітокє особливозіпсованим чивчинивзлочин чи тяжкий провина, котріхарактеризуютьвисокийступінь йогонебезпечності чи ті, щовінважкопіддаєтьсявихованню, товідповідний органнаправляє такогопідлітка довиховногобудинку натермін від двох років й понад (год. 2 ст. 91 ККШвейцарії). При цьомупідліток,якийутримується увиховномубудинку послевідбування ним не менше двох років й приумові, що позначкапокараннядосягнута,може бутиумовнозвільнений зіспитовимтерміном від 6місяців до 3 років.Післядосягнення 22 роківпідлітокбезумовнозвільняється ізвиховногобудинку (ст. 94 ККШвейцарії) [6,с.143-144].

>Протесистемне йлогічнетлумачення норм ККШвейцаріїдаєпідставистверджувати, щофактичноцідисциплінарніпокарання тавиховні заходьєальтернативнимипокаранню заходами накшталт українських “>примусовихзаходіввиховного характеру”, а чи невласнепокаранням. На тому годинуцікаво, щовказані заходьщодонеповнолітніх вційдержавіномінально не належати й дозаходів безпеки. У розділі ст. 95 ККШвейцарії (“>Покарання”)передбачає, що увипадку, колипідліток,окрімвиховнихзаходів,потребуєтакожзастосуванняособливогонагляду, товідповідний органможеоголоситидогану,зобов'язати довиконання роботи,призначити штраф чиув'язнення натермін від дня до одного року. При цьомуув'язнення й штрафможутьпризначатисяодночасно [6, з. 145-147].

>Серед державЄС вельмиоригінальнимє кримінальнезаконодавствоНідерландів (в странечинний КК 1886 р.), якустосовнонеповнолітніхвиділяєпокарання,альтернативнісанкції та заходь, щопризначаютьсязамістьпокарання (ст. 77 G ККНідерландів).Чіткийзмістнаведених зрозуміти ККНідерландів нероз'яснює, а томуюридичнозначущавідмінністьміж ними неочевидна.Основнимипокараннями, котріпризначаютьсянеповнолітнім,є: зазлочини –ув'язнення чи штраф; за провини –лише штраф.Додатковимипокараннями длянеповнолітніхєконфіскація тапозбавленняводійських прав. При цьому судмає правозастосуватизамістьпокарання одну чидекілька такзванихальтернативнихсанкцій:громадські роботи, роботи,здатнівідшкодувати шкоду,заподіяну врезультатікримінальногоправопорушення,відвідуваннянавчальноїпрограми. Такзвані “заходь”включають у собінаправлення доустанови длямолоді,конфіскацію,позбавлення незаконноотриманихдоходів такомпенсаціюзбитків.Важливимєположення,передбачене ст. 77 ККНідерландів,відповідно доякогосуддяможепризначитиув'язнення вустанові длямолоділише за таких умів: 1)якщоцестосуєтьсязлочину, заякий судможепризначититримання подвартою; 2)якщо безпекаіншихосіб чизагальна безпека людей чивласностівимагають,щобтакийзахід бувпризначений; 3)якщоцейзахідєнеобхідним вінтересахнайбільшсприятливогомайбутньогообвинувачуваного.Цікаво, що такого родуув'язненняможе бутипризначене судомвиключно занаявностіобґрунтованоговисновку,підписаного неменш ніждвомаспеціалістамирізнихгалузей наук проповедінку [4,с.204-206]. Ю. С.Ільченко, ізурахуваннямдосвідузарубіжних держав (>зокрема,Нідерландів йШвейцарії)вважаєдоцільнимдоповнення КК Україниновими видамипокарань, котрі були брозраховані лише нанеповнолітніх,наприклад,молодіжнийарешт,відшкодуваннязавданихзбитків тощо [18,с.303]. У Україні аналогомвиховнихзаходів,дисциплінарнихпокарань,альтернативнихсанкцій таіншихподібних за своїмзмістомкримінально-правовихзасобівщодонеповнолітніх, котрієальтернативоюкримінальномупокаранню,виступаютьпримусові заходьвиховного характеру,проте смердотіможуть бутипризначені не лишенеповнолітнімзамістьпокарання, але й й особам (згідно з год. 1 ст. 7-3 КПК України – старше 11 років), котрівчинилисуспільнонебезпечнедіяння донастаннявіку, ізякогоможенаставатикримінальна відповідальність (год. 2 ст. 97 КК України).Серед державЄСнайменшийперелікпокараньщодонеповнолітніхпередбаченийкримінальнимзаконодавствомБолгарії. Уційсхідноєвропейській стране донеповнолітніхможуть бутизастосованівсього тривидипокарань:позбавленняволі,громадськадогана тапозбавлення правазайматисяпевноюпрофесією чидіяльністю [1,с.58-59].Цейпереліквидаєтьсязанадтообмеженим.

>Кримінальнезаконодавствопострадянських держав вчастиніпокараннянеповнолітніх вціломуєменшоригінальним, порівняно ззаконодавствомкраїнЗахідноїЄвропи, йміститьзагаломвужчийперелікпокарань таіншихкримінально-правовихзаходів, котріможуть бутизастосовані доцієїкатегоріїосіб.КримінальнезаконодавствоЛитви йЛатвіїпередбачаєчотиривидипокарань, котріможуть бутипризначенінеповнолітнім: штраф,арешт,обов'язкові роботи (вЛатвії –примусові) тапозбавленняволі напевний рядків [6,с.106; 357,с.124]. УЕстонії донеповнолітніхможуть бутизастосовані тих ж самосновніпокарання, що й додорослихзлочинців: за скоєннязлочинів –тюремнеув'язнення тагрошовестягнення, заумови, щонеповнолітніймаєсамостійнеджерело прибутку; за скоєнняпроступків – штраф йарешт до одногомісяця.Передбачені йдодатковіпокарання, котрімаютьзагальний характер для всіхкатегорійзлочинців (>єдинавідмінністьполягає у бовидворенняіноземців донеповнолітніх незастосовується) [1].

>Своєрідним „>еталоном” длякримінальногозаконодавствабільшості держав СНР,зокрема й вчастиніпокараннянеповнолітніх,є КК РФ 1996 р. [5]. УРосії донеповнолітніхможуть бутизастосованішістьпокарань: штраф,арешт,позбавленняволі (до 10 років),виправні роботи,обов'язкові роботи тапозбавлення правазайматисяпевноюдіяльністю. як видно,передбачений ст. 88 КК РФперелікпокараньвідрізняється відукраїнськоголишенаявністю такогопокарання, якпозбавлення правазайматисяпевноюдіяльністю (>дещорізнятьсялише рядки окремих зцихпокарань). У Україні, навідміну відРосії,позбавлення правазайматисяпевноюдіяльністюможе бутипризначененеповнолітньомулише якдодатковепокарання (год. 2 ст. 98 КК України).Російськінауковціконстатують, що реальноарешт таобов'язкові роботи незастосовуються, а томуперелікпокарань длянеповнолітніхвиглядаєдужеобмеженим [8,с.295]. У ККБілорусі 1999 р. передбаченетакі ж самшістьпокарань длянеповнолітніх, як й вРосії (ст. 110-115 ККБілорусі). При цьомупозбавленняволі неможепризначатисянеповнолітнім, котрівпершевчинилизлочин, що неявляєвеликоїсуспільноїнебезпеки [3,с.83-87]. У КК Українитакожміститься норма,відповідно доякоїпозбавленняволі неможе бутипризначененеповнолітньому,якийвпершевчинивзлочинневеликоїтяжкості (год. 2 ст. 102 КК України).Схожоює й норма,закріплена в КК Казахстану: непризначаєтьсяпозбавленняволінеповнолітнімвіком від 14 до 18 років, котрівпершевчинилизлочинневеликоїтяжкості, атакожнеповнолітнім, котрівпершевчинилизлочинсередньоїтяжкостівіком від 14 до 16 років [3,с.53-61].Ця нормавиглядаєдещо болееобґрунтованою упорівнянні з год. 2 ст. 102 КК України,заслуговуючи наувагу. Уцілому ж уКазахстані донеповнолітніхможуть бутизастосовані тих ж самвидипокарань, що й вРосії, атакожобмеженняволі. УАзербайджані донеповнолітніхможуть бутизастосованічотирипокарання: штраф,громадські роботи,виправні роботи тапозбавленняволі напевний рядків (ст. 85 КК Азербайджану 1999 р.) [8,с.65-71]. ККВірменії 2003 р. вчастинірегламентаціїпокараннянеповнолітніхтакожмайжеповністюпобудований замоделлюросійськогокримінальногозаконодавства йпередбачає длянеповнолітніхчотиривидипокарань: штраф,арешт,громадські роботи тапозбавленняволі напевний рядків [9].

>Досить широкий, спектрпокарань, котріможуть бутизастосовані донеповнолітніхосіб,передбачає ККГрузії 1999 р. (>розділ 5 “>Кримінальна відповідальністьнеповнолітніх”): штраф,позбавлення правазайматисяпевноюдіяльністю,суспільнокориснапраця,виправні роботи,обмеженняволі,арешт тапозбавленняволі напевний рядків (ст. 82) [5,с.148-149].Згіднозі ст. 88 ККГрузії,максимальнийтермінпозбавленняволі длянеповнолітніхстановить 10 років, анеповнолітніхвіком від 16 до 18 років – 15 років, але йлише увипадку скоєння ними особливо тяжкогозлочину.

ККМолдови 2002 р.передбачає, що ззагальногоперелікупокарань (штраф,позбавлення праваобійматипевні посади чизайматисяпевноюдіяльністю,безоплатнапраця накористьсуспільства,арешт,позбавленняволі,довічнеув'язнення) донеповнолітніх неможе бутизастосованелишедовічнеув'язнення (год. 3 ст. 71 ККМолдови). Алі при цьомуарешт табезоплатнапраця накористьсуспільства непризначаютьсянеповнолітнім до 16 років.Окрім того, згідно з год. 4 ст. 79 ККМолдови призасудженніосіб, котрі на даний момент скоєннязлочину недосягли 18 років, за скоєння тяжкого, особливо тяжкого чинадзвичайно тяжкогозлочину чи уразі рецидивузлочинусудоваінстанціяможепризначитипокараннянижченижчоїмежіпередбаченогокримінальним законом, але йтаке, щостановить не меншеполовинимінімальногопокарання,передбаченогоцим кодексом завчиненийзлочин [3,с.47-55].

Укримінальномузаконодавствібагатьохіноземних державпередбаченапевнаспецифікапризначенняпокарання таіншихзаходівнеповнолітнім.Наприклад, в ФРН увипадку скоєннянеповнолітнімзлочинунаслідком цогоможе бути:виховні заходь,примусові заходь,покарання чи такзвані заходьвиправлення й безпеки (>поміщення допсихіатричноїклініки чивиховноїустанови;встановленнянагляду;вилученняпосвідченняводія). При цьому доцієїкатегоріїосібзастосовуютьсялише двавидипокарань:позбавленняволі (від 6місяців до 5 років, а й увиключнихвипадках – до 10 років) таарешт (однією чи двавихіднідні; на двабудь-якідні; на 1 – 4тижні) [4,с.695-700].

Закон ФРН 1953 р.передбачаєобов'язковепом'якшенняпокараннянеповнолітнім порівняно звчиненняманалогічногозлочинудорослим. Так, § 17 цого Законузакріплюєнайменшепокарання – від 6місяців до 5 роківпозбавленняволі.Якщо кримінальнезаконодавствопередбачаєпокарання длядорослих увигляді тюремногоув'язнення натермін понад 10 років, то тут длянеповнолітніхцепокарання неможеперевищувати 10 роківпозбавленняволі.Підставоюпризначенняпозбавленняволіє “>шкідливінахили”підлітка йпов'язана зцимбезрезультатністьпризначенняйомувиховнихзаходів. Упевнихвипадках судможе невизначатиконкретнийтермінпокараннянеповнолітньому,якщо “>шкідливінахилинеповнолітньогоочевидні із йогоправопорушення”.Окрім того, судможевідмовитись відкримінальногопокараннянеповнолітнього тапризначитийомуіспитовийтермін,якщо завчиненедіянняпередбаченепокарання увиглядіпозбавленняволі до одного року.Тривалістьіспитовоготермінузалежить відповедінкипідлітка после скоєннязлочину (§ 20).Окрім того,критеріємреалізаціїкримінальноївідповідальності длянеповнолітніхє “>розуміння”,тобто вкожномувипадку скоєннянеповнолітнімзлочину судвстановлюєступінь йогозрілості [20,с.88-90].Також у ФРН суди усправахнеповнолітніхможутьзастосувативиховні чивиправні заходь. Допершихналежить:припис проспосіб життя (>фіксаціямісцяпроживання,відвідуваннянавчального заставі,заборонавживатиспиртнінапої,палити, неходити дорозважальнихзакладів тощо);виховний (>превентивний)нагляд;поміщення улікувально-виховнуустанову;виправневиховання.Примусовимивиправними заходамиєосуд,покладеннявиконанняособливих обовязків,юнацькийарешт. Останні заходь затерміномносятькороткотривалий характер, навідміну відвиховнихзаходів, котріможутьтривати аж додосягненняпідліткомповноліття.Деякі укра-їнськідослідникивважаютьправовийдосвід ФРНщодопримусовихзаходіввпливу нанеповнолітніхгіднимзапозичення,зокремащодоюнацькогоарешту [6,с.100], ізчим впринципі можнапогодитись.

УФранції (ст. 8Ордонансу 1945 р.)суддя усправахнеповнолітніхвживає всіхзаходів длядосягнення істини таотриманнявідомостей про особунеповнолітнього та заходь, котріможутьсприяти йогоперевихованню. Зцієюметоювінотримуєінформацію про “>матеріальну таморальнуситуацію у сім'ї, про характер та минуленеповнолітнього,відвідання школи, йогоповедінку ушколі, проумови, в яківін живий йнавчався”.Суддяможеобмежитисьдаваннямвказівок, котрі невважаютьсяпокаранням чи жзастосувати один із такихзаходів:передатинеповнолітнього поднаглядбатьків,опікунів чи особини, Яказаслуговує надовіру;направити довиховноїустанови чиустановипрофесійногонавчання;направити домедичного чимедико-педагогічного заставі;передати доінтернату длянеповнолітніхправопорушників;помістити подсудовий захист натермін доп'яти років. Убудь-якомувипадкутакійособіможе бутипризначений режимобмеженоїсвободи аж доїїповноліття (20 років).Окрім того,неповнолітнійделінквентможе бутипоміщений поделектроннийнагляд. Донеповнолітніхвіком від 13 до 16 років трибуналом усправахнеповнолітніхможуть бутизастосованітакі заходь: передача поднаглядбатьків,опікунів чи особини, котразаслуговує надовіру;направлення до державного чи приватного заставі повихованню чипрофесійномунавчанню;поміщення домедичної чимедико-педагогічноїустанови;поміщення до державноївиховноїустанови ізнаглядом чи доустановивиховноїкорекції (ст. 16Ордонансу). Однакнеповнолітні старше 13 роківможуть бутизасуджені добудь-якогопокарання,якщообставини справ та особаправопорушника цоговимагають. При цьомустосовнонеповнолітніхвіком від 16 до 18 років судможе замотивованимрішенням незастосовувати принциппом'якшенняпокарання,виправданогонеповноліттям .

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація