Реферат Адвокатська Таємниця

>Міністерствоосвіти й науки України

>Вінницькийдержавнийпедагогічнийуніверситет

ім. М.Коцюбинського

>Інститутісторіїетнології та права

Кафедраправознавства

>Індивідуальненавчально-дослідне заподіяння

на задану тему:Адвокатськатаємниця

>Вінниця 2010


>Особливістьпрофесії адвокатаполягає до того, щовінодержує відклієнтавідомості, котрі тієї не якщоповідомлятиіншійособі, атакожіншуінформацію, якоїйомуналежитьзберігати втаємниці.Довіра до адвокатаможевиникнутилише заумовиобов'язковогододержання ним принципуконфіденційності. Таким чином,конфіденційністьєпершорядним йфундаментальним правом таобов'язкомадвоката.[1]

УрекомендаціяхКомітету міністрів ЗарадиЄвропи від 25.10.2000 р. про свободуздійсненняпрофесійних обовязківзазначено, щослідвдаватися до всіх необходимихдій,спрямованих наналежне забезпеченняконфіденційного характерувзаєминміж адвокатом й йогоклієнтом (п. 6 принципу І),адвокатимаютьдотримуватисяпрофесійноїтаємницівідповідно донаціональногозаконодавства,внутрішніхнормативнихактів йпрофесійнихстандартів.Будь-якенедотриманняпрофесійноїтаємниці безвідповідноїзгодиклієнтамає бутиналежнопокаране (п. 2 принципуIII).[2]

>Суттєвийвнесок у розробка проблематикиадвокатськоїтаємницізробили укра-їнськівчені Т.Варфоломеєва, З.Гловацький, З. Гончаренко, А.Заднепровський, Про.Жуковська таін. Однак запитання,пов'язані ззабезпеченнямохорониадвокатськоїтаємниці,ще комплексно недосліджувалися.[3]

>Чинний Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р.формулюєпоняттяадвокатськоїтаємниці тазакріплюєгарантіїїїдотримання.Статтею 9 Закону України «Про адвокатуру»визначенопоняттяадвокатськоїтаємниці: «Адвокатзобов'язанийзберігатиадвокатськутаємницю. Предметомадвокатськоїтаємниціє запитання, із які громадянин чиюридична особазверталися до адвоката, сутьконсультацій,порад,роз'яснень таіншихвідомостей,одержаних адвокатом приздійсненнісвоїхпрофесійних обовязків.Даніпопередньогослідства, котрі сталивідомі адвокату у зв'язку ізвиконанням нимсвоїхпрофесійних обовязків,можуть бутирозголошені лише іздозволуслідчого чи прокурора.Адвокати,винні урозголошеннівідомостейпопередньогослідства, несуть відповідальність згідно ізчиннимзаконодавством. Адвокату,помічнику адвоката,посадовим особамадвокатськихоб'єднаньзабороняєтьсярозголошувативідомості, щостановлять предметадвокатськоїтаємниці, йвикористовувати їхні усвоїхінтересах чи вінтересахтретіхосіб».[4]

Предметадвокатськоїтаємницістановлять запитання,задля які громадянин чиюридична особазверталися до адвоката позмістконсультацій,поради тароз'яснення по вирішеннюправовихпитань, атакожіншівідомості,отримані адвокатом від йогоклієнта, йогопредставників та/ чи ізіншихджерел приздійсненніадвокатськоїдіяльності.[5]

>Стосунки адвоката й йогоклієнтабудуються напринципіконфіденційності,встановленому год. 1 ст. 4Закону.[6]Між ниминеодмінновиникаютьдовірчівідносини, безіснування які неможездійснюватися правовадопомога,результативністьякоїзалежить відналежноїінформованості адвоката, щодосягається,зокрема,відкритістю особини,котрійцядопомоганадається.Водночас, йця особамає бутивпевненою, що адвокат нерозголоситьдовіренійомувідомості. УрекомендаціяхКомітету міністрів ЗарадиЄвропи від 25жовтня 2000 р. про свободуздійсненняпрофесійнихадвокатських обовязківзазначено, щослідвдатися до всіх необходимихдій,спрямованих наналежне забезпеченняконфіденційного характерувзаєминміж адвокатом йклієнтом (п. 6 принципу І),адвокатиповиннідотримуватисяпрофесійноїтаємницівідповідно донаціональногозаконодавства,внутрішніхнормативнихактів йпрофесійнихстандартів.Будь-якенедотримання принципупрофесійноїтаємниці безповідноїзгодиклієнтамає бутиналежнопокаране (п. 2 принципуIII).[7] Правилаадвокатськоїетики,схваленіВККА 1жовтня 2999 р.,встановлюють, що «>дотримання принципуконфіденційностієнеобхідною йщонайважливішоюпередумовоюдовірчихвідносинміж адвокатом йклієнтом, без якієнеможливимналежненаданняправовоїдопомоги» (п. 1 ст. 9).[8]Збереженняконфіденційностітакоїінформаціїє правом адвоката увідносинах ізусімасуб'єктами права, котріможутьвимагатиїїрозголошення, йводночас,обов'язком адвокатащодоклієнта йосіб, яких вонастосується. Адвокатузабороняєтьсярозголошувативідомості, щостановлять предметадвокатськоїтаємниці, йвикористовувати їхнього усвоїхінтересах чиінтересахтретіхосіб (ст. 9 Закону),забороняєтьсявимагання відньогоцихвідомостей, атакож допитий його яксвідка ізпитань, котрістановлятьадвокатськутаємницю (ст. 10 Закону). Запорушенняпрофесійноїтаємниці передбаченекримінальну відповідальність (ст. 397 КК).

>Згідно із год. 2 ст. 9 Закону адвокатможерозголошуватидані досудовогослідства, котрі сталийомувідомі у зв'язку ізвиконанням нимсвоїхпрофесійних обовязків, лише іздозволуслідчого чипрокурора.[9]Адвокати,винні урозголошеннівідомостей, несуть відповідальність згідно ізчиннимзаконодавством.Відповідно до год. 1 ст. 387 ККкримінальну відповідальність зарозголошенняданих досудовогослідства чидізнання бездозволу прокурора,слідчого чи особини, котрапровадиладізнання чидосудовеслідство, несуть особини,попереджені вустановленому законом порядку прообов'язок нерозголошуватитакідані. Отже,адвокат-захисникмає бутиофіційнопопереджений прозаборонурозголошенняпевнихвідомостей —відсутність такогопопередженнязнімаєобов'язокдотримання їхнітаємниці. КПКвстановлює, щодані досудовогослідства можнаоголоситилише іздозволуслідчого чи прокурора й до тогообсязі, вякому смердотівизнаютьможливим. разом із тім, передбачене, що у необходимихвипадкахслідчийпопереджає, до тогочислі ізахисника,присутнього припровадженніслідчихдій, прообов'язок нерозголошувати без йогодозволуданих досудовогослідства (ст. 121).Попередження пронерозголошенняданих досудовогослідстваможестосуватися всіхматеріалів справ, їхнічастини чиокремого факту.Попередженнямає бутизроблено уписьмовійформі.Якщорозголошеннявідбулося завідсутності такогописьмовогопопередження, тодіяхадвоката-захисника,якийрозносивцідані, немає складузлочину,передбаченого ст. 387 ККУкраїни.[10]Існуєтакож думка, щосуб'єктомзлочинуєзахисник,попереджений пронедопустимістьрозголошенняданих досудовогослідства чидізнання як уписьмовій, то й вуснійформі.[11]

>Суб'єктами, на якіпоширюєтьсяобов'язокзбереженняконфіденційностіінформації, щостановитьадвокатськутаємницю,єкрім адвоката йогопомічники,посадові особини. Не можнадопитатищодозазначенихданих,крімвказанихосіб,також йтехнічнихпрацівниківадвокатськихоб’єднань.Цілком природно, щоостанні помиляюсярозголошувативідомості, котрі сталивідомі йохоплюютьсяадвокатськоютаємницею (год. 1 ст. 10 закону). Це правилоє абсолютновірним,оскільки навряд чи можнаперелічити взаконі всіхосіб,котримстаєвідомоюконфіденційнаінформація,надана адвокату чиотримана нею взв’язку ізнаданням нимправовоїдопомоги (>наприклад, такоюособоюдоцільновважатиспеціаліста, доякогомає правозвертатися адвокат згіднозі ст. 6Закону).[12]

>Обсягвідомої адвокатуінформації, Яка непідлягаєрозголошенню, можнавизначити таким чином:цеє всявідомаінформація відклієнта й проклієнта, атакожінформація, Яка сталавідомою адвокатові у зв'язку ізнаданнямправовоїдопомоги,здійсненнямзахисту йпредставництва йщодоякоївідсутнязаборонаклієнта нарозголошення. Правилаадвокатськоїетики[13]зобов’язуютьзберігатиконфіденційністьбудь-якоїінформації,зокремабудь-якоїінформації проклієнта чиіншихосіб, що сталавідомою адвокатові упроцесіздійсненняадвокатськоїдіяльності. Отже, дотакоїінформаціїналежить й та, щосвідчить прозвернення особини до адвоката.Такетлумачення несуперечитьнормі Закону, вякійзазначено, що предметомадвокатськоїтаємниціохоплюється «сутьіншихвідомостей,одержаних адвокатом приздійсненнісвоїхпрофесійних обовязків» (год. 1 ст. 9)

Правилаадвокатськоїетики[14]розрізняютьінформацію, таконфіденційною, таінформацію, щостановитьадвокатськутаємницю. Цевипливає ізчастин 1, 3, 4, 6 ст. 9 Правил, дезазначено, щоінформацією, на якоїпоширюється принципконфіденційності,визнаєтьсябудь-якаінформація,отримана адвокатом впроцесіздійсненняадвокатськоїдіяльності,однакцеположеннявиходить замежі предметаадвокатськоїтаємниці,визначеногочиннимзаконодавством. Провідомості, щоєадвокатськоютаємницею, у Правилахідетьсяокремо, йданепоняття неуточнюється,оскільки йогозміствизначає Закон. Разом із тім, у Правилахпідкреслюєтьсярізницяміжцими видамиінформації.Конфіденційнаінформація: 1)може бутирозголошена уразі «>скасування»конфіденційностіособою, котразацікавлена вїїотриманні (чиїїспадкоємцями); 2) адвокат не було запорушення принципуконфіденційності увипадкахдопиту йогосвідка увстановленому законом порядкущодопевнихобставин.Розголошувати жвідомості, щостановлятьадвокатськутаємницю,заборонено забудь-якихобставин, у томучислі і уразіспробдопитати адвоката ізпитань, котрієїї предметом.ОстаннєвідповідаєКонституціїУкраїни[15],зокрема ст. 32, котразабороняєвтручання вособисте йсімейне життя, недопускаєзбирання,використання йпоширенняконфіденційноїінформації про особу безїїзгоди,крімвипадків,визначених законом, йлише вінтересах національної безпеки,економічногодобробуту та правлюдини.Згіднозіст.141 КПКособисте життягромадянохороняється законом. Отже,якщоінформаціядовіряєтьсяособою адвокату для свогозахисту, вон неможевикористовуватисяслідчим,суддеюпротицієї особини.Виходячи із год. 1 ст. 63Конституції[16] особамає правовідмовитисясвідчитипроти собі,членівсвоєї сім'ї таблизькихродичів. Цеконституційне право неможе бути порушене адвокатом,якомудовіренаконфіденційнаінформація,котру громадянин небажаєвикористовуватипроти собі йзазначенихвищеосіб, але йвимушенийрозкрити адвокатузадля свого (чичленівсімї,близькихродичів)захисту занаявностігарантіїзбереженняїїконфіденційності напідставі ст. 4 Закону.

Зарозголошеннявідомостей, щостановлятьадвокатськутаємницю, адвокатнеседисциплінарну відповідальність. УПрисязі адвокатбере у собіобов'язок «>суворозберігатиадвокатськутаємницю».Порушивши уційчастині Присягу адвоката України,вінмає нестидисциплінарну відповідальність,передбачену ст. 16 Закону. Зарозголошеннявизначеної в Правилахадвокатськоїетикиконфіденційноїінформації адвокаттакожпідлягаєдисциплінарнійвідповідальності (ст. 77 Правил). Це передбачене й Законом, дейдеться прообов'язок адвокатадотримуватися Правиладвокатськоїетики (ст. 15 Закону) йвстановлюєтьсядисциплінарна відповідальність запорушенняцієїПрисяги (ст. 16).Положення прокваліфікаційно-дисциплінарнукомісіюадвокатурипокладає наостаннюобов'язокздіснення контролю задодержанням адвокатамизобов'язань, щовипливають ізПрисяги та Правиладвокатськоїетики (ст. 131Положення), акрім того,Комісіямає правопроводитиперевіркискарг таіншихдокументівщодопорушень,допущених адвокатом,утомучислі інедотримання Правиладвокатськоїетики. Напідставі проведеноюперевірки головаКДКАможевноситиподання додисциплінарноїпалатикомісії пропритягнення адвоката додисциплінарноївідповідальності (п. 181Положення).[17]

Правилаадвокатськоїетикивстановлюютьобов'язок адвоката (АТ) забезпечитирозуміння йдотримання принципуконфіденційності йогопомічниками йтехнічним персоналом, забезпечити длязберіганнядокументів, щомістятьконфіденційнуінформацію,умови, котрівиключають доступ перед тимсторонніхосіб (>частина 7, 8 ст. 9).Він не виненприйматидоручення,виконанняякогозможепотягнутирозголошеннявідомостей,конфіденційність якіохороняється Правилами,крімвипадківписьмовоїзгоди наце особини,зацікавленої узбереженніконфіденційності, заумови, щоїїінтересам не якщозавданошкоди (год. 1 ст. 25). У АТжоден ізадвокатів неможеприйнятидорученняклієнта,якщобудь-якому адвокату цогооб'єднанняцезабороняється згідно ізприписами статей 23, 25 Правил. Правиламивстановленообов'язок адвоката уразісуперечностіінтересівклієнтів чинеможливостідотримання принципуконфіденційностірозірвати угоду ізклієнтом пронаданняправовихпослуг,якщо віднього (чиосіб,зацікавлених узбереженніконфіденційноїінформації) не якщоотриманописьмовоїзгоди нарозголосцієїінформації (год. 1 ст. 43).[18]

>Слідуточнитиредакцію ст. 43 Правилстосовнорозірваннязазначенихвипадках договору пронаданняправовоїдопомоги. Уцій з статтею (яквипливає ізїїназви)йдеться пронаданняправоїдопомоги,тобтобудь-якихїївидів. Однакобов'язок адвокатарозірватицейдоговір, «>якщо не якщоотриманозгоди на...розголосконфіденційноїінформації»,визначений год. 1 ст. 43 Правилсуперечитьвстановленійзаборонівідмови адвоката відприйнятого у собізахиступідозрюваного,обвинуваченого,підсудного (год. 1 ст. 7 Закону).Відсутнєтакеположення й в КПК, де передбачене правозахисника-адвокатавідмовитись відвиконаннясвоїх обовязків после допуску доучасті усправілише увипадках колиєобставини, котрі згіднозі ст. 61 КПКвиключають його доля всправі, до тогочислі уразіякщоінтересизахисту одного ізпідзахиснихсуперечатьінтересамзахистуіншого (год. З КПК), та коливін своювідмовумотивуєнедостатнімизнаннями чинекомпетентністю. У КПКміститься норма, згідно ізякоюзахисник невправірозголошуватидані, котрі сталийомувідомі у зв'язку ізвиконанням його обовязків (год. 5 ст. 48).оновлюєтьсятакож, щодокументи,пов'язані ізвиконаннямзахисникомсвоїх обовязків приучасті усправі, непідлягаютьрозголошеннюнавітьдізнавачем,слідчим, прокурором, судом беззгодизахисника (год. 8 ст. 48).[19]

>Суттєвимє запитання, ізякого моментувиникаєобов’язок адвокатащодонерозголошеннядовіреноїйомуінформації татієї, що сталавідомою у зв'язку ізнаданнямправовоїдопомоги таякий рядків діїконфіденційностіцієїінформації.

З моментузверненняклієнта до адвокатавиникаєнеобхідністьзнайомитися із ним, йогосправою,збиратипевнуінформацію,ознайомлюватися із документами,проводитиопитуваннягромадян,виконуватиінші дії,необхідні длянаданняправовоїдопомоги,здійсненнязахисту чипредставництва.Саме ізпершоїхвилиниспілкуванняклієнта й адвокатавиникаєобов’язокостанньогощодозбереженняконфіденційностіінформації, якоївінотримує в зв'язку ізвиконанням нимпрофесійнихобов'язків.[20]

>Строкзберіганняконфіденційностітакоїінформаціїнеобмеженийлишевиконаннямдоручення. дія принципуконфіденційності не обмежена вчасі. Разом із тім, самклієнт (чиспадкоємці)можезупинитиперебіг рядокзберіганняконфіденційностіінформації,надавшизгоду наїїрозголошення, йзробитице уписьмовій чиіншійзафіксованійформі. Уразівідмови відприйняттядоручення адвокатзобов'язанийзберігатиконфіденційністьінформації,повідомленоїйомуклієнтом уходіпереговорів проприйняттядоручення, читакої, що сталайомувідомою у зв'язку ізцим. Зданоїнорми,сформульованої у год. 2 ст. 25 Правил,випливає, щообов'язокзберіганняконфіденційностіінформаціївиникає уже наетапі, щопередуєприйняттюдоручення, йзберігається наневизначений рядків. Адвокат неможе приздійсненніпрофесійноїдіяльності всудібудь-яким чиномпорушуватиконфіденційністьінформації, котраналежить до предметаадвокатськоїтаємниці чиєконфіденційною згідно із Правилами (ст. 57).Остання нормавступає усуперечність із год. 4 ст. 9 Правил, дезазначено, що адвокат не було запорушення принципуконфіденційності увипадкахдопиту його яксвідкащодообставин, котріохоплюються предметомконфіденційностіінформації,передбаченим Правиламиадвокатськоїетики.[21] Отже, адвокат,якийнесеобов'язок передклієнтом йособою, якихконфіденційнаінформаціястосується,щодозбереженняконфіденційності йнаділений правомїїзбереження увідносинах ізусімасуб'єктами, котріможутьвимагатиїїрозголошення, неможерозкриватинавіть придопитітакуінформацію, а й уразірозголошення винен нести відповідальність запорушення свогообов'язку.Слідтакожвраховувати, що адвокат неможе бутидопитаний яксвідок із приводу того, щойомудовірено чи сталовідомо приздійсненніпрофесійноїдіяльності,якщовін незвільнений відобов'язкузберігатипрофесійнутаємницюособою, щодовірилайомуцівідомості (п. 1 год. 1 ст. 69 КПК). Це жстосуєтьсяобставин, що сталивідомимизахиснику принаданніправовоїдопомогипідзахисним чидовірителям (п. 2 год. 1 ст. 69).


Списоквикористаноїлітератури

>конфіденційністьінформація адвокаттаємниця

1. Адвокатура. – 2001. - № 1-2. – З. 30.

2. Адвокатура в Україні:Науково-практичнийкоментар Закону України «Про адвокатуру»;Міжнародно-правовістандартиадвокатськоїдіяльності;Організаціяадвокатури / За ред.Т.В.Варфоломеєвої, С.В.Гончаренка. – До., 2010.

3.ВарфоломієваТ.В., Гончаренко С.В.Науково-практичнийкоментар в Україну «Про адвокатуру».Законодавство про адвокатуру йадвокатську діяльність: Зб.нормат.Актів. – До., 2003.

4.Загальний кодекс правил дляадвокатівкраїнЄвропейськогоСпівтовариства:Прийнятоделегацієюдвадцятикраїн-учасниць на пленарномузасіданні уСтрасбурзі ужовтні 1998 р. //Юридичнийвісник України. – 2002. - № 40. – З. 30.

5. Закон України «Про адвокатуру» від19грудня 1992 р. №2887 – ХІІ.

6.Конституція України.Прийнята нап’ятійсесіїВерховної Заради України 28червня 1996 року.

7.Науково-практичнийкоментар доКримінального кодексу України.Особливачастина . – До., 2001.

8.Науково-практичнийкоментар доКримінального кодексу України. – До., 2009. – Т. 2.

9.Полешко А.Щодоадвокатськоїтаємниці // Право України. – 2008. - № 3. – З. 135-136.

10. Правилаадвокатськоїетики,схваленіВищоюкваліфікаційноюкомісієюадвокатури приКабінеті міністрів України 1жовтня 1999 р.

11.Фіолевський Д.П. Адвокатура. – До., 2007.

12.Фіолевський Д.П.Судова влада йправоохоронна система в Україні. – До.

13.Халібуллін У.Забезпеченняохорониадвокатськоїтаємниці //Підприємство,господарство й право. – 2006. – № 6. – З. 155



[1]Загальний кодекс правил дляадвокатівкраїнЄвропейськогоСпівтовариства:Прийнятоделегацієюдвадцятикраїн-учасниць на пленарномузасіданні уСтрасбурзі ужовтні 1998 р. //Юридичнийвісник України. – 2002. - № 40. – З. 30.

[2] Адвокатура. – 2001. - № 1-2. – З. 30.

[3]Халібуллін У.Забезпеченняохорониадвокатськоїтаємниці //Підприємство,господарство й право. – 2006. – № 6. – З. 155

[4] Закон України «Про адвокатуру» від19грудня 1992 р. №2887 – ХІІ. –Стаття 9.

[5] Адвокатура в Україні:Науково-практичнийкоментар Закону України «Про адвокатуру»;Міжнародно-правовістандартиадвокатськоїдіяльності;Організаціяадвокатури / За ред.Т.В.Варфоломеєвої, С.В.Гончаренка. – До., 2010. – З. 48.

[6] Закон України «Про адвокатуру» від19грудня 1992 р. №2887 – ХІІ. –Стаття 4.

[7] Адвокатура в Україні:Науково-практичнийкоментар Закону України «Про адвокатуру»;Міжнародно-правовістандартиадвокатськоїдіяльності;Організаціяадвокатури / За ред.Т.В.Варфоломеєвої, С.В.Гончаренка. – До., 2010. – З. 48-49.

[8] Правилаадвокатськоїетики,схваленіВищоюкваліфікаційноюкомісієюадвокатури приКабінеті міністрів України 1жовтня 1999 р.

[9] Закон України «Про адвокатуру» від19грудня 1992 р. №2887 – ХІІ. –Стаття 9.

[10]Науково-практичнийкоментар доКримінального кодексу України.Особливачастина . – До., 2001. – З. 785.

[11]Науково-практичнийкоментар доКримінального кодексу України. – До., 2009. – Т. 2. – З. 472.

[12]Фіолевський Д.П. Адвокатура. – До., 2007. – З. 115.

[13] Правилаадвокатськоїетики,схваленіВищоюкваліфікаційноюкомісієюадвокатури приКабінеті міністрів України 1жовтня 1999 р.

[14] Правилаадвокатськоїетики,схваленіВищоюкваліфікаційноюкомісієюадвокатури приКабінеті міністрів України 1жовтня 1999 р.

[15]Конституція України.Прийнята нап’ятійсесіїВерховної Заради України 28червня 1996 року. –Стаття 32.

[16]Конституція України.Прийнята нап’ятійсесіїВерховної Заради України 28червня 1996 року. –Стаття 63.

[17]ВарфоломієваТ.В., Гончаренко С.В.Науково-практичнийкоментар в Україну «Про адвокатуру».Законодавство про адвокатуру йадвокатську діяльність: Зб.нормат.Актів. – До., 2003. – З. 57.

[18]Фіолевський Д.П.Судова влада йправоохоронна система в Україні. – До., 2006. – З. 248-250.

[19]Фіолевський Д.П. Адвокатура. – До., 2007. – З. 111-113.

[20]Полешко А.Щодоадвокатськоїтаємниці // Право України. – 2008. - № 3. – З. 135-136.

[21] Адвокатура України:правоверегулювання йсудова практика. – До., 2003. – З. 459-461.


Схожі реферати:

Навігація