Реферати українською » Государство и право » Правові засади оптімізації Використання спеціальніх кріміналістічніх знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України


Реферат Правові засади оптімізації Використання спеціальніх кріміналістічніх знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України


>Реферат

>Правові засадиоптимізаціївикористанняспеціальнихкриміналістичних знань вобліковійдіяльностіекспертноїслужби МВС України


>ВСТУП

 

>Неналежнеправоверегулюваннявикористанняспеціальнихкриміналістичних знань вобліковійдіяльностідоволісуттєвомінімізуєпотенційніможливості,закладені вконцепціїінтегративноїмоделівикористанняспеціальнихкриміналістичних знань укримінальномусудочинстві,адже невідповідає принципузв’язкукриміналістичноїідентифікації ізпроцесомпізнання тадоказування укримінальномусудочинстві.

сучаснийваріантправовоїрегламентаціївикористаннярезультатівкриміналістичноїобліковоїдіяльності вкримінальномупроцесі,свідчить про ті, що проблема далека відвирішення, божодназі статейдіючого КПК України неміститьконкретноївказівки наце. Зданим виглядомкриміналістичноїдіяльностіопосередкованопов’язані ст. 2, 4, 22 КПК України, щовимагають відправоохороннихорганів вкожномувипадкувиявленняознакзлочинувживання всіхпередбачених закономзаходівщодовстановленняподіїзлочину,осіб,винних ускоєннізлочину, й до їхніпокарання,всебічного,повного таоб’єктивногодослідженняобставин справ.Крім того, ст. 199 КПК Українислідчомунадано право,винестиухвалу провилучення чивідбираннязразківзразків,проте в цьомувипадку дана нормапов’язується лише ізпроведенняекспертизи.


>Правові засадиоптимізаціївикористанняспеціальнихкриміналістичних знань вобліковійдіяльностіекспертноїслужби МВС України

>Деякіаспектиправовоїрегламентаціїобліково-реєстраційноїдіяльностірегламентовані нарівні законів.

Так ст. 9 Закону України «Прооперативно-розшукову діяльність» та ст. 11, п. 11 й 13 Закону України «Проміліцію»,передбачаєтьсяможливістьотриманнязразків дляпорівняльногодослідження;інформації, щоміститься вреєстраційних системах, атакож правоміліції вестиоблікиосіб,предметів,фактів тавикористовуватиданіцихобліків,проводитиреєстрацію,дактилоскопіюосіб,взятих подварту,затриманих запідозрою вскоєннізлочину,обвинувачених вскоєннінавмиснихзлочинів [2; 3].

Законом України «Проінформацію»регулюютьсявідносини, щовиникають приформуванні тавикористанніінформаційних систем йбанківданих, котрінаправлені на захистінформації й правсуб’єктів, щоберуть доля вінформаційних процесів [1].

>Повнішевикористанняспеціальних знань вобліково-реєстраційнійдіяльностіпідрозділівЕкспертноїслужби та Департаментуінформаційнихтехнологій МВС Українирегламентуєтьсявідомчиминормативно-правовими актами:Настановою «Про діяльністьекспертно-криміналістичноїслужби МВС України» (>затвердженої наказом МВС України № 682 від 30серпня 1999 р.;Інструкцією «Про порядокфункціонуваннядактилоскопічногооблікуекспертноїслужби МВС України» (>затвердженої наказом МВС України № 785 від 11.09.2001 р.;Інструкцією «Про порядокрозподілу тавиконанняповноваженьміжструктурнимипідрозділамиорганіввнутрішніхсправ ізформування тавикористанняавтоматизованихобліківІнтегрованого банкуданих УМВС» таІнструкцією «Про порядокформування тавикористання органіввнутрішніхсправінтегрованого банкуданихоперативно-розшукового йпрофілактичногопризначення» (>затверджених наказом УМВС України вЛуганськійобласті № 254 від 23.11.2004 р. «Проавтоматизованіінформаційнісистемиорганіввнутрішніхсправ України вЛуганськійобласті»; наказом МВС України № 1395 від 17.11.2003 р. «Проінформаційнісистемиорганіввнутрішніхсправ» [8; 9; 11; 12].

В частности,Настановою про діяльністьекспертноїслужби, вякостіоднієї із формвзаємодії ізіншимипідрозділамиорганіввнутрішніхсправ ізпитаньзастосуваннятехніко-криміналістичнихзасобів передбаченевивченняматеріалівкримінальнихсправ занерозкритимизлочинами, із місць скоєння яківилученісліди ііншіречовідокази, дляздійсненнязаходівщодо їхньогоцілеспрямованоговикористання врозкриттізлочинів.

>Нормативний аспектпроблемноїситуаціїтіснопов’язаний ізїїнауковоюстороною.Відсутністьефективного правовогомеханізмупояснюєтьсяслабкимтеоретичнимопрацьовуванням запитання.Робіт потеміоптимізації правовогорегулюванняреєстраціїсьогоднічимало.

>Основноютеоретичноюустановкоює ті, щодовідки за результатамиперевірки пообліках,повинні бутивіднесені докатегорії «>іншихдокументів», щозалучаються до справ [1; 11].

>Є.І.Зуєв, В.М.Тертишник, С.В.Слинькопропонуютьнадатиїмзначенняписьмовихдоказів (ст. 83 КПК України), анеобхідноюумовою для цоговважатиобов’язковістьперевірки їхнізмістузасобами,передбаченимикримінально-процесуальним законом .

>О.О. Бондаренко,запропонувавдоповнити год. 1 ст. 66 та год. 4 ст. 97 КПК Україниположеннями, котрі надавали б правослідчомувимагатитакож інадаватиконсультації.Щодоконсультаційвінвідзначає: «…такіконсультації всамостійномувиглядіматимутьпроцесуальне, але й недоказовезначення.Консультаціямобізнанихосіб увиглядідовідковоїдіяльності,отриманих за межамислідчих йсудовихдійсліднадаватидоказовезначення як «>іншим документам»,якщо у якихвикладеніобставини, щомаютьзначення для справ (год. 2 ст. 65, ст. 83 КПК)» [4].

>Дійсно,довідкиперевірки закриміналістичнимиобліками,засновані наідентифікаційнихдослідженнях,мають практично усіатрибути судновогодоказу: а)висновок прототожністьґрунтується надослідженнівластивостейототожнюваногооб’єкту, б) задопомогоюспеціальнихнауково-технічнихзасобівкриміналістики; в)отриманий увстановленому законом порядку ізналежнихпроцесуальнихджерел [2, з. 78]. В.А.Жбанков з цого приводузазначив: «...довідкаперевірки закриміналістичнимоблікомвідповідає усімвимогам документа:належності,допустимості,достовірності тадаєпідставурозглядатиїї якдоказ [15, з. 655]».

>Проте, чиможуть бутивіднесенідані,отримані врезультатіперевірок закриміналістичнимиобліками до «>іншихдокументів»?

>Відповідно до ст. 65 КПК Українидоказами укримінальнійсправієбудь-якіфактичнідані, наоснові які, увизначеному законом порядку, органдізнання,слідчий та судвстановлюютьнаявність чивідсутністьсуспільнонебезпечногодіяння,винність особини, щоскоїлацедіяння таіншіобставини, котрімаютьзначення для правильноговирішення справ.

Цепред’являє низкувимог додоказу.

>Головним длявизнаннядоказу усправі,євирішення запитання про ті, чивідносятьсяобставини іфакти, длявстановлення яківінвикористовується, до кола тихий, якімаютьістотнезначення для правильногорозгляду йвирішеннякримінальної справ й, тім самим,підлягаютьдоказуванню,тобтоналежністьдоказів [13, із 42-го].Результатиперевірок заоблікамивідповідаютьційвимозі,адже їхніоб’єктизнаходяться впричинно-наслідковомузв’язку ізподієюзлочину.

>Іншоювимогою, щопред’являється додоказу,є «>допустимість», згідно ізякою неповинні матірюридичноїсилидокази,отримані: 1) безроз’яснення особам, щоприймають доля вслідчій дії,наданим ним законом прав (ст. 53 КПК); 2) зджерелдоказів, невказаних в год. 2 ст. 65 КПК, задопомогоюслідчихдій, непередбачених КПК, чи шляхомпроведенняслідчихдій допорушеннякримінальної справ (завиняткомоглядумісцяподії,накладенняарешту накореспонденцію,зняттяінформації ізканалівзв’язку), арезультатіпоказань, котріґрунтуються начутках тощо.

Ззмісту ст. 66 КПК Українивиходить, що особа, котрапровадитьдізнання,слідчий, прокурор й судзбираннядоказівздійснюють шляхом:
а)провадженняслідчихдій; б)процесуальнихдій встадіїпорушеннякримінальної справ –отримання таперевірказаяв таповідомлень,витребуванняпояснень,призначеннядокументальнихперевірок,ревізій;
в)витребуваннядокументів тапредметів; р)прийняттяповідомлень тапредметів,документів відучасниківпроцесу,підприємств,організацій тапосадовихосіб йгромадян, котріможутьвстановитинеобхідні усправіфактичнідані; буд)отриманнязразків дляпорівняльногодослідження.

Упередбачених закономвипадках особа, котраздійснюєдізнання,слідчий, прокурор й суд усправах, щоперебувають у їхньогопровадженні,вправідоручитипідрозділам, котріздійснюютьоперативно-розшукову діяльність провестиоперативно-розшукові заходь чивикористатизасоби дляотриманняфактичнихданих, щоможуть бутидоказами укримінальнійсправі.

Отже,результативикористанняданихкриміналістичнихобліків, невідповідаютьцимвимогам,оскільки КПК невстановлюєпроцесуальноїформицієї дії, арезультатидосліджень, згідно ізвимогами гол. 6 «>Настанови про діяльністьекспертно-криміналістичноїслужби МВС України»оформлюютьсядовідкою ф. № 15, Якапідписуєтьсяспівробітником, щоздійснювавперевірку, атакожкерівникомпідрозділу. Надовідцієпозначка «Укримінальнусправу непідшивати».Такожвідсутнєчіткерегулюванняможливостівитребуванняінформації, щоміститься вкриміналістичнихоблікахстосовностадіїкримінальногопроцесу.Втім, вбагатьохвипадкахнеобхідністьперевірки заекспертно-криміналістичнимиоблікамивиникаєсаме настадіїпорушеннякримінальної справ. Однаккримінальний процес, щопередуєдосудовомуслідству, вякомуздійснюютьсяприйом,реєстрація,дослідженняінформації проскоєнийзлочин,приймаютьсярішення пропорушеннякримінальної справ, способами,передбаченими в ст. 97 КПК, на свійчергупотребуєналежноїправовоїрегламентації, на щослушнозауважують В.С.Зеленецький,Є.Д.Лук’янчиков таінші [11, з. 261].Врешті-решт,діючий КПК нерегламентуєдослідницьку діяльністьспеціаліста повикористаннюкриміналістичнихобліків,назвупроцесуального документа, вякомувикладенірезультатидослідження.

Томуслідпогодитися ізН.І.Довженком у борезультатиперевірки закриміналістичнимиобліками неможутьрозглядатися якдоказ увигляді «>іншого документа» [9, з. 76].

Дляперевіркирезультатіввикористаннякриміналістичнихобліків тавведення їхні укримінальний процес,слідчий, згідно ст. 196 КПК України,призначаєвідповіднукриміналістичнуекспертизу. При цьомувтрачається годину,затягуютьсятермінирозслідуваннякримінальнихсправ.

>Втім,більшістьіснуючихнауковихрозробок ізданого запитання,представляють не скількиновіконструкції,засновані на передовоготеоретико-методологічномуґрунті, стількикомпромісніваріанти, щопристосовуютьіснуючінорми дотрадиційнихтеоретичних догм тавідрізняються відколишніх норм словами, а чи несуттю.

Нарозробкуконструктивнихнормативнихвирішеньпроблемикримінально-процесуальноговрегулюванняобліково-реєстраційноїдіяльностінаважуютьсясьогоднінебагатовчених (>Ф.Г.Аміньов, А.В.Гусєв,Н.І. Довженка,Р.Є.Дьоміна,В.І. Пашко,Р.А. Усманов .Зрештою іїхнінормативніпропозиції,зазвичай, нейдуть далі окремих, частоздебільшередакційнихзмінкримінально-процесуального закону. Таким чиномвиникаєситуація, колирозробникам закону, щодорікають увідсутностічіткого правовогорегулювання, впринципі немає із чогообирати: банкнауковоїпродукції непропонує системноговирішенняпроблеми.

>Звичайно, ми непретендуємо напрофесійнийпідхід дооптимізації норм КПК,адже доктринаоптимізаціїкримінально-процесуальногозаконодавствамаєпередбачати:врахуванняпідходів довизначення способусистематизаціїінноваційнихідей, якскладовоїчастинипроцесуоптимізації норм (>консервативний таконструктивний);чіткуструктуризаціюкримінальногосудочинства;диференційованийпідхід доструктурисудочинства;оптимізаціюконкретнихправовихтехнологій,конструкцій,інститутів танорм-статей КПК України.

Наша позначка –виявленнялишедеякихаспектівдоктриниоптимізації правовогорегулюваннявикористанняспеціальних знань вобліковійдіяльності:правотворчоїпотреби,взаємодіїкримінально-процесуальноїдіяльності,законодавства, практики таін.

>Слідвважатипозитивнимнамаганнязаконодавця в новому КПК Українирозширитиформивикористанняспеціальних знань та колопроцесуальнихзасобівперевіркизаяв йповідомлень. Навідміну відчинного, упроекті КПК України,регулюєтьсяконсультативна діяльністьспеціаліста вписьмовійформі (ст. 70), атакож його доля впопереднійперевірціінформації прозлочин (ст. 198, 199);можливістьпризначеннясудовоїекспертизи допорушеннякримінальної справ (п. 7 ст. 275);можливістьпоміщеннязнарядь скоєннязлочину докриміналістичнихколекційекспертнихустанов (ст. 163) [5, з. 92].

Звикладеного можназробитивисновок:застосування комплексногопідходу дозаконодавчого тавідомчого нормативно-правовогорегулюваннявикористанняспеціальних знань вобліковійдіяльності.

>Законодавчеврегулюванняпотрібує розробкиновоїефективноїнормативноїтехнологіїкримінально-процесуальногорегулюваннявикористанняспеціальних знань вобліковійдіяльності, щоспирається не так насукупністьрозрізнених норм, але вціліснийправовийінститут,ціліснуконцепцію.Цяідеяобґрунтовується результатамиопитуванняпрактичнихпрацівників. Так 100%слідчих таекспертіввисловились задоцільністьврегулювання у КПК Україниінституту,який біпередбачаврезультатіввикористанняспеціальних знань вобліковійдіяльності, якдоказів.

>Якийвигляд винна матірархітектура тазміст цого правовогоінституту ізогляду тих, щоознакою правовогоінститутуєвідокремленість? Чиозначаєце, щонормикримінально-процесуального закону, щорегламентуютьвикористанняспеціальних знань вобліковійдіяльностіповинні бутирозташовані в одномурозділі (чипідрозділі)?

>Р.Є.Дьоміна узв’язку ізцимзазначила: «… у КПК винен бутирозділ,пов’язаний ізособливостямивикористання вдоказуваннікриміналістичнихобліків» [8, з. 15].

>Протевирішення цого заподіяння якщоприречено науспіх лише заумовибагаторівневого правовоговрегулювання,аджерозробка,наприклад, порядкуотримання,надання тавикористанняобліковихданих у рамкахлише КПКприведе до йогозайвоїгроміздкості. Уданомувипадкуцей порядок винен бутипередбаченийвідомчиминормативними актами,тобтовідповіднимпосиланням на «>передбаченізаконодавствомобліки». АлізгаданіЗакони «Прооперативно-розшукову діяльність», «Проміліцію»нічогоподібного в цьомувідношенні непередбачають.

>Уважаючи наце,технологіямоделювання правовогоінститутувикористанняспеціальних знань укриміналістичнійобліковійдіяльності виннапередбачити:

1.Ухвалення закону, вякому були бпередбаченіпринципипобудови тафункціонуванняреєстрації,об’єкти,видикриміналістичногообліку, порядокотримання,надання,перевірки тавикористанняінформації,обов’язокописуслідчим (>спеціалістом) вінформаційно-пошуковихкарткахвідомостей проречовідокази,направлення їхнього ворганикримінальноїреєстрації та постановки наоблік,інші запитання.Данийнормативно-правовий актслідназвати Закон України «Прооблік таоблікову діяльність управоохоронних органах».

2.Внесеннязмін тадоповнень додіючихнормативнихактів, щорегулюютьоблікову діяльність.

3.Розробка в КПКпідрозділу,пов’язаного ізособливостямивикористання вдоказуванніобліковоїдіяльності.

>Данийпідрозділ винен бутипоміщений врозділі 1 «>Загальніположення»глави 5 КПК України «>Докази»,адже усіманіпуляції ізінформацією укримінальномупроцесіє нечиміншим, якрізними напрямамидоказування,тобто основаінституту. Томунормиглави продокази тадоказування,мусятьмістити всобізагальні ідеїщодокримінально-процесуальноговикористаннярезультатівобліковоїдіяльності, котрімають бутизастосовані не лишебезпосередньо вдоказуванні, але й ікорисні дляіншихнапрямів їхнівикористання.

Уданомупідрозділінеобхіднопередбачитинаступне:

·повноваженняорганів тапосадовихосіб, котрібезпосередньоздійснюютькримінально-процесуальнепровадження (>вказаних у год. 1 ст. 66 КПК), ізнаданнядорученьщодоперевірок закриміналістичнимиобліками;

·процесуальнеоформленняотриманнярезультатівобліковоїдіяльності та формувідповідного документа;

·можливість таумовивикористаннярезультатівобліковоїдіяльності якдоказів.

Уіншихрозділах (розділах) КПК Українислідпередбачити:

· правослідчогонадаватидорученнящодоперевірок закриміналістичнимиобліками;

· порядоквикористанняспеціальних знань вмоніторингукримінальнихсправ (>первіснийобліккримінальнихсправ);

· праваучасниківпроцесузаявлятиклопотання пронаданняданихкриміналістичнихобліків увипадках, колиціданіможуть матірзначення длявідстоювання нимисвоїхінтересів.

>Перш напотребуютьпроцесуальноїрегламентаціїрезультативикористанняспеціальних знань дляперевірок закриміналістичнимиобліками, яксамостійніджереладоказів.Результативикористанняспеціальнихкриміналістичних знань уобліковійдіяльностімусять бутиоформлені увиглядівисновкуспеціаліста,якиймає силуджереладоказів. Ценадастьможливістьвикористанняекспертнихтехнологій безпризначеннясудовоїекспертизи вумовахдефіциту години,наприклад, устадіїпорушеннякримінальної справ,ухваленнітактичнихрішень тощо.

Томуслід внестизміни додругоїчастини ст. 65 КПК України,виклавшиїї внаступнійредакції:

«>Ціданівстановлюються:показаннямисвідка,показаннямипотерпілого,показаннямипідозрюваного,показаннямиобвинуваченого,висновкомексперта,висновкомспеціаліста,речовимидоказами, протоколамислідчих йсудовихдій таіншими документами».

Це,відповідно,потребуєвнесеннязмін й дотретьоїчастини ст. 66 КПК України, вякійслідврегулюватиможливостівикористанняданоїінформації призбираннідоказів,виклавшиїї утакійредакції:

«Упередбачених закономвипадках особа, Якапровадитьдізнання,слідчий, прокурор та суд усправах, щознаходяться в їхньогопровадженні,вправідоручитипідрозділам, щоздійснюютьоперативно-розшукову діяльність, провестиоперативно-розшукові заходь,установам, щоздійснюютьведеннякриміналістичнихобліків таколекцій, провестиперевірки закриміналістичнимиобліками, дляотриманняфактичнихданих, котріможуть бутидоказами покримінальнійсправі».

>Результатиперевірок закриміналістичнимиоблікаминадаютьсяособі, щопровадитьдізнання,слідчому, прокурору та суду уформі з висновкамиспеціалістів».

>Введення ворбітукримінально-процесуальногодоказуваннявисновкуспеціаліста за результатамиобліковоїдіяльності поконкретнихкримінальнихсправах, яксамостійногоджереладоказів,актуалізуєнеобхідністьвирішення низькіпитаньщодо йогодопустимості укримінальномупроцесі.

У цьомусенсіпотребуєврегулюванняправовиймеханізмвитребування танаданнявисновкуспеціаліста.Вирішення цого запитаннябачиться так.Ґрунтуючись наконцепціїправовоїрегламентаціїдослідчогокримінальногопроцесу,розробленої В.С.Зеленецьким,якийзапропонував уструктурі КПК Українивиділити його увиглядісамостійногорозділу подназвою «>Дослідчийкримінальний процес» [11],вважаємодоцільнимврегулюватипроцесуальну формувикористанняспеціальних знань вобліковійдіяльності.Пропонуєтьсядоповнити главу «>Перевірказаяв,повідомлень таіншоїінформації прозлочини»статтею «>Доручення пропроведенняперевірок закриміналістичнимиобліками»,виклавшиїї втакійредакції:

1.Якщо припровадженні позаявах чиповідомленнях продіянняпотрібнінаукові,технічні чиіншіспеціальнізнання органдізнання,слідчий, прокурор чи суддоручаютьпосадовим особамекспертнихустанов, щоволодіютьнеобхіднимиспеціальнимизнаннями,проведенняперевірок закриміналістичнимиобліками.

2.Рішення продорученняперевірки закриміналістичнимиоблікамиоформлюєтьсяпостановою органудізнання,слідчого, прокурора йсудії чиухвалою суду.

3. Порядок та рядкипроведенняперевіркивстановлюютьсявідомчиминормативними документами.

Уданомувипадку дляврегулюванняправовідносин «>слідчий-спеціаліст»потрібновинесеннявідповідноїпостанови, Яказабезпечить:
а)визначеність таплануванняцихвідносин; б) відповідальністьспеціаліста заділянку роботи іздоказовими фактами привиконанніпроцесуальнихфункцій «>слідчий –керівникустанови, де працюєспеціаліст».

>Оформленнярезультатіввикористанняспеціальних знань вобліковійдіяльності увиглядівисновкуспеціалістаобліковогопідрозділу,якиймає статусджереладоказів,підвищуєступіньвідповідальностіспеціаліста,отже вкримінально-процесуальномукодексімає бутипередбаченаобов’язковість йогопопередження за дачузавідомо неправдивоговисновку.

Увідомчихнормативно-правових актах (>Настанові про діяльністьекспертноїслужби МВС України,Інструкціях про порядокформування тавикористання органіввнутрішніхсправінтегрованого банкуданихоперативно-розшукового йпрофілактичногопризначення)пропонуєтьсячітковизначити права,обов’язкиспівробітників, щоздійснюютьпошуково-аналітичну діяльність, порядоквиконанняперевірок йвзаємодіїзіслідчими таоперативнимипідрозділами, атакожіншимипідрозділамиекспертноїслужби,уніфіковану формуінформаційно-пошуковоїкартки «>Злочин».


>ВИСНОВКИ

>криміналістичнийспеціальнийзнанняекспертна служба

>Наведена правова модельінститутувикористанняспеціальнихкриміналістичних знань уобліковійдіяльності, непретендує наостаточневирішенняпроблемививеденняцієїформиспеціальних знань ізправової «>тіні». Проведено робота –лише результатаналізусучаснихпереконаньвчених тапрактиків,якиймаєсприятисистематизаціївикористанняспеціальнихкриміналістичних знань уобліковійдіяльностіекспертнихпідрозділів МВС України тачіткомуфункціонуваннюзапропонованоїінтегративноїмоделі, яксучасногоінструментуоптимізаціїтехніко-криміналістичного забезпеченнярозслідування тапопередженнязлочинів.


>ЛІТЕРАТУРА

 

1. Пашко В.І. Наукові й методичні основи організації та використанняекспертно-криминалистическихучетов органів внутрішніх справ:дис. … кандидатаюрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза
/ Пашко Володимир Іванович. – До., 1995. – 179 з.

2. ПашкоВ.І.Можливостівикористанняекспертнихкриміналістичнихобліків урозслідуваннізлочинів /В.І. Пашко //Наукові розробкиакадемії –вдосконаленнюпрактичноїдіяльності тапідготовкикадріворганіввнутрішніхсправ (за результатаминауково-досліднихробіт у 1993році):Матеріалинауково-практичноїконференції.Київ, 1-2 лютого 1994 року. –Київ: Українськаакадеміявнутрішніхсправ, 1994. – 296 з.

3. Первушин В.М. Розслідування крадіжок предметів антикваріату: Посібник / В.М. Первушин / Під ред. А.І. Гурова. Санкт-Петербурзький Університет МВС Росії; Академія, економіки й безпеки життєдіяльності; ВНДІ МВС Росії. – СПб.: Фонд «Університет», видавництво «>Лексикон». 2001. – 136 з.

4.Переверза Про.Подоланнязавідомонеправдивихпоказаньдопитуваного задопомогоюекспертиз уході досудовогослідстві / Про.Переверза // Право України. – 2002. – № 12. – З. 75-77.

5.Полещук О.В. Теорія і практика застосування спеціальних знань у сучасному кримінальному судочинстві / О.В.Полещук, С.В.Саксин, В.В. Яровенко. – М.: Видавництво «>Юрлитинформ», 2007. – 232 з.

6. Розслідування крадіжок,совершенних з квартир:Учеб. посібник. – Волгоград:ВСШ МВС СРСР, 1990. – 60 з.

7. Розслідування розкрадань чужого майна:Учеб. Посібник
[В.С. Корнелюк, В.В. Пушкарьов, О.П.Резван, М. В. Суботіна]; / під ред. О.П.Резвана, М. В.Субботиной. – Волгоград: ВА МВС Росії, 2001. – 104 з.

8. РоманюкБ.В.Сучаснітеоретичні таправовіпроблемивикористанняспеціальних знань удосудовомуслідстві:Монографія / БогданВасильович Романюк. – До.: Національнаакадеміявнутрішніхсправ України, 2002. – 196 з.

9.Рубашкин В.Ш. Онтологія: від натурфілософії до наукового світогляду і інженерії знань / В.Ш.Рубашкин,Д.Г. Лахуті // Питання філософії. – 2005. - № 1. – З. 64-81.

10. Садовський В.М. Підстава загальної теорії систем.Логико-методологический аналіз / В.М. Садовський. – М.: Вид-во «Наука», 1974. – 278 з.

11.СегайМ.Я. Судова експертиза матеріальних слідів-відображень (проблеми методології) /М.Я.Сегай,В.К.Стринжа. – До.: «>Iн Юрі», 1997. – 174 з.

12.СегайМ.Я., КобзарС.І.Онтологічніпередумовиформуванняслідів рук такгносеологічніаспекти їхнікриміналістичногодослідження /
>М.Я.Сегай,С.І. Кобзар //Криміналістичнийвісник:Науково-практичнийзбірник. – До.:ДНДЕКЦ;НАВСУ, 2004. – № 2 (2). – З. 11-18.

13.СегайМ.Я. Методологія судової ідентифікації / Михайло ЯковичСегай / Відп. ред.Ароцкер Л.Є. . – До., вид. РІО-92 МВС УРСР, 1970. – 256 з.

14. ТурчинД.А. Польова криміналістика і її практичне застосування:Научно-практическое посібник /Д.А. Турчин, І.С.Чижиков / Під ред. проф.Е.П. Іщенко . – М.: Видавництво «>Юрлитинформ», 2006. – 144 з.

15. ТурчинД.А. Теоретичні основи вчення сліди в криміналістиці / Дмитро Панасович Турчин. – Владивосток: Вид-во Далекосхідного ун-ту, 1983. – 187 з.

16. УкраїнцівБ.С. Проблема активності відображення /Б.С. Українців // Питання філософії. – 1972. – № 11. – З. 78-90.


Схожі реферати:

Навігація