Реферати українською » Государство и право » Кріміналістічні знання та їх Трансформація в діяльність суб'єктів спеціальніх знань


Реферат Кріміналістічні знання та їх Трансформація в діяльність суб'єктів спеціальніх знань

 

 

 

 

 

 

>РЕФЕРАТ

>Криміналістичнізнання та їхнітрансформація в діяльністьсуб’єктівспеціальних знань

 


>Негативніфактори, котріускладнюютьрозслідуваннязлочинів,актуалізуютьпошук дійовихзаходівборотьби із ними, одним із якієрозширення тазміцненнядоказовоїбази зарахунокматеріальнофіксованоїінформації,зосередженої уматеріальних «>слідах-відображеннях», котрівизначаютьспецифікупізнанняобставинминулоїподії,відображеної вматеріальномусередовищі.

Унаукознавствізазначається, щооптимізація –цеявище, яку можнахарактеризувати задопомогоюпоняттядіяльності (>теоретичної тапрактичної). Узв’язку ізцимдоречнопоняття «>діяльності»підвести допоняттяцілеспрямованогопроцесу.Діяльнісніконцепціїнаголошують, щоперетворюючий характердіяльностідозволяєїїсуб’єктупостійновиходити замежінаявноїконкретноїситуації, томузакономірностірозвиткудіяльностімаютьвнутрішнюєдність, котравідображаєєдністьгносеологічного тапраксеологічногоаспектів [6; 87].Найважливішезначеннядіяльнісногопідходуполягає до того, щовіндаєзмогупроцесуалізації тапредставленнясоціальноїінституції талюдини, яксистемидій увиглядіконкретнихвимог доорганізаціїдіяльності вконкретнихситуативних контекстах.

Предметомпраксеологіїєзагальнізакономірностілюдськоїдіяльності, котріобумовлюютьїїефективність.Поняття «діяльність», на думку В.О.Лекторського,відіграєособливу рольпізнанні систем, Яказумовлена не лише тім, щоохоплюєпроцесисистеми, а і тім, що воно тадаєзмогувідобразити їхнідинаміку .Кожненауковепоняття прививченніоб’єктівутворюєвідповіднутеоретичну перспективу.Однією ізважливихособливостейпоняття «діяльність»є ті, щосамезавдякиутворюваноюїйтеоретичнійперспективіз’являється заможливепобудовадинамічноїмоделісистеми, вданомувипадкумоделі, Яказабезпечувала боптимальневикористаннясистемиспеціальнихкриміналістичних знань укримінальномусудочинстві.

>Першимкроком уїїпобудовієчіткеусвідомлення кола знань, щоповинніскластицю систему,конкретизувати якуможеаналізтрансформаціїкриміналістичних знань у діяльністьсуб’єктівспеціальних знань,визначенняоб’єкта та предмета Сучасноїкриміналістики йсудовоїекспертології,закономірностей, щовивчаються ними,поглядів на їхньогозміст й систему.

>Зазначимо, щослідрозрізнятикриміналістику як науку таучбовудисципліну.Першадосліджуєзакономірностізлочинноїповедінки тазлочинноїдіяльності,зокремаїїокремі народи,види тагрупи,механізм їхнівідображення вджерелахінформації, атакожособливостідіяльності ізрозслідування йпопередженнязлочинів,розробляє наційосновізасоби таметодирозслідування тапопередженнязлочинів ізметоюналежногозастосуванняматеріальних йпроцесуальних норм.

>Отож,криміналістика, якприкладна наука,нерозривнопов’язана ізвідповідноюгалуззюсоціальної практики, дляоптимізаціїякої вонрозвивається,тобто ізкриміналістичноюпрактикою (>діяльністю).

Друга –учбовадисципліна, щоформує устудентів-юристів як комплекссутокриміналістичних знань танавичок, котріреалізуються прирозслідуваннізлочинів, то йсукупність знань танавичок, щопотрібні привстановленні тадоказуванніюридичнихфактіввзагалі.

>Створенняконцепціїоб’єкту й предметакриміналістики як наукитриває.

>Однією ізпершихєемпірична прагматичнаконцепція предмета, згідно ізякоюкриміналістикавизначається як наука проприйоми заспособирозкриття,розслідування тапопередженнязлочинів. якбачимо, предметкриміналістикище ненабувчіткоговідділення від предметаіншихсуміжних наук, щообслуговуютьрозкриття,розслідування тапопередженнязлочинів.

>Подальшомуперегляду предметакриміналістикиспонукалапоявановоїнауковоїпарадигми, котрасупроводжуваласяпосиленнямувагикриміналістів до проблемметодології,логіки,філософії.

Праворуч до того, щосвоєріднимкриміналістичним модулем,неподільнимелементом (завиразомР.С.Бєлкіна), «>цеглою», Яказнаходиться уфундаментіпобудовікриміналістики,вважаєтьсяслід.

>Утім,розумінняматеріальнофіксованихслідів-відображень, яквідображеннязовнішньогорельєфувідображуваногооб’єктувтратилосвійуніверсальний характер, впроцесівідображенняпочалирозрізняти не лишевідображуваний тавідображаючийоб’єкти,механізмвзаємодії, а ізасобивідображення,іманентніякості: а)генетично усісліди, щоєвідображеннямконкретноїподіїзлочину,маютьєдинеджерело й томувиступають як система; б)генетичнаєдністьпередбачає таобумовлює їхніінформаційнуєдність, аце означати, щокожнийслідмістить своюпорціюінформації проподію, а системаслідів (комплекс) – всюнаявнуінформацію провідображаючийоб’єкт –злочин; в)слід – результатвідображення, безвідображення немаєсліду.Відображенняотрималиінформаційнуінтерпретацію,сформувалася системазасобів,методів та формвилучення,обробки,зберігання тавикористанняінформації, щозберігається ввідображенні .

>Злочин –динамічна,обумовленаактивністюзлочинця система.Діяльнісний,активний характерцієїсистемипроявляється вїїфункціях якінтегративномурезультатіутворення тавзаємодіїїїкомпонентів. Тому придослідженнізлочинуінтереспредставляютьрізнівиди таформизв’язку:генетичні, чизв’язкиміж причиною танаслідком;функціональні,тобтозв’язкиміжвзаємозалежнимипроцесами, щодозволяютьробитивисновки про годинунаступуподій, силахвпливу;субстанційні –зв’язкиміжякостямиречі та самоюріччю якцілим, наосновіякої завідомоюякістюроблятьвисновок про самуріч .

>Самерозроблене впрацяхО.О.Ейсмана,І.М.Лузгіна,В.Я.Колдіна,М.Я.Сегая,Г.В.Прохорова-Лукіна,Д.А. Турчина таіншихвчених,криміналістичневчення прозв’язкивзаємодіїслугувалопоявіновоїекспертноїпарадигмиекспертногопізнанняобставинминулоїподії, щовідображена вматеріальномусередовищі. Укриміналістичнійнауці йпрактицісформуваласяідеологія, Якарозглядаєбудь-якеречовеутворення неізольовано, азагальнійструктуріматеріальної обстановкиподії, щодосліджується. При цьомуречовесередовищеподіїрозглядається якціліснийматеріальнийоб’єкт увсьомурізноманітті йогосистемних,функціональних таіншихякостей,зв’язків тавідносин.Такийпідхідвідкривякісноновіможливостікомплекснихдосліджень,підсумовуванняінформації,отриманої зрізнихджерел,подоланнядефіцитуідентифікаційної тадоказовоїінформації .

>Подальшийрозвитоктеоретичних таметодологічних засідоккриміналістики являлатеоретико-доказоваконцепціяїї предмета.

У 1967 р.Р.С.Бєлкін таЮ.І.Краснобаєв,спираючись наположеннятеоріїнаукознавства,зазначили, що предметкриміналістикискладаютьзакономірностівиникнення,виявлення,дослідження,оцінки тавикористаннясудовихдоказів йзасновані напізнанні такихзакономірностейзасоби таметоди судновогодослідження тапопередженнязлочинів .

Ос-кількицевизначення немістиловказівки назасоби таметоди судновогодослідження, як наелемент предметакриміналістики,з’являєтьсяновевизначення предметакриміналістики,сформульованеР.С.Бєлкіним, яку сталокласичним.Згіднейому,криміналістика – наука прозакономірностімеханізмузлочину,виникненняінформації прозлочин та йогоучасників,збирання,дослідження,оцінки тавикористаннядоказів йзаснованих напізнанніцихзакономірностейспеціальнихзасобах і методах судновогодослідження тазапобіганнязлочинам .

Отже,об’єктамипізнання, щоскладають предметкриміналістикиє:

1)закономірностімеханізмузлочину; 2)закономірностівиникненняінформації прозлочин та йогоучасників; 3)закономірностідіяльностікомпетентнихорганівщодозбирання,дослідження,оцінки тавикористаннядоказів; 4)безпосередньо самрезультатинауковихкриміналістичнихрозробок увиглядізасобів,методів таприйомів.

>Втім,Р.С.Бєлкінвиключавкриміналістичну діяльність із числаоб’єктівкриміналістичногоаналізу: «Немає, і неможе бутиніякої «>криміналістичноїдіяльності» впроцесірозслідування,окрімдіяльностіпроцесуальної,оперативно-розшукової чиадміністративно-правової», аоднієї ізостанніхсвоїхробітвзагалі поставивши подсумнів запитання проюридичну природукриміналістики.

Знашогопогляду,цю думкуР.С.Бєлкінаможливо було б бточнішевисловити шляхомпротилежноготвердження:суворокажучи і «>криміналістичну діяльність» миможемо ізповноюпідставоюпідвести подпоняття «>діяльності». Алі для цогопотрібно прианалізіслідчої (>процесуальної,експертної,обліково-реєстраційної тощо)чіткорозрізняти вкожнійпізнавальнійситуації двааспектидіяльності, якпроцесуфункціонуваннясистеми: аспектуактуалізаціїмеханізмівдіяльності та аспектурозгляду «>власнодіяльності», щовиражаєрізні ділянки таформизастосуваннязусильслідчого (>експерта). Узв’язку ізцим,говорячи,наприклад про «>криміналістичну діяльність», миповиннірозуміти неяку-небудьособливу сферуслідчої (>експертної,обліково-реєстраційної)діяльності, аактуалізацію одного ізнайважливішихрегулятивнихмеханізмівїїоптимізації,переведеннявідповіднихметодологічнихнадбань ізпотенційного стану зрозуміти такатегорій впроцесуальне становище, впроцесіякогонадаєтьсяспрямованістьдій таздійснюється контролю над ними. Дляпідсиленняцієїтезизважимо тих, щоостаннім годиноювийшлазначнакількістьнауковоїпродукції (статей,монографічнихдосліджень,підручників ізкриміналістики,зіспеціальнимирозділами), котраміститьпоняття «>криміналістичноїдіяльності» таприсвяченадослідженню проблемкриміналістичноїдіяльності,теоріїкриміналістичного забезпеченняпроцесудоказування, системногопідходу тааналізу .

Це з статтею тадисертаціїР.Г.Домбровського йД.І.Сулейманова,монографії Т.С.Волчецької «>Криміналістичнаситуалогія» (1997 р.), В.В.Крилова «>Розслідуваннязлочинів в сферіінформації» (1998 р.), В.О. Образцова «>Моделізасобів татехнологійрозкриттязлочинів» (2004 р.) та «>Криміналістика:парнікатегорії» (2007 р.),підручники подредакцієюВ.Я.Колдіна, М.П. Яблокова таін.

В.О. Образцов із цого приводузазначив: «>Криміналістична діяльністьрозглядається нами як діяльністьусерединііншоїюридичної таздійснюваної заініціативоюїїсуб’єктівекспертноїдіяльності,співвідношуючись із ними як вид тарід, якчастина (>елемент) таціле». Отже,криміналістична практична діяльність, якінформаційно-пізнавальна діяльністьуповноважених закономосіб повстановленнюдоказовихфактів вконкретнихоперативно-розшукових,слідчих йекспертнихситуаціях,залежно відспецифікизавдань, що стояти перед неюборотьбізізлочинністю,включаєдекількавидів:криміналістична діяльність порозкриттю йрозслідуваннюзлочинів;експертно-криміналістична діяльність таін.Всівидидіяльностіповністю, чичастковоєоб’єктамикриміналістичноговивчення, томуосновні ідеїпраксеологіїмають длянеїметодологічнезначення.

>Чіткерозмежуваннявказанихаспектіврозгляду феноменукриміналістичноїдіяльностіуявляється нам фундаментальноважливим длявірноїпостанови тавирішення низькі проблем,зокремаоптимізаціївикористанняспеціальнихкриміналістичних знань врізних видахдіяльності. До цогосліддодати і ті, щозмістпоняття «наука»ніяким чином неможе бутиредуковано досистеми знань,проте наука – нелишепізнання, вонявляє собоюєдністьживоїпізнавальноїдіяльності (>пізнання) танакопиченоїпізнавальноїдіяльності (>знання). Наукапостає яксоціальнеорганізованестворення знаньпевного роду. Томуаналізнаукової роботи вєдностіїїживої таопредмеченої форм –цеаналізсамоїсутності науки.Дослідженнясоціальнихмеханізмівінтеграції тадиференціації науки,розкриває одну із міжсутності науки яксоціальногоявища.

>СформульованеР.С.Бєлкінимвизначення предметакриміналістикивикликалоновудискусію вюридичнійлітературі,появупраксеологічної таінформаційно-пізнавальноїконцепцій.

>Праксеологічнийпідхід довизначення предмета таоб’єктукриміналістики бувзапропонованийР.Г.Домбровським таотримаврозвиток впрацяхО.О.Ексархопула,В.Я.Колдіна,В.Є.Корноухова, В.О. Образцова, котрірозглядаютьслідчу (>криміналістичну) діяльність, якоб’єкт наукикриміналістики, анаукове (>методологічне) забезпеченняцієїдіяльності – якзміст предметацієї науки .

>ДанізмінислушновиразивВ.К.Гавло та йогоспівавтори:

«>Криміналістикавиходить замежігносеологічнихдуальних схем (>суб’єкт –об’єкт –взаємодія –відображення).Частішаютьспробионтогізації науки впроцесірозвиткудіяльніснихпідходів».

>Іншеявище,притаманнебудь-якійнауці, –диференціація, щопередбачаєвипадки «>переростання» окремихгалузейнауковоїсистемитісних міжскладеноїпідсистеми чизародження нового напрямі унауці, якуїйнеобхідне тапотребує свогомісця всистемісуміжних наук.Впершетакийвипадок усистемікриміналістики*відбувся ізкриміналістичноюекспертизою, послепояви у 1959році з статтеюО.Р. Шляхова «Предмет, метод й системарадянської наукикриміналістичноїекспертизи».Розробкаконцепціїтеоріїкриміналістичноїекспертизи,завдяки роботамкриміналістів узв’язку ізфактичнимвідокремленнямекспертноїдіяльності, щозажадалапоглибленнязагальнихданих вгалузікриміналістики,покликанихїїобслуговуватинабулатенденції дотрансформації усамостійнуправовудисципліну. Це дозволилоО.Р.Шляховузаявити: «>Теорія й практикакриміналістичноїдосяглатепер такогорівня, щоїї можнарозглядати яксамостійну науку, щомаєсвій предмет, метод й систему» .

На адресоюцієїініціативи було бвисловлено низкукритичнихзауважень із боці С.П.Мітрічева,Б.М.Комаринця, Н.О.Селіванова таА.І.Вінберга. В частности, С.П.Мітрічев взв’язку ізцим писавши: «>Відривкриміналістичноїекспертизи відкриміналістикиможе привести доослабленняїїзв’язку ізпрактикою йзниженнярівнянаукової роботи» .

>Одначе, в 1961 р. самА.І.Вінберг,спочаткузапропонувавідею пророзробку набазітеоріїкриміналістичноїекспертизизагальноговчення просудовуекспертизу, а 1973 р., ужеспільно ізН.Т.Малаховською,обґрунтувавнеобхідністьутвореннясудовоїекспертології – науки прозакони йметодологіюформування ірозвиткусудовихекспертиз,закономірностідослідженняоб’єктів,здійснюваних наосновіспеціальних знань, котрітрансформуються до системинауковихпринципів,методів,засобів та методиквирішеннязавданьсудовихекспертиз. У 1976 р.

>А.І.Вінбергвідзначивдоцільністьвключення увизначення предмета науки, до тогочислікриміналістики,вказівки назакономірностіоб’єктивноїдійсності, щовивчаються нею .

>Подальшийетапрозвиткунової науки бувознаменованийвиходом в світломонографіїА.І.Вінберга таН.Т.Малаховської «>Судоваекспертологія (>загальнотеоретичні йметодологічніпроблемисудовихекспертиз)», щовизначилиїї, якгалузьюридичної науки, котрамає «>інтегральний характер»щодоспеціальнихсудово-експертних наук.Багатоавторівробіт ізтеоріїкриміналістики йсудовоїекспертизивіднеслися довиділеннясудовоїекспертології негативно.Така думкаґрунтувалася на бодиференціаціябазових засідок науки не якщосприятитісномувзаємозв’язкуміжекспертною такриміналістичноютехнікою, на засідках союзуміжякимирозвиваласякриміналістика.Цю проблему остаточно невирішено ідотепер.Утім, закласифікацією наук ВАКсудовуекспертизувизначено яксамостійнунауковуспеціальність 12.00.09.

>Остаточнерозділеннякриміналістики тасудовоїекспертологіїзажадаловизначенняоб’єкту й предметаостанньої.

ЗцієюметоюТ.В.Авер’яновавикористалапраксеологічнийпідхід,визначивши тауточнивши всвоїх роботівзагальнутеоріюсудовоїекспертизи, як системусвітоглядних тапраксеологічнихпринципів,теорії таїїоб’єкту –експертноїдіяльності, окремихтеоретичнихпобудов вційобластінауковогознання,методіврозвиткутеорії іпроведенняекспертнихдосліджень,процесів тавідносин . При цьому подоб’єктомзагальноїтеоріїсудовоїекспертизи вонарозуміє самуекспертну діяльність увсієїрізноманітностіїїрізнихаспектів, щорозглядаються вякостідеякої єдиноїсистеми.Втім,авторкавизначення нероз’яснила, що вонрозуміє под «>всієюрізноманітністюрізнихаспектів»такоїдіяльності.Ф.М.Джавадовтакожвважає, щооб’єктомсудовоїекспертологіїєлише самасудово-експертна практика.

>Дещоіншої думидотримуєтьсяспівавтор «>Концептуальних основзагальноїтеоріїсудовоїекспертизи»І.А.Алієв,який включивши у предмет науки просудовуекспертизушироке колопроцесуальних таорганізаційних засідок, тім самимінакшетрактуючисудово-експертну діяльність уякостіоб’єкту науки .

>М.Я.Сегай взв’язку ізцимзазначив: «>Стаєочевидним що без однозначногорозуміннядефініції «>судово-експертна діяльність»,їїструктури тафункціїнеможливорозкрити у адекватнихнауковихпоняттях предмет, структуру,функції та системусудовоїекспертології,об’єктомдослідженняякоїєсудово-експертна діяльність».

>Сутністьтрансформаціїспеціальнихкриміналістичних знань всудово-експертну діяльністьрозкрито у з статтеюМ.Я.Сегая «>Судоваекспертологія – наука просудово-експертну діяльність»,якийвідзначив, щочіткевизначення законів просудовуекспертизупринципівсудово-експертноїдіяльності,дозволяютьстверджувати, що предметомсудовоїекспертологіїохоплюються не лишеметодологічні, а іправові танауково-організаційніосновиекспертноїтеорії й практики .

Таким чином,судово-експертна діяльність, як «>об’єктивована»реальність правового,організаційного танауково-методичного забезпеченняекспертної практики, щооб’єднуєодночаснофункціїінструментуправосуддя тапрофесійноїкорпоративноїдіяльності,визначаєвідповідніфункції й структуруїїнауковогопізнання.

При цьому вартозауважити, щорозмежуванняприроди сигналу та знаку проякостіоб’єктів, щовзаємодіяли под годинупідготовки, скоєння таприхованнязлочину,зумовилипоявуміждисциплінарнихекспертнихвчень («>судовасубстратологія», «>судовапсихономіка», «>судовадокументалістика»), поставило передсудовоюекспертологією заподіяння –>показати системувзаємодіїцих «>онтологічнихблоків», котріутворюютьнаукову основусудово-експертної систематики.

>Виходячи із цого,є усіпідстави говорити протрансформаціюкриміналістичних знань відзагально-професійного доспеціалізованогорівня.Тобто,спеціальнікриміналістичнізнання вгалузікриміналістичноїтехнікитрансформувалися вспеціальнізнання попроведеннюсудовихекспертиз.

>Проте,використанняспеціальнихкриміналістичних знань необмежуєтьсяекспертноюдіяльністю.

>Слідчий надзмозісамостійноефективновикористовувати «>прикладну»криміналістичнутехніку таїїНТЗ уроботі здоказами, щообумовилозалучення ним допроведенняслідчихдійспеціалістів,перш наспеціалістів-криміналістів,введення у кримінальнесудочинствовідокремленого відслідчогопроцесуальногосуб’єкта – «>спеціаліста».

>Сучаснідосягнення науки йтехнікизумовлюютьзакономірневдосконаленнякриміналістичноїтехніки, якрозділукриміналістичної науки, таїї головногоінструментарію –НТЗ, якшвидкозростаючого заобсягом таскладністюпроцесу їхнізастосування припроведенніслідчихдій.

>Виявлення,фіксація тавилученняслідів намісціподії,застосуваннякриміналістичноїтехніки припроведеннііншихслідчихдій,підготовкаматеріалів дляпроведенняекспертногодослідженняскладаєсамостійний,відносноскладний йдоситьоб’ємний,такий, щовимагаєкриміналістичних знаньвисокогорівняспеціалізації, видкриміналістичноїдіяльності.

Цепояснюєтьсянизкою причин.

>Перш на,використанняспеціальних знаньдозволяєоптимізувати заподіяннядослідження,виділившимасиввзаємодій особини із системамирізнихрівнів наосновівизначеннярегіону (>регіонів)взаємодії,регіональнихполів йлогічнихсистемнихсекторіввзаємодії, ізподальшимвивченням систем, що їхніскладають. якслушновідзначаєТ.В.Варфоломеєва,методиотриманняпохіднихречовихдоказіввимагаютькваліфікованогозастосування, що проблематичноздійснитислідчомусамостійно,якийволодієкриміналістичнимизнаннями вмежахосвіти,основне заподіянняякогоорганізуватислідство,зібрати таоцінитидокази.

>Окрім цого,оптимальнетехніко-криміналістичне забезпеченняпроведенняекспертнихдосліджень,підготовкаоб’єктів дляперевірки закриміналістичнимиобліками,такожвимагаєкваліфікованогознання їхні методик,суворогодотримання правилпідготовкипочатковихматеріалів.

Цесвідчить пронеобхідністьзалученняслідчими допроведенняслідчихдій, ізметоюзбиранняречовихдоказів,спеціалістів,компетентних вобластізастосуваннякриміналістичноїтехніки.

>Будь-яка робота,присвяченапроблеміслідчогоогляду,пов’язана ізпитаннямиучастіспеціаліста.Чималоаспектівцієїпроблемивикладені в роботів В.П.Колмакова,В.І. Попова,І.П.Якімова,єактуальними ісьогодні, тому всучаснихумовах діяльністьспеціаліста-криміналістапотребуєвдосконалення.

Цесвідчить пронеобхідністьтрансформаціїспеціальнихкриміналістичних знань нановийрівеньспеціалізації,виділення новогосуб’єктазастосуваннякриміналістичноїтехніки, щовимагаєпоявиспеціальності «>спеціаліст-криміналіст».

>Аналогічнопершомурівнюспеціалізаціїспеціальнихкриміналістичних знань –судово-експертнійдіяльності, миґрунтуємося напраксеологічномупідході, щоприпускаєпоявуновоїбазової фаховоїспеціальності «>спеціаліст-криміналіст»,оптимізаціюправових,методологічних,організаційних танауково-методичних засідокдіяльностіспеціаліста-криміналіста урозслідуваннізлочинів,підвищенняпроцесуального статусувідокремленихсуб’єктівзастосуваннякриміналістичноїтехніки,розширення їхньогофункцій тапоглибленнянауково-методичногорівняспеціалізації.Втім,криміналістичнатехнікарозвивається як Єдиний процес активногозастосування вкриміналістиці всіхможливихсучаснихданих науки йтехніки вборотьбізізлочинністю. Тому теза

>А.І.Вінберга та В. Г.Гончаренка про ті, що «запитаннякриміналістичноїтехнікирозробляються поза штучногорозділення їхнього «дляслідчих» та «дляекспертів»,бо дляїївивчення йоволодінняслідчими йекспертамизаздалегідьвстановлених між немає, авідмінність увикористанніобумовлена їхньогопроцесуальнимифункціями» ,залишаєтьсяактуальною ітепер,тобтосамекриміналістичнутехніку, якскладовукриміналістичної науки,слідвважатиметодологічною базоюдіяльностіспеціаліста-криміналіста.

>Крімцихнапрямів, заслушноюдумкоюВ.К.Стринжі, сферувикористанняспеціальнихкриміналістичних знаньскладають і запитанняведеннякриміналістичнихобліків тавикористання їхніданих вроботіправоохороннихорганів .

>Сьогодніоблікова діяльністьнабулаознакякіснонової заформою тазмістомкриміналістичноїдіяльності, щовиникла настикукриміналістичноїтехніки йоперативно-розшуковоїдіяльності ,системи,елементамиякоїєрізнівидиобліків,ведення які в МВС Україниздійснюютьпідрозділи департаментуінформаційнихтехнологій таекспертноїслужби. Отже,оптимізаціякриміналістичноїобліковоїдіяльностітакожпотребуєпоглибленоїспеціалізаціїкриміналістичних знань.Втім,використанняспеціальнихкриміналістичних знань вобліковійдіяльностіщезнаходиться упевнійправовій «>тіні», що невідповідаєсутіоптимізаціїдіяльності ізрозслідуваннязлочинів, Якаполягає вмаксималізаціїінформації,необхідної длявирішеннязавданькримінальногосудочинства тамінімізації години їхнівирішення. Тому,цей аспектпотребуєналежноїправової,науково-методичної таорганізаційноїпідтримки.


>Висновки

Таким чином,аналізтрансформаціїзагальнихкриміналістичних знань вспеціалізованукриміналістичну діяльністьсуб’єктіввикористанняспеціальних знань,даєзмогузробитивисновок про ті, щооптимізаціявикористаннякриміналістичноїтехніки врозслідуваннізлочинівмаєвідбуватися в видахкриміналістичноїдіяльності:

·судово-експертна діяльність;

· діяльністьспеціаліста-криміналіста;

·облікова діяльність покримінальнихсправах.

Длядосягненняпоставленого заподіяння –посиленняінтегративнихаспектівзміступроцесуТКЗрозслідуваннязлочинів,використанняспеціальнихкриміналістичних знань увказаних видахкриміналістичноїдіяльностімає бутисистематизоване увигляді єдиноїінтегративноїмоделі, котраоб’єднує йякісноскріплюєїїскладовічастини – діяльністьспеціаліста-криміналіста,судово-експертну діяльність таоблікову діяльність поконкретнихкримінальнихсправах.

>криміналістикадоказовийзлочинпраксеологіязнання


>Література

1.Кузьмічов В.С.Криміналістика:Навч.посіб. / Зазаг. ред.

2. В. Г.Гончаренка таЄ.М.Моісеєва / В.С.Кузьмічов,Г.І. Прокопенко. – До.:ЮрінкомІнтер, 2001. – 368 з.

3. Курс криміналістики. Загальна частина / Відп. ред. В.Є.Корноухов. – М.:Юристъ, 2000. – 784 з.

4. Курс криміналістики. Особлива частина вже. Т. 1. Методики розслідування насильницьких ікористно-насильственних злочинів // Відп. ред. В.Є.Корноухов. – М.:Юристъ, 2001. – 634 з.

5.Лекторский В.А.Деятельностний підхід: смерть чи відродження? / В.А.Лекторский // Питання філософії. – 2001. – № 2. – З. 56-65.

6. Лисенка В.В.Криміналістичне забезпеченнядіяльностіподатковоїміліції: (>Теорія та практика):Монографія / ЛисенкаВолодимирВасильович. – До.: Логос, 2004. – 324 з.

7. ЛисиченкоВ.К. Слідчий огляд як спеціальний метод дослідження об'єктів у процесі доведення з кримінальних справ /В.К. Лисиченко //Криминалистика і судова експертиза: Республіканський міжвідомчий збірник наукових кадрів і науково-методичних робіт. – До.: РІО-92 МВС УРСР, 1973. – № 10. – З. 176-182.

8. Ліст Департаментуінформаційнихтехнологій МВС України №>16/1К-428 від 30.01.2008 р.

9. ЛістДержавноїсудовоїадміністрації України №14-918/08 від 30.01.2008 р.



*Стверджуючице, ми,звичайноусвідомлюємо ідиференціальний процестрансформації ізкриміналістики всамостійнуправовунауковудисципліну ісудовоїпсихології,поштовхомякого сталапублікація у 1961році з статтею Ю.В.Івашкіна «>Криміналістика йпсихологія» тавихід у 1967році роботиО.Р.Ратінова «>Судовапсихологія дляслідчих».


Схожі реферати:

Навігація