Реферати українською » Государство и право » Закони та підзаконні нормативно-правові акти


Реферат Закони та підзаконні нормативно-правові акти

Страница 1 из 2 | Следующая страница

ТЕМА

>Закони тапідзаконнінормативно-правовіакти


>Вступ

Право й державанерозривновзаємопов’язані йкожнакраїнабудує своюправову систему,беручи доуваги своїіндивідуальніособливостіісторичногорозвитку.Сучасніправовісистемирізних державвідрізняються одна відодної, ймають своїхарактерніриси.

Самевизначення „правова система”безумовновказує нанаявність вправовійдержавірозгалуженогосистематизованогозаконодавчогозакріплення, якуявляєтьсяпершоосновою уформуванніправовоїсоціальної держави йсуспільства. Такимзакріпленнямєнормативно-правовіакти, котріприймаютьсявідповіднимидержавними органами йрегулюють усісферисуспільного життясуспільства.Саме тому я завжди занеобхіднедослідити самуцю тему,аджевивчення самогопоняття,сутностінормативно-правовихактів якніщоіншенеобхідне самихпоняття держави й права, воно тадаєширокеуявленнящодо прав йобов’язків шкірного громадянина й держави вцілому.Метоюцієї роботиєвивченняособливостейнормативно-правовихактівсучасності,закономірності їхньогостановлення йрозвитку. Так якнормативно-правовіактивідображаютьсоціально-економічнийрозвиток йрівень культури народові те їхнівивченнядозволяєвідновитипоняття просуспільнівідносини,зрозумітимеханізмсуспільства,маючи наувазі права йобов’язки.

>Актуальністьцієї тими,ще і до того, що Україна, яккраїнаоднієїправовоїсистеми, переходити віншуправову систему.Заразздійснюється реформа права в Україні, йвивченняособливостейнормативно-правовихактівдужеважливо на даний момент, так якцедопоможепроаналізуватиукраїнськезаконодавство, дозволитивикористатипозитивнімоменти йуникнутинегативнихнаслідків.

Мета і заподіяннядослідження.Метоюдослідженняєз’ясуваннямісця таролі законів тапідзаконнихнормативно-правовихактів всистемінормативно-правовихактівнезалежної України вконтекстіположеньчинноїКонституції України,тенденційрозвиткузаконотворчості вєвропейських,зокремапостсоціалістичних,країнах таформуванняправової держави.

>Ця позначкаконкретизована укомплексінауково-дослідних завдань,основними із якіє:

·дослідитизмінууявлень про закон йпідзаконнінормативно-правовіакти таїхню роль управовійсистемі вумовахрозподілу влади та дії принципу верховенства права;

·уточнити узв’язку ізцимвизначеннязагальногопоняття закону,розкрити йогоспіввідношення зсуміжнимипоняттями – “>законодавство” й “>законодавчий акт”;

·з’ясуватизміст принципу верховенства закону вумовах дії принципу верховенства права;

·спираючись надосягненнязагальнотеоретичноїправової думи таположенняКонституції України ,уточнити предмет закону тапідзаконнихнормативно-правовихактів йвизначити їхнімежі;

·окреслитинапрямивдосконаленнязаконотворчоїдіяльності тапідвищенняякості законів;

·проаналізуватиіснуючі влітературікритеріїкласифікації законів тавизначитишляхиподальшогоможливогорозширеннявидів законів управовійсистемі України.

>Методологічна основадослідження. У основуметодологіїдослідженняпокладенокомплекснийпідхід доаналізумісця іролі закону тапідзаконнихнормативно-правовихактів всистемінормативно-правовихактів України.Філософсько-методологічноюосновоюдослідженняєпринципи,закони такатегоріїдіалектики.Системний методзастосовувався,зокрема, прианалізі зрозуміти “закон”, “>законодавство”, “>законодавчийакт”,”підзаконнийнормативно-правовий акт” йполягав узалученнікатегоріальногоапаратутеорії систем.Герменевтичний методвикористовувався дляз’ясуваннясмислунормативно-правовихактів,історико-правовий – призверненні до генезису предметадослідження. Методомпорівняльно-правовогоаналізудосліджувались запитання,пов’язані із видами законів та їхнімісцем управовійсистемі, вконституціяхзарубіжних держав, атакожпроблемиделегуваннязаконодавчихповноважень усучаснихдемократичнихкраїнах. Напідставі методупрогнозуванняформулювалисяпропозиціїщодовдосконаленнязаконодавчоїдіяльності в Україні. Уданійроботі япрагнув вестидослідження,спираючись на принцип верховенства права, щовтілюється,насамперед, упринципі верховенстваКонституції,закріпленому неюпріоритетіневід’ємних таневідчужуваних прав й свободлюдини, атакож верховенства правового закону всистемінормативно-правовихактів, черезрозглядпроблемнихпитань усвітлісучасногополітико-правовогомислення ізметоюсприянняпобудовіправовоїсистеми України надемократичних засідках.


1. Закон та йоговиди

1.1Поняття Закону та йогоспіввідношення ізЗаконодавчим актом

Закон —ценормативно-правовий акт органузаконодавчої влади держави чи самого народу,якийприймається тазмінюється в особливому порядку,регламентуєнайважливішісуспільнівідносини ймаєнайвищуюридичну силущодо всіхіншихнормативно-правовихактів.

>Вжевиходячи із самоговизначення миможемопобачити, що законєнайважливішоюскладовоюнормативно-правовоїсистеми держави. Закон травнянайвищуюридичну силу,єзагальнообовязковим йпоширюється протягом усьоготериторію держави.Більшширшезначення Законурозкриваються в йогоюридичнихвластивостях.Так:

·вінєнормативно-правовим актом органузаконодавчої влади,тобтовищогопредставницького органу держави чи самого народу. У Україні правоприйматизакониналежитьВерховній раді України табезпосередньонародові шляхомпроведення всенародногоголосування (референдуму);

·законивстановлюються длярегулюваннянайважливішихпитаньсуспільного й державного життя. В частности, як передбачене ст. 18Конституційного договору: “>Виключно законамивизначаються: 1)регулюванняпитань про права тасвободилюдини й громадянина,громадянство” й т. буд. (>всього 12пунктів);

·вінмаєнайвищуюридичну силущодо всіхіншихнормативнихактів. Цезнаходитьсвійвираз у боакти всіхіншихорганів державиповиннівідповідати закону й несуперечитийому,крім того, законможе бутискасований чизміненийлише тімсуб'єктом,який йоговстановлював;

· для законіввстановлюєтьсяособливий порядокїхньогоприйняття йвведення вдію,якийзакріплюється уконституції таіншихспеціальних законах.

>Якщовзяти в основі характеристику закону як правового документавищоїюридичноїчинності, тозагальномувиглядіце якщоозначатиозначаєтаке:

· законєнезаперечним,тобтоніякийінший орган,крімзаконодавчого, неможе йогоскасувати чизмінити;

·усііншінормативніакти (>державнихорганів,громадськихорганізацій,комерційнихкорпорацій)перебувають «под» законом,єпідзаконними.Вонигрунтуються на законах й несуперечатьїм. [14,78]

>Щодопоняття “>законодавчихактів”, тоцимпоняттямпоряд з законамиохоплюютьсянормативніакти,прийняті в порядкуделегованоїзаконотворчості,тобто наосновіспеціальногоуповноваженняКонституцією та законами Україничітковизначенихдержавнихорганіввидаватинормативніакти, котрімаютьспільні із закономознаки за предметомрегулювання, порядкомвнесеннязмін таюридичною силою (>ДекретиКабінету міністрів Українивиданівідповідно до з статтею 971Конституції України 1978 року) чи за предметомрегулювання таособливостями порядкунаступногозаконодавчогоурегулювання (>Укази Президента України,видані напідставі пункту 4розділу XV “>Перехідніположення”Конституції України 1996 року);

1.2Ознаки Закону

як один ізвидів нормативно-правового акту законмає рядспецифічнихознак. Асаме:

1. Закон –це акт точновизначених,вищих по статуссуб'єктів влади вдержаві, як правило,вищогопредставницького органу країни (в Україні —Верховна Рада) чигромадянськогосуспільства (>безпосередньо народу) (референдум);

2. Акт, щоможе бутилишенормативним зазмістом (навідміну від актазастосування норм права й актатлумачення норм права);

3.Завждиписьмовий акт-документ,якийзакріплюєнорми права, щовводяться, чи їхнізміни,міститьпервинні,засадничінорми права, якіраніше вправовійсистемі не було б, доти ж —норми ізключових,основнихпитань життя,встановлює права йобов'язкигромадян;

4. Акт, щоухвалений усуворійвідповідності ізконституцією йранішеухваленими законами й непотребуєдодатковогозатвердження;

5. Акт, щоможе бутизамінений, як правило,лише законом йперевірений навідповідністьконституціїлишеКонституційним Судом;

6. Акт, щомаєвищуюридичнучинність,тобто актнайвищогоюридичного «рангу»; усііншіактиповиннівідповідати закону, ані вчомуйому несуперечити;

7. Акт,ухвалений здотриманнямособливоїзаконодавчоїпроцедури, Яказветьсязаконодавчимпроцесом.

Зметоюефективноговикористаннявиникаючоїбезлічі законів, щовиникають,необхіднооднозначнерозуміння їхнівидів,загальних йспецифічнихознак,співвідношенняміж собою.Є дваофіційнізасобивстановленнякласифікації законів: 1.Конституційний, коли вконституціяхзакріплюєтьсяперелікосновнихнормативно-правовихактів.Наприклад, уКонституціїАвстріїєрозділ II «>Законодавча владафедерації», уКонституції ФРН —розділ VII «>Законодавствофедерації», уКонституції Ро-сійськоїФедерації -- низька статей (15, 76, 90, 105, 108, 115 таін.), УКонституції України —частини статей й з статтею (85, 91, 92, 106, п. 4розділ XV таін.).

>Виданняспеціального закону проправовіакти ізнаведенням уньому їхніпереліку йнормативних характеристик,зазначеннямспособів забезпечення ізметою правильногоспіввідношенняміж собою.

У Україніпідготовленопроекти законів «Пронормативно-правовіакти», атакож «Прозакони йзаконодавчу діяльність», котрірегулюватимуть процесорганізаціїзаконопроектнихробіт,визначатимуть порядокпідготовки,експертизи,узгодження,ухвалення,тлумачення й діїнормативно-правовихактів. [7,56]

Зазначенням ймісцем усистемізаконодавствазакони можнаподілитинаступним чином:

·конституції

·конституційнізакони

·звичайні (>поточні)закони

·забезпечуючі (>оперативні)закони

1.Конституції —основнізакони, котрірегламентуютьосновисуспільного,політичного,економічного життясуспільства, права йсвободигромадян.

>Вонибувають двохвидів:

·кодифіковані —становлять Єдиний писаньосновний закон (>Конституція України,Конституція РФ,Конституція США таін.). їхніщеназиваютьмоноконституційними актами. Щоправда,КонституціюФранції 1958p., котраєкодифікованою, не можнаназватимоноконституційним актом,оскільки до Основного закону 1958 р.рішеннямКонституційної зарадиприрівнянітакіакти, якДекларація правлюдини й громадянина 1789 р. й преамбулаКонституції 1946p.;

·некодифіковані —складаються ізгрупи законів (ВеликаБританія,Швеція, Канада), предметомрегулювання якієособливийрідсуспільнихвідносин,віднесений доконституційного права —основисуспільного й державного ладу, права йсвободигромадян таін. УКанаді —цеконституційніакти 1867-1987pp.:Конституційний акт 1982p.;Хартія про права йБілль про права,ухвалені урядіпровінцій; Акт проВерховний суд,Антидискри-мінаційний акт таін.Основнийконституційний документКанади говорити: «Михочемо матірконституцію, упринципі сходжу наконституціюВеликоїБританії». УВеликоїБританії немає єдиноїписаноїконституції, ає групаконституційних законів (>статутів) —Акт про парламент 1911 р., Акт про МіністрівКорони 1937 р., Акт промісцевеврядування 1972 р. таін,, котрідіють разом зсудовими прецедентами йконституційнимизвичаями,іменованимиконституційнимиугодами. Томуанглійськуконституціюназиваютьконституцієюзмішаного типу. [13,57]2.Конституційнізакони:

·закони, на котріпосилаєтьсяконституція чинеобхідністьухвалення які прямопередбаченачинноюконституцією. як правило,цізакониконкретизуютьокреміположенняконституції чимістятьпосилання наконституцію (>виборча система, організація йпроведення референдуму, організація й діяльність парламенту, президента,конституційного суду й т.ін.);

·закони,якимивносятьсязміни,доповнення дочинноїконституції (див.,наприклад,розділ XIIIКонституції України).

Закон,якимвносятьсязміни доконституції,відрізняється від закону,ухваленняякого передбаченечинноюконституцією, й тім, щовін послезатвердження (>ухвалення)набуваєвищоїюридичноїчинності йстаєскладовоючастиноюконституції,

На шкода, уКонституції Україничітко незазначений блоксуспільнихвідносин,'якийрегулюєтьсяконституційним законом. ЗаналізуКонституції України можнадійтивисновку, щоконституційним закономслідрегулюватиухвалення великогоДержавного Герба йДержавного Гімна України,описдержавнихсимволів (ст. 20),внесеннязмін доКонституції (ст. 155),рішення проусунення Президента України із пости у порядкуімпічменту (ст. 111) й низкуінших. [13,58]

УКонституціїРосіїчітковизначений блокфедеральнихконституційних законів. До нихвіднесенізакони, щорегламентуютьнадзвичайний стан (ст. 56),зміну статусусуб'єктаФедерації (ст. 66),опис й порядоквикористанняДержавного прапора, герба йгімнуРосії (ст. 70), референдум (ст. 87),введення на територї Ро-сійськоїФедерації чи в окремихїїмісцевостяхнадзвичайного стану (ст. 88), порядокдіяльності уряду Ро-сійськоїФедерації (ст. 114),встановленнясудовоїсистемиРосії (ст. 118) таін. (>усього 15).

>Конституційний законвідрізняється відінших законів такимиознаками:

а)юридичноючинністю;

б) предметомрегулювання —особлива сфера;

в) порядкомухвалення —особлива процедура.

як правило,конституційний законухвалюєтьсякваліфікованоюбільшістю голосів (в Україні — 2/3, уРосії — 3/4) [9,37]

3.Звичайнізакони —регламентуютьпевні йобмеженісферисуспільного життявідповідно доконституції. Цезначна закількістю йрухлива група законів, котріприймаються простоюбільшістю голосів.Звичайнізакони вельмирізноманітні зазмістом.

>Найтиповішими заобсягомрегулюванняєтаківидизвичайних законів:

а)загальнізакони —закони, щорегламентуютьпевну сферусуспільнихвідносин йпоширюються на всіх.

>Загальнізакониможуть бути:

·кодифіковані (>наприклад,Кримінальний кодекс,Цивільний кодекс таін.);

·поточні (>наприклад, Закон провибори);

б)спеціальнізакони —закони, щорегламентуютьобмежену (спе-ціальну) сферусуспільнихвідносин йпоширюються начастину населення (>наприклад,закони пропенсії, проосвіту, проміліцію таін.).

4.Забезпечуючі (>оперативні)закони --нормативно-правовіакти,якимивводяться вдіюокремізакони,ратифікуютьсяміжнародні домов таін. їхніпризначенняполягає ввиданні нових норм, а оперативномупідтвердженні,підтриманнісистеми норм, щомістяться законів йміжнародних договорах, котрірегулюютьнайважливішівідносини йпотребуютьнегайногоухвалення. Цезакони, щомістятьнорми пронорми.Наприклад, Закон України від 17грудня 1997 р. «ПроратифікаціюКонвенції 1990 року провідмивання,пошук,арешт йконфіскаціюприбутків,отриманихзлочинним шляхом». Доцієїгрупи законів можнавіднестизакони проправовіакти ізнаведенням уньому їхньогопереліку йнормативних характеристик.

>Забезпечуючі (>оперативні)закони неможутьіснувати позаіншими законами,тобтотими, що нимивводяться вдію, йміжнародними договорами, щопотребуютьратифікації.

>Іншийкритерійрозподілу законів – за їхньогостроком дії. Так, зацимкритерієм смердотібувають:

1)постійні —закони, щодіють безобмеження рядок;

2)тимчасові —закони, щодіють ізобмеженням рядок (>наприклад,закони «Прооподатковування», «Про бюджет на 2001рік»);

3)надзвичайні (якрізновидтимчасових законів) —ухвалюються упевних,передбаченихконституцією,ситуаціях йдіють наперіоднадзвичайного стану (>наприклад,проголошення окремихмісцевостей зонаминадзвичайноїекологічноїнебезпеки,оголошеннявійни), їхньогоособливістьполягає до того, що смердотіприпиняютьдіюінших законів. Так,введеннявоєнного стануприпиняєдію Кодексу законів пропрацю.

>Також,законивідрізняються засуб'єктамизаконотворчості, асаме:

·ухваленігромадянськимсуспільством (народом) урезультаті референдуму;

·ухваленізаконодавчим органом держави.Види законів за межами дії:

·закони України;

·закониАвтономноїРеспубліки Крім.Види законів заструктурноюформою:

·кодифіковані;

·некодифіковані.

ДоостанніхпримикаютьЗібраннязаконодавства,Зводи законів, котріє актами такого видусистематизаціїзаконодавства, якконсолідація.

Загалузевоюознакоюзакониподіляються на:

·конституційно-правові;

·цивільно-правові;

·адміністративно-правові тощо.

>Єще іміжгалузеві (>комплексні) — проохоронуздоров'я,освіту таін.

>Види законів за сферамисуспільного життя:

·закони ргалузірегулюванняекономіки;

·закони вгалузірегулювання політики;

·закони вгалузірегулюваннясоціальноїсфери;

·закони вгалузірегулюваннявійськовоїсфери таін. (див. Закон України «Прозакони йзаконодавчу діяльність» — после йогоухвалення).

>Середосновнихнапрямківрозвиткузаконодавства України можнавиділититакі:

· розробка нових законів,необхідність яківипливає ізКонституції України;

·приведенняпоточних законів увідповідність до Основного Закону;

·адаптаціяпоточних законів до нормєвропейського йміжнародного права.

>Органічний Закон.Особливим виглядом ЗаконуєОрганічний закон.Органічнимназивається закон,якийприймається запрямимприписомконституції, в порядку,якийвідрізняється від порядкуприйняття якконституційних, то йзвичайних законів, йзаймає вюридичнійієрархіїмісцепоміж ними.

Зазагальним правилом,органічнізаконимістятьнорми, щовідносяться доважливихконституційнихінститутів (>виборче право,конституційний контроль,громадянство тощо).

>Виділенняорганічних законів уособливий видзаконодавчихактівуперше було бвизнане уФранції (1958), азгодом — практично у всіхколишніхфранцузькихколоніях.Останнім годиною доцієїгрупи державдодалисяІспанія,Португалія,Румунія, Молдова,Угорщина тощо.

>КонституціясусідньоїРосіїтеж повела із 1993 рокукатегорію ">органічнізакони", до які належати 15найважливіших законів ізключовихпитаньконституції (уряд,судова система,надзвичайний стан,символи держави тощо). Бовиокремленняорганічного закону якджерелаконституційного права дляпострадянських державСхідноїЄвропиєнехарактерним, немаєпідстав.

Однак в Україніпішлитрадиційним шляхом,внаслідок чоговтрачаєтьсястрункаієрархія законів, й убагатьохєвропейських держав:Конституція (>основний закон)-конституційний закон,органічний закон,звичайний закон.


>Висновок

Отже вданомурозділі миз'ясувалипоняття Закону, йогоознаки тавиди, рольсистемі держави й права. Так, Закон —ценормативно-правовий акт органузаконодавчої влади держави чи самого народу,якийприймається тазмінюється в особливому порядку,регламентуєнайважливішісуспільнівідносини ймаєнайвищуюридичну силущодо всіхіншихнормативно-правовихактів.Значення закону всистемі праватакожвипливає із йогоознак,серед які ті, щоце акт точновизначених,вищих по статуссуб'єктів влади вдержаві,вінможе бутилишенормативним зазмістоммає бутискладений вписьмовійформі,маєвищуюридичнучинність тощо. Миз'ясували, що Законрозподіляється навиди, котрі на свійчергувирізняються забезліччюкритеріїв,серед якіподіл Зазначенням ймісцем усистемізаконодавства, сферамисуспільного життя,строком дії тощо.

Мирозглянулиперший ізвидівнормативно–правовихактів, йможемопереходити донаступного –підзаконного нормативно-правового акту


2.Підзаконнінормативно-правовіакти

2.1Поняття,підстави йкласифікаціяпідзаконнихнормативно-правовихактів

>Нижчої после законівюридичноїсилинабуваютьпідзаконнінормативно-правовіакти. До нихвідносятьсянормативніактикомпетентнихорганів, щовидаються напідставі закону,відповідно до закону й для йоговиконання.

Довидівпідзаконнихнормативно-правовихактів в УкраїнівідносятьсяУкази Президента України;постановиПрезидіїВерховної Заради України;постановиКабінету міністрів України;інструкції,розпорядження йнаказиміністерств,державнихкомітетів йвідомств України;розпорядження главобласних тарайоннихдержавнихадміністрацій;рішеннявиконавчихкомітетівмісцевих Радий народнихдепутатів;нормативнінакази таінструкціїадміністраціїпідприємств,установ,організацій тощо. [2,60]

>Підзаконнийнормативно-правовий акт — акт,якийвидаєтьсявідповідно до закону, напідставі закону, дляконкретизаціїзаконодавчихрозпоряджень та їхнітрактування чивстановленняпервинних норм.

>Підзаконністьнормативно-правовихактів неозначає їхньогоменшоїюридичноїобов'язковості.Вонимаютьнеобхіднуюридичнучинність. Щоправда, їхньогоюридичначинність немаєтакої жзагальності та верховенства, якцевластиво законам.Проте смердотіпосідаютьважливемісце вусійсистемі нормативногорегулювання,оскількизабезпечуютьвиконання законів шляхомконкретизованого нормативногорегулюваннявсього комплексусуспільнихвідносин.

>Підзаконнінормативніактирізняться заюридичноючинністю.Юридичначинністьпідзаконнихнормативнихактівзалежить від стануорганів держави, котрівидаютьціакти, їхнікомпетенції, атакож характеру йпризначення самихактів. Актнижчої державноїінстанції винензнаходитися нелише «под законом», а і «под»нормативними актами всіхвищихдержавнихорганів,якимвінпокликанийвідповідати.Наприклад,актиМіністерстваосвітиповиннівідповідати нелише Закону проосвіту, а інормативним документам Президента,Кабінету міністрів,Міністерствафінансів.

>Існуванняпідзаконнихнормативнихактів управовійсистеміобумовленебагаторівневоюструктурою самихсуспільнихвідносин, котріпотребують якзаконодавчого, то йпідзаконного ( до тогочислі локального) нормативногорегулювання;необхідністю оперативного, компетентного йпрофесійноговирішенняпитань увідповідних сферахжиттєдіяльностісуспільства.Актицієїгрупиутворюютьскладнуієрархічну систему.

>Їх можнакласифікувати за такимикритеріями:

1. засуб”єктамивидання –нормативніактиглави держави, уряду, центральних ймісцевихорганіввиконавчої влади,органів йпосадовихосіб місцевого самоврядування таін.;

2. закомпетенцієюправотворчого органу йсферою дії акта –загальні,відомчі,локальні;

3. зазовнішньоюформою акта –укази,постанови,розпорядження,рішення,статути, таін.;

4. за годиною дії –постійні йтимчасові;

5. за характеромправотворчоїкомпетенції йприйняті в порядкуреалізаціїделегованихповноважень;

6. за порядкомприйняття –виданіособисто йприйнятіколегіально.

>Залежно від характеру норм, щоприймаються (>первинних чиповторних),підзаконнінормативніакти центральнихдержавнихорганів можнаподілити надвікатегорії (>групи):

>1.Такі, щомістятьпервинні (>вихідні)норми, котрівстановлюютьзагальніоснови правовогорегулювання.

2.Такі, щомістятьвторинні (>похідні)норми, щорозкривають йконкретизуютьпервиннінорми,приймаються на їхніпідставі,спрямовані на їхньоговиконання (>відомчіакти).

Допершоїгрупи як правиловідносятьсяукази йрозпорядження Президента України,акти (>постанови)Верховної Заради України нормативного характеру. як правило,цепостанови про порядоквведення вдію того чиіншого закону.

Колистосуєтьсяпохідних норм, то перед тим можнавіднесвтиакти (>постанови тарозпорядження)Кабінету міністрів України,видані вмежах йогокомпетенції.Ціпостановиєсамостійнимизагальними актамиуправління,поширюються протягом усьоготериторію країни й,відповідно до закону (загалузями,групамигалузей тощо),можутьпоширюватися попри всі населення.

2.2Видипідзаконнихнормативно-правовихактів

>Підзаконнимнормативно-правовим актомвизнається акт,якийвидаєтьсявідповідно до закону, напідставі закону, дляконкретизаціїзаконодавчихрозпоряджень та їхнітрактування чивстановленняпервинних норм. як йЗакони,підзаконнінормативно-правовіактиподіляються напевнівиди, котрірізняться за своїмпризначенням,формою тощо.СередосновнихвидіввиділяютьВідомчіакти,Підзаконнінормативніактиорганів місцевого самоврядування,місцевихорганіввиконавчої влади,державнихпідприємств,установ,організацій,актикомерційнихорганізацій тощо.

>Відомчий акт —підзаконнийнормативний акт (указ,інструкція,нормативний наказ таін.), щовидається вмежахкомпетенції того чиіншого органувиконавчої влади (>міністерства,комітету,відомства),якийміститьвторинні (>похідні)норми, щорозкривають йконкретизуютьпервиннінорми,приймаються на їхніпідставі,спрямовані на їхньоговиконання. [1,68]

>Відомчіакти (>актиконкретнихміністерств,комітетів,фондів таін.)маютьвнутрішнє,внутрішньовідомчеюридичнезначення:

1.видаються ізпитань,віднесенихвиключно до їхньоговідання;

2.поширюються наосіб, котрівходять досфериїхньоговідання,тобтознаходяться всистеміуправлінської,службової тадисциплінарноїпідлеглостілишеданихвідомств.Наприклад, наказ МВС України від 6червня 1997 р. № 600 «Провстановленнязаохочувального знакавідзнаки МВС України «>ХрестСлави»поширюєтьсялише напрацівниківсистеми МВС.

>Водночасактидеякихвідомств (>Міністерствафінансів, ФондуДержкоммайна, упевнихмежах —відомств, щовідають транспортом,охороноюгромадського порядку) з їхнього статусу йделегованихїм правможутьнабуватизагального,міжвідомчогозначення.

>Відомчінормативніактивступають удію через 10днів после їхнього державноїреєстрації (>внесення доДержавногореєстру), ЯказдійснюєтьсяМіністерствомюстиції України,якщо у яких непередбаченийпізнішій рядків, але й нераніше їхніофіційного дняобнародування.

До державноїреєстрації нерекомендуютьсяактинормативно-технічного характеру (>державністандарти,будівельнінорми й правила,тарифно-кваліфікаційнідовідники,формизвітності тощо).

>Відомчіактивидаються увипадках, коли вмежахсферивіданняміністерства,комітету,відомства:

·нечітко,лише узагальнихрисах,визначені права йобов'язкисуб'єктів;

·єпрогалини упевних аспектахвзаємовідносинсуб'єктів;

· прямодоручено законом (указом,постановою, Розпорядженням)видати акт дляконкретизаціїнорми закону.

>Відомчіактипризначаютьсящодо:

·встановлення права одногосуб'єкта йвідповідно дообов'язкуіншого;

·роз'яснення,конкретизаціязмісту (>значення) прав чи обовязків,викладених узаконі взагальнихрисах;

·розширення (>звуження)змісту права одногосуб'єкта йзвуження (>розширення) праваіншого;

·введення нових чидоповнення старихвимог дляздійсненнясуб'єктом свого права;

·роз'яснення,конкретизаціязмісту (>значення)контрольноїфункції органууправління,якийзнаходиться в сферівіданняміністерства,комітету,відомства.

>Відомчіактимаютьпевніпозитивніриси:мобільність,охоплення всіхсторінсуспільнихвідносин,безпосередністьспілкуваннякерівника йпідлеглого,швидкістьінформованостіадресатіввиконання йоперативністьорганізаціївиконання таін.

>Захопленняствореннямвідомчихактівєпоказником двохнегативнихявищ:

•надмірного нормативногорегулюваннясуспільнихвідносин;

•невисокоїякостіухвалених законів.

>Відомчіакти,ухвалені ізперевищеннямкомпетенції,єнезаконними йнеобов'язковими довиконання.Наприклад, органприватизації, щоприйняврішення проприватизаціюорендованого державногомайна беззгодиорендаря,перевищив своїповноваження, й йогорішенняєнезаконним.Такий актпідлягаєскасуванню. На шкода, нерозвинутоінститутюридичноївідповідальності заправопорушення у сферістворення йзастосуваннявідомчихнормативнихактів, котрісуперечать законам.

>Середнормативнихактівє група таких, що непідлягаютьофіційномуопублікуванню зарішеннямправотворчихорганів.Вонимаютьобмежувальнігрифи (таємно).Наприклад,оперативно-розшукова діяльність доостаннього годинирегулюваласяпідзакон-ними актами, котрістановлятьсекретні чиповністюсекретнідокументи.Такіактивступають удію із моментуодержання їхнівиконавцями.

>Слідзважити тих, щосередвідомчихактівє багатоненормативних,індивідуальних управлінськихактів, котрімістятьіндивідуальнірозпорядження йвичерпують собіодноразовимзастосуванням (>наприклад,призначення на посаду,виділення бюджетнихкоштів).Індивідуальнівідомчіакти, як правило,іменуютьсярозпорядженнями,наказами, тоді яквідомчінормативніактиназиваютьсяінструкціями, циркулярами,взірцевимиположеннями й статутами. Неслід їхньогоототожнювати.Накази йрозпорядженняміністерств,відомств, котрімаютьразоверозпорядницькезначення, немістятьнормативнихрозпоряджень, томупідзаконниминормативно-правовими актами смердоті неє.

>Підзаконнийнормативний акт органу місцевого самоврядування й місцевого органувиконавчої влади.

Нова системаадміністративногоуправлінняґрунтується напоєднанні двохпідсистем — місцевого самоврядування ймісцевихорганівурядовоїадміністрації.Вонивидаютьпідзаконнінормативніакти, котрімістятьвторинні (>похідні)норми, щорозкривають йконкретизуютьпервиннінорми,приймаються на їхньогопідставі,спрямовані на їхнівиконання вмежахвідповідної територї й томуєобмежено-загальними. [6,45]

>Підзаконнийнормативний акторганів місцевого самоврядування — акт-документ (>постанова,рішення), щовидається вмежахкомпетенції органу місцевого самоврядування (>Верховної ЗарадиАвтономноїРеспубліки Крім,сільських,селищних,міських,районних умістах,обласних йрайонних радий),якийміститьнорми права,обов'язкові для населеннясамоврядованихтериторій, аустанов йорганізацій, котріздійснюють діяльність умежахцихтериторій. Цеправовий актгромадянськогосуспільства.

>Особливістюактів місцевого самоврядуванняє їхнітериторіальнаобмеженість йсамостійність вухваленнірішень, котрістосуютьсяпитаньуправліннякомунальноювласністю,формування,затвердження йвиконання місцевого бюджету,встановленнямісцевихподатків йзборів,здійсненняохоронисуспільного порядку таін.їхнірішенняобов'язкові длярозташованих навідповідній територїпідприємств,установ йорганізаційнезалежно відвідомчоїпідлеглості, апосадовихосіб йгромадянцієї територї.

>Рішеннясільських,селищнихміських,районних умістах,обласних йрайонних радийвступають удію із дня їхніофіційногообнародування,якщо радою невстановленийпізнішій рядківуведенняцихрішень удію.

>Виконанняактів місцевого самоврядуваннязабезпечується заходамиадміністративноговпливу йзахищається в судновому порядку.

>Підзаконнийнормативний актмісцевихорганіввиконавчої влади — акт-документ (>постанова,рішення),якийвидається вмежахкомпетенції місцевого органувиконавчої влади (>урядовоїадміністрації),міститьнорми права,обов'язкові дляустанов йорганізацій, котріздійснюють діяльність умежахцихтериторій, а населеннявідповідної територї. Цеправовий акт держави намісцевомурівні.

>Підзаконнінормативніактимісцевихорганіввиконавчої влади:

·акти (>постанови,рішення йрозпорядження) Заради міністрівАвтономноїРеспубліки Крімєзагальними вмежахданої територї длявсього населення

·акти (>розпорядження)місцевихвиконавчихорганів владиєобмежено-загальними

>Рішенняголівмісцевихдержавнихадміністрацій, котрісуперечатьКонституції й законам України,можуть бути (>відповідно до закону)скасовані Президентом України чи головоюмісцевої державноїадміністраціївищогорівня.

>Нормативніактивідділів,управлінь,інших службмісцевихорганіввиконавчої державної влади,господарськогоуправління й контролю, котрістосуються прав, свобод йзаконнихінтересівгромадян чимаютьміжвідомчий характер,вступають удію через 10днів после їхнього державноїреєстрації.Реєстраціяздійснюється Управліннямюстиціїобласних,Київської таСевастопольськоїміськихдержавнихадміністрацій,якщо у яких непередбаченийпізніший рядківнаданнячинності, але й нераніше дня їхніофіційногообнародування.

>Підзаконнийнормативний акт державногопідприємства,установи,організації.Підзаконнийнормативний акткомерційноїорганізації

>Підзаконнийнормативний акт державного підприємства,установи,організації йПідзаконнийнормативний акткомерційноїорганізації —локальнінормативніакти (>нормативний наказ,інструкціяадміністрації, статут,положення, правилавнутрішньогорозпорядку таін.), щодіютьлише вмежахданого підприємства,установи,організації,комерційноїорганізації.

Долокальнихнормативнихактів належатитакожсанкціоновані Державоюактисходів таінших формнародовладдя.

>Основнепризначеннялокальнихнормативнихактів —конкретизуватирозпорядження законустосовно умівдіяльностівідповідного колективу, невиходячи далеко за межі закону й необмежуючиініціативувиконавців, котрідіють умежах закону, їхньогощеназиваютькорпоративниминормативними актами.

>Корпоративнийнормативний акт —це акт-документ органууправліннякомерційної танекомерційноїкорпорації — підприємства,установи,організації,якийміститькорпоративнінорми,спрямовані насаморегулюваннявідносин, щоскладаються вній, шляхомконкретизаціїрозпорядженьнормативно-правовихактів,виданихзаконодавцем, атакожвищимиправотворчими органами, ізякимивінзнаходиться увідносинахслужбовоїпідлеглості.

Кожнаустанова,підприємство чи організаціямаютьсвій статут,положення чиіншийфундаторський документ, правилавнутрішньогорозпорядку дляпрацівниківданоїорганізації вуправлінніїїдіяльністю, правилаоблікугосподарської тафінансовоїдіяльності, правилавзаємовідносин зклієнтами таін. Це ієкорпоративнийнормативний акт,якийвидається органамиуправління підприємства,компетентними увирішенні тихий чиіншихпитаньвиробничого йсоціального життя колективу,тобтопитаньлокальних —лише вмежахкорпорації. Уньомутією чиіншоюміроюмаєвиражатисяінтерес (воля) колективу.Звідсивиникаєвладність,офіційність,обов'язковість корпоративного нормативного акта.

>Корпоративнийнормативний актмаєтакіознаки:

·маєправотворчий характер, бо вньомукорпоративнінормивстановлюються,змінюються йприпиняються;

·видається органом (>посадовоюособою)управліннякорпораціїлише вмежахсвоєїкомпетенції;

·видається іздотриманнямпередбаченого законом порядку,якщотакийвстановлено (>наприклад, разом чи заузгодженням зпрофспілковимкомітетом);

·відповідаєКонституції України,законодавству, атакожнормативним актам, котрімаютьвищуюридичнучинність;

·має формуписьмовогоакта-документа (>рішеннязагальнихзборів, зарадидиректорів, наказкерівника й т.ін.) зпевнимиреквізитами (>найменування акта, датаухвалення, номер,підписипосадовихосіб таін.).

>Крімнормативнихактів, напідприємствівидаються ііншікорпоративніакти, котрі немають нормативного характеру (>наприклад, наказкерівникавидатиціннийподарунокробітникові чи наказ прозвільнення його за прогул).

>Корпоративнінормативніактирізняться засуб'єктами:

·актиколективівпідприємств,акціонерів увиглядіактівкорпоративнихреферендумів,актівзагальнихзборів;

·активиконавчихорганівкорпорацій —акти радийдиректорів,правлінь, радийпідприємств таін.;

-актикерівниківкорпорацій,ухвалених у порядкуєдиноначальності.

>Корпоративнінормативніактирізняться загалузевоюознакою:

·фінансовікорпоративніакти —акти, щорегулюютьфінансову діяльністькорпорації;

·адміністративнікорпоративніакти —акти, щорегулюють сферууправління;

·трудовікорпоративніакти —акти, щорегулюють сферузастосування роботи;

·цивільно-правовінормативніакти —акти, щорегулюютьмайнову сферу вмежахкорпорації,

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація