Реферат Тактика допиту Свідка

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>ЛьвівськийнаціональнийуніверситетіменіІвана Франка

>Юридичний факультет

Кафедракримінальногопроцесу йкриміналістики

>КУРСОВАРОБОТА

На тему:Тактикадопитусвідка


>Виконала:

СтуденткагрупиЮРД-54з

>ПіскунО.О.

>Львів-2011


ПЛАН

>Вступ

1.Психологічніособливостіформуванняпоказаньсвідків

2.Підготовка додопиту

3.Тактичніприйомипроведеннядопиту

4. Тактикадопитунеповнолітніхсвідків, глухих танімихсвідків

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>ВСТУП

>Допитєнайбільшпоширенимзасобомотриманнядоказів.Його сутьполягає вотриманні віддопитуваної особинидостовірнихвідомостей прообставини, щомаютьзначення длявстановлення істини усправі.

>Допит – одна ізнайпоширенішихслідчихдій, задопомогоюякоїотримується йперевіряєтьсязначначастинаінформації,необхідної длявстановлення істини та правильноговирішеннякримінальної справ. Томуцілкомзакономірнимєінтереснауковців допроблемидопиту вкримінальномусудочинстві.Йоготеоретичним йпрактичнимпитаннямприсвяченазначнакількістьнауковихпраць (>Л.М.Карнєєва, В.О. Коновалова, М.П. Шаповалов таін.). Темацяневичерпна,оскількипостійнонагромаджується йузагальнюєтьсяпрактичнийматеріал,впроваджуютьсяновіпсихологічні танауковіметодипроведеннядопиту.

>Основоюдопитуєпроцесуальнінорми, котрізабезпечуютьзаконністьслідчої дії.Слідчому дляуспішноговирішеннязавданьдопитупотрібнетворче ставлення допроведенняцієїпроцесуальної дії,майстерність йзнаннятактичнихприйомів.Тактичніприйоми –ценауковірекомендації, котрісклались наосновівикористанняспеціальних наук,головним чином,психології,логіки та широкогоузагальнення практики.Вони нерегламентовані законом, їхньогозастосування,вибір йваріантивикористаннязалежать вкожномувипадку відслідчоїситуації, відїїоцінкислідчим, а придолиті й відпроцесуальногоположеннядопитуваного, йогоособистості.

Ззовнішнього боці допитийсвідкамаєсхожість ізотриманняінтерв’ю йпояснень. Алі посутівінвідрізняєтьсясвоєюправовоюприродою тавстановленим порядкомпроведеннядопиту.Тобто допитийсвідкаявляє собоюефективнийзасіботриманнядоказовоїінформації та виненбудуватися таким чином,щоб порядок йогопроведення поможливостідозволивотримати ввеликійкількостіправдиві тазначні для справдані й у тій годинунадійногарантував правалюдини й громадянина,оберігав честь тагідністьдопитуємого.

За своїм характером допитий,взагалі,єдієюбагатоплановою.Вономаєпроцесуальний,організаційний,психологічний таетичнийаспекти.Допит –цескладнаслідча; був одним ізосновнихпроцесуальнихзасобівотримання таперевіркидоказовоїінформації прозлочин, бо припроведенніцієїслідчої дії,відбувається процеспередачі тасприйняттяінформації.Цей процес можнарозділити наетапи: 1-витребуванняінформації відопитуваного; 2 – передачаінформаціїдопитуваємимслідчому ;3-усвідомленняінформаціїслідчим ; 4 –фіксаціяцієїінформації.

>Допитсвідка – одна ізнайбільшпоширенихслідчихдій.Вінявляє собоюспосіботримання,засвідчення таперевірки такого видудоказів, якпоказанняосіб.

>Актуальністьдослідженняданої тимизумовлена тім, щосамесвідківмайже укожнійкримінальнійсправідопитуєтьсянабагато більше, ніж,скажімо,підозрюваних чиобвинувачених. Здопомогоюдопитусвідкаотримуєтьсязначначастинаінформації, що увеликіймірісприяєуспішномувирішеннюкримінальної справ.

>Метоюкурсової роботиєоб’єктивне тавсебічневисвітленнямісця йролі тактикидопитусвідка всучасномукримінальномупроцесі.

Надослідженняцихпитань, атакожпитаньщодопідготовки,планування,процесуальних йтактичнихособливостейдопитусвідкаспрямована данакурсова робота.

>особливість тактика допитийсвідок


1. >Психологічніособливостіформуванняпоказаньсвідків

 

>Допит под годину досудовогослідстваєнайпоширенішим виглядомпроцесуальногоспілкування йзаймаєзначнучастинуробочого годині нароботіслідчого. Уходідопитуслідчий виненотриматидані профактичний бікподії, котрарозслідується йдатиоцінкуцимданим. Зсоціально-психологічного боці допитий –доситьдинамічнарізновидністьпрофесіональногоспілкування, Якаперебігає врежимі, щохарактеризуєтьсянизкоюпсихологічнихособливостей.Центральнимипсихологічнимиособливостямидопитуєдіагностикаістинностіпоказань,прийомівправомірногопсихологічноговпливу ізметоюотриманняправдивихпоказань,методіввикриттянеправдивихпоказань.

як йкожнаслідчадія,проведеннядопитусвідкарегламентуєтьсяКримінально-процесуальним Кодексом України (>ст.ст.107,143-145,166-171) ймаєвстановлений порядок. Напершомуетапідопитуслідчийвстановлюєанкетніданнідопитуваного,попереджує про відповідальність за дачунеправдивихпоказань. На цьомуетапіобидваучасникидопитувизначаютьлініюсвоєїповедінки повідношенню один до одного. Іншийетапдопиту –цестадія переходу допсихологічного контакту,стадія, наякійставлятьсянезначні запитання.Важливо на цьомуетапівстановити контактміжслідчим йдопитуваним,визначитизагальніпараметрибесіди (темп, ритм таін.).Третійетапєосновноючастиноюдопиту.Саме на цьомуетапіслідчийорганізуєотримання віддопитуваногоосновноїінформації,необхідної длярозслідування йрозкриттязлочину. На четвертомуетапі всюотримануінформаціюслідчийзіставляє ізінформацією, котра ужеє усправі,усуває усінеточності.Вже назаключномуетапідопитуслідчийфіксує всюотримануінформацію й уписьмовомувиглядіпредставляєдопитуваному,якийпідтверджуєправильність записаного упротоколі своїмпідписом.

Предметомпоказаньсвідкаповинні бутивідомості прообставини справ, котріпідлягаютьвстановленню в данійсправі (>подіязлочину,винністьобвинуваченого увчиненнізлочину,обставини, щовпливають наступінь й характервідповідальностіобвинуваченого, характер йрозміршкоди,завданоїзлочином).

>Основноюформоюпсихологічноговпливу надопитуваногоєпереконання.Вонорозуміється як діяльність,спрямована тих,щобпереконатидопитуваного убезперспективностіприховуватиістину.Зцієюметоювиправданимєвикористанняпротиріч упоказаннях,невідповідність їхнього реальному ходуподій,пред’явленнядоказів.

>Також придопитісвідкапідлягаютьвстановленню й йоговзаємовідносини ізобвинуваченим,підозрюваним йпотерпілим (ч.2 ст. 68, год. 1 ст. 167 КПК України). Характерцихстосунківмаєвраховуватись приоцінціпоказаньсвідка.

>Оцінюючипоказаннясвідка,необхіднотакожвраховуватиобставини, щодаютьпідставидумати пропомилковеуявленнясвідкащодофактів, про котрівіндаєпоказання.Обвинувачення неможеґрунтуватись наприпущенняхсвідків, їхньогосуперечливихпоказаннях. «>Необхідно особливо критично ставитися допоказаньсвідків, котріперебувають унеприязнихстосунках ізобвинуваченим, чи в йогопідлеглості, атакожнеповнолітніх тамалолітніхсвідків,враховуючиможливості їхніпомилковогоуявлення проповідомлюваніфакти».

>Інодінавітьсамийдобросовіснийсвідок неможедативідповідь напоставлені запитання,згадатиокреміфакти чидеталіподії, котрімаютьзначення прирозслідуваннізлочинів. Праворуч до того, що усвідків до моментудопитуінодізберігаютьсярозрізненіуривкиспогадів, котрівін невзмозізвести вцілісну картину.

>Знаючице,слідчийзобов’язанийприкласти максимумзусиль,використати усіможливості й своїздібності (>звичайно,лише у межах закону) у тому,щобдопомогтисвідкузгадатипевніфакти чидеталіподії, очевидцемякоївін був, чи заякихосьінших причинвзнав пронеї.

Укриміналістицірозробленіспеціальніприйоминаданнядопомогисвідку узгадуванні далекихфактів.Вониполягають упостановціпитань йсловеснихописаннях, котріактивізують усвідкаасоціативнізв’язки, взастосуванні придопитіпланів, схем,малюнків,фотознімків,моделей тамакетів, апред’явленнісвідкурізноманітнихпредметів врозрахунку напробудженняасоціацій йоживанняпам’яті. Для цого ізучастюсвідкаможутьпроводитись йспеціальніслідчі дії (>оглядречовихдоказів ймісцяподії,пред’явлення длявпізнання таін.).

>Наданнядопомоги особам, котрідаютьпокази ізметоювідновлення впам’ятізабутого –складне заподіяння, якустоїть передслідчим.

Урядівипадків воно танабуваєвирішальногозначення, коли відможливостівідновлення впам’яті тихий чиінших далекихобставин,наприклад, моментузустрічі ізпевноюлюдиною,змістурозмови, годиниконкретноїподії й т.д.залежить результат справ.

>Також ізметоюстимулюванняпригадуваннядопитуванимпевних деталей можназапропонуватийому,наприклад,переглянути телефону книжку ізпрізвищамиабонентів; длязгадуваннязабутоїзовнішностіпродивитись альбомфотокарток чиознайомитись із фотороботом. При цьому можнавикористовувативідомий упсихології методасоціацій. Зцієюметоювикористовуютьсяасоціації посуміжності вчасі,просторі, асхожості.

Для діїасоціації вчасіособі, котрадаєпокази,слідрекомендувати вестирозповідь в такому порядку, вякомурозвивалисьподії,почавши не ізсамоїподії, а із болеераннього моменту йзакінчившиїїнаслідками.Забутідеталіможуть «>спливати» впам’яті не лише припослідовномупереказі ходуподій, але й й,наприклад, призгадуванніїїнаслідків.Щобвикликатиасоціацію вчасі всвідка,іноді можнанагадатийому звстановленихобставинякусь деталь, Яка маламісце за годину,близький дозабутої.Асоціація посуміжності вчасідопомагаєвизначитивідрізок години, протягомякого маламісце та чиіншаобставина.

Длявикористанняасоціації впросторісвідку,якийдаєпоказання,якщовінзабувокремідеталіподії, щорозслідуєтьсярекомендуєтьсяпред’явити предмет,якиймає ставлення доподії, чи фотографіюмісцяподії йзапропонуватийомузгадати, вякомумісцівін перебував, щоробив,хто бувбілянього й т.д.;інодікорисним якщовиїзд намісцеподії.

Привикористанніасоціацій длявідновлення впам’ятізабутого,требатакожвраховувати й типпам’яті усвідка.       

>Слідвідмітити, щозабутекращепригадує людина невтомлена, а здорова,бадьора. Цедоцільновраховувати при «>виклику на допитий,маючи тих, щоприйомивідновлення впам’ятівимагають понад години длядопиту».

Для правильноговідтворення придачіпоказаньдопомогаможе бутинеобхідною увипадках:

-якщосприйняте впроцесі «>зберігання» його впам’ятізазналопевнихзмін;

-якщо особа надзмозі правильновикластисприйняте.

>Сприйнятеможевикриватись подвпливомвласних думок йвисловлюваньіншихосіб. Однак,допомогасвідку взгадуванні далекихфактів не виннаміститиніякихелементівнавіювання.Небезпека його тімбільша,чимфрагментарним йнеповним було бсприйняття,чимслабші йогоспогади йчимдоступнішийсвідок длясторонніхвпливів зіндивідуальнихособливостейсвідка чинесприятливої обстановкидопиту.Навіюванняможевідбуватисьзавдякипитанням, котрінаштовхують наконкретнувідповідь чивнаслідокмимовільнихпідказок йнаправлень, котріробитьслідчий у процесірозповіді. Правильно чи неправильнозрозумілірепліки, жерсті,інтонації (>схвалення чиневдоволення)діють насвідка йнерідкоспонукають допевноївідповіді.

>Питання винне бутисформульоване йпоставлене так,щобсвідок неміг ізньогодістатипевноїінформації длявідповіді йзмушенийчерпатиматеріаллишезісвоєїпам’яті.Лише после того, яксвідоквичерпавцеджерело,йомуможуть бутиповідомленідодатковідані (>наприклад,пред’явленіпевніпредмети чидокументи,оголошеніпоказанняіншихосіб),якщоценеобхідно дляусуненняпротиріч чивідновленнясприйнятого впам’яті.Робитицетреба так,щобнаступніпоказання буливільними -іншими словами, запитання виннеспонукатисвідка довільноїрозповіді.

Длянаданнядопомогисвідку увідновленні впам’ятіфактів чи деталейпевноїподії,слідчийможедопитатисвідка намісціподії. Цеможекращенагадатисвідкуобставиниподії.Попавши воточенняколишньої обстановки, всвідка болеечітковідновлюютьсяасоціативнізв’язки, йвін,звичайно,докладнішезгадає усідеталіподії тут, ніж вкабінетіслідчого.

>Щобдопомогтисвідкупригадатияку-небудь детальподії чи факт,інодінеобхідноознайомити його ізпоказаннямиіншихосіб.Кращевсьогознайомити ізвитягами, котрістосуються нефактів, щоцікавлятьслідчого, алише окремихобставин, при якіцей фактмавмісце. Зцієюметоюдоцільновикористовуватипоказанняосіб, щозаписані намагнітнуплівку.Пред’явлення такихвитягівбуваєдостатньо у томущобсвідокзгадав всюрозмову чиокремуїї деталь.

>Слідчий виненоцінювати йперевірятипоказаннясвідків,усуваючи у якихпротиріччя, котрівиявляються врезультатінепорозумінь,неправдивихсвідчень,забування. Уходідопитуслідчий не винен «>ловити»свідка напротиріччях йзбивати його.З’ясуванняпротирічтребавідкласти накінецьдопиту.Якщосвідок простопомиляється чизабувякийсь факт,слідчий винендопомогтисвідкуусунутиціпротиріччя шляхом постановкиуточнюючихпитань.

2.Підготовка додопиту

Убільшостікримінальнихсправпоказисвідківєосновним виглядомдоказів.Значенняпоказаньсвідків необмежується тім, що смердотіможутьвисвітлюватифакти йобставини, котріпідлягаютьвстановленню посправі.Показаннясвідківтакожмаютьважливезначення дляповної,об’єктивної характеристикиобвинуваченого, йоговзаємовідносин іздопитуваним; смердотіможутьзасвідчитифакти, котріхарактеризуютьповедінкуобвинуваченого впобуті, йогознайомства, минуле.

>Показаннясвідків,крім того, єефективним йдоступнимзасобомперевірки,уточнення йдоповненняіншихдоказів, котріє вкримінальнійсправі.

>Показаннясвідківможуть матір более чименшдоказовезначення взалежності від того, щосамевідомопевнійособі посправі, чи правильносприйнятий тієї чиінший факт, як проваджень допитий особини.

>Одержанняправдивихпоказаньсвідків, котрі бвідтворилиповністю картинуподії,поєднано ізбагатьматруднощами йявляє собоюнелегке заподіяння дляорганівслідства.Слідчому незавждивдаєтьсяотримати відсвідкаправдивіпоказання.Деякісвідкиможуть й неповідомитислідствувідомихїмфактів, ненадаютьостаннімналежногозначення чи не проти того, що смердотізв’язані ізподією, щорозслідується, адеякі, особливо тих, котрізацікавлені врезультаті справ,можутьдавати йзавідомонеправдивіпоказання,навмиснозамовчувативідоміїмобставини.

Мета шкірногодопиту –з’ясуватиоб’єктивнуістину, азвідсивипливаєвисновок, щослідчий виненретельноготуватись додопитусвідка.Допитуючи ту чиіншу особу,слідчий ставити собі за заподіянняодержатиправдивіпоказання, котріоб’єктивновідображаютьфактичніобставини справ,тобтоодержатитакіпоказання, котрі бвикриваливинних йсприялиперевірціпоказаньранішедопитанихпотерпілих йсвідків, були бзасобомодержанняданних прообставини, котрісприялискоєннюзлочину.

Длядосягненняцихцілей, допитий виненвідповідатипевнимвимогам: бутиоб’єктивним,всестороннім,повним.Успіхдопиту багато вчомузалежить від того, чипроведеніслідчимпідготовчі дії, щопередуютьдопиту. Отже,прийнявширішення про допитий,слідчомунеобхідно:

1.Ретельновивчитиматеріали справ,щоб ясноуявити, котрісамеобставиниповинні бутиз’ясовані удопитуваного. На думку З.Стахівськогоістотнудопомогу упідготовці додопитунадаєвивченняматеріалівоперативно-розшуковоїдіяльності,оскількисамезавдякиінформації, котра у якихміститься,нерідковиявляютьсяочевидцівчиненогозлочину,отримуютьсявідомості, щохарактеризуютьособистістьсвідка.Вивченняцихматеріаліврозширюєпізнавальніможливостіслідчого, позитивновпливає нахідвстановлення істини.

2. Детально й якможливоповнішевивчитиособистістьсвідка,якоготребадопитати, його ставлення доподії, до тихий чиіншихосіб,з’ясуватиокреміфакти із його життя,трудовоїдіяльності.

3.Підготуватидокази, котрі,можливонеобхідно якщовикористати придопиті (>речові йписьмовідокази,висновкиекспертиз,протоколипоказань окремихосіб,касети ззвукозаписомпоказань таін.).

4.Скласти пландопиту, вякомувизначитиобставини, навстановлення які напрямів допитий,послідовністьпред’явленнядоказів,включитиіншінеобхідніелементи, котрі є результатомпланування якрозумовоїдіяльностіслідчого.

5.Підготуватинеобхіднітехнічнізасоби дляфіксаціїпоказаньсвідка йоголошенняйомупевнихаудіо- йвідеозаписівпоказаньранішедопитанихосіб, атакож забезпечити доля вдопитіосіб, котріповинні бутиприсутні увідповідності до закону (>перекладач, педагог).

 >Такожслідчий виненвирішити запитання про годину ймісцезапланованогодопиту. Тут, впершучергу,требавраховуватиположеннякримінально-процесуального закону, котрістосуютьсядопиту окремихосіб (>наприклад,заборонадопиту внічний годину).

>Дужеважливим дляналагоджуванняпсихологічного контакту іздопитуваним, йотже, дляефективностідопиту вцілому,єузгодження годинидопиту ізінтересамидопитуваного (колицеможливо).

>Звичайниммісцемдопитуявляєтьсямісцепровадженняпопередньогослідства, подякимрозумієтьсякабінетслідчого чиіншеслужбовеприміщення, якувін за годинузаймає. Однак,якщовінвизнаєнеобхідним, допитийможе бути проваджень й вмісцізнаходженнясвідка. (ст. 167 КПК України).

>Проведеннядопиту вмісціпровадженняпопередньогослідстваявляється вбільшостівипадківоптимальним за низкою причинорганізаційного тапсихологічного характеру. Усвоємукабінетіслідчийвідчуває собі «господарем»,володієобстановкоюдопиту. Обстановка вкабінетіслідчого «винна бутистрогою:нічоголишнього, що могло бвідволікатидопитуваного, не виннезнаходитись настолі.Посадовитидопитуваного так,щоб його було б добро видно.Психологічним чинником,який негативновпливає на допитий,являєтьсянаявністьсторонніхподразників. До їхні числа можнавіднестизнаходження вкабінетісторонньоїлюдини чипредметів, котріпостійнопритягуютьпогляддопитуваного,шум задверима чи всусіднійкімнаті,знаходженняпоблизувікна, через якудопитуванийможеспостерігати, щоробиться удворі,телефоннідзвінки.Всіціобставиниповиннівраховуватись припідготовці додопиту».

Удеякихвипадках допитий замісцемперебуваннясвідка чинеобхідний, чидоцільний. Так, допитийосібпохилоговіку,осіб, котрістраждаютьнедугою, щоунеможливлює чисуттєвоускладнює їхнього явку вкабінетслідчого,хворихтребапроводити замісцем їхньогознаходження.Такої жрекомендації промісцедопитутребадотримуватисьвідноснонеповнолітніхсвідків – смердоті более природно йвільно будуть собіпочувати, а означатиповно йневимушенодаватипоказання узвичній для собіобстановці (замісцемпроживання, вшколі), ніж вкабінетіслідчого.

7.Вирішивши запитання промісце й годинудопиту,слідчий винентакожретельнопродумати формувикликусвідка. Закономвстановлено, щослідчийможевикликатисвідка на допитийповісткою,телефонограмою чителеграмою.Неповнолітнійсвідоквикликається через законногопредставника (ст. 166 КПК України).Виклик на допитийсвідка не винен поможливості бути дляньогонесподіваним йнеприємним заформою.Бажано невикликатисвідків на допитий черезпрацівниківміліції, колинеобхідність цого недиктуєтьсянадзвичайнимиобставинами (>ухиленнясвідка від явки).

>Буваютьвипадки, колиодночаснонеобхідновикликатикількасвідків, тодіслідчий виненстворити обстановку, приякійсвідки пооднійсправі було неможливо бспілкуватись один із одним додопиту.

Привикликусвідкаслідчий винен такрозрахувати годину,щоб недопуститидовгогоочікуваннясвідків,боце негативновідбивається надостовірності йогопоказів.Адже,очікуючи,свідокхвилюється,нервує, щопризводить довтоми, врезультаті чогосвідокможеупуститисуттєві для справподробиці.

Зсказаноговипливає, щослідчийзавжди виненнамагатисьстворититакіумови,таку обстановку, котра бсприялаодержанню усвідканайбільшточних,найбільшдостовірнихпоказань.

>Підводячипідсумок,сліднаголосити, щоуспішневирішення заподіяннядопиту (>одержаннядостовірнихпоказаньсвідка)визначаєтьсянасампередякістюпідготовки допроведенняцієїслідчої дії.

3. >Тактичніприйомипроведеннядопиту

Правиладопитусвідкарегламентованікримінально-процесуальним законом.Точнедотриманнявстановленого законом порядкупроведеннядопитусвідка ужесаме пособізабезпечуєодержаннянайбільшдостовірнихпоказань.Колообставин, по якіможе бутидопитанийсвідок,визначається предметомдоказування,обставинамиконкретноїкримінальної справ,особистістюдопитуваного й тімоб’ємомінформації,якимвінможеволодіти.

Перед тім, якпочати допитийсвідка,слідчий винен шляхомперевіркидокументіввпевнитись вособистостідопитуваного.Недотримання цого правиламожепризвести донебажанихрезультатів, так якслідчійпрактицівідомівипадки явки на допитийпідставнихсвідків.

>Впевнившись вособистостісвідка,слідчийзаповнюєанкетнучастину протоколу, апотімповідомляєсвідку, поякійсправівінвикликаний длядопиту.Саме под годинузаписуанкетнихданих до протоколу на думкуР.С.Бєлкінаслідчийможевстановити контакт здопитуваним.Слідчийможевиходити далеко за межі протоколу,цікавитись не лишеанкетними, але й ііншимиданними про особусвідка (йогоумови життя, роботи, йогооточення).

>Великезначеннямає йпопередженнясвідка про відповідальність завідмову віддачіпоказань й дачузавідомонеправдивихпоказань (ст.. 71 КПК України). Ос-кількицепопередженняповиннеслужитипевноюгарантією дляотриманнянайбільшдостовірнихпоказань, тозвідси йвисновок, щослідчий не дуже доцієїпроцесуальної діївідноситись формально. Укожному конкретномувипадку, взалежності відданних, котріє просвідка йоцінкислідчим йогопсихічного стану в останній моментдопиту,попередження про відповідальність винненосити врізнихвипадкахрізний характер йробитись врізнійформі.Якщослідчийдопитуєдобросовісногосвідка, тонасамперед,він винендомогтись того,щобсвідок правильнозрозумів відповідальність за дачузавідомонеправдивихпоказань.

Придопитісвідка,якийзацікавлений врезультаті справ,слідчий виненроз’яснитийому, що йогопокази будутьпідданіперевірці й увипадкувстановлення в його показахнеправди,він якщопритягнутий докримінальноївідповідальності. При цьомусвідку можназапропонувати самомупрочитати вКримінальномукодексі Українизміствідповіднихстаттей. Законтакожвимагає відслідчогоз’ясувати переддопитом ставленнясвідка допотерпілого йобвинуваченого.З’ясування такого ставленнямаєсуттєвезначення дляправильноїоцінкипоказаньсвідка йприйняття необходимихзаходів дляусуненнявпливу цого ставлення на результатдопиту. Одним ізважливихзавданьслідчого придопитісвідкаявляєтьсявстановленняпсихологічного контакту,якийвиражається всхиленнісвідка довідвертості й вщирому йогобажанніповідомити усівідомості, котрівідомійому посправі. Прибудь-якихобставинахдопитуслідчий винен бутикоректним,об’єктивним,вічливим,володіти собою,знаходитиспільнумовунавіть в тихийвипадках, колийому очевидно, щосвідок говорити неправду.Проводячи допитий,слідчий виненпрагнутивикликати до собіповагу тадовіру.

>Допитсвідка виненпочинатисьпропозицієюрозповісти все, щойомувідомо посправі. Цебазується на бо переддопитомслідчий незнаєповнотиобізнаностісвідка поконкретнійсправі.Практицівідомівипадки, колисвідкиповідомлялинабагато більше, ніжпередбачавпочути від нихслідчий.Крім того, ізвільноїрозповідіслідчийодержуєдодатковуможливість болеечіткосформулювати запитання, котрівінхочепоставитидопитуваному.

>Викладеннясвідком тихий чиіншихданних взручній дляньогопослідовностіполегшує їхнізгадування,сприяє болееповномувідтвореннюзакарбованого впам’яті. «Привикладеннісвоїхпоказаньсвідкиінодівисловлюють своївисновки тапропозиції, щостосуютьсяобвинуваченого.Слідчий виненприслуховуватись перед тим йз’ясовувати, напідставі чоговінприйшов перед тим йякими фактамивінможе їхньогообґрунтувати. Уіншомувипадкуці заяви (якголослівні) неможуть бутиприйняті доуваги.».

>Слідчийможерекомендуватисвідкупевнупослідовністьвикладення тоді, колиостанньомутребадатипоказання побагатьохепізодах й самвінзатрудняється увиборітакоїпослідовності. Удеякихвипадкахслідчий зтактичнихміркуваньможезапропонуватисвідкуспочаткувисвітлитипевний факт, апотімрозказати разом узятеінше. Мета такого прийому «…чинаправитирозповідь впевне русло – наз’ясуваннянайбільшважливихобставин, чиутриматисвідка віддачінеправдивихпоказань,якщотакунебезпекуслідчийможепередбачити. Уостанньомувипадку, давшиправдивіпоказання про один факт,допитуваний якщозмушений,щоб несуперечити самомусобі, правдиворозповісти й проіншіфакти».

Придопитіважливезначеннямаєтакожоб’єктивністьслідчого йхорошезнання нимматеріалів справ. Це одна зобставин, Якадозволяєслідчому тактовно правильнопобудувати допитий. При цьомуважливо,щоб усвідкасклалосьвраження, щослідчому уже всевідомо поданійсправі, йприховуватиякісьобставини не варто. У томувипадку,якщосвідок под годинувільноїрозповідіповністювисвітлить усіобставини йподії, котріцікавлятьслідчого, тозадаватийому запитання немаєнеобхідності. Алічастішевсьогосвідок под годинувільноїрозповіді невичерпує тимидопиту.Шляхом постановкидоповнюючих,уточнюючих йконтрольнихзапитаньслідчий винендоповнитипоказаннясвідка.

>Доповнюючі –це запитання, котрізадаються ізметоюдоповненняодержанихпоказань,ліквідацію прогалин.Вониможуть бутинаправлені надеталізаціюпоказань.Уточнюючі запитанняможуть бутизадані ізметоюдеталізаціїпоказань, але йчастіше – дляконкретизації,уточненняодержанихвідомостей.   

>Контрольні запитаннязадаються ізметоюперевіритиодержаніпоказання.

Неслідзадаватисвідку запитання котрійомунезрозумілівнаслідок йогонизькогозагальноосвітньогорівня, чи є неконкретними.Забороненозадаватинавідні запитання, впостановці якізакладенаочікуванавідповідь.Питання, котрізадаютьсясвідкові,повиннівідноситись до предметадопиту,витікатиодне із одного, бутичітко йграматично правильносформульованими й, як правило,передбачатирозгорнутувідповідь.

>Під годинувільноїрозповідісвідкаслідчий виненуважнослухати його йробитисобіпомітки нааркушіпаперу чи ж впланідопиту. «>Допитуванийпостійно виненбачити, щослідчийуважнослухає йогорозповідь,зацікавлений в йогопоказаннях».

Придопитісвідкабуваютьобставини, коливін добропам’ятаєокремідеталі справ, але й нехоче про них говоритивзагалі, чидаєзавідомонеправдивіпоказання.Загальноприйнятим порядкомдопитунедобросовіснихсвідків, котрідаютьзавідомонеправдивіпоказання чи жзамовчуютьокреміфакти,являєтьсятакий порядок, колислідчийпідводитьсвідка до думи пронеобхідністьрозказати правду непогрозами, непроханням, атвердоюлогікоюфактів, котрі ужевідоміслідчому.

>Ратінов О.Н. й АдамовЮ.П.варіантинедобросовісноїповедінкидопитуваного, чиформинеправдикласифікуютьнаступним чином:

1.приховуваннясправжніхфактів;

2.запереченнясправжніхфактів;

3.ствердженнявигаданихфактів;

4.приховуваннясправжніх йповідомленнявигаданихфактів;

5.спростуваннясправжніх йповідомленнявигаданихфактів.  

>Неправду можнарозділити наактивну йпасивну.Активна неправдапередбачаєпереробкудійснихподій йповідомленнянеправдивихсвідчень, апасивнаполягає узамовчуваннісправжніхфактів беззаміни їхньогобудь-якимиіншими.

>Після того, якслідчийвислухаввільнурозповідь тавідповіді назапитаннясвідка,вінможепомітити, що особа говорити неправду чизамовчує провідоміфактиподії. При цьомуслідчий виненприкласти усізнання йдосвід,щобвияснити заподій цого йприйнятиміри для їхньогоподолання дозакінченнядопиту.Якщослідчийприйшов довисновку, щосвідокдаєзавідомонеправдивіпоказання,він виненставити запитаннясвідку таким чином,щободержати відньогоконтрольнідані, задопомогою яких, можнаперевіритиправдивість йогопоказів.

Длясвоєчасноговиявленнянедобросовіснихпоказань, особливоважливезначеннямаєвиконання тактовного правила промаксимальнудеталізаціюпоказаньдопитуваного,одержання відньогорозгорнутих,вичерпноповнихпояснень по всіхобставинах, котрівідносяться до справ.Деталізаціяпоказаньстворюєсприятливіумови для їхньогоперевірки й приподальшомурозслідуванні й частостримуєсвідка відбезпідставноїзмінипоказань. Хорошийефект привикриттілжесвідченнядаєзастосування такого тактовного прийому,якийполягає до того, щослідчийзадаєдодаткові запитання вшвидкомутемпі.Прискорення темпудопитустворюєдефіцит години,позбавляєдопитуваногоможливостіретельнообґрунтуватикожнувідповідь,посилюєемоційнунапругусвідка, взв’язку ізчимнедобросовіснісвідки частопроговорюються. Уконфліктнихситуаціях, колисвідокприховуєінформацію, можназастосовуватинаступніприйомипсихологічноговпливу:переконання,звернення допочуттівгідності,гордостісправедливості, тощо.Можнатакожзастосувати йіншийприйом,якийполягає до того, щочастинудопитуслідчий проводити уформівільноїбесіди, под годинуякоїстворюєтьсявраженняхорошоїобізнаності проінтереси,захоплення таобставиниособистого життясвідка. При цьому запитання, котрівідносяться досуттєвихобставин,вкраплюються вцюрозмову.Правдивовідповідаючи на запитання провласніінтереси,свідок невстигаєпереключитиувагу й заінерцією говорити правду про увідповідь й на запитанняслідчого.Такийприйомназиваєтьсянепрямимдопитом.

Неслідпокладатинадію однієютактичнийприйом.Тактичніприйомиповиннізастосовуватись вкомплексі.

Уюридичнійлітературівисловлюютьсяпозиціїщодорегламентаціїзастосування под годинупровадженнядопитуможливостейінструментальноїдіагностикиемоційноїнапруженостілюдини –детекторівбрехні.Застосування його, на думку З.Стахівського,єнеприйнятним,оскільки названадіагностикапозбавленаоб’єктивності.Аджевідомо, щонезалежно відпричетності дозлочину,різні людивиявляютьнеоднаковуемоційнуреакцію назовнішніподразники.Крім того, особини, котрі за своїм складом характеруєбоязкими,соромливими,завждипроявляютьбільшуемоційнунапруженість ніждосвідченізлочинці.

4. Тактикадопитунеповнолітніхсвідків, глухих танімихсвідків

>Допитєнайбільшпоширенимзасобомотриманнядоказів.Його сутьполягає вотриманні віддопитуваної особинидостовірнихвідомостей прообставини, щомаютьзначення длявстановлення істини усправі. Цеположеннястосуєтьсятакождопитунеповнолітньогосвідка.Відразуслідзауважити, що допитийнеповнолітніх яксвідків винен матірмісцелише украйніхвипадках, коли без їхньогосвідчень не можнаустановитиістину.

>Особливимитактичнимиприйомами, щозастосовуються под годинудопитунеповнолітніх,єроз’ясненняважливостіповідомленняправдивихпоказань,демонструванняпоінформованості прообставини життядопитуваного, йогоінтереси,роз’ясненнясутності тазначенняпред’явлених йоголошенихматеріалів.

>Неповнолітні, як правило,допитуються уформібесіди,оскільки у якихщемалий запасслів й смердоті незавждиможутьпобудуватизв’язнувільнурозповідь.Неприпустимоперебиватипідлітка под годинурозповіді,виражатийомунедовіру.Формулювати запитаннятреба ізврахуваннямвіку йрозумовогорозвиткусвідка,щоб смердоті були короткими.

>Розмовляти ізнеповнолітнімслідчий виненрівним йспокійним тоном. Аліякщо передслідчимсидитьрозв’язнийпідліток,який Веде собі ізвикликом, то із нимтребадотримуватись болеесуворого іофіційного тону. Однак, врозмові ізпідліткомтребауникатинасмішок,окриків чиіншихякихосьзауважень, котріпринижуютьгідністьпідлітка, йогопочуття. Придопитінеповнолітньогосвідка можназустрітись із таким фактом, щовін чи із самого початку нехоче говорити, чи доводити своюрозповідь допевнихмоментів йприпиняє. Цепояснюєтьсярізноманітними причинами, взалежності від які йповиннізастосовуватисьвідповіднітактичніприйомидопиту.Причиноютакоїповедінкисвідкаможе бутизамкнутий характер,сором’язливість,дія наньогонезвичноїофіційної обстановки.Розговорити такогосвідка можна впроцесібесіди наблизькі йцікавійому тими.

Придопитіважливимєвстановленнянепримусового контакту ізнеповнолітнімсвідком,створення при цьомудоброзичливої обстановки. Зцієюметою, особливо унеповнолітньогосвідкавіком до 14 років, атакожвіком до 16 років,з'ясовуються (уформі,доступній їхньогорозумінню)анкетнідані. При цьомуможутьзадаватисязапитання наабстрактні тими.Встановившинеобхідний контакт,неповнолітньомусвідкові (>віком до 16 років)роз’яснюється йогообов’язок «говорити лише правду» провідомійомуобставини.Після чогосвідкові упростій для йогорозумінняформізадаютьсязапитання присуворому їхньогоконтроліголовуючим. При цьому не можнадопускатинавіднізапитання,підказки й т.ін.Неповнолітнісвідкивіком до 16 років прокримінальну відповідальність завідмову віддачіпоказань тазавідомоданінеправдивіпоказання непопереджуються (год. 3 ст. 168 КПК України).

>Допитнеповнолітньогосвідкавіком до 14 років, а й зарозсудом суду —віком до 16 років проводитися уприсутності педагога, а принеобхідності —лікаря,батьків чиіншихпредставниківнеповнолітнього (год. 1 ст. 168 КПК України).Важливо,щобці особини в результатахрозгляду справ.Вонивикликаються ізметоюстворення у судновомузасіданні обстановки, котравиключала бможливість негативноговпливу напсихікунеповнолітньогосвідка.Вважаєтьсядоцільнимвиклик до судупедагогів, у якіцейсвідокнавчається. Переддопитомслідчийможепорадитись із педагогом,лікарем,законнимпредставником із приводу тактики,веденнядопитуформування йпослідовності постановкизапитаньнеповнолітньому, котрі запитаннядоцільноставитиїм самим.

Увипадках, колиприсутністьпідсудного узалі судновогозасіданняможе негативновплинути наповноту йдостовірністьпоказаньнеповнолітньогосвідка чи коли цоговимагаютьіншіінтереси справ, допитийнеповнолітньогосвідка заухвалою (>постановою) судумає бути проваджень увідсутностіпідсудного. Алі уцихвипадках после Поверненняпідсудного до залі суду судзобов'язанийознайомити його ізпоказаннямисвідка йнадатийомуможливістьзадавати запитаннясвідкові, атакождатипояснення із приводупоказаньсвідка (год. год. 3, 4 ст. 307 КПК України).

>Кримінально-процесуальний закон принеобхідностідопускаєможливістьдопитунімих, глухихсвідків, атакожсвідків, котрі неволодіють мовоюсудочинства.Допитнімого чи глухогосвідка чипотерпілого проводитися за правилами ст. 167 КПК ізучастю особини, котра йогорозуміє. Про доляцієї особини вдопитісвідказазначається впротоколі.

>Особа, Якарозуміє знаки глухого чинімого за своїмпроцесуальнимстановищемприрівнюється доперекладача (год. 1 ст. 128 КПК).Якщоглухий чинімийчитає йпишеслідчий ізвласноїініціативи на йогопроханняможепоставитизапитанняписьмово йвін уприсутностіслідчого й особини Яка йогорозуміє,моженаписати впротоколі своїпоказаннявласноручно.

Дляфіксаціїпоказаньнімих й глухихсвідківдоцільновикористовувативідеозапис.Запис такихдопитівдопомагає вподальшому, привиникненнісумнівіввизначитиправильність йповнотуперекладу йусунутипротиріччя, котрівиникли узв’язку ізцим.


>Висновки

 

>Дослідивши тактикудопитусвідка, можназробитинаступнівисновки:

1.Свідком усправіможе бутикожна особа,якійвідоміобставини, щостосуютьсяданної справ.Свідокможе бутидопитаний прообставини, щопідлягаютьвстановленню, атакож профакти, щохарактеризують особуобвинуваченого,підозрюваного;

2.Центральнимипсихологічнимиособливостямидопитуєдіагностикаістинностіпоказань,прийомівправомірногопсихологічноговпливу ізметоюотриманняправдивихпоказань,методіввикриттянеправдивихпоказань;

3.Допитєнайбільшпоширенимзасобомотриманнядоказів.Його сутьполягає вотриманні віддопитуваної особинидостовірнихвідомостей прообставини, щомаютьзначення длявстановлення істини усправі.Допитсвідка засвоєюприродою - процеспередачіінформації відсвідкаслідчому. Iсамеслідчий винен придопиті бутиактивним,тобтовраховуючи особусвідка чипотерпілогоготуватися додопиту,планувати його,вибиратинеобхіднітактичніприйоми, але й всеце ізсуворимдотриманням норм Закону;

4. Мета шкірногодопиту –з’ясуватиоб’єктивнуістину, азвідсивипливаєвисновок, щослідчий виненретельноготуватись додопитусвідка.Підготовка додопитувключаєнаступніетапи:

-вивченняматеріалів справ;

-детальневивченняособистостісвідка, його ставлення доподії;

-підготовкадоказів, котрі,можливонеобхідно якщовикористати придопиті (>речовідокази,висновкиекспертиз);

-складення планудопиту;

-вирішення запитання про годину ймісцепроведеннядопиту та про формувикликусвідка;

5. Дляуспішногопроведеннядопиту,слідчий винен бути доброобізнаний вобставинах справ та бутиоб’єктивним.Слідчомутакож неслідпокладатисьлише однієютактичнийприйом, смердотіповиннізастосовуватись укомплексі;

6. Одним ізважливихзавданьслідчого придопитісвідкаявляєтьсявстановленняпсихологічного контакту,якийвиражається всхиленнісвідка довідвертості й вщирому йогобажанніповідомити усівідомості, котрівідомійому посправі;

7.Слідчий виненоцінювати йперевірятипоказаннясвідків,усуваючи у якихпротиріччя, котрівиявляються врезультатінепорозумінь,неправдивихсвідчень,забування шляхом постановкиуточнюючихзапитань;

8. Придопитінеповнолітньогосвідкаважливимєвстановленнянепримусового контакту,створення при цьомудоброзичливої обстановки.Слідчий виненпам’ятати, щонеповнолітні понадсхильні донавіювання тавпливу із боцііншихосіб.


Списоквикористаноїлітератури

 

>Нормативнийматеріал

 

1.Конституція України.-ВідомостіВерховної Заради.- 1996.-№ 30.

2.Кримінально-процесуальний кодекс України.-ВідомостіВерховної Заради. – 1961.- № 2.

>Література

3.Тертишник В.М.-Науково-практичнийкоментар

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація