Реферати українською » Государство и право » Умисне тяжке тілесне пошкодженню (ст. 121 КК України)


Реферат Умисне тяжке тілесне пошкодженню (ст. 121 КК України)

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ХАРКІВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТВНУТРІШНІХСПРАВ

>Навчально-науковийінститут права,економіки тасоціології

Кафедракримінального права такримінології


>заочна форманавчання


>КУРСОВАРОБОТА

Здисципліни – «>Кримінальне право»

Тема:Умиснетяжкетілеснеушкодження (ст. 121 КК України)

 

 

м.Харків – 2010 р.


План

 

>Вступ

1Поняття таознаки тяжкоготілесногоушкодження

2Об’єктумисного тяжкоготілесногоушкодження

3Об’єктивна сторонаумисного тяжкоготілесногоушкодження

4Суб’єктумисного тяжкоготілесногоушкодження

5Суб’єктивна сторонаумисного тяжкоготілесногоушкодження

6Відмежування тяжкоготілесногоушкодження відсуміжнихзлочинів

7Проблемикваліфікації тяжкоготілесногоушкодження

8Практичне заподіяння

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

 

У ч.2 ст.3Конституції Українивизначено, щоутвердження й забезпечення прав й свободлюдиниєголовнимобов’язком держави.Тобтоосновнимизавданнями, щопостають передюридичноюнаукою й Державою,є забезпеченнядотримання прав й свободгромадян. Ачастина 1 з статтею 3Конституції Українизазначає: “Людина,її життя, іздоров’я, честь йгідність,недоторканність й безпекавизнаються в Українінайвищоюсоціальноюцінністю”.

>Особливістьсуспільноїнебезпекиумисних тяжкихтілеснихушкодженьполягає до того, що смердотізавдаютьшкоди, Яка немаєвідповідногоеквіваленту, – людинапозбавляєтьсянайціннішого –здоров’я, адеякихвипадках й життя,найбільшнебезпечними способами,найбільшнебезпечнимизасобами.


1Поняття таознаки тяжкоготілесногоушкодження

 

Характеристикаумисного тяжкоготілесногоушкодження, йогооб'єктивних,суб'єктивних,кваліфікованихознак,відмежування тяжкоготілесногоушкодження, щоспричинило смертьпотерпілого, відумисного танеобережноговбивства,даєможливістьзробитинаступнівисновки: 1)Тілеснеушкодження –цепротиправнеумисне чинеобережнезаподіянняшкодиздоров'юіншої особини, колипорушенаанатомічнацілісність чифізіологічнафункціїтканин чиорганівпотерпілого под годинупосягання на йогоздоров'я. Заступенемтяжкостітілесніушкодженняподіляються натяжкі,середньоїтяжкості йлегкі.Відповіднийступіньтяжкостітілесногоушкодженнявизначається наосновівисновкуекспертизи,призначенняякої уцихсправахєобов'язковим. 2)Підумисним важкимтілеснимушкодженнямрозуміютьушкодження,небезпечне для життя в останній момент йогозаподіяння, читаке, щопризвело довтратибудь-якого органу чи довтрати йогофункцій,психічнухворобу чиіншийрозладздоров'я,поєднаний зстійкоювтратоюпрацездатності не лише натретину, чиперериваннявагітності чинепоправнезнівеченняобличчя.Об'єктомумисного тяжкоготілесногоушкодженняєздоров'ялюдини.Об'єктивна сторонаумисногоушкодженняхарактеризуєтьсядією чибездіяльністювинної особини, атакожзлочиннимнаслідком тапричиннимзв'язкомміждіянням йнаслідком.Цейзлочинвідноситься докатегорії тяжких.Вінєнайтяжчим з числазлочинівпротиздоров'ялюдини. 3)Суб'єктивна сторонаумисного тяжкоготілесногоушкодженняхарактеризуєтьсяумисною виною.Виннийусвідомлює, щоможезаподіятитяжку шкодуздоров'юпотерпілого, йбажає чисвідомодопускаєнастаннятакоїшкоди.Суб'єктом цогозлочинуєфізична,осудна особа, Яка до моменту скоєннязлочинудосяглавіку 14 років. 4)

>Кваліфікованимиознакамиумисного тяжкоготілесногоушкодженняє скоєння його способом, щомає характерособливогомучення, чи скоєннягрупоюосіб, атакож ізметоюзалякуванняпотерпілого чиіншихосіб, чивчинене назамовлення, чиспричинило смертьпотерпілого. 5) Длявідмежуванняумисного тяжкоготілесногоушкодження,внаслідокякого настала смертьпотерпілого, відумисноговбивства тавбивства черезнеобережність,потрібноретельнодосліджувати усіобставини, щомаютьзначення длявстановленняспрямованостіумислу винного,враховуючипопереднюповедінку винного йпотерпілого, їхнівзаємовідносини,спосіб йзнаряддязлочину, характер йлокалізаціюпоранень. Наступного днякількістьзлочинів прозаподіяння тяжкихтілеснихушкодженьзалишається надоситьвисокомурівні. На мою думку,заподіяння тяжкихтілеснихушкоджень, як й скоєннябудь-якихіншихзлочинівзалежить від тихийпоглядів,моральнихнастанов,правосвідомості,традицій,звичок тощо, котрііснують усуспільнійсвідомості уцілому, окремих груп населення та уконкретноїлюдини. Рольпсихологічного чинника усистемі причин та умівзлочинності, окремихїївидів йконкретнихзлочинівдоситьзначна,хоча упереважнійбільшостівипадків невиступаєєдиною причиноюзлочинності, окремихїївидів та конкретногозлочину, авзаємодіє ззовнішнімиобставинами,зокрематими, щозосереджуються уекономічній,соціальній таінших сферах.Психологічна сфераформується подвпливомсоціальноїдійсності. Усучаснихумовах упсихологічній сферінаявна кризуморалі, Якапроявляється узанепадізагальнолюдськихцінностей.Вихованняморальності –складовавиховної роботи ізнаселеннямвзагалі, щомістить іодержаннясоціальних установок,прищеплення культури,моральнихцінностей й установок,виробленихлюдством заісторію йогорозвитку.

>Крім того,складовоюсуспільноїсвідомостієправосвідомість, щопредставляє собою системупоглядів,переконань,оцінок,уявлень, котрівідбиваютьставленнясуспільства,деякихпрошарків й груп населення, окремихгромадян донормативно-правовихактіввзагалі й правилнеобережності,зокрема.Відомо, щорівеньправосвідомості населеннявизначаєтьсязнанням права, йогорозумінням йготовністюдодержуватисявимог законів.Правосвідомість, як йсуспільнасвідомість, лагодити назлочинністьподвійнийвплив:високийрівеньправосвідомостізапобігаєзлочинності, анизькийїїрівень,дефектисприяютьвчиненнюзлочинів.

Таким чином,основнимкроком длязниженнярівнязлочинностієвиховання у населенняморальності,прищеплення культури,моральнихцінностей й установок, атакожосновноїскладовоїсуспільноїсвідомості –правосвідомості, щополягає узнанні права, йогорозумінні йготовностідодержуватисявимог закону.



2Об’єктумисного тяжкоготілесногоушкодження

 

>Об’єктзлочину –цеохоронюванікримінально -правовими нормамисуспільнівідносини тасоціальні блага, на котріпосягаєзлочин.

>Об’єктом всіхзлочинівпротиздоров’яєздоров’яіншоїпевної особининезалежно від його стану тааномалій.Кримінально-правоваохороназдоров’ямаєуніверсальний характер.Вона незалежить відсуспільнихознак особинипотерпілого (йоговіку,статі,громадянства,службового стану тощо).Кримінальний законрівноюміроюохороняєздоров’якожноїлюдини.

>Виділяютьтаківидиоб’єктівзлочину:

1.безпосередній;

2.родовий.

>Безпосереднімоб’єктом тяжкоготілесногоушкодженняєздоров'ялюдини.

>Родовийоб’єкт –це група схожихсуспільнихвідносин тасоціальних благ, на котріпосягаєзлочин.

>Родовимоб'єктом тяжкоготілесногоушкодженняє:умиснетяжкетілеснеушкодження,заподіяне устані сильного душевногохвилювання (ст. 123),умиснезаподіяння тяжкихтілеснихушкоджень уразіперевищення міжнеобхідної оборони чи уразіперевищеннязаходів, необходимих длязатриманнязлочинця (ст. 124),необережнетяжке чисередньоїтяжкостітілеснеушкодження (ст. 128), атакож замах навбивство.

>Об'єктом тяжкихтілеснихушкодженньєздоров'ялюдини.Будь-якетілеснеушкодженнязаподіюєпевну шкодуздоров'юлюдини.

>Здоров'ялюдини якоб'єкттілесногоушкодженняможевиступати із моменту початку родовогопроцесу. Законохороняєздоров'якожноїлюдини,незалежно відїїфізичного стану (>бездоганно здорова людина,хворий,божевільний, особа, Яказнаходиться вбезнадійномустанівнаслідоктравми й І. буд.), атакож відїїморальнихякостей,віку,посадовогоположення тощо.


3Об’єктивна сторонаумисного тяжкоготілесногоушкодження

>Об’єктивну бікзлочинуутворюють: 1)діяння (>дія чибездіяльність); 2)наслідки увигляді тяжкоготілесногоушкодження й 3)причиннийзв’язокміжзазначенимидіянням йнаслідками.

>Тілесніушкодження —цепротиправне йвиннепорушенняанатомічноїцілостітканин,органівпотерпілого та їхньогофункцій, щовиникає якнаслідок дії одного чикількохзовнішніхушкоджуючихфакторів.

>Суспільненебезпечні дії призаподіяннітілеснихушкодженьвиражаються уфізичному,хімічному,біологічному,психічному чиіншомувпливі напотерпілого.Бездіяльністьмаємісце тоді, коливинний невчиняєпевнихдій, котрівін винен був ймігвчинитистосовноіншоїлюдини, щопотягнуло за собоюзаподіянняшкодиїїздоров’ю увиглядітілеснихушкоджень.

ККрозрізняєтілесніушкодженнятрьохступенів:тяжке,середньоїтяжкості йлегке. Характер йступіньтілеснихушкоджень напрактицівизначаються напідставівідповіднихположень КК (ст. ст. 121, 122, 125) й Правилсудово-медичноговизначенняступенятяжкостітілеснихушкоджень,затверджених МОЗ.

>Відповідно до ст. 121 важкимтілеснимушкодженнямєтілеснеушкодження: 1)небезпечне для життя в останній моментзаподіяння, читаке, щоспричинило 2) втрачубудь-якого органу чи йогофункцій; 3)психічнухворобу; 4)іншийрозладздоров’я,поєднанийзістійкоювтратоюпрацездатності не лише натретину; 5)перериваннявагітності; 6)непоправнезнівеченняобличчя.

>Небезпечними для життяєушкодження, котрі в останній моментзаподіяння чи вклінічномуперебігу черезрізніпроміжки годиниспричиняютьзагрозливі для життяявища й котрі безнаданнямедичноїдопомоги, зазвичайним своїмперебігом,закінчуються чиможутьзакінчитисясмертю.Запобігання смерти, щообумовленеподанняммедичноїдопомоги, не виннебратися доуваги приоцінюваннізагрози для життя такихушкоджень.Загрозливий для життя стан,якийрозвивається вклінічномуперебігуушкоджень,незалежно відпроміжку години, що проминувши после йогозаподіяння, виненперебувати із нею в прямомупричинно-наслідковомузв’язку.

Донебезпечних для життяушкоджень належати: а) тих, щопроникають учерепнупорожнину, у т.ч. безушкодженнямозку; б)відкриті ізакритіпереломикістоксклепіння таоснови черепа, завиняткомкісток лицьового скелета таізольованоїтріщини лишезовнішньої платівкисклепіння черепа; в)забиття головногомозку тяжкогоступеня якзіздавленням, то й безздавлення головногомозку;забиття головногомозкусередньоїтяжкості занаявностісимптомівураженнястовбурної ділянки.Під годинусудово-медичноїоцінкиступенятяжкостіструсу йзабиття головногомозкуслідкеруватисяметодичнимирекомендаціями, щозатверджуються МОЗ; р)ізольованівнутрішньочерепнікрововиливи занаявностізагрозливих для життяявищ.Субарахноїдальнийкрововилив,який бувпідтвердженийлюмбальноюпункцією, безвідповідноїклінічної симптоматики неможе бутивіднесений доушкоджень, щонебезпечні для життя; буд) тих, щопроникають у канал хребта, у т.ч. і безушкодження спинногомозку та йогооболонок; е)переломовивихи тапереломитіл чиобох дугшийниххребців,односторонніпереломи дуг І чи IIшийниххребців, атакожпереломизубоподібноговідростка IIшийногохребця, у т. год. безпорушенняфункції спинногомозку;є)підвивихишийниххребців занаявностізагрозливих для життяявищ, атакож їхньоговивихи; ж)закритіушкодження спинногомозку вшийномувідділі; із) перелом чипереломовивих одного чикількохгрудних чипоперековиххребців ізпорушеннямфункції спинногомозку чи занаявностіклінічновстановленого шоку тяжкогоступеня.Рефлекторнепорушенняфункцій (>рефлекторний спазм чирозслабленнясфінктерів,рефлекторнепорушенняритмівсерця,дихання тощо) неєпідставою длявіднесенняушкоджень дозагрозливих для життя; і)закритіушкодженнягрудних,поперекових йкрижовихсегментів спинногомозку, якісупроводжувались важкимспінальним шоком чипорушеннямфункційтазовихорганів; й)ушкодження ізповним (всіхшарів)порушеннямцілостістінки горлянки,гортані,трахеї,головнихбронхів,стравоходу,незалежно від того, із боцішкірянихпокривів чи із боціслизовоїоболонки (>просвіту органу) смердотізаподіяні;ї)закритіпереломипід’язичноїкістки,закриті івідкритіушкодженняендокриннихзалозділянокшиї (>щитоподібної,паращитоподібної,вилочкової — удітей) — занаявностізагрозливих для життяявищ; і)пораненнягрудноїклітки, ізпроникненням уплевральнупорожнину,порожнину перикарду чиклітковинусередостіння, у т.ч. й безушкодженнявнутрішніхорганів.Підшкірнаемфізема, щовиявляється припораненняхгрудноїклітки, неможерозглядатись якознакапроникаючогоушкодження в тихийвипадках, колиявищагемопневмотораксувідсутні,емфіземамаєобмежений характер й немаєсумнівів у борановий канал непроникав уплевральнупорожнину; до)ушкодження живота, ізпроникненням учеревнупорожнину, у т.ч. й безушкодженнявнутрішніхорганів;відкритіушкодженнявнутрішніхорганів,розміщених взаочеревномупросторі (>нирок,наднирників,підшлунковоїзалози) й впорожнині таза (>сечовийміхур, матка,яєчники,передміхуровазалоза,верхній йсереднійвідділипрямої кишки,перетинковачастинауретри),Відкритіушкодженнянижньоїтретинипрямої кишки, піхви,сечовипускного каналуналежитьвідносити донебезпечних для життя лише занаявностізагрозливих для життяявищ; л)закритіушкодженняорганівгрудної,черевноїпорожнини,органівзаочеревногопростору,порожнини таза — занаявностізагрозливих для життяявищ.Проведеннядіагностичноїлапаротомії,якщовідсутніушкодженняорганівчеревноїпорожнини, привизначенніступенятяжкостітілеснихушкоджень невраховується; м)відкритіпереломидіафіза (>тіла)плечової,стегневої йвеликогомілковоїкісток.

>Відкритіпереломиіншихвідділів йзакритіпереломибудь-якихвідділівназванихкісток, атакожвідкриті йзакритіпереломипроменевої,ліктьової тамалогомілковоїкістокможуть бутизараховані донебезпечних для життя занаявностізагрозливих для життяявищ; зв)переломикісток таза занаявностізагрозливих для життяявищ; про)ушкодження, щоспричинили шок тяжкогоступеня,масивнукрововтрату, кому,гоструниркову,печінковунедостатність,гострунедостатністьдихання,кровообігу,гормональнудисфункцію,гострірозладирегіонарного й органногокровообігу,жирову чигазовуемболію.Всі смердотімусятьпідтверджуватисьоб’єктивнимиклінічнимиданими, результатамилабораторних таінструментальнихдосліджень; п)ушкодження великихкровоноснихсудин,аорти,сонної (>загальної,внутрішньої,зовнішньої),підключичної,плечової,підклубової,стегневої,підколінноїартерій чи вен, що їхньогосупроводять.Ушкодженняіншихпериферичнихсудин (голови,обличчя,шиї,передпліччя,кисті,гомілки,стопи)кваліфікуються укожномувипадкузалежно відспричинених нимиконкретнихзагрозливих для життяявищ; р)загальнадіявисокоїтемператури (>тепловий йсонячний удар) занаявностізагрозливих для життяявищ:термічніопікиІІІ-ІУступеня ізплощеюураження понад 15%поверхнітіла;опіки IIIступеня понад 20%поверхнітіла;опіки IIступеня понад 30%поверхнітіла, атакожопікименшоїплощі, щосупроводжувались шоком тяжкогоступеня;опікидихальнихшляхів занаявностізагрозливих для життяявищ; з)ушкодження від діїнизькоїтемператури,променевіушкодження татакі, що булиотримані вумовахбаротравми, — усі занаявностізагрозливих для життяявищ; т)отруєнняречовинамибудь-якогопоходження ізперевагою якмісцевої, то йзагальної дії (у т.ч. йхарчовітоксикоінфекції) заумови, що вклінічномуперебігу малімісцезагрозливі для життяявища; у)усівидимеханічноїасфіксії, щосупроводжувалися комплектомрозладівфункціїцентральноїнервовоїсистеми,серцево-судинноїсистеми таорганівдихання, якізагрожувалижиттю; заумови, щоцевстановленооб’єктивнимиклінічнимиданими.

Заознакоювтратибудь-якого органу чи йогофункцій важкимвизнаєтьсяушкодження не було зазагрозою для життя, а й закінцевим результатом танаслідками.Втратабудь-якого органу чивтрата органом йогофункцій —цевтрата: 1)зору; 2) слуху; 3)язика; 4) руки; 5) ноги; 6)репродуктивноїздатності.

>Підвтратоюзоруслідрозумітиповнустійкусліпоту наобидва ока читакий стан, колинаявнезниженнязору допідрахункупальців навідстані двохметрів й менше (>гостротазору наобидва ока 0,04 йнижче).Ушкодженнясліпого ока, що привело до йоговилучення,оцінюєтьсязалежно відтривалостірозладуздоров’я.

>Підвтратою слухуслідрозумітиповнустійку глухоту наобидвавуха читакийнеоборотний стан, колипотерпілий нечуєрозмовноїмови втричі —п’ятьсантиметрів відушноїраковини.Оцінкаступенятяжкості увипадкахвстановленнянаслідкутравми органузору й слухупровадитьсявідповідно додокументів,якимикеруються усвоїйроботімедико-соціальніекспертнікомісії.

>Підвтратоюязика (>мовлення)слідрозуміти втрачуможливостівисловлювати свої думичленороздільними звуками,зрозумілими дляоточуючих.Заїкання неслідрозуміти як втрачумовлення.

>Нідвтратою руки, ногислідрозумітивідокремлення їхнього відтулуба чи втрачу нимифункцій (>параліч чиінший стан, щоунеможливлює їхнього діяльність).

>Піданатомічноювтратою руки чи ногислідрозуміти яквідокремлення відтулубавсієї руки чи ноги, то йампутацію нарівні ненижчеліктьового чиколінногосуглобів; усііншівипадкиповиннірозглядатися яквтратачастиникінцівки йоцінюватися заознакоюстійкоївтратипрацездатності.

>Підвтратоюрепродуктивноїздатностіслідрозуміти втрачуздатності достатевихзносин чи втрачуздатності дозапліднення,зачаття тадітородіння (>розродження).

Приушкодженніякого-небудь органу чи йогочастини,функціяякого буввтраченараніше (дотравми),ступіньтяжкостіушкодженнявстановлюється заознакоюфактичновикликаноїтривалостірозладуздоров’я.

>Підпсихічноюхворобоюслідрозумітипсихічнезахворювання. Допсихічнихзахворювань не можнавідноситипов’язані ізушкодженнямреактивністани (>психози,неврози).Ушкодженнякваліфікується яктяжке лише тоді, коли воно тапотягло за собоюрозвитокпсихічногозахворювання,незалежно від йоготривалості йступенявиліковності. Рівеньтяжкостіушкодження, щовикликалореактивний станнервовоїсистеми,визначається заознакоютривалостірозладуздоров’я. Пропоняттяпсихічноїхвороби див.такожкоментар до ст. 19.

>Діагнозпсихічногозахворювання йпричинно-наслідковийзв’язокміжушкодженням йпсихічнимзахворюванням, щорозвинулось,встановлюєтьсяпсихіатричноюекспертизою. Рівеньтяжкості такоготілесногоушкодженнявизначаєтьсясудово-медичнимекспертом ізурахуванням з висновкамицієїекспертизи.

>Ознакою тяжкоготілесногоушкодженняєтакожіншийрозладздоров’я,поєднанийзістійкоювтратоюпрацездатності не лише натретину (неменш 33%).Підрозладомздоров’яслідрозумітибезпосередньопоєднаний ізушкодженнямпослідовнорозвинутийхворобливий процес.Розміристійкої (>постійної)втратизагальноїпрацездатності приушкодженняхвстановлюються посленаслідкуушкодження, щовизначився, напідставіоб’єктивнихданих ізурахуваннямдокументів,якимикерується усвоїйроботіекспертнакомісія.

>Підстійкою (>постійною)втратоюзагальноїпрацездатностірозуміється таканеоборотнавтратафункції, котраповністю невідновлюється.Піднаслідкомушкодження, щовизначився,слідрозумітиповнезагоєнняушкодження йзникненняхворобливихзмін, котрі були нимобумовлені. Це невиключаєможливостізбереженнястійкихнаслідківушкодження (>рубця,анкілозу,укороченнякінцівок,деформаціїсуглоба тощо). Уінвалідівстійкавтратапрацездатності узв’язку ізушкодженнямвизначається як у практичноздорових людей,незалежно відінвалідності таїїгрупи, завинятком тихийвипадків, колиінвалідністьпов’язана ззахворюванням чиновимушкодженням органу чичастинитіла, що булитравмованіраніше. Уцихвипадкахрозмірстійкоївтратизагальноїпрацездатності узв’язку ізодержаноюостанньоютравмоютребавизначити ізурахуваннямнаявноїстійкоївтратизагальноїпрацездатності відпопередньогоушкодження. Удітейвтратазагальноїпрацездатностівизначаєтьсявиходячи ззагальнихпідстав, щовстановленізгаданимивище Правилами, ззазначенням, щоцявтратанастане последосягненняпрацездатноговіку.

>Ушкодження, щоспричинилоперериваннявагітності,незалежно відїї рядок,належить до тяжких заумови, щоміжцимушкодженням йперериваннямвагітностієпрямийпричиннийзв’язок. Методикапроведенняекспертизи такимвипадкахвикладена в Правилахпроведеннясудово-медичнихекспертиз (>обстежень) із приводустатевихстанів в бюросудово-медичноїекспертизи,затверджених МОЗ.Перериваннявагітностіспричинюється шляхомнанесенняпобоїв,поранень,застосуванняотруйних чиіншихречовин тощо. У цьомуполягаєпершавідмінністьперериваннявагітності якознаки тяжкоготілесногоушкодження відперериваннявагітності врезультаті незаконногопроведення аборту (ст. 134), привчиненніякоговиннийзастосовуєіншіспособи штучногоперериваннявагітності. Другавідмінністьобумовлюєтьсясуб’єктивним моментом: привчиненнізлочину,передбаченого ст. 134,умисел винного неспрямований назаподіяннятяжкоїшкодиздоров’ю увигляді тяжкихтілеснихушкоджень, якцемаємісце привчиненнізлочину,передбаченого ст. 121.

>Непоправнимзнівеченняобличчявизнається у тихийвипадках, колиушкодженняобличчяпотерпілого неможе бутивиправним.Підвиправністюушкодженняслідрозумітизначнезменшеннявираженостіпатологічнихзмін (>рубця,деформації,порушенняміміки тощо) із годиною чи поддією нехірургічнихзасобів. Колі ж дляусуненнянеобхіднехірургічневтручання (>косметичнаоперація), тоушкодженняобличчявважаєтьсянепоправним.

>Непоправнезнівеченняобличчяможе бути результатом:обливанняобличчякип’ятком,кислотою чиіншоюречовиною;нанесенняглибоких чизначноїкількостімілкихшрамів задопомогоюгострихпредметів;обрізаннявух чи носа.Такіушкодженнянадаютьобличчюстрахітливий йтакий, щовідштовхує,вигляд й,крімфізичноїшкоди,спричиняютьпотерпіломувеликупсихічну травму.

>Поняттязнівечення — немедичнепоняття, тому правокваліфікуватиушкодженняобличчя якзнівеченняналежить докомпетенціїслідчого та суду.Водночас неслідчий й суд, асудово-медичнийекспертвизначає видушкодження, йогоособливості,механізмутворення йвстановлює, чиєцеушкодженнявиправним чиневиправним. Коліушкодженняобличчявиправне,ступіньтяжкості йоговизначаєтьсявиходячи ізкритеріїв,викладених у Правилахсудово-медичноговизначенняступенятяжкостітілеснихушкоджень; при невиправностінарівні звизначеннямступенятяжкостіушкодженнязвичним порядкомекспертзазначає, щоушкодженняможе бутирозцінене яктяжке,якщо якщовизнане таким, щознівечилообличчя.

>Знівеченняіншихчастин голови,крімобличчя (>верхня йзаднячастина голови,заднячастинашиї) неутворюєзазначеноїознаки.Водночас,непоправнезнівеченняверхньоїпередньоїчастинишиїслідкваліфікувати за ст. 121 зацієюознакою.

>Якщоумиснезаподіяння тяжкихтілеснихушкодженьєознакою (способом чинаслідком)іншогозлочину, його скоєнняслідкваліфікувати застаттею, щопередбачає відповідальність зацейзлочин (>наприклад, год. 4 ст. 187).Кваліфікувати йогоще і за ст. 121слідлише тоді, колисанкція з статтею (>частини з статтею), щопередбачаєпокарання затакийзлочин,єменшсуворою, ніжсанкція,передбачена,відповідно, год. год. 1 чи 2 ст. 121.

>Закінченимцейзлочинє: уразівизнанняумисноготілесногоушкодження важким заознакою йогонебезпечності для життя в останній моментзаподіяння — із моменту скоєння такогодіяння; у всіхіншихвипадках — із моментунастаннянаслідків,зазначених у год, 1 ст. 121.


4Суб’єктумисного тяжкоготілесногоушкодження

>Субє'ктамизлочину,передбаченого ст. 121є особа,якійвиповнилось 14 років.

>Точневстановленнявікуможе матірвирішальнезначення прирозгляді запитання пропритягненняїї докримінальноївідповідальності.Вік особинивимірюється годиною,календарнимперіодомїї життя напевну дату.

>Вік, ізякогонастаєкримінальна відповідальністьобчислюється із моменту скоєннязлочину.Робитьсяце ізврахуваннямвимог КПК: увступнійчастинівказується,зокрема,рік,місяць, й деньнародженняпідсудного (ст. 333). У п. 17постановиПВСУ від 31травня 2002 р. № 6 “Про практикурозглядусправ прозастосуванняпримусовихзаходіввиховного характеру”вказується, що под годинупроводження досудовогослідства тарозгляду справ судомпідлягаєз'ясуванню,зокремавікнеповнолітнього — число,місяць,рікнародження (ізцієюметою до справмає бутидолученакопіясвідотства чи активногозапису пронародження). Отже,вікнеповнолітньоговстановлюється набазівідповідного документа, а при йоговідсутності — ізвикористанняміншихдоказів,зокрема,висновкусудово-медичноїекспертизи.

>Особавважається такою, щодосяглапевноговіку, надїї деньнародження, апочинаючи ізнаступної доби.

>Чіткістьзаконодавчоговстановленнявікукримінальноївідповідальностіузгоджується із принципомзаконності.

>Умиснезаподіяннявнаслідокперевищення влади числужбовихповноважень тяжкихтілеснихушкодженьмаєкваліфікуватися засукупністюзлочинів — за год. 3 ст. 365 й ст. 121КК(див.:абз. 1 п. 11постановиПВСУ від 26грудня 2003 р. № 15 “Просудову практику усправах проперевищення влади числужбовихповноважень”).

>Якщоумиснетяжкетілеснеушкодження було бскладовоючастиноюзлочину,відповідальность за скоєнняякого у ККвстановленалише із 16 років (>наприклад, як увипадку год. 2 ст. 294),винна у їхньоговчиненні особа,якійвиповнилось 14, але й невиповнилось 16 років,має нести відповідальність завідповідноючастиною ст. 121.

5Суб’єктивна сторонаумисного тяжкоготілесногоушкодження

>Суб’єктивна стороназлочинухарактеризуєтьсяпрямим чинепрямимумислом. Метаумисногозаподіяння тяжкоготілесногоушкодженнявпливає накваліфікацію цогодіяннялише в одномувипадку — коли неюєзалякуванняпотерпілого чиіншихосіб (ч.2 ст. 121).Водночас,встановлення мотивацію й мети призаподіянніумисного тяжкоготілесногоушкодженняєобов’язковим,оскільки урядівипадківнаявністьпевних мотивацію чи метиєпідставою длякваліфікації такогодіяння заіншимистаттями КК. Так,умиснезаподіянняпрацівниковіправоохоронного органу чи йогоблизьким родичам тяжкоготілесногоушкодження узв’язку ізвиконаннямцимпрацівникомслужбовихобов’язківслідкваліфікувати за год. З ст. 345;умиснезаподіяння тяжкихтілеснихушкоджень членампевної національної,етнічної,расової чирелігійноїгрупи ізметоюповного чичасткового їхнізнищення — за год. 1 ст. 442. Цесаместосується рядуіншихдіянь, колизаподіянняумисного тяжкоготілесногоушкодженняобумовленепевним мотивом чиметою (>зокрема год. 3 ст. 350, год. З ст. 377, год. З ст. 398).Кваліфікувати діївинних за такихобставинще і за ст. 121 непотрібно.

>Кваліфікованими видамиумисного тяжкоготілесногоушкодження ( год. 2 ст. 121)є скоєння його: І) способом, щомає характерособливогомучення; 2)групоюосіб; 3) ізметоюзалякуванняпотерпілого чиіншихосіб; 4) назамовлення чи 5)спричинення ним смертипотерпілого; 6) ізмотивіврасової,релігійної, національноїнетерпимості.

>Умиснетяжкетілеснеушкодження,вчинене способом, щомає характерособливогомучення,маємісце тоді, коли йогозаподіяннясупроводжувалосьособливимфізичним чиморальнимстражданням чиособливим (>нестерпним)болем дляпотерпілого.Мученнямможуть бутивизнанібудь-які дії, котрімаютьнаслідкомзазначеністраждання чибіль. В частностицеможуть бути дії,спрямовані натривалепозбавленнялюдиниїжі,пиття чи тепла,залишенняїї вшкідливих дляздоров’яумовах, таіншіподібні дії.Особливимпроявом такихдійслідвизнавати дії, котрімають характермордування чикатування. Про їхніпоняття див.коментар до ст. ст. 126 й 127.

Пропоняттягрупиосіб, скоєнняумисного тяжкоготілесногоушкодженняякоювизнаєтьсякваліфікованим виглядом цогозлочину, див. ст. 28 такоментар донеї.Слідпідкреслити, що у год. 2 ст. 121йдеться прогрупуосіб,утворену безпопередньоїзмови.Вчиненняумисного тяжкоготілесногоушкодженнягрупоюосіб запопередньоюзмовою чиорганізованоюгрупоютакожпотребуєкваліфікації за год. 2 ст. 121.

>Умиснетяжкетілеснеушкодження,вчинене ізметоюзалякуванняпотерпілого чиіншихосіб,маємісце тоді, колитакіушкодженнязаподіюються длявикликання у якихпочуття страху передвинним чиіншими особами.Залякуваннястановитьосновнийзмістпогрози, пропоняттяякої див.коментар до ст. ст. 129 та 189. Однак страх неєсамоціллюзаподіяннязазначенихушкоджень.Найчастіше смердотієзасобомвпливу напотерпілого чиіншихосіб,щобпримусити їхньоговиконатипевнудію чиутриматись відїївиконання.Іншими особами, назалякування якіспрямованезаподіяння тяжкихтілеснихушкодженьпотерпілому,можутьвизнаватисябудь-які особини, на які, на думку винного, скоєннязазначенихдійщодопотерпілогоможевчинитибажаний для винноговплив. Такими особамиможуть бутиблизькіродичіпотерпілого, друзі,колеги пороботі тощо.

>Умиснетяжкетілеснеушкодження,вчинене ізметоюзалякуванняпотерпілого чиіншихосіб привимаганні,слідкваліфікувати за год. 4 ст. 189.

>Поняттязамовлення ускладі цогозлочинуєаналогічнимпоняттюзамовлення ускладіумисноговбивства (див.коментар до ст. 115).

>Умиснетяжкетілеснеушкодження, щоспричинило смертьпотерпілого,маємісце тоді, коли врезультатіописаного у год. 1 ст. 121діяннянастає смертьпотерпілого.Особливістю цогокваліфікованого видуумисного тяжкоготілесногоушкодженняє ті, що уньомуприсутні двасуспільненебезпечнінаслідки (>первинний —тяжкітілесніушкодження йпохідний — смерть),психічнеставлення до які із боці винногоєрізним. Дозаподіянняумисного тяжкоготілесногоушкодженнявін переноситиумисно, а донастання смертипотерпілого від такогоушкодження —необережно. При цьомувиннийусвідомлюєможливістьнастанняпохідногонаслідку врезультатінастанняпервинного.Якщо жтакеусвідомленнявідсутнє,вчиненеслідкваліфікувати яквбивство черезнеобережність.

Напрактиціособливускладністьстановитьвідмежуванняумисного тяжкоготілесногоушкодження, щоспричинило смертьпотерпілого, відумисноговбивства. Длявідмежуванняумисноговбивства відзаподіяння тяжкоготілесногоушкодження,внаслідокякогосталася смертьпотерпілого,слідретельнодосліджуватидокази, щомаютьзначення дляз’ясуваннязмісту йспрямованостіумислу винного.Питання проумиселнеобхідновирішувативиходячи зсукупності всіхобставинвчиненогозлочину,зокремавраховуватиспосіб,знаряддязлочину,кількість, характер йлокалізаціюпоранень таіншихтілеснихушкоджень, заподійприпиненнязлочиннихдій,попереднюповедінку винного йпотерпілого,їхнівзаємовідносини.Визначальним при цьомуєсуб’єктивнеставлення винного донаслідківсвоїхдій. Приумисномувбивствінастання смертиохоплюєтьсяумислом винного, увипадку жзаподіяння тяжкоготілесногоушкодження,внаслідокякогосталася смертьпотерпілого,ставлення донастання смертипроявляється внеобережності.

>Якщовиннийдіяв ізумислом навбивство,тривалість години, щопройшов із моментунанесенняушкоджень й до смертипотерпілого, длякваліфікаціїзлочину якумисноговбивствазначення немає.

Порядокорганізації тапроведеннямедико-соціальноїекспертизивтратипрацездатності.Затвердженийпостановою КМ №221 від 4 апреля1995р.

Правиласудово-медичноювизначенняступенятяжкостітілеснихушкоджень.Затверджені наказом МОЗ від 17 января 1995 р.

Правилапроведеннясудово-медичнихекспертиз (>обстежень) із приводустатевихстанів в бюросудово-медичноїекспертизи.Затверджені наказом МОЗ від 11 января 1995 р.

>Постанова ПТУ “Просудову практику всправах прозлочинипроти життя, іздоров’ялюдини” № / від 1 апреля 1994 р. (п. п. 23,26, 27, 29, ЗО).

6Відмежування тяжкоготілесногоушкодження відсуміжнихзлочинів

>Відмінність тяжкоготілесногоушкодження відзамаху навбивство.Навмиснетяжкетілеснеушкодження забагатьмаознакамиподібне дозамаху навбивство.Відмінністьміжцимизлочинамиполягає в їхнісуб’єктивнихознаках: успрямованостіумислу й узмісті йогоінтелектуального моменту.Складність урозмежуваннізамаху навбивство йтілесногоушкодженнямаємісцелише в тихийвипадках, колитілесніушкодження буливчинені ізпрямимумислом,оскількі замах навбивство ізнепрямимумисломнеможливий.

Дляз’ясуваннязмістуумислувраховують усіобставинизлочину,засоби йзнаряддя,кількість, характер ймісцяпоранень,спрямованістьударів ужиттєвоважливімісцялюдини, заподійприпиненнязлочиннихдій, атакожпопереднюповедінкупотерпілого й винного,їхнівзаємовідносини тощо.

>Якщоміжтілеснимиушкодженнями танастанням смерти проминувши якись годину,навітьтривалий, то ми несвідчить, що смерть бувзаподіянанеобережно.Значнаперерва вчасіміжнавмиснимзаподіяннямпоранення йсмертюпотерпілого невиключаєможливостіумислу винного напозбавлення життяпотерпілогоПостановаПленуму Верховного Суду “ Просудову практику всправах прозлочинипроти життя, іздоров’я особини” від 01.04.94.

7Проблемикваліфікації тяжкоготілесногоушкодження

>Протягомдовгихстоліть як проблемамкваліфікаціїзлочинівпротиздоров'я особини якособливого конкретноговчинкуокремої особини чигрупиосіб, то йзлочинностіпротиздоров'я особини якпевноїсистеми антисуспільноїповедінки людейприділялиувагуфахівцірізнихгалузей знань. Одними ізнайбільшскладних дляюридичногоаналізузлочинівпротиособистостієтілесніушкодження.Кримінальноправовий аспектохорониздоров'ямаєуніверсальний характер.Він незалежить відсуспільнихознак особинипотерпілого (йоговіку,громадянства,службового стану таін.).Кримінальний законрівноюміроюохороняєздоров'я якмолодої, то йбезнадійнохворої чилітньоїлюдини, якзаконослухняного громадянина, то й заузятогозлочинця.

>Кваліфікованими видамиумисного тяжкоготілесногоушкодження ( год. 2 ст. 121)є скоєння його:

1) способом, щомає характерособливогомучення;

2)групоюосіб;

3) ізметоюзалякуванняпотерпілого чиіншихосіб;

4) назамовлення чи

5)спричинення ним смертипотерпілого.

>Умиснетяжкетілеснеушкодження,вчинене способом, щомає характерособливогомучення,маємісце тоді, коли йогозаподіяннясупроводжувалосьособливимфізичним чиморальнимстражданням чиособливим (>нестерпним)болем дляпотерпілого.

>Мученнямможуть бутивизнанібудь-які дії, котрімаютьнаслідкомзазначеністраждання чибіль. В частностицеможуть бути дії,спрямовані натривалепозбавленнялюдиниїжі,пиття чи тепла,залишенняїї вшкідливих дляздоров'яумовах, таіншіподібні дії.Особливимпроявом такихдійслідвизнавати дії, котрімають характермордування чикатyвaння.

Пропоняттягрупиосіб, скоєнняумисного тяжкоготілесногоушкодженняякоювизнаєтьсякваліфікованим виглядом цогозлочину, див. ст. 28 КК України.Слідпідкреслити, що у год. 2 ст. 121йдеться прогрупуосіб,утворену безпопередньоїзмови.Вчиненняумисного тяжкоготілесногоушкодженнягрупоюосіб запопередньоюзмовою чиорганізованоюгрупоютакожпотребуєкваліфікації за год. 2 ст. 121.

>Умиснетяжкетілеснеушкодження,вчинене ізметоюзалякуванняпотерпілого чиіншихосіб,маємісце тоді, колитакіушкодженнязаподіюються длявикликання у якихпочуття страху передвинним чиіншими особами.Залякуваннястановитьосновнийзмістпогрози. Однак страх неєсамоціллюзаподіяннязазначенихушкоджень.Найчастіше смердотієзасобомвпливу напотерпілого чиіншихосіб,щобпримусити їхньоговиконатипевнудію чиутриматись відїївиконання.Іншими особами, назалякування якіспрямованезаподіяння тяжкихтілеснихушкодженьпотерпілому,можутьвизнаватисябудь-які особини, на які, на думку винного, скоєннязазначенихдійщодопотерпілогоможевчинитибажаний для винноговплив. Такими особамиможуть бутиблизькіродичіпотерпілого, друзі,колеги пороботі тощо.

>Умиснетяжкетілеснеушкодження,вчинене ізметоюзалякуванняпотерпілого чиіншихосіб привимаганні,слідкваліфікувати за год. 4 ст. 189.

>Поняттязамовлення ускладі цогозлочинуєаналогічнимпоняттюзамовлення ускладіумисноговбивства.

>Умиснетяжкетілеснеушкодження, щоспричинило смертьпотерпілого,маємісце тоді, коли врезультатіописаного у год. 1 ст. 121діяннянастає смертьпотерпілого.Особливістю цогокваліфікованого видуумисного тяжкоготілесногоушкодженняє ті, що уньомуприсутні

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація