Реферат Обмеження праці Жінок


>КОНТРОЛЬНАРОБОТА

 

на задану тему:

«>Обмеження роботижінок»


>Остріг 2010


1.Обмеження роботижінок

>Забороняєтьсязастосування роботижінок наважких роботів й роботів зшкідливими чинебезпечнимиумовами роботи, але впідземних роботів,крімдеякихпідземнихробіт (>нефізичнихробіт чиробіт посанітарному тапобутовомуобслуговуванню).Забороняєтьсятакожзалученняжінок допідіймання йпереміщенні промов,маса якіперевищуєвстановлені їмграничнінорми.

>Перелікважкихробіт зшкідливими йнебезпечнимиумовами роботи, на якізабороняєтьсязастосування роботижінок,затверджений наказом МОЗ від 29.12.93. №256.Перелікскладається із двохрозділів. На роботів,зазначених урозділі 1Переліку,застосування роботижінокзабороняється із днявведення удію названого наказу (із 10.04.94.). На роботів,зазначених урозділі 2Переліку,працяжінокможевикористовуватись доспеціальноїзаборони.Такізаборони будутьустановлюватися МОЗ упроцесістворення вдержаві необходимих для цогоекономічних йтехнічних умів.

>Граничнінормипідіймання йпереміщенняжінкамиважких промовзатверджені наказом МОЗ від 10.12.93 №241. За умівчергування ізіншоюроботою до 2разів на годинудопускаєтьсяпереміщення тапідніманняжінкамивантажувагою до 10 кг.Якщо жпідіймання тапереміщеннявантажівпровадитьсяжінкоюпостійнопротягомзміни, гранично припустима вагивантажустановить 7 кг.Крім того, обмеженасумарна вагивантажу,якийможепереміщуватисяжінкоюпротягом одного години роботи. Припідніманнівантажу ізробочоїповерхні (>конвеєра, столу, верстата) йогосумарна вагипротягом зазначеного години не виннаперевищувати 350 кг. Припідійманнівантажу ізпідлоги йогосумарна вагипротягом того і не виннаперевищувати 175 кг. Припереміщеннівантажу навізках чи в контейнерахдокладенежінкоюзусилля неповиннеперевищувати 10 кг.

>Залученняжінок доробіт унічний годину недопускається, завинятком тихийгалузей народногогосподарства, децевикликаєтьсяособливоюнеобхідністю йдозволяється яктимчасовийзахід.Перелікцихгалузей йвидівробіт ззазначенняммаксимальнихтермінівзастосування роботижінок унічний годину затверджуєтьсяКабінетом міністрів України.

>Стаття 176КЗпПміститьімперативне правило, щозабороняєзалучати доробіт унічний годину до вживаннянадурочнихробіт, доробіт увихіднідні,такожнаправляти увідрядженнявагітнихжінок тажінок, щомаютьдитинувіком дотрьох років.Погодженнясторін трудового договору, щосуперечать цьомуімперативному правилу,чинності немають.Погодженняжінкиможе бутиобставиною, щополегшує відповідальністьвласника,якийпорушив ст. 176КЗпП.Піджінками, щомаютьдітей,слід матір наувазіжінок, статус які якматерівналежним чиномюридичне оформлень.Дітичоловіка відіншогошлюбуповиннівважатисядітьми йогодружини.Вік «дотрьох років»означаєдіюзаборони наперіод, щовключає день, колидитинівиповнюється три рокта.Наступного днязаборона уже недіє. Жінками, щомаютьдітей увіці від 3 до 14 років чидітей-інвалідів, неможутьзалучатися донадурочнихробіт чинаправлятися увідрядження завідсутності їхньогозгоди.Період від 3 до 14 роківпочинається щодня, колидитинівиповнилось 3 рокта йзакінчується щодня,кодидитинівиповнилось 14 років (>включаючицей день).

2.Пільгижінкам, щомаютьдітей чиперебувають устанівагітності

>Стаття 178КЗпПпередбачаєпільги длявагітнихжінок, котрівласникзобов'язанийнадати заумовиподання такоюжінкоюмедичноговисновку.Власникможевстановити длятакоїжінкизниження нормвиробітку.Цяпільганадається із дняподаннямедичноговисновку.Вонатягне за межі нелишезниженняінтенсивностінавантаження напрацівника, а ізастосуванняпідвищенихрозцінок на роботи, щовиконуються.Перевиконаннявагітноюжінкоюзнижених нормвиробітку непозбавляєїї права наодержаннявідрядногоприробітку, ізурахуваннямперевиконаннязнижених норм. Умедичномувисновкунеобхіднозазначити відсотокзниження нормвиробітку, вякомужінкамає потребу. Оплата роботивагітноїжінки зазвичайнимирозцінками попозбавляєїї прававимагати оплати роботи запідвищенимирештками шляхомзвернення направляти до органу порозглядутрудовихспорівпротягомустановленихстроків.Аналогічновстановлюєтьсязниження нормобслуговування.Вагітнажінкапідлягаєпереведенню на болеелегку роботу, щовиключаєвпливнесприятливихвиробничихфакторів.Якщовагітнажінка працює налегкійроботі,поєднаній ізвпливомнесприятливихвиробничихфакторів, то вонможе бути переведеноаналогічну роботу, непов'язану ізвпливом такихфакторів.Якщо жжінка працює наробочомумісці, де немаєнесприятливихвиробничихфакторів, але йпотребуєпереведення па болеелегку роботу,юздійснюєтьсяпереведення натаку роботу.

>Якщовласниксвоєчасно невирішує чи неможевирішити запитання пропереведенняжінки на болеелегку роботу, на роботу, щовиключаєвпливнесприятливихвиробничихфакторів,вагітнажінка, допереведення натаку роботу,підлягаєзвільненню від роботизізбереженнямсередньогозаробітку.Слідзвернутиувагу наобставину, щотермін «>звільнення від роботи» не можнаототожнювати ізпоняттям «>звільнення із роботи».Звільнення із роботи –цеприпинення трудового договору.Звільнення від роботиозначає, щотрудовіправовідносинизберігаються,продовжуєтьсядія трудового договору, але йпрацівниктимчасово ненесеобов'язкувиконувати роботу,обумовленутрудовим договором,звільняється від роботизізбереженнямзаробітної плати.

>Жінка, щомаєдитину увіці дотрьох років,підлягаєпереведенню наіншу роботу уразінеможливостівиконанняпопередньої роботи.Підставою дляпереведенняможе бути нелишемедичнийвисновок, а ііншіоб'єктивнідані, щосвідчать пронеможливістьвиконанняпопередньої роботи. Впродовж годинипереведення зажінками,вагітними та такими, щомаютьдітей увіці дотрьох років,зберігаєтьсясереднязаробітна плата ізпопередньої роботи.Якщо врезультатіпереведеннязаробітна платажінкизростає, вонмає декларація проодержання такого болеевисокогозаробітку.

>Відпустка повагітності тапологахнадаєтьсяжінкамтривалістю 70календарнихднів допологів й 56днів послепологів. Уразіненормальнихпологів, атакож принародженні двох й понаддітейпісляпологовавідпустканадаєтьсятривалістю 70календарнихднів.Тривалістьвідпусткиобчислюєтьсясумарно.Відповідно вонстановить 126 й 140днів. Цеозначає, щопісляпологовачастинавідпусткикоригується уразі,якщовідпустка допологіввиходитьбільшою чименшоюустановленоїтривалості.Якщодопологовачастинавідпусткистановила 72дні, топісляпологовачастина якщостановитилише 54дні.Якщо ждопологовачастинавідпусткистановила 68днів, топісляпологовастановитиме 58днів.

Додосягненнядитиноювікутрьох роківпрацюючажінкамає декларація проодержаннячастковооплачуваноївідпустки по догляду задитиною ізвиплатою протягом годинидопомоги із державногосоціальногострахування.Згіднозі ст. 25 ЗУ «Продержавнудопомогусім'ям іздітьми»допомога по догляду задитиною додосягнення неютрирічноговікупризначається йвиплачується органамисоціальногозахисту населення замісцемпроживання особини, щоздійснюєдогляд задитиною.Допомогавиплачується урозмірі ЗОвідсотківмінімальноїзаробітної плати.

Додосягненнядитиноюшестирічноговікужінцінадаєтьсявідпустка беззбереженнязаробітної плати,якщодитинамає потребу удомашньомудогляді. Фактпотреби у такомудоглядімає бутипідтверджениймедичнимвисновком. Право наодержаннячастковооплачуваної беззбереженнязаробітної плати згідно ізмедичнимвисновком про потребудитини удомашньомудогляді додосягнення неюшестирічноговікумаютьтакож батькодитини, бабуся,дід чиіншіродичі, котріфактичноздійснюютьдогляд за такоюдитиною.Підставою длявиплатидопомоги таким особамєдовідка ізмісця роботиматерідитини про ті, що вонвийшла на роботу дозакінчення рядокчастковооплачуваноївідпустки йвиплатаїйдопомоги по догляду задитиноюприпинена, (ст. 24 ЗУ «Продержавнудопомогусім'ям іздітьми»).

>Жінка чиінша особа, щофактичноздійснюєдогляд задитиною додосягнення неютрирічноговіку, вперіодчастковооплачуваноївідпустки по догляду задитиною,мають правопрацювати «наумовахнеповногоробочого години чивдома».Взяте у лапкиформулюванняозначає, що за умів роботивдома декларація про роботу годиною необмежується. При цьому зажінками чиіншимизазначеними особамизберігається право паодержаннядопомоги по догляду задитиною.

Закон невизначає, десамежінка чиіншазазначена особамає правопрацювати наумовахнеповногоробочого дня – напідприємстві, ізяким вонаперебуває утрудовихвідносинах й наякому вона здобулачастковооплачуванувідпустку, чи наіншомупідприємстві. Вочевидь,жінка чиіншазазначена особамає правопрацювати й на тому ж, й наіншомупідприємстві. При цьому невикликаєсумнівуїї правоодержувати у зв'язку ізроботоющорічніосновні тадодатковівідпустки.Такийвисновоквипливає ззагальних правил про правопрацівників наодержаннявідпустки.Таке правиловизнається й запрацівниками-сумісниками.Трудовийдоговір про роботу наумовахнеповногоробочого години,укладенийжінкою уподібнихвипадках,єпідставоюкваліфікувати яктрудовийдоговір про роботу засумісництвом.Працівникперебуває утрудовихвідносинах, здобувшичастковооплачуванувідпустку.Одночасновінукладаєтрудовийдоговір із тім ж чиіншимпідприємством наумовах роботи ізнеповнимробочим годиною чивдома. Це –типовесумісництво.Стосовно ж праважінки, щоперебуває участковооплачувані івідпустці додосягненнядитиноювікутрьох років йпрацюючої наумовахнеповногоробочого години чивдома, наодержаннядопомоги по державномусоціальномустрахуванню уразітимчасовоїнепрацездатності, то такої можливості вон немає як йбудь-якийпрацівник-сумісник.

Пункт 3частини 12 ст. 10 ЗУ «Провідпустки» прямоформулює правожінок навикористаннявідпусткибезпосередньо передвідпусткою повагітності йпологах чибезпосередньо посленеї. Дляодержаннящорічнихосновної тадодатковихвідпусток узазначений годину винна податівласникудовідкумедичноїустанови (принаданніщорічнихвідпусток передвідпусткою у зв'язку ізвагітністю тапологами).Жінкаможереалізуватисвоє декларація провикористаннявідпустки згідно із правилами з статтею 180КЗпП й п. З год. 12 ст. 10 ЗУ «Провідпустки» заумови,якщо на день початкущорічнихосновної тадодатковихвідпусток вонмає стаж роботи урахунокробочого року, заякий вона проситинадатиїйщорічнівідпустки,тривалістю хоч бі одного дня.Наданнящорічнихвідпусток урахунокробочого року,якийще нерозпочався,законодавство пропрацю непередбачає, у томучислі йстосовновипадку, щорозглядається.

>Частковооплачуванавідпустка по догляду задитиноюнадаєтьсяжінціповністю чичастковопротягом рядок додосягненнядитиноютрирічноговіку. При цьомужінкаможе насвійрозсуд убудь-який годинуприпинитичастковооплачуванувідпустку, апотімзновупіти утакувідпустку. Прибажанніотримативідпусткужінкаподаєвідповідну заяву наім'явласника чиуповноваженого ним органу.Наданнявідпусткиоформляється наказом. Прибажаннівийти на роботу дозакінченогоустановленого наказом рядоквідпусткижінкатакожподає заяву. Напідставіцієї заявимає бутивиданий наказ.

>Правовівідносиниміжпрацівником,якийперебуває увідпустці додосягненнядитиноювікутрьох (шести) років,ускладнюється тім, що наперіодвідпусткивласникприймає на роботу длязаміщеннятимчасовонезайнятогоробочогомісцяіншогопрацівника. У зв'язку іздостроковимвиходом на роботужінкипрацівник,якогоприйнято длязайманнятимчасовонезайнятогоробочогомісця,підлягаєзвільненню.Ситуаціїправовоїневизначеностівдастьсязапобігти,якщо якщовраховуватисьнаступне. Деньподачі заяви ізпроханням пронаданнятакоївідпустки й день початкутакоївідпусткизбігатися неможуть:заявамає бути поданопринаймні щодня, щопередує дня початкувідпустки.Аналогічно деньподачі заяви проперериваннявідпустки йдостроковийвихід на роботу виненпередувати днявиходу на роботу,оскільки довиходу на роботутребавстигнутивидативідповідний наказ.Додержаннявикладенихрекомендаційдаєможливість непорушувати закон призвільненніпрацівника,якогоприйнято на роботу длязаміщеннятимчасовонезайнятогоробочогомісця. Ос-кількивінприйнятий наперіодвідпусткиіншогопрацівника,вінпідлягаєзвільненню щоднявідпусткипрацівника,тобто щоднянапередоднівиходу на роботупрацівника, що перебував увідпустці.

Жінками,перебуваючи участковооплачуванійвідпустці по доглядуілдитиною,нерідкоперериваютьтакувідпустку ізметоюодержати болеевисокооплачуванувідпустку у зв'язку ізнавчанням безвідриву відвиробництва. Такихдіях немаєпорушеннязаконодавства.Віджінки у цьомуразі неповиннівимагати,аби вонавизначенийперіод (>хоча б одного дня)відпрацювала переднаданнямїйвідпустки у зв'язку ізнавчанням безвідриву відвиробництва. Аліперериваннячастковооплачуваноївідпустки для догляду задитиноюмає бутиналежнооформленезаявоюробітниці, наказомвласника.Аналогічним чином послезакінченнявідпустки у зв'язку ізнавчанням безвідриву відвиробництвазновуможе бутиоформлененаданнячастковооплачуваноївідпустки по догляду задитиною додосягненнядитиноювікутрьох років.Такі діїпротягомчастковооплачуваноївідпустки по догляду задитиноюможутьповторюватисябагаторазово в мірувиникненнянеобхідності.

Саманазваправовоїконструкції –відпустка (>частковооплачуванавідпустка по догляду задитиною чи беззбереженнязаробітної плати,надана згідно ізмедичнимвисновком додосягненнядитиною шести років)виключаєбудь-якийзапис втрудову книжку, томуперіодвідпусткизараховується дозагального стажу роботи, атакож до стажу роботи зафахом. В частности,цейперіод винензараховуватись в стаж державноїслужби (длядержавнихслужбовців, котрізнаходяться втакійвідпустці (наце прямовказується в п. З Порядкуобчислення стажу державноїслужби), в стажнаукової роботи, в стаж,якийдає декларація про надбавку дозаробітної плати (>тарифної ставки,посадового окладу) завислугу років. У стаж роботи,котрийдає декларація проодержаннящорічнихвідпусток, годинучастковооплачуваноївідпустки по догляду задитиною й годинувідпустки беззбереженнязаробітної плати, Яканадається згідно ізмедичнимвисновком додосягненнядитиною шести років, незараховується.

>Стаття 182КЗпПістотнорозширилапільгижінкам, котріусиновилидітейбезпосередньо ізпологовогобудинку.Ранішечиннаредакціяцієї з статтеюпередбачаламожливістьнаданнявідпустки дозакінчення 56днів із днянародженнядитини.Теперцеобмеженнязнято (>спочатку ст. 17 ЗУ «Провідпустки», апотім ЗУ «Провнесеннязмін, щостосуютьсявідпусток, доКЗпП України).Строквідпустки – 56 приусиновленніоднієїдитини й 70календарнихднів приусиновленні двох чи понаддітей –обчислюється із дняусиновлення.Усиновленнявиникає із днянабраннязаконноїсилирішенням суду проусиновлення. Заперіодзазначеноївідпусткитривалістювідповідно 56 й 70календарнихднівжінці, щоусиновиладитину (двох й понаддітей)безпосередньо ізпологовогобудинку,виплачуєтьсядопомога по державномусоціальномустрахуванню.Жінка, щоусиновиладитину (>дітей)безпосередньо ізпологовогобудинку,має декларація проотриманнячастковооплачуваноївідпустки додосягненнядитиноювікутрьох років, а й увідповіднихвипадках –відпустки беззбереженнязаробітної плати додосягненнядитиноювіку шести років.

Право надодатковувідпусткутривалістю 5календарнихднів безурахуваннявихіднихнадаєтьсяжінкам, щомають двох й понаддітей увіці до ^ 15 років чидитину-інваліда, атакож (принаявностідітей узазначеномувіці чидитини-інваліда)жінкам, щоусиновилидітей.Таке ж правонадаєтьсябатькові, щовиховуєдитину безматері (у томучислі вразітривалогоперебуванняматері влікувальнійустанові),іншійособі, що взяладитину подопіку.Формулювання «5календарнихднів безурахуваннявихідних»означає, щовихіднідні, щовипадають п'ятькалендарнихднів, у числодніввідпустки невключається. Алізаробітна плата, щозберігається заперіодвідпустки,виплачуєтьсялише заробочідні. Навідміну від цого привизначеннітривалостівідпустки вкалендарних днях вцютривалістьвключаються йоплачуютьсявихідніднінарівні ізробочими днями.Додатковавідпустканадається працівникам «за їхнібажанням». Та усе ж таки уразізвільненняпрацівникумає бутивиплаченакомпенсація «за усіневикористані нимднідодатковоївідпустки працівникам, щомаютьдітей» (год. 1 ст. 83КЗпП;ч.І ст. 24 ЗУ «Провідпустки»). У тієї ж годинуодержаннякомпенсаціїзамістьвідпустки, щорозглядається,якщопрацівник незвільняється,неможливе,оскільки год. 4 ст. 83КЗпП; год. 4 ст. 24 ЗУ «Провідпустки»передбачаютьзамінугрошовоюкомпенсацією лишещорічнівідпустки. Алі закласифікацією ст. 4 ЗУ «Провідпустки» докатегоріїщорічних невідносятьсядодатковівідпустки працівникам, котрімаютьдітей.Вониназиваютьсясоціальними.

Право нанаданняперерв длягодуваннядитинивизнається зажінками, щомаютьдітей увіці допівтора року. Закон невизначає способугодування, приякомужінкамає декларація проперерву длягодуваннядитини, томуїй неможуть бутипред'явленівимоги пронаданнябудь-якихдовідок чи з висновками (>наприклад, про ті, що вонафактичногодуєдитинугрудьми). Саманаявністьдитини увіці допівтора рокудаєжінці декларація проперерви длягодуваннядитини. Немаєзначеннянавітьнаявністьвідомостей про ті, щогодуваннямдитинизаймаєтьсяхтосьінший. Уустановлених закономмежах годинунаданняперерв (нерідше ніж через тригодини роботи) та їхньоготривалістьвизначаютьсявласником запогодженням ізпрофспілковимкомітетом підприємства. Це запитаннявирішуєтьсястосовнокожноїжінки. Алі напрактицітривалість й годинунаданняперерв длягодуваннявизначається у нормативному порядкуколективним договором.

Ос-кільки, зазагальним правилом,жінказмушенавитрачати годину неліпне пагодуваннядитини, апоїздки відмісця роботидодому й тому,законодавчевстановленого годиниперерви длягодуваннядитинизвичайно задляпоїздки йгодування.Наданняперерв длягодування ізурахуванням реального години,необхідного дляпоїздки йгодування,звело б домінімуму годину роботижінки. Тому впрактицівважаєтьсядопустимим забажаннямматерідвіперерви длягодуваннядитинитривалістю 30хвилинкожнаоб'єднувати таприурочувати їхні докіпцяробочого дня.Слідвизнати, що така практика не полягає взаконі.Вона сталареакцією наурегульованістьвідповіднихвідносин законом.Якщотривалістьперервистановить 30хвилин,жінканерідко невстигає протягом годининавітьприїхати домісцязнаходженнядитини. Та усе ж такизаконодавецьімперативноюнормою встановивши порядоквикористанняперерв длягодуваннядитини,якийінколивиключаєвикористання самого права натакуперерву.Перерви длягодуваннядитиниоплачуються посередньомузаробітку,обчисленомувідповідно до Порядкуобчисленнясередньоїзаробітної плати.

>Власникзобов'язаний (ст. 185КЗпП) уразінеобхідностінадавативагітнимжінкам,жінкам, щомаютьдітей упіці до 14 років чидітей-інвалідів,путівки досанаторіїв табудинківвідпочинкубезкоштовно чи напільговихумовах, атакожнадаватиїмматеріальнудопомогу.Захищати декларація проодержаннябезкоштовно чи напільговихумовахпутівки убудинкивідпочинкуважко боважко довестинеобхідністьодержаннятакоїпутівки.Легшезахищати декларація проодержанняпутівки досанаторію,оскількинеобхідність у санаторно-курортноголікуванніможепідтверджуватисямедичнимвисновком.Необхідність у санаторно-курортноголікуванніможе бутипідтверджена йстосовносамоїжінки, увідповідномуразі –стосовнодитини.

У розділі ст. 185КЗпП неміститьбудь-якихвказівок длявизначеннярозміруматеріальноїдопомоги, якоївласникзобов'язанийнадаватижінкам,зазначеним уцій з статтею.Орієнтири длявизначеннярозміруматеріальноїдопомоги, на якоїможепретендуватижінка,можуть бутиодержані ізаналізуколективного договору,якщо вньомувирішуються запитання пророзміриматеріальноїдопомоги, щонадасться працівникам, й практикивідповідного підприємства.Жінка,наприклад, неможепретендувати наодержанняматеріальноїдопомоги урозмірідвомісячноїсередньоїзаробітної плати,якщо напідприємстві, згідно ізколективним договором, понадрозміруполовинисередньоїзаробітної платиматеріальнудопомогунікому не надавали.

3.Гарантії роботижінок

>працяжінкапільгарівноправність

>Забороняєтьсявідмовляти вприйнятті на роботу ізмотивів,пов'язаних ізвагітністю,наявністюдітей увіці дотрьох років, а самотнім матерям – занаявностідитини увіці до 14 років чидитини-інваліда.Зазначенікатегоріїжінокмають правооскаржити усудінеобґрунтованувідмову уприйнятті на роботу.Названікатегоріїжінок неможуть бутизвільнені не було запідставами,передбаченими ст. 40 та 41КЗпП, а й заіншимипідставами, щокваліфікуються якзвільнення ізініціатививласника.Проте, заіншимипідставами (що некваліфікуються якрозірвання трудового договору ізініціатививласника)припинення трудового договору ізцимикатегоріямижінокможливе.

>Звільнення ізініціатививласникавагітнихжінок тажінок, щомаютьдітейвіком дотрьох років, самотніхматерів принаявностідитинивіком до 14 років чидитини-інвалідадопускаєтьсялише уразіповноїліквідації підприємства.Поняттяповноїліквідаціїзаконодавство невизначає, але й ізурахуванням практики,знаючоїліквідацію ізприпиненням всіх прав й обовязківюридичної особини таліквідацію ізправонаступництвом,повноюслідвизнатипершийрізновидліквідації. Отже,ліквідація ізправонаступництвом недаєвласнику правазвільнитипрацівника засвоєюініціативою. Щоправда із підприємства, щоліквідується,працівників (у томучислі йжінок, котрі належати докатегорії, щорозглядаються)звільнятинеобхідно. Вочевидь, у такомуразізвільненняможливе згідно із п. 5 ст.ЗТ)КЗпП у порядкупереведення напідприємство, якуєправонаступником. Усі ж такивизнаннядопустимимзвільнення лише ввипадкахповноїліквідації підприємствадаєпідстави длявисновку про ті, що приліквідації ізправонаступництвомприйняття на роботу напідприємство-правонаступникє длявласникаобов'язковим. Тому вразіліквідації ізправонаступництвомцейобов'язок неможевважатисявиконаним,якщовласникзапропонувавпрацівниковіпрацевлаштуваннявідповідно дофаху наіншомупідприємстві.Протепрацевлаштування наіншомупідприємствіможливе,якщо приліквідації ізправонаступництвом управонаступника невистачаєвакансій дляпрацевлаштуванняосіб,стосовно якієзаборона назвільнення ввипадкуліквідації, Яка неможе бутивизнанаповною. Приповні іліквідаціїдопускаєтьсязвільненняжінок,вказаних в год. З ст. 184КЗпП, але й ізобов'язковимпрацевлаштуванням.Формулювання «>звільнення із…працевлаштуванням»означає, щорозрив учасіміжзвільненням йпрацевлаштуванням недопускається. Іякщосьогодніжінказвільнена, то вже завтра вон уже винна матірзмогупрацювати наіншомупідприємстві.Якщо жжінкатакоїможливості не мас, тозвільненняслідкваліфікувати яктаке, щоздійснене беззаконнихпідстав.Невиконанняпідприємством, щоліквідовується,обов'язкупрацевлаштуваннятягнеюридичну відповідальність: 1)жінкапоновляється нароботі, апідприємствоповинневиплатитипрацівниковісереднюзаробітну плату протягом годинивимушеного прогулу; 2)якщо на деньвинесення судомрішення по трудовому спору із цого приводупідприємство вжеліквідовано,жінка нароботі непоновлюється, але й паїїкористі»стягуєтьсясереднязаробітна Плата годинувимушеного прогулу; 3)стягненнясередньогозаробітку протягом годинивимушеного прогулувідповідно до ст. 240/1КЗпПможливе із органу,уповноваженогоуправляти майномліквідованого підприємства чивласника; 4)покладатиобов'язоквиплатисередньогозаробітку наліквідаційнукомісіюнеможливо, але йїї голова (а принаявностівідповідних умів – й члени)може бутипритягнутий доадміністративної (ст. 41КпАП) чикримінальної (ст. 133ККУ)відповідальності.

>Звільненняжінок,вказаних в год. 3 ст. 184КЗпП, в зв'язку іззакінченнямстрокового трудового договорумаєособливості.Такезвільненняможливе, але йвласникзобов'язаний при цьомупрацевлаштуватижінку па цьому чиіншомупідприємствівідповідно доїїфаху.Розрив учасіміжзвільненням йпрацевлаштуванням недопускається. Алівідносиниміжвласником тапрацівником із днязакінченнястрокового договорумаютьсуттєвуспецифіку.Передбаченезбереження зажінкою наперіодпрацевлаштуваннясередньоїзаробітної плати, але й не більше, ніж втричімісяці «із днязакінченнястрокового договору» (а чи не із днязвільнення).Взята в лапки фразадаєпідстави длявисновку, щозакінчення рядок трудового договору недаєвласникові правазвільнитижінку.Вінмає лишепопередитижінку, що послезакінченнястрокового трудового договору вон до роботи допущена не якщо, що вона наперіодпошукупідходящої роботиможезнаходитисьвдома, що вона винна якщоз'явитись напідприємство, коли якщознайденаможливістьїїпрацевлаштування дляпродовження роботи (припрацевлаштуванні наньомупідприємстві) чи дляодержаннятрудової книжки йрозрахунку позаробітнійплаті (припрацевлаштуванні наіншомупідприємстві). Принаявностізгаданогопопередженняможливепродовженняжінкоютієї ж (чи заїїзгодою –іншої) роботи на цьому жпідприємстві довирішення запитання проїїпрацевлаштування.Якщожінкавідмовиться відпрацевлаштування зафахом безповажнихпідстав, вонаможе бутизвільнена із роботи напідставі п. 2 ст. 36КЗпП,хоча б послезакінчення рядок трудового договорупройшло два чи тримісяці.Вважати при цьомутрудовийдоговірпродовженим наневизначений рядків, щовиключало бзастосування п. 2 ст. 36КЗпП,неможливо,оскільки послезакінчення рядок маламісцевимогаприпинення трудового договору (ст. 39/1КЗпП).

>Збереженнясередньогозаробітку заперіодпрацевлаштування,якийперевищує тримісяці,законодавством непередбачене.Вономожеустановлюватися лишеугодами,колективним читрудовим договором.Навітьзатримкавиконаннявласникомрішення суду,яким завласникомвизнанообов'язокпрацевлаштуватижінкувпродовжвизначеного години, неможе бутипідставою длястягненнясередньоїзаробітної плати протягом годинизатримкивиконаннярішення суду, бо навідносини, котрі при цьомувиникають,дія ст. 236КЗпП непоширюється. АліВерховний Суд Українивважає, що протягом годинизатримкивласникомвиконаннярішення суду пропрацевлаштуваннясереднязаробітна плата - накористьжінки (Яканалежить докатегоріїжінок, щорозглядається),звільненої напідставі п. 2 ст. 36КЗпП,може бутистягнутавідповідно до правил ст. 236КЗпП.Іншими словами,Верховний Суддопускаєзастосування закону в цьомуразі зааналогією (п. 46Правовихпозиційщодорозгляду судами окремихкатегорійцивільнихсправ.Розділ XIV.Трудове право).Поновлення нароботіжінки, Якавсупереч год. З ст. 184КЗпП бувзвільнена із роботи за п. 2 ст. 36КЗпП безпрацевлаштування, непозбавляєвласника права повторнозвільнитижінку зацією жпідставою. При цьому накористьжінки якщостягнутосереднюзаробітну плату протягом годинивимушеного прогулу (із днязвільнення по деньвинесення судомрішення).Можливестягнення йсередньогозаробітку за весьперіод відзакінчення рядок трудового договору дозвільнення,якщо вцейперіоджінка непрацювала, неодержувалазаробітну плату йїй невиплачувавсясереднійзаробіток (як заперіодпрацевлаштування). Аліграничнийтримісячний рядківзбереженнясередньоїзаробітної плати наперіодпрацевлаштуваннявідраховується від днязакінчення рядок трудового договору, а томувінмаєпідсумовуватись,якщопрацівник бувзвільнений безпрацевлаштування (>підсумовується годинузбереженнясередньоїзаробітної плати наперіодпрацевлаштування до й послезвільнення).

>Згіднозі ст. 24Конституції Українижінкимаютьрівні ізчоловіками права йсвободи.Рівноправністьжінок у сферітрудовихвідносинзабезпечуєтьсянаданнямїмрівних ізчоловікамиможливостей упрофесійнійпідготовці, у роботи тавинагороді занеї;спеціальними заходамищодоохорони роботи таздоров’яжінок;створення умів, котрідаютьжінкамможливістьпоєднуватипрацю із материнством;правовимзахистом,матеріальною йморальноюпідтримкою материнства йдитинства,включаючинаданняоплачуванихвідпусток таіншихпільгвагітнимжінкам й матерям. Зметоюфактичного забезпеченнярівноправності, ізурахуваннямособливостейжіночогоорганізму,трудовимзаконодавством передбаченеспеціальні правилаохорони роботижінок,пільги йдодатковігарантіїтрудових прав.

Таким чином,порушеннявимогзаконодавстващодоохорони роботижіноктягнепевнінегативнінаслідки. Томуслідзвертатиособливуувагу навивченняпрацівниками тароботодавцямизаконодавстващодоохорони роботижінок. Зметоюпідвищеннярівняправових знаньпрацівників тароботодавцівслідпроводитинавчання,читатилекції,здійснюватиіндивідуальнісамонавчання зазатвердженимикерівником планами,організовуватистенди направову тематику тощо.


>Література

1.КЗпП України

2.Конституція України

3.В.І. Прокопенко «Порядокприйняття йзвільнення із роботи»,Київ, – 1996 р.

4.Трудове право УкраїниН.Б.Болотіної,Київ – 2000 р.

5. ПрокопенкоВ.І. «>Трудове право»,Харків – 1998 р.


Схожі реферати:

Навігація