Реферати українською » Государство и право » Поняття, Зміст и віді правовідносін


Реферат Поняття, Зміст и віді правовідносін

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>ЗМІСТ

>ВСТУП

1.ПОНЯТТЯ ІОЗНАКИПРАВОВІДНОСИН

1.1Поняттяправовідносин

1.2Ознакиправовідносин

2.ЗМІСТПРАВОВІДНОСИН

2.1Поняттязміступравовідносин

2.2Суб'єктиправовідносин

2.3Об'єктиправовідносин

2.4Юридичніфакти

3.ВИДИПРАВОВІДНОСИН

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ


>ВСТУП

Право неможеіснувати безправовідносин, воно тареалізується вправовідносинах,живе йдіє у яких.Правовідносини –це конкретна формабуття права.Правовідносинибезпосередньопов'язані із Державою йгромадянськимсуспільством, ізсистемою права йзаконодавства.

>Актуальністьданої тимивикликананеобхідністюдослідженнярізноманіттявиникаючих новихправовідносин узвязку ізрозвиткомсуспільного життя. Проблемаправовихвідносинєцентральною взагальнійтеорії права йсаме вонавикликаєнайбільшісуперечки вюридичнійнауці –починаючи ізвизначенняданоїкатегорії йзакінчуючи болеедетальнимипитаннями йположеннями.

Темаправовідносинзаймаєчималемісце ужиттікожноїлюдини,бомайжепостійно вонавступає у яких,купуючипродукти умагазині,укладаючишлюб чивлаштовуючись на роботу. Томуправовідносининевіддільні від життя, ісаме воно тадиктуєяким чином смердотіповиннізмінюватись.

>Щоброзкритипоняттяправовідносин,потрібновідмежувати їхні відіншихсуспільнихвідносин –моральних,економічних,політичних,релігійних йінших.Всісуспільнівідносинимаютьвольовий,ідеологічний характер, але йправовідносинище імаютьдержавно-вольовий характер,оскількидержавна владаюридичнооб'єктивує йзакріплюєцівідносини всистемідіючихзаконодавчих йпідзаконнихнормативно-правовихактів.

>Учасникиправовідносинпов'язаніміж собоюконкретнимисуб'єктивними правами йобов'язками, котрімаютьофіційнийюридичний характер.Між нимиіснуєсуб'єктивнийіндивідуальнийзв’язок напідставізаконодавчихактів.

>Традиційновважалось, щоправовідносини неможутьіснувати безсистеми права йзаконодавства. Разом з тім, як показала практика, востанні рокта всуспільствіможеіснуватидвігрупиправовідносин:правовідносини, котріврегульованізаконодавством, йправовідносини, котрі неврегульованізаконодавством. Це обумовленевідсутністюзаконодавства, якурегулюєпевнісуспільнівідносини.Наприклад,оренднівідносиниміжсуб'єктамицивільного прававиникали йіснувалитривалий годину до вживаннявидання закону прооренду.Таківідносинитакожвиникають, коливиникаєнеобхідністьзастосовуватианалогію права й закону.

разом з тімможутьіснуватифакти, колизакониіснують, але йправовідносини невиникають,оскільки немаємеханізму їхніреалізації, несклалисьумови для їхніреалізації тощо.

>Теоретичні запитання,пов'язані здослідженнямсутностіправовідносинрозглядалися впрацях О.В. Зайчука, М.С.Кельман, В.В.Копєйчикова, В.М.Корельського, В.О. Котюк, В.В. Лазарєва,С.Л.Лисенкова,П.М.Робіновича, О.Х. Скакун, М. В.Цвіка.

>Об'єктомдослідженняєсуспільнівідносини, щорегулюються нормами права; предметом –поняття,зміст тавидиправовихвідносин.

>Метоюданоїкурсової роботиєузагальненнянауковихположеннь,щодопоняття,змісту йвидівправовихвідносин.

>Виходячи ізпоставленої мети, вкурсовійроботіпередбачаєтьсявирішитинаступний комплекс завдань:

-дослідитинаукову таучбовулітературу із запитанняправовідносин;

-виявитиспівпадіння йрозбіжностіточокзорурізнихавторів напоняттяправовідносин;

-визначитиспіввідношення зрозуміти «>суспільнівідносини» й «>правовівідносини»;

-охарактеризуватиелементиструктуриправовідносин;

-назватиобставинивиникнення йприпиненняправовідносин;

-класифікуватиправовідносини за видами;

-узагальнитинауковіположення йзробитивисновки за результатамиусьогодослідження.

>Методологічну основудослідженняскладаєдіалектичний методпізнаннясуспільнихявищ йпроцесів.

>Актуальність роботиобумовлена самоюпостановкоюпроблеми,динамікоюрозвиткусуспільнихвідносин йпотребою їхньогорегулювання.


1. >ПОНЯТТЯ ІОЗНАКИПРАВОВІДНОСИН

 

1.1Поняттяправовідносин

яквідомо,юридичнінормистворюються тадіютьперш на длярегулюваннявідносин людей й держави, але й смердотірегулюють не усівідносини, алише їхньогочастину.Правильнерегулюванняправовихвідносиннеможливе безз'ясування того, щоявляють собою «>суспільнівідносини –цезв'язкиміж людьми, котрівстановлюються впроцесі їхнізагальноїдіяльності.» [1, з. 195]

>Суспільнівідносининадзвичайнорізноманітні, їхнього можнакласифікувати зарізнимиознаками й нарізнівиди,залежно відсферидіяльності:політичні,моральні,економічні,правові.Їх можнаподілититакож наматеріальні, котрістосуютьсяекономічнихзв'язків, йполітико-правові.Зрозуміло, щотакийподіл доімовірноїміриєумовним,оскількитаківідносинидужетіснопереплетені йвзаємопов'язані. «>Суб'єктамисуспільнихвідносинможуть бутисоціальніспільності (народ,нація,колектив),організації (>державні,приватні,громадські),окремі особини. Рольсуб'єкта всистемісоціальнихзв'язківобумовленаоб'єктивнимизакономірностямисуспільнихвідносин таактивністю їхньогоучасників». [2, з. 391]Бачимо,суспільнівідносиниявляють собоюскладне йбагатограннеявище, якуможевключатирізніелементисуспільнихінтересів та потреб у правовомурегулюванні. В частности, всімейномужиттіюридичноїформинабувають, як правило,матеріальнівзаємозв'язки,відносини ж людей дорелігії, впритул до собізнаходяться позасферою правовогорегулювання.Звідсивипливає, що «не усісуспільнівідносини й надповномуобсязіможутьнабуватиюридичноїформи. Тому не усісуспільнівідносиниоб'єктивноможуть бутиюридичними». [3, з. 86]

>Можливістьпевноїповедінки, Яканадається нормами права,може бутивтілена не лише черезправовідносини.

«>Існує двашляхиреалізації норм права:

1)реалізаціяправових норм, щопов'язана ізнеобхідністю длясуб'єкта прававступати увідносини ізіншими особами, котрієносіями прав й обовязків.Такий шляхреалізації норм правацілковитозалежить відволіобохсторін.Регулюваннясуспільнихвідносинздійснюється шляхомвпливу норм права наповедінку людей через їхніусвідомлення й подалівтілення в життя.Поведінкасуб'єктів права виннавідповідативимогамправових норм,усіучасникисуспільнихвідносин упроцесіреалізації норм прававиступають якносіїпевних прав й обовязків;

2)безпосереднєвикористаннясуб'єктом його прав йвиконання ним обовязків, коливін не виненвступати увзаємини ізіншимиучасниками.Наприклад,можливістьвласникарозпоряджатися своїм майном, коли усііншісуб'єктиповинніутримуватись відвтручання у сферу йогоабсолютнихмайнових прав.Крім того, особістареалізація норм права, котрівстановлюютьзаборони (>наприклад,заборонавбивати,грабувати й т.ін.),такожповністюзалежить відсамої особини:щоб їхньоговиконати, нетребавступати увзаємини ізіншими людьми.» [4, з. 354]

М. В.Цвіквизначаєправовідносини як «>стосунки, в якісуб'єкти прававиступають контрагентами впроцесівиконання нимивимогнормативнихприписів йнабуттяпевних прав й обовязків (>покупець —продавець,позивач —відповідач)». [5, з. 333]

«>Правовівідносини —виникаючий наосновіправовоїнормизв'язокміжсуб'єктами права, щоволодіютькореспондуючими правами йобов'язками,забезпеченідержавним примусом» -такевизначеннядаєколективавторів ускладіК.С.Хахуліної, В.А.Малиги йІ.В. Стаднік. [6, з. 135]

>Правовідносини —цевідносини, щоохороняються Державою. Держава,забезпечуючивиконаннявимогюридичних норм,охороняє йвідносини, щовиникають напідставіцих норм.Правовідносини, щоохороняються Державою,складають основу правопорядкубудь-якогосуспільства.

>Звідсипрофесор В.В.Копєйчиковвважає, що «>правовівідносини —цеспецифічнівольовісуспільнівідносини, щовиникають наосновівідповідних норм права,учасники яківзаємопов'язанісуб'єктивними правами таюридичнимиобов'язками». [7, з. 286]

Усвоємупоняттіправовідносин М.С.Кельманзгоден ізпрофесором В.В.Копєйчиковим, що «>Правовівідносини —цетакісуспільнівідносини, в якісторонизв'язаніміж собоювзаємнимиюридичними правами йобов'язками наоснові норм права йохороняються Державою». [2, з. 218]

>Правовідносиниєтієюміроюзовнішньоїсвободи, котранадається йогоучасникам напідставі нормоб'єктивного права.

>Професор В.В. Лазарєввважає, що «>правовідносини -цезв'язокміж людьми задопомогоюсуб'єктивних прав йюридичних обовязків», тім самимпідтримуючи двохпопередніхавторів. [8, з. 413]

«>Правовідносини —цетакісуспільнівідносини, котрімаютьвольовийнадбудовний характер йіндивідуальнийправовийзв'язокміжсуб'єктами права вформіюридичних прав й обовязків, котріохороняютьсядержавноювладою,відповідають чи несуперечать принципамправової держави й правовогогромадянськогосуспільства.» [9, з. 367]

Доктор О.Х. Скакундаєтакевизначення: «>Правовідносини –урегульовані нормами права йзабезпечувані Державоювольовісуспільнівідносини, щовиражаються в конкретному зв'язкуміжправомочними йзобов'язанимисуб'єктами». [10, з. 648]

Отже, можнасказати, що не усісуспільнівідносиниоб'єктивноможутьнабуватиюридичноїформи.Категорія «>правовідносини»дозволяєз'ясувати, як правовпливає наповедінку людей. Умежахправовідносинжиттєдіяльністьнабуваєцивілізованого,стабільного йпередбаченого характеру.


1.2Ознакиправовідносин

Усуспільствііснує багаторізних за своїмзмістомвідносин,з-поміж якіправовівідносинизаймаютьособливемісце.Правовівідносиниє результатом діївимог норм права навідносиниміжрізнимисуб'єктами.Вонимають низкуознак, щовідрізняють їхні відіншихвидівсуспільнихвідносин:

«1.Становлятьрізновидсуспільнихвідносин,соціальнийзв'язок.Правовідносинискладаютьсяміж людьми чиколективами яксуб'єктами права із приводусоціального блага чи забезпеченняяких-небудьінтересів. Неможе бутиправовідносин ізтваринами,рослинами, предметами.Відносини із нимиє, але й не було задопомогою права. Занегуманнеповодження ізсобакою людинавідповідає передсобакою, а перед органами, щопокликанізахищатитварин.

2.Єідеологічнимивідносинами — результатомсвідомоїдіяльності (>поведінки) людей.Правовідносини неможутьвиникати, непроходячи черезсвідомість людей:норми права й неможутьвплинути налюдину,їїповедінку, докизмістправових норм неусвідомиться людьми, не стані їхніправосвідомістю». [11, з. 158]

«3.Євольовимивідносинами, котріпроявляються в двох аспектах: а й увтіленні у якихволі (>інтересу) держави,оскількиправовідносинивиникають напідставіправових норм; б) увтіленні у якихволі (>інтересу)учасниківправовідносин - смердотізв'язані предметомінтересу,досягненням його результату. Щоправда,правовідносиниможутьвиникати йприпинятися поза волею (>інтересом) їхніучасників (>наприклад,потерплий відзлочинувсуперечсвомубажаннюзалучається укримінально-процесуальніправовідносинизізлочинцем й судом). Однакреалізаціяправовідносинможливалише напідставівиявленняволі (>інтересу) їхніучасників. При цьомуєправовідносини, длявиникнення якінеобхідневолевиявлення всіх їхньогоучасників (>договіркупівлі-продажу), аєправовідносини, длявиникнення якідоситьволевиявленнялише одного ізучасників (>проведенняобшуку).» [2, з. 403]

«4.Виникають,припиняються чизмінюються, як правило, наоснові норм права уразінастанняпередбаченихправовоюнормоюфактів.Правовідносинивиступають якспосібреалізації норм права, чи,інакше,норми прававтілюються вправовідносинах,відбувається їхньогоіндивідуалізаціястосовносуб'єктів йреальнихситуацій. У нормах права ужезакладеніправовідносини, але й вабстрактнійформі .Проте не можнавважати, щонаявністьправових нормавтоматичнопризводить довиникненняправовідносин.Можливий йтакийваріант, колиправовінормиреалізуються, але йправовідносин немає. Щоправда,такетрапляєтьсявкрайрідко,наприклад,виникненняправовідносин уразівирішення справ напідставіаналогії права.» [12, з. 349]

«5.Мають, як правило,двосторонній характер йєособливоюформоювзаємного зв'язкуміжконкретнимисуб'єктами через їхнього права,обов'язки,повноваження й відповідальність, котрізакріплені вправових нормах. Один бікмає точновизначенісуб'єктивніюридичні права (правомочна сторона), наіншупокладенівідповіднісуб'єктивніюридичніобов'язки (>зобов'язана сторона).Повноваження — прерогативадержавнихорганів йпосадовихосіб.Юридична відповідальність —елементвторинного характеру,якийреалізується врезультатівчиненогоправопорушення.Основнийзмістправовідносин —суб'єктивнеюридичне право йсуб'єктивнийюридичнийобов'язок. Неможе бутиправовідносин,заснованихлише на правах чилише наобов'язках.Правамоднієїсторонивідповідаютьобов'язкиіншої.Наприклад, один бік - кредитор -має декларація проодержанняборгу, аінша -боржник -обов'язокповернутиборг. Удеякихправовідносинахкожна сторонамає й права, йобов'язки (>фізичні особини),правомочності й відповідальність (>посадові особини). Рівеньконкретизаціїсторінможе бутирізним: а) точновизначеназобов'язана сторона; б) точновизначеналише правомочна сторона, а колозобов'язанихосіб невизначено; ввизначеніобидвісторони.» [10, з. 636]

«6.Охороняються Державою,забезпечуються заходами державноговпливу. Убільшостівипадківсуб'єктивні права йюридичніобов'язкиздійснюються беззастосуванняпримусовихзаходів. Уразіпотребизацікавлена сторонаможезвернутися до компетентного державного органу,якийвиноситьрішення (актзастосування права) ізчіткимвизначенням прав й обовязківсторін.Можливість державногопримусустворює режимсоціальноїзахищеності, безпеки,законності». [13, з. 486]

якбачимо,більшістьавторівдотримуютьсяоднакової точкизорущодоознакправовідносин.

>Підбиваючипідсумкипроведеногоаналізупоняттяправовихвідносин, можнадатиузагальнюючевизначення:правовідносини —цевідносиниміж особами, котрієюридичнимвираженнямекономічних,політичних,сімейних,процесуальних таіншихсуспільнихвідносин, де один бік наосновіправових нормвимагає відіншоївиконанняпевнихдій чиутримання від них, аінша сторона вол'язанавиконатицівимоги.

 


2.ЗМІСТПРАВОВІДНОСИН

 

2.1Поняттязміступравовідносин

>Змістправовідносинмає двоякий характер.Розрізняютьюридичний йфактичнийзміст.

«>Юридичнийзмістправовідносин —цеможливістьвідповіднихдійуповноваженого,необхідністьвідповіднихдій чинеобхідністьутримання відзабороненихдійзобов'язаного,фактичний — сам дії, в якіреалізуються права йобов'язки.Юридичний йфактичнийзміст нетотожні. першийзначноширший заінший йвключає у собіневизначенукількістьможливостей.Наприклад, особа, Якамаєсереднюосвіту,наділена правомвступати у вуз,тобто перед нею великийвибірможливостей, котріскладаютьзмістїїсуб'єктивного права.Проте реальновступитиможливолише до одногонавчальний заклад приумовіуспішногоскладаннявступнихекзаменів». [2, з. 346] Таким чином,фактичнийзміст — лише один зваріантівреалізаціїсуб'єктивного права.

«>Змістправовідносин —цесуб'єктивніюридичні права йобов'язки.Суб'єктивне право йвідповідниййомуобов'язокутворюютьюридичнийзв'язокуповноваженої йзобов'язаноїсторони.Причомуправовівідносиниможутьскладатися із одного чидекількохюридичнихзв'язків.Наприклад,правовідносини, котрівиникають наоснові договорукупівлі-продажу,включають у собі якмінімум дваправовихзв'язки:перший — правопокупцяотриматимайно йобов'язокпродавцяпередатимайнопокупцю,другий —правопродавцяотримати замайногроші йобов'язокпокупцясплатити заньогопевнугрошову суму». [14, з. 653]

>Існують дватипиправовихзв'язків:відносні, котрівиникаютьміжокремими особами (>суб'єктами права), йабсолютні -міжсуб'єктами права йсуспільством.

«>Суб'єктивне право —це дозволена йгарантована закономперсональнаможливістьпевноїповедінкисуб'єктаправовідносин, котраможездійснюватись, а чи нездійснюватись». [9, з. 544]Наприклад,кожний громадянин України,якийдосягвісімнадцятирічноговіку,має правобрати доля в виборах Президента держави. Так,відповідно до70Конституції України «>Вибори доорганів державної влади йоргани місцевого самоврядуванняєвільними йздійснюється напідставізагального,рівного та прямоговиборчого права шляхомтаємногоголосування». [15, з. 15] Ос-кількице його право,вінможескористатися ним, аможевідмовитись,скажімо, відголосування.

>Звідси можнавизначитинаступніознакисубєктивного права:

1.Суб'єктивне право —критерійможливоїповедінки особини.Стосовносуб'єктивного правацейкритерійвключає у собі вид йміруможливоїповедінки.Наприклад, закон,якийрегулює декларація прооплачуванувідпусткувизначає й видповедінки (>щорічнавідпустказізбереженнямсередньогозаробітку), йїїміру (>тривалістьвідпустки). Увідповідностізі ст. 74КЗпП України «>Всім працівникамнадаютьсящорічнівідпусткизізбереженняммісця роботи (посади) йсередньогозаробітку». [16, з. 41]

«>Суб'єктивне право —ценаданнясуб'єкту праваюридичноюнормоюможливостіповодитися так чиінакше вумовахконкретнихправовідносин». [9, з. 562]

«2.Змістаналітичного прававстановлюється нормами права йюридичними фактами.

3.Здійсненнясуб'єктивного правазабезпеченеобов'язкоміншоїсторони. У однихвипадкахобов'язокполягає до того,щобутриматися віддій, котріпорушуютьсуб'єктивне правоіншоїсторони, вінших —дане правозабезпечуєтьсявиконаннямобов'язку,тобтоактивнимидіямизобов'язаної особини.

4.Суб'єктивне правонадаєтьсяособі длязадоволенняїїінтересів, й привідсутностіостаннього стимул дляздійсненнясуб'єктивного правагубиться.

5.Дане правоскладається не лише ізможливості, але й й ізюридичної чифактичноїповедінкиуповноваженої особини.Суб'єктивне право —цескладнеюридичнеявище, щомаєвласнийзміст,якийскладається зюридичнихможливостей:

>а)право навласні дії, котріспрямовані навикористаннякориснихвластивостейоб'єктів права (>наприклад,власникмайнамає правовикористовувати його запрямимпризначенням);

>б)право наюридичні дії, наприйняттяюридичнихрішень (>власникмайнаможе йогозакласти,подарувати,продати,заповісти й т. буд.);

>в)правовимагати відіншоїсторонивиконання обовязків,тобто декларація прочужі дії (>наймодавецьмає правовимагати відпіднаймача Повернення грошей чи промов);

>г)праводомагання, якуполягає уможливостізвернутися запідтримкою йзахистом держави увипадкахпорушеннясуб'єктивного права.Право-домаганняєпродовженнямправа-вимоги,найважливішоюгарантієювиконанняпевних обовязків (>поновленняробітника числужбовця нароботі)». [17, з. 356]

«>Юридичнийобов'язок -цепередбачена закономнеобхідністьпевноїповедінки особини,забезпеченаможливістю державногопримусу». [18, з. 369]

«>Юридичнийобов'язокмаєнаступніознаки:

1) Цеміранеобхідноїповедінки,точневизначення того,якою вона винна бути.

2)Вінвстановлюється напідставіюридичнихфактів йвимогправових норм.

3)Обов'язоквстановлюється вінтересахуповноваженоїсторони -окремої особини чисуспільства (держави) вцілому.

4) Узобов'язаної особини немаєвиборуміжвиконанням йневиконаннямобов'язку.Невиконання чиненалежневиконанняюридичних обовязківєправопорушенням йзумовлює заходь державногопримусу». [10, з. 634]

«>Юридичнийобов'язокмає триосновніформи:утримання відзабороненихдій (>пасивнаповедінка);здійсненняконкретнихдій (активнаповедінка);обмеження правособистого,майнового чиорганізаційного характеру (>заходівюридичноївідповідальності)». [1, з. 204]

Права йобов'язкисуб'єктівправовідносинтіснопов'язаніміж собою: не можнаодержатиякі-небудь права,щободночасно невиниклипевніобов'язки.Набуваючи права наземельнуділянку,наприклад, миводночасберемо у собі ряд обовязків,зокрема, «>використовуватиїївідповідно доцільовогопризначення» [19, з. 37] (подгородництво,будівництво тощо).Придбавши правовласності наавтомобіль, людиназобов'язанадотримуватись правилвуличного руху,приписанихавтомобілістам,користуватисяавтомобілем, лишемаючи прававодія, таінші.

«>Юридичнийобов'язок, як йсуб'єктивне право,окресленийпевнимиправовими нормами,тобтопредставляє собоюміруналежної,необхідноїповедінки.Вимагативиконання обовязків позавстановленоюміроюєпорушенням закону.Наприклад, прикупівлі товарупродавець помиляюсявимагати відпокупцясплатити понад установленоїсуми, батькизобов'язаніутримуватисвоїхдітей йпіклуватися про них,громадянизобов'язаніповажати йвиконуватизакони. Запорушенняюридичних обовязківнастаєюридична відповідальність.Юридичнийобов'язокє гарантомвиконаннясуб'єктивних прав,вінвстановлюється вінтересахуповноваженої особини». [13, з. 416]

Отже,суб'єктивне право —цегарантована правом й закономміраможливої чидозволеноїповедінки особини, котраналежитьсуб'єктунезалежно від того,перебуваєвін управовихвідносинах , ізіншимисуб'єктами чи ані.Саме тому досуб'єктивних прав належатифундаментальнідемократичні права йсвободи особини.

 


2.2Суб>>єктиправовідносин

>Суб'єктиправовідносин —цеучасники.Нимиє особини,серед якірозрізняютьфізичні йюридичні особини.

>Фізичні особиниєсуб'єктамиправовідносин бо законвизначає по нихздатність матірсуб'єктивніцивільні права іобов'язки. «>Поняття «особини» —родове,тобтоохоплює всіхсуб'єктів, якіндивідуальних, то йколективних». [20, з. 105]

>Людина —суб'єктбезлічі прав й обовязків, до тогочислі,цивільних. Однакновецивільнезаконодавстводаєпоняттяфізичної особини, щоє более широкимпоняттям ймістить всобіпоряд ізпоняттям «громадянин»такожпоняття «>іноземнігромадяни» й «особини безгромадянства».

>Требасказати, що вранішечинномуцивільномузаконодавстві невикористовувавсятермін «>фізичні особини», тоді якпоняттяюридичнихосібіснувало. Так,наприкладЦивільний кодекс у іншомурозділіпередбачає якосіб –суб'єктівцивільного права – простогромадян йюридичнихосіб.

У новому жЦивільномукодексі України «людина якучасникцивільнихправовідносинвважаєтьсяфізичноюособою». [21, з. 12]

«>Юридичні особини —цесамостійні підприємства,установи йорганізації, котріможутьвиступатиучасникамиправовідносин.Суб'єктомправовідносинєсуб'єкт права,тобто особа, Якамаєправосуб'єктність». [14, з. 648]

«>Правосуб'єктність —цепередбачена нормами праваможливість бутиучасникомправовідносин.Вонаявляє собоюскладнуюридичнувластивість, Якаскладається із двохелементів —правоздатності йдієздатності». [5, з. 367]

«>Правовий статус —цевизнанаконституцією чи законамисукупністьвихідних,невідчужуваних прав й обовязківлюдини, атакожповноваженьдержавнихорганів йпосадовихосіб, щозакріплюютьсябезпосередньо затими чиіншимисуб'єктами права». [2, з. 448]

Увідповідностізістаттею 25 ЦК України, «>Здатністю матірцивільні права іобов'язки (>цивільноюправоздатністю)володіють усіфізичні особини». [21, із 16-го]

>Піддієздатністю увідповідностізістаримцивільнимзаконодавством України було бприйняторозуміти «>здатністьфізичної особинисвоїмидіямиздобувати права йстворювати для собіцивільніобов'язки». [22, з п'ятьма] Однак, яквідзначавО.О.Пушкін,цевизначення незовсімповне. «>Дієздатністьмістить всобі, якцевипливаєзізмісту закону, йздатність особинисвоїмидіямиздійснювати права,виконуватиобов'язки, атакожздатність нести відповідальність запротиправнеповодження». [20, з. 79]

>Стаття 30 ЦК Українивизначаєцивільнудієздатність, якздатність громадянина, щоусвідомлюєзначеннясвоїхдій,здатність нимикерувати. «>Цивільноюдієздатністюфізичної особиниє йогоздатністьсвоїмидіямиздобуватицивільні права йсамостійноздійснювати їхні, атакожздатністьсвоїмидіямистворювати для собіцивільніобов'язки,самостійновиконувати їхнього й нести відповідальність увипадку їхніневиконання». [21, з. 15]

>Правоздатністьфізичнихосібнастає із моменту їхньогонародження йприпиняється моментом смерти.

Усучасномуцивілізованомусуспільстві немає й неможе бути людей, котрі ненаділенізагальноюправоздатністю. Цедужеважливапередумова йневідємнийелементполітико-юридичного йсоціального статусу особини. «>Правоздатність — неприродна, асуспільно-правоваякістьсубєктів, котра носитиабсолютний,універсальний характер.Вонавипливає ізміжнароднихпакетів про правалюдини,принципівгуманізму,свободи,справедливості.Обовязоккожної держави -повним чиномгарантувати йзахищатицюякість». [10, з. 695]

10грудня 1948 рокуГенеральноюАсамблеєю ООН бувприйнята йпроголошенаЗагальнадекларація правлюдини. Увідповідностізістаттею 1Декларації «>Всі людинароджуютьсярівними всвоїйгідності й правах». [23, з 14-ма]

>Згідно ст. 2Загальноїдекларації правлюдини,кожнійлюдинінадаються усі права й усісвободи,проголошеніцієюДекларацією. Томуздатність матірцивільні права іобовязки винна бутивизнана вцілому зафізичними особами, а чи не лише загромадянами України.

>Головне вправоздатності — помиляюся, апринциповаможливість чиспроможність їхнього матір. Ацедужеважливо через ті, що намвідомо, вісторії далеко ще не усі й незавждинаділялись такоюможливістю (>наприклад, рабі) чинаділялисьлишечастково (>кріпаки). Іцеофіційно — «>відповідно до закону».

«>Власне,правоздатність у нассобініякого реального блага недає. Це лише «декларація про право»,тобто право матір право, а ужеостаннєвідкриває шлях доволодіння тім чиіншим благом,здійсненнявідповіднихдій,пред'явленнядомагань. Нема запідставілишеоднієїправоздатностіщо-небудьвимагати,крімдомаганнярівноправностічленівсуспільства». [24, з. 386]

«>Відмінністьправоздатності відсуб'єктивного праваполягає до того, що вона:

- невідокремлена від особини,неможливовідібратиїї відлюдини,обме-житиїї;

- незалежить відстаті,віку,професії,національності,місцяпроживання,майнового стану йіншихжиттєвихобставин;

- непередається,її не можнаделегуватиіншим;

-стосовносуб'єктивного правапервинна;

- абстрактна, асуб'єктивне правоконкретне». [25, з. 206]

>Правоздатністьіснує там, деєправоверегулювання,правове полі.Цяякість неміняється,її не можназробитибільшоюаніменшою. Якщосуб'єктнаділенийправоздатністю, те вповномуоб'ємі й докінцясвоїхднів.

«>Розрізняютьзагальну,галузеву й спе-ціальнуправоздатність.Загальнаявляє собоюпринциповуможливість особини матірбудь-які права йобов'язки, щопередбаченічиннимзаконодавством,хочафактичноволодіти ними вонможелише завідомихобставин.» [4, з. 376]

«>Галузеваправоздатність —можливістьнабувати права в тихий чиіншихгалузях права.Наприклад,сімейна,виборча,трудова.

>Спеціальна (>фахова,посадова)правоздатність —це такаправоздатність, дляякоїнеобхідніспеціальнізнання чи талант.Наприклад, судье,лікаря, артиста,музиканта й т. буд.». [26, з. 392]

«>Правоздатністьорганізацій,юридичнихосібтакожналежить доспеціальної.Вонавизначаєтьсяцілями йзавданнями їхньогодіяльності, котрізафіксовані увідповідних статутах йположеннях,виникає в останній моментутвореннятієї чиіншоїорганізації йприпиняється разом ізїїліквідацією.

>Змістомдієздатностієздатність:своїмидіяминабувати прав й обовязків;самостійноздійснювати свої права йобов'язки; нести відповідальність упродовж свогопротиправнуповедінку» [13, з. 249]

>Дієздатністьзалежить відвіку йпсихологічного стану особини, у тому годину якправоздатність незалежить відвказанихобставин.Причому урізнихгалузях правацейвікрізний.Наприклад, уконституційномуправі - 18 років, вадміністративномуправі — 16 років. Увідповідностізістаттею 12 Кодексу України проадміністративніправопорушення, «>адміністративнійвідповідальностіпідлягають особини, щодосягли до моменту скоєнняадміністративногоправопорушенняшістнадцятирічноговіку». [27, з. 47]

Укримінальному, зазагальним правилом, «>кримінальнійвідповідальностіпідлягають особини,яким до скоєннязлочинувиповнилосяшістнадцять років». [28, з. 102], а прискоєннізлочинівпідвищеноїсуспільноїнебезпечності — 14 років.

«Навідміну відправоздатності,дієздатністьтіснозв'язана зсамостійнимздійсненнямфізичноюособоювольовихдій. Цеприпускаєнаявністьвизначеногорівняпсихічноїзрілості. Закон яккритерії такогорівняпередбачаєвік й станздоров'я». [29, з. 238] Томуповноюдієздатністю зазагальним правиломволодіють душевноздоровіповнолітні особини, щодосягли 18 років, невизнані судомнедієздатними й необмежені судом удієздатності.

З цого правилаіснуєвиключення,відповідно доякого вповномуобсязіцивільнадієздатністьвизнаєтьсятакож за особами, котріхоча й недосяглиповноліття, але й вступив ушлюб.Дієздатність вонистаєповною із моментуукладенняшлюбу. Увідповідностізістаттею 22Сімейного кодексу України «>Шлюбнийвік дляжінкивстановлюється всімнадцять років, ачоловіка – увісімнадцять років». [ 30, з. 11]

>Відповідно до ЦК Україниіснує якчасткова,неповнацивільнадієздатність, то йповнацивільнадієздатність, атакожцивільна відповідальністьнеповнолітньої особини. Отже, статуссуб'єктацивільнихправовідносинвизначаєтьсяобсягом йогодієздатності.

«>Юридичні особини як приватного, то йпублічного права уцивільно-правовихвідносинахєрівноправними якміж собою, то й встосунках ізіншимисуб'єктамицивільного права —фізичними особами, Державою йтериторіальнимигромадянами». [2, з. 436]

«як йіншіучасникицивільнихправовідносин,юридичні особинимаютьправоздатність тадієздатність. Алі, навідміну відфізичнихосіб, право тадієздатністьюридичнихосібвиникаютьодночасно, а момент державноїреєстрації, йприпиняютьсятакожодночасно — в останній моментліквідаціїюридичної особини тавиключенняїї із державногореєстру». [7, з. 367]

«>Правоздатністьюридичної особиниможе бути якуніверсальною, то йспеціальною. Приуніверсальнійправоздатностіюридична особа необмежується усвоїхдіях — вонаможебрати доля вбудь-якихпередбачених закономправовідносинах.Спеціальнаправоздатністьпередбачає доляюридичної особинилише упевнихправовідносинах, коло яківизначене статутом.Такіобмеження, як правило,встановлюються у зв'язку із тім, щоюридична особастворюється ізпевноюметою,визначеноюзасновниками, й неможесамостійновизначати своюправосуб'єктність. Так,державні,громадськіорганізаціїобмежені усвоїйдієздатності. Дляпідприємницьких структурспеціальнаправоздатністьєнегативним чинником,оскількиобмежуємобільність узмінівидівдіяльності підприємства,основноюметоюдіяльностіякогоєотриманняприбутку, щоможливодосягнутилише шляхомактивізаціїгосподарськоїдіяльності.Спеціальнаправоздатністьдещоуповільнюєцей процес. Длязаняттябудь-якимновим виглядомдіяльностіюридичнійособінеобхідноздійснитидержавнуреєстраціюзмін доустановчихдокументів.Новий ЦК Українизробивзначнийкрок вперед у цьому напрямі,оскількинадавюридичним особамможливістьукладатибудь-які догоди, незабороненічиннимзаконодавством,тобтоуніверсальнуправоздатність». [8, з. 496]

Держава яксуб'єктцивільнихправовідносинвизначається увиглядіорганів державної влади.

>Такакласифікаціясуб'єктів у сфері приватного правамаєважливепрактичнезначення.Адже вправовідносинах приватного права й не винне бутинерівногоположеннясуб'єктів —підпорядкуванняоднієїсторонивідносиниіншій йогостороні.

 

2.3 Про>>єктиправовідносин

>Питання,пов'язані ізоб'єктомправовихвідносин,єнайскладнішими втеоріїправовідносин.Важко тутзнайтиположення, яку бодностайновизнавалося, невикликалосуперечок.

Зфілософської точкизору подоб'єктомрозуміється ті, щопротистоїтьсуб'єкту, на щоспрямованапізнавальна чиінша діяльністьлюдини. «>Об'єкт —частинаоб'єктивноїреальності, ізякимвзаємодієсуб’єкт». [>31,с. 453] Ценайширше (>абстрактне)визначенняоб'єкта.

«>Такерозумінняоб'єктапристосовується й досфери права.Вартолише матір наувазі, щоякщо уфілософськомурозумінніоб'єктомстаютьречі, щовключаються влюдську діяльність,освоєні йпізнанілюдиною, топоняттяоб'єкта правазначновужче.Об'єкт права —цесуспільнівідносини, щоможуть бути предметом правовогорегулювання йвимагають такогорегулювання. Цевужчепоняттяоб'єктаправовідносин.Щось болееконкретне, ніжоб'єкт права. Це тобі й маєш щоспрямовано діяльністьвизначенихосіб віндивідуалізованомувідношенні,цечасточкасуспільнихвідносин.Об'єкт права —поняттядужеабстрактне.Об'єктправовідносинконкретніше, бовінпредставляє усистемісуспільнихвідносинелемент (>одиницюзагального), з приводуякоговзаємодіютьсуб'єкти». [7, з. 364]

>Якщооб'єктправовідносинвизначити як ті, із приводу чоговиникаютьправовідносини, тонеможливоз'ясувати,який желементсуспільнихвідносин, яку благоцікавитьсуб'єкта правового зв'язку. З приводушлюбувиникає,наприклад,масаправовідносин, але йкожна із нихмаєсвійоб'єкт. Тому «>об'єктправовідносин —це тобі й маєш щоспрямованісуб'єктивні права йюридичніобов'язкисуб'єктів». [26, з. 392]Такерозумінняоб'єктаправовідносинспівпадає й ізфілософськимтрактуванням запитання.

З запитанняоб'єктуправовідносиніснуютьдвітеорії:моністична (>теоріяєдиногооб'єкта) йплюралістична (>теоріямножинностіоб'єктів).

>Людськаповедінка — Єдинийоб'єкт, тому йтеоріяназиваєтьсямоністичною.Звичайно,людськаповедінкаможе бутиоб'єктомдеякихправовідносин. Аліякщоїївважатиєдинимоб'єктом всіхправовідносин, тонеможливоз'ясуватизміст йпризначенняабсолютноїбільшостіправовідносин. Але вониіншийоб'єкт.

«>Плюралістичнатеоріяоб'єктаправовідносин реальновідображаєрізноманітністьіснуючихправовідносин,спирається нафакти, практична, а томувірна.Вонадаєможливістьпоказатирізноманіттяоб'єктівправовідносин, а чи незводити їхні лишедоповедінкизобов'язаної особини». [17, з. 293]Об'єкт йсуб'єкт —парнікатегорії. У практичномужиттітермін «>об'єкт»співвідноситься не лише ізлюдиною якрозумноюістотою,

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація