Реферати українською » Государство и право » Становлення и Розвиток законодавства України про інтелектуальну власність


Реферат Становлення и Розвиток законодавства України про інтелектуальну власність

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Курсова робота

іздисципліни: «>Інтелектуальнавласність»

на задану тему: «>Становлення йрозвитокзаконодавства України проінтелектуальнувласність»


>ЗМІСТ

>Вступ

1.Становлення йрозвитокзаконодавства України проінтелектуальнувласність

2.Практичначастина

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>ВСТУП

 

Темаданої роботи «>Становлення йрозвитокзаконодавства України проінтелектуальнувласність».Актуальність тими до того, щобудь-якерегламентуванняінтелектуальноїдіяльностіоб’єктивно неприпустиме.Правовідносини у сферіінтелектуальноївласності в УкраїнірегулюютьсяокремимиположеннямиКонституції України (ст. 41, 54), нормамиЦивільного кодексу України (Книжка IV "Правоінтелектуальноївласності"),Кримінального,Митногокодексів України, Кодексу України проадміністративніправопорушення.

Метаданої роботи –датиповну характеристикурозвиткузаконодавства України проінтелектуальнувласність.

Упрактичнійчастинірозраховуємочисловезначеннямаксимальних,середніх ймінімальних ставокроялті,оцінюємовартістьгудвілу підприємства,визначаємовартість брендукомпанії тавизначаємовартістьпромисловогозразка напевнийперіод.


1Становлення йрозвитокзаконодавства України проінтелектуальнувласність

>Законодавство України проінтелектуальнувласністьнадзвичайномолоде й йогостановленняпродовжуєтьсяодночаснозістановленнямдержавності таформуваннямправової держави.Якщо не було б держави, то навряд чи можна говорити про правонеіснуючої держави. І усе ж таки Українамаєвласнуісторію, у томучислі іісторію держави й права. У цьомуконтексті насцікавитьісторіястановленняцивільного права,зокрема права проінтелектуальнувласність.

Упроцесі розбудовіправової держави Українанадзвичайноважлива рольцивільногозаконодавства,складовоючастиноюякогоєзаконодавство проінтелектуальнувласність. Уієрархії права одномумісце послеКонституції України (Основного Закону)маєпосідатицивільне право. Іцесправді так.Вонорегулює тихсуспільнівідносини, котрі за своїмзмістомєжиттєвоютканиноюсуспільства.

Парадоксально, але й в Українініколи не було б свого довершеногоцивільногозаконодавства. На територї України урізнічасидіялозаконодавство тихий держав, у склад які вона входила: ВеликогокнязівстваЛитовського,РечіПосполитої, Ро-сійської держави,Австро-Угорщини.Багаточинників йнайголовнішийсеред них —відсутністьвласноїсамостійної йнезалежної державизумовили ті, у Українідіялопольське,російське,австрійське таіншезаконодавство, а чи неукраїнське. Алі категоричностверджувати, що Україназовсім не малацивільногозаконодавства, не можна.

>Булиправовітрадиції йнормизвичаєвого права.Наприклад,Литовський Статут утрьох йогоредакціяхєпам'яткою нелишелитовського, а іукраїнського табілоруськогонародів.Багато його норм своїмкоріннямсягали у «>Руську правду»часівКиївськоїРусі.Правовізвичаїпродовжувалиіснувати в Українінавіть в годину, коли вон входила у складРосії.Згадаймоюридичнідокументи України XVIII йпершоїполовини XIXстоліть: «Права, якими позивається малоросійський народ» (1743), «Експерт малоросійських прав» (1767), «Експерт з указів, інструкцій і постанов» (1786), «Збори прав Малоросії» (1807), «Звід місцевих законів західних губерній» (1837).

>Під годину роботикодифікаційноїкомісії начолі із Ф. Давидовичем було бприйняторішення простворення окремихзбірників, котрі бсистематизувалидіючіформикримінального йцивільного права. Це був чи непершаспробарозробити проект ПершогоЦивільного кодексу України. «Збори прав Малоросії» було бпідготовлене наосновічинних в УкраїніЗерцала законів,ЛитовськогоСтатуту, ПраваХелмського,Магдебурзького таін.

>Цейзбірникдіяв в Україні до 1843 р. й вньому в основному буливикладенінормицивільного права.Протевнаслідоксамодержавної політикицарськоїРосіїосновнимджерелом всіхгалузей права в Україні впершійполовині XIX ст. ставши «Звід законів Російської імперії» уредакції1842р.,десятий томуякогомістивнормицивільного права. Алі своговласногоцивільного кодексу не мала іРосія, не могла його матір і Україна.

Не малаповністюсформованогоцивільногозаконодавства і УкраїнськаНароднаРеспубліка. УЗаконі УНР «Про порядоквидання законів» від 8грудня 1917 р.проголошувалось: «>Усізакони йпостанови, котрі малі силу на територїУкраїнськоїНародноїРеспубліки до 7жовтня 1917p.,оскільки смердоті незмінені й нескасованіУніверсалами,постановамиУкраїнськоїЦентральної Заради,мають силу йнадалі якзакони йпостановиУкраїнськоїНародноїРеспубліки». До таких належали йнормицивільного права «>Своду законів Російської імперії», щопоширювалися натериторію України.

>Авторське правоз'явилося вРосіїлише на початку XIX ст. удоситьсвоєріднійформі — уСтатутіЦензурному від 22 апреля 1828p., вякому за авторомвизнавалосявиключне декларація провідтвореннясвоїхтворів шляхомдруку.Проте уже узаконі від 8 января 1830 р. право автора настворений нимтвірвизнається як правовласності,яким можнаторгувати.Твіррозглядався як «>майноблагонабуте», а його автору (чиперекладачу)довічнонадавалосявиключне правовидання й продаж.Зазначені права переходили доспадкоємцівстроком на 25 років;пізніше (1857 р.)цей рядків було бподовжено до 50 років.Під годинучерговогоперевидання десятого томуЗводу законів Ро-сійськоїімперіїавторське правовперше переноситися у цьому якдодаток до ст. 420. У цьомудодаткуавторське праворозглядається як правовласності.Проте 20березня 1911 р.приймається закон проавторське право,якийдосить детальнорегулювававторськівідносини.Цим законом права автора булиістотноврізані.

У Перші роктарадянської влади було бприйнято ряднормативнихактів, щорегулювалиавторськівідносини.Лише 30 января 1925 р. булиприйняті «Основиавторського права» якзагальносоюзний закон.Самецимпояснюється ті, у Україні із 1925 по 1929pp. не було бприйнятозагального закону проавторське право. У Україні уцей годинуприймалисялишенормативніакти із окремих проблемавторського права,зокремапостанова РНК УРСР від 8грудня 1925 р. «Проавторський гонорар запублічневиконаннядраматичних ймузичнихтворів».

>Багатоположень із «Основавторського права» булизгодомперенесені вукраїнськезаконодавство проавторське право.Протетермін діїавторського права после смерти автора було бскорочено до 25 років, а Основахавторського права СРСР від 16травня 1928 р.авторське право малочинністьлише за життя автора. Основи допускалиможливістьбудь-якоїоб'єктивізаціїтворів, на котріпоширювалосьавторське право (як союзного, то йреспубліканськогозаконодавства), йдіяли аж додругоїкодифікаціїцивільногозаконодавства. Так було в Українідіяв Закон від 6 лютого 1929 р.

>Цивільний кодексРРФСР від 11червня 1964 р.авторське право включившиповністю.Йомуприсвячено IVрозділ, щоскладається з 41 з статтею (ст. 475-516 ЦКРРФСР).

ЦК УСРР,прийнятийВерховноюРадою УСРР 18 июля 1963 р. йтакожміститьрозділ IV «>Авторське право», щоскладається з 44 статей (ст. 472—516 ЦК УРСР).Післяприйняття ЦК було бприйнято ряднормативнихактів із окремихпитань,наприклад, пророзмір ставокавторського гонорару завикористання тихий чиіншихтворів, проавторські домов таін.Звичайно, дорозділу IV цого Кодексу було бприйнято рядзмін йдоповнень, але йрадикальнимнормативним актом, щодокорінно оновившиавторське право, ставши Закон України «Проавторське право йсуміжні права»,прийнятийВерховноюРадою України 23грудня 1993 р.

>Згодом було бприйнятотакож ряднормативнихактів, у томучисліпостановиКабінету міністрів України «Промінімальні ставкиавторськоївинагороди завикористаннятворівлітератури ймистецтва» від 18 листопаду 1994 р. № 784 та «Продержавнуреєстрацію прав автора на твори науки,літератури ймистецтва» від 18 июля 1995 р. № 532.Верховна Рада України 31травня 1995 р.прийняла Закон України «Проприєднання України доБернськоїконвенції проохоронулітературних йхудожніхтворів (>Паризького акта від 24 июля 1971p.,зміненого 2жовтня 1979 р.). У зв'язку ізприйняттям Закону України «Проавторське право йсуміжні права» до ЦК УРСР буливнесенівідповіднізміни.

Отже,авторське право в Україніпочалорозвиватися,хоча і подвпливомМоскви, із 20-х років XX ст. Доти годинивласногоавторського права Україна не мала. Алі іавторське право, що було бзапочатковане у 1929p.,українським вважалось формально,бо воно та було бточноюкопієюросійськогоавторського права.

>Приблизно так самерозвивалось й декларація провинаходи,промисловізразки таіншірезультатитехнічної творчости.Першим актом, щовстановлювавзагальні правила провидачупривілеїв навинаходи вцарськійРосії, бувманіфест 17червня 1812p.,опублікований подназвою «Пропривілеї нарізнівинаходи йвідкриття вхудожніхпромислах»

Зацим Закономвидачапривілеїв малафакультативний характер, й держава незобов'язана бувнадаватипривілей принаявності впропозиціїпевнихознак.Строкпривілеювстановлювався забажаннямзаявника, але й не так на 10 років. У 1833 р. було бзробленоспробуістотнопереробити закон 1812 р.Проте заобомацими законамипривілеївидавались нарозсудкерівництва.

>Першимцарським законом провинаходипореформеноїРосії був закон від 30березня 1870p., щовикориставдосвідЗахідноїЄвропи, взявши в основіїїзаконодавство.Останнім закономцарськоїРосії пропатенти був закон від 20травня 1896 р.Віндотримувавсяперевірочноїсистемивидачіпатентів,внаслідокякоїперевіряласьнаявністьістотноїновизни. Патентвидавався на 15 років ймігпереходити доіншихосіб за договором чи вспадщину.

першийрадянський декрет провинаходи бувприйнятий 30червня 1919 р.Цим декретомупершезапроваджувалосяавторськесвідоцтвозамість патенту, а самвинахідоголошувавсянадбанням держави.Наступниметапом був Закон пропатенти навинаходи (1924 р.) УперіодНЕПурадянська держава повернулася допатентів, але йвстановлювалапримусовевідчуження патентом зважується на власнукористь,якщо ізпатентоволодільцем невдавалосядосягти догоди. Патентвидавався на 15 років. Це уже бувсоюзний закон, що ставшиобов'язковим для всіхреспублік.Власне із цого годинизаконодавство провинахідництво було б лишезагальносоюзним, й Україна бувпозбавленаможливості матірвласнезаконодавство провинаходи таіншірезультатитехнічної творчости.

Закон 1924 р. було бзамінено Законом від 9 апреля 1931p.,якимзатверджувалосьПоложення провинаходи йтехнічніудосконалення.

>Цим Закономзнову було бвідновленоавторськесвідоцтво, атакожвизнаноновийоб'єктправовоїохорони —технічніудосконалення. ЦеПоложеннядіяло до 5березня 1941p., колипостановоюРаднаркому СРСР було бзатвердженоновеПоложення провинаходи йтехнічніудосконалення. ЦеПоложення було бзаміненоновим від 24 апреля 1959р.2, заякимтехнічніудосконалення булизаміненіраціоналізаторськимипропозиціями.Нарешті,згаданеПоложення було бзаміненоПоложенням провідкриття,винаходи йраціоналізаторськіпропозиції 1973р.3ВерховноюРадою СРСР 31травня 1991 р. було бприйнято Закон СРСР «Провинаходи в СРСР».Цим Закономєдинимохоронним документом було бвизнано патент, а самвинахід — товаром ізусіманаслідками, що із цоговипливають.

Закон набравшичинності із 1 июля 1991p., але й черезфактичнийрозпад СРСРвінмайже недіяв.Проте його позитивна роль усе ж таки маламісце — йогоосновніположення булисприйнятізаконодавствамиколишніхреспублік,оскількивінмав вжедеякірисиринкового характеру.

Отже, Українаніколи не малазаконодавства пропромисловувласність.Тільки послепроголошеннянезалежності в Україніпочалисяактивнікодифікаційні роботи, у томучислі іщодозаконодавства пропромисловувласність. Вочевидь,першою ластівкою в цьому напрямку вартовважати Закон України «Провласність»,який устаттях 13 й 41проголосив дваважливихположення:

1)результатиінтелектуальноїдіяльностієоб'єктами прававласності;

2) давшиприблизнийперелікрезультатівінтелектуальноїдіяльності,якимнадається правоваохоронапередусімцим Законом.

Указом Президента України від 18вересня 1992 р. було бзатвердженеТимчасовеположення проправовуохоронуоб'єктівпромисловоївласності тараціоналізаторськихпропозицій в Україні.Одночасно веласярозробка пакета законів проправовуохоронуоб'єктівпромисловоївласності.

>ВодночасУряд УкраїниоголосивЗаяву, заякою Українавизналачинною для собіПаризькуконвенцію проохоронупромисловоївласності,Мадридську угоду проміжнароднуреєстраціюзнаків таДоговір пропатентнукооперацію.Проте основузаконодавства пропромисловувласність,мабуть,склав Закон України «Прооснови державної політики в сфері науки йнауково-технічноїдіяльності» від 13грудня 1991 р. Хоча до Законумаєдекларативний характер,протевінпроголосив рядпринципових засідок. УЗаконі дановизначеннянауково-технічноїдіяльності,проголошеностворенняринкунауково-технічноїпродукції,визначаютьсядержавніпріоритети внауково-технічнійдіяльності,результатинауково-технічноїдіяльностівизначаютьсяоб'єктами прававласності тихий,хтостворивцей результат.Ці сам засади було бпокладено основою Закону України «Пронауково-технічнуінформацію» від 25червня 1993 р. У цьому жроці було бприйнято пакет законів пропромисловувласність,серед якізакони України «Проохорону прав навинаходи йкориснімоделі», «Проохорону прав напромисловізразки», «Проохорону прав на знаки длятоварів йпослуг» (>цізакони булиприйняті 15грудня 1993p.).Цього ж дня було бприйнято Закон України «Проплеміннетваринництво».Трохираніше бувприйнятий Закон України «Проохорону прав на сортірослин».Зазначенізаконисклалиправову основузахисту прав наоб'єктипромисловоївласності.Крімназванихзаконодавчихактів, булиприйняті іінші, в якітією чиіншоюміроюйшлося проінтелектуальнувласність.

В частности булиприйнятізакони України «Продержавнутаємницю» від 21 января 1994 р., «Про захистінформації вавтоматизованих системах» від 5 июля 1994 р., «Пронаукову йнауково-технічнуекспертизу» від 10 лютого 1995 р. У зв'язку ізприйняттям пакету законів пропромисловувласність внесеновідповіднізміни до ЦК України, Кодексу законів пропрацю України,Митного кодексу таін.Відповіднізміни внесенотакож й доранішеприйнятих законів України.

Чи можнавважатистановленнязаконодавства проінтелектуальнувласність Українизакінченим?Безумовно, ані.Процесстановленняпродовжується. Зприйняттям нового ЦК Українивиникненеобхідність розробки рядуіншихзаконодавчихпроектів.

>Прийняття законів України проінтелектуальнувласність —цегромадсько-політичнаподія вжиттінашої держави.Незважаючи тих, щоприйнятізакони урядівипадківнедосконалі,суперечать один одному, частомаютьмісценечіткіформулювання тощо,їхнєприйняття —явищенадзвичайної ваги.

>По-перше,цесвідчення того, що Українаспроможнарозробити і, власнезаконодавство проінтелектуальнувласність,якого вон до цого години не мала. Не можнавважатизаконодавством України провинаходи,раціоналізаторськіпропозиції йпромисловізразкиположення, щомістяться в VIрозділі ЦК УСРР,оскількинорми цогорозділукопіюваливідповіднезаконодавствоколишнього СРСР вузагальненомувигляді.

>По-друге,законодавство проінтелектуальнувласністьзначноюміроюнаближене довимогринковоїекономіки.Воновизналорезультатиінтелектуальноїдіяльності товаром,оголосило волюрозпорядженніцими результатами насвійрозсуд тощо.

>По-третє, воно тадаєзмогу Україніінтегруватися вєвропейськуправову систему, що якщосприятиїїзближенню ізєвропейськимспівтовариством.

>По-четверте,законодавство проінтелектуальнувласність України невідокремлене відвідповідногозаконодавствакраїн СНР.

>П'ятоювизначальноюрисою цогозаконодавстває ті, що воно тапроголосилорезультатиінтелектуальноїдіяльностіоб'єктами праваінтелектуальноївласності.

>Незважаючи наокреміявнівади зазначеногозаконодавства, його усе ж такислідоцінити позитивно.Безумовно, воно тапотребуєподальшогоудосконалення. Упроцесізастосуваннязаконодавствавиявилися йвиявляються йоговразливімісця,неузгодженості тощо. Продеякі із них вартозгадати.

>Важливе запитання, щовиникає у зв'язку ізпроблемоюстановленнязаконодавства проінтелектуальнувласність України, —місце цогозаконодавства у новому ЦК України.

З цого приводувисловлюютьсярізні подивися.Цікаву думкувисловивО.А.Пушкін.Він писавши, що правоінтелектуальноївласності —церечове право й воно та не винневикликатиніякогосумніву.Вонохарактеризується такими самимирисамиабсолютності йвиключності. І тому,здавалося б,логічнорозділ «Правоінтелектуальноївласності»поміститиодразу зарозділом «Правовласності таіншіречові права». Аліслідвраховувати, щоздійснення праваінтелектуальноївласностіпов'язане ізвиконаннямспецифічнихдоговорів,видачеюліцензій йвстановленням самихспецифічнихзобов'язань. Томуцейрозділтребапомістити послетрадиційногорозділу «>Зобов'язальне право».

якзазначає М. М. Мироненка,інститут праваприватноївласностізаслуговує навизнання якокремий,самостійнийцивільно-правовийінститут,проте й вон невизначиламісце цогоінституту вкодексі.Вонатакожвисловилацікавіобґрунтовані думи із приводувизнання праваінтелектуальноївласностілише затворцемцієївласності.Обґрунтованимєїїтвердження, щосуб'єкту праваінтелектуальноївласності належати тих самправомочності — декларація прокористування йрозпорядження, що йзвичайномувласнику. Алі не можнапогодитися ізтвердженнямН.М.Мироненко, щосуб'єкту праваінтелектуальноївласностіналежить декларація пронедоторканність.Такекатегоричнетвердження невідповідає реальному стану промов. Право нанедоторканністьмаютьлишеавторитворів науки,літератури ймистецтва. Колистосуєтьсярезультатівтехнічної творчости, то їхніавтори такої можливості немають. Томуєслушною думкаВ.Ф.Чигиря про ті, що було б бнерозумнозаборонитивикористаннянауково-технічнихдосягнень яквихідноїбази для створення новоготехнічногорішення.Вінвважає, що правоінтелектуальноївласностімаєміститися послерозділу «>Зобов'язальне право».Проте не можнапогодитися із йоготвердженням, щорезультатиінтелектуальноїдіяльності неможуть бутиоб'єктами прававласності.

>Викладені таіншізауваженнящодомісця,поняття йзмісту праваінтелектуальноївласності,безумовно,маютьважливетеоретичне йпрактичнезначення.Одні із них будутьвраховані,інші — не будуть, але йголовне у бо процесстановленнявласногозаконодавства України проінтелектуальнувласністьпродовжується.


>Практичначастина

Завдання 1

>Розрахуватичисловезначеннямаксимальних,середніх ймінімальних ставокроялті дляліцензійнихугод ізнадання права навикористаннявиробничихтехнологій вгалузівидобуванняенергетичнихметалів за уміввідомих ізлітературнихвідомостейданих прорентабельністьданоїгалузіпромисловості – 25%.

>Розв’язання

>Відомо, щочасткаліцензіара Д уприбуткуліцензіатазнаходиться, як правило, вдіапазоні від 10 до 50відсотків.Якщо предметліцензіїще неготовий допромислового чикомерційноговикористання, аосновнуцінністьскладає правовикористання, щопередається заліцензійноюугодою (невиключналіцензія), то Д = 10 – 20%. Наразівиключноїліцензії (>передавання всіх прав) йготовностівинаходу довиробництвачасткаліцензіараможестановити 35 – 50%

Уданомузавданнірозрахунок якщопроводитись длятрьохвипадків:

а)об'єктліцензії неготовий допромисловоговиробництва,передаютьсялише права навинахід;

б)об'єктліцензіїготовий допромисловоговиробництва,передаються права лише навикористання предметаліцензіїзізбереженням прав навинахід уліцензіара;

в)об’єктліцензіїготовий допромисловоговиробництва,передаютьсявиключні права навинахід.

Ставкуроялті будеморозраховувати черезрентабельністьвиробництва заформулою:

;(4.1)

Длявипадку а)середнєзначення Дстановить

;(4.2)

Длявипадку б)середнєзначення Дстановить

;(4.3)

Длявипадку в)середнєзначення Дстановить

. (4.4)

>Розрахуємо ставкироялті длягалузівиробництвадеревини тавиробів іздеревини (>Р=25%):

; (4.5)

;(4.6)

.(4.7)

Таким чином, длявипадку, колиоб’єктліцензії неготовий допромисловоговиробництва,передаютьсялише права навинахід ставкароялті якщостановити 3%; длявипадку, колиоб’єктліцензіїготовий допромисловоговиробництва,передаються права лише навикористання предметаліцензіїзізбереженням прав навинахід уліцензіара, ставкароялті якщостановити 5%; длявипадку, колиоб’єктліцензіїготовий допромисловоговиробництва,передаютьсявиключні права навинахід, ставкароялті якщостановити 8,5%.

Завдання 2

 

>Оцінитивартістьгудвілу підприємства


>Таблиця 4.1 –Вихіднідані длярозрахункувартостігудвілу

>Період >Чистийопераційнийдохід,NOIі, грн. >Вартістьпродукції дляреалізації,Qfi, грн. >Середньогалузе-вийкоефіцієнтрентабельностіRq Норма дисконту Є, % >КоефіцієнткапіталізаціїRg
1 51200 216715 0,14 10 0,16
2 52300 256719
3 49700 287563
4 48650 256899
5 45321 248765

>Згідно із Законом України «Прооподаткуванняприбуткупідприємств»гудвіл –нематеріальний актив,вартістьякоговизначається якрізницяміжбалансовоювартістюактивів підприємства й йогозвичайноювартістю якцілісногомайнового комплексу, котравиникаєвнаслідоквикористаннякращихуправлінськихякостей,домінуючогоположення наринкутоварів (>робіт,послуг), новихтехнологій тощо.Тобтоіснуєдещо, що приноситипідприємствудодатковийприбуток понад тієї,якийприносятьматеріальні танематеріальніактиви, що стояти набалансі підприємства. Цедещостановитьневіддільні від підприємства й персоналуоб’єктиінтелектуальноївласності.

>Будь-якакомпаніяволодіє нелишематеріальнимицінностями, такими, як приміщення,споруди,обладнання,запасисировини йматеріалів,грошовікошти тощо, але й йділовоюрепутацією, коломклієнтів йперевіренихпостачальників, щосклалося,торговими марками й брендами,популярністю наринку таіншими чинниками, котрі напершийпогляддужеважкооцінити. Однак уразінеобхідності продажбізнесу прикупівліготовоїфірми, призлиттях йпоглинаннях й просто для грамотногоуправліннявартістюкомпаніїнеобхідно знаті, стількикоштуютьнематеріальні ціностікомпанії.

Неіснуєзагальновизнаноготерміну «>гудвіл» (>goodwill). Цевизначеннятрактується якрепутація,респектабельність,відомість. Цеперш нагромадська думка йставлення доназв, стилюприміщень,торговихзнаків,логотипів,проектів,товарів йбудь-якихіншихпредметів, щознаходяться уволодіння чи под контролемкомпанії, атакожвідносини ізклієнтами йзамовниками.

>Згіднозі стандартомBSV-ІІ, що бувприйнятий у 1988 р. йдоповнений у 1991 р.АмериканськоюгромадоюОцінників (AmericanSociety ofAppraisers,ASA),гудвілвизначається як «доброім’я»фірми йміститьнематеріальніактивикомпанії, котріскладаються із престижу підприємства, йогоділовоїрепутації,взаємовідносин зклієнтами,місцезнаходження,номенклатурипродукції, щовиробляється, тощо.Ціфактори невиокремлюють й взвітності підприємства, але й смердотієреальнимджереломприбутку.

>Усюсукупністьнематеріальнихактивів (НМА), щознаходяться урозпорядженнікомпанії, можнаумовноподілити на 3групи. Допершоївідносять НМА, щоєневіддільними відкомпанії:наявністьнавченого персоналу,досягнення вгалузіреклами йпросуваннясвоєїпродукції,перевагитериторіальногорозміщення,репутаціябізнесу.Активицієїгрупи, як правило,маютьневизначенийтермінслужби й їхньогооцінюють усукупності. Узв’язку із тім, що їмнеможливовизначититермінслужби й нормуамортизації,ціактививважають такими, що неамортизуються. Друга група –це НМА, щоєневіддільними відробітникакомпанії.Серед них особістарепутація йпрофесійнінавички конкретногоробітника ізурахуваннямособистих ноу-хау,комерційнихздібностей, таланту у сферіфінансовихоперацій тощо. як йактивипершоїгрупи,ці НМАє такими, що невідділяються відробітника, немаютьтермінувикористання й неамортизуються.Третя група –це НМА, котрі узагальномувипадку можнавідділити від підприємства,такі, якторгові марки,фірмові знаки,авторські права,патенти тощо.Ціактиви можнаоцінитиокремо йбільшість із нихмаютьпевнийтермінслужби.Такіактививважаютьтими, щоамортизуються, й їхнього можнапоставити на баланс підприємства.

>Середспеціалістів у сферіоцінкигудвілу неіснуєспільної думищодо того, котріактивислідвносити у складгудвілу. Уподальшому заціактиви будемовважатинематеріальніактиви, що невідділяються відвиробництва й котрі неєпоставленими на баланс підприємства. Одним знайбільшпоширенихметодівоцінкигудвілукомпаніїє методоцінки заобсягамиреалізації. Для цогонеобхідно знатісередньогалузевікоефіцієнтирентабельності. У цьомувипадкугудвілкомпаніїрозраховується заформулою

(4.8)

деGW –гудвіл;

>NOIі –чистийопераційнийдохід віддіяльностікомпанії уперіоді й;

>Qfi –вартістьпродукції дляреалізації вперіоді й;

>Rq –середньогалузевийкоефіцієнтрентабельностіреалізаціїпродукції;

>Rg –коефіцієнткапіталізації НМА (ставленняприбуткукомпанії довартості НМА, щоєврахованими убалансі);

E – норма дисконту;

N –кількість років, щовідділяютьпоточнийперіод (>рік) відрозрахункового.

Дляприблизнихрозрахунків До= 0,15 – 0,20. дляпідвищенняточностірозрахунків їхніздійснюємо заперіод 5 років.

>Головноюпроблемою узастосуванніданого методуєскладністьотриманнязовнішніхданих,зокремакоефіцієнтасередньогалузевоїрентабельності.

>Розв’язання

>Розрахуємочисельникформули 4.8 якпоміжнийпоказник длявизначеннягудвілукомпанії:

(51200-216715*0,14)*1,14 + (52300-256719*0,14)*1,13 +

+ (49700-287563*0,14)*1,12 + (48650-256899*0,14)*1,1 +(4.9)

+ (45321-248765*0,14) = 88185,54 (грн.)

>Тоді ізурахуваннямкоефіцієнтакапіталізації величинагудвілу якщостановити

 (>грн.)(4.10)

Отже, якбачимогудвілкомпаніїєдодатнім 551159.63 грн.

Завдання 3

>Останнім годиною всечіткішевимальовуютьсяобриси такогонематеріального активукомпанії, як бренд. Засуттюсвоєю його можнаототожнювати ізторговоюмаркою, але йвінєпоняттямдещо более маркетингового характеру, ніжюридичного, щоєпритаманнимторговіймарці. Брендєторговоюмаркою, щоволодієбеззаперечноюрепутацією йлояльністюспоживачів, щовідома у широкомугеографічномупросторі, відеалі — на глобальномурівні. Брендє йім’ямкомпанії, йїїрепутацією, йстійкиміміджем.Економічнаоцінкавартості такогоОІВ, як бренд,становить собоюінтерес й длявнутрішнього менеджментукомпанії, й длязовнішніхцілей (>оцінкавартості прав наТМ-бренд,оцінкавартостіліцензій,розміруроялті-платежів тощо).

Одним знайбільшпоширенихметодівоцінкивартості брендує так звань методдисконтованихгрошовихпотоків (>ДГП), щозарекомендував собі упрактицівідомого вусьому світілідера ізоцінкибрендівкомпанії Interbrand.

Дляотримання болееточноїоцінкивіртості брендунеобхідноскластидостатньооб’єктивний йточний прогноздодатковихдоходів, котріочікуються, що приноситикомпанії бренд, прогноздодатковихвитрат, котрінеобхідні для «>розкручування» йпідтримання бренду, атакождисконтної ставки, щовідображаєдодатковіризики,пов’язані із Управлінням брендом. як правило,періодпрогнозуваннядорівнює 5рокам.

Прирозрахункудисконтної ставкинеобхідно дозвичайної ставкидисконтуваннядодати ставки, щохарактеризуютьможливийвплив такихризиків:

-ринкового (>поява наринку болеесильнихбрендів-конкурентів,різноманітніфорс-мажорніобставини);

-управлінського (>помилки припобудові йреалізації систем маркетинговогодослідження,рекламноїкампанії);

-юридичного (>появанедобросовісноїконкуренції,контрафактноїпродукції).

>Визначитивартість брендукомпанії заваріантами.

>Розрахунокпроводити станом на01.01.06р.

 

>Таблиця 4.2 —Загальні >дані дляоцінкивартості брендукомпанії АВС

>Зростанняобсягу продажзавдяки бренду, % 16
>Зростаннядодатковихдоходів від бренду, % 15
>Зростаннядодатковихзміннихвитрат, % 15
Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація