Реферати українською » Государство и право » Констітуційні права и свободи людини и громадянина


Реферат Констітуційні права и свободи людини и громадянина

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Академія роботи йсоціальних

>відносин


 

До У Р З Про У А Р Про Б Про Т А

 

іздисципліни

 

“>Конституційне право України”

на задану тему:

 

“>Конституційні права йсвободилюдини й громадянина”

 


                         >Виконав: студент 1 курсу

                                                                     >Юридичного факультетузаочнафрманавчання

 

 

                 >Викладач: 

                                                                

м.Київ

2006


 

ПЛАН

>Вступ..................................................................................3

1.  >Поняття йкласифікація

>конституційних прав йсвобод........................................4 

 

2.Особисті права йсвободи................................................4

 

3.Політичні права йсвободи.............................................11

 

4.  >Економічні права йсвободи

>людини йгромадянина......................................................16

 

5.  >Соціальні такультурні права

йсвободилюдини йгромадянина..................................18

 

6.Основніобов’язкигромадян.........................................22

 

 

>Висновки..........................................................................25

 

>Література.........................................................................27

 


>Вступ.

>Конституція якОсновний Закон державиєголовнимджереломнаціонального права

>України,ядромусієїправовоїсистеми,юридичною базоючинногозаконодавства

[2 ст.37]

Одним ізважливішихпринципівсвободноїдемократичної державиє

верховенство Закону та йогонеухильнедотримання.

Предметомдослідженняцієї роботиє права йсвободилюдини,закріплені в ІІрозділіКонституція України 1996 року,якийіменується "Права,свободи таобов'язкилюдини йгромадяни на".Цейрозділрозміщений послерозділу ">Загальнізаса ді" й передрозділами прооргани влади, що подчеркиваетважливезначенняінституту прав й свободлюдини.

>Конституція, яквідомо, >закріплюєлише >головні,принциповіположення, котрі,діючибезпосередньо, у необхіднихвипадкахрозкриваються йконкретизуються віншихзаконодавчих актах,розвиваються впоточномузаконодавстві. Приреалізаціїконституційних прав, свобод та обовязківгромадянмаєдіяти принцип їхньогонайвищоїюридичноїсили. Цеозначаєвиконання обовязківусімасуб'єктами права в сферіправотворчості йправореалізації.

>По-перше,органивиконавчої влади й за їхніуповноваженнямгромадськіорганізаціїзобов'язанівидаватитакіпідзаконнінормативніакти, котріповністювідповідаютьконституційнимположенням проосновні права,свободи іобов'язкигромадян.Норми поточного,галузевого законодавства неможутьобмежуватиконституційні права йобов'язкигромадян при їхньогоконкретизації ірозвитку, як щоце прямо не передбаченеКонституцією.

>По-друге,органи всіхгілок державної владизобов'язанівживатизаконодавчі,організаційно-правові,виховні таінші заходь для забезпеченняповної йвсебічноїреалізаціїгромадянамисвоїхконституційних прав,виконання нимипокладених нимиосновних обовязків.

>По-третє,кожнийдержавний органможе ймає вмежахсвоїхповноважень вустановленому законом порядкутлумачити ізастосовуватиконституційні тагалузевінорми так,щоб при цьомунадававсяпріоритет такимрішенням, котрі бзабезпечувалинайповнішездійсненнягромадянамиїхніхконституційних прав й свобод,виконання нимисвоїхосновних обовязків.

>Виконаннязазначенихвимогстворює режимконституційноїзаконності, вумовахякогобудь-якаконституційна норма проосновне право, свободу чиобов'язокдіє реально йбезпосередньо, доти ж, права ісвободилюдини й громадяниназахищаються судом.

2.Поняття йкласифікаціяконституційних прав й свобод.

Ядром ,>системоутворюючимелементом правового статусулюдини й громадянинає права ,>свободи йобов”язкилюдини йгромадянина(2 ст.89)

>Розділ IIКонституції Українизакріплює права,свободи таобов'язкилюдини й громадянина в Україні. Уюридично-навчальнійлітературі,існуєдекількакласифікаційконституційних прав й свобод, але йсуттєво смердоті невідрізняються. Таким чином, права тасвободилюдини й громадянина можнаумовноподілити надекількарозділів (за сферамисуспільного життя):

1. >Особисті правагромадян України – “>розглядаються вправовійтеорії тапрактиці як свободалюдиниприйматирішеннянезалежно від держави”. [2,стр.93]

2. >Політичні права – “>пов”язані ізучастю усуспільному-політичномужитті ,>зформмуванняморганів державної влади таорганів місцевогосамоврядування.Їхважливоюособливостюєте,що смердотіадресованілишегромадянинам України”. [2,стр.95]

3. >Економічні права – “>забезпечуютьлюдиніможливістьвільнорозпоряджатисьосновними чинникамивиробничоїдіяльності,якаскладає основурозвитку таіснуваннясуспільства”. [2,стр.96]

4. >Соціальні такультурні права – “>забезпечуютьгіднийрівень життя тасоціальнузахищеність...сприяють духовномурозвиткулюдини,забезпечуютьїї доля векономічному ,>соціальному й культурномупрогресісуспільства”. [2,стр.96

   Розглянемовищенаведені права тасвободи болеедетальніше.

3.  >Особисті права йсвободи.

>Поняття тавидиособистих прав й свободлюдини.

>Особисті (чиприродні) права ісвободискладаютьпершооснову правового статусулюдини й громадянина.Більшість з нихмаютьабсолютний характер,тобтоє не лишеневідчужуваними, а чи непідлягаютьобмеженню.Ця група прав й свободгромадянзабезпечуєнедопустимістьпосяганнядержавнихорганів,громадськихорганізацій,службовихосіб на життя,здоров'я, свободу, честь йгідністьлюдини танедопустимістьсвавільногопозбавленняїї життя.Встановлюючимежі і правилазовнішньоговтручання вособисте життялюдини, державадбає про порядок, йзаснований насуворомудодержанні законів, норм морулі, правилспівжиття.Водночас держава невідмовляється від тихий чиіншихзаходівпримусущодоосіб, котрі порушуютьзакони,нормиморалі йпринципи демократичногосуспільства.

>Захист правлюдиниздійснюєтьсярізнимигалузями права. Так,Кримінальний кодекс Українипередбачаєконкретнімірипокарання занебезпечнізлочини,зокре мало, завбивство,тілесніпошкодження,пограбування, хуліганство тощо; Кодекс законів пропрацю Україниміститьнорми проохорону роботи йтехніку безпеки;Цивільний кодексрегулює запитання,пов'язані ізвідшкодуваннямзбитків,заподіянихособі тощо.

>Перша групагромадянських прав й свободнезначна,причомудеякі із нихмістятьюридичнігарантії відсвавіл ля як із боці окремихосіб, то й державиводночас. До них належати: декларація про життя, іповагу доїїгідності; декларація про свободу й особистунедоторканність;пра учинитиопірнасильству.Згідно ізідеями ">правової держави" й ">панування права", держава не лишезобов'язанавиконувати своївласнізакони, а чи неможедопускатибудь-якихактівсвавіллявідносносвоїхгромадян.

>Ці ідеївтілені вконституційномуправі, якувстановлюєчисленніюридичнігарантії, щозахищають особу відсвавілля із боці держави таїїорганів.Передбаченігарантіїреалізовуються таким правах й свободи, якнедоторканністьжитла,таємницялистування,телефонних трояндмов,телеграфної таіншоїкореспонденції,невтручання усімейне іособисте життя тощо.

   Можна навестислідуючийперелікособистих прав й свободлюдини й громадянина,закріплених увідповіднихстаттяхдіючоїКонституції України:

1)рівність перед законом (У розділі ст. 24);

2) декларація про життя (У розділі ст. 27);

3)повагачесті йгідності (У розділі ст. 28);

4)вільнийрозвитокіндивідуальності (У розділі ст. 23);

5)гіднеіснування (У розділі ст. 48);

6)недоторканістьособистості (У розділі ст. 29);    

7) свобода (У розділі ст. 29);

8)недоторканістьжитла (У розділі ст. 30);

9) безпека (У розділі ст. 32);

10)вільнепересування тавибірмісцяпроживання (У розділі ст. 33);

11) свободасвітогляду (У розділі ст. 11, У розділі ст. 35);

12) захист (У розділі ст. 29, У розділі ст. 59);

13) захистсвоїх та чужих прав та свобод (У розділі ст. 44);

14) декларація про захист свого таоточуючих життя, іздоров'я відпротиправнихпосягань (У розділі ст. 27, У розділі ст. 55);

15)охорона закономособистого таподружнього життя (У розділі ст. 32);

16)вільнийвступ дошлюбу (У розділі ст. 51);

17) таємницялистування,телефоннихрозмов тателеграфнихповідомлень (У розділі ст. 31);

18) декларація пророзвиток національноїсамобутності (У розділі ст. 53, У розділі ст. 11);

19) декларація просудовий захист таоскарження (У розділі ст. 29, У розділі ст. 32);

>Середнаведеногоперелікуособистих правтребаприділитибільшуувагурозгляду правлюдини на життя, іповагу доїїгідності, права волю й особистунедоторканність, права нанедоторканністьжитла,таємницілистування,телефоннихрозмов,телеграфної таіншоїкореспонденції, правам наневтручання усімейне іособисте життя, бо,середособистих прав, смердотірозуміються як  >фундаментальні,природні правалюдини.

 

 Праволюдини на життя, іповагу доїїгідності.

Це правопроголошується всімаміжнародно-правови ми актами про правалюдини ймайже всімаконституція микраїн світу якневід'ємне праволюдини, щоохороняється законом. “>Ніхто неможе бутисвавільнопозбавлений життя”. (ст. 27Конституції України)

Право на життяпередусімпередбачаєпроведення Державоюмиролюбної політики, котравиключаєвійни таконфлікти. Умирнихумовахгарантії цого права й незводяться дозаборонивбивства —цезакріплюєтьсяКримінальним кодексомкожної країни. Державазобов'язанаорганізуватиефективнуборотьбу ззлочинністю,особли у ізтерористичнимиакціями.

>Гарантіями права на життяєсистемиохорониздоров'я й,зокрема,попередженнядитячоїсмертності,охорони віднещаснихвипадків навиробництві,профілак тикидорожньо-транспортнихпригод,пожежної безпеки таін.

>Особливезначеннямає запитання просмертну кару.Відповідно до ст. 6Міжнародного пакту прогромадянські йполітичні права [4] вкраїнах, що нескасувалисмертноїкари,смертнівирокиможутьвиноситися лише занайтяжчізлочини, згідно із законом,якийдіяв под годину скоєннязлочину.Смертнівироки невиносяться за зло лагодь,вчинені особами,молодшими 18-ти років, й не віконуютьсящодовагітнихжінок.

У розділі ст. 28Конституції Українизакріплює декларація проповагу до йогогідності.Цяякістьлюдинирівнозначна праву наповагу таобов'язкуповажатиінших.Вона досягаєтьсяформуванням особини, Якаусвідомлює своюсвободу,рівність тазахищеність.

>Гідністьконкретизується у правахлюдини, котрізахищає держава.Гідність,якщо вонаналежним чином захищена, —це фундаментдемократії таправової державності.

>Конституціявстановлює, щоніхто неможе бути под данийкатуванню,жорстокому,нелюдському чи такому, щопринижує йогогідність,поводженню чипокаранню.Ця нормавідтворюєположення ст. 7Міжнародного пак ту прогромадянські йполітичні права [4] ірозглядає катування таіншіжорстоківидиповодження йпокарання, щопринижуютьгідність особини, якгрубіпорушення правлюдини. Алі, посуті,цілямзахистугідностіслужать ііншінормиКонституції: декларація продостатнійжиттєвийрівень,недоторканність приватного життя, захист люди ниюсвоєїчесті та доброгоімені,забороназборуінформації проприватне життя,заборонанасильницькогопроникнення вжитло тощо.

>Чималоправових норм, котрізабезпечуютьгідністьлюдини,закріплені укримінальному,кримінально-процесуальному,цивільномузаконодавстві.

Так,існуєстаттяКримінально-процесуального кодексу України, що категоричнозабороняєдомагатисявизнання відзвинуваченогосвоєї звинувачуй шляхомнасильства йпогроз.ІншастаттяКримінального кодексу Українипередбачаєвідповідальність задоведення досамогубства особини шляхомжорстокого із неюповодження чисистематичного приниженняїїлюдськоїгідності,третястаттяпередбачає відповідальність занезаконнепозбавленняволі,вчинене способами,небезпечними для життя чивнаслідок заподіянняфізичнихстраждань.Відповідно до ст. 7Цивільного кодексу України “громадянин чи організаціявправівимагати у судновому порядкуспростуваннявідомостей, котріганьблятьїхню честь тагідність,якщо тієї,хтопоширивтаківідомості, недоведе, що смердотівідповідаютьдійсності”.

У год. 3 ст. 28 Основного Законувстановлено, щожодна людина безїїдобровільноїзгоди неможе бутипідданамедичним,науковим чиіншимдослідам.Добровільністьодержаннязгодилюдини напроведеннязазначенихдослідівозначає, що людина неможе поддаватисябудь-яким формамнасильства дляодержаннятакоїзгоди.

 

Право волю й особистунедоторканність.

>Конституційне декларація про свободує одним ізнайбільшихсоціальних благ, яку не лишестворюєумови, необхідні длявсебічногозадоволення потреб особини, а й забезпечуєдемократичнийрозвитоксуспільства. Право волює не щоінше, як сама свобода,тобтоможливістьздійснюватибудь-якіправомірні дії. У цьомуправізакладенообмеження длясвободиінших людей, особливо посадових

>осіб, котрімаютьможливістьзастосовувати примус людям. Унерозривному зв'язку із нимзнаходиться особістанедоторканністьлюдини, Якапоширюється наїї життя,здоров'я, честь,гідність.Ніхто невправі силою чипогрозамипримушуватилюдину добудь-якихдій,піддаватиїїкатуванню,обшуку чизавдаватишкодиздоров'ю.Людинавправі самарозпоряджатисявласною до леї,обиратисвійжиттєвий шлях (>укладатишлюб,брати доля вголосуванні,найматися на роботу тощо).Гарантіїсвободи й безпеки особинивиступають уформікримінально-правовоїзаборонибудь-якихзворотнихдійгромадян йпосадовихосіб.Обмеженняцієїсвободидопускаються лише наоснові закону та взаконних формах,усі заходьпримусумають бути подсудовим контролем.

>НововведеннямКонституції Україниєвстановленнятакоїважливоїгарантіїсвободи йнедоторканності, як судовий порядокарешту,утримання подвартою.Значенняданоїгарантіїполягає до того, що воназакріплюєнедопустимістьарештівгромадян впринципі,встановлює звинувачуючитковий порядокарештів (>тобто яквиняток ззагального принципу) й,визначаючиособливуюридичну процедуруарештів,передбачає контролю над їхньогозаконністю із боці судовихорганів.

>Ефективністьгарантії цого права,передбаченого ст. 29Конституції України,забезпечується тім, що державагарантуєкожнійособі із моментузатримання правозахищати собі такористуватисяправовоюдопомогоюзахисника.Кожнийзатриманиймає право убудь-який годинуоскаржити всудісвоєзатримання. Проарешт чизатриманнялюдинимає бутинегайноповідомлено народичівзатриманого чизаарештованого.

>Кримінально-правовимигарантіями праванедоторканностілюдиниєюридичнінорми, котрівстановлюютькримінальну відповідальність зазлочинипроти життя,здоров'я,свободи особини, явнонезаконнийарешт чи затримання,притягнення явно безневинної докримінальноївідповідальності тощо.

>Адміністративно-правовимигарантіями права недоторканностілюдиниєюридичнарегламентаціяпідстав,термінів й формадміністративнихзатримань таарештів,дисциплінарна відповідальністьслужбовихосіб,винних упорушеннінедоторканностілюдини.

>Існують йцивільно-правовігарантії праванедоторканностілюдини. Основацихгарантійзакріплена у ст. 56Конституції України, котрапередбачає декларація провідшкодування зарахунок держави чиорганів місцевого самоврядуванняматеріальної таморальноїшкоди,завданоїнезаконнимирішеннями,діями чибездіяльністюорганів державної влади,органів місцевогосамоврядування,їхніхпосадових йслужбовихосіб приздійсненні нимисвоїхповноважень.

>Недоторканністьжитла,таємницялистування,телефоннихрозмов,телеграфної таіншоїкореспонденції.

Право нанедоторканністьжитла (ст. 30Конституції України)є правом шкірного надержавнуохорону йогожитла віднезаконнихвторгнень,обшуків таінших посягань із боціслужбовихосіб та окремихгромадян.Цястаттяпередбачає, що недопускаєтьсяпроникнення дожитла чи доіншоговолодіння особини,проведення у якихогляду чиобшукуінакше, як завмотивованимрішенням суду. Урішенні судумають бутичітковизначенімісцепроведенняобшуку чиогляду, атакожперелікосіб чипредметів, котріпідлягаютьрозшукові чиарештові. Припроведенніобшукуобов'язковаприсутністьпонятих із числанезацікавлених усправіосіб, котрімаютьзасвідчитифакти йрезультатипроведенняобшуку таоглядумайна.

Правом наохоронужитлакористуються особини, котріє йоговласниками,законнимиорендарями чи котріпроживають за договором найму. При цьомужитломвизнаєть ся ймісцетимчасовогоперебування (>готель,будинок-інтернат,гуртожиток,пансіонат).Недоторканність поширюється наособистіречі тапапери, щовиключає незаконніобшуки тавилученнядокументів. Алі вжитломожутьвселятися люди, котрімають наце право, —такі дії неєпорушеннямнедоторканності,навіть увипадках незгодиінших які проживають.

>Безперечно, уневідкладнихвипадках,пов'язаних зврятуванням життя людей тамайна чи ізбезпосереднімпереслідуваннямосіб, щопідозрюються увчиненні зло чину,можливийінший,встановлений законом, порядокпроникнення дожитла чи доіншоговолодіння особини,проведення у якихогляду йобшуку.

Правотаємницілистування,телефоннихрозмов, тілеграфної таіншоїкореспонденції,передбачене ст. 31Конституції України,єважливоюгарантією права на недоторканність приватного життя особини,їїособистої тасімейноїтаємниці, але й воно та неможе бутизведене лише донеї.Вимога права про забезпеченнятаємниціповідомленьвиходить замежі приватного життя, ізначноюмі риюпоширюється на сферуслужбових чисуспільнихвідносин.

>Гарантія цого правазабезпечуєтьсяпереважно нірмамиадміністративного,кримінального йкримінально-процесуального права. Запорушення установленоїКонституцієюгарантії цого прававинна особаможе бутипритягнута докримінальноївідповідальності за ст. 131Кримінального кодексу України.Накладанняарешту накореспонденцію йвилученняїї впоштово-телеграфнихустановах,запобіганнярозголошенню у судновомурозгляді справвідомостей проінтимністорони життяосіб, котріберуть доля всправі,регулюютьсявідповіднимистаттямиКрймінально-процесуального кодексу України.Щодообмеження цого права вКонституціїзазначається, щовиняткиможуть бутивстановленілише судом увипадках,передбачених законом, ізметоюзапобігтизлочинові чиз'ясуватиістину под годинурозслідуваннякримінальної справ,якщоіншими способамиодержатипотрібнуінформаціюнеможливо.

>Невтручання усімейне іособисте життя.

Сфераособистого життя, івласневідносиниміж людьмилишенезначноюміроюрегулюються норма ми права.Поведінка уцій сферівизначається головним чиномособливостямиїхньоїпсихології таіснуючими всуспільстві нормамиморалі. Цезумовлено не лишетруднощамиформалізації в нормах праваміж-особистіснихвідносин, котрібудуються напочуттяхдруж бі,любові,поваги чипрезирства тощо, а і тім, що засвоєюприродою людина,крімпублічнозначущоїдіяльності (>державна служба, доля вполітичномужитті то що),існує якіндивід,якомунеобхіднавизначенанезалежність відсуспільства, держави,інших людей.

>Однією ізгарантійтакоїнезалежності йєпередбачене ст. 32Конституції України декларація проневтручання усімейне іособисте життя,крімвипадків,передбаченихКонституцією. Дозмісту цого праваналежитьтакожохоронатаємниці такихсторінособистого йсімейного життя,розголошення які із тихий чиінших причинвважаєтьсянебажаним (>таємницяусиновлення,грошовихвкладів,заповітів, станздоров'я,фотографії тощо).

>Правоваохоронаособистого йсімейного життя відбувається, в основному, у двохнапрямах:встановлення міжзовнішньоговтручання вцюсправу йзаборона поширенняінформації проособисте життя людей. Тому недопускаєтьсязбирання,зберігання,використання та поширенняконфіденційноїінформації про особу безїїзго ді,крімвипадків,визначених законом, йлише вінтересах національної безпеки,економічногодобробуту та правлюдини.

>Кожний громадянинмає правознайомитися в репетуванняганах державної влади, органах місцевогосамоврядування,установах йорганізаціях ізвідомостями про собі, котрі неєдержавною чиіншою,захищеною законом,таємницею.

>Конституційне декларація проохоронуособистого йсімейного життязабезпечуєтьсясистемоюспеціальнихгарантій:політичних,організаційних,правових. Останні передбачені у год. 4 ст. 32Конституції України,Законі України від 2жовтня 1992 р. "Проінформацію".Цивільному додексі України таіншихправових актах. В частности,кожно мугарантуєтьсясудовий захист праваспростовувати недостовірнуінформацію про собі йчленівсвоєї сім'ї та прававимагативилученнябудь-якоїінформації, атакож декларація провідшкодуванняматеріальної йморальноїшкоди,завданоїзбиранням,зберіганням,використанням та поширеннямтакоїнедостовірноїінформації.

Свободапересування,виборумісцяпроживання, правовільногозалишення територї України.

Право волюпересування,вибірмісцяпроживання,вільнезалишення територї Україниналежитькожному,хто назаконнихпідставахперебуває в Україні. Отже, цого правапозбавлені особини, котрі проникли вкраїнувнаслідокпорушеннявізового режиму чи задонодавства пров'їзд.Закріплюючице право, держава тім самимзахищаєтериторію країни, атакожсвоїхгромадян, яківідповідно досвоїхінтересів та безусякихперепустокможутьпереїжджати ізоднієїмісцевості віншу івизначатисобімісцепроживання.

У розділі ст. 33Конституції України, уякійзакріпленеце право,повністювідповідаєвимогамЗагальноїдекларації правлюдини [>Стаття 13],Міжнародного пакту про громудянські іполітичні права [Стаття 12). Цеповністюстосується яксвободипересування,виборумісцяпроживання вмежах країни, то йможливостізалишати своюкраїну йповертатися донеї.

>Закріпленнязазначених прав уконституційнійнормімаєвеликезначеннясаме пособі, але й воно таще і посилюєтьсятієюобставиною, що зсвободою пересування йвиборумісцяпроживаннятіснопов'язанареалізаціябагатьохіншихконституційних прав й свободгромадян,наприклад, прававласності іспадкування, права нажитло,працю,охоронуздоров'я ймедичнудопомогу,виборчі права таін.

>Важливезначеннямаєзакріплення вКонституції прававільновиїжджати замежі України табезперешкодноповертатися. Порядокреалізації цого прававстановлюється Законом України від 21 января 1994 р. "Про порядоквиїзду із України йв'їзду в Україну громудян України".

>Згідно з Законом,громадянинові Україниможе бутитимчасововідмовлено управівиїзду за кордон такимвипадках:якщовінобізнаний ізвідомостями, щостановлятьдержавнутаємницю; уньогоневрегульованоаліментні,договірні чиіншіневиконанізобов'язання;протинього порушенекримінальнусправу;засуджений за скоєннязлочину;ухиляється відвиконаннязобов'язань,покладених наньогосудовимрішенням; подлягає закличу настроковувійськову службу;свідомосповістив про собінеправдивівідомості; доньогопода алецивільнийпозов до суду; завироком судувизнаний особливонебезпечнимрецидивістом чиперебуває подадміністративнимнаглядомміліції.

>Данийперелікєвичерпним, йкожнапідстава припиняє своюдію позакінченнювизначеного години (відбуттяпокарання,виконаннязобов'язань,закінченнястрокувійськовоїслужби тощо).

>Істотним управі навиїзд із Україниє ті, що громадянин України неможе бутипозбавлений права убудь-який годинуповернутися в Україну.


4. >Політичні права йсвободигромадян України.

Дополітичних прав й свободгромадян України,закріпленихКонстітуцією,відносяться:

1)громадянство (>Статті 4, 25,26);

2) свободадруку (поширенняінформації) (>Ст.34);

3) свобода слова, думи,поглядів тапереконань (У розділі ст. 34);

4) правооб'єднання вполітичні партії,громадськіорганізації тапрофспілки (>Ст.36);

5) правообирати та бутиобраним (У розділі ст. 38);

6) правобрати доля вуправлінні Державою тагромадськимисправами (У розділі ст. 38);

7)обговорювати таприйматизакони тарішеннязагальнодержавного та місцевогозначення (У розділі ст. 38);

8) свободамітінгів,зборів,походів йдемонстрацій (>Ст.39);

9)вносити додержавних тагромадськихорганізаційпропозиції тазапити (У розділі ст. 40);

>10)право напогашеннязбитків,спричиненихнезаконнимидіямипосадовихосіб (>Статті 32, 62);

11) декларація прооскарженнядійпосадовихосіб,установ,організацій й т.п. (>Ст.55)

 

 Право волюоб'єднання уполітичні партії тагромадськіорганізації.

>Розвинута системагромадськихоб'єднань — невід'ємнийелементгромадянськогосуспільства. З їхнього допомогою людиможутьспільновирішуватизагальніпроблеми,задовільняти тазахищати своїпотреби іінтереси.Громадськіоб'єднання незалежать від держави, смердотіздатнівпливати надержавніінститути йводночасзахищати сус-пільство віднеобгрунтованоговтручання держави вгромадське життя.Конституційне декларація про свободуоб'єднанняєюридичноюосновоюстворення ідіяльностіполітичнихпартій,професійнихспілок таіншихгромадськихорганізацій.

>Названіконституційніположенняконкретизуються вЗаконі України від 16червня 1992 р. "Прооб'єднаннягромадян",якийрегламентуєзміст праваоб'єднання, йогоосновнідержавнігарантії, порядок їхністворення,діяльності,реорганізації таліквідації.

>Об'єднаннягромадян —цедобровільнегромадськеформування,створене наосновієдностіінтересів дляспільноїреалізаціїгромадянамисвоїх прав й свобод.Об'єднаннягромадяннезалежно відназви (рух,конгрес,асоціація, фонд, спілка тощо)визнаютьсяполітичноюпартією чигромадськоюорганізацією. В частности,політичноюпартієюєоб'єднаннягромадян —прихильниківпевноїзагальнонаціональноїпрограмисуспільного троянд витку, котріголовноюметоюмають доля ввиробленні державної політики,формуванніорганів влади,місцево го самоврядування йпредставництво в їхньогоскладі.Члена миполітичнихпартійможуть бутилишегромадяниУкраїни.Громадськоюорганізацієюєоб'єднаннягромадян длязадоволення тазахистусвоїхзаконнихсоціальних,економічних,творчих,вікових,національно-культурних,спортивних таіншихспільнихінтересів.

>Громадянимають декларація про доля впрофесійнихспілках ізметоюзахистусвоїхтрудових йсоціально-економічних прав таінтересів.Професійніспілкиєгромадськимиорганізаціями, щооб'єднуютьгромадян, пов'язанихспільнимиінтересами за родомпрофесійноїдіяльності.Професійніспілкиутворюються без попередньогодозволу наосновівільноговибору їхнічленів.Усіпрофесійніспілкимаютьрівні права.Вониздійснюютьнагляд й контролю наддодержаннямзаконодавства пропрацю й правил поохороні роботи,доглядають зажитлово-побутовимобслуговуваннямпрацівників,утримуютькультурно-освітнізаклади,будинкивідпочинку,профілакторії,санаторії,туристичні таспортивніустанови.

>Ніхто неможе бутипримушений довступу вбудь-якеоб'єднаннягромадян чиобмежений у правах заналежність чиненалежність дополітичнихпартій чигромадськихорганізацій.Конституціягарантує добровільністьвступу воб'єднання йперебування вньому,виключаєбудь-який примус. Членство убудь-якій партії чипрофспілці неможе бутиумовоюзаняття посади вдержавнійорганізації чивзагаліслужитипідставою дляобмеження прав та свободлюдини.

>Усіоб'єднаннягромадянрівні перед законом. Промеженнящододіяльностіполітичнихпартій та громадськихорганізацій й членством нихвстановлюються лишеКонституцією й законами України.

>Утворення й діяльністьполітичнихпартій та громадськихорганізацій,програмніцілі чи дії якіспрямовані наліквідаціюнезалежності України,змінуконституційного ладунасильницьким шляхом,порушеннясуверенітету йтериторіальноїцілісності держави,підривїї безпеки,незаконнезахоплення державної влади, пропагандувійни,насильництва, нарозпалюванняміжетнічноїворожнечі,посягання на права ісвободилюдини,здоров'я населення,забороняються.

>Політичні партії тагромадськіорганізації неможуть матірвоєнізованихформувань. Недопускаєтьсястворення й діяльністьорганізаційних структурполітичнихпартій органіввиконавчої тасудової влади йвиконавчих органах місцевого самоврядування, військовихформуваннях, але вдержавнихпідприємствах, унавчальних заставах таіншихдержавнихустановах іорганізаціях.

>Заборонадіяльностіоб'єднаннягромадянздійснюєтьсялише в судновому порядку.

Державагарантуєполітичнимпартіям йгромадськиморганізаціямрівніумови длявиконання нимисвоїхзавдань, що служитифактичною йюридичноюпідставою дляреалізаціїгромадянами України свого права наоб'єднання.

Правобрати доля вуправліннідержавнимисправами,всеукраїнському тамісцевих референдумах,вільнообирати й бутиобраним.

Це правоозначаєгарантованугромадянам Україниможливість якбезпосередньо, то й черезсвоїх передставниківздійснювати всюповноту влади.Дане праворозвиваєзакріплене у ст. 5Конституції України положення пронародовладдя, якумаєузагальнений,декларативний характер. А конкретновстановлюється правогромадян на доля впроведенніреферендумів йвільнихвиборів та бутиобраними воргани державної влади,органи місцевого самоврядування, право доступу до державноїслужби, атакож дослужби органів місцевого самоврядування.

>Закріплене у ст. 38Конституції України правогромадянповністювідповідаєміжнародним нормам,зокре мало,передбаченому у п. "а" ст. 25 ">Міжнародного пакту прогромадянські йполітичніправа”[4] ">положенню" про право шкірного громадянина безбудь-якоїдискримінації та безобґрунтованихобмеженьбрати доля введеннідержавнихсправ якбезпосередньо, то й запосередництвомвільнообранихпредставників".

>Всеукраїнський імісцевіреферендумиєконкрет нимиінститутами прямого табезпосередньогонародовладдя. За їхнідопомогоюгромадяниреалізуютьсвоєпра у на доля вуправліннідержавнимисправами.

Правогромадянобирати і бутиобранимстоїть уцентрі всіхпроцесівформуванняорганів держави,тобтомаєвяадноутворюючий характер.Загальнівибориорганів державної влади таорганів місцевогосамоврядуваннянадаютьнародовіунікальнуможливість контролю задіяльністюцихорганів,включаючиповнузмінувла ді.Вибориєвільними йздійснюються наосновізагального,рівного і прямоговиборчого права шляхомтаємногоголосування. ПравообиратимаютьгромадяниУкраїни, котрі на деньпроведеннявиборівдосягли 18-тирогів, завиняткомосіб, яківизнано судомнедієздатними. Право бутиобранимимають особинизалежно від видувиборів,зокрема,народним депутатомможе бутиобранийлише громадянин України,який на деньвиборівдосяг 21-го року,має право голосу йпроживає в Україніпротягомостанніхп'яти років. Депутатоммісцевої Зарадиможе бутиобраний громадянин,якиймає декларація про деньвиборівдосяг 18-ти років.

Право доступу до державноїслужбиозначає, щогромадянам Українимає бутизабезпечена реальнаможливістьзаймати завиборами, конкурсом, чипризначенням посади органів таЇхапараті йздійснювативідповіднідержавніфункції. Право надержавну службумаютьгромадяни Українинезалежно від похідження,соціального ймайнового стану,расової танаціональноїприналежності,статі,політичнихпоглядів,релігійнихпереконань,місцяпроживання, котрі здобули відповіднуосвіту йпрофесійнупідготовку тапройшли увстановленому порядкуконкурснийвідбір, чи заіншоюпроцедурою,передбаченоюКабінетом

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація