Реферати українською » Государство и право » Констітуційно-правовий статус АРК


Реферат Констітуційно-правовий статус АРК

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Національнаакадеміяпрокуратури України

>Доповідь

на задану тему:

>Конституційно-правовий статус АРК

>Підготувала:

>магістранта 1-го курсугрупи №7

КозакІ.О.

>Київ, 2008


Крімперіодичностає просторомполітичнихконфліктів.Щепам'ятні тихчаси, колиРосія і Українаконфліктували із приводувійськово-морського флоту.Післяврегулювання запитаннящодо флотудеякіросійськіофіційні особини (йнавітьзаконодавчий органРосії)продемонструвалисумнів удержавнійприналежності Кріму.Потімвиникконфлікт із приводу статусутатарського населення в Кріму.Хтосьсхильнийбачити в цьомуконфліктілишепротистоянняміжреформаторськимикроками уряду таконсервативнимилівими, а теперще йпроросійськоналаштованими силамикримського парламенту.Хтосьсхильнийрозглядатикримськийконфлікт як запитаннярегіональної політики.

Однак,ситуаціянабагатоскладніша, а ніж лишеполітичнепротистояння у межахрегіональногоконфлікту. Крім –це непросторегіонсередіншихрегіонів держави.Перебуваючи ускладі України, Крімсхильний довпливуРосії таТуреччини не менше, ніжвпливу України. Крім –суб'єкт нерегіональної політики, агеополітики. Іцяситуаціятаїть усобідекільказагроз, із приводу які йнеобхіднозробитирішучікроки нанайвищому державномурівні.Щобпокидоситьстабільнаситуація в Кріму такою йзалишалася.

>Існуєчотириосновнізагрози Кріму –експансіонізмРосії,впливлівихнастроїв,ісламськийчинник є тією проблемою Поверненнякримських татар.Горезвіснакримінальнаактивність у Кріму, Яка нещодавно давала багатоінформації дляжурналістів й бувреальноюзагрозоюстабільності,останнім годиноюмаєстійкутенденцію дозниження.Акцентуванняуваги нанійвідбуваєтьсядосить по одній, йкримінальнуситуацію можнарозглядати лише якчинникполітичнихспекуляцій. У системному жаналізізлочинність неможерозглядатися як системна проблема,якщо неє результатомчиєїсьстратегії,чиєїсьцілеспрямованоїдіяльності. У тієї годину якстратегічнодіючічинники –Росія,лівінастрої населення, Поверненнявиселених татар й так звань ">ісламськийчинник".

>Метоюданоїдоповідієдослідитисучасніполітичніпроцеси в Кріму тачинники, котрі їхньоговизначають, атакож роль Кріму якдестабілізуючого чиннику в Україні.

>Завданнядоповіді:

>дослідити роль та статус і вскладі України;

>проаналізуватиосновнічинники, щоформуютьконфліктнуситуацію в АРК;

>розглянути Крім якосновну проблемуукраїнсько-російськихстосунків.


>АвтономнаРеспубліка Крімєневід'ємноюскладовоючастиною України.Зміставтономії Крімувизначено устаттях 134—139Конституції України,якимивстановленоповноваженняАвтономноїРеспубліки Крім, атакожїївідповіднихорганів.

>Основнідержавніознаки Крімузводяться до такого: 1) Крімєдержавнимутворенням —республікою; 2)вінмає своюКонституцію; 3) якрегіональнадіє системадержавнихорганівАвтономноїРеспубліки Крім начолі ізВерховноюРадою йРадою Міністрів; 4)державніорганиАвтономноїРеспубліки Крім,насампередВерховна Рада й Рада Міністрів,видають умежахсвоїхповноваженьвідповідніправовіакти, котріскладаютьрегіональну системуправовихактівАвтономноїРеспубліки Крім.

>Водночас Кріммаєконституційний статусавтономноїреспубліки, що вціломудістаєвияв урядісуттєвихобмежень, котріпов'язанісаме ізцим статусом. Доцихобмежень належатитакі: 1)межіповноваженьАвтономноїРеспубліки КрімвизначаютьсяКонституцією України; 2)їїКонституціюзатверджуєВерховна Рада України; 3)нормативно-правовіактинайвищихорганів державної владиАвтономноїРеспубліки Крім неможутьсуперечитиКонституції й законам України йприймаютьсявідповідно в Україну таактівїїнайвищихорганів державної влади (>закони,акти Президента України йКабінету міністрів України) та на їхнівиконання; 4)повноваження та порядокформування йдіяльностінайвищихорганів державної владиАвтономноїРеспубліки КрімвизначаютьсяКонституцією й законами України, атакожнормативно-правовими актамиВерховної ЗарадиАвтономноїРеспубліки Крім ізпитань,віднесених доїїкомпетенції; 5) судиАвтономноїРеспубліки Крім належати в Україну; 6)Конституція Українивизначає тих запитання,нормативне-правоверегулювання якімає правоздійснюватиАвтономнаРеспубліка Крім; 7)Конституція Українивизначає запитання, котрі належати довіданняАвтономноїРеспубліки Крім.

>Цейпереліксвідчить продоситьширокіповноваженняАвтономноїРеспубліки Крім.Крім тогоКонституція України (ст. 138)встановлює, що “законами УкраїниАвтономнійРеспубліці Крімможуть бутиделегованітакожіншіповноваження”, котрідоцільно якщонадатиїй із тихий чиіншихміркувань.

>Требавзяти доуваги і ті, що згіднозі ст. 137Конституції України Президент Україниможезупинятидіюнормативно-правовихактівВерховної ЗарадиАвтономноїРеспубліки Крім,якщо смердоті невідповідаютьКонституції та законам України. У такомуразі Президент виненодночаснозвернутися в Україну ізметоювизначенняконституційностіактів, котрі були нимзупинені.

>Довготривалийконфліктнавколовизначення правового статусу Крімуфактичнозавершився 23грудня1998р., колиВерховна Рада Україниухвалила Закон України «ПрозатвердженняКонституціїАвтономноїРеспубліки Крім»,попередньоприйнятий надругійсесіїВерховної Заради АРК 21жовтня1998р.Зазначений закон ставшиполітико-правовимкомпромісомміжрізнимиполітичними силами як в Українізагалом, то й в Кріму.

>Окреміположення зазначеного законусуперечать нормамКонституції України.

>По-перше,стаття 137Конституції Україниміститьвиключнийперелікпитань, із якіАвтономнаРеспубліка Крімздійснюєнормативнерегулювання.Розширення такогопереліку законами України, якце передбачене вКонституції АРК (год. 1 ст. 18), невідповідаєКонституції України.

>По-друге,загальний лад удіюнормативно-правовихактівбудь-якихорганіввизначено в з статтею 57Конституції України. Томувстановленняіншого порядкунормативно-правовими актамиВерховної Заради АРК (ч.5 ст.27Конституції АРК)суперечить Основному Закону України.

>По-третє, досистемипідзвітності іпідконтрольностіорганіввиконавчої влади,визначеноїрозділом VI Основного Закону України, не включено Раду міністрів АРК. Отже, право Заради міністрів АРКскасовуватиактиголівмісцевихдержавнихадміністрацій (>ч.б ст.38Конституції АРК) невідповідаєКонституції України (>ч.8 ст. 118).

>По-четверте,Конституція АРКнадаєВерховній раді КрімупевніповноваженнявсуперечположеннямКонституції України, Закону України «ПроВерховну РадуАвтономноїРеспубліки Крім» таінших законів, асаме:

>відповідно в Україну (>п.16ч.І ст.92),спеціальний статус міствизначаєтьсявиключно законами України. Томувизначенняособливостей статусуМ.Сімферополя актамиВерховної Заради АРК (ч.2 ст.8Конституції АРК)єнеправомірним;

> організація та порядокпроведеннявиборіввизначаютьсявиключно законами України (п.20 год. 1 ст.92Конституції України), томувіднесенняпитаньорганізації тапроведеннявиборів довідання АРК (>п.6ч.Іст.18Конституції АРК)суперечитьКонституції України.

>По-п'яте,повноваження та порядокдіяльності уряду АРКвизначаютьсяКонституцією та законами України,нормативно-правовими актамиВерховної Заради АРК ізпитань,віднесених доїїкомпетенції (ч.4 ст. 136Конституції України). Томувизначенняорганізації та порядкувиконанняфункцій йповноважень Заради міністрів АРК актами (безурахуваннякомпетенції)Верховної Заради АРК (>ч.7 ст.38Конституції АРК)суперечить Основному Закону України.

>По-шосте,Конституція АРКвідносить довіданняАвтономноїРеспубліки Крім,їїпредставницького органу,певніповноваження,надання які непередбаченеКонституцією України, Законом України «ПроВерховну РадуАвтономноїРеспубліки Крім» таіншими законами,зокрема:

> доля вформуванні таздійсненніосновнихпринципівзовнішньо-політичноїдіяльності України (>п.Зч.І ст.18Конституції АРК) тазовнішньоекономічноїдіяльності,зовнішніхзносин (п.11 ч.2,ч.З ст.18;аб.13 ч.2 ст.38Конституції АРК);

>вирішенняпитаньінвестиційноїдіяльності, науки,техніки,створеннявільнихекономічних зон,ліцензування йквотуванняекспортупродукції тощо;розробка йпроведеннядемографічної політики (>п.11,20ч.І ст.18Конституції АРК).

27 лютого2001р.Конституційний Суд України ужевизнавнеконституційнимибіля 30 статейчотирьохнормативно-правовихактівВерховної Заради АРК –її регламенту,постанов прокадрову роботу, проРахункову палату АРК, проуправління майном. Це, на свійчергу,маєпризвести доподальшогоскасування норм окремихнормативно-правовихактів,прийнятихВерховноюРадою АРК напідставінеконституційнихповноважень.

>Сьогодні населення Кріму безособливогоентузіазмуоцінюєвпливприйняттяКонституції АРК наполітичнуситуацію в Кріму:майже половинареспондентів (46,6%)вважають, щоприйняттяКонституції АРК невплинуло наситуацію вавтономії;лишекоженп'ятий (19,8%)вважаєцейвпливпозитивним;натомість,негативним йоговважають 13,3%опитаних.

>НаявністьпротирічміжКонституцією України,її законами таКонституцією АРК, запевних умів,можеспричинитизагостреннявідносинміжКиєвом йСімферополем,ускладнитиполітичнуситуацію вавтономії.

>Незадоволенняполітико-правовихвимогкримських татар.

Заданими Головногоуправління МВС України в Кріму, влистопаді2005р. в АРК мешкали понад 260 тис.депортованихгромадян й їхнінащадків (із них із 256959 –депортованікримськітатари).Загальначисельністькримських татар за межами Українистановитьщеблизько 50 тис.чол.Припливрепатріантівпомітнозменшується: в1997р.прибуло 5300кримських татар; в1999р. – 2500; упершомупівріччі2003р. – 1100 Чоловік.

>Найбільшгостроюпроблемою АРКєінтеграціякримських татар усуспільно-політичне життяавтономії.Високийрівеньконфліктногопотенціалунакопичено в зв'язку ізнезадоволенням рядуполітико-правовихвимогкримських татарщодо:визнанняофіційного статусукримських татар яккорінного народу України;визнанняМеджлісу якпредставницького органукримсько-татарського народу;відповідальності України задепортаціюкримсько-татарського народу в1944р.,відшкодуванняматеріальнихзбитків,спричиненихдепортацією;впровадженняспрощеноїпроцедуривиходурепатріантів згромадянстваіншихкраїн ізметоюотриманнягромадянства України.Середіншихполітико-правовихпитань, навирішенні якінаполягаютьпредставникикримськотатарського народу –встановленняквотипредставництвакримських татар уВерховній раді АРК,визнання кримськотатарськоїмови вякостіофіційноїмовиавтономії тощо.

Доцихпір неналагодженопостійного івідкритогодіалогуміжвладними органами таМеджлісомкримськотатарського народу, що несприяє правовому іцивілізованомувирішеннювказаних проблем.

НоваКонституція АРК практичновиключилакримських татар зсуспільно-політичного життя: смердотімайже непредставлені уВерховній раді АРК (>квотигарантованогопредставництвакримських татар булискасовані под годинувиборів доВерховної Заради АРК у1998р.), органів державноївиконавчої влади та місцевого самоврядування.Сьогодніосновналініяпротистояння увирішенні проблемкримських татар улінії «головаВерховної Заради АРК –Меджліскримськотатарського народу».

Разом із тім,майже половина населення АРК (47,2%)переконані, що правакримських татарзабезпеченідостатньоюмірою, 4% –схиляються до думи, що правакримських татар незабезпеченівзагалі. Цесвідчить, що населення Кріму,часткакримських татар вякомускладаєблизько 12%, невважаєзадоволення правкримськотатарського народупріоритетнимзавданням держави.

>Нижчепроаналізованіосновніполітико-правовівимогикримсько-татарського народу.

1).Вимогищодовизнанняофіційного статусукримських татар яккорінного народу України.

УКонституції України дійсновживаєтьсятермін «>коріннінароди».Передбачено (ст. 11), що державасприяєконсолідації тарозвитковіетнічної,культурної,мовної тарелігійноїсамобутності всіхкоріннихнародів йнаціональнихменшин України. Однакнаціональнезаконодавствопоки що невизначаєналежним чиномпоняття «>коріннінароди», їхнього статус, права таобов'язки.

На думкуекспертів,визнаннякримсько-татарського народу яккорінної»можевикликати вперспективіможливінегативнінаслідки.

>По-перше, смердотіпов'язані ізреалізацією права насамовизначення –створення національної державикримських татар,оскільки на IIIКурултаїкримськотатарського народу уже було б заявлено, що «>кримськітатари будутьдобиватисявизначення статусу Кріму вскладі України занаціонально-територіальним принципом». Це, на свійчергу,можепризвести довисуненнявимог забезпечення прававласностікримсько-татарського народу на грішну землю,їїнадра,водні таіншіприродніресурси тощо. Доти заоцінкамидемографів, у районах, дечасткакримських татарскладає 20-25% населення, їхнічисельністьпротягомнаступних 10 роківможезбільшитися до 40%. Уподальшомуцірайониможуть статіосновоюформування національноїдержавностікримських татар.

>По-друге,цеможестворити прецедент дляіншихнародів йнаціональнихменшин, щоможепризвести доподальшоїавтономізації України,поставити подсумнівїїіснування якцілісної держави.

>По-третє,визнаннякримсько-татарського народу яккорінногоможеспричинитизростанняполітичноїнапруги в АРК,оскількитакерішення навряд чизнайдепідтримку населення АРК.Загалом,лише 14,2%респондентіввважають запотрібненадатикримсько-татарському народу статускорінного народу України;майже тричвертікримчан (73,4%)переконані, що цогоробити непотрібно.

2).ВимогищодовизнанняКурултаю таМеджлісу якпредставницькихорганівкримськотатарського народу (>органівнаціонального самоврядування).

як вжезазначалося.Меджліскримсько-татарського народу доцихпір незареєстрований органів державноївиконавчої влади України.Водночас,керівництвокримсько-татарськогонаціонального руху ставити запитання провизнанняКурултаю таМеджлісупредставницькими органамикримських татар як одну ізосновнихсвоїхвимог. Указом Президента Українистворена Радапредставниківкримськотатарського народу, що можнарозцінювати якпершийкрок дополітико-правовоговизнанняМеджлісу якпредставницького органукримських татар. Однак, дляреалізаціїцієївимоги вповномуобсязієпевніправовіобмеження.

>Конституцією та законами Українивизначена системапредставницьких таіншихорганів удержаві.Меджліс неможерозглядатися як орган державної влади чи орган місцевого самоврядування. Заекспертнимиоцінками,вінможе бутилишеоб'єднаннямгромадян занаціональноюознакою, авідтак –маєреєструватися напідставах,визначених ст. 14 Закону України «Прооб'єднаннягромадян».

>Більшечвертікримчан (28,4%)вважають, щоМеджліскримсько-татарського народумає бутиофіційнозареєстрований органівюстиції України,однакзначно понад (43,1%)опитанихмаютьпротилежну думку.

>ВизнанняКурултаю таМеджлісу вякостіпредставницькихорганівкримсько-татарського народуможепризвести доформування в Україніальтернативнихвладнихорганів, некажучи уже проможливістьвисуненняаналогічнихвимог із боцііншихнаціональнихменшин.

3).Вимогищодовідновлення правкримськотатарського народу,порушенихдепортацією в1944р.,відшкодуванняспричинених неюматеріальнихзбитків.

>Кримськітатаринаполягають навідновленні їхнього прав тапевноїреституціївласності, що бувконфіскована в1944р. Українська держава,утворена послерозпадуколишнього СРСР, неможе нестиполітичну таформальнуюридичну відповідальність задепортацію. Однак, очевидно, щопроблемиоблаштуваннякримських татар,задоволення їхні потребнеобхідновирішувати – ізурахуваннямможливостей держави, правіншихгромадян України.

4).Вимогищодозапровадженняспрогценоїпроцедуринабуттягромадянства дляпредставниківдепортованихнародів.

>Громадянами Україниє понад 30 тис.депортованихкримських татар, щоскладає 88,3% від їхньогозагальноїчисельності в Україні. Заданими Головногоуправління МВС України в Кріму,сьогодні на територїпівостровапроживають понад 20 тис.депортованих, щоєгромадянамиінших держав СНР: Ро-сійськоїФедерації – понад 10 тис, Казахстану – 2774,Таджикистану – 2630, Киргизстану –1531 ,Грузії – 1013 таін.Станом на листопад2005р., з 64178осіб, котрівиїхали із Узбекистану до АРК,спрощеноюпроцедуроювиходу ізгромадянства йприйняттягромадянства Українискористалися 83,6%депортованих.

>Продовжується роботазістворення умів дляспрощеногоотриманнягромадянства України длякримських татар із Казахстаном, Таджикистаном, Туркменистаном,Киргизстаном йРосією.

>Невирішеністьполітико-правових проблемкримських татарпровокує їхньогорадикальні дії.Необхідновраховувати, щозадоволення окремихвимогкримських татарможевизватипротидію із боцізначноїчастини населення АРК, аперспективі -призвести донегативнихнаслідківзагальнонаціонального масштабу.

3.3.Невирішеністьсоціально-економічних йкультурних проблемкримських татар

>Облаштування таінтеграція вукраїнське сус-пільстводепортованихгромадян, особливокримських татар (забезпеченняжитлом,роботою,функціонування кримськотатарськоїмови й культури) належати донайбільшгострихсоціально-економічних йполітичнихпитань нелише Кріму, але й і України вцілому.Нижчеаналізуютьсяокреміаспектизазначених проблем.

І).Соціально-економічнаінфраструктура.

>Станом насічень2004р., в Кріму 73% місць компактногопроживаннярепатріантів не булизабезпечені водою; 25% –електроенергією;рівеньгазифікації неперевищує 3%;каналізація ітеплопостачання практичновідсутні; дороги із повторюємопокриттямскладають не понад 10%.

2).Забезпеченняжитлом.

128298депортованихгромадянсьогодні немаютьвласногожитла. Учерзі наодержання державногожитла стояти понад 15 тис.сімей; 21 тис.індивідуальнихзабудовників надзмозізавершитибудівництвовласнихбудинків черезвідсутністькоштів. За весьперіод Поверненнякримських татар було бвиділенобіля 50 тис.ділянок дляіндивідуальногобудівництважитла.

>Починаючи із1988р.,кримськими татарами було бздійсненобіля 6000самозахоплень земельніділянок длябудівництважитла, із них узаконене – 5605ділянок.Найбільшакількістьсамозахоплень припадати наМ.Сімферополь – 3795,Білогірський район – 920,Бахчисарайський район – 446,Ленінський район – 416.

3).Працевлаштування

З 136 тис.працездатних із числадепортованихосібпостійну роботумаютьлише 63 тис.чол. (>біля 46%), арівеньбезробіттясеред нихприблизно увісімразіввищий, ніж усередньому вАРК[36].

Умісцяхдепортаціїблизько 70%кримських татар мешкали вмістах; после Повернення в Крім понад 72% із нихзмушеніоблаштовуватися всільськіймісцевості[36]. Цепризводить допідвищеннярівнябезробіття,оскількизначначастинапрацездатного населення працює не було зафахом, чивзагалі неможезнайти роботу.Кримськітатаризмушеніперебиватисявипадковимизаробітками,виживати зарахунокприсадибногогосподарства,ринковоїторгівлі.

4).Забезпеченняземлею.

Усільськіймісцевостіпроживають 193,3 тис.депортованих, у т.ч.дорослих – 155,9 тис.чол.Задоволено 39028заяврепатріантів наотриманнясільськогосподарськихугідь з земель запасу та резерву дляведеннявласногопідсобногогосподарства (53,4% відзагальноїкількостізаявкримчан,задоволених в АРК).Присадибнимиділянкамизабезпечені практично усірепатрійованігромадяни.

>Більшсерйозноюпроблемою длякримських татарєвиділення земельні ймайновихпаїв упроцесіреформування КСП.Лише 19,7 тис.репатріантівмають декларація проземельний ймайновий пай (із них 18,3 тис, чи 9,4% відзагального числакримських татар, котріпроживають усільськіймісцевості, йогоотримали). Отже, 90%кримських татар, котріпроживають усільськіймісцевості,виключені ізпроцесупаюванняземлі под годинуреформування КСП.

>Згідно ізчиннимзаконодавством,розв'язанняцієїпроблемиможе бутиздійснене зарахунок земельнаявного резервного фонду та земель запасу. Однак,такийпідхідєнеприйнятним дляМеджлісу:землі запасу та резервного фондумаютьнижчуякість, ніж вжерозпайованіземлі; доти ж, смердотізнаходяться далеко від місць компактногопроживаннякримських татар. ТомуМеджлісзаявляє про «>ігноруванняінтересівкримсько-татарського народу впроцесіреформування земельнівідносин в Україні». Томузазначене запитаннянеобхідно перевести ізплощиниполітичногопротистояння вплощинудіалогу та практичноговирішенняпроблеми.

5). Культура йосвіта.

>Задоволеннякультурних,освітніх,інформаційних потребкримських татарєнедостатнім. У АРКфункціонуютьлише одинКримськотатарськийдраматичний театр (>приміщенняякого доти жзнаходиться ваварійномустані),лише однаКримськотатарськабібліотекаіменіІсмаїлаГаспринського. Уавтономіїлишедев'ятьшкіл ізкримськотатарською мовоюнавчання;шкіл іздвомамоваминавчання (>російською такримськотатарською) – 33;класів ізкримськотатарською мовоюнавчання до шкіл – 81.

>Видаютьсялишедві газетикримсько-татарською мовою («>Киирим» та «>Янидунья»). НаДержавній ТРК «Крім» працюєкримсько-татарськаредакція,мовленняякоїстановить 7% відзагальногообсягумовленнякомпанії.

>Лише 15,7%респондентів,опитанихсоціологічноюслужбоюУЦЕПД в АРК,вважаютьдостатньоюкількістьперіодичнихвиданькримськотатарською мовою, 8%опитанихвважають, що такихвидань винне бути понад, 8,5% – що менше; для 59%респондентів –це запитаннябайдуже.Кількістьрадіопередачвважаютьдостатньою 15,4%опитаних; у бо їхні винне бути понад,впевнені 8,7%респондентів; а бо їхнього винне бути менше, – 8,5%.Така жситуація й із телепередачами: 15,4%опитанихзадоволені їхньогокількістю, 8,7% –вважають, що їхнього винне бути понад, 8,9% – що їхнього винне бути менше.

>Наведеніданісвідчать, що жителі Крімуіншихнаціональностей неусвідомлюютьважливостістворенняналежних умів длязадоволеннякультурних,інформаційних,освітніх таінших потребкримських татар.

6).Державнефінансуванняоблаштуваннякримських татар.

>Вирішеннясоціально-економічних йкультурних потребкримських татарпотребуєналежного бюджетногофінансування. Заекспертнимиоцінками, наоблаштуваннякримських татарпотрібно, якмінімум, млрд.;максимальніоцінкисягають млрд. (>лишежитланеобхідно 2 млн. кв. м). Такихкоштів держававиділитипоки що надзмозі.Загалом, у1992-2005рр. нафінансуваннядопомогидепортованим із державного бюджету України було бвиділено понад 0 млн.

11травня2006р. дочерговоїрічницідепортаціїкримських 18травня 1944 р. урядприйнявпрограмудопомоги по вирішенню проблемрепатріантів йнадав наце 600 млн. грн. котрімаютьнадходитичастинами протягомнаступнихп'яти років

7).Міжнароднадопомога.

>Протягомостанніх роківсвітовеспівтовариствобере доля ввирішенні проблемрепатріантів у Кріму.ПредставництвомУправління Верховногокомісара ООН усправахбіженців,Програмоюрозвитку іінтеграції Кріму ООН заостанніп'ять роківреалізованіпроекти на сумубіля млн. На шкода, країни СНР практично ненадають Українідопомогу увирішенні проблем,пов'язаних ізповерненнямкримсько-татарського народу.

>Невирішеність проблемкримських татарможепризвести домасштабнихсоціальнихзаворушень ізсерйозниминаслідками.Щобпопередитирозвитокподій унебезпечному напрямку,необхідноналагодитисистематичнийдіалогміж органами державної влади такерівництвомкримських татар,спільнимизусиллями оперативновирішуватинагальніпроблемирепатріантів.

3.4.Недостатняприсутність в АРКУкраїнськоїмови та культури

Наступного дняприсутність у Кріму української культури ймови (>україномовнихзасобівмасовоїінформації,закладівосвіти та культури) не можнавважатизадовільною.Значноюміроюнинішняситуаціявикликанаоб'єктивнимипередумовами,оскількипереважначастина населення Кріму (80-85%)єросійськомовною.

>Питаннявпровадження української культури та українськоїмовиєдоситьделікатним; воно та не виннездійснюватисяпримусовими заходами (>цеспричинило бзворотнюнегативнуреакцію). Українська влада винна бути готова доти, щоцей процесможетриватипротягомзміникількохпоколінь.

Пронеобхідністьобережної політики вцій сферісвідчать йданісоціологічногоопитуванняУЦЕПД. Так, на думкупереважноїбільшості (63,4%)кримчан, праваукраїномовного населення в АРКзабезпеченідостатньоюмірою; 26%респондентівсхиляються до думи, щоці правазабезпеченінедостатньо;лише 2,7% -вважають, щоці права й незабезпеченівзагалі.

>Центральніоргани державної влади,органи державної влади АРКповинністворитиумови, котрі бстимулювалирозвиток української культури, болееширокевикористання державноїмови напівострові.Нижчеаналізуєтьсяприсутність в АРКукраїномовнихЗМІ,закладівосвіти й культури.

1).Друкованізасобимасовоїінформації.

На вухо2006р. на територїавтономіївиходили в світлоблизько 240періодичнихдрукованихвидань, із нихлишечотири газетавиходять російською мовою; 57виданьєдвомовними.

Уінформаційномуполіавтономіїприсутні понад 100періодичнихвидань Києва, Львова,Донецька,Дніпропетровська,Харкова,Одеси. Однак,цівиданнянадходять в АРК ззапізненням втричічотиридні.

2).Електроннізасобимасовоїінформації АРК

На територїавтономіїприймаютьсяпрограми всіхтрьохзагально-національнихканалівтелебачення (УТ-1охоплює 97% територї АРК;Студія «1+1» - 87%; «>Інтер» - 80%).

Донайбільшвпливовихрегіональнихтелерадіокомпаній належати ТРК «>Чорноморська»,передачіякоїприймають на 52% територї АРК (15%ефірного годинизаймаютьпередачі російською мовою);ДержавнаТРК«Крим» - 10-15% територїавтономії (27%ефірного годинизаймаємовлення російською мовою);Севастопольськарегіональна ТРК йтелерадіоцентр «Бриз»ведутьмовлення вМ.Севастополі (російською мовою - 15% й 60%,відповідно).

У2000р. вефірнийпростір Кріму активноввійшлицентральнітелерадіокомпанії - СТБ (>мм.Сімферополь, Севастополь) таІСТУ (>мм.Сімферополь,Армянськ).Станом на вушко 2006 р. в Крімупредставленіповною чичастковоюмірою усізагально укра-їнськітелеканали.

ЗаданимисоціологічногоопитуванняУЦЕПД,кількістюукраїномовнихперіодичнихвиданьзадоволені 43,7%опитанихкримчан,радіопередач - 45,2%, телепередач - 42,2%. З тихий,хто незадоволенийкількістюукраїномовнихЗМІ, 7,7%респондентіввважають, щоукраїномовнихперіодичнихвидань винне бути понад; 24,8% -переконані, що їхні винне бути менше.Лише 3,5%опитанихвважають, що в Кріму винне бути понадукраїномовнихрадіопередач, 4,2% - телепередач.

3).Закладиосвіти та культури.

З 583загальноосвітніхшкіл, щофункціонують у Кріму,лишечотири школи – із російською мовоюнавчання; 98,2%учнівнавчаються заросійськомовнимипрограмами.Примітно, що навипускнихіспитах у2005р. 47%дев'ятикласниківобрали диктант, а 25%випускників 11 класу –виявилибажанняписатитвір російською мовою. Доти заданимиМіністерствавіти АРК,бажаннянавчатисвоїхдітейросійською мовоювиявляють 89%кримчан, що на 10% менше, ніж реальнонавчається.Наведеніданісвідчать пронедостатнюкількість українськихшкіл в АРК.Існуєпевна потреба увчителях українськоїмови талітератури – понад 100вакансій наці посади.

У АРКфункціонуютьлишедві укра-їнськібібліотеки,причому нагромадських засідках;книжковийринокавтономії на 99,9%заповненийвиданнямиросійською мовою. Урепертуарі Українськогомузичного театру російською мовоюйдутьлише дваспектаклі. НагранірозвалузнаходитьсяДержавнийвокально-хореографічний ансамбль України «>Таврія».

Отже,українська культура й мовазаймаютьвузький сектор усуспільномужитті АРК.Центральним органам державної влади України, органам державної влади АРКнеобхідносприятирозвитку української культури ймови в Кріму,утримуючись при цьому відпримусовихзаходів.

3.5.Складнаміжконфесійна таміжнаціональнаситуація в Кріму

>Станом на 1 апреля2006р., в Крімуфункціонувало 945релігійних громад, котріпредставляють 46 церков,конфесій,течій йнапрямів. З них УкраїнськаПравославнаЦерквамає 349 громад;Духовнеуправління мусульман Кріму – 296мусульманських громад.Протестантські Церквинараховують 207 громад; УкраїнськаПравославнаЦеркваКиївськогопатріархатумає 14 громад;Римо-КатолицькаЦерква – 11;євангелісти-лютерани –сім;Вірменсько-АпостольськаЦерква –сім; УкраїнськаГреко-КатолицькаЦерква –дві.

>Мусульманським громадам повернутим 94мечеті,передані подмечеті 24будинки.Порівняно із мусульманами (>забезпеченістькультовимиспорудамискладає 47,4%),прихильникиправославнихЦерковзабезпеченікультовимиспорудамидещокраще – 53% громад УПЦмають своїхрами.

>Основнимиконфліктуючими сторонами в АРКвиступаютьДуховнеуправління мусульман Кріму (>ДУМК) йКримськаєпархія УПЦ.Останнім годиноюситуаціязагострилася черезприпинення влипні2000р. членстваДУМК вміжконфесійномуоб'єднанні «Світ – дар Божий» на знак протеступротивстановленняСімферопольською йКримськоюєпархією УПЦпоклінниххрестів тащитів «Крім ->колискаправослав'я». 23жовтня2000р. ус.МорськеСудакського районукримськітатаридемонтувалитакий хрест.Сутичкиміж ними йправославнимнаселеннямвдалосяуникнутизавдякивтручаннюправоохороннихорганів. Зіншого боці,невідомими булисплюндрованімогили намусульманськомуцвинтарім.Бахчисарая,внаслідок чогокримськітатарипікетувалирайоннудержавнуадміністрацію.

Хочамайжедвітретини (63,4%)кримчанвважають, що вавтономіїрівноюміроюдотримуються права волюсовісті для всіхрелігійнихконфесій, усе ж таки 60,5%опитаних невиключаютьможливостівиникнення в Крімурелігійнихконфліктів ззастосуваннямсили.

>Ситуаціязагострюєтьсявнаслідок окремихрадикальнихдій.Національний рухкримських татар (>НРКТ)ще в1999роголосивзбірпідписів подвимогоюскликанняміжнародного трибуналу ізрозслідуваннязлочинів геноциду таетноцидупротикримських татар. Усвоїйзаяві доміжнароднихорганізаційНРКТвимагавпритягнути Україну «як головноговідповідача на

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація