Реферати українською » Государство и право » Конституція України та сучасна констітуційна реформа


Реферат Конституція України та сучасна констітуційна реформа

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТВНУТРІШНІХСПРАВ

>Навчально-науковийінститут заочного тадистанційногонавчання

>Житомирськевідділення


>Курсова робота

із предмета: “>Конституційне право України”

>Конституція України тасучаснаконституційна реформа

студентки 2-го курсуЖитомирськоговідділення

>навчально-науковогоінституту заочного

тадистанційногонавчанняКНУВС

>КарпінськоїНіниВікторівни

>Залікова книжка № 07-22КЖТ

>Варіант №2


Житомир –– 2008


>Зміст

>Вступ

I.ПоняттяКонституції України таосновніетапи Сучасноїконституційноїреформи

1.1Конституція якОсновний законсуспільства та держави

1.2Конституція України яксоціальнацінність

1.3 ІсторіяприйняттяКонституції України 1996 року

1.4Етапи Сучасноїконституційноїреформи

II.ЗмістКонституції таїївластивості

III. Форма й структураКонституції

>3.1Система, форма й структураКонституції України

>3.2ФункціїКонституції України

IV. Порядоквнесеннязмін таохоронаКонституції України

4.1 Порядокприйняття тавнесеннязмін в Україну

4.2ПравоваохоронаКонституції

>Висновки

Списоквикористанихджерел


>Вступ

>Конституції сталинайважливішимздобутком національноїполітико-правової думи,втілили найкращіздобуткидержавотворення, а й урядікраїн — нормативнозакріпилиперемоги уреволюціях,війнах занезалежність тощо.Недаремно, длябільшостізарубіжнихкраїн деньприйняття Основного Закону ставшинайважливішимзагальнонаціональним святому.ЧиннаКонституція Українипройшласкладний шляхстановлення йрозвитку,еволюціонуючи уконтексті генезисувітчизняногоконституційного права.Вона сталавершиною,найбільшзначущимздобутком українськоїтеорії та практикиконституціоналізму.

>Метоюнаписаннякурсової роботиєдослідженняКонституції України 1996 р.,їїсистеми,структури тавластивостей.Курсова роботаскладається ізчотирьохрозділів. Упершому із них детальнорозглянутосутність Основного закону, процес йогоприйняття таетапи Сучасноїконституційноїреформи. ІншийрозкриваєзмістКонституції таїївластивості. Характеристикасистеми,формиструктури тафункційКонституції наведена втретьомурозділі.Завершуєтьсякурсова роботарозглядом порядкувнесеннязмін до Основного закону та формамиохорониКонституції України.

>Конституція України 1996 р.врахуваладосягненнявітчизняної йсвітовоїконституційноїнаукової думи й практикиконституційногобудівництва.Вонаєвтіленням національної ідеї йментальностіукраїнського народу,доказомздатності українськоїнації якполітичної іетнічноїспільності додержавотворення таправотворчості.Основний Закон ставшипрограмоюподальшогорозвитку України уполітичному,економічному,соціальному й культурномунапрямах та документом длявходження України досвітового й. впершучергу,європейськогоспівтовариства якрівноправного йповноцінногосуб'єкта.

Для УкраїниКонституція 28червня 1996 р. стала символомконсолідації народу в розбудові України яксуверенної інезалежної,демократичної,соціальної,правової держави.ВодночасКонституція України 1996 р.єнайважливішоюкатегорієюнаціональногоконституційного права, йогосерцевиною.


I.ПоняттяКонституції України таосновніетапи Сучасноїконституційноїреформи

1.1  >Конституція якОсновний законсуспільства та держави

Для УкраїниКонституція України 28червня 1996 р. стала символомконсолідаціїукраїнського народу в розбудові України яксуверенної йнезалежної,демократичної,соціальної,правової держави.Водночас,цей документєнайважливішоюкатегорієюнаціональногоконституційного права, йогосерцевиною.

>Термін «>Конституція України»доситьпоширений наднауціконституційного права, аіншихюридичних науках, а й уповсякденномувжитку.Вінєпохідним відіншоїісторичносформованоїюридичноїкатегорії «>конституція», Якавиниклазадовго дозародження самогоконституційного права якгалузі права йвживалася урізнихзначеннях у сферісуспільного життя.

>Існуєприпущення, щопоштовхом длявикористаннялатинського слова «>constitutio» якюридичногопоняттяпервинно послужиловживання його у заголовкуофіційнихдокументівСтародавнього РимучасівПринципату таДомінату. Цепоняттявживалося условосполученні «>RemPublicumConstituere ...» — «>Римський народвстановлює ...».Пізнішедієслово «>встановлює»трансформується наіменник «>встановлення,устрій», що і давши вухочисленнимстародавнім «>конституціям».Однією ізнайбільшвідомих з нихє «>античнаконституція»Арістотеля,відома як «>КонституціяАфін», чи «>АфінськаПолітія».Термін «>конституція»такожзастосовувався удавньоримськомуправі прикодифікаціїтогочасногозаконодавства [13,с.55].

>Пізніше, у XVI ст., уФранціїпочинаєвживатисяпоняття «>Lexfundamentalis» — «>основний закон», щовперше був уведень у науковийобіг у роботівфранцузькихпубліцистів-тираноборців (>монархомахів) Ф.Дюплессі-Монре, Ф.Отмана, Дж.Б'юкенена таін.Ідеяконституції, як основного закону, вуявленнімонархомахівпередбачалаіснування такенайвищого нормативного акта,який біобмежував уладовімонарха-самодержця.

>Сучасногозначеннятермін «>конституція»почавнабуватилише XVII ст., щоознаменувалосябурхливимрозвиткомконституційнихідей уВеликійБританії,Франції таіншихтогочаснихкраїнахЗахідноїЄвропи, а й уПівнічнійАмериці.Йогоетимологічнепоходженнявикликалочималонауковихдискусій у усічаси.Справедливоювидається думка З. З.Дністрянського про ті, щокожна державамусить матірпевну форму, вякій вонрегулюєсуспільний лад, але й система державного ладу «бувінша вгрецькій «>поліс» таримській civitasстаровиннихвіків,інша вмонархічнійгерманськійдержавісередніх та початку новихвіків, йзновуінша вконституціоналізмінайновішихвіків».

>Категорія «>конституція»наповнюваласясучаснимзмістомпротягомтривалого години,чомусприялитеоретико-правові подивися такихмислителів XVI-XVIII ст., як Р.Гроцій, З.Пуфендорф, У.Лейбніц, X. Вольф, Д. Локк, У.Блекстоун, Ж.-Ж. Руссо, Т. Пейн таін.Здобуткицихмислителівзнайшлисвоєвідображення впершихконституціях:Конституції США 1787p.,КонституціїФранції 1791p.,КонституціїПольщі 1791 р. таіншихконституційних актах. Хоча рядвченихсхильнівважати, щопершимсучаснимконституційним актом бувДоговір,укладенийпереселенцями допівнічноамериканськихколоній начовні «>Травневаквітка»білямису Код у 1620році.

Накінець XIX —поч. XX ст. уєвропейськомуконституційномуправінабулопоширеннявизначенняконституції Р,Еллінека,якийвважав, що вонаєсукупністюправоположень, котрівизначаютьвищіоргани держави, порядокзаклику їхнього довідправленняїхніхфункцій, їхньоговзаємнівідносини йкомпетенцію, атакожпринциповіположенняіндивіду повідношенню до державної влади.

>Представникирізнихправовихшкілпо-різномутлумачилипоняття «>конституції». Так,представники >природної школи праварозуміли под неюсуспільнийдоговір,якийвиражає волю народу;представники >нормативістської школи —вираженняабсолютноїосновоположноїнорми права (Р.Кельзен); >інституціоналісти — статут держави йнації; >марксистської —вищий закон, щозакріплюєповновладдяправлячого класу тощо. То врадянськійюридичнійнауціконституцією було бприйнятовважатиосновний закон держави, щовиражає, як йбудь-який закон,соціально-політичну природу держави й волюпануючого класу. При цьому,радянськіправознавцівиділялиособливуюридичнукатегорію — «>РадянськаКонституція» — якпринциповонову дляконституційного права.

>Зовсімінші подивися направову природуКонституції Українисформувалися внезалежній Україні. На думку М. І.Козюбри,нині подконституцієюрозуміють системузагальнообов'язкових норм, щомають, як правило,вищуюридичну силу йрегулюютьосновивідносинміжлюдиною йсуспільством, із одного боці, й Державою — із іншого, атакож засадиорганізаціїсамої держави таїївідносинзісвітовимспівтовариством [ 13,с.58].

>Вітчизняніправознавцівважають, щоконституціяєнайбільшимюридичнимздобутком, впершучергу,суспільства,їїпризначенняполягає врегулюваннінайважливішихвідносин усуспільстві тадержаві.

>Узагальнюючиіснуючі подивисявітчизнянихвчених-конституціоналістівщодосутності тазмістуКонституції України, можнастверджувати, що >Конституція України —це Єдиний,наділенийнайвищоююридичною силоюнормативно-правовий акт, черезякий Український народ йукраїнська держававиражають своюсуверенну волю,утверджуютьосновніпринципи улаштуюсуспільства й держави,основи правового статусу особини й громадянина,визначають систему йфункціїорганів державної влади іорганів місцевого самоврядування,механізмиреалізаціїдержавно-владнихповноважень йтериторіальнийустрій держави.

Заперіодом діїКонституція Україниєпостійною, за порядкомзміниналежить дожорстких, згідно державного режиму таформиправління –– демократичнареспубліканська, заформоютериторіального улаштую ––цеКонституціяунітарної держави ізавтономнимутворенням ускладі [10, з. 77].

 

1.2  >Конституція України яксоціальнацінність

>Конституція України яксоціальнацінністьпроявляється внаступнупо-перше, якнормативно-правовий акт, щонаділенийвищоююридичною силою йвизначаєдемократичнуспрямованістьрозвитку держави йсуспільства,правової йполітичноїсистеми;по-друге, як документ, вякомузнайшливтілення ціності йідеалисвітовогоконституціоналізму (>пріоритет правлюдини,народовладдя, верховенство права,республіканська формаправління,поділ улад,політична,економічна таідеологічнарізноманітність,рівність перед законом тощо; по третє, як акт, щовстановлюємежівтручання держави вособисте йасоційованежиттігромадян (>обмежувальнафункціяконституції);по-четверте, якінформаційнацінність,оскількизнайомлячись із текстомКонституції України,громадяни,іноземці, особини безгромадянствавітчизняні тазарубіжніюридичні особини,державні танедержавніінституціїдістаютьінформацію проконституційний лад країни,правовий статуслюдини й громадянина, політичний режимтериторіальнийустрій держави,гарантії прав особини тощо.Конституція —своєрідний паспорт держави:по-п'яте, якінструмент забезпечення балансуінтересіврізнихсоціальних груп ,прошарків населення (>щоправда,цей баланс раз в разколивається подвпливомрізнихчинників)Стабільналегітимнаконституція, яксвідчитьсвітовийдосвід,відтворює йінституційнооформлюєдосягнутий всуспільстві консенсусрізнихполітичних силвідноснополітико-правового йсоціально-економічного улаштуюсуспільства й держави;по-шосте, як документ, щоконсолідує сус-пільство навідповідномуетапі йогорозвитку;по-сьоме, вКонституції Українимістятьсяпрограмніположення, котрівизначаютьдемократичний векторрозвиткуукраїнськогосуспільства [25,с.10].

>ЦінністьКонституціїполягає до того, щоїїположенняєосновоюподальшоїмодернізації держави йсуспільства, вон — чинникдемократизаціїсоціуму.Слідвраховувати і ті щоКонституціяє базою забезпеченнястабільності державного йсуспільного ладу України.Вонаєосновоюстабільного демократичногоконституційного статусулюдини й громадянина. УКонституції УкраїнидісталивтіленняконцептуальніположенняЗагальноїдекларації правлюдини й громадянина,Міжнародного пакту прогромадянські таполітичні права,Міжнародного пакту просоціально-економічні йкультурні права,Європейськоїконвенції про захист правлюдини йосновних свобод тощо.

>ЦінністьКонституції не можнавідривати від ціностіконституційного права якпровідноїгалузі національноїправовоїсистеми.Соціальнацінністьконституційного праваполягає до того. що воно тарегулюєнайбільшважливікорінніекономічні,соціальні таполітичнівідносини.Прогалини,суперечності вконституційномутекстіможуть негативновпливати настановлення не лишеконституційногозаконодавства, а ізаконодавстваіншихгалузей права. Інавпаки,вдосконаленняКонституції,конституційногозаконодавства позитивновідбивається нарозвиткуправовоїсистемивцілому й окремихїїблоків.Слідзазначити, щонаявність уКонституції Українизагальнихположень,принципів,дефініцій непозбавляєКонституціюнормативності, анавпаки,свідчить про болееширокевикористання вїїтекстіякостейнормативності.

Великасоціальнацінністьконституційнихпринципівобумовлена тім, що смердотіакумулюють,узагальнюютьнайбільшважливі,соціальнозначущіявища,процесиматеріального та духовного життясуспільства,даютьїмоцінку йвводять їхні умежіприйнятих вдержавінормативів.Конституція Українинайбільшузагальнено й разом із тімємкозакріплюєгранісвободи йактивності особини, до тогочислі удержавно-правовій сфері [ 25,с.11].

>ЦінністьКонституціїмає не лишевнутрішній, а ізовнішній аспектпрояву,оскільки воназакріплюєціннісніорієнтаціїУкраїнської держави вміжнароднихзв'язках,визначаєспіввідношеннявнутрішнього йміжнародногозаконодавства, запитанняімплементації нормміжнародного права увнутрішнєзаконодавство України. Цедужеважливо із точкизорувходженнянашої держави вєвропейський йсвітовийправовийпростір.

>Важливо,щобКонституція яксоціальнацінність подвпливомполітичнихчинників стала чинникомдестабілізаціїсоціуму. Цесуперечило бїїприроді якполітико-правового акта, щоконсолідує сус-пільство

1.3  ІсторіяприйняттяКонституції України 1996 року

 

>Конституція України 1996 р. сталапершоюзагальновизнаною увсьому світівітчизняноюконституцієюнезалежної української держави. Навідміну відКонституції Пилип Орлик 1710p.,Конституції УНР 1918 р. та низькі українськихрадянськихконституцій,чиннаКонституція Україниефективнодієвпродовж роківсамостійного йнезалежногоіснуваннянашої держави.

>Історію розробки,прийняття,реалізаціїКонституції тавнесення донеїзмінумовно можнаподілити втричіосновнихперіоди: >першийперіод (1991-1996pp.)ознаменувавсяздобуттямнезалежності України,процесомпідготовки проектуКонституції йприйняттямКонституції України 1996p.; >другийперіод (1996-2004pp.) ставшиперіодомреалізаціїКонституції України 1996p.; >третійперіод (2004 р. —донині)позначивсяпочаткомпроцесувнесеннязмін тадоповнень в Україну (>конституційноїреформи).Кожному ззазначенихперіодіввластиві своїособливості,специфіка [ 13, з. 58].

першийперіодісторіїКонституції України 1996 р. (1991-1996pp.) бувзапочаткованийрозпадомколишнього СРСР тастановленням України якнезалежноїсамостійноїсуверенної держави.Цейперіодєнайбільшскладним йсуперечливим.Йогоумовно можнаподілити надекількапідперіодів:

1) відприйняттяДекларації продержавнийсуверенітет України 1990 р. допідготовкиКонцепціїКонституції України 1992p.;

>Післяурочистогоприйняття 24серпня 1991 р.ВерховноюРадою України Актапроголошеннянезалежності України та йогозатвердження навсеукраїнськомуреферендумі 1грудня 1991 р. Україна буввизнанасуверенною Державою таповноціннимсуб'єктомміжнародно-правовихвідносинбільшістюкраїн світу.Нагальнопостала потреба вконституційномузакріпленні основсуспільного й державного ладу, прав й свободлюдини й громадянина, порядкуорганізації тафункціонуванняорганів державної влади та місцевого самоврядуваннямолодоїнезалежної держави.

2) відприйняттяКонцепціїКонституції України 1992 р. — в Україну нанароднеобговорення (15 июля — 1грудня 1992p.);

перший проектКонституції,розробленийробочоюгрупою Л. П. Юзькова,зазнавредакційнихзмін від 29 января 1992 р. йпривернувсерйознуувагу яквітчизняних, то йзарубіжнихспеціалістів.Йогообговоренняпроводилися 3-5березня 1992 р. наміжнародномусемінарі уПразі, 3-5 июля уКиєві насимпозіумі «>Конституціянезалежної України», але вчисленних «>круглих столах».Цей проект послевідповіднихдоповнень тачисленнихекспертиз 5червня 1992 р. бувухваленийКонституційноюкомісією йвинесений нарозглядВерховної Заради України. 1 июля 1992 р., котраухвалилапостанову провинесеннярозробленого проектуКонституції У країни до 1 листопаду 1992 р. навсенароднеобговорення.

3) відзавершенняобговорення Першого проектуКонституції України 1992-го р. — допідготовки тазатвердженняВерховноюРадою України іншого проектуКонституції України утравні 1993p.;

перший проектКонституції України, як йнаступніконституційніпроекти, не бувреалізований черезперманентніпротистоянняміж Президентом України таВерховноюРадою України нафонітривалоїсоціально-економічноїкризи в Україні.

4)травень — листопад 1993 р. —доопрацювання іншого проектуКонституції України;

5) листопад 1993 р. — 1995 р. —конституційна кризу в Україні;

6)підготовка таприйняттяКонституційного Договору України 1995 р.;

Президент України Л. Кучма та ГоловаВерховної Заради України Про. МорозпідписалиДоговір «Проосновні засадиорганізації тафункціонування державної влади й місцевого самоврядування в Україні наперіод в Україну»,відомий якКонституційнийДоговір.Договірнабувчинності із моменту йогопідписання 8червня 1995 р.Розділ 1 Договорудекларував, що «наперіод в Україну організація тафункціонуванняорганів державної влади й місцевого самоврядуванняздійснюється на засідках,визначених Законом «Продержавну уладові ймісцеве самоврядування в Україні».

>Договірвиконав рольальтернативноїформивнесеннязмін в Україну,своєрідногомеханізмуімплементації Закону «Продержавну уладові ймісцеве самоврядування в Україні».Він ставшипомітноювіхою вісторіїконституційного права України,оскількистимулювавконституційний процес таприскоривприйняттячинноїКонституції України [13, з. 60].

7) відприйняттяКонституційного Договору в 1995 р. — в Україну 1996 р.

24 листопаду 1995 р.Конституційнакомісіяпідтрималапропозицію Президента України іутворилановуробочугрупу вскладі 4представниківВерховної Заради України, 4представників Президента України й 2представників відорганівправосуддя длядоопрацюванняконституційного проекту. Проект,розробленийпершоюробочоюгрупою йдоопрацьованийдругоюробочоюгрупою, буввинесений наобговоренняКонституційноїкомісії 12березня 1996 р. йрекомендований дорозглядуВерховноюРадою України. 20березня проектКонституції України бувподаний наспеціальнезасідання парламенту.СпівголовиКонституційноїкомісії Л. Кучма та Про. Мороз,поприрізницюпоглядів йоцінок проекту, булиодностайні впрагненні доякнайшвидшогоприйняття Основного Закону.

2 апреля 1996 р.Верховна Рада Українивинесла запитання про проектКонституції України до порядкуденногопленарнихзасідань, а 17 апреля 1996 р.розпочався йогорозгляд. Упарламенті над проектомспочаткупрацюваламіжфракційнаініціативна група,пізнішестворена наїїосновіТимчасоваспеціальнакомісія іздоопрацювання проектуКонституції України начолі ізнародним депутатом України М. Д.Сиротою.

28травня — 4червня 1996 р.відбулося першечитання проекту, а ще через дватижні — одному.ДоопрацьованийТимчасовоюспеціальноюкомісією проект Основного Закону бувприйнятийВерховноюРадою упершомучитанні 4червня (258 голосів — «за»). Припідготовці до іншогочитання в УкраїнуТимчасоваспеціальнакомісіяврахувалаблизько 6 тис. поправок до зазначеного акта.

26червня 1996p., коли Рада національної безпеки України й Радарегіонів приПрезидентові Українивиступили ізрізкимзасудженнямбудь-якихподальшихзволікань ізприйняттямновоїКонституції України. Президент Українивидав указ пропроведеннявсеукраїнського референдуму 25вересня 1996 р.щодоприйняттяновоїКонституції України, основоюякої було бпокладеноваріант проекту Основного Закону уредакціїробочоїгрупи від 11березня 1996 р.

>Верховна Рада Україниприйняла 27червняпостанову «Про процедурупродовженнярозгляду проектуКонституції України у іншомучитанні».Відповідно доположеньпостановиПогоджувальна рададепутатськихфракцій й групвизначаєнерозглянуті з статтеюконституційного проекту, чи їхніокремічастини й вноситипропозиції про їхньогопопереджуючийрозгляд. ПарламентрозглядаєвизначеніПогоджувальною радою з статтею та їхніокремічастини вредакції,запропонованійТимчасовоюспеціальноюкомісією йприймаєщодо нихрішення згідно із Регламентом. Уразівідхиленняпропозиції Комісіїголосуютьсяальтернативні поправки доцієїпропозиції. Уразівідхилення всіх поправокпередбачалосявиробленняузгоджувальноїредакціїїї тексту ізурахуванням поправок, що набралинайбільшукількість голосів.Узгоджувальніпропозиції малірозроблятисяПогоджувальною радою йпередаватися доТимчасовоїспеціальноїкомісії дляопрацювання тавнесення їхнього нарозгляд парламенту.Буловирішено вести роботу в однієїзасідання в Україну. 28червня 1996 р. про 9годині 18хвилин после 24 часівбезперервної роботиВерховна Рада Україниприйняла й запровадила вдіюКонституцію України («за»проголосували 315 народнихдепутатів).ПісляприйняттяКонституції України Президентскасувавсвій указ пропроведеннявсеукраїнського референдуму [ 13,с.62]

>Одночасно Закон України «ПроприйняттяКонституції України тавведенняїї вдію» від 28червня 1996 р.засвідчив втрачучинностіКонституцією України від 20 апреля 1978 р. ізнаступнимизмінами тадоповненнями таКонституційним ДоговоромміжВерховноюРадою України та Президентом України «Проосновні засадиорганізації тафункціонування державної влади й місцевого самоврядування в Україні» узв’язку ізприйняттямКонституції України.

1.4  >Етапи Сучасноїконституційноїреформи

>Характерноюознакою іншогоперіодуісторіїКонституції України 1996 р. сталареалізаціяїїположень черезновоствореніправовіакти (>закони тапідзаконніакти) та системуорганів державної влади та місцевого самоврядування,передбаченуКонституцією України.Тобтопротягом 1996-2006pp. було б вціломусформовано нормативно- таорганізаційно-правовімеханізмиреалізаціїКонституції України 1996 р.

>Політичні,економічні,соціальні таіншічинникиобумовилинеобхідністьзміниформи держави, авідтак —конституційноїреформи.Політики,громадськідіячі,науковціпропонуваливласніпроективнесеннязмін в Україну 1996p., але йпереважнабільшість з нихзнайшлапідтримки упарламентаріїв.

>Посиленнямсоціально-економічноїкризи тасуперечностейміжВерховноюРадою України та Президентом Українипозначився у 2000-му р.Кризовіявищазагострилися у зв'язку ізнеспроможністю парламентувчасноприйнятиДержавний бюджет України на 2000p.,поданийКабінетом міністрів України. Доти ж, сам парламентрозколовся на такзвану «>більшість» та «>меншість». Усуспільствінабулапоширенняідеяпроведенняконституційного референдуму,почалистворюватисяініціативнігрупи із запитанняпроведеннявідповідноговсеукраїнського референдуму.

Навиконаннявимоги более яктрьохмільйонівгромадян України,засвідченої вустановленому порядку протоколомЦентральноївиборчоїкомісії «Прозагальніпідсумкизбиранняпідписівгромадян України подвимогоюпроведеннявсеукраїнського референдуму занародноюініціативою» від 15 января 2000 р.відповідно до ст. 72 та п. 6 ст. 106Конституції України Президент Українивидав Указ № 65/2000 «Пропроголошеннявсеукраїнського референдуму занародноюініціативою» від 15 января 2000 р.

>Попричисленніпесимістичніпрогнози, 16 апреля 2000 р.відбулосяголосування ізчотирьохпитань,винесених навсеукраїнський референдум, доля вякому взяли 29 728 575виборців (81, 15%) із 36 629 926громадян, що буливключені в Україну, що малі декларація провсеукраїнськомуреферендумі.Усі запитання референдумуотрималипідтримкувиборців: за запитання прододатковіпідстави длядостроковогоприпиненняповноваженьВерховної Заради Українипроголосувало 84,69%громадян України, що вголосуванні; заобмеженнядепутатської недоторканності — 89%; зазменшенняконституційного складу парламенту із 450 до 300 народнихдепутатів України — 89,91%; занеобхідністьформуваннядвопалатного парламенту в Україні — 81,68%.Серйознихпорушеньчинногозаконодавства прореферендумиЦентральнавиборчакомісія незареєструвала [ 13,с.63].

>Конституційний Суд Українивизнаврішеннявсеукраїнського референдуму 16 апреля 2000 р.імперативними, але й смердоті то й не булиреалізованими.Невдовзі, подвпливомпоглибленняполітичної тасоціально-економічноїкризирішеннявсеукраїнського референдуму 16 апреля 2000 р. були остаточнозабутими.Подальшіспроби внестизміни в Українувиявилисяневдалими.Віру народу України увласнісили пробудилиподії,пов'язані ізвиборами Президента 2004році, щоотримали вполітичнійтеорії тапрактиціназвуПомаранчевоїреволюції.

>Ціподіїознаменували >третійперіодісторіїКонституції України (2004 р. —донині),пов'язаний звдосконаленнямКонституції України шляхомпроведенняконституційноїреформи.

>НаслідкомПомаранчевоїреволюції стало не лишеобрання Президентом України У. А. Ющенка тапроголошенняполітичного курсу наподальшудемократизаціюсуспільного й державного життя ієвроінтеґрацію, інші ж, що народ України,реалізуючисвоєприродне правоздійснювати уладовібезпосередньо убудь-якійформі, що несуперечитьчинномузаконодавству, активносприявпроведеннюсправедливихвиборівглави держави тапідняв запитання про потребувнесеннязмін дочинноїКонституції.Тобтосаме народ України якєдинеджерело влади в Україні поставивши проблемунеобхідностівнесеннязмін в Україну 1996 р.

>ПравовимздобуткомПомаранчевоїреволюції ставши Закон України провнесеннязмін в Україну. 8грудня 2004 р. напозачерговому пленарномузасіданніВерховної заради України було бвирішено запитання провнесеннязмін в Україну. 402 голосамипідтримали пакетдокументів — Закон ”Провнесеннязмін в Україну”, закон “Проособливостізастосування закону провибори Президента України при повторномуголосуванні 26грудня 2004p”., та “Провнесеннязмін в Українущодовдосконаленнясистемиорганів місцевого самоврядування”.

>Основніположенняприйнятихзаконодавчихактівзводяться до такого:

>СтрокповноваженьВерховної Заради України,обраної у 2002році, —чотири рокта, а рядківповноважень парламенту,обраного 2006-гороці, —п'ять років.Конституційний склад парламенту вкількості 450 народнихдепутатівобирається у 2006році наоснові засідокпропорційноївиборчоїсистеми ізобранням народнихдепутатів України вбагатомандатномузагальнодержавномувиборчомуокрузі завиборчими спискамикандидатів удепутати відполітичнихпартій,виборчихблоківполітичнихпартійвідповідно до закону.

На народному депутату Українипоширюється принципнесумісності посад. Однакнародний депутатможе бутиодночасно членомКабінету міністрів України.

>Крімпідставдостроковогоприпиненняповноважень депутата,викладених у з статтею 81Конституції України,передбачається, щоінші йогоповноваженняможуть бутидостроковоприпинені вразі йогоневходження у складдепутатськоїфракціїполітичної партії, відякоївін бувобраний, чивиходу депутатазі складуцієїфракції.

УВерховній раді Україниформуєтьсякоаліціядепутатськихфракцій, у складякої входитибільшість народнихдепутатів відконституційного складу парламенту, Яка вноситипропозиції Президенту Українищодокандидатурипрем'єр-міністра тачленівКабінету міністрів України таєвідповідальною за діяльність уряду.

УпроектіпереліченопідставидостроковогоприпиненняповноваженьВерховної Заради України Президентом України уразі,якщопротягом одногомісяця уВерховній раді несформованокоаліціїдепутатськихфракцій;протягомтрьохмісяців парламентом необрано Президента України;протягомшістдесятиднів послевідставки уряду несформованоперсональний складКабінету міністрів;протягомтридцятидніводнієїчерговоїсесіїВерховної Зарадипленарнізасідання неможутьрозпочатися.

Проектом передбачене, що правозаконодавчоїініціативи уВерховній радіналежитьПрезидентові України,народним депутатам таКабінету міністрів України.

>Істотнізміни проектвніс дочастиничетвертої з статтею 94Конституції України, котріпередбачають, що уразі,якщо Президент України непідписав закон й неоприлюднив його у рядків,визначенийОсновним Законом, законневідкладноофіційнооприлюднюєтьсяГоловоюВерховної заради України за йогопідписом.

>Певнізмінивносяться проектом у процедуруобрання Президента України. В частности,передбачається, що Президент Україниобираєтьсявсенароднимголосуванням. Уразідостроковогоприпиненняповноважень Президента Українивідповідно до статей 108—111Конституції Українивиконання обовязків Президента України наперіод дообрання йвступу посаду новогоглави державипокладається на ГоловуВерховної Заради України.

Упроектізазнавпевнихзмін порядокформуванняКабінету міністрів України. В частности,міністри оборони тазакордоннихсправпризначаються парламентом заподанням Президента України, аінші члени урядупризначаютьсяВерховноюРадою України заподаннямпрем'єр-міністра України.

>ВодночасПрезидентовінадано правозупинятидіюактів уряду ізмотивівневідповідності їхньогоКонституції й законам України ізодночаснимзверненням в Українущодо їхньогоконституційності [ 2, з п'ятьма].

>Положення Закону провнесеннязмін в Україну набраличинності із 1 января 2006p., завиняткомкількохнормативнихположень, котрівступають удію із днянабуттяповноваженьВерховноюРадою України,обраною 2006-го р.

>Реалізаціяконституційноїреформи 2006-го р.передбачаєякіснузмінучинноїКонституції України, атакожоновленнячинногозаконодавства України ізметою йогоприведення увідповідність в Україну таприйняття нових законів України,необхідність яківизначаєтьсяположеннямионовленоїКонституції України [ 10, з. 93].


II.Змістконституції таїївластивості

>ЗмістКонституції ––цесукупністьконституційно-правових норм,принципів, щорегулюютьсуспільнівідносини, котрівизначаютьорганізацію державної влади,їївзаємовідносини ізсуспільством,людиною йгромадянином.

>Розрізняють двавидизмісту Основного закону: >суспільнийзмістКонституції,тобто предметконституційно-правовогорегулювання та >правовийзміст ––норми із якіскладаєтьсяКонституція.Сутність йзмістКонституціївиявляються усукупностіїївластивостей [10, з. 68].

1.  ВерховенствоКонституції України вправовійсистемі >означаєїїнайбільшузначущість,вагомістьправових норм йпринципів,закріплених уній,необхідністьпідкорення тазаснованостісаме наКонституції України всіхявищправовоїсистеми в їхньогоєдності тадиферейованості.

2.  >Найвищаюридична сила та прямадіяконституційнихположень >відтворюєїїчільнемісце (і роль)

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація