Реферати українською » Государство и право » Виконавче провадження Як заключний стадія господарського судового процесу


Реферат Виконавче провадження Як заключний стадія господарського судового процесу

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>ОДЕСЬКИЙІНСТИТУТПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ПРАВА

>КУРСОВАРОБОТА

ізнавчальноїдисципліни:

«>Господарсько-процесуальне право України» на задану тему:

«>ВИКОНАВЧЕПРОВАДЖЕННЯ –ЯКЗАКЛЮЧНАСТАДІЯГОСПОДАРСЬКОГОСУДОВОГОПРОЦЕСУ»

>Виконала:

Студентка 5 курсу

>Юридичного факультету

>Заочноговідділення

Савчук ОленаПавлівна

>Гр.Юз-105

>Перевірила:

Доцент СтепановаТ.В.

>Одеса 2010


ПЛАН

>Вступ

1.Загальніумовивиконаннясудовихрішень.

2. Наказгосподарського суду.

3.Учасникивиконавчогопровадження.

4. Характеристикавиконавчогопровадження.

5.Відстрочка чирозстрочкавиконання, зміну способу та порядкувиконаннярішення,ухвали,постанови.

6. Поворотвиконаннярішення,ухвали,постановигосподарського суду.

7.ОскарженнядійорганівДержавноївиконавчоїслужби.

>Висновки

>Література

>Додатки


>Вступ

 

>Актуальність тимидослідження:Головнимконституційнимобов’язком України на шляху розбудовіправовоїдемократичної державиєутвердження та забезпечення прав й свободлюдини та їхньогогарантії, щовизначаютьзміст йспрямованістьдіяльності держави тазахищаються судом.

>Судовірішення,відповідно до з статтею 124Конституції України,єобов’язковими довиконання навсій територї України.

>Примусовевиконаннярішеньсудівпокладено надержавнувиконавчу службу, Яка входити досистемиМіністерстваюстиції України, й посленабраннячинності Законом України «Продержавнувиконавчу службу» від 24березня 1998 року №202/98-ВР,реформована зсудовихвиконавців до служби державноговиконання всистеміорганіввиконавчої влади.

>Завданням державноївиконавчоїслужбиєсвоєчасне,повне йнеупередженепримусовевиконаннярішень,передбачених Законом України «Продержавнувиконавчу службу»,адженевиконаннябудь-якогорішенняпідриває авторитеторганівзаконодавчої,виконавчої йсудової влади, щоускладнюєвиконання нимиповноважень,встановленихКонституцією й законами України.

Звведенням удію із 1 июля 1999 року Закону України «Провиконавчепровадження» від 21 апреля 1999 року №606-XIVдержавнійвиконавчійслужбінадаютьсяширокіпроцесуальніповноваження.Цей законвизначаєумови й порядоквиконаннярішеньсудів йіншихорганів (>посадовихосіб), щовідповідно до законупідлягаютьпримусовомувиконанню вразіневиконання їхнього вдобровільному порядку.

Таким чином,викладеневищезумовлюактуальністьдослідженнякурсової роботи.

>Об’єктомдослідження >курсової роботиєчиннецивільно-процесуальне тагосподарсько-процесуальнезаконодавство України.

Предметдослідження –процесуальні запитання,пов’язані ізвиконаннямрішень угосподарськихсправах.

>Методологічну йметодичну основудослідження >становлятьсучаснітеоріїгосподарськогопроцесу.Означеніпроблемивідображено упублікаціях Грек Бориса, КостенкоЛесі, Довженка З., ПащенкаО.О. й рядуіншихавторів.

>Дослідженняздійснене наоснові системногопідходу ізвикористанням таких >методів: структурногоаналізу, методупрогнозування,порівняльного.

Длярозв’язуванняпоставленихзавданьвикористанотакі >методинауковогодослідження:теоретичнийаналізнауковихлітературнихджерел, синтез,узагальнення,порівняння,абстрагування,конкретизація,моделювання,спостереження.

>Метоюкурсової роботиєдослідженняпроцесуальнихпитань,пов’язаних ізвиконаннямрішень угосподарськихсправах.

>Метою роботизумовленевиконання такихзавдань:

>визначититеоретичні засадидослідженнявиконаннярішень угосподарськихсправах;

>охарактеризуватиособливостізвернення судновогорішення допримусовоговиконання;

>дослідитиповноваженняорганів державноївиконавчоїслужби та суду,пов’язані ізвиконавчимпровадженням попримусовомувиконаннюрішень.


1.Загальніумовивиконаннясудовихрішень

 

>Метоюгосподарськогопроцесуєвстановленнявзаємовідносинсторін,винесення йвиконання законного таобґрунтованогорішення ізгосподарського спору. Томугосподарськепроцесуальнепровадженняохоплює усі запитання,пов’язані як ізрозглядом,вирішеннямгосподарськихспорів, то й ізвиконаннямрішеньгосподарського суду.

>Вступивши взаконну силу,рішеннягосподарського судунабуваютьякостіобов’язковості й «>виконавчості»,внаслідок чогосторонизобов’язанідіяти згідно ізприписомрішення.

>Виконаннярішеннягосподарського судуєзавершальною йважливоюстадієюгосподарськогопроцесу.

>Реальний захиствідновленняпорушенихсуб’єктивних правюридичної особини,громадянина-підприємцяможуть бутизабезпеченілише тоді, колиборжникдобровільнопідкоряєтьсярішеннюгосподарського суду чи якщопримушений до цогокомпетентними органами, коли якщовиконанерішеннягосподарського суду.Кожнерішеннягосподарського суду винне бутивиконане увстановленомузаконодавством порядку,тобтореалізоване длядосягненнятієї мети, про якоїдбалазацікавлена організація, колизверталася догосподарського суду. Уіншомувипадкузвернення до цого органувиявилося бнепотрібнимивитратамикоштів, сил, годинисторін йгосподарського суду,оскільки захист правє не щоінше, як йогореальне, в необходимихвипадках —примусовездійснення. Тому у межахгосподарськогопроцесурегулюються йздійснюються не лишеправовідносини порозгляду івирішеннюгосподарськихсправ, але й і повиконаннюприйнятихрішень.

>Примусовевиконаннясудовихрішеньзабезпечує їхністалість,гарантуєздійсненнясправ,визнанихрішеннямгосподарського суду, йвиконанняпідтверджених нимобов’язків.Виконавчепровадження —цестадіягосподарськогопроцесу, вякомуспеціальніоргани державипровадятьпримусовездійсненнясправсуб’єктівгосподарювання, котріпідтвердженірішеннямгосподарського суду.

якстадіягосподарськогопроцесувиконаннясудовихрішеньздійснюється впроцесуальнійформі, та порядокдіяльностіорганіввиконаннязаздалегідьприписаний законом.Зацікавленим особамзабезпеченаможливістьбрати доля ввиконавчомупровадженні, при цьомуїм наданііпевніпроцесуальні права.

>Чітке йсвоєчасневиконання всіхрішеньгосподарського судуробить діяльність йогоорганівефективною.Саме томупровадження повиконаннюсудовихрішеньмаєважливезначення й засвоєюсуттюєзаключноюстадієюгосподарськогопроцесу ізконкретної справ.

>Рішення,ухвали,постановигосподарського суду, що набрализаконноїсили,єобов’язковими навсій територїУкраїни.[1]

>Виконаннярішеннягосподарського судупровадиться напідставівиданого ним наказу,якийєвиконавчим документом.Пред’явленням наказу довиконанняпорушуєтьсявиконавчепровадження.

>Провадження повиконаннюрішеньбудь-якогоюрисдикційного органумаєважливезначення вмеханізмізахисту прав.Помилки, котрідопущені на цьомузаключномуетапізахисту права,можутьзвестинанівецьпопередню діяльністьправоохоронного органу йпризвести дозворотнього результату —порушеннясуб’єктивних правсторін, котрісперечаються. Томупримусовездійсненняпорушеного чиоспорюваного правазнаходиться под контролем суду,одночасноєзаключноюстадієюпровадження вюрисдикційномуоргані.

>Виконаннярішеннягосподарськихсудіврегламентуються нормами господарськогопроцесуального кодексу України (ст. 115—122), Законом України “Провиконавчепровадження”,Інструкцією пропроведеннявиконавчихдій таіншиминормативно-правовими актами.

>Необхідновідрізнятипримусовевиконаннярішеннягосподарського судувідносноборжника відстадіївиконавчогопровадження, Якаскладається із низькіпроцесуальнихдій,зокремавидачі наказу,якийможе й не бути подано довиконання узв’язку іздобровільнимвиконаннямрішення;видачідубліката наказу,якщоостаннійвтрачено;відстрочки,розстрочки,зміни одного способу та порядкувиконанняіншим, поворотувиконаннярішення таінше.Названі діїпов’язані ізвиконаннямрішеннянезалежно від того,яким чином воно тавиконується —добровільно чипримусово.

>Вказані діїмають одну мітку —реальне забезпеченнязахисту дійснопорушеного чиоспорюваного права.Вонистановлятьсамостійну йзаключнустадіюгосподарськогопроцесу.Норми, котрірегулюютьпровадження вгосподарськомусуді,становлятьсамостійнийінститутгосподарськогопроцесуальногозаконодавства.

2. Наказгосподарського суду

>Виконаннярішеннягосподарського судуздійснюється, як правило, заучастюсторони, накористьякої воно тавинесено.Накази простягненнягрошових торб разом зрішеннямвидаютьсястягувачеві чинадсилаютьсяйомурекомендованим чицінним листом.Накази простягненнягрошових торб до бюджетунадсилаються чивидаютьсягосподарським судоммісцевим органамподатковоїслужби длявиконання увстановленому порядку черезустанови банку.Рештанаказіввиконуєтьсядержавнимивиконавцями.Якщосудоверішенняприйнято накористьдекількохпозивачів, чипротидекількохвідповідачів, чиякщовиконання винне бути проведено врізнихмісцях,видаютьсянакази ззазначеннямтієїчастини судновогорішення, Якапідлягаєвиконанню заданим наказом (ст. 116 ЦПК України).

>Згіднозі ст. 117 ЦПК України унаказігосподарського судумає бутизазначено:

>найменуваннягосподарського суду, номер справ, датаприйняттярішення,

датавидачі наказу та рядків його дії;

>резолютивначастинарішення;

>найменуваннястягувача йборжника, їхньогоадреси,номерирахунків у банках.

>Виконавчий документ виненсуворовідповідативимогам ст.19 Закону України «Провиконавчепровадження». Так,відповідно дозазначеноїнорми з статтею, увиконавчомудокументіповинні бутизазначені:

>назва документа, датавидачі танайменування органу,посадової особини, що бачили документ;

дата й номеррішення,яким баченовиконавчий документ;

>найменування (дляюридичнихосіб) чиім'я (>прізвище,ім'я та по-батькові за йогонаявності дляфізичнихосіб)стягувача йборжника, їхньогомісцезнаходження (дляюридичнихосіб) чимісцепроживання (дляфізичнихосіб),ідентифікаційний кодсуб'єктагосподарськоїдіяльностістягувача таборжника за йогонаявності (дляюридичнихосіб),індивідуальнийідентифікаційний номерстягувача таборжника за йогонаявності (дляфізичнихосіб -платниківподатків), атакожіншівідомості,якщо смердотівідомі суду чиіншому органу, щовидаввиконавчий документ, котріідентифікуютьстягувача таборжника чиможутьсприятипримусовомувиконанню,такі як дата ймісценародженняборжника та йогомісце роботи (дляфізичнихосіб),місцезнаходженнямайнаборжника тощо;

>резолютивначастинарішення;

датанабраннячинностірішенням;

рядківпред'явленнявиконавчого документа довиконання.

>Виконавчий документмає бутипідписанийуповноваженоюпосадовоюособою йскріпленийпечаткою. Закономможуть бутивстановленітакожіншідодатковівимоги довиконавчихдокументів.

>Якщорішеннямгосподарського судувстановлюєтьсявідстрочка чирозстрочкавиконання, внаказізазначається, ізякого годинипочинаєтьсяперебіг рядок його дії.

>Виданийстягувачеві наказможе бутипред’явлено довиконання непізнішетрьох років із дняприйняттярішення,ухвали,постанови чизакінчення рядок,встановленого уразівідстрочкивиконання судновогорішення чи послевинесенняухвали пропоновленняпропущеного рядок дляпред’явлення наказу довиконання. Уцей рядків незараховується годину, наякийвиконання судновогорішення було бзупинено (ст. 118 ЦПК).

>Господарський судможевидатидублікат наказу (ст. 120 ЦПК) уразі йоговтрати,якщостягувачзвернувся ззаявою поце дозакінчення рядок,встановленого дляпред’явлення наказу довиконання. До заяви провидачудубліката наказумають бутидоданідовідкаустанови банку, державноговиконавця чи органузв’язку про втрачу наказу; привтраті наказустягувачем;довідкастягувача,підписанакерівником чи заступникомкерівника таголовним (старшим) бухгалтером підприємства,організації, що наказвтрачено й довиконання непред’явлено. Провидачудубліката наказувиноситьсяухвала.

>Досить часто державномувиконавцю доводитисявиноситипостанову провідмову вприйнятті допровадженнявиконавчого документа тавідмову увідкриттівиконавчогопровадження упримусовомувиконанні.

>Нажаль,досить частопідставою длявідмови увідкриттівиконавчогопровадженнястаєелементарненехтуваннястороноювиконавчогопровадження (>зазвичай –стягувачем)вимогдіючогозаконодавства.Сторониреалізують права таобов’язки увиконавчомупровадженнісамостійно чи черезпредставників.[2] У цьомувипадку,повноваженняпредставниківмають бутипідтвердженідовіреністю.Досить частостягувачінадсилаютьлишекопіїдовіреностейпредставників, котрі незасвідченіналежним чином.Непоодиноківипадки, коли державномувиконавцюнадсилаютьналежним чиномзасвідченідовіреності, незазначено правопредставникапредставляти права тазаконніінтересистягувачасаме впроцесівиконавчогопровадження.Враховуючи п.7 ст. 26 Закону «Провиконавчепровадження»,державнийвиконавець за такихобставинвідмовляє увідкриттівиконавчогопровадження.

>Згідно із ст.18 Закону України «Провиконавчепровадження»,державнийвиконавецьвідкриваєвиконавчепровадження напідставівиконавчого документа.Іноді сторонавиконавчогопровадження –стягувачнадає державномувиконавцюлишексерокопіювиконавчого аркуша (наказу),навітьзасвідчену увстановленому порядку. Алі, за такихобставиндержавнийвиконавецьвідмовляє увідкриттівиконавчогопровадження згідно із п.6 ч.1 ст.26 Закону «Провиконавчепровадження», але впідставі «>невідповідностівиконавчого документавимогам,передбаченим ст.19 Закону «Провиконавчепровадження» тароз’яснюєстягувачустягувачу декларація прозвернення до суду чиіншого органу (>посадової особини), котрі бачиливиконавчий документ, проприведеннявиконавчого документа увідповідність звимогами з статтею 19 Закону.

>Щеоднієюпідставоювідмови увідкриттівиконавчогопровадженняєвідсутність увиконавчомудокументізазначення рядок йогопред’явлення довиконання. Так,відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України, «>Строкомєпевнийперіод учасі,зіспливомякогопов’язанадія чиподія, Якамаєюридичнезначення».Тож,якщо увиконавчомудокументівідсутній рядківпред’явлення довиконання,керуючись п.6 ч.1 ст.26 Закону «Провиконавчепровадження»,державнийвиконавецьвиноситьпостанову провідмову увідкриттівиконавчогопровадження .

>Непоодиноківипадкиухвалення судновогорішенняпротикількохвідповідачів,отжевидання судомкількохвиконавчихлистів. Укожномувиконавчомудокументі винне бути точнозазначено якоїчастину судновогорішеннятребавиконати закожнимвиконавчимпровадженням. [>3]Державномувиконавцюнадсилають навиконаннявиконавчідокументи беззазначення, якоїчастину судновогорішеннятребавиконативідносно шкірногоборжника. За такихобставин, згідно із п. 7 ст. 26 Закону України «Провиконавчепровадження»,державнийвиконавецьзобов’язанийвідмовити уприйнятті допровадженнявиконавчого документа та увідкриттівиконавчогопровадження упримусовомувиконанні.

>Зустрічаютьсятакіпорушеннявимог ст.19 Закону України «Провиконавчепровадження», як незазначення увиконавчомудокументімісцезнаходження (дляюридичнихосіб) чимісцепроживання (дляфізичнихосіб)стягувача таборжника, рядківпред’явлення длявиконаннявиконавчого документа, датанабраннячинностірішенням.Виконавчий документмає бутипідписаний тапосвідченийпечаткою.Коженсотийвиконавчий документ невідповідаєданимвимогам –відсутня печатка суду,підписуповноваженої особини (судье). Увиконавчомудокументііноді незазначають датувидачі, щопризводить довідмови вприйняттівиконавчогопровадження.Іноді увиконавчомудокументі невизначенорозмірсуми, Якапідлягаєвиплаті, щотакожвиключаєздійсненнявиконавчогопровадження.

На мою думку,обов’язковиммає бутизазначення судом увиконавчомудокументі кодуЄДРПОУ (дляюридичнихосіб) чиідентифікаційного коду (дляфізичнихосіб –суб’єктівпідприємницькоїдіяльності)якийнадає державномувиконавцевіідентифікуватиборжникасередбагатьохіншихсуб’єктівгосподарювання.

3.Учасникивиконавчогопровадження

>Згідно з Законом України “Провиконавчепровадження”примусовевиконаннярішень в Україніпокладається наДержавнувиконавчу службу, Яка входити досистемиорганівМіністерстваюстиції України.Відповідно в Україну “Продержавнувиконавчу службу”примусовевиконаннярішеньздійснюютьдержавнівиконавцірайонних,міських (міст обласногозначення),районних умістахвідділів державноївиконавчоїслужби таіншіоргани,організації йпосадові особини, котріздійснюютьвиконавчі дії увипадках,передбачених Законом “Провиконавчепровадження”.

Увиконавчомупровадженніберуть долядержавні таіншіоргани іпосадові особини, докомпетенції які входитипримусовевиконаннярішеньгосподарського суду, йсторони (>стягувач йборжник).

>Учасникамивиконавчогопровадженняєдержавнийвиконавець,сторони,представникисторін,експерти,спеціалісти,перекладачі,суб'єктиоціночноїдіяльності -суб'єктигосподарювання.

Дляпроведеннявиконавчихдійдержавнимвиконавцем у необходимихвипадкахзалучаютьсяпоняті, атакожпрацівникиорганіввнутрішніхсправ,представникиорганівопіки йпіклування,іншихорганів йустанов.[4]

>Умови й порядоквиконаннярішеньсудів таіншихорганів (>посадовихосіб), щовідповідно до законупідлягаютьпримусовомувиконанню уразіневиконання їхнього удобровільному порядку,визначає Закон України "Провиконавчепровадження".

>Поняттясторінвиконавчогопровадженнявизначеностаттею 11вказаного закону, асаме - сторонами увиконавчомупровадженнієстягувач йборжник.

>Стягувач таборжник –фізичні чиюридичні особини,стосовно які згідно ізвиконавчим документоммає бутивідповідноздійснено захист (>поновлення)порушеного законного права чиінтересу та забезпеченнявиконанняпокладеногорішеннямуповноваженого органуобов’язків (скоєнняпевнихдій чиутримання від їхнього скоєння).

>Стягувач –це особа, Яка занаявностіналежноговиконавчого документа,виданого наїїкористь чи вїїінтересах,звернулась до державноговиконавця ззаявою зазахистомсвоїх прав чиохоронюваних закономінтересів.

>Боржникомє особа, Яказобов’язанавідповідати завиконавчим документомвнаслідок заявистягувача, вінших,визначених законом,випадках шляхом скоєнняпевнихдій (>передатимайно,виконатиіншіобов’язки,передбаченірішенням) чиутримання від їхнього скоєння.

Кожна зсторінмаєматеріально-правову чиіншузаінтересованість увиконанніпевногорішення йбере доля впроцесі від свогоімені.

Наборжникапоширюєтьсяматеріально-правовадіявиконавчого документащодосплативиконавчогозбору такомпенсаціївитрат наздійсненнявиконавчихдій.

>Передбаченоможливістьучасті увиконавчомупровадженнікількохстягувачів чиборжників.

>Стаття 57Конституції Україникожномугарантує право знаті свої права йобов’язки.

яквідомо,усізаконодавчіактиповинніосновуватись за принципами,закріплених в ОсновномуЗаконі України –Конституції.

Навиконання цого принципузаконодавець задопомогою з статтею 7 Закону України "Провиконавчепровадження"визначаєгарантії правгромадян йюридичнихосіб увиконавчомупровадженні, котрі,перш на,виражаються у бодержавнийвиконавецьзобов’язанийвикористовувати наданіійому права уточнійвідповідності з законом й всвоїйдіяльностіпорушення прав тазаконнихінтересівгромадян йюридичнихосіб. [5]

>Сторонивиконавчогопровадженнямають право:

>брати доля ввиконавчомупровадженнісамостійно чиможедоручити доля ввиконавчомупровадженні одному зспівучасників;

>реалізовувати свої права йобов’язки увиконавчомупровадженнісамостійно чи черезпредставників.Особиста доля громадянина увиконавчомупровадженні непозбавляє його права матірпредставника, завиняткомвипадку, колиборжникзобов’язаний згідно ізрішеннямвчинитипевні діїособисто;

>знайомитися ізматеріаламивиконавчогопровадження,робити із нихвиписки,зніматикопії,подаватидодатковіматеріали,заявлятиклопотання,брати доля впровадженнівиконавчихдій,даватиусні йписьмовіпояснення впроцесівиконавчихдій,висловлювати свої доводь,міркування із всіхпитань, щовиникають уходівиконавчогопровадження, у томучислі припроведенніекспертизи,заперечуватипротиклопотань,доводів таміркуваньіншихучасниківвиконавчогопровадження,заявлятивідводи увипадках,передбаченихцим Законом,оскаржувати дії (>бездіяльність) державноговиконавця ізпитаньвиконавчогопровадження такористуватисяіншими правами,наданимицим Законом;

>укластимирову угоду прозакінченнявиконавчогопровадження, котра затверджується судом,оспорюватиналежністьмайна й йогооцінку,подаватиписьмовізапереченняпротирозрахунку державноговиконавцящодорозподілукоштівміжстягувачами;

>оцінитиобов’язковістьвідкритоговиконавчогопровадження;

>Стягувачмає право податі заяву провидачудублікатавиконавчого документа, пропоновлення рядокпред’явленнявиконавчого документа довиконання, провідмову відстягнення й Поверненнявиконавчого документа.

Завиконавчим документом простягненнякоштів запогодженням зстягувачемборжникможепередатистягувачу врахунокповного чичастковогопогашенняборгувласнемайно.

>Обов’язкисторінвиконавчогопровадження:

>сумліннокористуватисяусіманаданимиїм правами ізметою забезпеченняповного йсвоєчасного скоєннявиконавчихдій;

>письмовоповідомляти державноговиконавця провиникненняобставин, щозумовлюютьобов’язковезупиненнявиконавчогопровадження,встановленнявідстрочки чирозстрочкивиконання,зміну способу й порядкувиконаннярішення,змінумісцяпроживання чимісцезнаходження, аборжник —фізична особа — прозмінумісця роботи;

>Боржникзобов’язаний у рядків,встановленийдержавнимвиконавцем,надатидостовірнівідомості про своїдоходи тамайно, у томучислі промайно,якимвінволодієспільно ізіншими особами,рахунки вбанківських тафінансовихустановах,своєчасноз’явитися завикликом державноговиконавця,письмовоповідомити державноговиконавця промайно, щоперебуває взаставі чи уіншихосіб, атакож прокошти тамайно,належніборжникові відіншихосіб.

Уразіневиконанняучасникамивиконавчогопровадженнязаконнихвимог державноговиконавця перед тимможе бутизастосованеадміністративнестягнення увигляді штрафу,передбаченестаттею 88 Закону України "Провиконавчепровадження".

 

4. Характеристикавиконавчогопровадження

>Підставою длявідкриттявиконавчогопровадження повиконанню судновогорішенняєпред’явлений довідповідного відділення державноївиконавчоїслужбивиконавчий документ разом ззаявоюстягувача провідкриттявиконавчогопровадження.

При цьомустягувачунеобхідновирішити запитаннящодомісцявиконання судновогорішення.

>Відповідно дочастини 1 ст. 20 Закону України "Провиконавчепровадження"виконавчі діїпровадятьсядержавнимвиконавцем замісцемпроживання, роботиборжника чи замісцезнаходженням йогомайна.Якщоборжникєюридичноюособою, товиконанняпровадиться замісцезнаходженням йогопостійнодіючого органу чимайна. Правовиборумісцявиконанняміжкількомавідділами державноївиконавчоїслужби, котріможутьвчинятивиконавчі дії повиконаннюрішення на територї, на якоїпоширюються їхніфункції,належитьстягувачу.

Таким чином, яквбачається ззазначеної з статтею Закону України "Провиконавчепровадження", правовиборумісцявиконанняналежитьстягувачу вмежахвимог ст. 20 цого Закону.

Уразі,якщо незакінчився рядківпред’явленнявиконавчого документа довиконання (длярішеньмісцевих тагосподарськихсудівцей рядківскладає 3 рокта), йцей документвідповідаєвимогам,передбаченим ст. 19 Закону України "Провиконавчепровадження",державнийвиконавецьєзобов’язаним у3-денний рядків з днянадходження доньоговиконавчого документавинестипостанову провідкриттявиконавчогопровадження.Копіїпостанови непізнішенаступного днянадсилаються сторонамвиконавчогопровадження,тобто,стягувачу таборжнику, атакож до суду, щовинісрішення, заяким було б баченовиконавчий документ.

Уцій жпостановідержавнийвиконавецьвстановлює рядків длядобровільноговиконаннярішення,який неможеперевищувати семиднів, ащодорішень пропримусовевиселення –п’ятнадцятиднів, тапопереджаєборжника пропримусовевиконаннярішення послезакінченнявстановленого рядокзістягненням зньоговиконавчогозбору йвитрат,пов’язаних зпровадженнямвиконавчихдій,передбачених Законом України "Провиконавчепровадження".

>Необхіднозазначити, щоЦивільнимпроцесуальним кодексом України йГосподарськимпроцесуальним кодексом Українипередбачаєтьсяможливість забезпечення покличу шляхомнакладенняарешту намайновідповідача. Законом України "Провиконавчепровадження"такожпередбачаються заходь, котріможуть забезпечити подалівиконання судновогорішення.

Так,відповідно до запланованих 4 ст. 24указаного Закону привідкриттівиконавчогопровадження зазаявоюстягувача зметою забезпеченнявиконаннярішення помайновихстягненняхдержавнийвиконавецьпостановою провідкриттявиконавчогопровадженнямає правонакластиарешт намайноборжника (>окрімкоштів) таоголоситизаборону на йоговідчуження.Одночасно звинесеннямтакоїпостановидержавнийвиконавецьможе провестиопис йарештмайнаборжника.

Удіяльностідержавнихвиконавцівможевиникати потреба вроз’ясненнірезолютивноїчастини того чиіншогорішення,викладеної увиконавчомудокументі. Такихвипадках згідно зчастиною 1 ст. 28 Закону України "Провиконавчепровадження" державномувиконавцевінадається правозвернутися до суду чиіншого органу,якийвидаввиконавчий документ, ззаявою пророз’ясненнявідповідногорішення чизмістувиконавчого документа,якщорезолютивначастинаданогорішеннявикладається удокументінезрозуміло.

Ос-кільки від правильногорозуміннядержавнимвиконавцемзмістурішення, щопідлягаєвиконанню,залежатьзміст й характервиконавчихдій,потрібних длявиконаннярішення,усвідомлення нимзмістурішенняєнеобхідноюпередумовоюздійсненнявиконавчогопровадження.

>Необхіднозазначити, що Закон України "Провиконавчепровадження"надаєможливістьборжникудобровільновиконатирішення.

>Відповідно дочастинидругої ст. 24 зазначеного Закону впостанові провідкриттявиконавчогопровадженнядержавнийвиконавецьвстановлює рядків длядобровільноговиконаннярішення,який неможеперевищувати семиднів, ащодорішень пропримусовевиселення –п’ятнадцятиднів, тапопереджаєборжника пропримусовевиконаннярішення послезакінченнявстановленого рядокзістягненням зньоговиконавчогозбору йвитрат,пов’язаних зпровадженнямвиконавчихдій,передбаченихцим Законом.

Уразі,якщо увстановлений рядків длядобровільноговиконаннярішення воно та будевиконаноборжником,державнийвиконавецьневідкладнорозпочинає йогопримусовевиконання.

>Згіднозі ст. 4 Закону України "Провиконавчепровадження", заходамипримусовоговиконаннярішеньє:

>зверненнястягнення намайноборжника;

>зверненнястягнення назаробітну плату (>заробіток),доходи,пенсію,стипендіюборжника;

>вилучення уборжника й передачастягувачевіпевнихпредметів,зазначених урішенні;

>інші заходь,передбаченірішенням.

Однак,визначені заходьпримусовоговиконаннярішень неєвичерпними.Нимиможуть бутитакожінші заходь узалежності відзастосованих урішеннізаходівзахистуцивільних прав,передбаченихЦивільним кодексом України,іншими законами України.Ці заходьсвідчать, щооб’єктомстягнення в основномувиступаємайноборжника (до тогочислі, зарішенняминемайнового характеру).

>Процесуальний порядокзастосуванняпримусовихзаходівзверненнястягнення намайноборжника, назаробітну плату (>заробіток,доходи,пенсію,стипендію), порядоквилучення уборжника й передачастягувачевіпевнихпредметів,зазначених урішенні,застосуванняіншихзаходів,передбаченихрішенням, заякимборжникзобов’язуєтьсяособистовиконатипевні дії, щоєврегульованими Законом України "Провиконавчепровадження" (пропоновлення нароботі, провідібраннядитини,виселення йвселення,примусовийобмін тощо), чиутриматися від їхні скоєння.

Порядокзастосування шкірного заходженнюпримусовоговиконаннярішеннямаєспецифічніриси, котрімаютьвраховуватисьдержавнимвиконавцем упроцесівиконавчогопровадження.

>Стягнення завиконавчими документами, упершучергу,звертається накоштиборжника у гривнях таіноземнійвалюті,інші ціності, у томучислі,кошти нарахунках та вклади вустановахбанків таіншихкредитнихорганізаціях, нарахунки уціннихпаперах чидепозитаріяхціннихпаперів.

Уразівідсутності уборжникакоштів тацінностей,достатніх длязадоволеннявимогстягувача,стягненнязвертається наналежнеборжниковііншемайно, завиняткоммайна, на яку згідно з законом неможе бутинакладеностягнення.Боржникмає правовказати тихвидимайна чипредмети, на котрінеобхіднозвернутистягнення упершучергу.Остаточночерговістьстягнення накошти таіншемайноборжникавизначаєтьсядержавнимвиконавцем.

>Стягнення намайноборжниказвертається урозмірах йобсягах, необходимих длявиконання завиконавчим документом ізурахуваннямвитрат навиконання. Увипадках, колиборжникволодіє майномспільно ізіншими особами,стягненнязвертається на йогочастку, щовизначається судом заподанням державноговиконавця.

Порядокзверненнястягнення намайнопотребуєуточнення йправовоїрегламентаціїдій державноговиконавця, атакож всіхосіб, котріберуть доля ввиконавчомупровадженні. Асаме:першою йнеобхідноюстадієювиконавчогопровадженняєвстановленнямісцезнаходженнянаявногоборжникумайна,котрезалежить відпевноїінформації, котрамаєсприятиздійсненнюдержавнимвиконавцем йогоповноважень.

>Державнийвиконавецьмає правоофіційнозвернутися до всіхорганів,організацій,посадовихосіб,громадян йюридичнихосіб на територї України, котрі увстановлений ним рядківповиннінадатийомубезкоштовнодокументи чи їхнікопії,необхідні дляздійснення йогоповноважень, щотакожможуть бутивикористані длярозшукумайна. Длявпровадження цогоположеннядержавнийвиконавецьзвертається заінформацією пронаявність уборжникамайна чимайнових прав до такихорганізацій як:

>податковіадміністрації (замісцемпроживанняборжника);

>державнінотаріальніконтори таприватнінотаріуси;

бюротехнічноїінвентаризації;

>органівДАІ, щореєструютьтранспортнізасоби;

>підприємство, де працюєборжник;

>органивиконавчої влади та місцевого самоврядування тощо.

>Черговістьзверненнястягнення намайно,передбачена Законом,маєзадовольнятиосновним принципамвиконавчогопровадження –найшвидшому таповномувиконанню. Наце іспрямовуєтьсяпершачергамайна, щопідлягаєстягненню.Причому,єможливість говорити пропевний порядокстягнення і усамійпершійчерзі, асаме:коштиборжника у гривнях,лишепотім –кошти віноземнійвалюті, котрі будутьвилучені приопису;аналогічний порядокмаєзастосовуватисящодокоштів нарахунках та вкладиборжника вустановахбанків таіншихкредитнихорганізаціях, йлишепотімчерга досягатиціннихпаперів.

>Під годинупроведенняописуборжникмає правозазначити тихвидимайна чипредмети, на котріслідзвернутистягнення упершучергу.Державнийвиконавецьєзобов’язанимзадовольнитивимогиборжника,якщо смердоті непорушуютьінтересівстягувача й неускладнюютьвиконаннярішення.

Правоборжника навизначенняпершочерговостізверненнястягнення напредмети (>видимайна) под годинупроведенняописувключаєтакожможливістьзапропонувативласнупозиціющодомайна. Однак такапропозиціящодо конкретногомайна неєобов’язковою для державноговиконавця. Цеположеннявиходить з того, щоусі діїщодовиконаннязобов’язаньборжникмігздійснити удобровільному порядку,однак невчинив. Томудержавнийвиконавецьможе не лише непогодитись зпропозицієюборжника, але й івизначитиконкретнемайно, якупідлягаєстягненню, ізурахуванням перспектив йогонаступноїякнайскорішоїреалізації.

>Складовіелементиарештумайна, котрівизначаються уЗаконі України "Провиконавчепровадження" якопис;оголошеннязаборонирозпоряджатися майном;обмеження управікористування ним чи йоговилучення уборжника та передача назберіганняіншим особам,єсукупністюдій, щомають бутичіткорегламентовані та матірпевніпідстави длязастосування. [6]

>Проведенняописузадлявиконаннярішеннямайнового характерумає наметізверненнястягнення намайноборжника удостатньомуобсязі длязадоволеннявимогстягувача. Отже, у цьомувипадку державномувиконавцюнеобхідновживатизаходів длянайшвидшого таповногопроведеннявиконання, томуописмайна для цогомає бутипевним чиноморганізований.

>Підставаминакладенняарешту намайноборжникає:

забезпеченнязбереженнямайнаборжника, щопідлягаєнаступнійпередачістягувачу чиреалізації;

>виконаннярішення проконфіскаціюмайнаборжника;

>виконанняухвали суду пронакладенняарешту намайно, щоналежитьвідповідачу.

>Загальнийпроцесуальний порядокпроведенняопису тавимоги до актаописурегламентуютьсяІнструкцією пропроведеннявиконавчихдій, при цьому сам процеспроведенняописувідтворюється вактіопису.

>Якщодержавнийвиконавець встановившизберігачевіобмеження правакористуватися майном, тоцетакожвказується вактіопису йарештумайна ззазначенням виду,обсягів й рядокобмеження.

Припотребіодночасно ізарештоммайна вактімають бутипереліченіпредмети, котрізалишаютьсяборжнику, ззазначенням їхньоговартості, як шкірного, то йзагальноїкількості, атакож винне бути названоіншемайно, у томучислі, ті, якуокремоперебуває успільнійвласностіборжника таіншихосіб, й на яку не було бнакладеноарешт.

Актопису іарештумайнапідписуєтьсядержавнимвиконавцем,понятими,зберігачеммайна,боржником тастягувачем,іншими особами, котрі булиприсутніми принакладенніарешту намайно. Уразівідмови відпідписусторін чиіншихосіб, що булиприсутніми привиконанні, процеробитьсявідмітка вакті,якийскладається у двохпримірниках. першийзалишається у державноговиконавця, адругийвидаєтьсяборжнику подрозписку напершомупримірнику, щозалишається у державноговиконавця.

>Елементиарешту (>оголошеннязаборонирозпоряджатися майном,обмеження управікористування ним)застосовуються в основному, колимайнозалишається уборжника.Фактично вданомувипадкуборжник чи йогородичіє особами,якимцемайнозалишається назберігання длязменшеннявитрат навиконавчепровадження, аотже,витрат самогоборжника. Реальнотакийзахідможе матірмісце, коли йогоможливообґрунтувати тім, щоборжниксприяє упроведенніопису, не лагодитиопір,визнаєсвійборг тощо. Уіншомувипадкуописанемайнодоцільновилучати уборжника йпередавати його назберіганняіншим особам.Такийзахід якзаборонакористування майномможе й, упевнихвипадках,обов’язковозастосовується припередачімайна назберіганняіншим особам.

>Заборонарозпоряджатися майномєфактичнимобмеженням права йоговласникащодовідчуженняарештованогомайна, якуможе матірпевніособливості узалежності від видумайна. Зметоюзастосування такогозасобуіснуєЄдинийреєстр дляреєстраціїзаборонвідчуженняоб’єктівнерухомогомайна, доякогонотаріусивносятьвідповіднівідомості пронакладенізаборони чиарештимайна.Державнийвиконавець,якийнаклаварешт нанерухомемайно,єзобов’язаним в ж дняскластивідповідний документ йнадіслати його державному чи приватногонотаріусу замісцемзнаходження цогомайна, котрімають статусреєстраторів, длявнесеннявідомостей проарешт доЄдиногореєстру.

Пронакладенняарешту намайно, якупідлягаєреєстрації (>автотранспортнізасоби,моторнічовни, судна тощо),державнийвиконавецьповідомляєвідповідніоргани, котріїїздійснюють.

Перед тім, якпередатиописанемайноборжника нареалізаціюдержавнийвиконавець виненвизначитисящодо йоговартості.

>Згіднозі ст. 57 Закону України "Провиконавчепровадження"оцінкамайнаборжникапровадитьсядержавнимвиконавцем,якщовартістьмайна неперевищує стонеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян, заринковимицінами, щодіють на деньпроведенняоцінки,окрімвипадків, колиоцінкапровадиться зарегульованимицінами, а й уразіоцінкинерухомогомайна,транспортнихзасобів,повітряних,морських тарічкових суден.

>Якщооцінитиокреміпредмети складно чиякщоборжник чистягувачзаперечуєпротипередачіарештованогомайнаборжника нареалізацію заоцінкою,проведеноюдержавнимвиконавцем,останнійзапрошуєсуб’єктаоціночноїдіяльності –суб’єктагосподарювання длявизначеннявартостімайна.Витрати напризначеннясуб’єктаоціночноїдіяльності –суб’єктагосподарюваннянесе сторона, котраоспорюєоцінкумайна,проведенудержавнимвиконавцем.

Дляпроведенняоцінкинерухомогомайна,транспортнихзасобів,повітряних,морських,річкових суден тамайна,вартістьякогоперевищує стонеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян,державнийвиконавецьзалучаєсуб’єктаоціночноїдіяльності –суб’єктагосподарювання,якийздійснює свою діяльністьвідповідно в Україну "Прооцінкумайна,майнових прав тапрофесійнуоціночну діяльність в Україні".

Прооцінкуарештованогомайнадержавнийвиконавецьповідомляєсторони, котрімають правооскаржитиоцінкумайна до суду в10-денний рядків з дняотриманняповідомлення.

>Післяпроведеннянеобхідноїоцінкиарештованемайно, завиняткоммайна,вилученого за законом ізобігу та зазначеного участиніп’ятій ст. 55 Закону України "Провиконавчепровадження" (>цінніпапери,ювелірні таіншіпобутовівироби з золота,срібла,платини йметалівплатиновоїгрупи,дорогоціннихкаменів йперлів, атакож брухт йокремічастини такихвиробів),передається нареалізацію, котраздійснюєтьсяспеціалізованимиорганізаціями, котрізалучаються натендерній (>конкурсній)основі, напідставідоговорівміждержавноювиконавчоюслужбою таспеціалізованимиорганізаціями шляхом його продаж наприлюдних торгах,аукціонах.

>Якщопереданеторговельниморганізаціяммайно не якщо проданопротягом двохмісяців, воно тапідлягаєпереоцінці.Державнийвиконавецьпереоцінюємайно у порядку,визначеномуКабінетом міністрів України. Уразі коли умісячний рядків послепереоцінкимайно не якщо продано,державнийвиконавецьповідомляє процестягувача йпропонуєйомувирішити запитаннящодозалишення за собоюнепроданогомайна.

>Якщостягувач у15-денний рядківписьмово не заявити просвоєбажання облишити за собоюнепроданемайно,арешт змайназнімається, воно таповертаєтьсяборжникові, авиконавчий документ уразівідсутності уборжникаіншогомайна, на якуможе бутизверненостягнення,повертаєтьсястягувачеві безвиконання.

>Якщостягувачвиявивбажання облишити за собоюнепроданемайно, товінзобов’язаний у15-денний рядків з дняповідомлення державноговиконавця провиявленнябажання облишити за собоюнепроданемайно, внести надепозитнийрахунок органу державноївиконавчоїслужбирізницюміжвартістюнепроданогомайна тасумоюкоштів, котріпідлягаютьстягненню на йогокористь,якщовартістьнепроданогомайнаперевищує сумуборгу, котрапідлягаєстягненню

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація