Реферати українською » Государство и право » Виконання наказу або розпорядження в крімінальному праві


Реферат Виконання наказу або розпорядження в крімінальному праві

ПЛАН

 

>Вступ

1.Кримінально–правова характеристикавиконання наказу чирозпорядження

2.Виконання наказу чирозпорядження якобставина, щовиключаєзлочинністьдіяння

3.Виконання явнозлочинного наказу чирозпорядження

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>ВСТУП

>Науковийінтерестеоретиків тапрактиків до проблемкримінального правапроявлявсяпостійно, не ослабнуввін й внашідні.Зростаннязлочинності вдержаві,недосконалістьчинногокримінальногозаконодавства, атакожнеобхідністьудосконаленнясудово-слідчої практики -потребуютьдосконалоговивчення окремихінститутівкримінального права. Одним із такихінститутівєвиконання наказу чирозпорядження якобставини, щовиключаєзлочинністьдіяння.

>Найперше вартозазначити, щоКримінальний кодекс України2001р.покінчив ізрозбіжністю уназвіцихобставин, назвавши їхньогообставинами, щовиключаютьзлочинністьдіяння.Окрім цого,перелікобставин, щовиключаютьзлочинністьдіяннярегламентованихчинним КК України,значнорозширено порівняно із КК України1960р. У новомуКодексізнайшлизакріпленняраніше нерегламентованіобставини, асаме:уявна оборона,фізичний чипсихічний примус,діянняпов’язане ізризиком,виконання наказу чирозпорядження,виконанняспеціального заподіяння ізпопередження чирозкриттязлочинноїдіяльностіорганізованоїгрупи чизлочинноїорганізації.

>Метоюнаписанняцієї роботиєдослідженняобставини, занаявності які дії особини,об’єктивносхожізізлочинними,оцінюються якправомірні, асаме -виконання наказу чирозпорядження якобставини.

Длядосягненняназваної|накликати| мети врефератіпоставленінаступні|основнізадачі:

-визначитиюридичну природунаказів йрозпорядженьвиходячи із їхньогоролі вмеханізмі правовогорегулюваннясуспільних|громадських|відносин,встановитивластивіїмознаки йкритеріїзаконності;

-датикримінально-правову характеристику йвизначеннякримінально-правовомуінститутувиконання наказу чирозпорядження якобставині, щовиключаєзлочинністьдіяння;

-визначитиумовиправомірностіздійсненихвиконавцем наказу чирозпорядженнядій (>бездіяльності), врезультаті|унаслідок,внаслідок| якізаподіюється|спричиняється| школакримінальним|карним| законом, щоохороняється,інтересам;

-показатимісце й рольвиконання наказу чирозпорядження всистемііншихобставин, щовиключаютьзлочинністьдіяння,досліджувати запитаннярозмежуваннясфери їхнізастосування|вживання|;

-проаналізувати станвітчизняного йзарубіжногозаконодавства, щомістить|утримує|кримінально-правові йіншінорми, котрірегламентують діяльністьвійськовослужбовців повиконаннюнаказівкомандирів (>начальників).


1.Кримінально – правова характеристикаінститутувиконання наказу тарозпорядження

 

>Кримінально-правовіпринципирегулюванняспричиненняшкодиунаслідок|внаслідок|виконання наказу булисформульовані вміжнародномукримінальному|карному|праві у зв'язку ізустановою йфункціонуваннямМіжнародноговійськового|воєнного| трибуналу вНюрнберзі,створеногопісля|потім|закінченняДругоїсвітовоївійни.Нацистськівійськові|воєнні|злочинці, будучи такими, щопритягають довідповідальності,посилалися тих, що смердоті були вибачимознаряддямнезаконнихнаказівсвоїхкерівників.Питання про відповідальністьвиконавцівзлочиннихнаказів було б предметомспеціальногорозгляду трибуналу, вСтатуті|уставі|якого сказано: "Тієї факт, щопідсуднийдіяв порозпорядженню уряду чи за наказом начальника, незвільняє|визволяє| його відвідповідальності,але|та|можерозглядатися|розглядуватися| якдовід дляпом'якшенняпокарання|наказання|,якщо Трибуналвизнає, що цоговимагаютьінтересиправосуддя".

Такимшляху|колії,дорозі| йпішлокримінальне|карне|законодавство як низькізарубіжнихкраїн, то йукраїнське.Питання провиконання наказу якобставину, щовиключаєкримінальну|карну| відповідальність,неодноразовообговорювався врадянськійюридичнійлітературі.Ученідійшливисновку|виведення|, щоякщо наказзаконний, а йоговиконанняобов'язково, то відповідальність зазаподіяну|спричинену| шкодувиключається. Увипадках жвиконаннязлочинного наказувідповідальностіпідлягають як начальник, щовидавтакий наказ, то й йоговиконавець. Разом ізтим|в тієї ж годину|висловлювалася думка, згідноякоївиконання наказу неможевизнаватисяобставиною, щовиключаєнебезпекудіянь,оскільки|тому що|спричиненняшкоди при цьому невизнаєтьсясуспільнокорисним, щохарактерне|вдача| дляіншихобставин (>необхідна оборона,затриманнязлочинця). Томупропонувалосяспричиненняшкоди привиконанні наказурозглядати|розглядувати| за правиламикрайньоїнеобхідності чи ізпоглядусуб'єктивноїсторони (>відсутність чинаявністьпровини|вини|щодо|відносно|злочинногохарактеру|вдачі| наказу).

>Подальші|дальші| розробкиданоїпроблеми вдоктринікримінального|карного| права, атакожвивченняматеріалів практики привели довисновку|виведення| пронеобхідністьзаконодавчоговизначення умівправомірностіспричиненняшкоди привиконанні наказу чирозпорядження.

>Спричиненняшкодиправоохоронюваним|інтересам привиконанні наказу (>розпорядження) нетягне|спричиняє|кримінальної|карної|відповідальності,якщо наказє|з'являється,являється|законним,тобтовідданим вустановленому порядкуособі|обличчю,лицю|,зобов'язаній йоговиконати, врамках|у рамках|компетенції,з|із|дотриманнямналежноїформи.Накази (>розпорядження)є|з'являються,являються|законними,якщо смердоті несуперечать|перечать|чиннимнормативним актам йносятьобов'язковийхарактер|вдачу|, щозабезпечуєтьсяможливістю|спроможністю|настання|наступу|юридичноївідповідальності (>дисциплінарної,адміністративної,кримінальної|карної|) увипадках їхніневиконання.

Улітературіпропонувалосявиділитидвігрупикритеріївправомірностіспричиненняшкоди привиконанніобов'язковихнаказів йрозпоряджень. Цекритерії, щовідносяться до наказу чирозпорядження йкритерії, щовідносяться довиконання наказу.

Допершоїгрупипропонуєтьсявіднести: а)обов'язковість наказу (>розпорядження) й б)відсутністьсвідомо незаконного длявиконавцяхарактеру|вдачі| наказу чирозпорядження.

Додругоїгрупи - а)відносність|дій (>бездіяльності)саме довиконання наказу чирозпорядження й б)відсутність вдіях (>бездіяльності)виконавцяознакумисного|навмисного|злочину.

Уюридичнійлітературінеодноразово було бпідкреслено, що необхіднодатизаконо давши чоговизначенняпоняття “наказ”, тім понад, щоцепоняттяприсутнє вбагатьох нормативно-правових актахнашої держави. Це,наприклад,Конституція України, Закон України “Проміліцію”, Закон України “Про службу безпеки України”,ТимчасовістатутиЗбройних Сил України,Кримінальний кодекс України таін.Самепоняття наказу та умів йогоправомірностінадає наукакримінального таадміністративного права, але йпотрібно недоктринальне, азаконодавчевизначення цогопоняття.

Наукакримінального права Українивизначає, що наказ –цеобов’язкова длявиконаннявимога командира (начальника) про скоєння чиневчиненняпідлеглимякоїсь дії послужбі.

>Коментар в Українурозмежовуєпоняття “наказ” та “>розпорядження”. Так, под наказомрозуміютьправовий актуправління,якийвидається наосновічинного задонодавства таактіввищихорганіввідповіднимикерівникамиміністерств,відомств,підприємств,установ,організацій.Розпорядження ж –цеправовий акт,якиймаєвладнийхарак тер йвидається вмежахповноважень,наданихпосадовійособі чи державному органу.

>Радянське кримінальне правовизначало, що наказ,розпорядженняєформоювтіленняволі начальника,формоюуправліннядіяльністюпідлег лихий. Воля начальника, йогонакази тавимогибезумовнообов’язкові дляпідлеглих тапідлягаютьсвоєчасному та точномувиконанню.

>Сьогоднісучасна наукакримінального правависуваєтакіумовизаконності наказу.Він винен бути:

–виданимкомпетентним органом чипосадовоюособою вмежахкомпетенціїцієїпосадової особини чи органу;

–відданим здотриманнямнеобхідноїформи та порядку йоговидання;

–ґрунтуватися назаконі чиіншому нормативномуакті;

–передбачатискоєнняпротиправнихдійвиконавцем.

>Проте|однак|навіть уразі, коли наказ (>розпорядження) буввідданийкомпетентноюособою|обличчям,лицем|з|із|дотриманнямвказаної закономформи, йоговиконання невиключаєвідповідальності,якщоочевидний йогонезаконний чинавітьзлочиннийхарактер|вдача|.

Укримінально-правовійлітературіробиться|чиниться|спробапідвести подознакивиконання наказу чирозпорядженнявиконанняпрофесійних обовязків.Проте|однак| сам жавторивідзначають, що ">умовиправомірностівиконанняпрофесійних обовязків йвиконання наказу чиіншогорозпорядження начальникарізняться.

>Приведені жприклади|зразки| (>хірургрозкриває|розтинає|груднукліткухворого длянадання|виявлення|йомудопомоги,міліціонерзатримуєзлочинця,заподіюючи|спричиняючи| шкоду йогоздоров'ю,військовослужбовецьвбиваєсупротивника|противника| вбойовійоперації,вартовий|часовий|застосовуєзброюпроти|супроти|нападаючого|нападника| напост|піст|)свідчать пронаявність необставин,регламентованих ст. 41 КК|, аіншихобставин, щовиключаютьзлочинністьдіяння, таких, якнеобхідна оборона,затриманнязлочинця,обґрунтованийризик йін.

Провиконання наказу якобставини, щозвільняє|визволяє| відвідповідальності, мовайщла вУкладенні 1845 р.: "...невважалося|шанував|злочиннимдіяння,учинене увиконання закону чи наказу послужбі,даногоналежноювладою вмежахїївідомства,з|із|дотриманнямвстановлених|установлених| тих правил й неприписуючогодіяння явнозлочинного". При цьому, «...>якщовиконаннясвідомо незаконного наказу ужодномувипадку|ні вякомуразі| неможезнищитизлочинностідіяння, то воно таможевикликати|спричинити|поблажливість доти, щохто йоговчинив|вчинило|,оскільки|тому що|такий наказ частоможеблизько|поблизу|стикатися|торкатися|з|із|психічним примусом».Окремо відвиконання наказурозглядався|розглядувався|дозвіл влади наздійсненнязлочинногодіяння. Це запитаннярозв'язувалося|вирішувалося| таким чином:якщодозвіл було б даноособою|обличчям,лицем|, що мала тих право вмежах йогокомпетенції, то відповідальність того,хтоодержав|отримав|дозвілвиключалася.Інакшепосилання|заслання| надозвілзначення немало.

>Статті прозвільнення|визволення| відкримінальної|карної|відповідальності засуспільнонебезпечнедіяння,здійснене увиконання законного наказу,є|наявний| й вКримінальних кодексах|зарубіжнихкраїн.

>Такастаттяє|наявний|,наприклад, в КК| низькікраїн СНР - Казахстану,Білорусії, Узбекистану. У год. 3 ст. 39 КК| Киргизстану,наприклад,міститься|утримується|наступне|слідуюче|уточнюючеположення|становище|: ">Відповідальністьнастає|настає|лише до тоговипадку,якщо|у томувипадку ,якщо,в тому випадку | фактздійсненняїмдіяннямістить|утримує| складіншогозлочину".

>Достатньо|досить|чіткеформулюванняданоїобставиниміститься|утримується| в КК|Франції: "Ненесекримінальної|карної|відповідальностіособа|обличчя,лице|, щовчинила|вчинила|дію за наказомзаконної влади, завиняткомвипадків, коли такадіяє|з'являється,являється| явнонезаконною" (год. 2 ст. 122-4). Уданомувипадкузаконодавецьвстановлює двакритеріїправомірності: 1) особа виннадіяти за наказом законного органу влади,тобто того органу,чиєфункціонуваннявідповідаєвимогам закону, й 2) сам наказ винен бутизаконним,тобтовідповідатичинномузаконодавству.

Так самевирішене|розв'язане|це запитання й в КК|Голландії:

"1.Особа, котраздійснює|скоює,чинить|правопорушення,виконуючиофіційний наказ,відданийкомпетентними владою, непідлягаєкримінальній|карній|відповідальності.

2.Незаконнийофіційний наказ незвільняє|визволяє| відкримінальної|карної|відповідальності,якщотільки|лише|підлеглийсумлінно неприпускав|передбачав|законність цого наказу, йвінвиконав його" (ст. 43).

>Кримінальний|карний| законЛатвіївизнаєвиконаннязлочинного наказу чирозпорядженнявиправданимлише увипадках, коливиконавець неусвідомлювавзлочиннийхарактер|вдача| наказу чирозпорядження, й йогозлочиннийхарактер|вдача| не бувочевидний.З|із| цогоположення|становища|Кримінального|карного| законуЛатвіїробиться|чиниться|виключення|виняток| увипадкахскоєннязлочинівпроти|супроти|людства ймиру|світу|,військових|воєнних|злочинів й геноциду (ст. 34). Прискоєнніцихзлочиніввиконаннязлочинного наказу йрозпорядження ані за які умівправомірним вЛатвії невизнається.

Допідстав, щозвільняють|визволяють| відкримінальної|карному|відповідальності, КК|Іспаніївідносить дії,здійснені увиконання свогоборгу|обов'язку| чи законногоздійснення свого права,професійних чипосадових обовязків (п. 7 ст. 21). Вочевидь, що поддіюданоїнормипідпадає йвиконання наказу.

 

2.Виконання наказу чирозпорядження якобставина, щовиключаєзлочинністьдіяння

>Відповідно до год. 1 ст. 41 ККдія чибездіяльність особини, щозаподіяла шкодуправоохоронюванимінтересам,визнаєтьсяправомірною,якщо вона буввчинена ізметоювиконання законного наказу чирозпорядження.

>Особа, Яка здобулазаконний наказ,зобов'язана йоговиконати. Засвоєююридичноюприродоювиконання законного наказу -цевиконанняособою свогоюридичногообов'язку.Відмова відвиконання такого наказу, йогоневиконання чиненалежневиконанняєправопорушенням, у томучислі -злочином (>наприклад, длявійськовослужбовцяпередбаченакримінальна відповідальність занепокору (ст. 402 КК) таневиконання наказу (ст. 403 КК)).

Таким чином,виконання законного наказу якобставина, щовиключаєзлочинністьдіяння, -цеправомірнезаподіянняшкодиправоохоронюванимінтересам особини,суспільства чи державиособою,зобов'язаноювиконатицей наказ.

>Заподіянняшкодиправоохоронюванимінтересам под годинувиконання наказуможливелише занаявностівідповідноїпідстави.Такоюпідставоювідповідно до год. 1 ст. 41Кримінального кодексу йєзаконний наказ.Цей наказ -необхідна йдостатняпідстававідповідної дії чибездіяльності,якщо у особиниіснувала реальнаможливість йоговиконання.

першийелементпідстави, щоаналізується, -ценаявність законного наказу чирозпорядження.Відомо, щотерміни "наказ" й ">розпорядження"фактичноєсинонімами.Крім того, ужевизнано, щотермін "наказ"єродовимщодоіншихактівуправління (>розпорядження,вказівка тощо).Щодообставини, щовиключаєзлочинністьдіяння, наказ -це актуправління,виданийуповноваженоюслужбовоюособою,якийприписуєпевнійособі (>групіосіб)вчинитидію чибездіяльність,пов'язану ззаподіяннямшкодиоб'єктамкримінально-правовоїохорони.

За своїмзмістом наказ виненвідповідатиповноваженням особини, котра бачила його.Крім того,він виненприписувати скоєннядіянь, що зазовнішніми (>об'єктивними)своїмиознакамзбігаються ізфактичнимиознакамиякогосьзлочину.Інший наказ неє предметом КК.Крім того, наказ не виненсуперечитичинномузаконодавству й неможе бутипов'язаний ізпорушеннямконституційних прав та свободлюдини й громадянина (год. 2 ст. 41 КК).Чиннезаконодавство -це не лишезакони, а іпідзаконніакти. Наказ, що невідповідає закону чицим актам,визнаєтьсянезаконним.Виконання такого наказу,пов'язане іззаподіяннямшкодиоб'єктамкримінально-правовоїохорони, невиключаєкримінальноївідповідальності зазаподіяну шкоду.

>Конституційні права тасвободилюдини й громадянина, що їхнього не виненпорушувати наказ,передбачені врозділі IIКонституції України (з статтею 21-64). Наказ, щопорушуєзазначені права йсвободи,визнаєтьсянезаконним.Йоговиконання, щозаподіює шкодуправоохоронюванимінтересамлюдини й громадянина, невиключаєзлочинностівчиненого.

Ащобвідповідативимогамзаконності, наказ винен бутивиданий уналежному порядку.Цей порядокможепередбачати,наприклад,попереднєузгодженняположень наказу ізпевними органами й особами,видання наказу вписьмовій чиуснійформі,доведення його довиконавця шляхомвикористанняпевнихзасобів зв'язку тощо.

Іншийелемент, щохарактеризуєпідставувиконання законного наказу, -ценаявність у особини,зобов'язаноївиконатитакий наказ,реальноїможливості для цого.Якщо такаможливість буввідсутня,наприклад, черезхворобувиконавця,відсутністьвідповідноїкваліфікації,досвіду тощо, то особа непідлягаєвідповідальності заневиконанняобов'язкового длянього наказу.

>Ознакивиконання наказу, щопередбачені в год. 1 ст. 41 КК,визначають його як актправомірногозаподіянняшкодиправоохоронюванимінтересам.Ціознакихарактеризують:суб'єктвиконання наказу; його мітку;об'єктзаподіянняшкоди; характер дії (>бездіяльності)виконавця наказу.Крім того, вартовиділитищедвіознаки, асаме:своєчасністьвиконання наказу ймежізаподіянняшкоди привиконанні наказу.

>Суб'єктвиконання наказу.Відповідно до ст. 41 такимсуб'єктом виннавизнаватися особа, щозобов'язанавиконатизаконний наказ. Цеможе бути якпідпорядкована послужбі особа (>наприклад,військовослужбовець,працівник числужбовець підприємства,установи чиорганізації), то й особа, Яка хоч й неперебуває увідносинахпідпорядкованості,проте згідно із закономзобов'язанавиконатизвернений донеїзаконний наказ (>наприклад, особа, доякоїзверненезаконнерозпорядженняпредставника влади).

Метавизначена в год. 1 ст. 41 КК йполягає до того, щодія чибездіяльність особини винна бутипідпорядкованаметівиконання законного наказу. Длявизнаннязаподіянняшкодиправомірнимдостатньо,щоб воно та було бпідпорядкованоційметі йзовсім необов'язково,щобця позначкафактично бувдосягнена (>наприклад, особанамагаласязнищитибудівлю навиконання наказу, але йцеїй невдалося).Якщо ж особакеруваласяіншимицілями (>наприклад,заподіянняшкоди длядосягненняособистихцілей), то вонпідлягаєкримінальнійвідповідальності зазаподіяну шкоду назагальнихпідставах.

>Об'єктзаподіянняшкоди -цеправоохоронюваніінтереси особини,суспільства чи держави: життя таздоров'ялюдини,її особіста свобода,власність,недоторканністьжитла,громадська безпека, громадський порядок,природнесередовище,недоторканністькордонів, авторитеторганів державної влади,інтересивнутрішньої безпеки тощо.

Характер дії чибездіяльності особини, Якавиконала наказ,може бути якактивним, то йпасивним, на що прямовказується в год. 1 ст. 41 КК,причомудія чибездіяльність убудь-якомуразі ззовнішньоїфактичноїсторониповинніпідпадати подознакиякогосьдіяння,передбаченого КК (>наприклад,вбивства,заподіяннятілеснихпошкоджень,позбавленняволілюдини,знищення чипошкодженнямайна,зловживанняслужбовимстановищем,перевищення влади тощо).

>Своєчасністьвиконання наказу.Відомо, щооднією ізобов'язковихознакзмісту законного наказуєвказівка одну годину,протягомякоговін винен бутивиконаний. Томузаподіянняшкодиправоохоронюванимінтересам винневизнаватисяправомірним,якщовиконання законного наказу маломісцепротягом години,визначеного в цьомунаказі.

>Межізаподіянняшкоди. Шкода, щозаподіюєтьсяправоохоронюванимінтересам привиконанні наказу, неможе бутибезмежною.Їїмежівизначаютьсязмістомданого наказу.Заподіянняшкодилише вцихмежах йвизнаєтьсяправомірним.

>Перевищення міжзаподіянняшкоди привиконанні законного наказусвідчить про так званьексцесвиконання наказу (>наприклад,заподіяння явнонадмірноїшкоди, ніжцепередбачалося наказом).Якщоексцесмавмісце,наприклад, із боціслужбової особини, то "занаявності всіхіншихознакїї діїнеобхіднорозглядати якперевищення влади числужбовихповноважень.


3.Виконання явнозлочинного наказу чирозпорядження

 

>Відповідно до ст. 27 та год. 5 ст. 55 Основного Закону Україникожен громадянинмає правобудь-якиминезабороненимизасобамизахищативласне життя таздоров’я.Сюди можнавіднестирізноманітніможливості для йогозахисту:інститутнеобхідної оборони,крайньоїнеобхідності,можливістьзвернення доправоохороннихорганів,ЗМІ тощо.Додатковоюгарантієюзахисту життя таздоров’яє принцип,якийзакріплено в ст. 19 Конституції: “>Правовий лад у Україніґрунтується на засідках,відповідно до якініхто неможе бутипримушенийробити ті, що не передбаченезаконодавством”,тобтоцеєможливістьуникнутивимогивиконаннядій, котріможутьзагрожуватижиттю,здоров’ю.Особливоїактуальностіцеположеннянабуває дляосіб,професійна діяльність яківимагаєдотриманнясувороїдисципліни тачіткоговиконаннянаказів тарозпорядженькерівництва. Доданоїкатегорії можнавіднестирядовий таначальницький складорганіввнутрішніхсправ,податковоїміліції,військовослужбовцівСлужби безпеки України,Збройних Сил України таінших військовихформувань.

>Саме тому вКонституції України (ст. 60)закріпленоположення про ті, щоніхто неможе бутизобов’язанийвиконувати явнозлочиннірозпорядження чинакази тавстанов льоно відповідальність як завидання, то йвиконання такихрозпоряджень чинаказів.Данеположеннямаєподвійнезначення.По-перше,цегарантіяналежноговиконання вмежах законів тавласноїкомпетенціїфункцій особами,якимнадано правовидаватитакірозпорядження чинакази тастримувати їхні відзловживанняпосадовимстановищем.По-друге,цеположенняєдодатковоюможливіс тю дляосіб, котріїмпідпорядковані послужбі,уникнутивиконаннязлочин нихрозпоряджень чинаказів, котріможутьзагрожувати як їхньоговласномужиттю таздоров’ю, правам та свобод, то йіншимгромадянам.

>Необхіднопідкреслити, що вюридичнійлітературіможливістьвідмовитися відвиконаннязлочиннихнаказіврозглядається, в основному, лише ізпозиціїнеобхідностізакріплення цогоположення взаконодавстві якінституту, щогарантуєналежневиконаннясвоїхобов’язківзазначенимипосадовими особами тавстановлюєвідповідальність за скоєння неправомірнихдій,користуючисьпосадовимстановищем.

>Злочиннимвизнається наказ, щопередбачає скоєннязлочину. Такимвизнається не лишедіяння,передбачене КК, але й йдіяння, щоєзлочиномвідповідно дозагальнихпринципів права,визнанихцивілізованиминаціями (год. 2 ст. 7Європейськоїконвенції про захист прав таосновних свободлюдини).

Участині 3 ст. 41 ККзазначено, що непідлягаєкримінальнійвідповідальності особа, котравідмовиласявиконувати явнозлочинний наказ чирозпорядження. Цеположенняцілкомвідповідає ст. 60Конституції України, вякій передбачене, щоніхто незобов'язанийвиконувати явнозлочиннірозпорядження чинакази. Завіддання йвиконання явнозлочинногорозпорядження чи наказунастаєюридична відповідальність.

>Особа, котравиконалазлочинний наказ,підлягаєкримінальнійвідповідальності, як й особа, щовіддалатакий наказ. Так,службова особа, щовіддалазлочинний наказ,підлягаєвідповідальності зазловживаннявладою числужбовимстановищем (ст. 364 КК) й запідбурювання (>організаторство) скоєннязлочину,передбаченого внаказі.Відповідальність особини, Якавиконалатакий наказ,залежить від того, чиусвідомлювала вонзлочинний характер наказу.

Вочевидь, що в цьомувипадку особа виннаоцінитиодержаний нею наказ,виходячи із йогозлочинності чинезлочинності.Якщо для особини очевидно, що наказєзлочинним, й вон,проте,виконалатакий наказ, то така особапідлягаєкримінальнійвідповідальності за скоєннязлочину назагальнихпідставах яквиконавецьзлочину. Цеположеннясформульоване в год. 4 ст. 41 КК: ">Особа, щовиконала явнозлочинний наказ чирозпорядження, задіяння,вчинені ізметоювиконання такого наказу чирозпорядження,підлягаєкримінальнійвідповідальності назагальнихпідставах". При цьому судможевизнати скоєннязлочину навиконання такого наказуобставиною, котрапом'якшуєпокарання (п. 6 год. 1 ст. 66 КК).

>Особа, котра здобулазлочинний наказ,може й неусвідомлювати йогозлочинного характеру.Протеякщо заобставинами справ вона винна був й моглацеусвідомлювати, товчиненерозглядається якнеобережнийзлочин,якщо,звичайно,такедіянняпередбачене в КК якзлочинне.Якщо особа неусвідомлювала й не моглаусвідомлюватизлочинного характеру наказу чирозпорядження, то "задіяння,вчинене ізметоювиконання такого наказу чирозпорядження,відповідальностіпідлягає лише особа, щовіддалазлочинний наказ чирозпорядження (год. 5 ст. 41). У цьомувипадку особа, Якавиконала наказ,єсвоєріднимзнаряддям до рук того,хтовіддавзлочинний наказ (такзванеопосередкованезаподіяння).Останнійпідлягаєвідповідальності яквиконавець тогоумисногозлочину, скоєнняякогопередбачалося внаказі йякийвінвчинив "руками" безневинної ">виконавця" (год. 2 ст. 27 КК).


>ВИСНОВКИ

 

Урадянськомукримінальному|карному|законодавствіінститутобставин, щовиключаютьзлочинністьдіяння,традиційнорозглядався|розглядувався| яксукупністьлише норм пронеобхідну оборону йкрайнюнеобхідність,хочаіншіправовісистеми знали ііншіситуації.Наприклад, вросійськомуКримінальному|карному|укладенні (1903)закріплювавсяряд|лава,низка|обставин,об'єднаних|з'єднаних| вдвігрупи: щовиключаютьвинність|провинність|діяння(хворобливий|болючий|розлад,недосягненнявікукримінальної|карної|відповідальності йін.) й щовиключаютьпротиправність вспричиненнішкоди (>виконання наказу,необхідна оборона,примушення|примус,силування|,крайнянеобхідність).Сучаснекримінальне|карне|законодавствобільшостікраїнтакожхарактеризуєтьсярізноманіттям системобставин, щовиключаютьзлочинністьдіяння.

>Вивчившиданіобставини, можнастверджувати, що їхньоговключення|приєднання| вновий

>Кримінальний|карний| кодексє|з'являється,являється|достатньо|досить|логічним.Аджевільнийрозвитокособи|особистості| вправовійдержаві, щоформується в Україні,впровадження новихтехнологій й т.п. не застраховано відвипадковостей йнепізнанихявищнавколишнього світу. І на цьомушляху|колії,дорозі| необійтися безпомилок й жертв, асуть|сутність,єство|людини така, щовінзавждиготовиййти наризик,але|та|ризикобдуманий,якийпринесекористь йлюдині, йдержаві.Ось|от| тому держава йбере у собічастину|частку|відповідальності, аіндивідудає декларація проризик.

І,кажучи проризик, плавнохочеться перейти дозавершального слова продвіобставини,розглянутому|розгледіти| вданомурефераті.Деколи|почасти|ризикованідіянняздійснюються|скоюються,чиняться| руками людей, щоодержали|отримали| наказ,якийтребавиконатибеззаперечно.Але|та| всучаснійдержаві людина не винна бутизнаряддям в чужих руках,йому винна бутинаданаможливість|спроможність|усвідомитивідданий наказ (>розпорядження),навіть,якщовінзнаходиться|перебуває| наслужбі вспеціальних органах держави, девиконання наказуграєголовну роль. І неважливо|поважно| генералце чи солдатів, чи директор йслужбовець,будь-яка людина виннаусвідомлювати йпродумуватиздійснювані|скоювані,чинені| нею дії принанесеннізбитку|шкоди|ризикованимидіями (>бездіяльністю|) чивіддачею йвиконанням наказу.


Списоквикористаноїлітератури:

 

1.Конституція України

2.Кримінальний кодекс України

3.М.І. Мельник,М.І.Хавронюк.Науково –практичнийкоментарКримінального кодексу України.Каннон,А.С.К.,Київ – 2002

4.С.С. Яценко.Науково –практичнийкоментар доКримінального кодексу України. «>А.С.К.»,Київ – 2002

5. В.І.Шакун,С.С. Яценко. Кримінальним кодексом України: науково – практичнийкрмментарий.Фита, Київ – 1995

6.М.І.Бажанов, В.В.Сташис,В.Я.Тацій.Кримінальне право України.Загальначастина.Підручник.ЮрінкомІнтер,Київ – 2005

7.С.С. Яценко.Кримінальне право України.Навчальнийпосібник.ЮрінкомІнтер,Київ – 2002

8. П.Л.Фріс.Кримінальне право України.Загальначастина.Навчальнийпосібник. Центрнавчальноїлітератури,Київ - 2004

9. Н.В.Чернишова, М. В.Володько, М.А.Хазін.Кримінальне право України.Наукова думка,Київ – 1995

10. П.С.Матишевський.Кримінальне право України.Загальначастина. «>А.С.К.»,Київ – 2001

11. Радянське кримінальна право. Частина Загальна Л., 1960.

12. Піонтковський А.А. Вчення про злочині за радянським карному праву. - М.:Госюриздат, 1961. - З. 410-416


Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Виконання покарання у віді Арешт
    >Виконання >покарання у >виді >арешту 1. >Загальний порядок >виконання >покарання у >виді >арешту
  • Реферат на тему: Види складів злочину
    >Оглавление Запровадження_ 3 Глава 1 Поняття, структура і значення складів злочину. 5 § 1 Поняття і
  • Реферат на тему: Види стільникового шахрайства
    Зміст Запровадження 2 Технічне шахрайство_ 3 Контрактне шахрайство_ 4 >Процедурное шахрайство_ 5
  • Реферат на тему: Види співучасників злочину
    >Оглавление >Введение……………………………………………………………………..3 Глава 1. Види співучасників злочин з карному
  • Реферат на тему: Види соціальних інтересів
    Зміст Запровадження 1. Функціональне представництво чи державній управлінні 2. Поняття, види,

Навігація