Реферати українською » Государство и право » Економіко-правові аспекти кримінальних банкрутств


Реферат Економіко-правові аспекти кримінальних банкрутств

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ЭКОНОМИКО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТИ КРИМІНАЛЬНИХБАНКРОТСТВ

Останнім часом для Білорусі стає актуальною проблема кримінальних банкрутств - замовних, хибних, навмисних, і навіть розробка ефективних правових актів, вкладених у їх виявлення і припинення. Це питання, зокрема, стали обговорення на депутатських слуханнях концепцією приватизації у Овальному залі Будинку уряду у травні 2003 р. Боротьба даними злочинами ускладнена тим, що вони мають прихований (латентний) характер, "маскуючись" під цивільні правовідносини.

Проблема кримінальних банкрутств часі для Росії, де масштаб банкрутств у десятки разів перевищує наш. "Замовлені банкрутства будуть і далі. Оскільки мета - бізнес на банкрутство підприємств як і приваблива", - такий вердикт консиліуму російських "вершків бізнесу",обсуждавшего у грудні 2002 р. в Торгово-промисловій палаті РФ питання, чи вдасться з допомогою закону "Про економічну неспроможності (банкрутство)" подолати це зло.

Відповідальність за кримінальне банкрутство, встановлена законодавством

Вочевидь, що економічно-правові злочину, пов'язані з банкрутством, як і неминучі, як, скажімо, злочину проти особистості. Закономірне запитання: наскільки білоруське законодавство блокує можливість виникнення кримінальних банкрутств? Хоча, очевидно, акцент тут повинен робитися й не так на вдосконаленні законодавства, скільки розвиток економіки країни та правової культури суспільства.

У ст. 9 Закону Республіки Білорусь у "Про економічну неспроможності (банкрутство)" (далі - Закон про політичне банкрутство) передбачає відповідальність за хибне банкрутство і навмисне банкрутство.

У Кримінальному кодексі Республіки Білорусь у (далі - КК) за хибне банкрутство (уявлення явно неправдивих документів із єдиною метою оголошення себе банкрутом) передбачено кримінальну відповідальність як обмеження чи позбавлення волі терміном у три роки, а при заподіяння шкоди в особливо великому розмірі - до п'яти (ст. 238 КК). За приховування банкрутства (ст. 239 КК), і навіть за навмисне банкрутство (ст. 240 КК) покарання варіюється буде в діапазоні від штрафу до позбавлення волі терміном у три роки. За зрив відшкодування збитків кредитору (ст. 241 КК) передбачено штраф чи позбавлення волі терміном до два роки.

КК також передбачає покарання відхилення від погашення кредиторську заборгованість (ст. 242 КК) по хто вступив в чинність закону судового вирішення за наявності можливості виконати це рішення.

Наслідкикриминальнихбанкротств.Способи їх здійснення

Громадська небезпека злочинів, що з банкрутством, залежить від підриві основних інструментів фінансово-господарську діяльність - інститутів позики кредиту - шляхом навмисного ухиляння від сплати боргів.

Сенс процедури банкрутства у тому, що боржник, нездатний виконати грошові зобов'язання, зобов'язаний надати на продаж на торгах (у вигляді аукціону чи конкурсу) трубку, насос. Виручені від продажу майна кошти передаються кредиторам має значення погашення боргу. Після цього боржник вважається вільний від боргів у тому разі, якщо гроші, передані кредиторам, виявляться менше суми боргу.

Такий їхній підхід сприймаємо як для кредиторів, так боржників, оскільки першому він гарантує хоча б частковий повернення суми боргу, а другому допомагає уникнути довічної правову відповідальність. На думку правознавців, кримінальність дій, що з банкрутством, у тому, що борг не оплачений зумисне, а чи не у цьому, що борг не оплачений.

Серед трьох найпоширеніших способів здійснення кримінальних банкрутств зазвичай відзначають такі.

1. Кредитор проводить банкрутство із єдиною метою передати бізнес боржника сторонньому (третьому) особі.

2. Кредитор організує банкрутство, щоб знецінити підприємство, та був купити його.

3. Боржник сам затіває банкрутство, щоб виграти час і укрити майно.

Процедуру банкрутства чи позасудовою ліквідації підприємства боржника зловмисники використовують політикою переважно як засіб відмови від відповідальності за розкрадання й інші зловживання в господарську діяльність підприємства, які посадові обличчя і власники підприємства вже повинні відповідати відповідно до законодавством.

Навмисне банкрутство

Навмисне банкрутство - це навмисні дії посадових осіб організації, у яких цю організацію стає неплатоспроможною, тобто. неспроможна своєчасно відповідати за своїми фінансовим зобов'язанням. Ці дії керівники роблять у особистих, корисливих інтересах чи інтересах інших. Під такими інтересами розуміються: можливість придбання майна організації з залишкової вартості, отримання майнової вигоди, відмови від сплати боргів, усунення конкурента, зробити кар'єру. Предметом злочину відповідно до ст. 240 КК "Навмисне банкрутство" є неплатоспроможність комерційної організації, або індивідуального підприємця.

Неплатоспроможність може виникнути через незаконних витрат коштів організації на мети, які пов'язані з її економічної діяльністю, через навмисного укладання збиткових угод. Факт, що ув'язнені організацією угоди є явно збитковими, доводиться за результатами експертизи договорів, саме порівнюється ринкова вартість товарів, проданих організацією, з договірної вартістю останніх. Наприклад, керівником організації то, можливо міститься угоду заффилированним обличчям щодо продажу однієї з будинків організації з ціною тричі нижчою від ринкової.

>Виновное в навмисному банкрутство обличчя, зазвичай, усвідомлює, що своїми діями порушує закону, тобто. злочин відбувається з прямим наміром.

Зустрічаються випадки навмисного приведення чинного підприємства його керівниками до неплатоспроможності. Так, у разі виникнення фінансової скрути деякі боржники здійснюють продаж, передачу має значення погашення заборгованості чи іншим чином виробляють відчуження більшості свого майна (активів) на користь осіб, пов'язаних загальними комерційними інтересами з керівниками чи засновниками підприємства-боржника. Саме ж підприємство, зазвичай, із залишками неліквідного чи незначного майна визнається банкрутом і ліквідується.

При навмисному банкрутство найчастіше використовують схеми акумулювання всіх пасивів напредприятии-должнике із єдиною метою збільшити його неплатоспроможність і вивести наявні активи на новостворене підприємство.

Можливими шляхами реалізації таких схем є:

   - передача ліквідного майна підприємства-боржника в статутні капітали новостворених юридичних осіб з отриманням замість неадекватною частки участі (акцій) у яких. У цьому вартість майна, переданого статутний капітал нових юридичних, може мати відчутні відмінності від реальної ринкову вартість;

   - передача майна має значення погашення боргу якомусь зобов'язанню перед конкретним кредитором, причому розмір вимог кредитора значно завищують проти основним боргом. І тут заборгованість найчастіше збільшується з допомогою сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків тощо.;

   - майно передається за договорами про надання послуг нематеріального характеру: маркетингових, інжинірингових, консалтингових, юридичних та ін. У багатьох із цих випадків умови укладеного договору (ціна) відповідають фактичну вартість наданих послуг;

   - передача майна підприємства у заставу у разі, коли вартість заставне майно значно перевищує суму основного зобов'язання, забезпеченого даним запорукою;

   - пряма продаж майна підприємства-боржника по заниженою ціною або його обмін іншого майна, вартість якої завищена, або на майно, не що представляє інтересу для господарську діяльність цього підприємства.

Майно підприємства-боржника, створеного вигляді акціонерного товариства, обмінюється вдатися до акцій цього товариства або виробляється викупу акцій АТ.

Також можлива передача майна підприємства-боржника має значення боргу орендну плату й у окремих випадках - безплатна передача майна як надання допомоги, дарування тощо.

Слід пам'ятати, що вищевикладені становища що неспроможні однозначно розглядатися як ознаки навмисного банкрутства. Для з'ясування того, можна говорити про кримінальне банкрутство чи ні, необхідно брати до уваги багато чинників, такі як афільованість компаній, співвідношення обсягу наданих послуг та його вартості, реальність цін, і багато іншого.

Хибне банкрутство

Під хибним банкрутством розуміється явно неправдиве оголошення керівником чи власником організації про її неспроможності. Мета такої оголошення - вводити на оману кредиторів, щоб отримати відстрочку (розстрочку) належних їм платежів чи знижку за борги або й зовсім не від сплачувати їх. Відповідальність за фіктивне банкрутство передбачена ст. 238 КК.

Оголошення неспроможність завжди є завідомо хибним, якщо кредиторам представлені перекручені дані про платоспроможності організації та інших чинниках, які впливають визнання організації банкрутом. Факт спотворення даних про платоспроможності організації при визнання її банкрутом може бути встановлений під час проведення фінансового аналізу стану організації. Такий аналіз проводиться, аби з'ясувати можливість (неможливість) відновлення платоспроможності організації.

Банкрутство вважається хибним, якщо оголошення неспроможність організації вважають у законному порядку, але основі удаваної інформації. Якщо ж повідомлення неспроможність зроблено з порушенням встановленого законом порядку, це не є фіктивне банкрутство, а шахрайство.

Хибне банкрутство то, можливо класифіковане як злочин, якщо злочинець (злочинці):

   - сприяв ухвалення рішення про добровільної ліквідації підприємства з дозволу кредиторів і це рішення суду було затверджено власником;

   - домігся опублікування офіційного оголошення ліквідації організації у Віснику Вищої Господарського Судна Республіки Білорусь у чи інше видання відповідно до законодавством;

   - увів у оману кредиторів і невдовзі одержав відстрочку (розстрочку) платежів чи знижку за борги або сплатив їх.

Типовими ознаками помилкового банкрутства є дії уповноваженого органу підприємства-боржника чи власника її майна зверненням до суд чи реєструючий орган про визнання підприємства банкрутом із метою введення кредиторів, щоб одержати відстрочки чи розстрочки належних кредиторам платежів чи знижки з боргів, так само як для несплати боргів, за наявності в нього реальній можливості поголовно задовольнити вимоги кредиторів повному обсязі.

У цьому із боку боржника можливі такі дії, попередні зверненню її до суду, як:

   - фальсифікація фінансової звітності про результати господарську діяльність із відображенням у ній завищеною кредиторську заборгованість;

   - фальсифікація документів про кредиторську заборгованість підприємства (розписки, гарантії, договори, рахунки, претензії, рішення і т.д.);

   - приховування боржником реальної до стягнення дебіторську заборгованість, що дозволяє зробити розрахунки з кредиторами;

   - приховування (приховування) майна чи інформацію про майні підприємства.

Випадки з практики застосування законодавства про її банкрутство країн СНД, включно з Білоруссю

Навмисне висновок збиткових угод, незаконних витрат коштів організації на мети, які пов'язані з її економічної діяльністю.

Керівництво ТДВ "Д" розпочало дії, які послідовно погіршували фінансове становище цього товариства. Зокрема, скоротивши обсяги виробництва збільшувалися запаси сировини, що активи з обороту, не стягувалася орендної плати (безплатна оренда), різко наростали комерційні витрати. Це спричинило хронічної збитковості ТДВ і подачі боржником заяви до суду про своє економічної неспроможності. Експертиза фінансового становища підтвердила наявність стійкою неплатоспроможності. У цьому боржник мав частку участі (пакет акцій) за іншими юридичних обличчях, інформацію що він приховував.

Наприкінці 2002 р. у ЗМІ пройшла з'явилася інформація, що який був директором однієї з ВАТ Гродненської області звинувачують у навмисному банкрутство підприємства. Що стосується його було порушила кримінальну справу з ознаками злочину, передбаченого ст. 240 КК. Встановлено, що колишній районний керівник діє всупереч інтересам підприємства зумисне давав його працівникам вказівки формування дисконтних ціни реалізовану продукцію у розмірах, які забезпечували навіть відшкодування витрат за його виробництво. Подібною формувалися також і тарифи послуги із переробки давальницької сировини. Усе це стало зростання неплатоспроможності підприємства, йому заподіяно матеріальним збиткам у сумі, еквівалентну приблизно 175 тис. USD.

Експертиза фінансового становища боржника показала, що це підприємство є стійко неплатоспроможним і збитковим протягом понад рік. В нього відсутні власні його оборотні кошти. Проте він не перебувало і перебуває в момент підготовки цієї статті у процедурі банкрутства. Тим більше що однією з підстав щодо проведення експертизи на наявність ознак навмисного банкрутства є справа про його банкрутство, що у судочинстві. Ознаками ж навмисного банкрутства, як відомо, є неправомірні дії осіб, які нездатність боржника задовольнити вимоги кредиторів по грошовим зобов'язанням і (чи) виконати зобов'язання в сплаті обов'язкових грошових платежів.

Кримінальна справа порушила й щодо посадових осібПТУП "Р" (Мінська область) з ознаками злочину, передбаченого ст. 241 КК (зрив відшкодування збитків кредитору). Банком було надано боржникові кредит у розмірі млн USD з розрахунку 15% річних терміном на 6 років. Проте боржником зобов'язання в даному договору не виконані, сума кредиту та ним не погашені. Керівництво боржника відчужене майно, у результаті неможливо відшкодувати збитки банку-кредитору. Проводиться експертиза з визначення наявності ознак навмисного банкрутства й зриву відшкодування збитків кредитору.

Що стосується ТОВ ">С.О." (Могилевська область) суд дійшов висновку про наявність ознак навмисного банкрутства й зриву відшкодування збитків кредиторам боржником ВАТ ">С.О." у зв'язку з скоєнням низки угод з договорами купівлі-продажу, у яких господарську діяльність боржника унеможливити через брак оборотних івнеоборотних активів, використання негрошовій форми розрахунків.Несоразмерность вартості майна, переданого за договорами, та зобов'язання боржника, узвичаєних себе покупцем, призвела до навмисному банкрутства боржника.

У результаті конкурсного виробництва, у процедурі банкрутстваИП "Ш" виявили, що боржником було криється майно вартістю більш 200 млн. крб. за наявності заборгованості до бюджету 269 млн. крб. З заяви антикризового управляючого порушила кримінальну справу щодо директора.

>Антикризисним управляючим ВАТ "П" (Брестська область) виявлено ознаки навмисного банкрутства, підробки документів директором. На ВАТ "П" з кількістю працюючих 280 людина тривалий час (понад півроку) не виплачувалася вести. Після порушення провадження у справі про його банкрутство управляючим було встановлено, що за умови відсутність коштів на зарплату й у розрахунків із бюджетом за вказівкою директора фірмам, у яких працюють його родичі, відпускається безоплатно продукція. У цьому борги не позначаються на бухгалтерський облік. Факт наявності цих боргів було встановлено управляючим під час перевірки документів первинного бухобліку, виходячи з чого було порушене питання про порушення кримінальної справи за фактом навмисного банкрутства.

У ході перевірки були встановлені також інші факти, які свідчать про навмисному банкрутство. Своїми діями директор фактично навів підприємство до банкрутства, передавши основні фонди підприємства комерційним структурам у сумі 1 млрд. крб. Загальна сума кредиторську заборгованість перевищила 13 млрд. крб.

Продаж майна по заниженою ціною

У АТ "З" через несплату акцизів утворилася заборгованість з платежів у бюджет. Майно АТ "З" по заниженою ціною купується на користь новоствореного ТОВ "Р", заснованого керівництвом АТ "З".

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація