Реферати українською » Государство и право » Сутність і типи держави


Реферат Сутність і типи держави

Страница 1 из 3 | Следующая страница

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

 

З загальноцивілізаційних позицій державність – чинник людського прогресу, культури, історичну вартість. Державна організація людського суспільства забезпечує послідовне розкриття і цілі й змісту соціального прогресу: звільнення від всіх видів поневолення і залежності, повноцінне і гармонійний розвиток особистості.

Кожен крок вперед шляхом культури, зазначав Ф. Енгельс, є кроком назад до свободи. Державне спілкування виникло і функціонує ніж формою і засіб досягнення свободи творчої особистості і її співтовариства.

Держава – основний інститут політичною системою класового суспільства. Держава покликана втілювати до законів, реалізовувати у життя правові початку вищого,общесоциального порядку.

Тема моєї курсової роботи: «Сутність і типи держави». Ні більш спірного питання, ніж інше запитання про країну, його природі й роль життя. Проблема типології держави довгий час є актуальною у межах теорії держави й права. Типологія держави нерозривно пов'язане з вченням форму держави, але з збігаються з ним.

У курсової роботі, як було зазначено, говориться про типах держави. На цей час відомо дві основні підходи до типології держави: формаційний і цивілізований.

Для написання курсової роботи було використані кілька інших джерел навчальної літератури: навчальних посібників «Теорія держави й права» М. Н. Марченко; підручник «Теорія держави й права»Л.А. Морозова; підручник «Теорія держави й права» В.М.Хропанюк та інші.

Ця робота передбачає досягнення кількох цілей: по-перше, досліджувати процес еволюції і спільні закономірності виникнення держави; по-друге, скласти уявлення про основних категоріях, що відбивають особливі властивості держави й скласти уявлення типах держав, що характеризуються загальними сутнісними ознаками.

Розгляд питання держави має особливе значення, ж без нього не можна зрозуміти сутність державно-правових і розширення політичних явищ, їх роль життя нашого суспільства та логіку функціонування.


ГЛАВА I.ПРОИСХОЖДЕНИЕ ДЕРЖАВИ

 

§1. Важливість дослідження походження держави

Пізнання держави слід розпочинати з питання про походження держави. Це дозволяє усвідомити причини форми появи держави, його характерні, сутнісні риси, на відміну від попередніх організаційних форм життя суспільства. Вивчення процесу походження держави має лише пізнавальний, а йполитическо-практический характер, дозволяє краще зрозуміти соціальну природу держави, її особливості, причини умови її виникнення та розвитку, більш чітко визначити все властиві йому функції основних напрямів діяльності, місце і у життя суспільства і політичної системи.

Залежно від цього, як, як формується нову Російську державу - створюється чи шляхом завоювання одних народів іншими; утворюється в результаті звільнення народів і країн від колоніальної залежності, в останній момент освіти воно набуває далеко ще не однаковий соціальний і морально-політичну основу для свого існування й функціонування, отже, і відповідно далеко ще не рівнозначну базу для своєїправотворческой і правозастосовчої діяльності.

У науці теорії держави й права є безліч теорій про походження держави. Причини такої безлічі можна пояснити так:

1. Формування держави в різних народів йшло різними шляхами, що зумовило різну трактування умов і причин її виникнення;

2.Неодинаковим світоглядом дослідників;

3. Складністю процесу формування держави, що викликає складнощі у адекватному сприйнятті цього процесу.

З досвіду формування та функціонування численних держав слід, що їх, які за виникненні користувалися широкої підтримкою народних мас, мають більше шансів на виживання та розвитку, ніж держави, які мають такий соціальної опори.

Перші держави щодо Землі з'явилися торік у Північно-Східній Африці, Південно-Західної і Південно-Східної Азії вже (Єгипет,Вавилония, Індія, Китай). Для сутністю держави важливим видається пізнання тих об'єктивних причин, що викликало її виникнення.

Основи сучасного наукового ведення проблеми походження держави було закладено в працях класиків історичного матеріалізму, зуміли розкрити загальні універсальні закони трансформації первісної влади у державну. Найзначимішим є робота Ф. Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави».

§2. Закономірності виникнення держави

У літературі виділяється низку закономірностей виникнення держави. До них належать такі:

1. Виникнення держави – це одномоментне акт, а

досить тривалий історичний процес. Як система спеціальних органів прокуратури та відносин між ними може бути створені за стислі терміни.

2. Виникнення держави є об'єктивним процесом, залежить від бажання і розсуду конкретних осіб. Інакше кажучи, конкретну особу неспроможна без наявності відповідних умов створити чи зруйнувати державність певного народу.

3. Держава виникає у тому випадку, якщоусложнившаяся соціальна структура неспроможна управлятися, а громадські протиріччя– вирішуватися у межах родової організації товариства.

4. Держава - це результатом внутрішнього розвитку суспільства, а чи не силою, нав'язаній йому ззовні.

5. Якось виникнувши у певного народу, держава, зазвичай, не зникає. Це означає, що, створивши держава, відповідне громадськість не повертається згодом у первісне,безгосударственное стан.


ГЛАВА II.РАЗНООБРАЗИЕОПРЕДЕЛЕНИЙ ДЕРЖАВИ

Термін « держави» виник XVI столітті. Його і запровадив італійський політичний мислитель Нікколо Макіавеллі (1469-1527). Зрозуміло, що як громадське явище доти існувало вже тисячоліття.

Складність держави як соціального явища призводить до різноманіттю його визначення. Оскільки держава є складне явище із застосуванням давніх часів були спроби дати визначення поняття «держави». Проте до нашого часу відсутня загальноприйняте уявлення про нього. Чимало дослідників трактували держава як спільність, об'єднання, союз людей (Цицерон, Ф.Аквинский, Д. Локк, Р.Гроций, І. Кант). І. Кант трактував держава як «суспільство людей, що саме розпоряджається і управляє собою». На думку Л.Дюги «держава позначує будь-який людське суспільство, у якому є політична диференціація між правлячими і керованими, одне слово «політична нібито влада».    

Аристотель вважав, держава – «самодостатнє спілкування громадян, у жодному іншому спілкуванні не потребує і від когось іншого яке залежить». М. Макіавеллі визначав держава через загальне добро, які мають виходити від виконання реальних державних інтересів. Французький мислитель Ж.Боден розглядав держава як «правове управління сімействами і тих, що вони є спільного з верховна влада, які мають керуватися вічними началами добра та справедливості яких. Ці початку вони повинні давати загальне добро, яка й повинна складати мета державного будівництва».

Англійський філософ Т. Гоббс визначав держава як «єдине обличчя, верховного владику, суверена, воля якого внаслідок договору багатьох осіб вважається волею всіх, отже він може вживати сили та здібності будь-якого у загальне світу та цивільного захисту».

Творець ідейно-політичною доктрини лібералізму Д. Локк представляв державу як «загальну волю, що є вираженням переважної сили», тобто більшості громадян, «які входять у держава».

>Гегелевское розуміння держави виходить з його загальної філософської системі,трактующей держава як породження особливих духовних почав людського буття: «Держава є дійсність моральної ідеї – моральний дух як очевидна, сама собі ясна,субстанциональная воля, яка мислить та чудово знає себе і виконує те, що вона знає і те що воназнает»[1].

Марксистсько-ленінська наука визначає держава виходячи з її незмінною класової природи. Оскільки держава виник як продукт класового суспільства внаслідок розколу суспільства до непримиренні класи, то «воно за загальним правилом є наймогутнішого, економічно панівного класу, який за допомогою держави стає також політично панівним класом, і набуває, в такий спосіб, нові засоби подолання й пригнічення експлуатованогокласса»[2].

У німецькій літературі держава визначалося тільки в випадках як «організація спільної народної життя на певній території Польщі і під однієї вищою владою» (Р. Міль); за іншими – як «союз вільних людей на певній території під загальним верховна влада, існуючої для всебічного користування правовим станом» (М.Аретин); втретьих-как «природно виникла організація владарювання, призначена охорони певного правопорядку» (Л.Гумплович).

Заслуговує на увагу те, як визначали поняття держави російські юристи.Коркунов[3], наприклад, визначає держава як «громадський союз, що становить собою самостійне, визнане примусове володарювання над вільними людьми». Трубецькой вважає, що «є союз людей, пануючий самостійно й більше тільки у межах певній території». Як з'єднання людей під однієї владою у межах одного території трактують державаШершеневич іКокошкин.

У російської літературі різних періодів теж можна знайти чимало визначень держави. А.І.Денисов[4], спираючись на висновки класиків марксизму-ленінізму, вважав що «держава називається саме та особлива організація, із засобів якої клас здійснює свою не обмежену ніякими законами влада – диктатуру».

У навчальної літературі також розглядаються погляди на держава. Автори підручника «Теорія держави й права» М. П.Карева,С.Ф.Кечекьян, О.С. Федосєєв,Т.И.Федькин виділяють у державі два класових елемента: внутрішній і зовнішній. Вони висновку, що «держава є політична організація економічно панівного класу, апарат влади,посредствам якої цей клас здійснює свою диктатуру, тримає під контролем своїх класових противників та захищає матеріальні умови свого існування від будь-яких зазіхань ними із боку ворожих йому сил і в середині країни, і її межами». Кілька конкретизує визначення держави підручник «Теорія держави й права» під редакцією професора З. З. Алексєєва. У ньому держава сприймається як «особлива організація політичної влади економічно панівного класу (трудящих на чолі під робочою класом – в соціалістичному суспільстві), що володіє спеціальним апаратом примусу і що надає своїм велінь обов'язкову силу населенню всієїстрани»[5].

З огляду на своїх специфічних ознак держава як інститут чи організація завжди відрізнялася з інших, додержавних «існували перед ним» і недержавних «існуючих поруч із ним» інституцій й організацій. Виявлення й вивчення цих ознак відкриває дорогу до глибшого розуміння як минулого, але справжнього нашої країни й інших країнах.

За історію розвитку людства великими мислителями і стають політичними діячами різних часів було висловлено безліч найрізноманітніших думок і суджень про основних ознаках держави.

Очевидно, кожен підхід відбиває той чи інший характеристику держави, і лише у сукупності ці підходи дозволяють сформувати розуміння держави як цілісного соціального інституту.


ГЛАВА III.СОЦИАЛЬНО-КЛАССОВАЯ СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ

 

§1. Поняття сутністю держави

Визначити і пояснити основні характеристики держави, тобто вказати його головні ознаки і тим самим розкрити природу держави, сформувати його розуміння (поняття), - одну з основних завдань теорії держави. Саме поняття «сутність держави» стало широко використовуватися у вітчизняній теорії держави й права, що спиралася на матеріалістичну трактування платонівської і гегелівській діалектики. Під сутністю держави порузумівались його класова природа, використання держави утвердження влади панівного класу. За такої теоретичному понятті сутністю держави стає зрозумілі й ті практичні слідства, висновки, покладені основою діяльності влади соціалістичному етапі російської державності.

Під сутністю будь-якого явища у філософії розуміється сукупність найважливіших, стійких, глибинних зв'язків, взаємин держави і внутрішніх закономірностей, властивих цього явища і визначають його головними рисами та напрями розвитку. Що стосується державі визначити її сутність – отже встановити, у яких зосереджена державна влада, чиїм інтересам вона лежить, чию волю висловлює.

Тому важливого значення у процесі пізнання держави має визначення її сутності. Сутність є одне з найбільш глибинних аспектів дослідження цієї організації. Виявлення сутністю держави у плані означає визначення характеру, їх стосунків із суспільством, з урахуванням якого вона і його розвивається. Також різними складовими частинами держави – соціальними групами, класами, класовими прошарками, кланами тощо. п. означає виявлення його сутності. Виявити сутність рабовласницького, феодального чи іншого держави – отже визначити:

1. Чи служить держава всього суспільства або тільки його частину;

2. Наскільки держава і захищає інтереси всього суспільства і який – інтереси і які панівних шарів суспільства;

3. Інтереси, якій частині суспільства держава в цілому або частково ігнорує й ущемлює.

Сутність держави має різноманітні форми. Найпомітніше вона проявляється у його функціях, соціальній та йогоправотворческой, правозастосовчої і правоохоронної діяльності.

У виконанні вітчизняної юридичної науці радянських часів увагу дослідників традиційно зосереджувалася на класове характері й відповідно на класової сутністю держави. У пострадянський період орієнтири змінилися, і тепер наголос робиться на загальнолюдському феномен держави.

Історія життя та сучасність не дають прикладів ні суто класової, ні суто загальнолюдської сутністю держави. Таких держав у природі бо й немає. Насправді існують держави, поєднують незмінно пріоритетні інтереси панівних класів, кланів, клік та інші з його інтересами інших верств населення або тільки суспільства.

§2. Соціальне призначення сутністю держави

Сутність держави як громадського явища є, умовно кажучи, багатогранний стрижень, що складається з безлічі взаємозалежних внутрішніх та зовнішніх сторін, які надають йому якіснуопределенность універсальної керуючої системи. Розкрити сутність держави – отже виявити найголовніше, те, що б, що зумовлює його на об'єктивній необхідності у суспільстві, зрозуміти, чому суспільство неспроможна існувати й розвиватися без держави. Розгляд певних економічних та соціальних закономірностей виникнення і функціонування держави переважно з класових позицій дозволив, як вважали основоположники марксизму-ленінізму, дати «універсальне» визначення сутністю держави, яке охоплює дедалі історичні типи держави, зокрема i сучасні.

Сутність держави – досить стабільна категорія. Не означає стабільності даного якості держави. Як і інші основні характеристики держави – зміст, форма, сутність під впливом різних процесів, чинників може змінюватися.

До певного часу ці зміни можуть виявляти себе, і тільки в міру накопичення якісних чорт, відмінних рис можливий перехід від сутності рівня до сутності іншого якості та змістовоїнаполнености.

Так, спочатку що виникраннеклассовое держава, як стверджують сучасної науки, мало своєї сутністю бути і висловлювати інтереси всього суспільства. І лише після того, як окремі соціальні групи і бідні верстви усвідомили унікальність державної організації товариства і спробували використовувати їх у своїх цілях, відбулася зміна сутністю держави. Він був пристосоване висловлювати інтереси соціальних сил, які перебувають при влади.

У юридичної

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація