Реферати українською » Государство и право » Співвідношення соціальної держави та інформаційного суспільства в контексті вімірів звільни, права и власності


Реферат Співвідношення соціальної держави та інформаційного суспільства в контексті вімірів звільни, права и власності


>СПІВВІДНОШЕННЯСОЦІАЛЬНОЇДЕРЖАВИ ТАІНФОРМАЦІЙНОГОСУСПІЛЬСТВА УКОНТЕКСТІВИМІРІВСВОБОДИ, ПРАВА ІВЛАСНОСТІ

 


>Вступ

Уроботіпроаналізованіцивілізаційніаспективзаємовпливусоціальної держави таінформаційногосуспільства.Основним результатомдослідженняєсвітогляднеосмисленнязагальноїєвропейськоїтенденції синтезуінноваційнихпідходів ізтрадиціями державидобробуту. Усучаснихумовахперетинутеоретичноїрефлексії тасоціально-історичної практикипропонуєтьсяпріоритетний дляЄвропи та Українинапрямокрозвитку:вдосконаленняінституту держави череззміцнення йоговпливу у сферідотриманнясуспільноїсвободи, права тараціональноговикористаннявласності


Проблемаспіввідношенняєвропейськоїверсіїінформаційногосуспільства тасоціальної держави удвічідесятиліття ХХстоліттянабулаособливоїактуальності.Йдеться прозагальнуєвропейськутенденціюстановленняінформаційногосуспільства,пов’язану із тім, що впроцесі переходу відіндустріального доінформаційногосуспільства переносити подсумнів весьпопереднійзвичнийспосіббуття,відбуваєтьсятрансформація культури тапевноюміроювтрачаютьсяпопередніформи ідентичність.Соціальнітрансформації, котрі малімісце у 80-90-хроках,супроводжувалисьновими формамирозвиткукапіталу,якийстаєгеографічномобільним,гнучким усвоїйповедінці наринку роботи.Економічні практикисучасного світупоступовопочалипереходити черезконтрольованікордониєвропейськихнацій-держав. Уполітичній сферіглобальнізмінисупроводжувалиськризоюелекторальнихінститутів йзростаннямпублічної танеінституціональноїактивностігромадян.Системна кризуєвропейськогоінституту державизагальногодобробуту (welfare state) у 90-тірокахобумовлювалась пошуками новихдемократичних формсоціальності йспробою Поверненняфілософіїсуб’єкта вінтерпретаціїраннього модерну.Йдеться про тобі й маєшмежі 80-90-х, як й колисянаприкінці 60-х років,посилилосьсуспільненамаганнязвільнитисуб’єкта відсистемизаскорузлих практикорганізованого модерну, вмежах якііндивідамзадлязагального блага належаловідмовитися відзначноїчастиниособистої тагромадянськоїсвободи,виконуватипідзвітну рольпасивноговиконавця,клієнтабюрократіїсоціальної держави. Уконтекстіпереосмисленнякласичнихпараметрівсоціальної держави та їхньогосуспільної критики дляєвропейськоїеліти таширокоїгромадськостістає все болеезрозумілимнедоцільністьвтілення всучаснихумовах не лишеадміністративних практикбюрократичної держави, але й ікласичнихліберальнихідей із їхньогобазовоюсуперечністюміжпринциповоюуніверсальністюліберальноїідеології таперманентноювиключеністю із практичного життязначноїчастини населення,передусімжінок тапредставників робочого класу.Саме тому,уникаючи проблемранньоголібералізму,сучаснегромадянське сус-пільство вєвропейськихкраїнах, черезрозгалуженумережуавтономнихасоціацій,намагаєтьсязалучитишироке колоосіб дорізноманітних формпублічності,створюючицивілізованийпростірсолідарності тасуспільноїучасті широкихверств населення.

>Різноманітнієвропейські спільноти, особливо вконтекстіреволюцій в понадакцентуютьувагу назасадничих принципахгромадянськогосуспільства -справедливості,солідарності,колективнійвідповідальності, котрі сталисправжньоюосновоюєвропейськоїкомунікативноїсвободи.Ціпринциписуперечатьтоталітарним формамсуспільноїієрархії тапримусу.Гуманістичніімператививідкидаютьусіформивертикальноїпідлеглості,надаючиможливості дляутвердженняцентральної особини в новомуінформаційномусуспільстві -вільного відадміністративноготискупрофесіонала.Віннадаєсоціальніпослуги -медичнеобслуговування,освіту,відпочинок, атакожзабезпечуєсоціально-культурніпотреби, котріважливі длясуспільства.Класи тагрупипоступаютьсямісцеміндивіду, яквласнику такористувачузнання.Утверджуєтьсяновийспосіборганізаціїсуспільства,якийнамагаєтьсяпоєднатитехнологічніінновації таекономічнийдинамізм Сучасної добизіздобуткамиєвропейськоїтрадиції державидобробуту тазбереженням національної ідентичність шкірного народу.

Узахіднійтеоретичнійрефлексіїіснуєдоситьрозлогатрадиціядослідженнярізноманітнихвимірівсоціальної держави.Висвітленнюцієїпроблемиприсвяченінаукові роботибагатьохіноземнихдослідників.Протепереважнабільшість із нихосмислюєісторичні,політичні тасоціологічнівимірисоціальної держави.Соціально-філософськийвимір, щопов’язаний ізаналізомвзаємовпливусоціальної держави таінформаційногосуспільства уконтекстівимірівсвободи, права тавласності,висвітленийзначновужче.Середдослідників цого аспекту вартовиділитиЕспінга-Андерсона,М.Полана,С.Вейса,М.Кастельса,П.Химанен,П.Пірсона,Д.Келлі. У Українідослідженняцієї проблематики лишепочинається.МожемовідзначитилишерозвідкиТ.Ящук таА.Карася, котрі неможуть бутидостатніми,зважуючи наважливістьданоїпроблеми.

Метапропонованоїроботіполягає до того,щоб задопомогоюфілософськихзасобівпростежитиспіввідношеннясоціальної держави таінформаційногосуспільства.Важливотакож утеоретичному й практичномуракурсідослідитивимірисвободи усучаснійсоціальнійдержаві таінформаційномусуспільстві вєвропейськомуконтекстідотримання (>HumanRights) та праввласності. Отже,об’єктомрозглядує процессучасногорозвиткуєвропейськоїсоціальної держави уракурсіорганічноговзаємозв’язку ізєвропейськимивимірамиінформаційногосуспільства,громадянськими тасоціальними свободами.

>Сучаснівиміри (>Welfare state) (вукраїнськійлітературічастішевживаєтьсяпоняття ">соціальна держава")залишаютьсянедостатньодослідженими. Доти жіснуютьпевнісучасністереотипищодонаявності су-цільноїкризи цогоінституту та йогонездатностіадаптуватись досучаснихвимог глобалізацію тапостіндустріальногорозвитку.Така критикамаємісце не лише із боціадептівліберального табору, але й і із боцісучаснихсоціал-демократів таприбічниківкомунітаризму. Мовайде про грунтовну критикусоціальної держави із боці широкого колаінтелектуалів від Р.Дворкина й М.Ноціка до Ю.Габермаса, М.Сандела та Дж.Макліна. Фокус критикивідомихінтелектуалівнаціленийпередусім нанеможливостівирішитипроблемиекономічногозростання задопомогоюохорони Державоюкейнсіанськоїсистемирегулювання відімперативівсвітовогоринку таінвестиційної політикипідприємств, котріпрацюють насвітовомурівні.Інший аспект критикиєвропейськихінтелектуалівзачіпаєсутофілософськийвиміробмеженнясоціальною Державоюсвободирепрезентантівгромадянськогосуспільства. На їхньогопереконання, владанамагається не лишевирішуватиекономічніпроблемисуспільства шляхомбезпосередньоїінтервенції, але й і под приводомполіпшення умів життя трудящихзбіднюєжиттєвий світлопересічнихгромадян -перетворюючи їхні напідлеглихбюрократії державидобробуту.Така критикамає своїпідставипередусім черезпрактичнусуперечність у самомукласичномупроектісоціальної держави,міжгуманістичноюметою, асамепокращаннясоціальногодобробутусереднього класу танайбідніших, йнеоднозначнимизасобамиїїреалізації,міжтеоретичним концептом та йогопрактичнимвтіленням.Шляхетнітеоретичні ідеїстворенняегалітарноструктурованихжиттєвих форм тавимірівсоціальноїсправедливості, котрі відеалімаютьзберегтипростір дляіндивідуальноїсамореалізації таспонтанності, напрактиці часто-густонабували характеруадміністративногопримусу татиску. У цьомуконтекстівикривленоїадміністративноїсоціальностісередширокоїгромадськостіпосилюєтьсянеприйняття всіх формобмеженнясвободи.Французькіінтелектуали тафілософи М.Фуко,П.Рікер,А.Глюксман,представники Старого та НовогоСвітунаголошували нанебезпеціадміністративнихвпливів й практикивтручання влади внайдрібнішімеханізмилюдськогобуття. На їхньогопереконання, за таких умів подзагрозоюопиняютьсябазові ціностієвропейськоїцивілізації - ціностісвободи таінтерсуб’єктивноїкомунікації. ">Юридичнірішення,поліцейські заходь,педагогічнірекомендації,інтернування,дисциплінування, контроль тарізноманітніформитілесного таінтелектуальногопримусує прикладамивторгненнябюрократичноїсоціальної держави, Якаусуперечвимірамсвободинамагаєтьсяорганізуватипримусовіформисоціальності"[1,c.238].Патрональнийпідхідпередбачаєпідпорядкуваннядержаві нелишеокремої особини, але й ісуспільноготіла ">певноїпопуляції" вцілому. Таким чином, у70-90-і рокта маємопозиціюінтелектуальноїелітирізногоідеологічногоспрямування, згідно ізякоюсоціальна державатрактується якінститут, щосвідомо тацілеспрямованоруйнуєміжособову тасоціальнукомунікацію -звужуєможливостігромадянськогосуспільства.Антитезоютакоїпозиціїможе бутипозиціяприхильниківзбереження державидобробуту йдоцільностімодернізації цогоінституту,необхідності йогоадаптації досучаснихвимог глобалізацію. Мовайдепередусім пропредставниківконтинентальної таскандинавськоїтрадиції,найбільшяскравимипредставникамиякоїєГ.Еспінг-Андерсон, До. ММаєр-Абіх,Г.Й.Фогель,Ф.Розенваллон, П.Пірсон,П.Хіманен. Незаперечуючикризовихявищ упрактицііснуваннясоціальної держави,представники цого напрямівиходять ізгегелівськоїпозиції, згідно ізякоюінститут державивписується в контекстєвропейськоїраціональності йможенадатиособі найкращіможливості длятворчоїреалізації. ">Розумнепризначеннялюдини, -пишеГ.В.Ф.Гегель, - жити вдержаві, аякщо державище неіснує, тонаявнавимогарозуму,абиїї було бстворено" [2,с.234].Соціальна держава в такомуконтексті на засідкахрозумумаєпоєднатисуспільну таіндивідуальну свободу ізгіднимжиттям людей тадотриманням їхнілюдських прав. Увідповідності ізгегелівськоютрадицією державаєнайвищимздійсненням абсолютного духу ймаєорганічнопоєднуватиособливе,індивідуальне тауніверсальне (>загальне).Вонамає бути синтезомуніверсального якцілого,особливого яксфериіндивідуальних потреб таіндивідуального яксуб’єктагромадянськогосуспільства. За Гегелем,соціальнаєдністьрізних структурполягає усоціальнійвзаємодії. У цьомуконтекстісучасніприбічникисоціальної державинаголошують не так надоцільностізбереженнясильної держави, але й ісумісності цогоінституту ізвимірамисвободи.Значначастинаєвропейськихінтелектуалівсучасності,віддзеркалюючи думку широкихверств населення, відлідерівпрофспілкового руху докерівниківнайпотужнішихєвропейськихкорпорацій, всечастішенаголошує нанеобхідності державноговтручання всуспільне життя.Державневтручання, за їхньогопереконанням, хоч йобмежує свободупевнихосіб, але й ізахищаєїї длябільшості.Квінтесенцієютакоїпозиціїє думканімецькогонауковцяВ.Когі,який,віддзеркалюючикласичнупозиціюприбічниківсоціальної держави,зауважує, що ">демократія лишезміцнюється, колиіснуєобмеження надеякірізновидиекономічноїсвободи" [3,с.45]. За йогопереконанням,міцна влада таважливістьінституту держави й всучаснихумовахзалишаютьсянезаперечними.Відповідно,квінтесенціятакоїпозиціїполягає внаступному: там, дезберігається державадобробуту,забезпечуєтьсялюдськагідність йдотримуютьсяцивілізаційні тасоціальністандарти життя особини,її декларація провласність.Саме державанадаєінститутувласностілегітимність тавизнання. Іхочаінститутвласності всучасномуєвропейськомусуспільствієрозвинутим,потреби глобалізаціювимагають відсоціальної державипроведенняправових реформ, котріповиннізосереджуватись настворенні тавтіленніважливих таефективних правилконтрактнихвідносинміжвладою,бізнесом тапрофспілковим рухом.Провідніекспертисвітового банкузвертаютьувагу наважливістьзаконодавчоїдіяльностісоціальноїправової держави як основного чинникацивілізованогоіснуваннявільногоринку. Роль держави якзаконодавця та гаранта правопорядку, за їхньогопереконанням,єжиттєвонеобхідною дляпродовженняінформаційногоекономічногорозвитку тауправлінняглобальнимінформаційнимсуспільством. Процесвідчить йісторична практика, Якапереконливо доводитинебезпекуринковогофундаменталізму, правовогонігілізму, котрієпритаманними для Сучасної України, але йзгубність які длясуспільства ужеусвідомлена врозвинутихєвропейськихкраїнах. Тому вельмиважливим длясучаснихєвропейськихкраїнєутвердженняролі держави як гарантазаконодавчоїінфраструктури, щопідтримуєринкову діяльність.Глобальнаринковаекономікапотребуєміцноїюридичноїпідтримки як у тому,щобіснувати вмежахокремої держави, то й длябезпечногофункціонуваннявласності наміжнародномурівні.Маємоусвідомлювати, щоринокісторичноутверджується якцивілізаційний феномен,якийзабезпечуєтьсязаконодавчопотужнимправовимпідґрунтям йпротистоїтьдикунському природногоринку, типового дляпострадянськихкраїн. Томусоціальна державамаєвідігравативажливу роль уприйнятті тавдосконаленніюридичноїоснови, відякоїзалежитьрозвитокінформаційногосуспільства тасталоїцивілізованоїринковоїекономіки ізїїбезумовнимдотриманням прававласності. Держава задопомогоюправовихінструментаріїв не лишезахищаєінтелектуальнувласністьгромадян, але й і ">надаєурядовіінвестиції врозвитокелектроннихмереж табіотехнологій" [4,с.27].АмериканецьшведськогопоходженняЕспінг-Андерсонпереконаний, що ">однією із причин, через якоїінформаційна революція незмінила світлополітичнихвідносин,є ті, щоінформаціяпоширюється надвакуумі, аполітичномупросторі,який вжезайнято Державою" [5,с.56].

>Державнізаконивідіграютьвагому роль уструктуруванні таокресленнісоціальнихвідносин.Узаконюючипевнісоціальні практики тавідкидаючиінші, держава практично у всіхрозвинутихєвропейськихкраїнахвпливає нарезультатисоціального життя людей та разом із тімзалучаєправовіаргументи опору тім практикам, котрі невідповідають нормам права таморалі. Уракурсієвропейськоїтрадиції "законєтопографієюморальності,мапоюсоціального світу,вінвстановлює йогооптимальніконтури й, що неменшважливо,придушує чи, вкращомуразі,витісняєіншіспособибачення таіснування в цьому світі" [6,с.33].Такийпідхіднаголошує наморалі яквнутрішньомувимірісвободи, аправі якзовнішньому.Обидвапараметриєважливими длясучасногоглобалізованого світу. Без нихможеіснувати йінформаційне сус-пільство.Воноздійснюєзворотнийвплив насоціальну державу,намагаючисьпристосуватиїї довимог глобалізацію. .>Передусімідеться пронеобхідністьполіпшеннязаконодавчоїбази,поширенняінтеграціїнаціональнихекономік вглобальнуекономічну систему, забезпеченню комплексноговзаємозв’язкуміжінститутом національної держави таєвропейськоюмережевою Державою,підвищеннярівняосвіти,лібералізаціюекономіки.

Вочевидь, щоінформаційне сус-пільство вєвропейськихкраїнахвимагає відсоціальної державионовленнябазових законів,пов’язаних ізприватною таінтелектуальноювласністю.Воносприяєпоширеннюінтелектуальноївласності насфери, котріраніше булинедосяжними дляперетворення навласність. Разом із тім держава,забезпечуючи законамиінформаційне сус-пільство,сприяє не лишеосвоєнню новихринків, але й ідотриманню правасправедливостіщодонайбільшзубожілоїчастини населення.Поприпоширення востанні рокталіберальних формринковихвідносинєвропейська практикадозволяє,зокрема,експертуСвітового банкуРічардуПоснеру справедливостверджувати, що "сус-пільство непозбулосявпливу держави, арадше держава втратила якзавждифундаментальноючастиною самогопроцесупоширеннякапіталізму у наш годину" [7,с.43]. Безправовоїсоціальної державиекономічнівідносиниєвропейськогосуспільства ненабули бсучасногоцивілізаційноговигляду.Діяльність Сучасної розвиненоїєвропейської державиґрунтується напотрійнійюридичнійбазі: вонєдемократичною,здатною доцивілізованогоперерозподілу, атакожінститутом,якийсприймаєтьсягромадянськимсуспільством якзахисник йогоінтересів.Найбільшуспішноюверсієюсоціальної державиєскандинавська.Вона,забезпечуючивиміристабільності тасоціальноїсправедливості,надаючибізнесовійдіяльностіпрогнозованесередовище тастабільнеправовепідґрунтя,сприяєпоширенню впівнічноєвропейськихкраїнах сильноговідчуття ідентичність,належності догромади,спільноїісторичноїпам’яті,соціальної таетнічноїоднорідності. Державастаєумовоювизначення способу життяіндивіда тазнаходження його національної тасоціальноїавтентичності.Вонасприяєвтіленнюгармонійногосоціального ладу згідно ізвимірамираціональності йпередбачаєвідноснуавтономністьгромадянськогосуспільства.

>Саме такасоціальна державаєсуттєвоюхарактеристикоюпівнічноєвропейськоїмоделірозвитку.Самеця модельпобудована нагармонійнійєдностісоціалістичного такапіталістичногоспособіввиробництва ворганізаціїсуспільного життя.Вонапротягомтривалого годинипродовжуєзберігативідносноегалітарне сус-пільство,репрезентантиякогомають не лишевідносноподібнийрівень життя, але й іпередусімрівністьможливостей,рівністьжиттєвихшансів наотриманнягідного життя.Маємо вСкандинавіїідеальну модельспівіснування державної влади,профспілкового руху тагромадянськогосуспільства, котрізабезпечуютьстабільнефункціонуваннясоціальної державидобробуту (welfare state),підтримуютьїїжиттєстійкість.Широківерстви населенняПівнічноїЄвропизберігаютьстійкуприхильність принципамсоціальноїсправедливостінавітьпопри ті, щовтіленняцихідейоб’єктивнопризводить довисокогорівняподатковогонавантаження наособистіприбуткигромадян.Дерегулювання та реформапенсійноїсистеми, котріпочалися практично у всіхкраїнахЄвропи у 1980-90-хроках, непризвели доприменшенняролі державидобробуту.Понад ті, уостанні рокта держава всеактивнішесприяєрозвиткууніверситетськоїосвіти, котравідіграєпровідну рольінноваціях.Підтримка Державоюдобробутууніверситетськихстудентівмає наметі не лишествореннявідкритихможливостей для новихтехнологій, але йпередусімзакладаєпідґрунтя дляпояви ">модульноїлюдини"суб’єктагромадянськогосуспільства. Нова людина, щодіє вумовахспівіснуваннясоціальної держави тапостіндустріальногосуспільства врозвинутихєвропейськихкраїнах, все понаднамагаєтьсяпоєднуватистарупротестантськуетику роботи, котравчилаобов’язку, аскетизмові,відповідальності, ізетикоюінформативної творчости,прагненням доінновацій та глобальногомислення. Умежахновоїпарадигмипевноюмірою переносити подсумнівстрижнева максимакантіанськоїтрадиції -поняттясуб’єкта.Зважуючи наактуальність для Сучасної добигайдегірівської спадщини таіншихсвітогляднихпошуків, теоретиками тапевноюмірою практиками все понадусвідомлюється, щомаємісцеперехід відпоняттясвідомості допоняттялюдськогоіснування.Згідно ізцієютрадицією людина,передусімєDasein (тутбуттям,відкритістюможливостібуття), а чи несвідомимбуттям.Людинапроектує собі як увідповідності дозагального, то й вракурсіісторичного контексту. Уостанні роктасоціал-демократичноналаштованіінтелектуали все понадзвертаютьувагу нанезакінченість проектусоціальної держави таїїпотенційнійздатностінадатиновіможливостітворчогорозвитку для громадянина й особини.

>Аналізуючивзаєминиміж Державою тагромадянськимсуспільством, вартозазначити, щополітичналегітимністьсоціальної держави таїїздатність дозмінтримається нанаданнінайширших правгромадянськомусуспільству.Саме вмежахєвропейської державидобробуту,поприрізноманітну критику,існує йпродовжуєвдосконалюватисьгромадянське сус-пільство, уякомурізні й часто-густонесумісніконцепціїзагального блага тасуспільногорозвиткуіснуютьбезконфліктно,доповнюючи одна одну.Громадянське сус-пільство вєвропейськихкраїнах самеіснує вмежах закону, але й івимагає від уряду та всіхдержавнихінституційдотримуватисьвимірів права. У всіхрозвинутихєвропейських державахпереважнабільшістьрізновидівсоціальної таполітичноїактивностіздійснюєтьсяавтономнимигромадянськимиінститутами, котрієзахищенимизаконодавчо танезалежними від уряду.Можемоконстатувати, щоісторична практикапровіднихкраїнЄвропи доводитисумісністьпоєднанняцивілізованогоєвропейськогоінститутусоціальної держави із йогосильноюсоціал-демократичноюскладовою тагромадянськогосуспільства із йоговимірамиіндивідуального йособливого.Окрім цого,сучаснасоціальна державапродовжуєзберігати тавдосконалювати один ізбазовихмеханізмівгромадянськогосуспільства -інститутприватноївласності.Йдетьсяхоча й прозбереження, але й і пропевнуеволюціюсучаснихуявлень провласність.Соціальна державапоступоворозширюєпростір длясвободи віншийспосіб, ніж за добилібералізму, шляхомзахистугарантіївласності для всіхпрацюючихгромадян. яквідомо,такерозумінняпоняттявласностіувійшло вєвропейську практикуще в 40-хроках, колирішенняімперського Верховного суду вНімеччини, апотімінституційіншихрозвинутихєвропейськихкраїнгарантувалипенсійне забезпеченняпредставниківробітничихпрофесій.Поступово усіпрацюючі особининабулисоціального забезпечення, якуводночас було бгарантієюзахистувласності.Сучаснерозуміннявласності вєвропейськомувимірівимагає від шкірного громадянинасамовідповідальнийспосіб життя, а від держави -стеження завикористаннямвласності накористьсуспільноїсправедливості тазагального блага. Таким чином,попричастідеклараціїщодозанепаду держави впостіндустріальномуінформаційномусуспільстві,її рользалишаєтьсявагомою.Урядиєвропейських державвідіграютьпринципову роль упристосуваннісуспільства до новихвимогінформаційноїепохи.Йдеться про системніреформи, котрі,сприяючиекономічномурозвиткові,етиці роботи,зменшуютьсоціальнінерівності всуспільстві,забезпечуючигромадянамєвропейських державпевніцивілізаційнігарантії.Самесоціальна держава вєвропейськихкраїнахдосягла востанні роктазначнихуспіхів у сферідотримання правменшин таіндивідів шляхомвдосконаленнязаконодавствастосовнопідтримання таких прав.Воназалишаєтьсяєдинимправовимзахисником приватного життя та праввласності.

>Сучасна модельєвропейськоїсоціальної державинамагаєтьсясинтезуватитою чиіншоюміроюусі своїцивілізаційніформи, асаме:первиннусоціальну державу, державусоціальнихпослуг, державузагальногодобробуту таліберальнусоціальну державу ізвимірамидемократії,свободи тарозвитком новихтехнологічних йправовихможливостей дляінформаційногосуспільства. Зіншого боці,самеінформаційне сус-пільствовимагає від державизміниакцентів управовій таекономічній сферах,намагаючисьпримусити державуобслуговувати своїінтереси, котріінодіможутьзачіпати свободу йгідністьпевнихсуспільних груп та окремихгромадян.Завданням державизалишаєтьсявдалепоєднаннязбереженнядемократичнихєвропейськихтрадиційдемократії,громадянськогосуспільства ізнаціональноюспадщиною, якцевдалоілюструютьскандинавські країни, тавимогамиглобалізаційногорозвитку.Саме за таких умівсоціальна держава не лишезбережеться, але й іможе забезпечитиновіможливості дляреалізаціїособистості,подальшоговдалогоспівіснування держави йгромадянськогосуспільства.

Для Сучасної Українидосвідцивілізованогодіалогусоціальної держави тагромадянськогосуспільстває вельмиактуальним,зважуючи нахитання тасуспільнуневизначеністьостанньогодесятиліття.Важливимвидаєтьсяпоєднатидемократичнийінституційнийдосвід таєвропейськуспадщину ізпотребоюінтегрувати Україну всучаснуглобальнуекономічну систему.Творчезапозиченняєвропейськихцінностей дозволити не лишесприяти реформам у сфері права,освіти,охорониздоров’я тасоціальнихпослуг, але й ісприятизагальному добру (commongood),публічному,спільному благу всіхгромадян, котрієсуб’єктами права.Вдалевикористанняєвропейськогоінститутудобробутуможесприятиусвідомленнюнеобхідностіпоєднаннясвободи йрівності прав,справедливості таособистоївигоди, права йморалі,приватноївласності тасоціальноївідповідальності заїївикористання.Йдетьсяпередусім пронеобхідністьстворення вукраїнськомусуспільствівідповідальності держави не було за забезпеченняпримарноїстабільності, але й і загіднийрівеньосвіти,адаптований довимогінформаційногосуспільства,правову реформу,применшеннясоціальноїнерівності,соціальний захистнайбільшзлиденнихверств населення, забезпеченняпрофесійноїзайнятості,наданнісоціальнихпослуг.Саместворенняєвропейського аналогусоціальної держави в Українімаєсприятиформуваннювільноїособистості тазміцненнюсуспільнихзобов’язань із боцігромадянськогосуспільства зарозвитокінноваційнихсуспільнихстратегій,здатних забезпечитивисокийрівень життя тасуспільну свободу,виміриєвропейської національної тарегіональної ідентичність.Сучасна аморфнанезбалансованапатернально-бюрократичнаукраїнська держава іздикунськими кланамиперіодупочатковогонакопиченнякапіталу,орієнтованими нанеобмеженийприбуток, у ХХІстоліттівиглядаєанахронічною,приреченою наподальшуцивілізаційнудеградацію,нездатноювирішити жадноїсуспільноїпроблеми.Лишекомплексніреформидержавнихінституцій натлізагальнихпроцесівмодернізаціїможутьсприятипоступовійінкорпорації України вєвропейськийцінніснийпростір, у світло новихінформаційнихтехнологій,ефективнопрацюючихдержавнихінститутів,контролюючого уладовігромадянськогосуспільства.

 


>Висновки

якбачимо,попризначну критикуінститутусоціальної держави із боціінтелектуалів,політиків,науковціввінзалишається вельмиважливим вумовахновоїпостіндустріальноїєвропейськоїсучасності.Сучаснієвропейськіверсіїсоціальної держави подвпливомсуспільної критикизмінюються таеволюціонують відбюрократичної державноїінтервенції векономіку тасоціальну сферу доновоїмоделі співпрацю ізінформаційнимсуспільством.Ідеться проініційовані Державоюкомплексніреформи, котрімають наметіадаптуватисуспільстваєвропейськихкраїн довикликів глобалізацію - новихінноваційних формрозвитку.Поприрізноманітні думищодозменшенняролі держави насучасномуетапі,видається, щоїї роль не лише непослаблюється, але йстаєщевагомішою. Насучасномуетапі вон не лишеопікуєтьсядолеюнайбільшзлиденнихверств населення, але й івиконуєфункціїдотриманнясвободи,демократії, правменшин тазабезпечуєінформаційне сус-пільствоновимиправовимиможливостямищодокорпоративних таіндивідуальних праввласності. Вочевидь, що для Сучасної України, Якавтомилася відневизначеності тастагнації,європейськийцивілізаційнийдосвідпоєднаннясоціальної держави ізвимогамиінформаційногосуспільстваєвкрайнеобхідним.Вінміг бісприятиобраннюсталого демократичного напрямієвропейськихсоціокультурнихпріоритетів тацінностей, котріпоки щозалишаютьсявідсутніми.

 


>Література

 

1. ФукоМ.Істориясексуальності.Плекання собі. -Харків, 2000.

2. ГегельГ.В.Ф. Основифілософії права чиприродне право йдержавознавство. - До.:Юніверс, 2000.

3.KohiP.Technologyassessment.Hеlsinki.Sitra.,1999.

4. Мей До.Інформаційне сус-пільство.Скептичнийпогляд. До.: К.І.С., 2002.

5.Esping-Anderson G. New welfare state. Washington. 2001.

6.Gould A..Developments inSwedishSocialpolicy.LoughboroughUniversit. 2003.

7.Stewem L.Hackers:Heroes of thecomputers revolution. New York: Delta, 1998.


Схожі реферати:

Навігація