Реферати українською » Государство и право » Соціально-економічна Концепція походження держави: її Позитивні рісі та недолікі


Реферат Соціально-економічна Концепція походження держави: її Позитивні рісі та недолікі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київськийнаціональнийекономічнийуніверситет

Кафедраісторії татеорії держави й права

>Курсова робота ізтеорії держави й права

на задану тему:

„>Соціально-економічнаконцепціяпоходження держави:

>їїпозитивніриси танедоліки”

  

    

>Виконала:

>Київ


План

 

>Вступ

1.Поняттясоціально-економічноїконцепціїпоходження держави:

1.1.     >Виникненняконцепції

1.2.     >Матеріалістичнатеорія впрацяхїїосновоположників тапослідовників (Маркса,Енгельса та леніна).

2. Характеристикасоціально-економічноїконцепціїпоходження держави,їїосновніпозитивніриси танедоліки:

2.1.     >Головніперевагиматеріалістичноїконцепції,їїзначення длярозвиткувчень про державу й право

2.2.     >Основнінедолікисоціально-економічноїконцепціїпоходження держави

3.Соціально-економічнаконцепціяпоходження держави всучасному світі й в Україні:

3.1.     >Матеріалістичнаконцепціяпоходження держави вправовійдумцімислителів України

3.2.     М>атеріалістичнатеорія тасучасність

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Вивченняпоходження державимає нелише лишепізнавальний чинавчальний, але й іполітико-практичний характер.Вонодозволяєнабагатоглибшезрозумітисоціальну природу держави,прослідкуватиїїособливості тариси,даєможливістьзробитианаліз причин та умівїївиникнення тарозвитку. Атакождозволяєчіткішевизначити усіхарактерніфункції держави –основні напрямиїїдіяльності,точнішевстановитиїїмісце та рольжиттісуспільства йполітичноїсистеми.

>Середтеоретиків держави й праваніколи не було б й одну годину неіснуєнавітьспільностіпоглядів на процеспоходження держави та права. У світізавждиіснувала великакількістьрізноманітнихтеорій, щопояснювалипоходження тарозвиток держави й права. Іцезовсімзрозуміло,оскількикожна із нихвідображаєсудження та подивисярізних груп,класів,націй таіншихсоціальнихспільностей на процесвиникнення тарозвитку держави.

>Об‘єктомрозгляду вмоїйкурсовійроботівиступаєсоціально-економічна (>марксистська)теоріяпоходження держави, котра донедавнього годинипанувала врадянськійюридичній таісторичній науках. Асаме –їїсутність,позитивніриси танедоліки.

Марксизмвиник в 40-хрокахминулогостоліття. Карла Маркса (1918-1883) таФрідріхЕнгельс (1820-1895)намагалисязрозумітиумови тавказатишляхи реальногозвільнення трудящих відбудь-якоїексплуатації, відусяких формсоціальногопригнічення,нерівності.Вони поставили собі за заподіяннянамітитиконтури ладу,який бізмігподолативідчуженнятрудівника відвласності й влади,найбільшрозумноорганізуватисуспільне життя, забезпечитигармонійнийрозвитокособистості.

>Захопленніперш націєюпроблематикою, До. Маркс та Ф.Енгельс, природно,звернулися до широкого колазв‘язаних із неюпитань держави, права,законодавства, політики. Результатом такогозвернення сталамарксистськасоціально-економічнаконцепціяпоходження держави й права.

>Специфікамарксистськогопідходу довивчення держави –аналізявищполітичного й правового життя впершучергу якорганічнихскладовихчастинкласовоїсуспільно-історичноїформації,відмова відбачення вполітико-юридичнихінститутахрелігійного,психологічного,етнічногофеноменів.Згаданийпідхідтримається на ідеїзалежності державиперш на відрівнясуспільногоподілу роботи,класовоїструктури йспіввідношеннякласових сил усуспільстві.


1.>Поняттясоціально-економічноїконцепції держави:

 

>Виникненняматеріалістичноїконцепції.

 

>Виникнення марксизму було бвикликаноконкретнимиполітичними,соціальними таекономічнимипередумовами. Укінці XVIII ст.. вАнглії, але в тієї годину буводнією ізнайрозвиненішихкраїнЄвропи,почавсяпромисловий переворот, й уже у ХІХ ст.охопивіншієвропейські держави.Зроставобсягпромисловоговиробництва,будувалисьнові фабрики та заводі, й якнаслідок -збільшуваласячисельністьнайманихробітників. Назмінуфеодалізму широким фронтомйшовкапіталізм.Формувалисяновікласи –буржуазія йпролетаріат.Дедалісильнішоюставалаексплуатаціянайманої роботи із боцібуржуазії,ставалаглибшоюбезодняміжбагатством йбідністю. Усередовищі робочого класузростаєнезадоволення станомсправ.Поступово воно тапереростає устрайки,організованівиступипротиіснуючогоекономічного йполітичного ладу.Деякі із нихнабули широкого резонансу.Серед таких –повстанняткачів у м.Ліоні (>Франція) в 1831 р. й 1834 р.,сілезькихткачів (>Німеччина) у 1844 р.,революційний руханглійськихробітників задемократизацію державного улаштую (>чартизм) у 1830-1840 рр.

>Соціальніконфлікти тапотрясіння цогоперіоду,закономірно,викликали усвідомостіробітників тапрогресивноїінтелігенції багатосоціально-філософськихзапитань : чиможе бути сус-пільствосправедливим, безексплуатаціїлюдинилюдиною, й як йогодосягти; котріперспективирозвиткусуспільства й щоє йогометою; як можнавикористатизнання пронавколишнюдійсність накористь всім людям таін. Марксизм вцілому й йогокласоватеоріяпоходження державизокремавиникає увиглядіпевноїсистемиідей,принципів,теорій, Якапрагневідповісти націзапитання.

>Матеріалістичневчення про державу й право малотакож йтеоретичнівитоки.Соціальнацілісність, котра породила марксизм та йогоконцепцію держави,складаласякрімекономіки, політикище ізсистемиідеологічнихвідносин,духовнихутворень, котрі сталивихіднимматеріалом для Маркса,якийвикористав його для розробкисвоєїісторико-матеріалістичноїконцепції держави.Марксистськевченняувібрало у собізнайденіпопередникамираціональне зернадіалектичного способумислення.Серед всіхтеоретичнихджерел марксизму першемісце з праваналежитьдіалектично-матеріалістичнійметодологіїаналізудержавності.

>Слідзазначити, щовизнанняекономікиосновноюкатегорією, Якавизначаєполітику, маломісце невперше.Ще удавньогрецькихфілософів, особливо у Аристотеля, уіталійськихмислителівепохи Відродження,передусім М.Макіавеллі та Р.Гвінчардіні, ванглійськійполітико-правовійдумцісередини XVIII ст., уфізіократів таекономістів XVIII ст.. наперший план переноситисамеекономіка.Французькийсоціаліст-утопіст А. де Сен-Сімон та йогопослідовники Л.Штейн та Р.Штамлер усізміни всоціальномужиттіпояснювалиекономічними причинами.

Маркс таЕнгельсзверталися донакопленогоєвропейськоюдуховноюкультуроютеоретичногоматеріалу.Їхнюувагу в цьомуматеріалі, природно,приваблювалиположення, котрі прямо чиопосередковано моглипрацювати настворену нимиідеологію,збагачуватиїї.Цісудження ними так чиінакшепереосмислювалися йлишпотімвключалися встворенуісторико-матеріалістичну картинусоціального світу.

>Особливийінтерес вичитаввикликалиполітичні ідеї Ж. -Ж. Руссо. В частности Марксазацікавило йзнайшлосвоєвідображення у йоговченніуявлення Руссо продемократію як про нормуорганізаціїполітичного життяіндивідів, щозберігається дляспільноїдіяльності всуспільстві.Серцевиноюдемократії, за Руссо,є принцип народногосуверенітету, верховенства таповновладдя народу вдержаві.Дужеціннимивиявилисяспостереження Руссо, котрістосуютьсяподвійності життяіндивідів в світіприватновласницькихвідносин.

>Марксистськаконцепціястворювалася не безвпливупоглядіввідомихфранцузькихісториківепохиРеставрації Про.Тьєррі, Про.Міньє, Ф.Гізо. таін.Цівченівважали, щополітичніінститути,юридичнінормистворюютьсясуспільством,являють собоювідображеннясуспільного ладу,первинного повідношенню перед тим. Астворенісуспільствомполітико-правовіустановипотімпочинають самвпливати насуспільне життя,змінювати його.

Алі вбільшіймірі Маркса таЕнгельсазацікавили подивисявищеназванихісториків проположеннякласів такласовуборотьбу. Вісьдеякі із них: сус-пільстворозколото накласи, котрівідрізняються один від одногосоціальними,матеріальними,правовимиознаками;кожен ізкласівобов‘язковонамагається,щоб привладіопинився потрібенйому уряд;інтересивласності –найважливіші йпереважають усііншіпотреби таін.

>РозробленийТьєрі,Міньє,Гізо теза про ті, щоборотьбакласівнаповнює йскладає всюгромадянськуісторію,зігралазначну, але йнеоднозначну роль урозвиткусоціально-політичної думи XXстоліття.Змістцієїформулизмінився прямопротилежно допочатковогозначення:їїсприйняли,змінили ізвернулипротисамої жбуржуазіїпредставникиреволюційно-утопічногокомунізму 30-40-х рр.минулогостоліття.

Велику роль устворені марксизмузіграли ідеїдеякихпредставниківєвропейськоїфілософії.Серед них справедливовиділитикласиківнімецькоїфілософії, особливо – Гегеля.

У конкретноідеологічномупланікласовимсимпатіям таантипатіям марксизму более навідповідали подивися, в які ізпозиціїпригніченихтрудових маскритикувалося йосуджувалося право тазаконодавствоексплуататорськогосуспільства. Усоціалістичнійлітературі від Т. Мора до Про. Бланкисклавсяпогляд назакони держави якзброюзахистуінтересівпануючого класу.

>Державно-правові подивися Маркса таЕнгельсапіддавалисявпливуще одногоідеологічного комплексу.Раніше було б неприйнято пронього говорити. Мовайде прозахідноєвропейський політичнийлібералізм.Цейнапрямоксуспільної думизв‘язаний ізіменами Дж. Локка й Ш.Монтеск‘є, І. Канта та До. Т.Велькера.Справді,важкозаперечуватиспорідненість ізліберальнимиуявленнями такихвідомихположень марксизму : „шкірного разу, коли подсумнів переносити та чиінша свобода, тім самим переносити подсумнів й свободавзагалі”, „>вільнийрозвиток шкірногоєумовоювільногорозвитку шкірного”, „немає прав безобов‘язків, немаєобов‘язків без прав”. Алітребатакожзауважити, щосамевищеназвані таіншіподібніїмположення Маркса таЕнгельса були чужимипролетарсько-класовійприроді марксизму.

>Марксистськатеоріяпоходження держависформуваласяпізніше ніжусяідеологія марксизмувзагалі.Вивчивши предмет, Маркс дляподальшоговивчення йогозвернувся допояснення генезисуданогооб‘єкта.Підвищенийінтерес до проблематикипоходження держави у До. Марксавиявляєтьсялише вдругійполовині 70-хроків[1].Великезначення для розробкимарксистськоїтеоріїпоходження держави малоознайомлення До. Маркса та Ф.Енгельса із книгою Р. Моргана „>Стародавнє сус-пільство”, де авторзробивспробунауковопроаналізуватирозвитокдокласовогосуспільства. Марксвивчивдану книжку,зробивдетальнийїї конспект. У 1884 р. Ф.Енгельс написавши книжку „>Походженнясім‘ї,приватноївласності та держави”.Вінвважавнаписанняцієї книжки як усвоємуродівиконаннязаповіту До. Маркса. Принаписаннісвоєї роботивінвикористовувавкритичнізауваження Марксащодо книжки Моргана.

1.2.Матеріалістичнатеорія впрацяхїїосновоположників (Маркс,

>Енгельс,Ленін)

як уже було б сказано,засновникикласовоїтеорії –це Карла Маркса йФрідріхЕнгельс.Матеріалістичнутеоріюповністюпідтримував йнамагавсярозвивати далі У. І.Ленін.Такожцятеоріяотрималарозвиток впрацях їхніпослідовників – До.Каутського та Є. Бернштейна вНімеччині, П.Лафарга уФранції, А.Лабріоли вІталії, Р. Плеханова, Л.Троїцького таЙ.Сталіна вРосії.   

>Найбільшповнокласоватеоріявикладена в роботиЕнгельса „>Походженнясім‘ї,приватноївласності й держави”. На думкудеякихавторів[2]віннайбільшповновиклавданутеорію й непотребуєкоментаторів йтлумачень своговчення. СвоювищеназванупрацюЕнгельс писавши ізвикористаннямматеріалів тадослідженнями Л. Р.Моргана[3],прогресивногоамериканськоговченого.Останнійзапропонував своювласнуперіодизаціюісторії[4].

>Розробкамарксистськоїтеоріїпоходження державиявляє собоюорганічнучастину самогопроцесупізнання держави. Тією година забуржуазнійісторичнійнауціпанувалапатріархальнатеоріяпоходження держави (Аристотель). Маркс таЕнгельсзвернувшись доцієїпроблеминамагалисяширшеїїохопити тапроаналізувати.

З точкизорукласиківмарксизму-ленінізмувиникнення державизумовленовиникненнямантагоністичнихкласів. Одним знайголовнішихфакторівпроцесукласоутворення в сферіматеріальноговиробництвавизнаєтьсяперехід відполювання тазбиральництва довідтворюючоїекономіки (>неолітична революція).Ця революціяпризвела дорегулярноїпояви продуктовогонадлишку. Тім самим бувстворенаможливість длярозподілуфункційстворення продукту тафункційприсвоєння цого продукту.Виникає реальна основа дляматеріальної тасоціальноїдиференціації йвідповідно длярізних формексплуатаціївсередині родовогосуспільства.Всіціявищаспричиненісуспільнимподілом роботи.

УсвоїхпрацяхЕнгельсрозглядуєсоціальнінаслідки таких великихсуспільнихподілів роботи, якподіл роботиміжплеменами-скотарями та племенами, котрі немають стад,відокремлення ремесла відземлеробства,виникнення класу,якийзаймається уже невиробництвом, а лишеобміномпродуктів,тобтовиникненнякупців йторгівлі.

>Суспільнийподіл роботи заЕнгельсомстворюєумови для регулярногообміну.Спочаткуобмінпроводивсяміж племенами припосередництвіродовихстарійшин, але йцейміжплеміннийобмінвиявлявдужесильнийвплив на ставленнявсерединіплемені.

>Простежуючинаслідкиобмінутоварів, До. Марксвідмічав, щоспочаткувін бувнеможливийвсерединіобщини.Вінвважав, щопроникненнятоварнихвідносин впервісну громадусприяєїїрозкладенню[5].

>Всерединіродовоїорганізаціїскладаєтьсяматеріальна тавиробничарозрізненість. Проходитипоступовийперехід від парногошлюбу домоногамії.Виникаєприватнавласність.Їївиникнення, ізпогляду марксизму, сталовираженнямматеріальноївідчуженостітоваровиробників.

>Підвищенняефективності роботи тарозширеннясфери йоговикористанняпризводять довиникнення рабства.Енгельспідкреслював, щошироке поширеннярабської роботипов‘язано ізрозкладоміснуючихколективних формвиробництва, котрірозпалися подвпливом болеедосконалихзнарядь роботи тапроникнення в громадутоварнихвідносин.

Урезультатіподілу роботи сус-пільствостаєекономічнорозколотим навільних йрабів,багатих йбідняків,тобто нанепримириміпротилежності,звільнитися від які сус-пільствобезсиле.

>Виникнення державипередбачаєдостатньовисокийрівеньсоціальноїдиференціаціїсередвільного населення, атакожподілвільних накласи увідповідності доекономічногоположення тапоявубагатоїаристократії.

>Класики марксизмувиділяли двашляхивиникнення держави:перший, колиродова знатиконсолідується впануючийклас, йдругий, колипануючийкласскладається ізпредставниківновоїбагатоїаристократії,відтісняючистаруродову знати.

перший шляхдосліджувався впрацяхосновоположників марксизмулише взагальномувигляді,другий – детальнопроаналізованийЄнгельсом в „>Походженнісім‘ї,приватноївласності та держави”. Уостаннійпрослідковуєтьсяперехід до державибезпосередньо відвоєнноїдемократії.Вонаскладається вумовах,війнастаєрегулярноюфункцією народногожиття[6].

>Прослідковуючи шляхвиникнення держави, колипануючийкласскладається ізпредставниківновоїаристократії,Енгельсвиділив три йогоосновніформи. Кожна ізцих форм був ним детальновивчена наприкладахвиникнення держав вАфінах,Римі та угерманців.

>Виникненню держави вАфінахпередувало організаціяуправління уформівоєнноїдемократії. УАттіці вперіодвоєнноїдемократії земляперейшла уприватнувласність.Купівля й продажівземлі,розвитоксуспільногоподілу роботипризвели доти, що члениродів, племенперемішалися, й багатомешканців, котріосіли в округах чужих племен, було неможливобрати доля вуправлінні.

Усіценастількипорушилонормальнефункціонування родового ладу, що уже у томуперіоддовелосявжитипевнихзаходів. УАфінах було бзапровадженецентральнеуправління.Відбулосязлиттяафінян межи простих людей, якпомічаєЕнгельс. З цого моментувінбачить вАттіцізародженнядержави[7]. Друганововведенняпередбачалоподілусього народу,незалежно від роду чиплемені втричікласи:евпатридів (>благородних),геоморів (>землеробів) тадеміургів (>ремісників).Тільки Першіотримали правозаймати посади.ЦінововведенняЕнгельсназиваєпершоюспробоюорганізувати державу;її суть – врозривіродовихзв‘язків[8].

>Наступнийетапформування держави Ф.Енгельсбачить вреформі Солона, котра посуті бувполітичноюреволюцією.Остаточнезнищення родового ладуЕнгельсзв‘язував ізреволюцієюКлісфена. УсяАттіка бувподілена на стоавтономнихокругів –демів. Десять такиходиницьскладалиплем‘я, якуназивалосятериторіальнимплем‘ям.Ці племена всукупностісклалиАфінську державу.

>Енгельсвідмічав, що вРимі бувінша, ніж вАфінах формавиникнення держави. Тут „родове сус-пільствоперетворюється назамкнутуаристократію,оточену багаточисленним, ...безправним ... плебсом;перемога плебсупідриваєстарийродовийустрій й на йогорозвалинахстворюєдержаву...”[9].

>Третю формувиникнення державиЕнгельсаналізував наприкладі стародавніхгерманців. Вони держававиникає як результатзавоювання великих чужихтериторій.Органи родового улаштуюповинні булиперетворитися наоргани держави. Алі й в цьомувипадкувиникнення держави було б результатомвнутрішньогорозвиткусуспільства.Значить, державаскрізь неявляє собоюсили,нав‘язаноїззовнісуспільству; воно та – результатвнутрішньогосоціальногорозвитку йнепримиримихкласовихпротиріч.

Отже,вище буввикладенатеоріяпоходження держави, якїїсформулюваликласики марксизму.Даневикладення можна тезовопідсумувати тадоповнити.Отож, сутьтеорії. Одним зосновнихположень марксизмуєвчення просоціально-економічнуформацію,тобтоісторичний типсуспільства.Спосібвиробництваматеріального життязумовлюєсоціальний, політичний й духовнийпроцеси життя людей.Якщоекономічнівідносини –базисні, то держава й право –надбудова, авідповіднозалежить відекономічноїструктурисуспільства,хоча імаютьпевнусамостійність[10].Згідно ізмарксистськоюконцепцією держававиниклаперш на ізекономічних причин:суспільногоподілу роботи,появунадлишку йприватноївласності, апотімрозколусуспільства накласи ізпротилежнимиекономічнимиінтересами.Самецимиекономічнимизмінами бувпідірванийродовийустрій тазмінений надержавний.

>Щодовнеску врозвитоккласовоїтеоріїпоходження держави У. І. ленінасередтеоретиків держави немаєєдності. Насьогодні, роботи леніназазнають критики.Наприклад,Розін[11] невважає його теоретиком держави, бо в йоготворах[12] немає практичноніякогодослідження проблемпоходження держави. Авторвважає, щолекція леніна, зачитана в 1919 р. вСвердловськомууніверситеті на самом деле –примітивневикладеннядеякихположень роботиЕнгельса «>Походженнясім‘ї,приватноївласності й держави”. ЗпоглядуРозіна,нічим неаргументував своїположення в роботи „Держава йреволюція”[13],ніяк їхнього недоводив, алишевисував як постулат,відповідно дотвердження, що „>вчення Марксавсесильне, бо воно тавірне”.Ознайомившись ізпрацями леніна, япідтримую думку автора.

„Держава й революція”,їїрозділ пропоходження держави –це вкращомукоментарі до роботиЕнгельса,хвалебнівідгуки,повнапідтримка думоксвоїх учителів.Ленін, посуті, конкретно нерозвиваєданутеорію,лише утверждаетїїабсолютнувірність танезаперечність. Уданомувипадку леніна, якпослідовника марксизму можнацілком справедливокритикувати завідсутністьоб‘єктивізму. Запринаймнічотиридесятиліття, посленаписанняЕнгельсомсвоєї роботи багажісторичних таюридичних знаньсуттєвозбільшився.ТожЛенінмав доступ новихматеріалів, тавін небере їхні доувагивзагалі.Лишезводиться до неаргументованої критикибуржуазнихвченихвзагалі.

Проситисявисновок, щоЛенінперейняв усвоїх учителівлишевузькокласовийзмістматеріалістичноїтеорії й ставши його апологетом.


>2.Характеристикасоціально-економічноїконцепціїпоходження

держави,їїосновніпозитивніриси танедоліки.

 

2.1.Головніперевагиматеріалістичноїконцепції,їїзначення дляро

>звиткувчень про державу й право.

 

Безусякогосумніву,класоватеоріямаєвеликукількістьпозитивних рис.Вонатеоретичнообґрунтована йдовгий годину на територїРадянського Союзупретендувала науніверсальність йнезаперечність.

Абсолютно справедливопідкреслюється, щоматеріальніумови життясуспільстваграють по людяхдужеважливу роль й що зміну формтрудовоїдіяльності,веденнягосподарства,власності,суспільнийподіл роботи таін.вплинули навиникнення держави.

>Енгельс детальнопроаналізував життя людейпервісномусуспільстві[14],використовуючизнання прородовізв‘язкипівнічноамериканськихіндійців,отриманіамериканськимдослідникомЛ.-Г.Морганом, йспробувавпояснитирізницю в процесіввиникнення держави вгрецькій,римській тагерманськійісторії.

>Було справедливопідмічено, що ізрозвиткомсуспільства й переходом його відприсвоюю чого довідтворюючогогосподарства,відбуваєтьсядиференціація людей помайновомукритерію.

>Ведучимову проознаки держави,Енгельсмає наувазі непростопублічну уладові, аполітичнудержавну уладові, Якаявляє собоюособливийрізновидсуспільної,публічної влади.Енгельссформулювавхарактернірисицієїпублічної влади, котрівідрізняютьїї віддокласовогосуспільства.

Хоча не усі із нихприймаються теоретиками державитепер, череззанадтосильне „>захоплення”класовоюборотьбою, та усе ж таки смердотідостатньонауковообґрунтовані й того годинуглибоко проникли всутність держави таїїфункцій.

>Енгельс усвоємудослідженні незупиняєтьсялише нахарактеристиціпублічної влади,однієї ізнайголовнішихознак держави,він говорити й проінші неменшважливіїїознаки,визнаючи, що від родовогосуспільства держававідрізняється не лишеіснуваннямпевногоособливогопрошарку людей, котрізаймаються Управлінням, але й інаявністю територї, права,податками.

>Іншими словами,класоватеоріяпоходження державивзагалі, й роботаЕнгельса, вякійсконцентрованемарксистськевчення пропоходження йсутність держави,зокрема, й насьогоднішній деньзалишається вшерезі тим, котріпредставляютьінтерес й несутьвеликупізнавальнунавантаження.

 

2.2.Недолікисоціально-економічноїконцепціїпоходження держави.

 

>Сьогодніприйшов годину для критичногоосмисленнякласовоїтеоріїпоходження держави то йвсьогоспадкумарксизму-ленінізму.Пройшов тієї годину, коликонцепцію бездумнопідтримували, невизнаючи жаднихіншихпоглядів, думок,ідей татеорій.Людство все понадвпевнюється, що світлонавколонадзвичайноскладний,тожяким бірозумним не бувмозоклюдини,він один неможеосягнути усіявища тазв‘язкиміж ними. Це под силу, співуче,лишемислителямусьоголюдства, котріскладаютьздобуті нимизнання взагальнускарбничку знань про світло.

>Зупинюсялише надеяких,найбільшвагомих, на мойпогляд,недоліках увченні Маркса таЕнгельса пропоходження держави.

>По-перше,розуміючиважливістьекономічного чинника впроцесівиникнення держави,хочетьсязвернутиувагу, що не лише смердотівплинули навиникнення держави.Цюпомилку Маркс таЕнгельсповторюютьслідом заСен-Сімоном[15]. Навиникнення державивплинулитакожполітичні,ідеологічні,релігійні тапсихологічніфактори. Не цьомупроцесіігнорувати йвоєнніфактори.Требапам‘ятати, що людина –біологічнаістота, ййому, як і як й усімживим,властивовідчуттясамозбереження:об‘єднання ізсобіподібними под початкомєдиногокоординуючого центру багато разпідвищуєздатністьпротистояти як силамприроди, так ііншим,конкуруючимлюдськимспільнотам.

>По-друге,віддаючиналежне боавторикласовоїтеоріїпобачили, що із переходомсуспільства відзбиральництва довиробництвавідбуваласядиференціаціясуспільства, усе ж таки таки не можна непомітити, що в світітваринтакожіснуєпевнийподіл:сильні таслабкіособини.Між нимивідбувається явна чиприхованаборотьба.Внутрішньовидоваборотьба –це далеко ще нерідкіснеявище (можна неподілитиїжу,територію чизручнемісце длявідпочинку). Тачому ж там невиникає держави?Чому до цогозмогладодуматисялише людина?

>По-третє,приймаючи теза Маркса таЕнгельса про ті, щоборотьба –ценеминучийсупутниксуспільства, якуоволоділовиробництвом, ми,вдивляючись встародавнюісторію,бачимо, що у тому далекий годинучастішейдеборотьбаміж племенами, спілками племен, народностями.Повстання,бунтивсерединіякого-небудьлюдськогосуспільства (>племені, союзу племен) –явищенеможливе. І напершихетапахрозвитку державиповстаннязустрічалисярідко.Звичайно,відразузгадуєтьсяповстаннярабів под дротом Спартака.Причиноютакоїмалоївнутрішньоїконфліктності було бпануючаколективістськасвідомість.Людинаще невиділяла собі зспільності й нерозуміласвоїхспецифічнихінтересів. Нерозумілися йгруповіінтереси,оскількирівень абстрактногомислення в українських стародавніхпредків бувще незовсімрозвинутим.

>Колективістськасвідомістьгралавеликупозитивну роль.Вона абиоберігало сус-пільство віддифузії йоговнутрішньоїенергії:занадтогрізними длялюдини тоді булисилиприроди.Крім тогоіснувала йзовнішнязагроза:конкуруючи заджерелаїжіоточуючі племена.Вонатакожконсолідувалапервісне сус-пільство, а чи нерозділяла. Вісь йвиходить, що причинавиникнення держави прямопротилежнатій, щовисунули Маркс таЕнгельс.

>По-четверте,потрібноуважноподивитися тих, вчиїхінтересах бувстворена держава тачиїінтереси воно тазахищало. Отже, держава, щовиниклапочалаорганізовувати оборону всіх,хто проживав наїї територї, чиготувати йздійснювати напади наінші територї.Отримані таким шляхомбагатства, вбільшій чименшіймірідоставалися ,якщо не усім, тобагатьомпроживаючим вдержаві людям.Якщотраплявсяневрожай, тощобуникнути смертисеред населення,відкривалисярезервнізапаси.Якщовиникалаепідемія, топриймалися заходь дляїїлокалізації тазапобіганняїїподальшого поширеннясеред населення.

 >Іншими словами,стаєзрозуміло, що державазахищала не лишеінтересипануючого класу, якстверджуютьтворцікласовоїтеоріїпоходження держави – Маркс таЕнгельс, а йтою чиіншоюміроюохоронялоінтереси всіхмешканцівїї територї.Колективістськасвідомість , щодомінувала вдревнійперіодрозвиткулюдства,володіламіццю, йщойнонароджена держава не могла із нею нерахуватися.

>В-п‘ятих, Маркс таЕнгельс свого годинипомітили, що в світі процесвиникнення державипроходив заоднійсхемі.Вони говорили про країни ізазіатським способомвиробництва. Тім неменш, приформулюванніостаточних з висновками пропоходження державиЕнгельсволів проце „>забути”.Чому? Та боці країни (а й у світібільшість)ламали його схему, щопояснювала процеспоходження тавиникнення держави. Ми жзнаємо, що вкраїнахАзії та Африки, декліматичніумови не булидоситькомфортними дляпроживання людей,земельнавласність не мав потрапити уприватнувласність, увласність окремихсімей, азалишалася до рук держави,залишаласясуспільною. Цепов‘язано із тім, що дляїївикористання вбагатьохрегіонах черезпосушливийклімат доводитисязастосовувати полив та будувативеличезніірригаційніспоруди.

>Іноді в окремихмісцевостях передача земельприватнимвласникам непрактикується черезхолоднийклімат, щоробитьсільськогосподарський сезоннадто коротким.Самеце недозволяєобробляти землю силами окремихсімей тадиктуєнеобхідністьобробіткуїїобщиною. Уцихкраїнахприватнавласністьвиникаєнабагатопізнішевиникнення держави, асаме тоді, колиз‘являютьсядосконалізнаряддя роботи, котрідозволяютьсправитися ізобробіткомземліокремимвласникам. Держава тутвиникає шляхомвиділенняособливогопрошарку людей,завідуючихзагальнимисправами, які ізрозвиткомсуспільствастає все понад . НаСходіузурпувалися незасобивиробництва, ауправління ними.

>Якщо наЗаході влада невирізняласяжорстокістю повідношенню до народові те наСході влада бувдеспотичною.Чому? НаЗаходіприватнівласники,хоча йзалежали від влади йпотребувалиїї „>послуг”, але й смердоті впринципі моглисамостійноорганізуватисвоє господарство.Державна влада тампотребувалаприхильностівласників не менше, ніж смердотіїї.Залежність носила тут носилафінансовий характер.

НаСході все було бнавпаки:досягнення векономічномужитті були результатомдійперш на йвиключно державної влади,їїорганізаторськихздібностей йвизначалисяпрагненням тавмінням владидіяти взагальносоціальнихінтересах, надгруповихцілях.Державна влада аби зналасобіціну й нецеремонилася ізпідвладними. Такимєпсихологічнепоясненнярізниці в „характерах” державної владиЗаходу йСходу.

>Свійвисновокщодокласовоїборотьби як заподійвиникнення державиЕнгельсробиворієнтуючись в основному наєвропейськийрегіон. Та чи можна тодізмалюватиповну картину цогоісторичногопроцесу? І чиможетеорія в такомувипадкупретендувати науніверсальність?

>Аналізуючи задопомогоюцієїконцепції державу, До. Маркс та Ф.Енгельсприйшли дохибних з висновками про ті, що держава –це продуктсуспільства напевнійсходинцісуспільногорозвитку, щоцевизнання того, що сус-пільствозаплуталося впротиріччях із самим собою,розколото напротилежності,звільнитися від які воно табезсиле.Звідси вмарксизмікласоваборотьбавиступаєоднією ізнайважливішихзакономірностейбуттясуспільства,розколотого наантагоністичнікласи.Ніщосуттєве всоціальномужитті такого бути не можнапояснити йзрозуміти поза контекстомкласовоїборотьби.Звідсище одиннедолік –переоцінкаролікласів. 

Узначніймірі черезкласовуборотьбуапарат державистає закладом,якийлегітимноздійснюєціленаправлененасилля всуспільстві.Виділення таакцентування вприроді державиїїексплуататорського початкузакономірно для марксизму.

У „>МаніфестіКомуністичної партії”підкреслено, щоотримавшиполітичнепануванняпролетаріат якщоздійснюватидеспотичневтручання в правовласності та вбуржуазнівиробничівідносини. Маркспише в „>Капіталі”: „Насилля –це повитуха будь-якого старогосуспільства, коли воно тачекає нанове.Саменасилляєполітичноюпотенцією”.Енгельстакожторкається цого запитання,вінпише: „.. державацеперехіднийінститут,яким доводитисякористуватися под годинуборотьби,революції,щоб шляхомнасилляподавитисвоїхсупротивників...поки щопролетаріатщемає потребу вдержаві,вінпотребуєїї надінтересахсвободи, аінтересахпридушеннясвоїхсупротивників, а колиможливо вестимову про свободу, тоді держава як такаперестанеіснувати”.ЗіслівЕнгельсавитікає, що держава, якоїпролетаріатвикористовує за длянасильницькогопридушенняворогівробочого класу, невизнає свободу їм. Та чизабезпечує вона (чиможе забезпечити) свободу самомупролетаріату?Адже давно й добровідомонезмінне правило: шкірного разу, коли подсумнів переносити та чиінша свобода, переносити подсумнів й свободавзагалі. І проце писавши нехтоінший як сам Маркс.

>Теперхочетьсярозглянутинедоліки увченні пропоходження держави й права головногопослідовника марксизму - У. І. леніна.Зворотна сторонамарксистсько-ленінськоїтрактуваннясутності держави яккласовоїдиктатури –цесприйняттядемократії,свободи, права,принципівгуманності, щосклалися вдосоціалістичнуепоху, якмалозначущихкомпонентівсуспільно-політичного життя.

>Марксистсько-ленінськатеоріязагалом приводити до з висновками, що державаодночасноєсамостійною йнесамостійною,залежною відекономіки й такою, що самазабезпечуєзасоби йспособивиробництва.Водночас державаруйнуєгосподарський процес своїмвтручанням задопомогоюсутополітичних сил. Держава тообґрунтовуєтьсяекономічноюнеобхідністю, то силоюзброї, коли самастаєволодарем,монополізуєармію йбюрократію,відмовляється відбудь-якогослужіннясуспільнійсолідарності. Доти ж, державає топосередникомміжкласами вїхнійвзаємнійборотьбі, тозахисникомсуспільства відтиранії класу, то вонраптомперетворюється на ворогасуспільства.Ленінлише в одномузалишивсяпослідовним. Длянього, як й для До. Маркса й Ф.Енгельса,рушійною силоюсоціальнихзмінєборотьба, авизначальним чинником,врешті-решт, - влада.


>3.Соціально-економічнаконцепціяпоходження держави в

>сучасному світі й в Україні.

 

3.1      . >Матеріалістичнаконцепціяпоходження держави вправовій

>думцімислителів України.

УРосійськійімперіїнаприкінці XIX – на початку XX ст..класоватеоріянабуланеабиякоїпопулярностізавдякивченню леніна, йогочисленниходнодумців,послідовників йопонентів. У Україні, котра перебувала

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація