Реферати українською » Государство и право » Постанови суду Першої інстанії


Реферат Постанови суду Першої інстанії

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Зміст

 

І.Вступ

ІІ.Поняття йвидисудовихпостанов

1.Рішення,ухвали,постановисудів якпроцесуальнагарантіядіяльності позастосуванню права;

ІІІ.Судовірішення;

1.Рішеннями проприсудження;

2.Рішення провизнання;

3.Конститутивнірішення;

IV.Вимоги,якиммаєвідповідатисудоверішення

1.законність йобґрунтованість;

2.правильнезастосування нормматеріального тапроцесуального права;

3.Обґрунтованістьвстановленихдоказі судновогорішення;

4.Безумовність судновогорішення;

V.Негайневиконання,визначення порядкувиконання,наданнявідстрочки йрозстрочкивиконання

     1.обов'язкове;

     2.факультативне;

VI.Виправленнянедоліківрішення судом, що його постановивши

VIIНабраннячинностірішенням суду

    1.Неспростовністьрішення;

    2.Виключність;

    3.Преюдиціальність;

    4.Правовадіяздійсненності вчасі;

    5.Суб'єктивнімежізаконноїсили судновогорішення ;

VIIIУхвали судупершоїінстанції

IX. Право наотриманнякопіїухвали суду

X. Правоапеляційногооскарженнярішень йухвал судупершоїінстанції тапроцесуальний порядок йогореалізації

ІВступ

Уумовахстворенняправової держави всебільшогозначеннянабуваютьсоціально-економічні,політичні таособисті права йсвободигромадян України. Одним ізнайважливішихзасобів,якийзабезпечуєреалізаціюцих прав,єсудова система держави.

 Сфера судновогозахистусуб’єктивних прав управовійдержавіпостійнорозширюється, босаме судзабезпечуєправильний йсвоєчаснийрозгляд йвирішенняцивільно-правовихспорів,здійсненняправосуддя уцивільнихсправах.Судовий захист –найвищагарантія забезпечення прав, свобод таінтересівгромадян,оскількиправове становище суду, йогофункціїстворюютьпереваги в забезпеченнюзаконності. Суд як орган державної (>судової) владиздійснюєправозастосовчу діяльність.Ця діяльністьзавждипов’язана ізухваленнямвідповідногоправозастосовчого акта –судовоїпостанови.Судовіпостанови, яксамостійнийправовийінститутцивільногопроцесуального права,покликанісприятизахиступорушених,невизнаних чиоспорюваних прав, свобод таінтересівфізичнихосіб, прав таінтересівюридичнихосіб,інтересів держави. Зприйняттям ЦПК України, уцивільномупроцесіз’явивсяновий видсудовоїпостанови, щоухвалюється судомпершоїінстанції –судовий наказ. Алі данасудовапостанова, узв’язку ізобмеженимобсягомкурсової роботи, не бувспеціальнимоб’єктомдослідження.Цейпринциповоновий длясучасностіінститутцивільногопроцесуального права винен статіокремимоб’єктомдослідження. Уроботіосновнаувагаприділенакласичнимсудовимпостановам – судновомурішенню йухвалам судупершоїінстанції.

Унауціцивільногопроцесуального права темаінститутусудовихпостановзалишаєтьсяоднією знайбільшдискусійних.Проведенідослідженняінститутусудовихпостанов,безумовно,маютьважливезначення. Алінеповнота танедостатністьтеоретичнихрозробоктеоріїсудовихпостанов заговорили українською уязана із тім, щоостаннідосліджувались в їхньогостатичномустані, при цьомуважливорозглядати запитаннясутностіпостанов суду вдинаміці, ізпозиції їхніфункціональноїролі.Багатопитань, котріохоплюєця проблема,дослідженінедостатньоповно, що негативновпливає на практикузастосуваннячинногозаконодавства.Необхідністьглибшоговивчення йвирішенняданих проблемобумовилавибір тимиданогодисертаційногодослідження.

>Метоюданої роботиєаналізсудовихпостанов вцивільномусудочинстві,формулюваннятеоретичних з висновками тапошукможливостейпідвищенняефективностізастосуваннячинногоцивільно-процесуальногозаконодавстващодосудовихпостанов.

>Об’єктомвивченняєсудовіпостанови (>зокрема,рішення йухвали судупершоїінстанції), котріухвалюються ізметоюзахиступорушених,невизнаних чиоспорюваних прав, свобод таінтересівфізичнихосіб, прав таінтересівюридичнихосіб,інтересів держави.

Предметомдослідженняєцивільнепроцесуальнезаконодавство,нормиякогорегулюють процесухваленнясудовихпостанов,судова практиказастосуванняцих норм,літературніджерела.

>Наукова роботаґрунтується навикористаннізагальнонаукових таспеціальнихметодівюридичної науки.


>Поняття йвидисудовихпостанов

>Провадження порозгляду йвирішеннюцивільнихсправ усудіпершоїінстанціїзавершуєтьсяпостановленнямрішення чиухвали.Рішення,ухвали,постановисудіввиступаютьпроцесуальноюформоювираженнядіяльності позастосуванню права ймаютьузагальнюючуназву —судовіпостанови.Постанови судупершоїінстанції по вирішенню посутісправпозовногопровадження, ізадміністративно-правовихвідносин йокремогопровадженнязакріплюються впроцесуальнійформірішення.

>Постанови суду,якимивирішуютьсялишеокремі запитання,заявлені перед судом особами, якіберуть доля всправі, взаявах йклопотаннях, й щовиниклисамостійно впроцесіпорушення,розвитку йприпиненнясудочинства усправі,називаютьсяухвалами.

>Судовірішення —актиправосуддя усправіґрунтуються навстановлених в судновомузасіданні фактах йзастосуванні нормматеріального йпроцесуального права.Залежно від способузахисту права йправовихнаслідків, котрі смердотівикликають,судовірішення (як й кликни)поділяються навиди: проприсудження довиконання (чиутримання відвиконання)певнихдій; провизнаннянаявності (чивідсутності)правовідносин (чиюридичнихфактів);конститутивні — проперетворенняправовідносин.

>Рішеннями проприсудження будутьпостанови суду,якимипідтверджуються права,обов'язки тазаконніінтересисторін, й один бікприсуджуєтьсявиконати накористьдругоїпевні дії чиутриматися від їхнівиконання (простягненнязавданоїшкоди,авторськоївинагороди,виселення із житловогоприміщення). >Рішення провизнання —постанови суду,якимипідтверджуєтьсянаявність чивідсутністьміж сторонамипевнихюридичнихвідносин,певнихобставин чиюридичнихфактів (>визнання прававласності,визнання фактуродиннихвідносингромадян тощо). >Конститутивнірішення —постанови суду,спрямовані назміну чиприпиненняправовідносин.Ними будутьрішення провиділчасткизіспільногомайна,припинення договору найму житловогоприміщення,розірванняшлюбу таін.

Утеоріїцивільногопроцесу їхніподіляють на:перетворювальні —виконуютьперетворювальніфункції,тягнуть за собоюправовізміни в сфері правового стану,зокрема,майнііншої особининезалежно відїїзгоди;рішення, щозамінюютьволевиявленняобохсторін вспорі чи лишеборжника;рішення, в якіконститутивні діївиступаютьелементомрішення.Прикладомперших будутьрішення пророзірвання договорукупівлі-продажу,підряду,житлового найму; інших —розірванняшлюбу,поновлення прав члена кооперативу;третіх — прозмінуперіодичнихплатежів.

>Питання пронаявністьконститутивнихрішень, як йпозовів, внауціцивільногопроцесуєдискусійним. На думкубагатьохавторів,такірішенняможуть бутивіднесені дорішень проприсудження (змінуперіодичнихплатежів — год. 4 ст. 231 ЦПК) й провизнання (договорукупівлі-продажунедійсним).

>Рішення судуможуть бутиподіленізалежно відобсягурозв'язаних нимипитань назавершальні (>основні) йдодаткові.Завершальнимиповністювирішені усіправовівимоги,передані нарозгляд суду.Додатковими —вирішуютьсяокреміправовівимоги, із приводу якісторони подавалидокази й давалипояснення, які не булирозв'язаніосновнимрішенням (ст. 214 ЦПК).

Уюридичнійлітературі ізцивільногопроцесувиділяютьсяальтернативні йфакультативнірішення суду.Альтернативниминазиваються тих,якимивстановлюється дваможливих точновизначенихспособи йоговиконання,передбачені нормамиматеріального права.Альтернативневиконаннядопускається бонормицивільного правапередбачаютьможливістьвиникненняальтернативнихзобов'язань. Длязахиступравовідносин ізальтернативнихзобов'язаньможливепред'явлення покличу ізальтернативним характеромвимог йвинесення альтернативного зазмістомрішеннясуду.[1]

>Постановлення альтернативногорішенняможливетакож тоді, колипозивач впроцесірозгляду справпогодивсязамінитиспірний предмет наінший чиодержати йоговартість.Факультативниминазиваютьсярішення, щозобов'язуютьвідповідача довиконанняпевнихдій й котрі увипадкунеможливості їхньоговиконанняодночасновизначаютьіншийспосібцезробити.Наявністьфакультативнихрішеньпідтверджується ст. 206 ЦПК, заякою суд,присуджуючимайно внатурі, виненвказати врішенні йоговартість,котруналежитьстягнути ізвідповідача,якщо привиконаннірішенняприсудженогомайна наднаявності.

>Законодавствудеякихзарубіжнихкраїн,крімзавершальних (>основних)рішень,відоміінші їхньоговиди:заочні,часткові (>окремі),проміжні йумовні.Заочнимвизнаєтьсярішення,постановлене судом увідсутностівідповідача,який буввикликаний всудовезасідання й нез'явився та ненадіславписьмової заяви пророзгляд справ у йоговідсутності. Неявкавідповідача, будучипідставою дляпостановлення заочногорішення, взаконодавствірозглядаєтьсяпо-різному: зафранцузьким — яквизнаннявідповідачем тихийфактів, на якіпозивачобґрунтовує своївимоги; заанглійським — не лишефактів, а і самого права. Длязахистуінтересіввідповідачайомунадається право податівідзив назаочнерішення йпросити судскасувати його,обґрунтовуючи свою неявкуповажними причинами. Подачавідзивувикликаєновийрозгляд справ тім ж судом йпостановлення новогорішення. ЦПК УСРР (3вересня 1924 р.)допускавсявідзив назаочнерішення. Зачинним ЦПК (год. 2 ст. 172) судможерозглянутисправу принеявці особини, Якабере уній доля,якщовідомості про заподій неявкивідсутні чи заподій неявки будутьвизнанінеповажними, занаявності усправідостатніхматеріалів про права тавзаємовідносинисторін та коли немаєпотребизаслуховуватипояснення особини, Яка нез'явилася.Відзив натаке заочнопостановленерішення недопускається, але й воно таможе бутиоскаржено йпереглянуто вапеляційному йкасаційному порядках та у зв'язку ізнововиявленимиобставинами.

>Частковими (>окремими)називаютьсярішення,якимивирішуютьсяокреміправовівимоги, що булидостатньовстановлені судом чивизнанівідповідачем.Щодоіншихпозовнихвимогрішення неприймається доз'ясування необходимихобставин йподання необходимихдоказів. Упроцесі усправі, вякійвиступаєдекількапозивачів йдекількавідповідачів,може бутивинесеночастковерішеннястосовно як окремихпозивачів, то й окремихвідповідачів. Отже, воднійсправіможе бути ухваленодекількарішень

>Проміжнимвизнаєтьсярішення,яким виправленаспірнавимога про право, ззалишеннямневирішеноївимоги проїїрозмір. ЗазаконодавствомФранції допостановпроміжного характеру належатипопереднісудовіухвали,котримивстановленіпроцесуальні заходь (допитийсвідка таін.) та котріпокликанісприятивирішенню справ посуті.Умовнимназиваєтьсятакерішення,яким правопозивачавважаєтьсявизнаним лишезалежно віднастання (>ненастання)певнихобставин,виконання (>невиконання)певнихдій, атакож, коли йоговиконаннязалежить відзазначених умів.Законодавством України недопускаєтьсяпостановленняумовнихрішень,оскільки смердотіможутьвикликатиспір із приводунастання чиненастання такихобставин йперешкоджати йоговиконанню.

 >Судоверішення й йогосутність

Утеоріїцивільногопроцесу із приводуюридичноїприроди судновогорішення буливисловленірізнісудження, в яківиділяютьсяокремівластивості, щохарактеризують його.Стверджується, що воно тає актом суднового,підтвердженнянаявності чивідсутностіпевнихправовідносин й наказом суду; актомвизнання,підтвердженняіснування чинеіснуванняспірного права йнаявності впідтвердженні наказу; актомзахисту правгромадян,підприємств,установ йорганізацій таохорони правопорядку шляхомвстановлення права йсприяння в йогоздійсненні; актомзастосуваннянорми права, щовладнопідтверджуєправовідносинисторін,тощо.[2]

>Дійсно,судовимрішеннямпідтверджуєтьсянаявність чивідсутністьміж сторонамиправовідносин,є вньому йелементи наказу, воно тає актомзастосування нормматеріального йпроцесуального права таін. Алізазначенірисипідкреслюютьлишеокремівластивостірішення, котрі недаютьповногоуявлення про його суть.

Урішенні судуєелементиімперативного характеру, наказу,примусовоїсили держави, але й суть його над цьому.Застосуванняпримусовоїсили Державою —цеспецифічнагарантія, щозабезпечуєреалізацію права йвідрізняє його відіншихсоціальних норм. Одним іздержавнихорганів,якийможезастосовуватипримусову силу,є суд. Актомдіяльності суду натакезастосуванняє йогорішення.Воноспрямованебезпосередньо навиконаннязаходівпримусу.Особливочітко смердотівиявлені врішеннях прозадоволення судом покличу проприсудження. Вони суд відімені державивизначає длясторінвиконанняпевнихдійреалізації їхніспірнихправовідносин.Визначення длясторін такихдій —це йє наказ суду.Примусова сила судновогорішеннявластива йрішенню провизнання.Вонаопосередковується нарізнихсуб'єктахнеоднаково йзалежить відпроцесуального станусуб'єктаправовідносин, від характерузаінтересованості його внаслідкахвирішення справ.

Урішенні судуєтакожелементи декларативного характеру —підтвердженнянаявності чивідсутностіміж сторонамиспірнихправовідносин, права чи факту, щомаєюридичнезначення.Такепідтвердженняправовідносинєобов'язковоюпередумовою длявідбиття врішенні не лише наказу, а іінших йоговластивостей. А,щоб судвирішивпередане на йогорозглядправове запитання йзастосувавпримусову силу,вінспочатку виненпідтвердитинаявність чивідсутністьправовідносин, апотімвинести наказ проздійсненнясуб'єктомматеріальнихправовідносинпевнихдій.

>Неправильним якщовизначеннясуті судновогорішення задопомогоюзастосованих нимспособівзахисту права,передбачених ст. 6 ЦК,зокрема,визнання права,поновлення стану, якуіснувало допорушення права, йприпиненнядій, що йогопорушують;присудження довиконання внатурі,припинення чизміниправовідносин тощо.

Сутьрішення судуопосередковуєтьсяметою йзавданням цогопроцесуального акта.Визначеннясутірішення суду тім,чим воно таоб'єктивноє вреальнійдійсностісередактіворганів суду таіншихорганів держави, станіможливим, коливиходити ззавданьцивільногосудочинства, ізособливостейправосуддя, йогофункцій позастосуванню норм права дофактичного складу правового запитання, що було б предметомдослідження суду, зсуб'єктивних таоб'єктивних між дії судновогорішення.Судоверішення — актправосуддя вцивільнихсправах, у зв'язку ізчимвизначення йогосутіневіддільно відзавдань й метиправосуддя, надосягнення які воно таспрямовано, відполітичної,економічної йюридичної йогохарактеристики.[3]

>Прийняттямрішеннязавершуєтьсястадія судновогорозгляду. Отже,судоверішеннявиступаєцивільнимпроцесуальним актом,якийпідсумовує діяльність судупершоїінстанції порозгляду йвирішенню справ посуті. Урішеннівідбивається вся проведена судом діяльність подослідженню йоцінцідоказів повстановленнююридичнихфактів, а, позастосуванню норм права доконкретнихправовідносин та їхнісуб'єктів.

>Рішенням суду відімені державиусуваєтьсяспірміж сторонами чивирішується запитання про захист прав таохоронюваних закономінтересівгромадян,підприємств,установ йорганізацій,державних йгромадськихінтересів.Рішеннямреалізуєтьсявладна воля держави —сторониприсуджуютьсядодержуватисяпевноїповедінкищодоіснуючихміж нимиправовідносин.Судовимрішеннямохороняєтьсядержавний йсуспільнийустрій України, системагосподарства йвласність.

Урішенні відімені Українидаєтьсяоцінкаспірноївимоги чиправовідносин тадіямзаінтересованихосіб.Цим самим судмобілізуєгромадян наборотьбу ізцивільними,трудовими ііншимиправопорушеннями тасприяєпідвищенню їхньогоправовоїсвідомості.

>Застосування врішенні законурозкриває перед широкимимасами населеннязміст законів України,утверджує всвідомостігромадянповагу перед тим й правопорядку, правилспівжиття,виконуєвиховнуфункцію.

Пленум Верховного Суду України упостанові № 11 від 29грудня 1976 р. «Просудоверішення» в п. 1 (вредакціїпостанови № 15 від 25травня 1998 р.)звертаєувагусудів тих, щосудоверішенняєнайважливішим актомправосуддя,покликаним забезпечити захистгарантованихКонституцією України прав й свободлюдини, правопорядку таздійсненняпроголошеногоОсновним Законом принципу верховенства права.

Отже, суть судновогорішення до того, що воно таєосновним йнайважливішим актомправосуддя,постановленим упередбаченому законом порядкуім'ям України йспрямованим на захистгарантованихКонституцією України прав, свобод тазаконнихінтересівгромадян іорганізацій,державних йгромадськихінтересів,зміцненнязаконності й правопорядку, назапобіганняправопорушенням,вихованнягромадян йпосадовихосіб вдусіповаги в Україну,честі йгідностілюдини.


>Вимоги,якиммаєвідповідатисудоверішення

>Рішення суду винне бутизаконним йобґрунтованим (ст. 202),постановлене упередбаченому порядку (ст. 209),викладеним вписьмовійформі (ст. 211), завстановленимзмістом (ст. 203) йпроголошенепублічно (ст. 212).

>Законністьрішення судувизначає йогоправосудність. Цеякісний станрішення, щохарактеризуєтьсяправильнимзастосуванням судом прирозгляді йвирішенні справ нормматеріального йпроцесуального права.Відповідно до статей 11, 202, 203, 309 ЦПКумовамизаконності (>тобто правильногозастосування нормматеріального права)є:правильнезастосування закону,якийпідлягаєзастосуванню;незастосування закону,який непідлягаєзастосуванню;правильнетлумачення закону.

>Вимога правильногозастосуванняматеріального законуобумовлюєтьсязавданнями суду позахисту прав, котріреалізуються шляхомвстановлення судомсуб'єктивних прав й обовязківсторін,існуючихміж нимиправовідносин, тасприяння в їхньогоздійсненні —усуненняпорушень йреалізаціяположень в життя.Застосування права —реалізаціядиспозиції йсанкціїнорми (норм) права. Дозмістуреалізаціїдиспозиціїнорми прававходять:встановленняюридичнихфактів, як умівнаявностіправовідносин;визначенняоб'єктивної істиниюридичнихфактів; правильна правоваоцінкафактичнихобставин.Реалізаціясанкціїнорми праваполягає: вусуненніпорушеньсуб'єктивного права;вжиттізаходів (>засобів),щобсторонидіяливідповідно довизначенихправовідносин, занеобхідності —примусовареалізація. У зв'язку ізцимзаконність судновогорішення проприсудженнявизначаєтьсяправильноюреалізацієюдиспозиції йсанкціїнорми права, а провизнання —лишедиспозиції.

>Вимогизаконностірішення судузабезпечуютьсятакожправильнимзастосуванням судом нормцивільногопроцесуального права —додержаннямпередбаченого нимицивільногопроцесуального порядку,процесуальноїформи,точнимздійсненням прав й обовязківсуб'єктамицивільнихпроцесуальнихправовідносин таправильноюреалізацією нимиповноважень.

Отже,рішення якщозаконним тоді, коли суд,виконавши усівимогицивільногопроцесуального права тавсебічноперевірившиобставини,вирішивсправувідповідно до нормматеріального права, щопідлягаютьзастосуванню доданихправовідносин, а при їхньоговідсутності — напідставі закону,якийрегулюєподібнівідносини, чивиходячи ззагальних засідок йзмістузаконодавства України.

>Обґрунтованість судновогорішення —це йогоправильність ізфактичноїсторони.Відповідно до статей 15, 202, 203, 309 ЦПКумовамиобґрунтованостірішенняє:повнез'ясуванняобставин, щомаютьзначення для справ;доведеністьобставин, котрімаютьзначення для справ, які судвважаєвстановленими;відповідність з висновками суду,викладених урішенні,обставинам справ.

>Обставини усправі —цеюридичніфакти. Томуз'ясуванняобставин усправіполягає увстановленні всіхюридичнихфактів, котрі згідно із нормами правамаютьзначення длярозкриттяіснуючихміж сторонамиправовихвідносин чиіснуванняпевнихподій.Встановленнюпідлягають йнеюридичніфакти, коли смердотіможутьрозкриватидинамікудій чиподій, котріпідлягаютьвстановленню.Повнота йвсебічністьзабезпечуєвідповідністьобставин справоб'єктивнійістині.Встановлені судомфактиповиннівідбиватиреальнудійсність, тихфактичніобставини, щоіснували чиіснують воб'єктивному світі.

>Встановлені судомобставини справмають бутиобґрунтованідоказами, що булиодержані увизначеному законом порядку, задопомогоюпередбачених год. 2 ст. 27 ЦПКзасобівдоказування йперевірені до того самому судновомузасіданні, вякомупостановляєтьсярішення.Відхиленнядоказівмає бутиобґрунтованим.

>Важливоюумовоюобґрунтованостірішення судуєвідповідність його з висновкамиістині —відповідність їхнідійснимобставинам справ, правам йобов'язкамсторін.Істинавстановлюється лише врезультатіповного,всебічного йоб'єктивногодослідження судом всіхобставин справ, напідставізмагальностіміжзаінтересованими особами зсукупності всіхсторін,явищ,дійсності та їхнівзаємовідносин.[4]

>Зміст істини, щовстановлюється вцивільномупроцесі,перебуває впрямійзалежності від йогозавдань, томуюридичним фактам суд винендати не лишефактичну, а іправовуоцінку.Оцінкадоказів справпровадитьсясуддями завнутрішнімпереконанням, якустворюється впроцесідослідженняматеріалів справ йє йогонаслідком.Внутрішнєпереконаннясуддів —це їхніпереконаність управильностірішення, якуосновується наперевірці йоцінці усукупностідоказів,досліджених нимипроцесі судновогорозгляду.Воноґрунтується навсебічному,повному іоб'єктивномурозгляді в судновомузасіданні всіхобставин справ в їхньогосукупності увідповідності з законом.Ніякідокази задля суду наперед установленоїсили (ст. 62 ЦПК).

Отже,обґрунтованимвизнаєтьсярішення, вякомувідображені усіобставини, щомаютьзначення для справ,всебічно йповноз'ясовані в судновомузасіданні, ависновки суду провстановленіобставини йправовінаслідкиєвичерпними, такими, щовідповідаютьдійсності йпідтверджуютьсядостовірнимидоказами,дослідженими в судновомузасіданні.Рішення заформоюмає бутивикладенописьмово, а й зазмістом —відповідати ст. 203 ЦПК.

>Зміст судновогорішення —це його структура увзаємозв'язку,взаємообумовленості йпослідовності йогочастин та їхньогоскладовихелементів.Постановлене усправірішеннямає бути граничноповним,зрозумілим,чітким йвідповідно до ст. 203 ЦПКобов'язково врішенні судузазначається: 1) годину ймісце йогопостановлення; 2)назва суду, що йогоухвалив; 3)прізвище таініціали судье та секретаря судновогозасідання; 4)сторони таінші особини, котрі брали доля всправі; 5)вимогипозивача,запереченнявідповідача,узагальненийвикладпоясненьіншихосіб, котрі брали доля всправі; 6)встановлені судомфакти йвідповідніїмправовідносини; 7)наявністьпорушення прав й свобод, зазахистом якіспрямованезвернення до суду, чиневиконаннязобов'язань чиіншіпідставищодозадоволеннявимог; 8)назва,стаття,їїчастина, абзац, пункт,підпункт закону, заякимивирішеносправу,нормипроцесуального закону,якими судкерувався; 9)висновок суду прозадоволення покличу чивідмову впозовіповністю чичастково,вказівка нарозподілсудовихвитрат, рядків й порядокоскарженнярішення (ст. 203 вредакції Закону №2540-ІП від 21червня 2001p.).

>Зазначенівимогищодозмістурішенняможуть бутиоб'єднанні вчотирискладовічастинирішення:вступну,описову,мотивувальну,резолютивну увстановленійпослідовності.

>Вступна —цепершачастина, котрарозпочинаєтьсянайменуванням документа тавказівкою наім'я України, відякої воно тапостановляється.Після цого увступнійчастиніпослідовнозазначається: годину ймісцепостановленнярішення,найменування суду, що його постановивши; вякомузасіданнірозглядалася справа: увідкритому чизакритому; склад суду;прізвище секретаря судновогозасідання;найменуваннясторін таіншихосіб, які брали доля всправі.

>Описовачастина судновогорішеннявміщує короткій нозівикладенняобставин справ так, як подали до судузаінтересовані особини взаявах тапоясненнях, асаме:зміствимогпозивача та їхньогообґрунтування;запереченнявідповідача та їхніобґрунтування;вимогивідповідача зазустрічнимпозовом та їхніобґрунтування йпоясненняпозивача нацювимогу та йогообґрунтування;розпорядчі діїсторін:позивача прозміну покличу тавідповідача проповне чичасткове йоговизнання;самостійнівимогитретіхосіб та їхньогообґрунтування;вимоги прокурора,органів держави таіншихсуб'єктів,пред'явлені на захистіншихосіб, їхньогообґрунтування йставленняосіб, вінтересах які порушенецивільний процес, доцихвимог;наявність усправірішення суду й заподій йогоскасування;іншіобставини усправі:поясненняіншихосіб, котріберуть доля всправі тощо.

Умотивувальнійчастинірішеннянаводяться усіміркування суду, на якіґрунтуєтьсярішення усправі. Цефактичні йюридичнімотиви з висновками суду всправі. Вонинаводяться:обставини справ,встановлені судом;докази, на якіґрунтуютьсявисновки суду; доводь, закотрими судвідхиляє тих чиіншідокази;закони,якимикерувався суд.

>Обставини справвстановлюються судом напідставіперевірки всіхматеріалів,поданихзаінтересованими особами тазібраних задопомогою суду (ст. ЗО ЦПК).Висновки судущодофактичнихобставин справ, котрівінвважаєвстановленими, прав й обовязківсторінобґрунтовуютьсяпевнимидоказами. Коліостаннівідхиляються, судзобов'язаний навестищодо цого свої доводь.Обґрунтуваннюпідлягають якзадоволенічастини, то йвідмови впозові. Уційчастинірішення судможезробитиоцінкудійосіб, котріберуть доля всправі, якстосовно їхньогопроцесуальноїсумлінності, то йдодержання ними, особливопідприємствами,установами йорганізаціями,законності.Висновки судупідлягають правовомуобґрунтуванню,маютьміститипосилання на закон таіншінормативніактиматеріального права, на з статтею 15, ЗО, 62 ЦПК таін.,керуючисьякими судвстановивобставини справ, права таобов'язкисторін, а необходимихвипадках —також навідповіднікерівніпостановиПленуму Верховного Суду України ізпитаньзастосуваннязаконодавства привирішенніцивільнихсправ.

  Резолютивначастинарішення виннаміститисформульовані вімперативнійформізавершальнівисновки суду посуті справ: прозадоволення покличу чи провідмову вньомуповністю чичастково;вказівку нарозподілсудовихвитрат, рядків й порядокоскарженнярішення.

>Резолютивначастинарішення удеякихсправах,залежно від характеруспірнихправовідносин йзміступозовнихвимог,маєпевніособливості (з статтею 203-208 ЦПК).

>Відповіді суду на усіправові запитанняповиннівипливати ізвстановленихфактичнихобставин, бутивичерпними,визначеними йбезумовними.

>Вичерпними будутьрішення, в які судомдаєтьсяповнавідповідь на усіпередані на йоговирішенняправові запитання.

>Вимогавизначеностіполягає до того, щорішення суду виннедатичітку йконкретнувідповідь на усіпоставлені проти нього запитання,зокрема:повністю чичастковозадовольняютьсяпозовнівимоги чи вньомувідмовлено; котрі конкретно правапозивачавизнані чипоновлені;розміргрошових торб чиперелікмайна, щоприсуджуєтьсястороні; котрі конкретно дії й ким виненвиконативідповідач чиякимиіншимипередбаченими законом способамипіддягаєзахиступорушенеправо.[5]

Приоб'єднанні воднепровадженнядекількохвимог чиприйняттязустрічного покличу чи покличутретьої особини винне бутивизначено, що конкретно постановивши суду зкожнійвимозі. Призадоволенні покличу провизнання, суд, в необходимихвипадках, винен урезолютивнійчастині й про тихправовінаслідки, котрінастають у зв'язку із такимвизнанням (проанулювання актовогозапису прореєстраціюшлюбувнаслідоквизнання йогонедійсним). Зметоюзапобіганнявиникненнюнезрозумілості привиконаннірішення врезолютивнійчастинізазначається точна йповнаназваюридичної особини,прізвище,ім'я, по-батькові громадянина,щодоякого виправлена правовавимога.

>Безумовністьполягає до того, щовисновки,зроблені врішенні, неповиннівключатиумови, котрі поставили б йоговиконання від їхнінастання. Суд неможепокласти навідповідачаобов'язоквиконатипевні дії заумовивиконаннязустрічнихдій із боціпозивача чинастанняпевнихподій.

>Якщо суд напідставі статей 217 й 218 ЦПКдопускаєнегайневиконаннярішення, товінзазначає процетакож врезолютивнійчастинірішення (ст. 204 ЦПК). Допускнегайного факультативноговиконання (ізпідстав ст. 218 ЦПК), атакожнаданнярозстрочки чивідстрочкимотивується увідповіднійчастинірішення.

Уформірішеннявиносяться лише тихпостанови судупершоїінстанції,якимивирішуєтьсяцивільна справа посуті, у зв'язку ізчимвключення дорезолютивноїчастинирішення з висновками ізпитань, непов'язаних ізвирішенням справ посуті, недопускається. Тому внійнеприпустимовирішувати запитання провиділеннячастинивимог всамостійнепровадження чи прозакриттяпровадження вони,залишення безрозгляду тощо.Вирішення такихпитаньвикладається усамостійнійпроцесуальнійформіухвал (ст. 232 ЦПК), котріможутьпостановлятисяодночасно ізрішенням.

Порядокпостановленнярішенняпередбаченийстаттями 16,17,209, 210 ЦПК.Суди Українипостановляютьрішенняім'ям Українинегайно послерозгляду справ,більшістю голосівсуддів, котрівходять у склад суду вданійсправі.

>Рішення судупостановляється внарадчійкімнаті іздодержаннямїїтаємниці —ніхто помиляюся бутиприсутнім вній,крім складу суду вданійсправі.Суддямзабороняєтьсярозголошуватиміркування, що буливисловлені внарадчійкімнаті (ст. 210 ЦПК).

>Постановленерішеннявикладається вписьмовійформіголовуючим чи одним ізсуддів приколегіальномурозгляді справ йпідписується усім складом суду,якийбере доля в йогопостановленні.Виправлення врішенніможуть бутизастережені передпідписомсуддів (ст. 211 ЦПК)

>Постановлене судомрішенняпроголошується привселюдно,крімрішень проусиновленнядітей.Головуючийроз'яснюєзмістрішення, порядок й рядків йогооскарження (ст. 212 ЦПК). Сторонам татретім особам,притягнутим доучасті всправі, котрі не булиприсутніми в судновомузасіданні приїїрозгляді, суднадсилаєкопіїрішення йухвал прозупинення чизакриття справ чизалишення заяви безрозглядупротягомп'ятиднів із дня їхньогооголошення (ст. 216 ЦПК).

>Сторони,інші особини, котріберуть доля всправі,мають право податіпротягом десятиднівписьмову заяву, а судзобов'язаний удесятиденний рядків із дняїї заявиобґрунтувативисновки суду вокремомупроцесуальномудокументі,оформленомувідповідно довимог год. 1 ст. 203 ЦПК.

 

>Негайневиконання,визначення порядкувиконання,наданнявідстрочки йрозстрочкивиконання

>Негайневиконання судновогорішенняполягає до того, що воно танабуваєвластивостейздійснення йпідлягаєвиконанню не із годининабрання нимзаконноїсили, що передбачене дляпереважноїбільшостісудовихрішень, анегайно із години йогооголошення в судновомузасіданні,чимзабезпечуєтьсяшвидкий йреальний захистжиттєвоважливих прав таінтересівгромадян й держави.

>Негайневиконаннярішеньбуваєобов'язкове йфакультативне.Стаття 217 ЦПКзобов'язує суддопуститинегайневиконаннярішення всправах: простягненняаліментів умежахсуми платежу замісяць; проприсудженняробітникові числужбовцевізаробітної плати, але й не було за одинмісяць; простягненнявідшкодуванняшкоди,заподіяноїкаліцтвом чиіншимушкодженнямздоров'я, атакожсмертюгодувальника, умежахсумистягнення замісяць; пропоновлення нароботі незаконнозвільненого чипереведеногопрацівника; простягнення накористь членаколективногосільгосппідприємства оплати запрацю, але й не понадсередньогозаробітку замісяць.

>Стаття 218 ЦПКнадає право судудопуститинегайневиконаннярішень усправах: проприсудженнявинагороди авторам завикористаннятворів угалузілітератури, науки чимистецтва, атакожоб'єктів праваінтелектуальноївласності, на котрі баченоавторськесвідоцтво (п. 1);якщо відзатриманнявиконаннярішенняможестатисязначна школа длясторони, накористьякої ухваленорішення (п. 2); колиєпідставивважати, щовиконаннярішеннязгодомможе статінеможливим чиутрудненим (п. 3)

Продопущеннянегайноговиконаннярішення судзазначає врішенні, а колитакедопущеннявідбулося ізпідставпп. 2, 3 ст. 218 ЦПК, томожезобов'язатипозивача забезпечити поворотвиконання навипадок йогоскасування. Допускнегайноговиконаннярішенняобмежуєтьсяпевнимиправовимивідносинами,спір із які був предметомрозгляду суду, й тім,хтовиступаєсуб'єктом такихвідносин, та котрі воно таможевикликатиправовінаслідки.Стаття 219 ЦПК недопускаєнегайноговиконання: 1) усправах, в яківідповідачамивиступаютьдержавніустанови чи підприємства,колективнісільгосппідприємства таіншікооперативні йгромадськіорганізації,крімсправ,передбаченихпп. 2-5 ст. 217 й п. 1 ст. 218 ЦПК; 2) колинегайневиконанняможевикликатитакізміни

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація