Реферати українською » Государство и право » Поняття злочину у крімінальному праві України


Реферат Поняття злочину у крімінальному праві України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Зміст стор.

>Вступ ............................................................................................................... 3-4

>РОЗДІЛ 1.Поняттязлочину та йогоознаки .............................................. 5-13

>РОЗДІЛ 2.Поняттястадій скоєнняумисногозлочину ........................ 14-16

>РОЗДІЛ 3.Стадії скоєнняумисногозлочину

         3.1.Готування дозлочину ............................................................... 17-19

         3.2.Замах назлочин ......................................................................... 20-23

         3.3.Закінченийзлочин ..................................................................... 24-26

>РОЗДІЛ 4.Добровільнавідмова принезакінченомузлочині ................ 27-31

>Висновки …................................................................................................. 32-33

>Перелікпосилань …................................................................................... 34-35

Списоквикористанихджерел …............................................................... 36-37


>Вступ

>Злочин, як йбудь-якеіншеправопорушення,євчинкомлюдини.Саме томуйомупритаманні усі тихоб'єктивні йсуб'єктивніособливості, щохарактеризуютьповедінкулюдини:фізичнівластивості - тієї чиінший рух чиутримання віднього,використанняфізичних,хімічних,біологічних таіншихзакономірностейнавколишнього світу;психологічнівластивості -проявсвідомості йволі,певнамотиваціяповедінки,їїцілеспрямованість.

Алі навідміну відіншихвчинківлюдинизлочин засвоєюсоціальноюсутністюєпосяганням на тихвідносини, щосклалися всуспільстві,відображають йогонайбільшважливіінтереси,внаслідок чогоохороняються законом прокримінальну відповідальність.Злочинзавждисуперечитьосновнимпотребам таінтересамсуспільногорозвитку. Аоскількисамеоб'єктивнізакономірностірозвиткусуспільства, йогопотреби таінтересивиступаютькритерієм,мірилом ціності чиантицінностілюдськоїповедінки,відповідності чиневідповідностіїїцимпотребам таінтересам,злочинзавждиєантисоціальноюповедінкою.

При цьому,оскількиінтереси йпотребисуспільствапостійнорозвиваються,відповіднозмінюється напевномуетапісуспільногорозвитку іоцінкаповедінкилюдини якантисоціальної,злочинної. Томупоняттязлочину неможе бутинезмінним: воно тазавжди винневідповідати конкретномуетапурозвиткусуспільства,потребам таінтересам,притаманнимсаме цьомуетапу. Цедозволяєзробити двависновки:

1)поняттязлочинузалежить відсоціально-економічнихвідносин, щоіснують напевномуетапірозвиткусуспільства, й томуєісторичномінливим;

2)визнанняпевноїповедінкилюдинизлочином (>криміналізаціядіяння) чивиключенняїї із колазлочинних (>декриміналізаціядіяння)єбезперервнимпроцесомоцінкивідповідності чиневідповідностіцієїповедінкисуспільномурозвитку.

>Стосовностадій скоєнняумисногозлочинуможемознайти багатолітератури, доякої належатичисленнімонографії,наукові з статтею,підручники танавчальніпосібникибагатьохсучаснихвітчизнянихкриміналістів.Серед яківідомі: Ю.В. Александров, В.А. Клименко,М.І.Бажанов, О.М. Омельчук,М.І. Мельник, В.О.Кузнєцов, Н.В.Чернишова, П.Л.Фріс,Ж.Ю.Половніков.

>Об’єктдослідження вкурсовійроботі -наукові роботисучаснихвітчизнянихкриміналістів.

Предметдослідження -суспільнівідносини, котрівиникають привстановленністадій скоєннязлочину.

Метадослідження -розкриття тадослідженнястадій скоєннязлочину засучасних уміврозвиткукримінального права в Україні.

Напідставі метидослідженняслідвирішити заподіяння -розкрити суть тадослідитизмістстадій скоєннязлочину засучасних уміврозвиткукримінального права в Україні.

Принаписаннікурсової роботи було бвикористанометоди:порівняльний,описовий та методдослідження.


>РОЗДІЛ 1.Поняттязлочину та йогоознаки

>Поняттязлочину, як йпоняттяпокарання,єнайважливішим укримінальномуправі.Аджесаме воно тапокликаневідокремитизлочиннідіяння відіншихправопорушень тааморальнихвчинків,показати їхнісоціальну йправовусутність.

>Термін «>злочин» скидатися відслів «зло» й «>чинити»,тобтойдеться про ті, що людина лагодити злоіншим,причомутаке зло, якусуспільству небайдуже.

>Окремідіяння, котрімають бутивіднесені докатегоріїзлочинів, аотже, ізлочинність якявищеіснувализавжди, до тогочислі й впервісномусуспільстві:вбивства,захоплення чужогомайна.Звичаї тогосуспільстваобумовлювали іформиборотьбизізлочинністю:позбавлення життя,вигнання ізплемені.

Зпоявою держави та права ірозшаруваннямсуспільствасутністьзлочиннихпроявів сталафіксуватися законівкраїн.

>Цізаконизахищали,насамперед,інтересиправлячихкласів, аотже,власників, але й смердотіодночасно булиспрямовані іпроти всіх,хто «незаконно»посягав налюдину таїївласність,відігріваючистабілізаційну роль усуспільстві.

У всіхвідомихісторіїсуспільствах кримінальнезаконодавствозахищалоінтересипанівнихверств населення, але йдужеважливимє ті,якоюміроюціінтересизбігалися ізпозицієюбільшості населення.

Усучаснихкраїнах неспостерігаєтьсяскільки-небудьзначноїопозиціїсамекримінально-правовим нормам, до тогочислі і палідіянь,визначенихзлочинами [1, 24].

>Требатакожзауважити, що у усічасиіснувало ііснуватиме інадаліпевне «ядро»злочинності, «>вічні»злочини:посягання навласність й особу. УстародавньомуРимі їхнього звалиmala inse (>злочини відприроди).Одночасно ззміноюсуспільствазмінювалисязлочини, котрі булипритаманніпевнимперіодам йогосоціальногорозвитку;злочинамиоголошувалисятакождіяння,боротьба ізякимивважаласязаконодавцевіможливою лише шляхомзастосуваннякримінальноїрепресії.

>Такізлочинизвалисяmalaprohibita (>злочини зазабороною).

Доперших належаликрадіжки,бандитські напади,вбивства,зґвалтування. До інших - святотатство,ухилення відсплатиподатків,заклики до бунту.

Отже,злочинністьпритаманна усімкраїнам у всіхсоціально-економічнихформаціях ііснуватиме докиіснуєлюдство,частковомодифікуючисьвідповідно дозмін усуспільстві.

Одним зпершихвизначеннязлочинузнаходимо узгаданого намивищевидатного юристастародавнього РимуУльпіанаДоміція (? - 228 р.):злочин -цедія,пов'язана ізнасильством чиобдурюванням.Цікаво, щоУльпіан бувголовнимрадником йprefectumpraetorio (начальникомгвардії)імператораОлександра Півночі. Північ був узахваті відУльпіана, але йінакше думалигвардійці, котрі й вбили його на очахімператора.

>Ульпіанмавзгадуване намиранішеjuspublicerespondendi.Вінналежить донайвидатнішихюристів всіхчасів йнародів.

>Ульпіандосконало знавшиусігалузі права йюридичнулітературу.Вінзалишив после собіколосальнуюридичнуспадщину, котрапотімсклалатретину всіхдігест уКодексіЮстиніана (834 р.), базилевсаВізантії,причомуюридична мова їхнього бувбездоганною [2, 62].

Узаконодавчомуплані Першіпоняттязлочину булидані в ККФранції 1791 й 1810 років й вкримінальномууложенніБаварії 1813 року.

>Усівизначеннязлочину можнаподілити нанормативні таматеріально-нормативні. Так,починаючи ззазначенихвищекримінальних законів, узаконодавствізахіднихкраїнпануєнормативневизначеннязлочину якдіяння, відповідальність за якупередбаченакримінальним законом (взаконодавствідеякихкраїнвзагалі немає такоговизначення). Упараграфі 11 КК ФРНсередтермінів, котрізастосовуються в цьомудокументі,сформульованевизначення:протиправнедіяння - лишетаке, якумістить складзлочину,передбаченийкримінальним законом.Стаття 10

ККІспаніїформулюєположення:злочинами чипровинамиєдія чибездіяльність, щокараються законом,вчинені ізумислом чи черезнеобережність.

>Подібнівизначення несуть усобіважливий принципзаконності:Nullumcrimen,nullapoenasinelege (немаєзлочину, немаєпокарання безвказівки тих закону).

>Щодоматеріально-нормативноговизначенняпоняттязлочину, то ми необмежуєтьсявикладеннямвищенаведеногоположення, а ірозкриваєсоціальну сутьзлочину,вказуючи напритаманністьйомутакоїознаки, яксуспільнанебезпека, якоївіннесесуспільству.Ще ЧезареБаккаріа (1738-1794)підкреслював, щозлочин -цедіяння, якузаподіює шкодусуспільству.

>Вказівка насуспільнунебезпекупокликанавідокремити (й втеорії й,головне, взаконодавстві)злочин відіншихправопорушень,показати йоговиключно, порівняно ізіншимипротиправнимидіяннями,небезпечний характер, що іобумовлюєособливі заходь держави уборотьбі із ним (>застосуванняпокарання).

Вісь якформулюєпоняттязлочинучастині 1 з статтею 11 КК України:Злочиномєпередбаченецим Кодексомсуспільно-небезпечневиннедіяння (>дія чибездіяльність),вчиненесуб'єктомзлочину.

У цьомувизначенніспівіснують йматеріальнаознака (>суспільнанебезпечністьзлочину) йнормативнаознака (>діяння винне бути передбачене у КК України). Це йє прикладматеріально-нормативноговизначення, якумає бутивизнаненайбільшприйнятним.

>Згідно з законом [3, 11]злочиномвизнаєтьсядіяння (>дія чибездіяльність), якує:

1)суспільнонебезпечним;

2)кримінально-протиправним;

3)винним;

4)караним;

5)вчиненимсуб'єктомзлочину (>суб'єктним).

Слово «>діяння»старослов'янськогопоходження, воно таохоплює якактивнузлочиннуповедінку (>дію) то йпасивнузлочиннуповедінку (>бездіяльність).

>Злочиннаповедінка (увигляді дії чибездіяльності), як йбудь-якалюдськадія чибездіяльністьмаєпевнувмотивованість йцілеспрямованість,тобтовикликаєтьсятими чиіншимиспонуканнями (>цестосується якповедінки, восновіякоїлежитьумисел, то йповедінки, восновіякоїлежитьнеобережність).

>Рефлекторні діїлюдини іншогопідґрунтя.Вонивчиняються убезтямі,несвідомо, уходіконвульсій,увісні, врезультатігіпнотичноговпливу. Отже, Незважаючи наможливі,викликані ними,шкідливінаслідки,такі дії нетягнутькримінальноївідповідальності.Скажімо, под годинуконвульсійхворийнаністілесніушкодженняіншійлюдині.

>Думки,переконання,якими баморальними смердоті не були, неможуть бутизлочином,оскільки немістятьдіяння.Звичайно,йдеться провипадки, колиці думи,переконаннявисловленізовні: врозмовах, в аркушах.

Так, неможе нестикримінальноївідповідальності особа, Якаподілиласясвоїми думками ізіншими із приводу свогонамірувчинитизлочин.Пошлемося на ужезнайомого намУльпіана:Cogitationispoenam nemopatitur -намір (сам пособі) некарається.

Запевних уміввисловленийзовнінамірвчинитизлочин сам пособімаєсуттєвінегативнінаслідки й томукриміналізується.

>Наприклад,погрозавбивством [4, 129],погрозазнищенняммайна (>стаття 195 України), колиєреальніпідставипобоюватисяздісненняцихпогроз,єзлочинами,оскільки смердотіпосягають наздоров'я, честь йгідність особини.Злочинамиє інамаганнясхилитиінших людей до скоєннязлочину:публічнізаклики донасильницькоїзміни чиповаленняконституційного ладу чи дозахопленнядержаної влади (>частини 2 й 3 з статтею 109 КК України) чипублічнізаклики доагресивноївійни чи дорозв'язуваннявоєнногоконфлікту (з статтею 436 КК України) йвзагаліпідбурювання до скоєннязлочину,хоча б йневдале.

>Суспільнанебезпечністьозначає, щодіянняздатнезавдати врезультаті його скоєннязначноїшкодиособі,суспільству,державі (>інакшекажучи - тімсуспільнимвідносинам, котрііснують удержаві ізахищенікримінальним законом).Саме в цьомуматеріальна сутьзлочину.ЧазареБеккаріа усвоїйславнозвіснійроботі «Прозлочини йпокарання» (1764 р.) писавши: «>Справжнімміриломзлочинує школа, Яказавдається нимсуспільству».

>Мудрістьзаконодавця виннаполягати,насамперед, у тому,щоб правильновизначити, котрі на даний моментдіяннястановлятьзначнусуспільнунебезпеку, іотже,віднести їхнього дорозрядузлочинів, а котрідіяння цого «незаслуговують».

>Звичайно,наявністьсуспільноїнебезпеки конкретногодіяння -поняттяоціночне, воно тазалежить відцілої низькічинників й неєнезмінним учасі.

>Вирішуючи запитання прокриміналізаціюдіяння,требавраховувати йогопоширеність,можливість вести із нимборотьбу нормамиіншихгалузей права (>адміністративного), шляхомпрофілактики;важливотакожвизначититрадиції іособливостікримінальногозаконодавства країни,міжнароднийпідхід допроблеми.Треба матір наувазі, щокивання тих, що усіпроблемиможуть бутивирішені зарахуноксуворостікримінального закону (так кликаналегісломанія) -безпідставні.

>Звичайно,злочинимаютьрізнийступіньсуспільноїнебезпеки.

>Вінзалежить відоб'єкта (>суспільнихвідносин), наякийпосягаєзлочин,тяжкостінаслідків, котрітягне за собоюзлочиннедіяння, способу скоєннязлочину,форми звинувачуй [5, 26].

Рівеньсуспільноїнебезпекивраховуєтьсязаконодавцем привизначеннітяжкостізлочину йзалежно віднеїздійснюєтьсякласифікаціязлочинів (процепізніше).

Отже,суспільнанебезпекаєоб'єктивнимкритеріємвизнаннядіяннязлочином, вона незалежить відвідповідноїоцінкиїї законом.Самесуспільнанебезпекаєпідставою длякриміналізаціїдіяння, а припризначенніпокарання - дляіндивідуалізації його.

>Кримінальнапротиправністьдіяння.Кримінальнапротиправністьєобов'язковоюознакоюзлочину.Воназветьсянормативноюознакою,оскількиозначає, щосуспільнонебезпечнедіяннязнаходитьвідображення вкримінальномузаконі якзлочин.

>Законодавець, й лишевін,встановивши, й ізцимпогоджується авторкурсової роботи, щопевномудіяннювластиваознакасуспільноїнебезпеки,формулюєцедіяння якзлочин уКримінальномукодексі України і,оцінившиступіньцієїнебезпеки,встановлює вид йрозмірпокарання занього.

Отже,об'єктивнавластивістьдіяння -суспільнанебезпечність -знаходитьсвоєвідображення укримінальномузаконі.

>Кримінальнапротиправністьозначає, що лише тідіяння, якубезпосередньопередбаченекримінальним законом якзлочин,можевважатисьсаме таким йніякеінше.

Таким чином,суспільнанебезпечність йкримінальнапротиправністьє «>двома бокамиоднієїмедалі» (вданомуразі -злочину).

>Іншими словамикримінальнапротиправністьєюридичне (>законодавче)вираженнясуспільноїнебезпеки. Безсуспільноїнебезпекидіяння йвідображенняїї взаконі (>кримінальнапротиправність)діяння неможе (не винне)визнаватисязлочином [6, 38].

>Цяознака вводитиборотьбу ззлочинністю вжорсткий режимзаконності, вонаєперепоноюсвавіллю увирішенні запитання прокримінальну відповідальність.Саме цогодомагалисянайвидатнішігуманісти (Вольтер, Д.Дідро, Ч.Беккаріа),самецевтілювали в життятворці нового буржуазного права (А.Фейєрбах, М.С.Таганцев).

Час від годинивиникаютьновівидидіянь,суспільнанебезпека які невикликаєсумніву, але й докизаконодавець невизнає їхньогозлочином,кримінальна відповідальність за їхнього скоєннянеможлива. Так, на початку 90-х роківз'явилисятакідіяння, якдоведення добанкрутства,фіктивнебанкрутство,приховуваннястійкоїфінансовоїнеспроможності. Аліпокицівидиповедінки не буликриміналізовані,кримінальна відповідальність них бувнеможлива.

Авторкурсової роботи ужепідкреслював, що усінорми прокримінальну відповідальністьзосереджені лише в КК України.Ознакакримінальноїпротиправностівідображена за тими словами,сформульованих один з статтею 11 КК України – «>Злочиномєпередбаченецим Кодексом...діяння».

>Чинне кримінальнезаконодавство незнаєаналогії (>грец. ->відповідність,схожість).Згідно ізчастиною 4 з статтею 3 КК Українизастосування закону прокримінальну відповідальність зааналогієюзаборонено.

>Аналогіяполягає увирішенні судом конкретноговипадку,безпосередньо неурегульованого законом, шляхомзастосуванняправовоїнорми, щоврегульовуєсхожі (>аналогічні) за характеромвідносини (>аналогія закону), чи напідставізагальнихправовихпринципів (>аналогія права).

>Аналогіякримінального закону був дозволена взаконодавстві СРСР 20-50-х роківминулогосторіччя. Цепояснювалосянеобхідністю оперативнореагувати напояву новихвидівсуспільнонебезпечнихдіянь,втілення принципунеминучостікримінальноївідповідальності, афактично сталовиправданнямбеззаконня йсвавілля «>органів» [7, 48].

>Винністьдіяння. Узаконодавстві Українизакріплено принципвинноївідповідальності завчиненийзлочин, так звань принципсуб'єктивногоставлення.

>Особавважаєтьсяневинуватою увчиненнізлочину й неможе бутипідданакримінальномупокаранню, докиїї провину не якщо доведено в законному порядку йвстановленообвинувальнимвироком суду (>частина 1 з статтею 62Конституції України,частина 2 з статтею 2 КК України).

Провинаєобов'язковоюознакою шкірногозлочину.Виноюєпсихічнеставлення особини довчинюваної дії чибездіяльності,передбаченої КК України, таїїнаслідків,виражене уформіумислу чинеобережності [8, 23].

Таким чином, такзванеоб'єктивнеставлення,тобтоставлення у відповідальність за шкоду, котразавдана безневинно,якою бтяжкоюця школа не був (>скажімо, смертьлюдини), укримінальномуправі неприпустиме.Такаситуаціязветьсявипадком (від латів. casus) йрозглядатиметься далі.

Провинаінколизветьсядругоюматеріальноюознакоюзлочину, вонє йогообов'язковоюсуб'єктивноювластивістю. Без звинувачуй немаєзлочину, а чи неможе бутипокарання за тієї чиіншийвчинок.

>Nullumcrimen,nullapoenasineculpa. Немаєзлочину, немаєпокарання без звинувачуй -цей постулат бувчіткопрописаний на прапорахбуржуазії, Якайшла до влади,відкидаючиустої феодального улаштую, щогальмували рух додемократії.

>Караністьдіяння.Ознакоюзлочинує йогокараність. Хочаформулюваннязлочину один з статтею 11 КК України неміститьвказівки накараність якознакузлочину, вона,безумовно,випливає ізознакикримінальноїпротиправності. Безвстановленняпокарання задіяння, якувизнанозлочином,такевизнаннявтратило бусякийсенс.

>Вказуючи у два з статтею 1 КК України нашляхивиконання заподіяння, якустоїть перед КК України, закон подчеркивает, що для йогоздійснення КК Українивизначає, котрісуспільнонебезпечнідіянняєзлочинами та котріпокараннязастосовуються доосіб, що їхньоговчинили.

Безнаявностікримінально-правовоїсанкції вестиборотьбу ізбудь-якимизлочинаминеможливо.Протеце неозначає, щопередбачене всанкціїпокаранняобов'язковомає бутизастосоване до особини, котравчиниладіяння,сформульоване вдиспозиціїцієї з статтею.Особа,визнаназлочинцем,може бутизвільнена відкримінальноївідповідальності чипокарання судом, а й заамністією чипомилуванням.

>Злочин -цедіяння,вчиненесуб'єктомзлочину. Некожна особа, Якавчиниласуспільнонебезпечнекримінально-протиправнедіяння,підлягаєкримінальнійвідповідальності іпокаранню.Вона виннаусвідомлювати свої дії ікерувати ними,досягтипевноговіку.

Без цого особа неможе бутивизнаназлочинцем, авчинене неюсуспільно-небезпечнедіяння -злочином.


>РОЗДІЛ 2.Поняттястадій скоєнняумисногозлочину

>Якщораніше ми велимову прозлочин, складзлочину, товиходили із того, щодіяння, яку йогообумовлює, ужевчинене й,якщозлочин ізматеріальним складом, насталипередбачені вдиспозиціїнаслідки.Саме таким чиномстосовнозакінченогозлочинусформульовані з статтеюОсобливоїчастини КК України.

Однак упрактиці частобуває так, щозамисленийособоюзлочин ізрізних,незалежних віднеї причин, не доводитися докінця.

>Скажімо,готуючись довбивства, особапридбалапістолет, але йвін буввилучений унеїпрацівникамиміліції; чивбивцястріляє впотерпілого, але й невлучає внього. Вочевидь, щоці таподібнідіяннятакожстановлятьсуспільнунебезпеку,боменшою чибільшоюмірою негативновпливають нарозвитоксуспільнихвідносин (вприкладівиникаєзагрозажиттюсуб'єктасуспільнихвідносин -людині).

>Наявністьознакисуспільноїнебезпекизмушує сус-пільствовизнатидіяння,пов'язані ізготуванням дозлочину чи ізбезпосереднімнамаганнямдосягтизлочинної мети, такими, щотягнуть за собоюкримінальну відповідальність.

Таким чином,кримінальна відповідальністьпередбачена законом не було зазакінченийзлочин, але й і занезакінчений.

>Згіднозістаттею 13 КК Українизакінченимзлочиномвизнаєтьсядіяння, якуміститьусіознаки складузлочину,передбаченоговідповідноюстаттеюОсобливоїчастини цого Кодексу.Незакінченимзлочиномєготування дозлочину та замах назлочин.

Отже, діяльність особинизадля скоєннязлочинуможехарактеризуватисякількомаетапами.

>Такіетапизвутьсястадіями скоєннязлочину (відгрецькогостадіа --ступінь, фазарозвитку [9, 64].

Отже,стадії скоєнняумисногозлочину -цепевніетапи, котріможе пройтизлочин усвоємурозвитку.

>Кримінально-правовевизначеннявказанихстадійвідповідаєможливомурозвиткузлочину вреальнійдійсності.Згіднозістаттею 13 КК Україницейрозвитокможе пройти тристадії:готування, замах йзакінченийзлочин.

>Першідвістадіїєкримінально-караними (завинятком,який якщорозглянутийпізніше)етапамипопередньоїзлочинноїдіяльності, котразветьсященезакінченимзлочином. І нацихстадіяхзлочинна діяльністьможе бутиприпинена ізнезалежних відзлочинця причин (>наслідкиситуації, коли особаприпиняє скоєннязлочину завласнимбажанням, будутьрозглянутіпізніше).

>Кримінальна відповідальність заготування й замахнастає бо вдіянні особини, Яка їхньоговчиняє,є складзлочину, хоч йнезакінченого.Цей складзлочину описів увідповідній з статтеюОсобливоїчастини КК України, йогоознакимістятьсятакож у з статтею 14 (>Готування дозлочину) та у з статтею 15 (>Замах назлочин)Загальноїчастини КК України.

>Стадіїпопередньоїзлочинноїдіяльності, аотже, і відповідальність занезакінченийзлочин,можливі лише удіяннях, щовчиняються ізпрямимумислом,бо лишецізлочиниможутьхарактеризуватисяготуванням,плануваннямзлочиннихнаслідків,бажанням їхнінастання.Злочини ізнепрямимумислом йнеобережнізлочини такихособливостей немають.

>Требатакож матір наувазі, щостадіїнезакінченогозлочину (>готування, замах) лише тодімаютьсамостійнекримінальноправовезначення, коли наодній з них, ізпевних причин,закінчуєтьсязлочиннаповедінка.Тодітреба вестимову пронаявністьготування дозлочину чизамаху назлочин.Якщо жрозвитокзлочинноїдіяльностіпродовжується, токожнанаступнастадіяпоглинаєпопередню, апоглиненавтрачаєсамостійнекваліфікаційнезначення [10, 40].

Уосновіподілузлочинноїдіяльності настадіїлежитьступіньфактичноговтіленнязлочинцем у життя свогозлочинногонаміру, що взаконі івизначаєтьсятрьомаетапами.Скажімо,придбаннязасобів длявідкриттязамків (>готування),проникнення до квартири (замах),викрадення ізквартири промов (>закінченийзлочин).Точневизначення вконкретнійсправістадії скоєнняумисногозлочинумаєвеликепрактичнезначення: воно танеобхідне дляправильноїправовоїоцінкидіяння йпризначення справедливогопокарання.


>РОЗДІЛ 3.Стадії скоєнняумисногозлочину

 

3.1.Готування дозлочину

>Готування дозлочину -першастадіязлочину іперший виднезакінченогозлочину.Щоправда, законробитьвиняток длязлочинівневеликоїтяжкості:готування до такогозлочину нетягне за собоюкримінальноївідповідальності (>частина 2 з статтею 14 КК України).

>Такерішення можнапояснити тім, що дії, котріхарактеризуютьготування довказанихзлочинів,мають невеликийступіньсуспільноїнебезпеки йможуть бутивизнані такими, щоблизькі засвоєюсуттю домалозначнихдіянь (>частина 2 з статтею 11 КК України).

>Згідно ізчастиною 1 з статтею 14 КК Україниготуванням дозлочинуєпідшукування чипристосуваннязасобів чизнарядь,підшукуванняспівучасників чизмова на скоєннязлочину,усуненняперешкод, атакожіншеумиснестворення умів для скоєннязлочину [11, 50].

Законназиваєнайбільшпоширені упрактиці проявиготування дозлочину.Всі смердотієрізновидамистворення умів для скоєннязлочину.

якбачимо,ці діїще несвідчать про вуховиконанняоб'єктивноїсторони складузлочину, але йконкретнісуспільнівідносинизнаходяться подбезпосередньоюзагрозою,бостворюютьсяумови длярозвиткуподальшоїзлочинноїдіяльності.Готуванням дозлочину неможевважатися так звань «>голийумисел», колисвійзлочиннийнамір особавиявляєзовні словесно,письмово чиконклюдентнимидіями, без скоєннябудь-якихдій, котрісвідчили б про вухореалізаціївказаногонаміру.Скажімо, особарозповідаєдрузям пронамірвчинитикрадіжку.

За думи, подивися,бажання йнамірикримінальна відповідальність ненастає.Nullumcrimensineactus - немаєзлочину бездіяння (правилоримського права). Утакійситуаціїнеобхіднізапобігальні (>профілактичні) заходь.

>Solacogitatiofurtifaciendi nonfacitfurem (>самийлишенамірвкрастищо-небудьнікого неробитькрадієм).Ці словавидатногоримського юриста Паулюсаактуальні ісьогодні.

>Виявленняумислу («>голийумисел») неслідототожнювати із такзваними «>словеснимизлочинами».Скажімо, пропагандавійни (>стаття 436 КК України). Тутнаявнепосягання натакийважливийоб'єкт, як світміж народами.

>Чим жхарактерні дії, щовизначаютьготування дозлочину,викладені один з статтею 14 КК України ?

>Засоби чизнаряддя скоєннязлочину -церізніречіматеріального світу,завдякияким особасподіваєтьсядосягтизлочинного результату (>транспортнізасоби, холодна чивогнепальназброя,відмички дозамків,підробленідокументи, маски).

>Їхпідшукуванняможеполягати вкупівлі,викраденні (щоможестановитисамостійнийзлочин).Їхпристосуванням якщо їхньогоповна чичастковапереробка упредмети, задопомогою яких, можнанайбільшефективновтілити в життязлочиннийнамір («>підгонка»ключів до замку,виготовлення ізмисливськоїрушниці «>обрізу»).

>Підшукуванняспівучасників -пошуксамостійно і черезіншихосіб людей, котрі бпогодилисявзяти доля ввчиненнізлочину яквиконавці,організатори,підбурювачі, посібники, йвплив ними звказаноюметою.

>Змова на скоєннязлочину -досягненнядомовленості двох чи понадосіб (>суб'єктівзлочину) проспільне скоєннязлочину.

>Усуненняперешкод для скоєннязлочину -будь-які дії, котрідолаютьускладнення на шляхузлочинця додосягненнязлочинної мети (>відключеннясигналізації,вимкненнясвітла,відсиланнялюдини, котраможе статісвідком) [12, 44].

>Іншеумиснестворення умів для скоєннязлочину -проведеннярозвідкиоб'єкта нападу, забезпеченнязлочинцемсобіалібі,виготовленняфальшивихдокументів.

>Найчастішеготуваннявластиве важким й особливо важкимзлочинам:вбивству назамовлення,привласненнюмайна,фальшивомонетництву.Ситуативнізлочиниздебільшого не готують:хуліганство,побутовевбивство.

Отже,готування дозлочинухарактеризується такимиознаками:

1)скоєнняпідготовчихдій,покликанихстворитиумови длярозвиткуподальшоїзлочинноїдіяльності (до тогочислі шляхомбездіяльності,скажімо,невключеннясигналізаціїособою, Яка бувзобов'язанацезробити, ізметоюполегшення скоєннякрадіжки);

2)прямийумисел на скоєнняготування;

3)припиненнядіяння до початкувиконанняоб'єктивноїсторони складузадуманогозлочину;

4)цеприпиненнямаємісце ізнезалежних від винногообставин.

>Останняознакасформульована лишещодозамаху назлочин (>стаття 15 КК України).Одначесистематичнетлумаченнястаттей 14, 15 й 17 КК України (>добровільнавідмова принезакінченомузлочині)дає усіпідставипоширитицюознаку і наготування дозлочину.

>Припиненнядіяння ізнезалежних від винногообставинможе бути обумовленеоб'єктивними причинами (>скажімо,вийшов із ладудвигунавтомашини, наякійвінїхав намісцезлочину), атакожсуб'єктивними (>скажімо,стежачи запотенційноюжертвою,винний «загубивши»її внатовпі) [13, 45].

>Можливаситуація, колипідготовчі дії до одногозлочинустановлятьзакінченийіншийзлочин.Тодікваліфікаціявчиненогоздійснюється засукупністюзлочинів (>готуючись дорозбійного нападу,виннийпридбавпістолет, що саме пособієзлочином).


3.2.Замах назлочин

>Згідно ізчастиною 1 з статтею 15 КК України замахом назлочинє скоєнняособою ізпрямимумисломдіяння (дії чибездіяльності),безпосередньоспрямованого на скоєннязлочину,передбаченоювідповідноюстаттеюОсобливоїчастини цого Кодексу,якщо при цьомузлочин не було б доведено докінця із причин, що незалежали відїїволі.

З цоговизначеннявипливаютьознакизамаху:

1)скоєнедіяннябезпосередньоспрямоване на скоєннязлочину,тобтовиконанапевначастинаоб'єктивноїсторони складузлочину.Скажімо, особа,бажаючивчинитикрадіжку чужогомайна:

а)робитьспробупроникнути до квартирипотерпілого, чи

б)цеїйвдаєтьсязавдякивідмиканнюзамків, чи,

в)проникнувши до квартири, вонзбирає увалізуцінніречі.Будь-який зцихмоментівзнаменує діяльність, Якавизнається замахом назлочин. Приприпиненнідій винного до одного ззазначенихмоментіввін якщовідповідати за замах назлочин;

2) замах назлочинвчиняєтьсялише ізпрямимумислом.

При цьому взлочинах ізматеріальним складомвиннийпередбачаєнастанняпевнихнаслідків йбажає цого, але йтакінаслідки не настали ізнезалежних від йоговолі причин, азлочинах ізформальним складомусвідомлюєсуспільнонебезпечний характерсвоїхдій (>бездіяльності),спрямованих наспричиненняшкодисуспільнимвідносинам, щоохороняютьсякримінальним законом, йбажаєспричинитиїм шкоду,тобто довести свої дії докінця;

3) навідміну відзакінченогозлочину, призамаховіоб'єктивна сторонаповністю невиконується. Длязлочинів ізматеріальним складомцеможеозначати, що ненастаютьнаслідки, котріпередбачаввинний, чинастають не тих, котрівінпередбачав.Скажімо,виннийстріляє впотерпілого ізметою йоговбивства, але йпромахується, чи лише поранити його. Длязлочинів ізформальним складомцеозначає, щонеповністювиконані дії, котрістворюютьоб'єктивну бікпевногозлочину.Скажімо, привчиненніфінансовоїоперації ізгрошовимикоштами,здобутимизавідомозлочинним шляхом, ізметою їхнілегалізації (>відмивання),цяоперація бувприпинена у зв'язку ззатриманнямзлочинця;

4)злочин не дуже докінця із причин, що незалежали відволі винного [14, 46].

як й приготуванні,ці заподійможуть бути якоб'єктивного характеру (>злодіязатримав господарквартири,якийповернувсядодому), то йсуб'єктивного характеру (>злочинець невлучив унамічену жертву). Алі у всіхвипадкахнедоведеннязлочину докінцясуперечитьнаміру винного.

Закон стверджувати, що замахможе бутивчинений шляхом дії чибездіяльності.Практично -цезавждидія;бездіяльністьможлива уситуаціях, коли, особа,зобов'язана недопуститинастаннясуспільнонебезпечнихнаслідків, невиконуєсвоїхзобов'язань.Наприклад,лікар недаєхворомуліків,бажаючищобвін помер, чи матір негодуєнемовля,бажаючи того ж.

>Умиснізлочини ізматеріальним складомзавждиможуть матірстадіюготування йстадіюзамаху.Умиснізлочини ізформальним складом, як правило,можуть матірстадіюготування, астадіюзамаху - не усі. Так, немаютьстадіїзамахуусіченіскладизлочинів (про них далі),скажімо,змова про скоєннядій,спрямованих нанасильницькузміну чиповаленняконституційного ладу чизахопленнядержаної влади (>частина 1 з статтею 109 КК України),розбій (>стаття 187 КК України);склади такзваноїчистоїбездіяльності,наприклад,невиконання судновогорішення (>стаття 382 КК України);склади, деперший акт дії ужеозначаєзакінченийзлочин,наприклад,відмовасвідка від здачіпоказань (>стаття 385 КК України).

>Замахподіляється назакінчений йнезакінчений.

>Замах на скоєннязлочинуєзакінченим,якщо особавиконалаусі дії, котрівважаланеобхідними длядоведеннязлочину докінця, але йзлочин не було бзакінчено із причин, котрі незалежали відїїволі (>частина 2 з статтею 15 КК України).

>Замах на скоєннязлочинуєнезакінченим,якщо особа із причин, що незалежали відїїволі, невчинила всіхдій, котрівважаланеобхідними длядоведеннязлочину докінця [15, 15].

Отже, восновіподілузамахів навидилежитьсуб'єктивнийкритерій,пов'язаний ізоцінкоюособою, щовчиняєзлочин,своїхдій якповністю чинеповністювиконаних длядоведеннязлочину докінця.Закінчений замах (так звань «>невдалий»)розглядається втеорії іпрактиці як болеенебезпечний порівняно ізнезакінченим (такзваним «>перерваним»).

Утеорії прававиділяєтьсятакож так званьнепридатний замах,якийможе бути якзакінченим, то йнезакінченим.Вінмає дварізновиди:

1) замах нанепридатнийоб'єкт й

2) замах ізнепридатнимизасобами.

>Замах нанепридатнийоб'єктмаємісце тоді, колиможливістьспричиненняшкодиоб'єктувиключається у зв'язку ізособливимиякостями предметазлочину чипотерпілого чи у зв'язку ізвідсутністю їхні намісцізлочину, про що винному не було бвідомо йвнаслідок чоговинний неможе довестизлочин докінця (>наприклад, особарозраховує, щостріляє в живулюдину, на самом делестріляє в трупа;відкриває сейф ізметоюзаволодіннягрошима, а грошей всейфі невиявилось. Узазначенихвипадках школа не бувзаподіяна аніжиттю, анівласності).Тобто,наявнафактичнапомилка.

>Замахом знепридатнимизасобамиєпомилкове чи черезнезнаннявикористаннявинним длядосягненнязлочинної мети такихзасобів, котріоб'єктивно було неможливо привести дозавершеннязлочину.

При цьомузасобиможуть бути як абсолютно, то йвідноснонепридатними длязаподіянняшкоди (>наприклад,спробаотруїтилюдинуречовиною,помилковоприйнятою заотруту, чиспробавчинитивбивство ізвогнепальноїзброї, Якавиявиласязіпсованою, чи особакидає влюдину гранату ізметоюїївбивства, не знаючи, щоцефактично макетсправжньоїбойовоїгранати). Туттежнаявнафактичнапомилка.Керуючись принципомсуб'єктивногоставлення за провинунеобхідновизнати, щообидварізновидинепридатногозамахумають усіознакизлочину йтягнуть за собою відповідальність назагальнихпідставах як за замах назлочин.

>Кримінальна відповідальність занезакінченийзлочин (>готування дозлочину й замах назлочин)настає застаттею 14 чи 15

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація