Реферати українською » Государство и право » Поняття права інтелектуальної власності


Реферат Поняття права інтелектуальної власності

Страница 1 из 3 | Следующая страница

ПЛАН

>ВСТУП

1Інтелектуальнавласність таїїстановлення. Рольінтелектуальноїдіяльності всоціально-економічномурозвитку України

2Поняття тасутність праваінтелектуальноївласності

3Результатитворчоїдіяльності якоб'єктиправовідносин й їхньоговзаємозв'язок

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ


>ВСТУП

>Актуальністьобраної тимиполягає у борозвиток Сучасноїсвітовоїекономічноїсистемивідбувається в напрямку глобалізацію,основнимпроявомякоїєінтернаціоналізаціяторговельно-економічноїдіяльності вумовахрізкогозростаннярівняїїінтелектуалізації. якнаслідокцихоб’єктивнихпроцесівє змінупріоритетів у забезпеченнюконкурентоспроможностінаціональнихекономік, асамеорієнтація наінтенсифікаціюінноваційногорозвитку.Відтеперекспортнапродукція – яктрадиційна (>продуктихарчування,мінеральнідобрива,хімікати,транспортнізасоби), то йвідносно нова (>обчислювальнатехніка,програмне забезпечення,електроніка) –містить всобі все понадскладових, котріпідпадають поддію правінтелектуальноївласності. Разом із тімдинамізаціясвітовогоринкуоб’єктівінтелектуальноївласностісупроводжуєтьсязростаннямвиробництвапідробленихтоварів тапіратськоїпродукції для продаж не так навнутрішніх, але взовнішніх ринках. Отже,необхідноюпередумовоюрозвиткуміжнародноїторгівлі на засідкахнедискримінаціїєадекватнедотримання правінтелектуальноївласності,перетворення які наобов’язкову сферурегулюваннябагатосторонньоїторговоїсистеми СОТпотребуєдослідженнясучаснихпроцесівінтернаціоналізаціїінтелектуальноївласності таадаптаціїмеханізмівїїрегулювання досучаснихреалійторговельно-економічнихвідносин, упершучергу нанаціональномурівні.

>Середнауковихпраць, в якідосліджуютьсятеоретичніосновиінтелектуальноївласності,їїрозвиток вумовахінтернаціоналізації,сучасний стан таперспективиміжнародної співпрацю вцій сфері,необхідноназватидослідження такихзарубіжнихвчених як Р. Беккер, Р.Боуен, Є.Брукінг, Л.Едвінсон, У.Зінов, До.Ідріс, У.Іноземцев, У.Калятін, З.Клімов, Ж.Коен, Б.Леонтьєв, П. Лернер, У.Мартін, А.Мінков, П.Меггс, М.Мелоун, У.Мухопад, таін..

>Метою роботиєкомплекснийаналізпроцесівінтернаціоналізаціїінтелектуальноївласності таінструментівїїрегулювання якспецифічногооб’єктаглобальноїторговоїсистеми СОТ;обґрунтуваннянапрямівудосконаленнянаціональних системрегулювання правінтелектуальноївласності.

>Виходячи із мети роботи вроботі поставленотакі заподіяння:

·дослідитипередумови та проявиінтернаціоналізаціїінтелектуальноївласності таетапиформуванняміжнародноїсистемирегулювання правінтелектуальноївласності;

·виявитиключовічинникиінтернаціоналізаціїінтелектуальноївласності за уміврозвиткуглобалізованогоекономічногосередовища;

>Об’єктомдослідженняє сферабагатосторонньогорегулюваннявідносин у сферіінтелектуальноївласності.

Предметомдослідженняєінтелектуальнавласність як нова сферарегулюванняглобальноїторговоїсистеми СОТ.


1Інтелектуальнавласність таїїстановлення. Рольінтелектуальноїдіяльності всоціально-економічномурозвитку України

>Людина ізнайдавнішихчасів бувтворцем:забезпечуючи своюжиттєдіяльність,вироблялапродуктихарчування,будувалажитло,створювалазнаряддя роботи,одяг,прикраси, творимистецтва. Упроцесі роботи, упостійнійвзаємодії ізнавколишнімприроднимсередовищемвідбувалосястановлення,самоствореннялюдини й якбіологічного виду, й якрозумноїістоти, Якапізнає світло й саму собі. разом ізфізичнимрозвиткомлюдиниздійснювавсяїїрозумовийрозвиток. З годиною людиназбагнула, щоважкувиснажливуфізичнупрацю можнаполегшити зарахунокпосиленнясвоїхфізичнихзусильпевнимипридуманимизнаряддями роботи та способамивикористання земельні йсировиннихресурсів.

>Творчоюпрацеюлюдинистворюються усібагатствасуспільства. Так було б,є й якщо.Людство усвоємурозвиткуніколи недосягне такого стану, коли б йогозадовольнялинаявнізасоби забезпеченняжиттєдіяльності.Людинапостійноперебуває утворчомупошукові. Ценевід'ємнавластивістьлюдини,якою природанаділяє шкірного з нас.

>Творчістьпритаманналюдині убудь-якій сферіїїдіяльності — упромисловому чисільськогосподарськомувиробництві,військовійсправі,охороніздоров'я людей,лікуваннітварин,організації своговідпочинку йдозвілля тощо.

>Цінеспростовні істини наведено у тому,щобпоказати, що забезпеченнясвоєїжиттєдіяльності люди все понад й понадпов'язують здосягненнямирозумовоїдіяльності.Відомо, якоївелику рольісторичномурозвиткулюдствавідіграють,наприклад,транспортнізасоби. Щодо їхньогостворення однихфізичнихзусильзамало — тутпотрібні ужезусиллярозумові.Самезавдякирозумовійдіяльностілюдство переходити від одногоетапу забезпеченнянеобхіднимизасобами тазнаряддями для свогоіснування доіншого — болеедосконалого.Людство все понадпереключається у цьомупроцесі настворення новихзнарядь йзасобів,тобто акцент переноситисясаме натворчість,майстерність,уміння, щовизначається словом «>техніка»,запозиченим згрецькоїмови.Поняття «>техніка»маєкільказначень",цемайстерність,уміння,мистецтво, атакожсукупністьзнарядь йзасобів роботи. Частосукупністьнавиків йспособів,високевиконанняпевнихфункційтакожназиваютьвисокоютехнікою,наприклад,щодогри намузикальномуінструменті,гри у футбол, співи тощо.Проте настермін «>техніка»передусімінтересує яксукупністьзнарядь йзасобів,створюваних дляздійсненняпроцесіввиробництва йобслуговуванняневиробничих потребсуспільства. Отже,основнимпризначеннямтехнікиєякомогаповнішазамінафункцій, упершучергуфізичних,людини упроцесі забезпечення свогоіснування йпередусім увиробничомупроцесі,полегшення роботи тапідвищенняїїпродуктивності. [1]

>Тенденціїрозвитку науки, культури,техніки йвиробництва, особливо удругійполовині XX ст.,свідчать про ті, щолюдство усвоємурозвиткупідійшло дотієїмежі, колиподальшийпрогрес якщозумовлюватисясамерозумовоюдіяльністюсуспільства.Тобто,самерезультатирозумовоїдіяльності чи затеперішньоютермінологією —інтелектуальноїдіяльності будутьвизначатистратегію й тактикусоціально-економічногорозвиткубудь-якої країни. Вжетепер видно, щовисокийрівеньінтелектуальноїдіяльності утій чиіншій странезумовлюєвисокийрівеньдобробутуїї народу.

Там, деповажають науку, культуру ймистецтво, людиживутькраще,аджедосягненняінтелектуальноїдіяльностізумовлюютьрівеньвиробництва, культури,освіти тощо.Зазначенідосягнення,безперечно, будутьвизначатирівеньвиробництва, що станілишезасобом чи способомреалізаціїздобутків науки, культури,техніки. Невикликаєсумніву, щодосягнення наукимаютьпріоритетнезначення йможуть бутивикористані люди.Науково-технічнідосягненняформуютьрівень й характервиробництва.Інтелектуальнідосягнення у сферіхудожньоїлітератури,мистецтва й культури вціломуформуютьморальні засадисуспільства, йогосвітогляд,ставлення донавколишньогосередовища, йогобачення,тобто тих засади, котрі миназиваємолюдськимицінностями й котрівизначають духовний світлолюдини йсуспільства. На думкуавторів,самеці засадиєнайбільшважливими уформуваннісвітоглядусуспільства й шкірногоокремогоіндивіда.Духовний характерсуспільстваформуютьсамедіячіхудожньоїлітератури, культури ймистецтва, особливонайбільшвидатні їхньогопредставники.Від характеру духовногосвітосприйняттязалежать характер йнапряминауково-технічногопрогресу.Якби удискусії 50-х років XX ст.міжфізиками йлірикамиперемоглилірики, не було б бЧорнобильськоїтрагедії.

>Важливоюскладовоюрівняінтелектуальноїдіяльностієосвіта,змістякоїтакожвизначаєтьсярівнем науки, культури ймистецтва.

Унедалекіминулічасирозвиток науки,техніки йвиробництваназивалинауково-технічнимпрогресом. Унайменуванні цогопроцесутакожвідобразилисянаслідкитієїдавньоїдискусіїміжліриками йфізиками. Культуру ймистецтво, котрізверхньоназивалилірикою, доуваги не браливзагалі. На думкутодішніх «>верхів»,ліриканіяким чином не моглавпливати насоціально-економічнийрозвитоксуспільства йїї простозневажали. Це йдісталосвоєвідображення в акцентахрозвиткускладових, з якіскладавсянауково-технічнийпрогрес.

Отже,поняттяінтелектуальноїдіяльності йнауково-технічногопрогресу ані вякіймірі незбігаються.Поняттянауково-технічногопрогресустосувалосялишерозвитку науки,техніки й наційоснові —виробництва. Поза межами цогопоняттязалишалисялітература, культура ймистецтво.Поняттяінтелектуальноїдіяльностіохоплює сув'язьскладових, щоскладають основусоціально-економічногорозвиткубудь-якогосуспільства.

>Науково-технічнийпрогрес —цедоситьскладниймеханізм, у томучислі й із точкизору права.Саме у цьомуаспектівін насцікавить.Науково-технічнийпрогрес —цепоступальний рух урозвитку науки йтехніки, щоскладається зпевнихстадій, що всвоїйсукупностіутворюютьпевнийдіалектичний виток поспіралі.Першастадія цого руху —виявлення,формування йформулюваннясуспільних потреб у тихий чиіншихзасобах йзнаряддях роботи,матеріалах йтехнологіях, уновійпродукції тощо.

>Науково-технічнийпрогресвизначався йвизначаєтьсяпоки щовиробництвом,доцільноюдіяльністюлюдини.Саме практична діяльністьлюдини,передусімвиробнича,єпершочерговимджерелом,поштовхомнауково-технічногопрогресу й йогокінцевоюметою.Виробнича діяльністьсуспільства, подякоюслідрозумітибудь-якудоцільну діяльністьлюдини, разом ізнауково-технічноюдіяльністюутворюють Єдинийдіалектичний цикл,спіральний виток, девиробництвопосідаєвизначальнемісце. У своючергувиробництвозумовлюєтьсяпотребамисуспільства.

Упроцесівиробничоїдіяльності людинастикається ізнерозв'язаними проблемами,постають заподіяння, длявирішення якіпотрібніновіметоди,способи,шляхи тощо.Починаютьсяпошукицихзасобів чиспособіврозв'язанняпосталих проблем,передусім унавколишньомусередовищі, вприроді шляхомвивченняїїзакономірностей,властивостей йявищ. Наукамаєдативідповіді напоставленісуспільноюпрактикоюзапитання.Формування йформулюванняцихзавданьдістаєсвоєправовезакріплення внауково-технічних прогнозах,науково-технічнихпрограмах, планах. Наційстадіївизначаютьсяосновнінапрямирозвитку науки йтехніки,виявлення якімаєістотнезначення длярозвиткунауково-технічногопрогресу — їхнівибірможе чисприяти йогоприскоренню, чигальмувати його. [2]

>Наступнастадія —фундаментальнідослідження, результатом якієвстановленнязакономірностей,властивостей йявищматеріального світу,тобтонауковівідкриття.Зрозуміло, далеко ще не усіфундаментальнідослідженнязавершуютьсявідкриттями.

Умірунакопиченнянаукових знань наука все понадстаєнеобхіднимелементомвиробничогопроцесу —здійснюється широкий процесвдосконаленнявиробництва.Виробництво неможеуспішнорозвиватися безналежногонаукового забезпечення.Виробничий процес йнауково-технічнийпрогрес на цьомуетапіперетворюються в Єдинийнауково-виробничий процес.

>Результатинауково-дослідноїдіяльності,тобтовідкриття,стаютьосновою новоговинаходу, новогоудосконаленняметодіввиробництва.Протевинахід —целишеідеальнерозв'язання практичного заподіяння, якуще неможе бути використанобезпосередньо увиробництві.Винахідтребапевним чиномматеріалізувати,втілити упевнуконструкцію,технологію,речовину тощо —перетворитиідеальнерозв'язання воречевлений предмет —техніку,оречевлену силузнання.Створення йвпровадження увиробництвоновоїтехнікискладаютьсутністьнаступноїстадіїтехнічногопрогресу.

Отже,науково-технічнийпрогресскладається ізпевнихстадій, щоперебувають упостійномурозвитку,взаємнообумовлені йпослідовнозамінюють одна одну.Підсумкомцихстадійєнауковівідкриття,винаходи, новатехніка,сутність якіполягає вбезперервномупізнаванніматеріального світу йпослідовномуперетворенні (>оречевленні)пізнанихзакономірностей,властивостей йявищ вінтересахдоцільноїдіяльностілюдини.

>Спираючись навищевикладене,сутністьнауково-технічногопрогресу можнавизначити якбезперервний йпоступальний,такий, щопостійновдосконалюється,взаємозумовлений процеспізнаннязакономірностей,властивостей йявищматеріального світу, їхніперетворення (>оречевлення) йвикористання вдоцільнійдіяльностілюдини.

>Сутністьтехнічногопрогресуполягає впоступальномупроцесіперетворення (>оречевлення) йвикористанніпізнанихзакономірностей,властивостей йявищматеріального світу вдоцільнійдіяльностілюдини, щовзаємозумовлений йпостійновдосконалюється.

>Технічнийпрогресє не щоінше як процесперетвореннядосягнень науки вбезпосереднюпродуктивну силу.

Отже,сутністьнауково-технічногопрогресуполягає увиявленні,встановленні йпізнанні новихзакономірностей,властивостей йявищматеріального світу, в їхньогоперетворенні (>оречевленні) длявикористання вдоцільнійдіяльностілюдини. Отже,це процесдобування йзастосування новихнаукових йтехнічних знань вінтересахзадоволенняматеріальних йдуховних потребсуспільства.Основнафункціянауково-технічногопрогресу — забезпечитивиробництво таіншудоцільну діяльністьлюдининайбільшоптимальнимизасобами, способами,матеріалами, методами тощо длядосягненняпрактичнихцілей.

>Цейсвоєріднийекскурс наведено ізметою,щоброзкритисутністьнауково-технічногопрогресу тавиявити йоговідмінності відпоняттяінтелектуальноїдіяльності.

Отже,поняттянауково-технічногопрогресу неохоплюєцілу сферуінтелектуальноїдіяльності, асамелітературу, культуру ймистецтво.Такіпоняття якінтелектуальна діяльність,творча діяльність чи простотворчість танауково-технічнийпрогресперехрещуються,переплітаютьсяміж собою,хоча іістотновідрізняютьсяодне від одного. Колитакенауково-технічнийпрогрес — утій чиіншіймірі миз'ясували.Постаєзапитання: щотакеінтелектуальна діяльність йчим вонвідрізняється від творчости.

>Досить частоціпоняттявживають якоднозначні —інтелектуальна діяльність йєтворчою.Безперечно,це так.Інтелектуальна діяльність неможе бути нетворчою.Проте йтворчість, йінтелектуальна діяльністьмають своїособливості чивідмінності.

>Конституція України у ст. 41проголошує: «>Кожен мас правоволодіти,користуватися йрозпоряджатисясвоєювласністю, результатамисвоєїінтелектуальної,творчоїдіяльності». Отже, уКонституції Українирозрізняєтьсяінтелектуальна діяльність йтворча діяльність. Уусякомуразіціпоняття нетотожні й неозначаютьодне й тісаме.

>Творча діяльність чи простотворчість —це діяльність,внаслідокякоїнароджується щосьякіснонове, щовирізняєтьсянеповторністю,оригінальністю йсуспільно-історичноюунікальністю.Творчістьвластивалишелюдині —аджетворитиможелише людина.Суб'єктомтворчоїдіяльностіможе бутилише людина. Природаінколитакожстворюєунікальнішедеври, але й вприродіздійснюється процесрозвитку, а чи не творчости.Творчість — процесусвідомлений,цілеспрямований й, як правило,передбачуваний. [5]

Отже, результатомтворчоїдіяльностіє щосьтаке, чогоще не було б —цесуспільно-історичнаунікальність.Цей результатмає бутиновим,оригінальним,він неможе бутиповторенням вжевідомого.Такірезультатиможутьз'явитисясамевнаслідоктворчоїдіяльності. У цьомуаспектіспецифічноюрисою творчостиє ті, щотворча діяльність неможе бутиповтореннямвідомого,її результатузавждивластива новизна.

>Творчістьвластивалюдині убудь-якій сферіїїдоцільноїдіяльності.Конституція Українипроголошує свободу творчости у ст. 54. Цеозначає, що людинаможетворити в, щоїйзабажається.Протеобмеження творчостивстановлюються законом —творчість неможе бутиантисуспільною,аморальною,спрямованоюпротилюдства.

>Творча діяльність —поняття болеешироке ніжінтелектуальна діяльність. Допоняття «>результатитворчоїдіяльності» чи просто «>результати творчости» чи «>творчірезультати» належатибудь-якірезультати творчости.Результатиінтелектуальноїдіяльності —церезультатитворчоїдіяльності. Алірезультатиінтелектуальноїдіяльностіобов'язковомаютьвідповідативстановленимвимогам закону.Лише зацієїумовирезультатиінтелектуальноїдіяльностіможуть статіоб'єктамиінтелектуальноївласності. Уразі їхньогоневідповідностівимогам закону смердоті неможуть статіоб'єктамиправовоїохорони.

>Інтелектуальна діяльність йтворча діяльність —цепозумптія діяльність. У цьомуаспектіці двавидидіяльностізбігаються. Алі невсякарозумова діяльністьєінтелектуальною читворчою.Людинаможерозумовопрацювати, але йтворчого результату недосягти.Слід матір наувазі і ті, щорозумовоюдіяльністюзаймаються багато людей й ізрозвиткомсуспільства їхньогостає все понад,це —вчені,інженери,вчителі,лікарі таін.Творчість,внаслідокякоїз'являється щосьнове,властива далеко ще не усім.

Отже,інтелектуальна діяльністьвідрізняється відтворчої тім, щоїїрезультатинеодмінностаютьоб'єктамиправовоїохорони. Не усірезультатитворчоїдіяльностістаютьоб'єктамиінтелектуальноївласності й,отже,об'єктамиправовоїохорони.

>Кількістьрезультатівтворчоїдіяльностізначнопереважаєкількостіоб'єктівінтелектуальноївласності. Дорезультатівтворчоїдіяльності належати й тих, що із тихий чиінших причин, неможуть статіоб'єктамиправовоїохорони,наприклад,винаходи, щовтратилипатентоздатність, незапатентованіоб'єктипромисловоївласності.

>Зазначенаістотнавідмінністьміжінтелектуальноювласністю таіншим результатомтворчоїдіяльностівиявилатаку самуістотнунеузгодженість у правовомурежиміцих двохрезультатів.Зновузвернемося до ст. 41Конституції України, згідно ізякоюкоженмає правоволодіти,користуватися йрозпоряджатися результатамисвоєїінтелектуальної,творчоїдіяльності. На думкуавторів,наведенуконституційну нормуслідрозуміти так:результатиінтелектуальної йтворчоїдіяльностінаділеніоднаковимправовим режимом. Направдуце негаразд —науковівідкриттяпоки що непідлягаютьправовійохороні якоб'єктиінтелектуальноїдіяльності. Алі ж ані невикликаєсумніву, щовідкриття —це результатважкої,напруженої,тривалоїтворчої роботи. [7]

>Наведемоінший приклад.Створеноціннийвинахід.Проте йогоавтори тім чиіншим способомрозголосили йогосутністьзадовго доподання заявки напатентування (понад року). У такомуразіцейвинахід непідлягаєпатентуванню. Алі жвін не переставши бути тім самимціннимвинаходом.Проте заформальнимивимогамичинногозаконодавстватакий «>розголошений»винахідвипадає з колаоб'єктівправовоїохорони,він неможе бутивизнанийоб'єктомінтелектуальноївласності.Постає далеко ще нериторичнезапитання: ачия жцевласність.Чиннезаконодавство України проінтелектуальнувласністьвідповіді нацезапитання немає.

>Аналогічнаситуаціяскладається і уразі, коли наоб'єктпромисловоївласностізакінчився рядківправовоїохорони.Здебільшоговинахід таіншіоб'єктипромисловоївласності із годиною моральностаріють й уже непредставляютьбудь-якогоекономічногоінтересу. Алісередвинаходівінколиєтакі, що морально незастаріли йпродовжуютьвикористовуватися,проте правоваохорона ними непоширюється. У такомуразізновупостаєзапитання:чияцевласність. Держава відоб'єктапромисловоївласностівідмовляється, апатентовласникпозбавленийправовоїохорони.

Унаведенихприкладахвласність й правоваохоронаприпиняються чи просто більше невиникають. Такихвипадкахоб'єктпромисловоївласностіможе бутивикористанийбудь-ким безбудь-якогоДозволу й безвиплативинагородибудь-кому (>державі чипатентовласнику).

>Нарешті,об'єктпромисловоївласності із тихий чиінших причинможе бути незапатентованим,бовинахідник ненадавналежногозначенняпатентуванню.

Отже,певнакількістьрезультатівтворчоїдіяльності непідлягаєправовійохороні й націрезультати невиникає правоінтелектуальноївласності.Складається парадоксальнаситуація —єтворчий результат, щоможе статі чи вже ставшиоб'єктомінтелектуальноївласності, чи переставши ним бути й права нанього немає. Алі ж така правоваситуаціясуперечитьранішезазначенійнорміКонституції України,відповідно доякоїкоженмає правоволодіти,користуватися йрозпоряджатися своїм результатомтворчоїдіяльності.Тобто,Конституція Українивизнає правовласності натакий результат, ачиннезаконодавство України проінтелектуальнувласність невизнає.

>Безперечно,зазначену проблемутребарозв'язувати. титанурезультатитворчоїдіяльності, що із тихий чиінших причин, недісталиспеціальноїправовоїохоронивідповідно в Україну проінтелектуальнувласність,слідвизнатиоб'єктами прававласності (неінтелектуальної)відповідно в Україну.Такавласністьмаєохоронятисязагальнимицивільно-правовими нормами.

Отже,творчірезультати —церезультатитворчоїдіяльності, щоможуть бутиоб'єктамиправовоїохорони, аможуть й не бути. титанурезультатитворчоїдіяльності, щонаділяютьсяправовоюохороною йвизнаютьсяоб'єктамиінтелектуальноївласності, йє результатамиінтелектуальноїдіяльності.

Отже,інтелектуальнавласність (>результатиінтелектуальноїдіяльності)є результатомінтелектуальної,творчоїдіяльності, щовідповідаєвимогамчинногозаконодавства.Лише в такомуразіїйнадається правоваохорона. У наш годину роль йзначенняінтелектуальноївласностіінтенсивнозростають, вона давно уже сталанайбільшціннимкапіталомлюдства. Уусьому світіінтелектуальнавласністьєоб'єктомцивільного обороту. Уміруістотногозначенняінтелектуальноїдіяльності, особливоїїрезультатів длясоціально-економічногорозвиткубудь-якогосуспільства,попит нанеїтакожінтенсивнозростає.Вона частостаєоб'єктомнеправомірнихдій,зловживання,недозволеноговикористання, томупотребуєнадійної іефективноїправовоїохорони.

>Посиленняправовоїохорониінтелектуальноївласностінеобхіднеще і боінтелектуальна діяльність, якпоказуєдосвідкраїн ізрозвиненоюекономікою,здебільшого якщовизначатистратегію й тактикусоціально-економічногорозвитку країни.Визначальне,пріоритетнемісце якщопосідати невиробництво, асаме наука, культура йтехніка.Поняття «культура»слідрозуміти вїї широкомузначенні —цеосвіта, культураповедінки,науково-технічнийрівеньвиробництва,література,мистецтво та багатоіншихскладових, щовизначаютьрівеньцивілізації того чиіншогосуспільства.

>Рівень культуривизначаєсвітогляд,світовідчуття,моральні засади таіншілюдські ціності яксуспільства вцілому, то й шкірногоокремогоіндивіда.Тобтосаме культура, в широкомузначенні цогопоняттязумовлює,формує духовний світлосуспільства йкожноїокремоїлюдини.Духовний світло (чидуховність)суспільствазумовлюєнапрямирозвитку науки,техніки (>технологій) йвиробництва.Саме томупатентнізакони невизнаютьнауково-технічнимидосягненнямипропозиції, щомаютьантисуспільний,аморальний характер. До них варто було б бвіднестизброюмасовогознищення людей,зомбування таіншідосягнення,спрямованіпротилюдства. [2]

>Духовний світлосуспільствамаєвидатнихдіячівлітератури, культури ймистецтва. Ми недужепам'ятаємовченихстародавнього світу, котрірозвивалитехніку того години. Алі ми добропам'ятаємодіячівдуховноїсфери.Духовнийрівень не лишеукраїнськогосуспільствавизначали йвизначаютьтакідіячі, як Антарктика, ЛесяУкраїнка,Іван Франко, Олесь Гончар таін.Вониформували йформуютьморальні засадисуспільства,визначають його духовнийрівень.

>Залежністьнауково-технічногорозвитку від духовного можнапростежити наприкладах життя, ідіяльностівидатнихвченихсучасностіНільса Бору таАндрія Сахарова.Нільс Бор —видатнийфізик,якийстоявбілявитоківатомноїфізики,прийшов довисновку, щодосягнення науки витратило неповинні бутивикористані на шкодулюдству.Такоїсамоїпозиціїдотримувався іАндрій Сахаров.Вонивиступили ізрізкими протестамипротивикористаннядосягнень науки длямасовогознищення людей.Високадуховністьцих табагатьохіншихвидатнихвчених стала над їхнінауковимидосягненнями.Самедуховність у їхнісвітоглядіперемогла йзумовила потребуприпинитидослідження увійськовій сфері. Усвоїйподальшійгромадсько-суспільнійдіяльності смердотікерувалисяінтересамилюдства вцілому, а чи не окремих держав ймонополій, йвідмовилисяпрацювати вінтересахостанніх.

>Послідовниківтакоїпозиції у світі негаразд замало. До них належатитаківидатніособистості як М.Ганді, М.Кінг, матірМарія, М.Грушевський, У. Короленка таін.

>Духовністьформуєлюдину, котравиробляєекономічні,політичні,соціальні ціності.Людствовипробувало багатошляхівполіпшення свогобуття,чимало із нихвиявилися чинепридатними, чипридатними неповноюмірою.Нинілюдство невідчуваєвідсутностіідейщодоорганізації свогоіснування.Протегостровідчувається недолікдуховнихцінностей, щоістотногальмуєсоціальний танауково-технічнийпрогрес.Будь-яка діяльність, щовиходитьіз-під контролюморальних засідоксуспільства йлюдини,їїрозуму тагуманістичноїдоцільності,стаєбездуховною, щоробить тану/ діяльністьнебезпечною. Тому вколізіяхсучасності, колитребавибиратиміжтехнологічною тагуманістичноюперспективою,перевагусліднадаватиморальній,духовнійдоцільності1.Тобто, усучасномурозвиткусуспільствапріоритетнезначеннянабуваєсамеформуваннядуховності як самогосуспільства, то йокремоїлюдини.Висловлюєтьсянавіть така думка: чи XXIстоліття якщостоліттямдуховності, чи йоговзагалі не якщо.Авторивважають, що для такогопесимізму усе ж такипідстав немає —людствопереможебездуховність,розумвізьме гору.

>Складовоюдуховності чиоднією ізїїпередумовє культура,змістякоїтакожформуєтьсядуховністю. Культуразавждипосідалависокийщабель усоціальномурозвиткусуспільства.Проте удругійполовині XX ст.її роль йзначенняістотнозросли.Зміст культуривизначаєтьсядуховністюсуспільства, але й і культурапевноюміроювизначаєрівеньдуховності.Академік У. Семиноженко утверждает, що у світі ужевідбуласягуманітарно-інноваційна революція. Авторзвернувувагу тих, щоокремідуховні ціності —надбання культури —набувають усєбільшогозначення товару,об'єктацивільногообігу.Гуманітарнийкапітал непростоздатний, а уже приноситивагоміприбутки тім,хтовміловикористовуєнадбання культури.Усе понадвизнаютьсягуманітарні таінформаційнітехнології.Зростаєціна наринку не так нанове,найдосконалішеобладнання йтехнології, аздебільшого нановіконцепції, ідеї таспособи їхньогореалізації,тобтозростаєціна напатенти танауково-технічнідосягнення.Зазначенічинникище разпідтверджуютьпріоритетність науки якіндикатора,джерела йдвигунасоціально-економічногопрогресу.Тобто всучаснихумовах вже ані невиникаєбудь-якогосумнівущододоцільності таекономічноївигідностіінтелектуальноїдіяльності вцілому.Стрімкозростає роль йзначеннятієїчастиниінтелектуальноїдіяльності, Якаохоплюєтьсяпоняттями — наука, культура,мистецтво.Пріоритетність науки вжебезспірна.Водночасзростаєекономічнезначеннянадбань культури тамистецтва.Вони нелишеформують духовний світлолюдини, а істаютьвигідноюсфероюкапіталовкладень таджереломодержанняприбутків.Надбання культури ймистецтвадужешвидкотрансформуються увигіднийкапіталомісткий,технологічнонасиченийринок.Дужевигідними сталикіноіндустрія,телебачення,книговидавництво,шоу-бізнес тощо.Споживаннягуманітарноїпродукції сталомасовим,зростаютьмасштабигуманітарнихпослуг.Сукупністьцихринківстворюєпотужний секторекономіки,новий за своїм характером,якийрозв'язує низкуістотних проблем:стаєвигіднимджереломприбутків,певноюміроюрозв'язує проблемузайнятості тадоходів населення йє одним зголовнихчинниківпозитивноїдинамікиекономічногозростання'.

>Важкопереоцінитизначенняінтелектуальної,творчоїдіяльності й длярозвиткутехнологій,новоїтехніки тавиробництва. Вжебезспірною стала теза:успішнийрозвитоквиробництва всучаснихумовахможливийлише заналежного йогонауково-технічного забезпечення. У своючергуналежненауково-технічне забезпеченняможливелише заумовиефективного, точного йсвоєчасногонауково-технічногопрогнозуваннярозвиткутехніки,технологій йвиробництва.

>Досвідкраїн світу ізрозвиненоюринковоюекономікоюсвідчить про ті, щовисокийтехнічнийрівеньвиробництва всучаснихумовахможливий заумовиінтеграціїнаукової,технологічної тапромислової політики країни.Усі ланкирозвиткутехніки йвиробництвамаютьздійснюватися заєдиноютехнологічноюсхемою відзародження ідеї доїївтілення упродукцію йреалізації наринку.

Новатехніка, щозумовлюєтехнічнийрівеньвиробництва,маєстворюватися нанауково-технічнихрозробках нарівнівинаходів.Винахідництво —це один знайпотужнішихдвигунівнауково-технічногопрогресу, тому воно тає одним знайважливішихнапрямівінтелектуальноїдіяльності, щоопираєтьсяпередусім надосягнення науки.

УвиступіГоловиВерховної Заради України У. Литвина наінтелектуальномуфорумі Українипідкреслювалося, що натворчу діяльністьпокладається забезпечення нелишереальнихпроривів наосновнихнапрямахнауково-технологічногопрогресу, а іінтелектуалізації тагуманізаціївиробництва,управління політики,міжлюдськихвідносин,піднесення їхні культурногорівня.

 

2Поняття тасутність праваінтелектуальноївласності

 

>Термін «>власність»щодорезультатівтворчоїдіяльності узаконодавстві йспеціальнійлітературівикористовується віддавна.Наведенівищеприклади з патентного законуФранції (1791 р.) й закону штатуМасачусетс США (1789p.)свідчать про ті, щорезультатитворчоїдіяльності вже у тихчасивизнавалисяоб'єктамивласності й,отже, прававласності.

>Термін йпоняття «>інтелектуальнавласність»виникли порівняно недавно.Проте успеціальнійлітературіпоняття «>власність» й «>інтелектуальнавласність»використовуються якоднозначні.Можнавважати, щопоходженнятерміна «>інтелектуальнавласністьпов'язано ізфранцузькимзаконодавствомкінця XVIII ст. Цепоняттясклалося подвпливомфранцузькихфілософів-просвітителів.Про-прієтарнатеорія права натворчірезультатинайбільшогопоширеннянабула у ХІХ ст.Цятеорія вжеспочаткуїїпоявипіддавалася йпіддається тепергострійкритиці. Сутьцієї критикизводиться в основному доти, щорезультатитворчоїдіяльності неможуть бутиоб'єктами прававласності.Протетермін «>інтелектуальнавласність» широковикористовується і тепер.Найчастіше йогорозуміють якзбірнепоняття.

>Поняття «>інтелектуальнавласність»маєпринаймні дваосновнихзначення: якцивільно-правовийінститут й яксукупністьсуб'єктивних правтворця на результат йоготворчоїдіяльності.

Правоінтелектуальноївласності узазначенніцивільно-правовогоінституту —цесукупністьправових норм, щорегулюютьсуспільнівідносини у сферістворення,оформлення,використання іохоронирезультатівінтелектуальноїдіяльності людей.

>Суб'єктивне правоінтелектуальноївласності —це право йогосуб'єкта наволодіння,користування йрозпорядженняналежнимйомувідповідно до закону результатомінтелектуальноїдіяльності. [3]

Отже,зміст праваінтелектуальноївласності мивизначаємо так, яквінвизначається длязвичайного прававласності.Змістправомочностейзвичайного прававласностізалежить відоб'єктавласності. Так, правовласності на грішну землю,безумовно,відрізняється від прававласності нашкарпетки. Аліповернемося дозмісту праваінтелектуальноївласності.

>Вищепідкреслювалось, щовласник результату творчостиможе нимволодіти йволодіє то йзвичайнийвласник. Аліособливістьоб'єктаінтелектуальноївласностіполягає до того, щовінмаєздатність дотиражування й йогокопієюможутьволодітитреті особини,якимналежить правовласності наносій результатуінтелектуальноїдіяльності.Власникизазначенихносіївволодіють результатомінтелектуальноївласності відіменівласника цого результату. яквідомо,володінняможе бутитакож двохвидів —володінняфактичноговолодільця чивласника йпохідневолодіння, щоздійснюється відіменівласникатретіми особами.

>Щодотворів науки,літератури ймистецтва, то доїхньогооприлюднення (>опублікування,публічноговиконання,публічного показу,публічноїдемонстрації,публічногосповіщення тощо)володінняздійснюєтьсяїхніми авторами.Ніхтоіншийцимитворами бездозволу автораволодіти неможе.Фактичневолодінняздійснює сам автортвору.Післяопублікуваннятвору чиоприлюдненняіншим способомвідповідно до йогоздатності дотиражування декларація прокопії цоготвору переходити доневизначеного колаіншихосіб. Алі їхніволодіння —цеволодінняпохідне, якуїмпередає автор чи йогоправонаступник шляхомвидачідозволу наопублікування чиіншедоведеннятвору до широкогозагалу. У всіхіншихвипадкахволодіннятвором якщонеправомірним.

>Результатитехнічної творчостиперебувають увиключномуволодінніавторівзазначенихрезультатів до їхньогокваліфікаціївідповіднимдержавним органом — в УкраїніДержавним департаментомінтелектуальноївласності,утвореним Указом Президента України «Прозміни уструктурі центральнихорганіввищоївиконавчої влади» від 15грудня 1999 р. ускладіМіністерстваосвіти й науки України.Післякваліфікаціїпропозиції яквинаходу,промисловогозразка чибудь-якогоіншого результатускладаєтьсяпатентнийопис цого результату, щостаєзагальнодоступним.Описомбудь-якого результатутехнічної творчости заневеликувинагороду (>збір) впринципіможеволодітибудь-яка особа. Цетакож якщопохідневолодіннясутністю самоготехнічногорішення, щоздійснюється відімені автора чи йогоправонаступників. При цьому вартопідкреслити, щоволодітизазначенимрішенням можна, авикористовувати —лише задозволом автора чи йогоправонаступників.

>Проте йсередтехнічнихрішеньєтакі,якимиволодієвиключно сам його автор.Йдеться просекретивиробництва (ноу-хау).Під ноу-хауслідрозумітизнання тадосвіднауково-технічного,виробничого,організаційного,фінансового,торговельного чиіншого характеру, що, як правило, неєзагальновідомими йпридатні длявикористання вбудь-якій сферідіяльності.Протеє іінші думи.Наприклад, У. М.Брижко до ноу-хаувідносить «>гіпотези, ідеї,факти таіншінеохороноспроможніоб'єкти, щомаютьнаукове йтехнічнезначення».

Ноу-хау неєзагальновідомим,якщозміст його нерозкритий дляневизначеного колаосібнастільки, щоіснуєможливість йогосамостійноговикористання. Отже,володільцемцієїінформаціїєзавжди сам автор зазначеного секретувиробництва.Вінтакожможепередавати йоготретім особам й тоді смердотіздійснюютьволодіння відімені автора.

>Середсуміжних правневіддільнимєвиконавська діяльність,якоюволодієвиключно самвиконавець.Майстерністьвиконавця, вякійпроявляється йогоіндивідуальність,художнійрівень,мистецькийхист тощо якоб'єкт права,може бути уволодіннілише самоговиконавця,треті особиниможутьволодітиматеріальниминосіями, на якізафіксованевиконання.

>Переліквидіввиконавськоїдіяльності, наведень у ст. 1 Закону України «Проавторське право йсуміжні права»,свідчить, щоіснуєдоситьшироке колооб'єктівінтелектуальноївласності,володінняякимиздійснює самвласникцихоб'єктів. Колистосуєтьсяіншихвидівсуміжних прав — праврозробниківфонограм,відеограм, тілі- йрадіопрограм, тознову-такиволодільцямивиробленихфонограм,відеограм чи тілі- йрадіопрограмєїхніавтори.Інші особиниможутьволодітиматеріальниминосіямифонограм,відеограм чипрограмлише іздозволуїхніхвиробників чиавторів. У ст. 40 Закону України «Проавторське право йсуміжні права»проголошується, щовиробникифонограм йвиробникивідеограммаютьвиключне праводозволяти чизаборонятиїхнєвідтворення та поширення. У ст. 41 цого Законутакожзазначається, щоорганізаціїмовленнямаютьвиключне праводозволяти чизаборонятипублічнесповіщеннясвоїхпрограм шляхом їхнітрансляції йретрансляції,фіксації наматеріальномуносії,відтвореннясвоїх передач тощо.

>Нарешті, вофіційних документахВсесвітньоїорганізаціїінтелектуальноївласностівживаєтьсятермін «>володінняавторським правом».Володільцемавторського права,стверджується вцих документах, натвір,принаймні із початку йогостворення,є йоготворець,тобто автортвору. [5]

Знаведеного, на форумі нашу думку, можназробитивисновок, що творилітератури, науки ймистецтва, атакожоб'єктипромисловоївласностіможуть бути автор. Авторпозбавляється своговолодіннялише тоді, колитвіргине,тобтоперестаєіснуватифізично, чивінуступає йогоіншим особам. На нашу думку, авторзберігає за собоюволодіннянавіть тоді, колитвір,матеріалізований упевномуносії, переходити дотретіхосіб. Скульптура, картина,фотографія таіншіподібні твори,якщовласниками їхнієінші особини, ідеї,символи,бачення,світогляд,закладені вцихтворах,завждизалишаються і увласності, і уволодінні їхньогоавторів.

Правокористуванняоб'єктами праваінтелектуальноївласностітакожналежитьвласнику цогооб'єкта чи йогоправонаступникам.Вонополягає до того, щосуб'єкт цого правамаєзаконнупідставувилучати зналежногойому результатуінтелектуальноїдіяльності усікорисніякості, щоможедатилюдиніцей результат.Якщойдеться пролітературні чихудожні твори, то їхні, як правило,можутьвикористовувати шляхомвипуску у світло,розмноження й втакийспосібодержуватиприбуток. Автортвору чи йогоправонаступникиможутьтакожвидаватидозвіл —ліцензію навикористаннязазначенихтворівіншими особами.Якщо жйдеться прорезультатитехнічної творчости, то їхнітакожможутьвикористовувати чи сам автор цогодосягнення, чиспадкоємці, чи заліцензією автораінші особини.Використаннявинаходу чиіншихрезультатівтехнічної творчостиздійснюється, як правило, шляхомвпровадження їхні увиробництво.

>Внаслідок такоговпровадженняефективністьвиробництвазростає й приноситипевнийприбутоквласнику зазначеного результату.Безумовно,використанняоб'єктівінтелектуальноївласностіможе матірмісце вбудь-якийіншийдоцільнийспосіб, що несуперечитьчинномузаконодавству.

>Слідпідкреслити, що зазагальним правилом людитворять у тому,щобполегшитисвоє життя. Природанаділила ту чиіншуфізичну особу талантом,здатністюстворюватиінтелектуальні ціності.

Уумовахринковоїекономіки навряд чизнайдутьсятакі люди, котрі бстворювализазначені ціностілише зазарадивласногозадоволення.Вони їхністворюють у тому,аби шляхом їхнівикористанняодержатипевнийприбуток.Прагненнялюдиниздобутисобігроші шляхомстворенняінтелектуальної ціності й втакийспосібполіпшитисвоєособисте життя чи життясвоїхблизькихслідвизнатинормальнимявищем йнікому не спаді на думкутакі діїзасуджувати.

>Зрозуміло, щоспособивикористанняоб'єктівінтелектуальноївласностізумовлюється характером самогооб'єкта (книга,винахід,селекційнедосягнення тощо), атакождоцільністю.

У ст. 15 Закону України «Проавторське право йсуміжні права»зазначається, що

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація