Реферати українською » Государство и право » Поняття і види податкових пільг в Україні


Реферат Поняття і види податкових пільг в Україні

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Міністерство освіти і науки України

Європейського університету

Юридичний факультет

Контрольна робота з Податкового праву

на задану тему

Поняття й ті види податкових пільг України

Київ 2008


>СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження.. 3

1. Поняття податкових пільг. 4

2. Види податкових пільг України. 8

Прикінцеві висновки... 13

Література.. 15


Запровадження

Податки є необхідним ланкою економічних відносин з виникнення держави, розвиток виробництва і зміна форм якого незмінно супроводжується перетворенням податкової системи. У суспільстві податки - основне джерело доходів держави. Крім цієї суто фінансової функції податки йдуть на економічного впливу держави щодо громадське виробництво, його динаміку і структуру, в розвитку науково-технічного прогресу.

Податок - це обов'язковий безплатний платіж (внесок), встановлений законодавством і здійснюваний ним у певному розмірі й у певний строк. Податки зараховуються до бюджету відповідного рівня життя таобезличиваются у яких. Цим податки від різноманітних зборів, теж в обов'язковому порядку безоплатно сплачуються платниками до бюджету відповідного рівня, та заодно потрібно використовувати тільки на мети, заради що вони стягалися.

Сучасне податкового законодавства України в не повною мірою наближається до нових умов. Його основні недоліки такі: надмірна твердість, заплутаність, і навіть наявність великої кількості пільг щодо різноманітних категорій платників, не стимулюючих підвищення ефективності виробництва. Світовий досвід свідчить, що податкового законодавства - не застигла схема, воно постійно змінюється, пристосовуєтьсявоспроизводственним процесам, ринку.

Рішення актуальних податкових проблем сучасної економіки України (як-от раціоналізація системи податкових пільг, оцінка їхньої обсягу й втрат бюджету, обумовлених їх наданням) показує актуальність теоретичного дослідження податкових стимулів, зокрема податкових пільг, їх понятті і деяких видів.


1. Поняття податкових пільг

Проаналізуємо сучасні визначення категорії "податкові пільги". Аналізуючи визначення податкових пільг, що зустрічаються у вітчизняній й експорту російської фінансової літературі, необхідно констатувати, що не вони відповідають поставленим вимогам. Наприклад, визначення податкових пільг як зниження тягаря оподаткування чи зменшення обсягу виплачуваних податків[1], відповідає вимогам вичерпної повноти характеристики описуваного явища. Такі визначення дозволяють зарахувати до податковим пільгах та те що може кваліфікуватися як пільга. Зокрема, оптимізація податкові платежі і ухиляння від сплати податків також забезпечують зниження податкового навантаження, хоча може бути віднесені до категорії податкових пільг.

Відповідно до ст. 56 таки Податкового кодексу Росії, пільгами із податків і зборів зізнаються передбачених законодавством про податки і зборах переваги (зокрема можливість не сплачувати податок чи то збирання платити в меншому розмірі), які надаються окремих категорій платників податків і зборів порівняно коїться з іншими[2]. Фактично таке визначення ототожнює податкові пільги з преференціями і має загальний характер, дозволяючи трактувати як пільгу будь-який з переваг, яких, зокрема, можна віднести списання і реструктуризацію податкової заборгованості. Одночасно він охоплює всіх видів пільг (зокрема, загальних пільг, які надаються усім категоріям платників не можуть трактуватися як переваги,предоставляющиеся одним платникам порівняно коїться з іншими).

Більше вдалими можна назвати визначення:

"податкові пільги - повне чи часткове звільнення від сплати податку, надане податковим законодавством за наявності об'єкта оподаткування, і навіть інше пом'якшення податкового навантаження для платника податків"[3];

"податкові пільги - це надання переваги, часткове чи повне звільнення від виконання встановлених правил, обов'язків чи полегшення умов виконання їхніх. Податкові пільги - це звільнення від податків відповідно до чинним законодавством"[4];

"пільга - звільнення (повне чи часткове) платника податків, що її особливості, від податку"[5].

Всі ці визначення характеризуються загальними рисами:

· містять вказівку на засіб зниження податкового навантаження, характерний тільки до податкових пільг, - шляхом повного чи часткового звільнення з сплати податків;

· акцентують увагу (крім наведеного М. Кучерявенко) у тому, що таке звільнення можна вважати пільгою, якщо передбачається і регламентується чинним податковим законодавством.

Основне відмінність наведених визначень коріниться у різному тлумаченні поняття "повне чи часткове звільнення від сплати податків". Зокрема, на думку М. Кучерявенко, повне звільнення має місце, "якщо платник повністю звільняється з сплати податку", а часткове – "якщо скорочується податкове навантаження рахунок зменшення об'єкта (предмети й т.п.) чи розстрочки сплати податку"[6]. Отже, всі види і форми податкових пільг він розглядає як розмаїття різноманітних форм прояви повного чи часткового звільнення з сплати податку: зниження податкової ставки - часткове звільнення від сплати податку, відстрочка платежу - звільнення від оподаткування визначений термін із зобов'язанням сплатити податок після закінчення тощо.

Характер інших визначень свідчить у тому, що звільнення від сплати податку фактично сприймається як одне з форм податкових пільг, тоді як і той ефект, який виявляється наданням податкових пільг за іншими формах (зменшення об'єкта, податкової бази, податкової ставки, відстрочка (розстрочка) виконання податкових зобов'язань), точніше передають такі формулювання, як "інше пом'якшення податкового навантаження", "звільнення від виконання встановлених правив і обов'язків чи полегшення умов його виконання".

Сказане дозволяє зробити висновок, що адекватне визначення категорії "податкова пільга" повинен мати кілька основних ознак.

Найбільш спільної програми та водночас істотною характеристикою податкових пільг, які мають враховуватися у визначенні цієї категорії, був частиною їхнього трактування як полегшення податкової навантаження на платників податків.

Наступним важливим ознакою податкових пільг і те, що їм можна відносити лише полегшення податкового навантаження, передбачений регламентоване нормами чинного податкового законодавства за наявності об'єкта оподаткування[7].

Слід підкреслити як те, що пільги надаються законами, але те, що лише звільнення від оподаткування операцій, що є об'єктом оподаткування, може кваліфікуватися як пільга.

Проте ці характеристики недостатні для ідентифікації податкових пільг, оскільки дозволяють відмежувати податкові пільги від "податкових лазівок", використовуючи які платники податків домагаються зменшення податкового навантаження, не порушуючи податкового законодавства.

Уточнити визначення поняття "податкова пільга" можна, вказавши у ньому, саме шляхом відбувається полегшення податкового навантаження, що може кваліфікуватися як податкова пільга. На думку більшості українських учених, під визначення категорії "податкова пільга" підпадає таке зниження податкового навантаження, яку здійснювався шляхом повного чи часткового звільнення платників податків з його сплати.

Іншою важливою моментом, хто одержав відображення в визначеннях, які у монографічної та відповідної навчальної літературі, виданої України та у Росії, і те, що укачествен податкових пільг можуть розумітись в усіх звільнення з оподаткування. У тому числі є такі, необхідних з погляду дотримання нормативних вимог оподаткування нафтопереробки і його фундаментальних принципів. Вони розглядаються як невід'ємний елемент (складова частина) механізму перерахунку і стягнення податку. Разом про те пільга - це відхилення від нормативних вимог, чи (як у цьому акцентується у Словнику Ожегова) виключення з загальних правил.

З огляду на сказане, можна надати таке визначення податкової пільги - це передбачений регламентоване нормами податкового законодавства (за наявності об'єкта оподаткування) відхилення від нормативних вимог оподаткування, що відбувається у вигляді повного чи часткового звільнення платників податку його сплати з єдиною метою полегшення податкового навантаження.

 

2. Види податкових пільг України

Податкові пільги, передбачені вітчизняним податковим законодавством, розглядаються в інших формах[8]:

Неоподатковуваний податками мінімум об'єкта податку, передбачає за умов інфляційної економіки твердження парламентом величини грошової суми, кратної мінімальної заробітної плати, яка може автоматично збільшуватися у разі зміни мінімальної зарплати.

Вилучення з оподаткування певних елементів об'єкта оподаткування з цікавості платниками податків питаннями охорони навколишнього середовища, енергозбереження, іпотечного кредитування, добродійництва та т.п.

Відкидання сплати податків окремих осіб, або категорій платників, що передбачає збільшення реальних доходів окремих категорій платників податків (інваліди, малозабезпечені, учні, студенти, аспіранти, ординатори,адъюнкти, жертви наслідків ЧАЕС тощо.), потребують соціального захисту з боку держави. Отже держава підтримує таких платників, уникаючи зайвого руху коштів у бюджет і до платникам. Понад те, знижується собівартість податкових надходжень і можливість зловживань із нею, як з боку платників, і із боку податкових і соціальних органів.

Зниження податкових ставок, спрямоване чи державою окремих видів фінансово-господарську діяльність, у найбільш проявляється його інтерес. Так, нульову ставку з податку додану вартість застосовують щодо операцій з продажу товарів, вивезені (експортовані) платником податків поза межі митної території України.

>Отчисление з податкового складу, передбачає стягнення з податкового складу, скоєне за певний розрахунковий період.

Цільові податкові пільги, передбачають різні форми відстрочки стягнення податків та збори. Як приклад - механізм використання податковий кредит[9].

Інші податкові пільги, надають право, зокрема, суб'єктам малого підприємництва перейти на спрощену систему оподаткування, облік і звітність, за умов певних Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, облік і звітність суб'єктів малого підприємництва". Україна має знову розглядаються питання впровадження податкову амністію майже щодо отриманих співвітчизниками, у минулому доходів, із котрих сплачені податки. Такі заходи часто використовують європейські держави, що дозволяє забезпечити значні додаткові доходи - у бюджет.

Крім згаданої класифікації податкових пільг, є ще таке їх розподіл з урахуванням віднесення пільг з прибутку чи витрати платника, впливу елементи податкового механізму. Відповідно ці пільги діляться втричі основні виду: вилучення, знижка, до податкового кредиту.

Вилучення (відрахування) - вид податкової пільги, коли він відбувається вилучення окремих складових частин із загальної бази оподаткування з його зменшення. Механізм надання такого виду пільг безпосередньо проектується на об'єкт оподаткування. Такі зменшення можна класифікувати так[10]:

· за видами платників: повні (надаються всім платникам) чи часткові (надаються певних категорій платників);

· за термінами дії: постійні (що діють постійно протягом багато часу) чи тимчасові (що діють протягом певного заздалегідь, обмеженого періоду);

· за видами об'єкта: майнові (відрахування певній його частині майна, оподатковуваного податками) і прибуткові відрахування (застосовуються до частини прибутку платника);

· за видами діяльності.

Знижка - це вид податкової пільги, яка зменшує податкову базу чи суму визначені розміри. Розмір цієї знижки визначається сумою витрат платника, законодавчовиводящейся з-під оподаткування шляхом зменшення на еквівалентну величину податкової бази. Шляхом надання такого виду пільг держава стимулює розвиток пріоритетних суспільству напрямів діяльності господарюючих суб'єктів. Виділяються такі види знижок[11]:

· лімітовані, розмір яких прямо обмежений;

·нелимитированние, у яких підсумкова база оподаткування може зменшуватися протягом усього суму витрат платника податків.

Податковий кредит - вид пільг, у якому звільнення стосується загального обсягу податкового платежу, нарахованого для сплати. По формам надання податкові кредити діляться на[12]:

· зниження ставки податку;

· скорочення оподатковуваної суми;

· перенесення терміну сплати чи сплата податку частинами;

· повернення колись сплаченого податку (частині податку);

· зарахування колись сплаченого податку рахунок майбутніх платежів.

Україна має до податкового кредиту застосовується у вигляді перенесення терміну сплати податкового платежу суб'єкта господарювання до бюджету відповідного рівня, наданого органом податкової служби у вигляді кредитної угоди, за умови використання платником податків звільнених коштів у законодавчо певні цілі.

Платник податків вправі використовувати податкові пільги з виникнення відповідних підстав щодо їх застосування й у період всього терміну їхніх дії самостійно, без попереднього повідомлення податкові органи.

Податкова політика України містить заходи щодо стимулювання вітчизняного товаровиробника з метою підвищення купівельного від попиту й конкурентоспроможності окремих видів товарів у вигляді надання платникам податків пільг та інших преференцій. Саме системою податкових пільг держава реалізує стимулюючу функцію податків, з загальнообов'язкової конституційної обов'язок сплачувати податки та збори гаразд і можна розмірах, встановлених законом.

>Стимулирующая функція податків можна знайти й у розвиненому ринковому відношенні, оскільки виникла потреба підвищення саме ефективності виробництва.

Як свідчить досвід країн, за умов забезпечення попиту населення продуктами харчування і сировиною вітчизняних, виключно котра стимулює функція податків забезпечує обмеження виробництва.

Отже, фіскальна і котра стимулює функції визначальні, крім того, систему оподаткування мусить сприяння формування бюджету, але з бути похідною від цього. На таких засадах повинна формуватися податкову систему і адекватний їй податковий механізм.

Отже, система податкових пільг виступає необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів із єдиною метою економічного і основам правової регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку товаровиробництва тощо. Види, форми і величину податкових пільг, передбачених чинним податковим законодавством, визначаються особливостями об'єктів і суб'єктів оподаткування, їх значимістю для економіки держави, і навіть станом фінансової безпеки країни.


Прикінцеві висновки

Податкові пільги - це інструменти податкового регулювання, що закріплені в нормативні акти як винятки з загальної схеми обчислення конкретної податку і стосуються об'єкта, ставки чи інших складових частин оподаткування. Також податкової пільгою визначається звільнення платника податків від нарахування та сплати податку чи сплата їм податку меншому величину під час наявності підстав, певних законодавством України. Найчастіший випадок - це повне чи часткове звільнення від податку.

Податкові пільги є альтернативою субсидій, дотацій та інших окремих інструментів пільгового кредитування. Тож впровадження податкових пільг слід дотримуватися підходу, який здатний забезпечувати зв'язок всіх таких інструментів у єдиний комплекс. Система пільг і є своєрідною орієнтиром для юридичних чи фізичних осіб в час вибору ними сфери діяльності, форми отримання доходів.

Можливості застосування податкових пільг України регламентуються відповідними податковими законами. Правове регулювання пільг здійснюється, по-перше, лише на рівні податкових законів, які основні засади надання пільг певних категорій платників, по-друге, лише на рівні підзаконних актів, визначальних конкретні пільги для конкретних суб'єктів оподаткування.

Відповідно до чинним податковим законодавством

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація