Реферати українською » Государство и право » Планування розслідування крімінальніх справ


Реферат Планування розслідування крімінальніх справ

Страница 1 из 5 | Следующая страница

                                      План

>Вступ..........................................................................................3-4

>Розділ І.Поняття й сутькриміналістичноїверсії....... 5-25

>1.1Поняттягіпотези йверсії їхньогоспорідненість тавідмінність................5-14

>1.2Видиверсій.........................................................................................20-25

>Розділ II.Висуненняверсій............................................25-60

>2.1Фактичніпідставивисуненняверсій..................................................25-37

>2.2Логічніпідставипобудовисистемиверсій посправі......................37-49

>Розділ III.Перевіркаверсій................................................ 60-71

>Розділ IV.Плануваннярозслідування...............................71-103

3.1Поняття тапринципипланування....................................................71-78

3.2Етапипроцесупланування йелементи планурозслідування..............8-83

3.3Плануваннярозслідування урізнихслідчихситуаціях.....................83-96

>3.4Технікаплануваннярозслідування....................................................96-103

>Висновок..............................................................................................104-105

 Списоквикористанихджерел …………………………………… .106-107


>Вступ

>Розслідуваннязлочинівявляє собоюпізнавальну діяльність передслідчим стояти заподіяння -швидко йповнорозкритизлочин ,виявитивинних , недопуститипритягнення докримінальноївідповідальностіневинних .

На початкурозслідування убільшостівипадківневідомимиє багатоюридичноважливихобставинподії щовідбулися , із приводуякої порушенекримінальнусправу ,конкретні особини ,причетні до скоєннязлочину .

>Слідчий виненпізнатиневідоме тавстановити усінеобхідні посправіфакти . Узалежності відкількості,якостівстановленихфактичнихобставин та їхнікримінально-правовікваліфікаціївінприймаєрішення пронаправлення справ у суд длярозглядуїї посуті чи прозупинення чизакриттякримінальної справ .

>Працюючи надсправою ,слідчийвстановлюєвідомості щомають дляньогоінтерес успеціальному ,закріпленому законом -процесуальному порядку : шляхомпроведенняслідчимдій , задопомогоювстановленнядоказів .процесуальний прядокдослідженняобставин справзабезпечуєнадійні,об'єктивніспособи йформиотриманнядостовірнихдоказів .Успішномузастосуванняпроцесуальних нормдопомагаютьнауковітактичні йтехнічніприйоми йзасобикриміналістики .

Самзлочин якподія , що маламісце уминулому ,звичайно неможе бутисприйнятаслідчимлише задарма званого „живогоспоглядання" ,тобто лише іздопомогоюорганівчуття . Такомубезпосередньомусприйняттю

>слідчогоможутьпіддатисялишематеріальнісліди йнаслідкиперевіряємо!події, щозбереглися до годинирозслідування . Ащоброзшукатицісліди ,оцінити тихзначення й за їхнідопомогоювідтворитиподію котра маламісце вминулому ,необхіднанапруженарозумова діяльність . При цьомуважливимінструментомпізнанняневідомихобставин упроцесірозслідування єгіпотези . У сферісудово-слідчоїдіяльностігіпотезиприйнятоназивативерсіями.Версіяце та самагіпотеза , щозастосовуєтьсясотні раз шкірного днякожним із нас , але й вонмаєсуттєвуособливість .Версіязастосовується у сферірозслідуваннязлочинів й томуїїзастосуваннямаєважливеюридичнезначення , атакождеякіособливості котріпритаманнілишеверсіям .

Кожнаверсіямає чипідтвердитися чиспростуватися . Ащобвизначитиправдивістьверсії,їїнеобхідноперевірити . Дляефективноїперевірки усі заходь щоспрямовані нацемають бутисплановані . Ос-кільки лишезаздалегідьсплановані діїможуть бутиефективними ,цілеспрямованими й матірпрогнозований результат.

Вісь так я коротко написавши про темусвоєїдипломної роботи . Колитакегіпотеза ? Колитакеверсія ? Учому смердотівідрізняються й вчомуспівпадають ? яквисуваютьсяверсії та як смердотіперевіряться ? Атакож щотакепланування , план та котрііснують тактикипланування ?Відповістисобі наце запитання можна прочитавшидипломну роботу якої Вітримаєте до рук .

           >Розділ І.Поняття й сутькриміналістичноїверсії

     1.1Поняттягіпотези йверсії. їхньогоспорідненість тавідмінність

>Розвитоклюдськогознаннявзагалі йсудово-слідчого проходити рядстанів.Першимявляєтьсяпоставлення ( а сферікримінальногопровадженнявиникнення)проблеми (>слідчоїситуації),котраявляє собоюсвідомепротиріччя, що потребуєвирішення.

А ,щобвирішити проблему ,висуваютьгіпотезу (>версію),котруМожнарозглядати якобґрунтованеприпущення, якумаєвирішити проблему.Достовірний характерцягіпотеза (>версія)отримує тоді, коли вонавитримуєперевіркусуспільного (слідчого) практичного (коливдаєтьсядоказативерсію).

Унауковомупланігіпотезарозуміється якзасібінструментпізнання, якособлива формамислення , котрадозволяєвийти замежівивчаємого колафактів ,пояснити їхні тапередбачитинові,синтезуватизнання -об»єднатидеякуотриманусукупністьінформації до системи знань.

>Гіпотезацеприпущення, якунесе всобіновезнання ,вірогідністькотрогообґрунтована шляхоманалізуфактичнихданих ізурахуванням ужевідомих задономірностейоб’єктивногосвіту[1].

Унауковійлітературі,крімтлумаченнягіпотези як проблематичного,вірогідногознання,виділяютьще двазначення цоготерміну : 1) у широкому трояндумінні - як здогад, прощоб не було б , якописовугіпотезу, Яка як правилоявляється коротким резюмевивчаємихявищ, щоописуєзагальніформи йзв’язки ;

2) увузькомурозумінні - якнауковугіпотезу,котразавждивиходить замежівивчаємого колафактів,пояснює їхнього йпередбачаєновіфакти,систематизуючизнання ,науковагіпотезадозволяєоб»єднатидеякуотриманусукупністьінформації у систему знань йутворюєтеорію,якщоїїприпущенняпідтверджуєтьсяпрактикою[2].

>Зазвичайгіпотеза (>припущення) так чиінакшепов’язана ізпроблемноюситуацією ,тобто ізпитаннями , котрівиникли уходібудь-якоїдіяльності. Упсихологічномупланіприпущеннювідповідаютьсуб’єктивністанисумніву,невпевненості.Цісумнівиотримують формуприпущень , якіпотребуютьперевірки. Томугіпотеза вгносеологічномупланіпредставляє собою форму переходу віднезнання дознання , відпізнанняфактів допізнаннязакономірностей,зв’язків. Таким чином ,гіпотезу допустилорозглядати як форму й процесвідображенняявищматеріального світу усвідомостілюдини.

>Гіпотезаграєвелику роль устворенні йрозвиткунауковоїтеорії.Вона як правилонеобхідназавжди впочатковійстадіїнауковогодослідження, так яквнутрішнізв’язки йзакономірностірозвитку промов йявищоб’єктивного світунедосяжні прямомуспостереженню[3].Гіпотезаявляється методомрозвитку знань,якийзазнавтривалоїеволюції уходірозвитку науки й у наше годину сам ставшиоб’єктомнауковогодослідження [4].

>Науковийаналізформуваннягіпотезивідбувається ізпроникненням углибинніаспекти творчости.Серцевиноюгіпотезиявляєтьсяприпущення проможливі заподійдосліджуємогоявища (>події). Ядроприпущенняскладаєідея-припущення.Ідеяпредставляє собоюособливу формувідображеннядійсності.Особливість ідеї якформивідображеннядійсностіполягає у бо вонавідображає неріч чиякість, як смердотііснують, арозвиток промов у всіх їхньогозв’язках.Науковагіпотезавиникає йрозвивається з потребдосягненняоб’єктивно-істинногознання про світло, іздопомогоюгіпотезвідбуваєтьсяпізнання йогооб’єктивнихякостей йзакономірностей. як йіншіформипізнання ,гіпотезаєвідображенняматеріальноїдійсності усвідомостілюдини ,суб’єктивним чиномоб’єктивного світу.Науковагіпотезадаєадекватнезнання прозакономірностізовнішнього світу ,змістїїзалежить не відлюдини , а відявищоб’єктивного світу й законів йогорозвитку . У які жвипадкахвикористовуєтьсягіпотеза? Унауковійлітературіописують триосновнівипадки:

- коливідоміфактиєнедостатніми дляпоясненняпричинноїзалежностіявища, а
>єнеобхідність до того,щобїїпояснити;

- колифактиєскладними йгіпотезаможеузагальнитизнання в даний момент , як
>першийкрок до їхньогороз’яснення;

- коли заподій , котрівиробили чивиробляютьфакти,недосяжнідосвіду, аміж
тім дії чинаслідки їхньогоможуть бутививчені.

як й всяінша формаоб’єктивно-істинногознання про світло ,гіпотеза недзеркально-мертвийзліпок іздійсності, аактивнийтворчий процесїївідображення.

Укожнійгіпотезіслідвідрізнятидвісторони : 1) що йнаскільки точно вонавідображає воб’єктивному світі; 2) котріперспективи вподальшомурозвиткунауковогопізнання вонвідкриває. При цьому одномузалежить від Першого.Ефективність чинеефективність ,життєздатність чинежиттєздатністьгіпотезивизначається йвимірюєтьсястепіннюїїоб’єктивноїістинності.

>Припущення вгіпотезівтратило бсвійзміст,якби вньому наперед бувпередбаченанереальність йогозмісту.Більше того ,вчений ,висуваючигіпотезу ,виходить із того , що умайбутньому можна якщо довестиїїправильність.Особливостіприпущення угіпотезіполягають унаступному:

-цеприпущенняслугуєзасобомпізнання предмета , йогосуттєвихзв’язків й
>закономірностей;

-присутнє вньомузнання носитивірогідний характер;

- упроцесіобґрунтування йрозвиткугіпотези воно та винне бути чи доведено чизаперечено йзаміненоіншим;

на йогоосновібудується система знань, котрадозволяєвиявлятиновіфакти й
>закономірності, та якнаслідок воно таслугуєзнаряддямрозвиткузнання.

>Завданнямдослідника укожному конкретномувипадку , длякожноїокремоїгіпотези -знайтитакий шлях (чи їхнісукупність ), задопомогоюякого можнаїїперевірити й таким чиномпов’язати ізпрактикою,щобгіпотеза могла чиперетворитися ізвірогідногознання удостовірне , чи був бзаперечена якнепідтверджена.

>Міжпроцесомнауковогодослідження тарозслідуваннязлочинуіснуєаналогія.Вониявляють собоюрізновидипізнавальногопроцесу йрозвиваються увідповідності із його законами. Посвоїйлогічнійприродіверсіяявляєрізновидгіпотези,оскільки подгіпотезою в широкомузмісті словарозумієтьсяобґрунтована наемпіричнихданих здогад проіснуванняякогосьдостовірноневідомогоявища,достовірноневідомогозв’язкуміжявищами[5] .

>Термін «>версія» вперекладі ізлатинського слова “>versare”означаєпояснитирізним чином.Французькийваріант цого слова - "переклад,тлумачення" .3цимтерміномзазвичайпов’язуютьодне здеякихможливих,відмінних один від одногопояснень читлумаченьякого-небудь одного і того ж факту ,явища ,події .Відносячиверсію дорізновидугіпотези багатоавторівкриміналістичноїлітератури,обґрунтовуютьце таким чином [6]. Ос-кількиподіязлочину ужевідбулася йбезпосереднєїїсприйняттяслідчимєнеможливим, товстановити й довестиїїможливолише задопомогоюіншихфактів,причинопов’язанихзізлочином.Діяльність порозслідуваннюцієїподії спрямована у минуле.Діалектикапізна вальногопроцесуйде відвиявлення йдослідженняслідів -відображеньподії зло чину воточуючій йогоматеріальнійобстановці (>матеріальнісліди ") й впам’яті людей (">ідеальнісліди"). У цьому процесвстановлення істини посправірозвивається віднеповного й неточного ,вірогідногознання до болееповного йточного,достовірногознання , відзовнішньоїсторониподії - довиявлення тафіксаціїзв’язків ,існуючихміжокремими фактами йобставинамидосліджуємоїподії, відзнання протеперішнє дознання про минуле.

>Основну роль у цьомупроцесіграємислення, й якнаслідокабстрактно-теоретичні,раціональніметодидослідження. До нихвідносять методретросказан-ня, подякимрозуміють процедуруопосередкованого ,вивідногоотримання знань проминуліподії,речі й т.д. наоснові знань протеперішні чиминуліподії.[7] /З/


/З/ НікітінЕ.П. Метод пізнання минулого //Питання філософії- М. -1966. №8-с.34.10

Злогіко-гносеологічної точкизорузнання,отримані врезультатівикористання цого методу, носитивірогідний характер. Дляслідчогоцеозначає, що воно тапотребує вподальшомуобґрунтування ,доказування, взв’язку ізчимвін винен бути готуємо доти ,що та чиіншаобставинаможе непідтвердитися.Крім того ,виникаєскладнагносеологічна йметодична проблемаоцінкикінцевого результатупізнання - переходувірогідногознання вдостовірне, так якміж ними немаєчіткоївизначеноїграні й абстрактнаможливістьвипадковогозбігуобставинтеоретичноніколи невиключається. Томурозслідуваннязлочинівобґрунтованорозглядають якрізновидпізнавальногопроцесу [8],який неможе непроходити бездотримання законівлогічногомислення ,використанняметодівнауковогопізнання ,серед які методгіпотеззаймаєособливемісце.

Уюридичнійпрактицітерміном ">версія"визначаютьбудь-якеприпущення. Так,інколи ">пошуковимиверсіями "називаютьприпущення промісцезнаходженняслідівзлочину вконкретнійпросторово-речовійобстановцірозслідування.Достовірнізнання тутотримуються шляхомвиявлення йпоясненнябезпосередньосприймаючихфактів.

>Слідзазначити , щоототожнюватигіпотезу йверсіюнеможливо.Требапогодитись ізточкоюзору тихийвчених (Г.В.Арцишевського,Р.С.Бєлкіна,Я.Л.Пещака,Р.С.Ратінова, В.П.Колмакова таін.), якібачатьвідмінністьверсії відгіпотези надїїпізнавальнійприроді, а й успецифіці уміввикористання ,висунення йпрактичноїперевірки, щовідображаєзагальнувідмінністьслідчогопізнання віднауковогодослідження .

Уузагальненомувидіцявідмінністьвиглядає таким чином :

>застосування вспецифічній сферісуспільної практики -розслідуваннізлочинів;

>оперування фактами йобставинами , щомаютьзначення длявстановлення
істини посправі;

>законний характерпроцесузібранняінформації привисуненні йперевірці
>версій;

>наявністьсуттєвихчасовихобмежень упроцесірозслідуваннязлочинів;

>значнаобмеженість йненадійністьфактологічноїоснови;

великапротидіязацікавленихосіб приперевірціверсій;

>якщо привирішеннінауковоїпроблеми урядівипадківобмежуютьсяоднією
>гіпотезою, те впроцесірозслідуваннязлочинунеобхідновисувати таперевіряти
усіверсії, якіможливовисунути.

>Версія -це із одного боціокремий метод наукикриміналістики ,якийявляє собою системурекомендацій повикористаннюузагальненогодосвіду йметодівлогічногомислення длявизначення напочатковомуетапісудово-слідчогопізнання йогонаправлень йочікуванихрезультатів , ізметоювиборузасобівпрактичноїдіяльності поперетвореннювірогідногознання проподіюзлочину вдостовірне.

Зіншого боці ,версія -цевірогіднаінформаційно-логічна модель проблемноїслідчоїситуації, результатрозумовоїдіяльностіслідчого.Такийпідхідвідкриваєвизначеніперспективи дляподальшихтеоретичнихрозробокцієїокремоїкриміналістичноїтеорії йстворюєпідставу болееповного й точногофункціонуваннявикористанняверсій напрактиці[9].

 >Слідчийвисуваєверсії наосновіаналізу,узагальненняотриманихданих.Версіявисувається уформіприпущення проневідоміобставини справ. З шкірногоприпущення,умовноприйнятого заістину ,уявновиводятьсявисновки ,наслідки , якіможуть чиповинні бутивиявлені увипадкуякщоверсіявідповідає тому , що відбулося вдійсності.Наявність чивідсутністьцихлогічних з висновками удійсностівідбувається задопомогоюпроведенняслідчихдій , котрівирішують часткуверсії.Перевіркаверсійвідбувається у плановому порядку : планрозслідування справявляється планомперевіркивисунутихверсій.Результатиперевіркидозволяютьпідтвердити чи жспростувативерсію якнеправдиву.

>Розслідування шкірногозлочинузовнівиглядає якпроведення рядуслідчихдій. Однаквиконаннянавітьвеликоїчастинислідчихдійчастіше нанедостатньо длярозкриттязлочину .Якщоці діїздійснюютьсястихійно , товстановленіфактиможуть бутиуривочні,неповні тавикликатипротиріччя.

Длявиконаннязавданьрозслідуваннянеобхідно ,щобслідчі дії проводилися невипадково, амежах єдиноїсистеми , щозабезпечитьшвидке ,всебічне таоб'єктивневстановлення істини посправі.Важливо ,щоб укожний моментрозслідування ,слідчийчіткоусвідомлював , котріфакти , уякому напрямку й яксамеслідвстановити.Тільки в такомувипадкуотриманіфактиматимутьвзаємозв'язок, будутьдоповнювати один одного ,створюватиланцюгдоказів,необхідний дляобґрунтованих,логічних з висновкамислідчого , прокурора, суду.Такасистемність,цілеспрямованість таоб'єктивністьдійслідчогозабезпечуєтьсяправильним висуненням йперевіркоюверсій.

Кожнаверсія -цепередусімприпущення,висунутеслідчим посправі.Вірогідний характерзнання, щоприсутній уверсії -цеїїпершаознака.Цяознакаозначає, щовисунутаверсія , як бі схожа на правду вон не був, вонапотребуєподальшоїобов'язковоїперевірки й неможе бутиосновною дляостаточних висновківслідчого чи суду пронаявність чивідсутність уданомувипадкузлочину, провинність чиневинністьконкретної особини.

>Діалектикапізнання надосудовомуслідствіполягає до того, щоверсії послеперевірки чиспростовуються , чипідтверджуються . Уобохвипадкахверсія до моментузакінченняперевіркисвоєпізнавальнепризначеннявиконала, вона перестає бутиприпущенням ,втрачаєознакипроблематичності,вірогідності.

>Припущення , якуприсутнє уверсії,виходить заналізу йузагальнення віхіднихданих.Узагальнюючіцівихіднідані,версія тім самимвпорядковує,пов’язує їхнього,даєїмпевнепояснення тапопереднюкримінально-правову йдоказовуоцінку.Окрімприпущення проневідоміобставини ,кожнаверсія таким чиноммаєщеоднепризначення-пояснити таоцінитиотриманідані [10].

>Другоюсуттєвоюознакоюверсіїє ті ,щозмістомверсіїєзавждиприпущення прощеневідоміфакти таобставини , котрімаютьюридичноважливезначення.

>Розслідуючисправу ,слідчий виненвстановити невсілякіфакти йобста звинувачуй , алишетакі, котрімають уданомувипадкуюридичнезначення -кримінально-правове йдоказове. яквідомо,ціфактипередбачені тім складомзлочину, заознакамиякого порушенекримінальнусправу, смердотівключенізаконодавцем у предметдоказування ( ст. 64 КПК України ), перед тимвідносятьсядоказовіфакти , коло якізалежить відконкретнихобставин справ.

Будучизнаряддям судновогопізнання,кожнаверсіязавжди спрямованоз'ясуваннясамецихюридичноважливихфактів йобставин.Необхідність у висуненніверсійвиникаєлише у тихийвипадках, колиціобставини -частішедеякі із них -недостовірні чищеневідомі[11].

>Якщоосновніобставини справвідоміслідчому , тонеобхідності увисуненніверсій невиникає.Очевиднимє ті, щоверсіївисуваються закожнійсправі.Є чималосправ, у які із самого початкувідомі усісуттєвіобставини. Такихвипадкахслідчийпланомірнозакріплюєдокази , щозабезпечуютьможливістьздійсненняправосуддя[12].

Неслід,однак,забувати, щоочевидні напершийпоглядобставиниможуть бути втій чиіншійчастинісумнівними,недостовірними йзмінити перспективу справ. Томубудь-якісумніви вдостовірностіотриманихданихповиннізмуситислідчого до їхньогодетальноїперевірки ізпобудовоюверсій.

1.3Видиверсій

Уюридичнійлітературізустрічаютьсярізнікласифікаційнісистеми. АлінайбільшвідомимєкласифікаціїР.С.Бєлкіна , О.Н.Васильєва, Л.Драпкіна, А.М.Ларіна,І.М.Лузгіна.

>Більшістьвченихвиділяють тривидикриміналістичнихверсій:

Посуб'єктувисунення -слідчі,оперативно-розшукові,судові таекспертні.
>Тобтоподіляють взалежності від того ,хтоціверсіївисуває.Функціональне
>призначення такогорозподілуполягає увиявленнілогічного зв'язкуміжокре­
>мимистадіямикримінальногопроцесу.

Пооб’ємувстановленняобставинподіїверсіїподіляються назагальні та
>часткові.Функціональнепризначеннятакоїкласифікаціїполягає до того ,щоб на
початкурозслідуваннянамітитиспіввідношенняміждосліджуємою вцілому йїї
>окремимиелементами ,епізодами ,окремими фактами.Вона спрямованополегшеннявизначення предмета й міждоказування ,пошукуджерелдоказовоїінформації, їхнідослідження,встановленнядопустимостідоказів.Загальніверсіїбудуються дляоб»єднаннясутностіподії уцілому , його характеру (>наприклад,вбивство ,самогубство,нещаснийвипадок), причинногозв’язкуміж фактами, котріутворюють складзлочину (>наприклад,вбивство зкорисливихмотивів,вбивство зпомсти).Частковіверсіїявляють собоюймовірнісудження проокреміобставини скоєннязлочину, усвоїйсукупностіутворюютьокреміелементи складузлочину :місце , годину ,знаряддязлочину,суб’єктзлочину,наявністьумислу й т.п.Частковіверсіїможутьпояснитипоходження окремихслідів , вид йвластивостізнарядь , котрівикористовувалисьзлочинцем,обставини, при які намісціподії втратилипевніпредмети , їхнізв’язок іздіямизлочинців й т.п. Тутслідзвернутиувагу надвіобставини .По-перше, нанедостатнюобґрунтованістьпозиції рядуавторів , котріпідкреслюючиюридичнуважливість окремихобставинзлочину,пропонуютьвиділитиприпущення про них же вокремугрупуверсій : «>версії проокреміелементи складузлочину»-поряд іззагальними йчастковимиверсіями [13]. Алі в цьому немаєнеобхідності, так якфункції такихверсійуспішновиконуютьчастковіверсії.По-друге |розподілверсій назагальні йчастковієумовним,оскількичастковізнаходяться ворганічномузв’язку іззагальними.Побудова йперевіркачастковихверсійдопомагаєформуваннюзагальноїверсії,слугуєосновою дляїїпобудови, це урядівипадківважковизначитимежіміжверсіямирізнихвидів..

                  3. Заступенемвизначеності можнавиділититипові йконкретніверсії.Під >типовоюверсієюзазвичайрозуміютьпоясненняподії уцілому чи його окремихчастин , щоґрунтуються наданихузагальненогодосвіду роботи порозкриттю йрозслідуваннюзлочинів,накопиченогоправоохоронними органами (>узагальненогонаукоюкриміналістикою). Злогічноїсторони -цеумовневірогіднесудження типу :якщо прирозслідуваннівиявляютьсяякісьознакизлочинупевного виду, товірогідно , щозлочин було бвчиненоособою із такими-тоданими , за такою мотивацію й т.п. Напрактиці йогопов’язують ізтиповимислідчимиситуаціями , щовиникають упроцесірозкриттязлочинів, йвбачають їхні роль уподоланніінформаційноїобмеженості приплануваннірозслідування у йогопочатковійстадії. Однак вюридичнійлітературі немаєчіткихрекомендацій повикористаннюверсій цого типу тапродовжуютьсядискусії про їхньогосутність йфункціональну роль. ТакР.С.Бєлкінрозумієтиповуверсію яквірогіднепояснення окремихфактів чицілоїподії, якуявляєтьсянайбільшхарактерним дляданоїситуації із точкизорувідповідноїнауковоїдисципліни йузагальненнядіяльностіорганів ,діючих укримінальномупроцесі[14].3 ним непогоджуютьсяЛ.М.Ларін таЯ.Л.Пещак , яківважають, щотиповіверсіїявляють собою неприпущення , адостовірнізнання ,що є результатомнауковогоузагальненнядосвідуслідчої роботи -науковіабстракції, як результатнауковогодосвідупізнання. Томувідносити їхнього доособливого видуслідчихверсій методичноневірно./2/Вчені, котрірозділяють точкузоруР.С.Бєлкіна,розглядаютьтиповуверсію уякостіорієнтуючоїінформації чидеякогодоповнення домінімальнихвихіднихданих, якудопомагаєпояснитиконкретнуподію, щорозслідується.

        Унауковійлітературізустрічаються йіншікласифікаційнісистемиверсій.

>Наприклад,І.М.Лузгін,окрімвідмічених,виділяєнаступнітипиверсій :

- заступенемвірогідності -маловірогідні,вірогідні й болеевірогідні;

- за годиноюпобудови -первинні йпослідуючі;

- повідношенню предметадоказування -виправдальні таобвинувальні[15]. /1/

>Г.В.Арцишевський у своючергупропонуєтакукласифікацію:

а)пошукові йперевірочні - взалежності від того , чимаються у моментвисуненняверсійпевнідані, щодозволяютьпідозрюватиконкретну особу (>осіб) упричетності доподії, щоперевіряється.Якщотакіданіє, товерсіявідноситься до числапошукових .Класифікацію зацієюознакою авторвбачає особливоважливою бо вонвідображаєодне ізнайважливішихзавданьрозслідування -розкрити зло чин ,встановитиосіб , що йоговчинили.

б)проміжні йзавершальні - взалежності від того , чиохоплюєтьсявисуненим
>припущеннямслідчого усі чичастинаосновнихобставин , котріпідлягаютьдоказу­
>ванню.

в) котрімаютькримінально-правове чидоказовезначення - щозалежить відобста вин , котріпотрапляють на полізору привисуненніверсій .Ціобставини й будуть
матіркримінально-правове чидоказовезначення.

>Крім того ,Г.В.Арцишевськийзаперечуєкласифікаціюверсій назагальні йчасткові.Пояснюючице тім, щоверсія неможепояснюватичастинуобставин , щоз’ясовуються .Версія на його думкуузагальнює ,пов’язує йдаєпопередню

 >правову йдоказовуоцінку максимально широкому паліобставин йфактів , а й у

>випадку їхнього непротиріччя -всійсукупностівихіднихданих.Частковаверсія натаке неспроможна, тому й неможеназиватисьверсією. Томувінїй давшиназву -частковеприпущення[16].

Л.Драпкінзапропонуваввиходячи зобґрунтованості талогічноговзаємозв’язку ,поділитиверсії наосновні та контрверсії[17]. При цьому, на його думку, базою длявисуненняосновнихверсійслугуєфактичнийматеріал ,>якимволодієслідчий наданомуетапірозслідування, фундаментом контрверсії якщоявлятисьлогічнезапереченняосновноїверсії.Наприклад,основнаверсія : «>Розбійнийнапад наінкасаторавчинили особини, котрі знали маршрут й годину його руху» , контрверсія: «>Нападвчиненовипадково»

>Інколи вюридичнійлітературіпишуть проверсії «>підозрюваного», «>обвинуваченого», «>свідка», «>захисника» таіншихучасниківкримінальногопроцесу.Наголошуючи на тому , що увідповідності до законуслідчийзобов’язанийрозглянутиклопотанняпідозрюваного ,обвинуваченого , їхньогозахисників , атакожпотерпі логотипом й йогопредставника ,цивільногопозивача ,цивільноговідповідача чи їхньогопредставників провиконаннябудь-якихслідчихдій йзадовольнити їхнього,якщообставини, про котрізаявленіклопотання ,маютьзначення для справ (ст. 129 КПК України). Алітакож можнапогодитись й іздумкоюА.А.Закатова пронеправомірністькласифікації таким, напідставі того , щоверсії -це лишеприпущення , котрівисуваються особами,правомочнимиздійснити їхньогоперевірку [18], що можнапідтвердитистаттею 114 КПК України , уякійзазначено, що припровадженні досудовогослідства усірішення проспрямування досудовогослідства й про

[провадженняслідчихдійслідчийприймаєсамостійно , завиняткомвипадків, коли законом передбаченеодержаннязгоди від суду (судье) чи прокурора, йнесеповну відповідальність за їхньогозаконне йсвоєчаснепроведення.

>Розділ II.Висуненняверсій

2.1Фактичніпідставивисуненняверсій

>Виникненняверсій поконкретнійсправіявляє собоюдіалектичнийстрибок упізнавальномупроцесі,самостійний йчітковизначенийетапмисленнєвоїдіяльностіслідчого.

Це неозначає , щоверсіївисуваютьсяслідчим покожнійсправілише одного разу . Упроцесірозслідуванняможутьз»являтисянові,додатковіверсії, уточнюються таконкретизуютьсяранішевисунені. Помірінакопичення новихфактів йсвідченьслідчийзновурозмірковує надзібранимматеріалом,оцінює його із точкизоруперевіряємихверсій йможливостей новогопоясненняподії, щосталася.

>Висуненняверсій -цедоситьважливий тавідповідальнийкрокслідчого урозслідуваннізлочину: від того якпродумані таобґрунтованіверсії,залежитьуспіхрозкриттязлочину.

>Змістверсії укожному конкретномувипадкузалежить від характерузлочину, Колирозслідується,фактичнихданих,якимиволодієслідчий, його практичногодосвіду ,спеціальних знань ,спостережень[19].

       >Розглянеморекомендаціїзагального характеру ,пов’язаних ізпитанням профактичнеобґрунтуванняслідчихверсій.

1.Версія винна бутиреальною ,тобтообґрунтованоюлишетими фактами йвідомостями,якимиволодієслідчий. Длявисуненняверсійнеобхіднапередусім конкретнаінформація проперевіряємоподію ,хоча бмінімальнафактична база, наякійверсія виннаґрунтуватися.Тільки у такомувипадкуверсія якщообґрунтованою, реальноможливою. Увідриві відконкретнихвихіднихданихверсіячастіше наформулюється абстрактно йможелишедезорієнтуватислідчого.

Кожнаверсіябудується наосновіконкретнихфактів ,встановлених покримінальнійсправі, але й у тій годинуспирається надосвідоперативної йслідчої * роботи ,науковізнання.Виходячи із цогослідвважати , що одним ізнайважливіших умівпобудовиверсійявляєтьсятворче ставлення оперативногопрацівника йслідчого досвоєї роботи ,вмінняаналізувати йузагальнюватидосвід ,>систематичневдосконалення знань.

Ос-кількиверсії -цепояснення , щоґрунтується наприпущенні, а чи недокази,кримінально-процесуальний закон неназиваєобов’язковихджерел йспособівотриманняфактичнихданих дляпобудовиверсій.Відомості, наоснові якібудуютьсяверсії,можуть бутиотримані ізрізнихджерел.Нимиможуть бути : -джереладоказовихфактів,передбачені ст. 65КІЖ України (>показисвідків,потерпілого ,підозрюваного ,обвинуваченого,висновкиексперта,речовідокази ,протоколислідчих тасудовихдій таіншідокументи ) , атакожматеріалиархівнихкримінальнихсправ;

 джерелаінформації, щовикористовуються воперативнійроботі (>повідомлення

>агентури,апаратурозвідки й т.п.),дані,зосереджені вкриміналістичних,слідчих,оперативно-розшуковихобліках.

Длявисуненняверсійможетакожвикористовуватисьповедінкаобвинуваченого ,підозрюваного ,свідка,потерпілого припроведенніслідчихдій , атакожповедінкаосіб , заякимивстановленооперативнеспостереження.

>Найбільшповнаінформаціїможе бутиотриманаодночасно здекількохджерел , щозазвичайдосягаєтьсяпоєднаннямслідчихдій таоперативно-розшуковихзаходів, широкимвикористаннямнауково-технічнихзасобів йметодів,залученням силгромадськості,використаннямслідчих,криміналістичних таоперативнихобшуків ,вивченнямархівнихсправ йсправ оперативногообліку[20].

>Обґрунтованіверсії посправібудуються врезультатівивченняфактів ,встановлених припроведенні такихневідкладнихслідчихдій, якоглядмісцяподії,обшук, допитийпотерпілого ,свідків, атакож припроведеннісудовихекспертиз. При цьомуслідвстановитипоходження шкірного факту й йогозв’язок ізподієюзлочину,робитилогічнівисновки посуттєвимпитаннямрозслідування.

>Слідчійпрактицівідомівипадки , колирозслідуваннязлочинів заходило углухий кут лише бослідчий неоцінив чиповерхневооцінивзначення окремихфактів,встановленихїм посправі, й взв’язку ізцимпобудуватиобгрунтованіверсії.Зазвичай болеедосвідченийслідчий ,виявившицінедолікипопередньогоаналізу , безособливихскладнощіврозкривавзлочин.

>Наприклад:громадянка А., самотняжінка , послеотриманнязаробітної плати тагрошовоїпремії двадні не так на роботу. Колівідкрилиїї квартиру , те вспальні наліжку лежавшиїї труп. Нашиївбитої був рана, нанесена более наножем. Обличчізнівечене , на руках тадолоняхвиднілисьпорізи. Приогляді було бвиявленовідсутність дорогогогодинника й грошейпотерпілої. Обстановка укімнатісвідчила про ті, щозлочинець щосьшукав.

>Висунувшиверсію про ті, що уданомувипадкувбивство було бвчинено із

>метоюпограбуваннясторонньоюособою,слідчийвіврозслідування в цьому напрямі й недосягуспіху.Іншийслідчий ,прийнявшисправу до свогопровадження,аналізуючидокументипершочерговихслідчихдій ,звернувувагу наобставини, котрілогічно не малізв’язку ізвисунутоюверсією:окрім грошей тагодинника злочинцем понаднічоговикрадено не було б ,хоча под годинупошуківіншіречі просто більше не годі було йпотрапити на полізорузлочинця;пошук,судячи послідам , носившидетальний татривалий характер ,проводився ушафах , наполицях столу, ввалізах , узв’язку ізчимскладалосьвраження, щометоюпошуку були не ціності, аіншіречі -документи , листування й т.д. Усіце далозмогувисунутиверсію, щовбивство було бвчинено наґрунтіособистихвідношень.Версія уподальшомупідтвердилась[21].

як незгадати герояоповідань Артура Конан Дойля -Шерлока Холмса .Майже укожнійновелінастаєтакий момент , колизібраніусіфакти ,необхідні ушфаиньомувипадку длячастковоговирішенняпроблеми.Ціфакти частоздаютьсядивними,непослідовними й уцілому непов’язанимиміж собою.Висуненняверсій Шерлок Холмспочинав із детальногоаналізуфактів. ПозадумуЕонан Дойля ,вінволодієздатністюуважно й точнопомічати унавколишньомусередовищітакіявища,поряд ізякими мизазвичай прохідне , непомічаючи їхні.Поряд із ним усіінші людимайжезавждиздаютьсянеуважними йнезграбними. «>Дедуктивний метод» Холмса -цеглибокийлогічнийаналіз всіхобставин справ , у томучислі йнезначних. «Вамвідомий мой метод ,- говоритивінсвоєму другуВатсону,-вінбазується наспівставленні всіхмалозначнихфактів».Мисленнювінвіддаєдужевеликезначення . «>Справжніймислитель ,побачивши один Єдиний факт увсій йогоповноті,можевивести ізнього не лише весьланцюгподій, щопризвели донього, атакож й усінаслідки , щовиходять ізнього.» Івінпорівнює свою роботу іздослідженнямивідомогофранцузького зоолога ЖоржаКювьє,засновникапалеонтології: «якКювьємігописати правильноцілутварину , наосновіоднієїкістки , то йдослідник , детальновивчивши одну ланку усеріїподій, виненвміти точновстановити усіокремі ланки , якминулі, то йпопередні[22].

2.Версіяможеґрунтуватися не так надостовірновстановлених фактах , але йвраховувати йнеперевіренуінформацію.

Припобудовіслідчихверсійможутьвикористовуватисьрізнівідомості.Поряд іздоказами ,отриманими урезультатіпроведенняслідчихдій , дляпобудовиверсійможутьвикористовуватисьтакожвідомості знепроцесуальнихджерел,зокремадані,отримані урезультатіпроведенихоперативно-розшуковихзаходів,дані, щонадійшли відгромадськості, занонімнихлистів йтелефоннихіцзвінків, чуйні.

>Допустимістьтакоїширокоїінформаційноїбазипояснюєтьсятим,щоверсіїділяться наприпущеннях

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація