Реферати українською » Государство и право » Норми трудового кодексу Республіки Білорусь


Реферат Норми трудового кодексу Республіки Білорусь

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>ОГЛАВЛЕНИЕ

Запровадження

ГЛАВА 1ПОНЯТИЕ ТРУДОВОГОДОГОВОРА ТА ЙОГО ОСНОВНІ УМОВИ

ГЛАВА 2ПЕРЕВОД ЯК РІЗНОВИД ЗМІНИ ТРУДОВОГОДОГОВОРА

2.1 Поняття, види, правове регулювання перекладів

2.2 Переклад молодого фахівця

ГЛАВА 3 Переклад працівника в іншу роботу у зв'язки й з простоєм

3.1 Поняття, умови і Порядок оформлення

3.2 Переклад у зв'язку з виробничої необхідністю

Укладання

СПИСОКИСПОЛЬЗОВАННЫХИСТОЧНИКОВ


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

 

 Зміна трудового договору - це й зміна умови, певних угодою сторін, і навіть реорганізація організації, зміна майна, у яких трудові відносини з працівником тривають із його згодою.

У Трудовому кодексі (далі - ТК) закріплені юридичні гарантії, щоб забезпечити працівникові право виконувати лише роботу, яку він умовився з наймачем під час укладання трудового договору. За загальним правилом такий трудового договору можна змінити тільки за згодою сторін (год. 4 ст. 19 ТК).

Стаття 20 ТК закріплює найважливіший принцип трудового договору - принцип стабільності трудовий функції, що означає, що наймач немає права вимагати від працівника виконання роботи, не зумовленої трудовим договором, крім випадків, передбачених законодавчими актами. Зокрема, гол. 3 ТК регулює три самостійні форми зміни трудового договору:

1) переклад;

2) переміщення;

3) зміна істотних умов праці.

 Однією з найбільш поширених видів зміни трудового договору є переведення, вивченню якого і буде присвячено дана курсова робота.

 Переклад - це наймачем працівникові роботи, чи з іншої трудовий функції, або в іншого наймача, або в місцевості проти обумовленими в трудовому договорі (>ч.1ст.30ТК).

 Спрямованість ст. 30 ТК залежить від забезпеченні стабільності трьох найважливіших (обов'язкових) умов трудового договору, які мають завжди визначатися за його укладанні: проприеме-поступлении до цього наймачу; трудовий функції і піднятому місці роботи.

 Дія ст. 30 ТК поширюється як у тимчасові, і на постійні переклади.

 Головною особливістю перекладів і те, що вони мають здійснюватися, зазвичай, з дозволу працівника за малим винятком.

 Об'єктом дослідження є відносини, які під час зміні трудового договору формі перекладу.

 Предмет дослідження — норми Трудового кодексу Республіки Білорусь у, регулюючі порядок зміни трудового договору формі перекладу, і навіть інші нормативні правові акти у сфері трудових правовідносин.

 Метою роботи є підставою розгляд засад, регулюючих порядок здійснення переведення гривень у відповідно до норм чинного законодавства.

 Досягнення цього поставлені і вирішуються такі:

1. визначити поняття, види, регулювання перекладів;

2. розглянути утримання і сутнісні характеристики, властиві кожному з видів перекладу;

3. розкрити основи, а порядок здійснення перекладу.

 Основний метод був обранийобщенаучний метод аналізу.

 Усі запозичені з літературних та інших джерел теоретичні і методичні становища супроводжуються посиланнями авторів.


ГЛАВА 1ПОНЯТИЕ ТРУДОВОГОДОГОВОРА ТА ЙОГО ОСНОВНІ УМОВИ

Нормами трудового права регулюються трудові відносини, підставою застосування яких є трудового договору.

Трудової договір - угоду між працівником наймачем (>нанимателями), відповідно до яким працівник зобов'язується виконувати роботу з певної однієї або кільком професій, спеціальностями чи посадам відповідної кваліфікації відповідно до зі штатним розкладом й виконувати внутрішній трудовий розпорядок, а наймач зобов'язується надавати працівникові зумовлену трудовим договором роботу, забезпечувати умови праці, передбачених законодавством про працю, локальними нормативними правовими актами і угодою сторін, своєчасно виплачувати працівникові заробітнуплату[4,с.48].

Значення трудового договору важко переоцінити, оскільки йому притаманні виняткові, унікальні правові функції.

Трудової договір єдина правової формою, у якому втілюються економічні за своєю сутністю відносини найму.

Щоб що виник між сторонамиправоотношение може бути кваліфіковане як трудове, необхідна сукупність наступних умов:

 >1)содержанием таких відносин має бути оренду, головна ознака якого - несамостійність чи залежність від наймача. На оренду, як сутнісну основу виниклого правовідносини, можуть вказувати: робота на конкретного однієї чи кількох наймачів, а чи не він чи необмежений коло осіб; визначеність трудовий функції, а чи не виконання певної, має кінцевий цикл і результати, роботи; віднесення ризиків, що стосуються забезпечення роботою, організацією праці та забезпечення її умов, з цього приводу наймача; підпорядкування працівника хазяйської влади наймача, яке виражається у контролі і керівництві процесом праці; відносна тривалість відносин також ін.;

 >2)основанием виникнення правовідносин може бути трудового договору.

Предметом трудового договору є особисте виконання працівником трудових обов'язків.

 Сторонами трудового договору є наймач і працівник:

- наймач - юридичне чи фізична особа, якому законодавством дозволили ув'язнення й припинення трудового договору з працівником. Представником наймача у відносинах зазвичай є адміністрація (включаючи керівника);

- працівник - обличчя, яке у трудові відносини з наймачем виходячи з укладеного трудового договору. Не допускається висновок трудового договору з особами молодший 16 років. З письмової згоди котрогось із батьків (усиновителів, опікунів) трудового договору то, можливо укладений із обличчям, коли вони 14 років.

Правила укладання трудового договору визначено гол. 2 ТК.

У трудовому договорі вказуються інформацію про сторони договору: прізвище, ім'я і по батькові працівника і найменування наймача (прізвище, ім'я і по батькові наймача - фізичної особи), які уклали трудовийдоговор[4,с.52].

Умови трудового договору визначаються на розсуд сторін. Трудової договір вважається ув'язненим, якщо розрив між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умовам, які мають покращувати становище працівника проти нормами трудового законодавства (наприклад, встановлювати вищу оплату праці, відпустку більшу тривалість тощо. буд.) і повинні знижувати рівень правий і гарантій працівників, встановлений трудовим законодавством. Якщо умови, які знижуватимуть рівень правий і гарантій працівників, включені у трудового договору, вони можуть застосовуватися.

 Трудової договір з працівником залежить від письмовій формах. Форма трудового договору повинна містити обов'язкові відома і умови, певні в ст. 19 ТК, якими є:

- даних про працівника інанимателе, які уклали трудового договору;

- місце роботи із зазначенням структурного підрозділи, у якому працівник приймається працювати;

- трудова функція (робота з одного чи кільком професій, спеціальностями, посадам із зазначенням кваліфікації відповідно до штатний розклад наймача, функціональними обов'язками, посадовий інструкцією);

- основні правничий та обов'язки працівника і наймача;

- термін трудового договору (для термінових трудових договорів);

- режим праці та відпочинку (якщо у відношенні даного працівника відрізняється загальних правил, встановлених у наймача);

- умови оплати праці (зокрема розмір тарифної ставки (окладу) працівника, доплати, надбавки і заохочувальнівиплати)[13].

 Під час укладання трудового договору обов'язковому порядку визначається трудова функція працівника. У цьому найменування посади, професії, кваліфікації має бути вказано точному відповідність доОбщегосударственним класифікатором Республіки Білорусь у «Професії робітників і посади службовців» (>ОКРБ 006-96), затвердженого наказом Комітету з стандартизації, метрології і сертифікацію Міністерства освіти й науки РеспублікиБеларусь[6].

 Робітник зобов'язується виконувати роботу з певної одного чи кільком професій, спеціальностями чи посадам відповідної кваліфікації відповідно до зі штатним розкладом, а наймач зобов'язується надати працівникові зумовлену трудовим договором роботу.Наниматель немає права вимагати від працівника виконання роботи, не зумовленої трудовим договором, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Зазначимо, що ні менш важливим під час укладання трудового договору є зазначення дати підписання сторонами, і навіть дати, з якою працівник вдається до виконання трудових обов'язків відповідно до договором.

Визначення обов'язкових умов є основою трудового договору. Разом про те сторонам договору необхідно знайти й додаткові умови. Додатковими вони називаються оскільки законодавець залишає їх у розсуд сторін трудових відносин.

До таких належить умови:

   - про попередньому випробуванні;

   - про нерозголошення охоронюваної законом таємниці (державної, службової, комерційних і ін.);

   - про поєднанні професій (посад), перепідготовки, про навчання другим ісовмещаемим професій;

   - про регулярному підвищенні кваліфікації;

   - про тривалості додаткового відпустки;

   - щодо білоруського режиму робочого дня і часу відпочинку;

   - про обов'язок працівника відпрацювати після навчання щонайменше встановленого договором терміну, якщо навчання вироблялося рахунок коштів наймача, і навіть інші умови, не що погіршують становище працівника проти трудовим законодавством й колективноюдоговором[13,ст.19].

 У цьому треба сказати, що трудового договору вважається ув'язненим, навіть якщо у неї відсутні додаткові умови, та якщо боку домовилися про умовах трудового договору, такі умови стають їм обов'язковими.

 Надалі умови трудового договору можуть змінитися лише з угоді сторін й у письмовій формах.

 Трудової договір складається у двох примірниках (одна в наймача, другий - у працівника). На кожен примірник би мало бути підписи працівника й керівника із зазначенням відповідних реквізитів сторін і поставив печатку організації.

Трудової договір набирає чинності з його підписання працівником наймачем або з дня фактичного припущення працівника роботи з відома або за дорученням наймача або його представника.

Після вступу трудового договору силу між працівником наймачем виникають трудові відносини. Сторони трудових відносин набувають правничий та обов'язки, певні трудовим законодавством.

По взаємною згодою працівника і наймача трудового договору може полягати:

   - визначений термін, але з більше п'яти років (терміновий трудового договору);

   - тимчасово виконання певної роботи;

   - тимчасово продовжувати виконувати обов'язки тимчасово відсутнього працівника, на яких відповідно до ТК зберігається місце роботи;

   - тимчасово виконання сезонних робіт;

   - на невизначений термін (тоді як трудовому договорі не обговорено термін дії) [>13,ст.17].

Термінове трудового договору залежить від випадках, коли трудові відносини неможливо знайти встановлено на невизначений термін із урахуванням характеру майбутньої роботи, чи умов виконання, соціальній та випадках, передбачених ТК.

Під час укладання термінового трудового договору ньому обов'язково вказується термін дії, і навіть обставина (причина), яке послужило основою реєстрації. Якщо договорі відсутня положення про термін дії, його вважають ув'язненим невизначений час.

Різновидом термінового трудового договору є контракт, що є трудового договору, укладений в письмовій формах із зазначенням конкретного терміну його дії, у якому особливості проти загальними нормами законодавства про працю який передбачає конкретну мінімальну компенсацію за погіршення правового становища працівника.

За загальним правилом контракт полягає з працівниками терміном упродовж як мінімум року й трохи більше п'яти. Крім термін дії контракту, у ньому обов'язково мають бути зазначені посаду, професія, спеціальність працівника, місце роботи, дата підписання.

При перекладі контрактну форму працівника, трудового договору з яким укладено на невизначений термін, повинен бути попереджений звідси письмовим повідомленням пізніше як місяць до підписання контракту. У цьому повідомлення вказуються обгрунтовані причини перекладу працівника на контракт. З врученням такого повідомлення наймач має подати йому проект контракту. У разі, якщо працівник цурається підписання контракту, трудового договору припиняється з нею через відмову від роботи у зв'язку з зміною істотних умовтруда[11,п.8].

Відповідно до ст. 37 ТК трудового договору, укладений на невизначений термін, і навіть терміновий трудового договору можливо, у час припинено за згодою сторін трудового договору.

Якщо з закінченні терміну трудового договору трудові відносини фактично мають і жодна зі сторін не зажадала їх припинення, відповідно до ст. 39 ТК дію трудового договору вважається продовженим на невизначений термін.

Підсумовуючи усього сказаного вище, треба сказати те що, що ТК зобов'язує наймача прийому працювати здійснити такі дії:

>1)ознакомить працівника під розпис з дорученої роботою, умовами і оплати праці і роз'яснити його правничий та обов'язки;

>2)ознакомить працівника під розпис з колективним договором, угодою і документами, які регламентують внутрішній трудовий розпорядок;

>3)провести вступний інструктаж з охорони праці;

>4)оформить висновок трудового договору наказом (розпорядженням) і оголосити його працівникові під розпис;

>5)в відповідність до встановленим порядком завести (заповнити) на працівника трудовукнижку[15,п.22].


ГЛАВА 2ПЕРЕВОД ЯК РІЗНОВИД ЗМІНИ ТРУДОВОГОДОГОВОРА

 

2.1 Поняття, види, правове регулювання перекладів

 

Відповідно до ст. 30 ТК перекладом визнається доручення наймачем працівникові роботи з іншого фаху, спеціальності, кваліфікації, посади (крім зміни найменування професії, посади) проти зумовлені в трудовому договорі, і навіть доручення роботи в іншого наймача або у інший місцевості (крім службової відрядження).

Залежно через зміну місця роботи законодавство про працю розрізняє три виду перекладів:

1) переклад в іншу постійну роботу в тієї самої наймача;

2) переклад працювати до іншого наймачу;

3) переклад працювати до іншої місцевість (крім службовоїкомандировки)[13].

За цих перекладах колишня робота не зберігається, але в іншу роботу працівник перекладається, зазвичай, на невизначений термін.

Питання про перекладах працівників, тобто. про зміну трьох обов'язкових умов трудового договору (трудовий функції, місця роботи, наймача), практично виникають сумніви з різних причин (наприклад, у зв'язку з професійним зростанням, скороченням чисельності чи штату працівників, економічної доцільністю, стану здоров'я працівника, невідповідністю працівника займаній посаді чи виконуваної роботі).

За всіх видах перекладів забороняється виробляти переклад на роботи, протипоказані працівникам за стану здоров'я (год. 5 ст. 30 ТК). До таких роботам теж належать роботи, у яких законодавством заборонено застосування праці окремих категорій працівників (зокрема, жінок, неповнолітніх - ст. 262, 274 ТК).

Інша робота - це робота з іншого фаху, спеціальності, кваліфікації, посади (крім зміни найменування професії, посади) проти обумовленими в трудовому договорі. Їх перелік закріплений Єдиномутарифно-квалификационном довіднику робіт і будь-яких професій робочих (>ЕТКС) і Єдиному кваліфікаційному довіднику посад службовців (>ЕКСД).

 Інша місцевість - це будь-яка територія, розташована поза цій галузі, району (крім районів у містах), міста, селища міського типу, сільради. Напрям працівника для подальшої праці межі назви населеного пункту, коли він раніше працював, є перекладом незалежно від цього, переноситься чи туди організація. Відмова працівника від перекладу працювати до іншої місцевість разом із наймачем є необхідною підставою припинення трудового договору з п. 5 ст. 35ТК[8,ст.1].

Судова практика розмірковує так, що й працівник цурається переведення гривень у іншу місцевість разом із підрозділом наймача (філія, цех тощо.), це є необхідною підставою припинення трудового договору стосовно п. 1 ст. 42 ТК, оскільки зменшується об'єм роботи (і кількість працівників її виконання) щодо одного населеному пункті і

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація