Реферати українською » Государство и право » Німеччина в Новітній Період: об'єднання держави


Реферат Німеччина в Новітній Період: об'єднання держави

Київськийнаціональнийуніверситетімені ТарасаШевченка

>Юридичний факультет

>Реферат

на задану тему:

“>Німеччина вНовітнійперіод:об’єднання держави”

Студентки 9групи

ІІ курсумагістратури

>Київ-2010


План

>Вступ

І.ПроголошенняФедеративноїРеспублікиНімеччини таНімецькоїдемократичноїреспубліки.

ІІ. >Об'єднанняНімеччини

ІІІ. Переговори СРСР та ФРН прооб’єднанняНімеччини

>Висновок

Списоклітератури


>Вступ

>ОбєднанняНімеччини —приєднання НДР йЗахідногоБерліну до ФРН (>зразка до 1990).Відбулося 3жовтня 1990 року.

>Післяпершихбагатопартійнихвиборів 1990 року основу дляоб'єднанняНімеччинизаклавДоговір проостаточневрегулюваннястосовноНімеччини ([1]) (йоготакожназивоють договором «Два плюсчотири», закраїнами, котрі йогопідписали: НДР й ФРН плюсВеликобританія,Франція, СРСР, США).

3жовтня 1990 р., згідно із «альянсом», заякийпроголосувалабільшість населенняСхідноїНімеччини,німецькіземлі було бобєднано вєдинуФедеративну ДержавуНімеччину.


І.ПроголошенняФедеративноїРеспублікиНімеччини таНімецькоїдемократичноїреспубліки

 

>Підготовка дозагарбницькоївійни,ідеястворення ІІІ рейху йзавоюваннясвітовогопануваннясупроводжувалисяпобудовоюнадзвичайносильноїармії. У 1934роціГітлеротримавповноваженняголовнокомандувачаНімецькоїімперії. Зметоюконцентраціївійськової владиГітлерліквідував у 1938роцівійськовеміністерство йстворивсвійособистий Штаб верховногокомандуваннязбройних сил.Верховомуголовнокомандувачу булипідпорядкованіголовнокомандувачісухопутних,військово-повітряних йвійськово-морських силзісвоїми штабами.

У 1938році доНімеччини бувприєднанаАвстрія, апотімзначначастинаЧехословаччини. Увересні 1939 рокугітлерівцізахопилиПольщу, у 1940роцікапітулювалаФранція. У 1941роцігітлерівськівійськавторгаються натериторіюРадянського Союзу. У 1945році СРСР та його союзники,передусімСполученіШтати йВеликобританія, завершиливійськовийрозгромнацистськоїНімеччини.

>Наприкінцівійни союзники СРСР, США йАнглія –повинні буливиробитиузгодженуполітикущодоНімеччини.Першоюспробою сталаКримська (>Ялтинська)конференція главурядівтрьох держав, у лютому 1945 року, де було бвирішено запитання протимчасовуокупаціюНімеччини.Більшдокладно й конкретноця проблемавирішувалася наПотсдамськійконференції (17 июля – 2серпня 1945 року) главурядів СРСР (>Й. У.Сталін), США (Р.Трумен) йВеликобританії (У.Черчіль, із 27 июля – До.Еттлі).
ЗметоюперетворенняпіслявоєнноїНімеччини надемократичну,миролюбну, державу союзникивважалинеобхіднимвжити рядзаходів утрьохосновнихнапрямках:денацифікація,демілітаризація йдемократзація. Для цогослід було брозпуститинімецькізбройнісили йліквідуватигенеральний штабнімецькоїармії;арештувати йвіддати до суду військовихзлочинців, провести чистку державногоапарату від військовихзлочинців,ліквідувативійськово-промисловийпотенціалНімеччини,відновитидемократичніінститути ймісцеве самоврядування тощо.

Доствореннясамостійного центральногонімецького уряду вНімеччинівводивсятимчасовийокупаційний режим.Територія країни буврозділена на виборах 4зони:радянську,американську,англійську йфранцузьку.Відповідно до цогоБерлінтакож було брозділено на виборах 4сектори.
>Управлінняокупованоюкраїною було бзасереджене вСоюзнійконтрольнійраді. Дляпідготовки мирноговрегулювання “>німецького запитання”відповідно доПотсдамської догоди бувстворена Рада Міністрівзакордоннихсправ великих держав.

Однак напрактиціпотсдамськірішеннявиконувалисянеякісно, а й простопорушувалися. То вгрудні 1946 року було бвведенесепаратнеуправлінняамериканською йанглійською зонами,внаслідок чогоутвориласяБізоніязісвоїмиспільними органами:Економічною радою,Радою земель,Адміністративною радою. У 1948році послеприєднання доБізоніїфранцузькоїокупаційноїзониз’явиласяТризонія. Так було б порушенеідеюПотсдамськихугод проєдинудемократичнуНімеччину.

>ФактичнийрозколНімеччини назахідну йсхіднучастинизробивможливимроздільнеконституційнеоформленняцихчастин.

Улипні 1948 рокувідбуласяконференціяпредставників США,Англія,Франції,Бельгії,Голландії, Люксембургу. Наній булирозробленірекомендації проствореннязахіднонімецької держави.Слідом зацимконференціяпрем’єр-міністрівзахіднонімецьких земельстворилаКомітетекспертів,який винен буврозробити проектконституціїнової держави.

Утравні 1949 року проектконституції ФРН бувготовий.ЙогоприйнялаПарламентська рада, Якаскладалася ізпредставників земель йсхвалили 3 військовихгубернатори.Після цого новаконституція, ЯкаотрималаназвуБоннської (відназвистолиці ФРН м. Бонн), бувприйняталандтагамизахіднонімецьких земель.Проти проектуновоїконституціївиступивлише ландтагБаварії.

ПередцимАнглія,Франція й СШАрозробили йпроголосилиОкупаційний статут,якийзакріплювавверховну уладовіАнглії,Франції й США у ФРН.

Статутзберігав режимвійськовоїокупації,надававокупаційним державам право контролю задодержаннямКонституції ФРН йконституційзахіднонімецьких земель.Двадцять Першоговересня 1949 року було бпроголошеноутвореннясепаратноїзахіднонімецької держави –ФедеративноїРеспублікиНімеччини.

За своїмзмістомКонституція ФРН –буржуазно-демократичний документ.Враховуючиситуацію,авториКонституції включили донеїстаттю 14: “>Власністьзобов’язує.Користування нею виннеодночаснослужитизагальному благу”.Примусовевідчуженнявласностіможливелишевідповідно до закону наоснові справедливоговідшкодування.

>Основний законпроголошуєФедеративнуРеспублікуНімеччини “>демократичною йсоціальноюфедеративною Державою” (ст. 20).

>Конституція 1949 рокудає широкийперелік правлюдини й громадянина.

>Майжеодночасно ізутворенням ФРН (21вересня 1949 року)відбулосяпроголошенняНімецькоїДемократичноїРеспубліки (7жовтня 1949 року).

>СхіднаНімеччина, Якаскладаларадянську зонуокупації, послезакінченнявійнипідпала подуправліннярадянськоївійськовоїадміністрації.Підїї дротомвідбулисявибори воргани місцевого самоврядування,розпочалисясоціалістичніперетворення впромисловості, був проведенааграрна реформа.

Заініціативоюсоціалістичної єдиної партіїНімеччини, котраутворилася насході шляхомзлиттякомуністичних тасоціал-демократичнихпартійнихорганізацій, було б проведенодекількаНімецьких народнихконгресів.

першийтакийконгресвідбувався вгрудні 1947 року,другий – уберезні 1948 року.ОстаннійобравНімецьку народну раду й доручившиїйрозробити проектКонституції. Утравні 1949 рокузібравсятретійНімецькийнароднийконгрес,який затвердившиКонституцію НДР.

>Стаття 1Конституціїзазначала, що “>Німеччинаєнеділимоюдемократичноюреспублікою; вонскладається ізнімецьких земель”.Ця жстаттявстановлюєєдиненімецькегромадянство.Вищим органом владиРеспублікиєНародна Палата, котраскладається здепутатівнімецького народу, щообираються на виборах 4 рокта шляхомзагальних,рівних,прямихвиборів притаємномуголосуванні напідставіпропорційноївиборчоїсистеми.

>Урядреспублікискладається зпрем`єр-міністра й Міністрів.НайбільшбагаточисельнафракціяНародноїПалативисуваєпрем`єр-міністра,якийформує уряд.Міністриповинні бути депутатамиНародноїПалати.Прем`єр-міністр йміністривідповідальні передНародноюПалатою.

ПрезидентРеспублікивибирається наспільномузасіданніНародноїПалати йПалати земельстроком на виборах 4 рокта.

>Уряд СРСРнадав уряду НДРфункціїуправління, котрівиконуваларадянськавійськоваадміністрація.Почалосябудівництвосоціалізму нанімецькійземлі, аКонституція НДР 1968 рокуконстатувалаперемогусоціалістичнихвиробничихвідносин.

>Кризасоціалістичноїмоделіпризвела 1983-гороці доважливихреволюційнихподій, щовикликалиглибокісуспільно-економічні йполітичнізміни.Демонстрації,втечагромадян НДР до ФРНсупроводжувалисявимогамидемократії,ліквідаціїмонополіїкомпартії на уладові.

>Перемога на вибораххристиянськихдемократівпідштовхнуланавесні 1990 рокумасовийгромадянський рух дооб’єднання країни.

>Пропонувалисярізнішляхиоб’єднанняНімеччини: відпоступовогозростання ФРН й НДР уновунімецьку державу ізновоюконституцією до простоговходження НДР у склад ФРНвідповідно до з статтею 23Конституції ФРН. Перемогаздобувдругийваріант[1].

ІІ. >Об'єднанняНімеччини

>Об'єднанняНімеччини —державно-правовевозз'єднанняЗахідної йСхідноїНімеччини,створенихвнаслідоквиникненняФедеративноїРеспублікиНімеччини (ФРН) йНімецькоїДемократичноїРеспубліки (НДР),розв'язання «>німецького запитання», яку було бключовимпитаннямпіслявоєнноїєвропейської політики.

>Демократичнізміни вРадянськомуСоюзі, щопочалися у зв'язку ізперебудовою в 1985p.,принципи «новогомислення» йновіпідходи досвітової йєвропейської політики, атакожзагальна кризусвітовоїсоціалістичноїсистеми йтруднощі,викликанібанкрутствомадміністративно-командноїсистеми,обумовили в НДРнаростаннянайгострішоїсуспільно-політичноїкризи.

>Підтискомподій й народногоневдоволення (1989) уряд НДР прийшов увідставкуодночасно ізвідставкоюкерівництваСЄПН, Яка із лютого 1990 р. сталаназиватисяПартією демократичногосоціалізму (ПДС),внаслідок чогопочалисяінтенсивні переговори нового уряду ізурядом ФРН із запитанняоб'єднанняНімеччини.

>Умовиприєднання НДР до ФРН буливикладені вдержавних договорахміжнімецькими державами (>травень йсерпень 1990 р.) й остаточнозакріплені вДоговорі проостаточнеурегулюваннящодоНімеччини,який бувпідписанийміністрамизакордоннихсправ США,Великобританії, СРСР,Франції, НДР й ФРН уМоскві 12вересня 1990 р.

Зацим договоромоб'єднанаНімеччинавключаєтериторію НДР, ФРН йвсьогоБерліна,визначенікількістьЗбройних силНімеччини татермінививеденняіноземнихвійськ ізїї територї.Договірприпинивдію прав йвідповідальностідержав-переможницьвідносноНімеччини йБерліна. Зжовтня 1990 р.вищий орган державної влади НДР,Народна палата,ухвалиларішення проприєднання доФРН[2].

У з статтею 1встановлювалисякордониоб'єднаноїНімеччини, котріскладалися ізкордонів НДР та ФРН, іпідтверджувавсяостаточний характерцихкордонів.Об'єднанаНімеччинавідмовилася відбудь-якихтериторіальнихпретензій.

У з статтею 2уряди НДР та ФРНпідтвердили своївиключномирнінаміри. У з статтею 3проголошуваласьвідмова відвиробництва,володіння тазастосуванняядерної,хімічної табіологічноїзброї.Згідно з статтею 4радянськівійськамають бутививедені ізНімеччини до 31серпня 1994p.Згідно з статтею 5,протягом цого рядок на територїколишньої НДР таБерлінуперебуватимутьлишенімецькіформуваннятериторіальної оборони, невключені доструктури НАТО.

>Стаття 6передбачає правоНімеччини на доля в союзах.ЗгідноСтатті 7, ізоб'єднаннямНімеччинимають бутивичерпані права і відповідальністьчотирьох державщодоБерліну таНімеччини вцілому.Статті 8-10регулювалиумовиратифікації танабуттячинностідоговору[3].

>Спочаткукерівництво НДРвважало, щоцей процес якщотривалим. Алівибори 1990 р. далиперемогу ХДС, котравиступала занегайнеоб'єднанняНімеччини наосновізакріпленої уконституції ФРНсхемивходження земель насході уфедерацію.Уряд,сформованийлідером ХДСЛотаром деМез'єром, приступивши дореалізації цогопроцесу.

1червня 1990 р. у НДР було б введенозахіднонімецькігроші (дойчмарки). 31серпня проведеновибори йвідновлено 6 земель на територї НДР. 12вересня СРСР, США,Англія,Франціяпідписалидоговір проостаточневрегулюваннянімецького запитання. 3жовтня 1990 р. відбулосяоб'єднанняНімеччини, столицеюякої ставшиБерлін. Напозачергових виборах у вжеоб'єднанійНімеччиніперемоглакоаліція ХДС/ХСС ізВДП.

>Західноберлінськийз’їзд СДПНприйнявдокумент-заяву «>Німці вЄвропі». Уньому було б сказано: «Мивдячні мужнім тадалекогляднимполітикам, таким якВіллі Бранд та Михайло Горбачов, та нашимдрузям наЗаході, котрі разом із намипрацювали вінтересахрозрядки».

>Об'єднанняНімеччини породило низку проблем:

-інтеграціїсхідних в ФРН;

-структурноїперебудовиекономіки НДР;

-соціальнунапруженість;

-ворожнечу доіноземнихробітників (5млн.осіб);

-виробленняновоїзовнішньої політики ФРН.

>Післяоб'єднання ФРН сталаповноправним членомсвітовогоспівтовариства. Поставлено запитання пронадання ФРНмісця в радіБезпеки ООН. УЄвропі ФРН сталанайбільшнаселеноюкраїною (80 млн.осіб) ізмогутнімекономічнимпотенціалом.

>Німеччина послеоб'єднання: канцлеромоб'єднаноїНімеччинизалишивсяГ.Коль. Усвоїйвнутрішнійполітицівінпродовживпопередній курс ">консервативноїреволюції".Головноюпроблемою дляоб'єднаноїНімеччини сталаінтеграціясхіднонімецьких земель:структурнаперебудова ймодернізаціяекономіки,відновлення земельного улаштую,формування новихвладних йпартійних структур, а особливо, змінусистемимислення,звичок,ставлення до роботи таін. У 1990-1993pp. усхіднонімецьких земляхспостерігався спадвиробництва йпадінняжиттєвогорівня населення, але й уже 1994-го р.завдякизначнимкапіталовкладеннямцюнегативнутенденціювдалосьпереломити.

>Післяоб'єднанняНімеччина проводилаактивнузовнішнюполітику. Так, вона разом ізФранцією стала одним ізосновнихрушіївінтеграційнихпроцесів уЄвропі,головнимторговельним йполітичним партнером длябільшостікраїнСхідноїЄвропи. Активнопідтримувалавідносини ізРосією,Україною такраїнамиБалтії. Курс, щопроводився Г.Колем, бувпідтриманийвиборцями под годинучерговихпарламентськихвиборів 1994 р.

>Більшість населеннявідмовилась підгримуватиполітику ">затягуванняпоясів". Це, атакожзагальнеполівінняурядівкраїнЗаходу, стали для канцлерства Г.Колязгубними. На виборах увересні 1998 р.перемоглакоаліція,очолюванасоціал-демократами. Новим канцлеромНімеччини ставшиГер-хардШредер[4].

 

ІІІ. Переговори СРСР та ФРН прооб’єднанняНімеччини

ДляРадянського Союзувідносини ізНімецькоюДемократичноюРеспублікою маліособливезначення. У НДРрозміщувалосянайпотужнішеугрупованнярадянськихвійськ, НДР бувнайважливішоюланкою ОВС, «форпостомсоціалізму вЄвропі». У 1987 р. М. Горбачов упринципі невиключавможливостівозз'єднаннянімецькоїнації,протевважав постановку цого запитання вполітичнійплощиніпередчасною йшкідливою.

>ПодальшірозходженняпоглядівГорбачова йГонеккерапризвели довідчуженняобохкраїн, якузавершилосявідкритимрозривомміж ними ужовтні 1989 р. таусуненнямкерівника НДР. У 1987—1989 рр. урадянсько-німецькійполітиці НДРпоступиласямісцем ФРН.

Тім годиноюстрімкепадіннявпливуСоціалістичної єдиної партіїНімеччининабувалонеповоротного характеру,об'єктивносприяючипоглибленнюзагальноїкризи в НДР, щоврешті-рештпідштовхувало дооб'єднання зазахіднонімецькимсценарієм.

>Перебігподій у стране, котра бувнайважливішим партнером по ОВС,вимагав від СРСРретельноговивченняситуації такоригування свогозовнішньополітичного курсу.Натомістьрадянськікерівники таїхнісхіднонімецькіколегивважали задоцільнеставити запитання лише проперспективи таформиоб'єднання, яку,мовляв, могловідбутисялише тоді, коли станіспівмірнимрівень життя вобох державах,зблизятьсяїхніпозиціїщодокардинальнихміжнародних проблем, коливдастьсяподолатиідеологічнібар'єри та повістісерйознийдіалог проновіструктури безпеки вЄвропі.Надто великою буввіра в правачотирьохдержав-переможниць,щоб можна було бтверезопоглянути наситуацію.Радянська сторонавтрачалаініціативу й разом ізколегами із НДРвіддаваларозв'язокнімецькоїпроблеми навідкупісторії[5].

5грудня 1989 р.відбуласязустріч Р. Д. Геншера із М.Горбачовим.Міністрзакордоннихсправ ФРНзапевниврадянськогокерівника, що йогокраїна твердодотримується принципунепорушностікордонів уЄвропі таповажаєсуверенне право народу НДРсамостійновизначатирозвитокреспубліки.

На вухо 1990 р. сталоочевидним, щоцілі, котрі стояли передопозиційним рухом у НДР, булидосягнуті.Колишнядержавно-політична системарозвалилася. Напершомуетапінародно-демократичноїреволюціїпревалювалаідеяреформуваннясуспільства умежахсоціалістичноговибору. На іншомуетапі (>січень-березень 1990 р., довиборів 18березня 1990 р. доНародноїпалати НДР) мовайшла провибір шляхуподальшогорозвитку.Теза пропідтриманняіснування НДР вякостісоціалістичноїальтернативи ФРНзазналаповного краху.

>Післявідкриттякордонівнаціональнаідеяпочаламіцновкорінюватися люди.Утімвирішальну роль узмінінастроїв населення мала «>німецька політика» уряду ФРН, котрацілеспрямованофорсувалареалізаціюсвоїхстратегічнихцілейщодопоглинання НДР.Тенденції, котрінамітилися угрудні 1989 —січні 1990 р. врозвиткуміжнімецькихвідносин,свідчили пронеминучість державногооб'єднання двохкраїн.Підсумкивиборів, урезультаті які партії, щовиступали занегайнеоб'єднання,отрималибільшість уНароднійпалаті НДР, апредставники «Альянсу заНімеччину» —можливістьсформувати іочолитиновийкоаліційний уряд (>прем'єр-міністром 12 апреля 1990 р. ставши Лотар деМез'єр),розвіялиостаннісумніви.

На адресою уряду ФРНнадходять такзвані «>сімзапитань Шеварднадзе». Український Союзцікавило, котріполітичні,юридичні,матеріальнігарантії того, щонімецькаєдність вмайбутньомузагрозунаціональнійбезпеціінших держав ймирові вЄвропі? Чи якщо готова такаНімеччинавизнатинаявнікордони уЄвропі тавідмовитися відбудь-якихтериторіальнихпретензій? Чи будутьготовінімецькі держави уразіобопільноїзгодипочати рух доєдностінімців,ураховуючиінтересиіншихєвропейських держав,шукаючи наколективнійосновівзаємоприйнятневирішення всіхпитань, у томучислієвропейського мирноговрегулювання?

14 июля 1990 р. доМосквиприбули канцлер ФРН Р. Якщо ж,міністрзакордоннихсправ Р. Д. Геншер таміністрфінансів Т.Вайгель. Переговори, котрі малідативідповіді на запитання про статусоб'єднаноїНімеччини таїївідносини ізРадянським Союзом,почалися уМоскві,продовжилися наСтавропольщині тазавершилися вАрхизі, що наКавказі.Кульмінацієюдіалогу сталафактичназгодарадянськоголідера із тім, що ФРН послеоб'єднаннязалишиться уПівнічноатлантичномуальянсі.

Зараззустрічі вАрхизі результатпереговорів бувпередбачуваним.Внутрішнєстановите в СРСР,ситуація в НДР таінших державахСхідноїЄвропи, постійнатискзахіднихпартнерівзалишалирадянськомукерівництвуобмеженийнабірзасобів.Ставшизаручником політики «новогомислення»,відмовляючись відбудь-якихкроків, котрі могли бспровокуватищонайменшезагострення обстановки й критику за кордоном,керівництво СРСРще понадзвузилополітичні рамкисвоїхдій.Крім того, воно тасерйозноусвідомило, щоспівробітництво ізоб'єднаноюНімеччиною, ганьби й членом НАТО,набагатовигідніше дляРадянського Союзу, ніжконфронтація ізнепередбачуваниминаслідками.

Однак зпевнихпитань переговори вАрхизі проходилидоситьнапружено. М. Горбачовдобивався залишкового ічіткогопідтвердженняважливих для СРСРположень. В частности мовайшла про ті, щоіноземнівійська НАТО не будутьрозгортатися на територїколишньої НДР й там не будутьрозташованіядерназброя тазасобиїї доставки. Канцлерпогодився наце. Президентнаполягав наскороченнічисельностіБундесверу іотримавзгоду Р. Коля на «>стелю» у 370 тис. вояків. Українськийлідерпереконав канцлера, щоНімеччинінеобхідносплатитивитрати,пов'язані ізперебуваннямЗахідноїгрупивійськ нанімецькій територїпротягомузгодженого години, ізїївиведенням набатьківщину тазабезпеченням тамжитлом.

>Булодосягнутовзаємопорозуміння, щоНімеччина раз йназавждивідмовляється відволодінняядерною,хімічною табактеріологічноюзброєю.Дійшлиспільної точкизору йщодонеобхідностібільшоїсинхронізаціїзагальноєвропейськогопроцесу йпроцесуоб'єднанняНімеччини,зокрема шляхомстворення нових структур безпеки у межахНБСЄ. Великуувагу було бприділеноузгодженнюфундаментальнихідеймайбутнього «Великого договору»між СРСР та ФРН,покликаноговизначитимагістральнийрозвитокрадянсько-німець-кихвідносин з перспективи.

>Зустріч вАрхизі практичновідкрила шлях дозавершенняпереговорів «>шістки» і залишковогооформленнязовнішніхаспектівоб'єднання.Воназасвідчила, із одного боці,применшенняроліРадянського Союзу в світі якнаддержави, ізіншого —спробу СРСРотриматиширокомасштабнудопомогуЗаходу длявиведення країни ізкризи тастабілізаціївнутрішньополітичного стану.Здачарадянськихпозиційпояснюєтьсятакожбажаннямінтегруватися у системуєвропейськогоекономічного таполітичногоспівробітництва, атакожрозрахунком намайбутніпривілейованівідносини ізєдиноюНімеччиною.

>Процесоб'єднанняНімеччинивиявивсяшвидкоплинним — воно тасталося за 329днів.Новий курс М.Горбачовасприявзмініоб'єктивноїситуаціїпередусім в НДР,спровокував «>вибуховий» характероб'єднання, якуврешті-рештвідбулося зазахіднонімецькимсценарієм.Керівні кола ФРНузялиініціативу в свої руки заактивноїучастірадянськихкерівників[6].

>Договір проостаточневрегулюваннящодоНімеччини бувпідписаний уМоскві 12вересня 1990 р. врезультатіпереговорів заформулою «2+4» — ФРН, НДР плюс СРСР, США, ВеликаБританія,Франція,хочапочатковийзадумполягав уреалізаціїформули «4+2»,тобто СРСР, США, ВеликаБританія йФранція малі провести переговори іздвоманімецькими державами таукластидоговір.

>Договір «2+4»чітковизначив статусоб'єднаноїнімецької держави,їїтериторію,кордони, права й відповідальність. УЄвропі нестворювалася нова держава, але йрозширюваласяфедеративнаРеспублікаНімеччина, котраіснувала із 1949 р.Зовнішнікордониоб'єднаноїНімеччини булипроголошеніостаточними, що було бзакріплено увідповідних документах,підписаних ФРН зПольщею таЧехією.Німеччиназобов'язалася невисувати жаднихтериторіальнихпретензій доінших держав,проголосила, що ізїї територї якщовиходити лише світ.ВажливезначеннямаєвідмоваНімеччини відвиробництва,володіння, поширення тарозпорядженняядерною,хімічною табіологічноюзброєю.Обумовлювалося, щочисельністьБундесверу до 1994 р. якщоскорочена до 370 тис.військовослужбовців, що і було бзроблено.

>Об'єднанаНімеччинаотрималаповнийсуверенітет ввнутрішніх, а й уміжнароднихсправахвнаслідоквідмовичотирьох держав відсвоїх прав йвідповідальностіщодоБерліна іНімеччини вцілому, відчотиристоронніхугод запідсумкамиДругоїсвітовоївійни. Таким чином,договір шести держав — ФРН, НДР, США, СРСР,ВеликоїБританії таФранції — від 12вересня 1990 р. остаточноліквідувавялтинсько-потсдамську системуміжнароднихвідносин.Руйнуванняповоєнного улаштую вЄвропі малозначнінаслідки: воно та не лише привело доруйнаціїсистемисоюзівкраїнСхідноїЄвропи й дорозпускуОрганізаціїВаршавського Договору, а чи сталооднією із причинрозпадуРадянського Союзу,

>Підписання Договору продобросусідство, партнерство таспівробітництвоміж ФРН та СРСР 9 листопаду 1990 р., атакожукладення в одного ж рокуугод проумовиперебування нанімецькій територї йвиведеннязвідтирадянськихвійськ булинаслідком залишковоговирішеннянімецького запитання.Втімтакеврегулюваннявідносин ізНімеччиною не було брівнозначнимукладенню мирного договору запідсумкамиДругоїсвітовоївійни,оскільки незачепило всіхаспектіввзаємовідносинміж державами,зокрема проблемміжнародно-правовоївідповідальності зарозв'язуванняДругоїсвітовоївійни,відшкодуваннязбитків, Поверненнякультурнихцінностей тощо.

2грудня 1990 р. наперших после 1945 р.загальних виборах Бундестагуявнуперевагуотримуєурядовакоаліція ХДС/ХСС йВДП, а 17 января 1991 р. Гельмута КоляобираєтьсяФедеральним канцлеромоб'єднаноїНімеччини[7].


>Висновок

 

>ПісляДругоїсвітовоївійниНімеччина буврозділена на 12територій (2 територївідійшли до СРСР йПольщі), 1територія (>незалежний Саар), 5територій — зонаокупації СРСР, США (Бремен йПівденнаНімеччина),Великобританія йФранція, й 4берлінськихзони. У 1948 р. тризониВеликобританії й СШАоб'єдналися вБізонію, до якіпотімприєдналасяФранція (>Тризонія), й бувпроголошена ФРН. У 1949 р. на територїрадянських зонпроголошена НДР.Берлінський анклавоголошено формально под протекторатом США,Великобританії йФранції. У 1953 р.увійшов до ФРН.

НДР й ФРНвважалисяправонаступникамидовоєнноїНімеччини.Між ФРН й НДР кордон був ізособливим режимом. У 1989 р.вінзмінився наполегшений режим, после чогопочавсяінтенсивнийвідтікнімців із НДР доАвстрії та ФРН.

>Процесоб'єднанняНімеччиниєнаслідкомзагальноїкризисоціалістичного ладу,зокремагостроїкризи в СРСР. Урезультатіоб'єднання на територїколишньої НДР було бстворено 5 нових земель (>Мекленбург —ПередняПомеранія, Бранденбург,Саксонія,Саксонія-Анхальт йТюрингія).Границі земель ФРН незмінилися. НоваНімеччина стала членомЄС й НАТО.


Списоклітератури

 

1. Мудрак І. Д. Історія держави й правазарубіжнихкраїн: Курслекцій /Державнаподатковаадміністрація України;АДПСУ. -Ірпінь, 2001. -232с

2. Харченко І.І. До питання зовнішньополітичних аспектах об'єднання Німеччини //Наукові роботиісторичного факультетуЗДУ.—Вип.ІІІ.—Бердянськ–Запоріжжя, 1998.—С.128-132.

3.ГрабарчукГ.О.,КудряченкоА.І.ВідносиниФРН-НДР: відвизнання доєднання. До., 1994 . – 4 стор.

4.АдибековГ.М.Коминформ і повоєнна Європа. 1947— 1956. - М., 1994.. – 56-58 стор.

5. Європа: вчора, сьогодні, завтра // Інститут Європи РАН. – під ред. Шмельова Н.П. . – Видавництво Економіка. – 2002 р. . – 652 стор.

6. Терехов У. Як закривавсягерманський питання // Міжнародна життя. - №8. – 1998 р.. – 32-43 стор.

7. А.М.Каракуц ПроблемаобєднанняНвмеччини вполітиці СРСР, США таВеликоїБританії //ВісникДонецькогоуніверситету. - №1. – 2008. – 141-150 стор..



[1] Мудрак І. Д. Історія держави й правазарубіжнихкраїн: Курслекцій /Державнаподатковаадміністрація України;АДПСУ. -Ірпінь, 2001. -232с

[2] Харченко І.І. До питання зовнішньополітичних аспектах об'єднання Німеччини //Наукові роботиісторичного факультетуЗДУ.—Вип.ІІІ.—Бердянськ–Запоріжжя, 1998.—С.128-132.

[3]ГрабарчукГ.О.,КудряченкоА.І.ВідносиниФРН-НДР: відвизнання доєднання. До., 1994 З. 4

[4]АдибековГ.М.Коминформ і повоєнна Європа. 1947— 1956. - М., 1994.. – 56-58 стор.

[5] Європа: вчора, сьогодні, завтра // Інститут Європи РАН. – під ред. Шмельова Н.П. . – Видавництво Економіка. – 2002 р. . – 652 стор.

[6] Терехов У. Як закривавсягерманський питання // Міжнародна життя. - №8. – 1998 р.. – 32-43 стор.

[7] А.М.Каракуц ПроблемаобєднанняНвмеччини вполітиці СРСР, США таВеликоїБританії //ВісникДонецькогоуніверситету. - №1. – 2008. – 141-150 стор..


Схожі реферати:

Навігація