Реферати українською » Государство и право » Інтернет-договір з авторського права


Реферат Інтернет-договір з авторського права

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Російська АкадеміяПравосудия

>Интернет-договор по авторському праву (>ДАП)

виходячи з матеріалів дисертаційного дослідження:

"Доведення до загального інформацію про російському цивільного законодавства"

ІлляКондрин


У початковому проектіДАП,именовавшемся "Основне пропозицію щодо основних положень Договору деякі неясні питання, що стосуються охорони літературних та мистецьких творів, які буде розглянуто на Дипломатичної конференції", праву на доведення до загального відомості було присвячено статтю 10[1]. Надалі ця стаття стало фігурувати у проектіДАП під номером 8. Під номером 8 вона й у остаточного варіанта текстуДАП. Автором основного пропозиції був голова комітету I ЮкаЛидес (>JukkaLiedes[2]). Про роль і піднятому місці цієї статті у структуріДАП можна простежити з прикладу висловлювань представників деяких делегацій, що у Дипломатичної конференції 1996 року. Представник делегації Японії вважав статтю найголовнішим пропозицією стосовно цифровий епосі. [3] Ще категоричніше по цій проблемі висловився представник Євросоюзу, заявивши, що дана стаття якого була наріжним каменем так званої "цифровий порядку денного. [4]"

У результаті підготовчої роботи Комітету I у межах дискусії з темі "Передача, Повідомлення для загального відома і Публічне виконання" до цієї статті у розпорядження Комітету I надійшли пропозиції з боку делегацій:Австралии[5],Аргентини[6],Евросоюза[7],Сингапура[8], групи країн африканськогоконтинента[9],КНР[10],Канади[11],США[12] іЯпонии[13]. Ці пропозиції переважно торкалися види й обсяг прав, наданих авторам стосовно "цифровий порядку денному". Найцікавішими були пропозиції делегацій США, Євросоюзу й Японії.

Варіант статті делегації США, присвяченій розв'язання проблеми "цифровий передачі" стосовно авторському праву, був у наступному:

"Повідомлення для загального відома і публічне виконання.

(1) Автори та його правонаступники мають винятковим правом вирішувати:

(a) публічне виконання власних творів, включаючи таке публічне виконання хоч би яким не пішли способом чи чином; і

(b) будь-яке повідомлення для загального своїх творів чи його виконань.

(2) Автори та його правонаступники мають аналогічними правами щодо переробок, перекладів та інших похідних творів, заснованих на виключно їхпроизведениях[14].

Делегація США вважала, що з забезпечення адекватного контролю за цифровий передачею творів із боку авторів та їхні правонаступників слід поєднати у однієї статті два виду прав: декларація про публічне виконання право на повідомлення для загального відомості. І за допомоги спеціального пункту поширити ці дві виду прав на переробки, переклади чи будь-які інші похідні твори, засновані на оригінальної версії твори. Делегація США думала, що запропонована конструкція статті забезпечить правову охорону як "живому" виконання твори, а й використанню твори на звукозапису, з передачі його за комп'ютерних мережах, демонстрації твори на Інтернет сайті.

Пропозиція делегації Японії полягала наступного:

"Право передати публіці.

Автори літературних та мистецьких творів користуються винятковим правом вирішувати передачу публіці власних творів проводами чи засобами бездротового зв'язку.

Примітка: Це охоплює передачу дротами і коштами бездротового зв'язку, одночасні передачі й передачі на вимогу / передачі по виділених лініях передачі, і цифрові і аналогові передачіпублике[15]."

Євросоюз, у травні 1996 року запропонував до обговорення таку формулювання права на повідомлення для загального відомості: "Без шкоди правам, передбачених Статтями 11, 11bis, 11>ter, 14 і 14 bis Бернською конвенції, автори літературних та мистецьких творів користуються винятковим правом вирішувати будь-яке повідомлення власних творів для загального інформацію про дротах чи засобами бездротового зв'язку, включаючи доведення власних творів до загального відомості в такий спосіб, що представники публіки можуть здійснювати доступом до таких творів із будь-якої місця та у час з їхньої власномувибору"[16].

З усіх які поступили пропозицій, тільки пропонування Євросоюзу одержало реакцію і підтримки більшості членів Комітету I. Надалі текст цієї пропозиції узяли в основі при формулюванні як положень ст.10 початкового проектуДАП, і статті 8 остаточної редакціїДАП.

Такий вибір було зроблено зв'язки Польщі з нижченаведеними обставинами:

1. Задля більшої охорони авторських прав у межах цифровий передачі у кожної країни були й вивчалися можливості використання різних видів прав: декларація про поширення, право оренди, декларація про повідомлення для загального відома і т.д. Спроба об'єднання на однієї статті різних підходів у правовий кваліфікації дій цифровий передачі привела б тільки одного результату - неможливості дійти консенсусу щодо успішного розв'язання проблеми "цифровий передачі".

Що стосується "цифровій передачі" різні експерти розглядали якусь одну з цих двох запропонованих видів прав актуальнішим і прийнятним, чим інший.

Частково це було викликано складністю самого характеру "цифровий передачі". Іншої ж фундаментальної причиною були традиційні розмежування між законодавством країн традиційної (континентальної) системи авторського правничий та країн прецедентного права. Вихід із ситуації було запропоновано делегацією Японії, яка для ефективного усунення всіх що виникли протиріч скористатися так званим ">зонтичнимрешением"[17].

Таке рішення складався з двох основних аспектів. Перший аспект. Опис всіх дій, які відбуваються що рамках "цифровий передачі", слід сформулювати в нейтральній формі, вільна від конкретних юридичних кваліфікацій і утриматися від описів конкретних технологій. У цьому такі формулювання мають відображати інтерактивну природу цифрових передач.

Що ж до конкретної правової кваліфікації наданого авторам виняткового права, тобто, щодо фактичного вибору використання необхідні цього видів прав, то перенести рішення цього питання до рівня національного законодавства.

Другий момент. Формулювання маємо отримати своєю чергою підтримки більшості країн-учасниць конференції.

2. Один із головних цілей Статті 8 проектуДАП мала належати до тому, щоб "вдосконалити" передбачене Бернською конвенцією декларація про повідомлення для загального відомості, поширивши його за всі види творів.

Тож було ухвалено рішення не включати у "мову" Статті 8 такі обмежувальні терміни як "виконання" чи "читання" твори.

У цьому заявив, що цей підхід не недоглядом, а найприйнятніший у сучасних умовах способом формулювання положень статті. Що стосується пропозиції США спеціально підкреслювалося, що означає формула "повідомлення... власних творів" також охоплює повідомлення виконань і читань творів. Як аргумент наводився приклад запровадженняБернскую конвенцію Статті 9 і Статті11bis, під час введення що у текст Бернською конвенції теж знадобилося вводити ніяких відповідних додаткових пунктів. Що стосується похідним творам заявив, чого слід робити якихось певних посилань до Статті 11 (2) чи Статті11ter (2) Бернського Угоди, оскільки, ясна річ, автори у межах запропонованої Статті 8ДАП мають ті ж права щодо перекладів, переробок, перекладень та інших змін власних творів. Зазначалося, що твір завше залишається твором навіть у перекладі, переробці тощо. [18]

3. І було вибрати такий термін, який можна б послуговуватись як терміна, "навідногомости[19]" між різними національними системами охорони авторських прав. Такий термін, який міг би гарантувати міжнародною рівні спроможність до взаємодії і взаємна визнання виняткових прав, хто був чи будуть безплатно забезпечені в національних законодавствах, використовуючи чи термін "передача" чи термін "повідомлення". У цьому відзначалося, що й термін "передача" належить до технічної передачі, то термін "повідомлення" передбачає, що у доповнення до технічної передачі, буде це щось повідомлено. Заявлено, що невеличке різницю між термінами "передача" і "повідомлення" з метоюДАП є неістотним. Як у випадку з "передачею", і у випадку з "повідомленням" основним предметом цих дій завжди виступає твір. Позаяк термін ">communication" (повідомлення, доведення) як процес передачі завжди передбачає передачу, те було запропоновано вибрати термін "повідомлення" як ключовий термін для описи відповідного дії. Термін повідомлення має підтримку й у зв'язку з, що його використовують щодо англійської варіанті тексту переважають у всіх відповідних статтях Бернською конвенції на відміну, від французького тексту, який вважався основним мовою конвенції. У Статтях 11 і11ter французького тексту конвенції використовується вираз "latransmissionpublique" ("повідомлення для загального відомості"). У Статті 14 використовується вираз "latransmissionparfilau public" ("сполучення дротах для загального відомості"). І лише Статті11bis використовується схоже з англійським варіантом вираз "lacommunicationpublique" ("повідомлення для загального відомості").

Практична реалізація всіх трьох вищезгаданих обставин у межах Статті 8ДАП сприяла умовному діленню цієї статті на частини. Перша частина Статті 8ДАП, без шкоди положенням Статей 11 (1) (>ii),11bis (1) (і),11ter (1) (>ii), 14 (1) (і) і14bis (1) Бернською конвенції, фіксує поширення виняткового права на повідомлення для загального відомості попри всі види творів, включаючи будь-яке сполучення дротах чи засобами бездротового зв'язку, розширюючи, в такий спосіб, кордону дії цього виду авторських прав попри всі види творів. Одночасне використання у тексті Статті 8 не який би терміна "будь-який" перед словом "повідомлення" й у певних положеннях відповідних статей Бернською конвенції також ширший характер дії повідомлення. Термін "повідомлення" передбачає передачу публіці творів в тому ж самому місці, де можна говорити про початкове оригінальне повідомлення. Натомість термін "публіка" використовують у точно такому вигляді, як і міститься у тексті Бернською конвенції. Положення Статті 8 і Бернською конвенції не містять конкретних формулювань визначення "публіка". Встановлення конкретних формулювань цього терміна у тому в іншому випадку має проходити на національному рівні країн-учасницьДАП і Бернською конвенції. У обов'язковому порядку треба враховувати одному важливому моменті в описах терміна "публіка". Що стосується праву на доведення до загального відомості термін "публіка" завжди має складатися з окремих "представників публіки", які можуть здобути доступом до творам із різних місць й у час, а чи не публіка загалом.

В другій частині Статті 8 зафіксовано нового вигляду повідомлення для загального відомості - виняткове авторське декларація про доведення до загального відомості творів. Цей нового вигляду виняткових авторських прав окреслюється доведення творів до загального інформацію про дротах чи засобами бездротового зв'язку в такий спосіб, що представники публіки можуть здійснювати доступом до таких творів із будь-якої місця та у час з їхньої власний вибір. Вислів "доведення до загального відомості" означає доведення до загального відомості твори якимось чином чи способом, відрізняється від поширення матеріальних копій. Це і передачу дротами і коштами бездротового зв'язку. Використовувана технологія то, можливо аналогової чи цифровий. Вона то, можливо полягає в електромагнітних або на спрямованих світлових пучках, які у атмосферних оптичних лініях зв'язку. Атмосферні оптичні лінії зв'язку (>Free SpaceOptics) - самостійний клас телекомунікаційного устаткування, котрий використовуємодулированние світлові хвилі на формування високошвидкісних широкосмугових каналів передачі між територіально рознесеними об'єктами. Ця технологія дозволяє перетворювати сигнал в світловий промінь, який, будучи сфокусований з допомогою спеціальних лінз, у чомусь аналогічних тим, що застосовують у волоконно-оптичних лініях, передається повітрям вузькими спрямованими світловими пучками.Содержащееся з тексту Статті 8ДАП вираз "з їхньої власний вибір" своєю чергою передбачає інтерактивну природу доступу.

Положення другій частині Статті 8ДАП припускають, що початковою дією у межах нового виняткового авторського права завжди виступає дію зробити твір доступним шляхом забезпечення щодо нього доступу представників публіки. Це спеціально, щоб визначити кордону відповідних дій. Доведення творів може викликати серію взаємозалежних дій зі передачі і тимчасовому зберігання творів. Таке додаткове зберігання є необхідною особливістю комунікаційного процесу у цифрових мережах. І тут з метою Статті 8ДАП головним буде наступний момент. Якщо будь-якої точці цього взаємозалежного процесу збережене твір стає доступним публіці, то таке надання доступу розглядатиметься як подальше дія з доведення до загального відомості, що у своє чергу призів будуть по певного дозволу від автора. Слід зазначити, що саме собою дія з зберігання цифрових форм творів на сервері, жорсткому диску комп'ютера чи іншого устрою у межах області дії іншого виду виняткових авторських прав - права відтворення. Для цілей Статті 8ДАП мають значення такі дії стосовно доведення творів до загального відомості, що чітко й зрозуміло підпадає під ті випадки, коли представники публіки можуть одержати доступом до творам із будь-якої місця та у час. Отже, поза межами дії Статті 8ДАП залишаються: звичайна приватна листування представників публіки в цифрових мережах і форми тіло і радіомовлення. Також поза дії Статті 8ДАП залишилося просте надання коштів, дозволяють зробити чи здійснюють процес доведення. Отже, повною мірою врахували пропозиції делегацій низки африканських країн іСингапура[20]. Наприклад, пропозиція ряду африканських країн полягала наступного: "Для цілей справжньої Статті фраза "доведення до загального відомості" у зв'язку з будь-яким доведенням означає початкове дію зробити твір доступним публіці і включає у собі лише надання умов чи коштів на забезпечення чи скоєння такогодействия"[21].

Варто згадати ще про один дуже важливій правовому аспекті стосовно утримується в Статті 8ДАП новому виду виняткових авторських прав - питання вичерпання прав. У цьому у одному з робочих документів Дипломатичної конференції спеціально підкреслювалося, "…що ніякі права й не вичерпані у зв'язку з повідомленням для загального відомості. Навіть, тоді як результаті доведення до загального відомості кінцевий користувач і збереже на своїх жорсткому диску копію твори, така копія твори неспроможна надалі повідомлятися чи поширюватися публіці без дозволу. Вичерпання прав застосовна лише для поширення матеріальнихкопий"[22].

Статті 8ДАП визначає лише галузь виняткових прав, які національні законодавства повинні надати авторам щодо їх творів. Усі внутрішні питання, пов'язані з визначенням суб'єкта і рівня відповідальності порушення права на доведення до загального відомості, має вирішуватися на національному рівні відповідно до юридичним традиціям кожної що уДАП країни.



[1]Basicproposalfor thesubstantiveprovisions of theTreaty oncertainquestionsconcerning theprotection ofliterary andartisticworks tobeconsideredby thediplomaticconference:DiplomaticConference onCertainCopyright andNeighboringRightsQuestions,December 2 to 20, 1996 //WIPO. –P. 45.

[2]Summaryminutes,Plenary:DiplomaticConference onCertainCopyright andNeighboringRightsQuestions,December 2 to 20, 1996 //WIPO.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація