Реферати українською » Государство и право » Захист прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності в судах


Реферат Захист прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності в судах

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Судовий процес

2. Правові основи захисту підприємництва

3. Захист правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності

3.1. Способи і механізми захисту правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.Гражданско-правовая захист.

3.2.Криминально-правовая, адміністративно-правова і нотаріальна захист правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.

3.3. Захист прав підприємців за її порушенні незаконними актами державні органи

4. Розгляд господарських спорів загальними судами

5. Розгляд господарських спорів господарськими судами.

6. Розгляд господарських спорів третейськими судами.


Запровадження

Проблема забезпечення захисту правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльність у час придбала особливу значимість у зв'язку з тим, що у ст. 42 українській конституції вперше закріплено декларація про підприємницьку діяльність, яка заборонена законом. На конституційному рівні закріплено зобов'язання держави щодо захисту конкуренції у підприємницькій роботи і неприпустимість підприємницької діяльності, спрямованої на монополізацію і несумлінну конкуренцію. Як свідчить нинішній практика, підприємці нерідко безпорадні перед незаконними діями державні органи, особливо органів в державній податковій служби й податкової поліції, митних, антимонопольних та інших контролюючих органів щотижня, і навіть органів місцевого самоврядування. Невміння чи небажання суб'єктів підприємницької діяльності захищати свої порушені права, їх пасивність негативно впливають з їхньої інтереси, і навіть на сферу підприємництва, сприяють недобросовісності й численним порушень державні органи. Однаково важливе значення має як реальне здійснення підприємцями своїх правий і продовжувати виконувати обов'язки, і забезпечення здійснення наданих законодавством можливостей щодо припинення порушень прав, поновлення, компенсації збитків, заподіяних їх порушенням.

Необхідною для підприємців є й правильний вибір оптимального засоби захисту порушеного права у певному ситуації, нібито Росія може реально проводити забезпечення стабільності й надійності їхнього економічного становища.

Для підприємців нерідко проблемою є правильний вибір, і ефективне користування та застосування передбачених законодавством засобів захисту — тих правових коштів, з допомогою яких можна запобігти, припинити, усунути порушення прав, вони відновлюються, і навіть компенсуються збитки, завдані їх порушенням. Щоб спонукати чи спонукати правопорушника припинити дії, що порушують право підприємця, чи запобігти такі дії, треба зазначити становище законодавства, що регулює різні засоби захисту, й уміти їх застосовувати. Отже, результати діяльності підприємців великою мірою залежить від своїх знання законодавство ще й вміння захистити своїх прав, забезпечити поновлення порушених правий і їх судову захист, вміння застосовувати всю сукупність засобів і заходів його захисту.

Актуальність захисту прав підприємців обумовлена і тих, хоч України на цілому створена достатня нормативна база підприємництва, проте вона забезпечує повною мірою поєднання свободи підприємництва і рівень конкуренції з належної захистом прав підприємців, і навіть інтересів товариства та держави. Слабкість та недосконалість правового захисту підприємництва, неврегульованість багатьох його аспектів, неузгодженість нормативних актів негативно впливають на ефективність підприємництва Україні. І це сприяє порушень у сфері підприємництва, зокрема незаконному заняттю підприємницької діяльності, зростанню економічної злочинності тощо. Такі запобігати негативним явищам, як зловживання монопольним становищем над ринком, ухиляння від сплати податків, криміналізація підприємницької діяльності з більшу частину пояснюються недосконалістю нормативно-правового режиму підприємництва.

Деякі з шести діючих охоронних правових коштів підприємницької діяльність у Україні, зокрема засоби захисту й відповідальності, недосконалі як і їх визначенні, і вказуванні підстав їх застосування і процедурі реалізації, у цілому знижує дієвість забезпечення підприємництва. І це зумовлює необхідність аналізу законодавства про охорону прав підприємців, зокрема визначення шляхів його вдосконалення. Часто права підприємців порушуються через незаконне втручання у їхня діяльність державні органи. Трапляються факти порушення особистих немайнових прав підприємців. Тому аналізу законодавства про кошти захисту аналогічних порушень присвячені окремі розділи праці. З огляду на, що пріоритетне у розвиток підприємницької діяльність у умовах початку ринкової економіки України має створення ефективних систем забезпечення доступу підприємців ринку та вільної, сумлінної конкуренції у підприємців.


1. Судовий процес

Право на судову захист гарантується ст. 6 Закону. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і безстороннім судом. Ніхто може бути позбавлений права в руки своєї справи у суді, до підсудності яку вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні для захисту до суду недійсні.

Гласність судовий процес передбачена ст. 9 Закону. Ніхто може бути обмежений у праві одержання суді усній чи письмовій інформації щодо результатів розгляду його судової справи. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляди та Інші особи, присутні на судовому засіданні, заслуговують робити письмові нотатки. Проведення у залі засідання фото- і кінозйомки, тілі-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, і навіть трансляції засідання допускаються із дозволу суду, гаразд, встановленому процесуальним законом. Розгляд справи в самісінький закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у разі, передбачених процесуальним законом. Зблизька справ хід судовий процес фіксується технічними коштами порядку, встановленому процесуальним законом.Судопроизводство України здійснюється державною мовою. Особи, які володіють або недостатньо володіють державною мовою, заслуговують користуватися рідною мовою розумом і послугами перекладач у судовий процес. Інколи справа, передбачених процесуальним законом, цього права забезпечується державою.

У ст. 11 Закону зазначено, судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами структурі державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян, і іншими організаціями, громадянами і юридичних осіб по всій території України. Обов'язковість обліку судових рішень й інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом. Судові вирішення інших держав є обов'язковими до виконання території України за умов, певних Законом України відповідно до міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховна Рада України. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність. Учасники судовий процес та інші обличчя на випадках і порядок, передбачених процесуальним законом, мають право апеляційне і касаційне оскарження судового вирішення. Самостійність судів і участі незалежністьсу/дев підкреслена в ст. 14 Закону. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді під час здійснення правосуддя незалежні від якогось впливу, нікому не підзвітні і підлягають лише закону. Органи і особи структурі державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та його об'єднання, і навіть юридичних осіб зобов'язані поважати незалежність суддів і зазіхати її у. Звернення в суд громадян, організацій чи посадових осіб, які у відповідно до закону є учасниками судовий процес, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом. Втручання у здійснення правосуддя, впливом геть суд чи суддів у який-небудь спосіб, неповагу до суду чи суддям, збір, зберігання, використання й розповсюдження інформації усно, у вигляді або в спосіб, за метою зашкодити їх авторитету чи на безпристрасність суду забороняється і передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода безстороннього рішення судових справ у відповідність до їх внутрішнім переконанням, що полягає в вимогах закону.

2. Правові основи захисту підприємництва

Права й інтереси, які охороняються законом, суб'єктів підприємницької діяльності гарантуються нормами громадянського матеріального права. Кожен підприємець проти неї припиняти дії і акти громадян, і юридичних осіб і органів структурі державної влади, органів місцевого самоврядування, що порушують чи обмежують його правничий та законні інтереси. Право на підприємницьку діяльність включає можливість захисту від неправомірних дій, як інших підприємців, і державних органів, зокрема декларація про оскарження своєї діяльності, яке ущемляє цього права.

Захист підприємців від порушення їх майнові права органами державної влади органами місцевого самоврядування має конституційну основу. Відповідно до ст. 55 українській конституції кожному гарантується декларація про оскарження у суді рішень, дій та бездіяльності органів структурі державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ст.56 українській конституції кожен має право відшкодування з допомогою держави або органів місцевого самоврядування матеріальної й моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів структурі державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Підприємець має право відшкодування відповідним державним органом заподіяних йому збитків, що може бути реалізовано в судовому порядку.


3. Захист правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності

3.1. Способи і механізми захисту правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.Гражданско-правовая захист

Через комплексного характеру підприємницького права, захист правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється з допомогою норм багатьох галузей права: громадянського, адміністративного, кримінального, трудового та інших. Однак коштів охорони відзначених чотирьох галузей права вважатимуться найважливішими. А зважаючи на те, що метою підприємницької діяльності є отримання прибутку (тобто якась діяльність суб'єкта підприємницької діяльність у остаточному підсумку зводиться до збереження і за можливості її збільшення власного матеріального статку), саме цивільно-правові засоби захисту порушених правий і інтересів підприємців вважатимуться базовими.

Розглядаючи цивільно-правові засоби захисту прав підприємців, варто звернутися до ст. 6 Цивільного кодексу, що поширюється на правовідносини у сфері підприємництва. Доцільно докладніше зупинитися на складових збитків, які підлягають відшкодуванню, випадках обмеження розміру їх відшкодування (відповідальності) (див., наприклад: ст. 363 "Розмір відповідальності автотранспортної організації за втрату, нестача турботи та ушкодження вантажу" Цивільного Кодексу України та ін.).

Бажано розглянути також "інші засоби [захисту], передбачені Законом". До них віднести, зокрема, способи забезпечення виконання зобов'язань (реалізація заставленого майна, правило про залишення задатку взадаткополучателя чи сплата їм задатку у розмірі). На обговорення можна винести питання про можливість віднесення до засобів цивільно-правової захисту виплати страхове відшкодування.

Це питання слід чітко розмежувати цивільно-правову захист та їхній захист з допомогою норм трудового права майнові права підприємців (зокрема, за суб'єктами правовідносин, за обсягом відповідальності). Розглядаючи обсяг відповідальності, слід зупинитися на випадках обмеженою та повної відповідальності по трудовому праву, особливу увагу приділяючи ладу і суб'єктам підписання договору про сповнену матеріальну відповідальність, зокрема оскільки такий договір може полягати лише з обличчям, посаду котрого визначено законодавством у відповідній переліку (див., наприклад: постанову Державного комітету Ради Міністрів України з праці й соціальних питаннях). Механізм захисту правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності становлять об'єктивно наявні змогу реалізації вищенаведених засобів захисту. До них віднести: врегулювання спору у позасудовому порядку; розгляд і був рішення заяв, скарг, і інших документів органами виконавчої влади порядку підпорядкованості; надання захисту правоохоронні органи не більше їх компетенції; нотаріальна захист; судовий захист (зокрема — Конституційним Судом України, загальними судами, господарськими і третейськими судами).

3.2.Криминально-правовая, адміністративно-правова і нотаріальна захист правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності

>Криминально-правовая захист у сфері підприємницької діяльності полягає у встановленні відповідальності порушення правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності. Розглядаючи цей вид захисту, можна назвати захисту від незаконного втручання державних посадових осіб, у підприємницьку діяльність (зокрема, ст. ст. 206, 364, 365 Кримінального кодексу); захист від порушень організаційного характеру (ст. ст. 202, 203, 205, 228 Кримінального кодексу); захист від порушень виробничо-господарського характеру (ст. ст. 225, 227 Кримінального кодексу); захист від фінансових порушень (ст. ст. 218—222 Кримінального кодексу) інші види захисту. Ця градація за видами є кілька умовної, тому допускаються інші її варіанти.

>Административно-правовая захист у сфері підприємництва є широкої, ніж кримінальн-правовий, оскільки охоплює як відповідальність порушення правий і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності (див., наприклад: ст. ст. 164, 1643, 166 — 1664 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а й встановлює процедуру відомчої захисту (розгляд і був рішення заяв, скарг, і інших документів органами виконавчої влади порядку підпорядкованості (див.: наприклад: Положення про порядок уявлення та розгляду скарг платників податків органами в державній податковій служби).Административно-правовая захист може здійснюватись і спеціалізованими органами, яким надано належні повноваження у сфері підприємництва (наприклад: Державний комітет України з регуляторної політики і підприємництва (див.: Положення про Державний комітет України з регуляторної політики і підприємництва). Можна подискутувати про розмежування адміністративної і втратити фінансове відповідальності (фінансових санкцій) суб'єкта підприємницької діяльності, через відсутність у Конституції України такого виду відповідальності, як фінансова. Найкраще це робити за прикладі юридичної особи, що було притягнуто до відповідальності через несплату податків у належному розмірі, роблячи прив'язку до різних строків накладення адміністративного стягнення та інших ознак адміністративної відповідальності ще. Обов'язково слід відзначати що зараз це питання вирішено лише на рівні рішення Конституційного суду України (див.: рішень Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 українській конституції, частини першої, третій статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних).

Особливістю нотаріальної захисту і те, що він властивий превентивний характер. Це означає, що інститут нотаріату, зокрема, сприяє дотриманню прав власності, адже нотаріуси простежують шлях, яким минуло майно від першого власника до останнього, попереджаючи нового власника про можливі зобов'язання, які обтяжують майно, що відчужується. Слід звернути увагу, що нотаріат виконує функцію фіксації (по законодавчому визначенню нотаріату на відповідні органи влади й посадових осіб покладається обов'язок засвідчувати права, і навіть факти, які мають юридичне значення, для надання їм юридичної достовірності).

Зблизька цього питання більш грунтовно радимо

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація