Реферати українською » Государство и право » Вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Юридичний склад злочину


Реферат Вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Юридичний склад злочину

Страница 1 из 2 | Следующая страница

ТЕМА: „>ВБИВСТВОМАТІР’ЮСВОЄЇНОВОНАРОДЖЕНОЇДИТИНИ.ЮРИДИЧНИЙ СКЛАДЗЛОЧИНУ”


>ЗМІСТ

>Вступ

1.Поняття таоб'єктивніознакиюридичного складуумисноговбивстваматір'юсвоєїновонародженоїдитини

2.Суб’єкт тасуб'єктивніознакиюридичного складуумисноговбивстваматір'юсвоєїновонародженоїдитини

3.Відмежуванняумисноговбивства відзавідомогозалишення бездопомогиматір'юсвоєїновонародженоїдитини

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>ВСТУП

Концепціюправової державизавждипов'язується,перш на, ізідеямиприроднихневідчужуваних правлюдини, із їхньоговизнанням,повагою таохороною із боці держави.Конституція України (ст. 27)закріпилаголовнеприродне правокожноїлюдини – декларація про життя: „Кожна людинамаєневід'ємне декларація про життя.Ніхто неможе бутисвавільнопозбавлений життя.Обов'язок держави -захищати життялюдини.Коженмає правозахищатисвоє життя, іздоров'я, життя, іздоров'яінших людей відпротиправнихпосягань".Життяєнайбільшцінним з благ задлялюдини, аукраїнськогосуспільства вцілому, тому захист життялюдинигарантуєтьсяКонституцією України, а й запосягання на життявстановленанайбільшсувора -кримінальна відповідальність.Поряд звідповідальністю заумисневбивство безобтяжуючих йпом'якшуючихобставин (год. 1 ст. 115Кримінального кодексу України (далі КК) та приобтяжуючихобставинах (год. 2 ст. 115 КК),вбивство черезнеобережність (ст. 119 КК),чинне кримінальнезаконодавствопередбачає відповідальність заумиснівбивства припом'якшуючихобставинах,зокремаумисневбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитини (ст. 117 КК).

>Актуальність роботи.Актуальності роботанабуває у зв'язку ізнеобхідністюосмисленнявідповіднихположень нового КК України –перш на ізметоюнайбільш точногорозуміння (>тлумачення)кримінально-правових норм, щопередбачають відповідальність запосягання на життя, їхнього правильногозастосування таподальшоговдосконалення.Очевиднимє ті, щопитаннямкримінально-правової характеристикиумиснихвбивств припом'якшуючихобставинах якінститутукримінального праваприділяєтьсязначнаувага втеоріїкримінального права.Водночасокремі запитаннязалишаютьсянедостатньодослідженими чиєдискусійними,внаслідок чогоспостерігаєтьсянеоднозначнетлумачення тихий чиіншихправових норм, й томупостаєнеобхідністьпоглибленогодослідженнявідповідного проблемного запитання. Проблемамкримінально-правової характеристикиумиснихвбивств припом'якшуючихобставинах,приділяливеликуувагутакіпровіднівченідореволюційногоперіоду, якМ.Н.Гернет,А.А.Жижиленко,В.Д.Набоков,М.С.Таганцев.

Предметомдослідження >єкримінально-правовінорми, щопередбачають відповідальність заумисневбивствоматір’юсвоєїновонародженоїдитини, йогодоктринальнерозуміння та практиказастосування.

>Метою роботиє комплексна характеристиказлочину,передбаченого ст. 117Кримінального кодексу України, асамекваліфікаціїумисноговбивстваматір’юсвоєїновонародженоїдитини вкримінально-правовомузаконодавстві України.Відповідно до мети вроботі поставленонаступні заподіяння:

>визначенняпоняття таоб'єктивнихознакюридичного складуумисноговбивстваматір'юсвоєїновонародженоїдитини;

>дослідженнясуб’єкта тасуб'єктивнихознакюридичного складуумисноговбивстваматір'юсвоєїновонародженоїдитини;

>відмежуванняумисноговбивства відзавідомогозалишення бездопомогиматір’юсвоєїновонародженоїдитини.


1.ПОНЯТТЯ ТАОБ'ЄКТИВНІОЗНАКИЮРИДИЧНОГОСКЛАДУУМИСНОГОВБИВСТВАМАТІР'ЮСВОЄЇНОВОНАРОДЖЕНОЇДИТИНИ

>Визначеннявбивствамаєпринциповеметодологічнезначення.Найбільшобґрунтованимєрозуміннявбивства в правовомусенсі якпередбаченогокримінальним закономумисногосуспільнонебезпечногодіяння, якупосягає на життяіншоїлюдини йспричиняєїй смерть.Існує іінше,доситьрозповсюдженетрактуваннявбивства якпротиправного,умисного чинеобережногопозбавлення життяіншоїлюдини.Кожне ізцихвизначеньвідбиваєсуттєвіознакивбивства,врахування якіслугуватимепідставою дляправильноїкваліфікації цогодіяння вправозастосовнійдіяльності[1]. У тієї ж годинузаконодавець удиспозиції год. 1 ст. 115конструкцією ">вбивство,тобтоумисне ..."недвозначновизначив, щовбивствомможеввалитисялишеумиснепротиправнезаподіяння смертиіншійлюдині. Цеозначає, що усііншівиди йспособизаподіяння смерти вданомузаконодавчомуакті (КК України) неможутьназиватисявбивством. У такомуразі слово ">умисне" вдиспозиції ст. 117єзайвим через своютавтологічність.Зазначеніконцептуальнінедоречності вмайбутньому,звичайно, будутьусунуті взаконодавчому порядку, апоки що вофіційнихюридичних документах (>постановах,вироках тощо)слідкористуватисятермінологією,передбаченоючинним Кодексом.

>Розвитоккримінально-правової думищодопоняттядітовбивствахарактеризуєтьсянадзвичайнорізнимипротиріччями упоглядах назначення тасуспільнунебезпеку його нарізнихетапахрозвиткусуспільства. Наранньомудохристиянськомуетапірозвиткусуспільствадітовбивстворозглядалося якприроднійпроявбатьківської влади наддітьми. З годиною правобатьківдитинибезконтрольнорозпоряджатисяжиттямсвоїхдітейпочалообмежуватись.Вже вДавньомуЄгипті добатьків, що вбили своюдитину,починаютьзастосовувати заходьвпливу йвбивця винен був три добипротримати до рук трупвбитої нимдитини. У ХІХсторіччізавдякинауковимдосягненняммедициниз`являється жоднаобставина, щосвідчить накористьзменшеноївідповідальності додітовбивць:наявністьособливого станупсихіки уматері-породіллі,викликанепологовими муками. Узв`язку ізновимипоглядами внауціпочиналоперебудовуватися ізаконодавство. Урядікраїнз`являютьсязакони, щозменшувалипокарання задітовбивство упорівнянні ізіншими видамивбивств. У ХІХсторіччімайже усінаціональнікримінальнізаконодавства, зарідкимвиключенням,відмовляються відзастосуваннясмертноїкари додітовбивць.Більш того,здійснюється процесвіднесення цогозлочину доскладів зпом`якшуючимиобставинами.

>Законодавство ХХстоліттяповністюзасвоюєпозиціюпопередніхкримінально-правових систем та, як правило,вважаєдітовбивствозлочином, щомає впорівнянні ізіншими видамивбивствменшийступіньсуспільноїнебезпеки. Укримінальномузаконодавствіколишніхсоціалістичнихкраїнсклалася неоднозначнаоцінка ступенясуспільноїнебезпекиданого складу, але й йвизначалосьодноманітневизначення заподійменшоїнебезпекидітовбивства.Самостійної з статтею продітовбивство немають КК Ро-сійськоїфедерації,Білорусії,Грузії. Уцих державах діїматері,винної увбивстві под годинупологів чиодразу после нихсвоєїновонародженоїдитини,кваліфікуються зазагальними правилами,тобто,частіше на, застаттями про відповідальність заумисневбивство безобтяжуючих тапом`якшуючихобставин –покарання від 3 до 10 років.Ніякиминаціональними,історичними,географічними чиіншимиособливостяминеможливопояснититакеставлення. Алі очевидно, щосуспільнанебезпекавбивств натериторіяхрізних держав абсолютно схожа.

>Вбивствоматір’юсвоєїновонародженоїдитини (ст. 117 КК України),виділенозаконодавцем вособливий,окремий складзлочину, щомаєлишейомупритаманніспецифічнівластивості:

1)такевбивствовчиняєматір,позбавляючи життя своюдитину;

2)вбивствовчиняєматір под годинупологів чивідразу ж после них;

3)вбивствоспрямоване на життяновонародженоїдитини, котраще лишенароджується чищойнонародилася[2].

>Усіціознакивбивстваматір'юсвоєїновонародженоїдитиниврахованізаконодавцем, й тому воно тавважаєтьсявчиненим заобставин,дужепом'якшуючих відповідальність.Переліченіознаки цогозлочинумаютьвирішальнезначення для йогокваліфікації.Поняття „>новонародженадитина” йвизначеннятермінановонародженостінерідковикликаютьсуперечки унауковців,однак й усудово-медичнійпрактиці немаєєдиногокритеріювизначеннятривалостіперіодуновонародженості. Упедіатріїновонародженимвизнаєтьсянемовля із моментуконстатаціїживонародженості й до 28днів життя; вакушерствіпочатковий моментновонародженостіконкретизуєтьсяпершимподихом йперерізаннямпуповини, апродовжуваністьперіодуновонародженосгідорівнює одномутижню; всудовіймедициніперіодновонародженостіобмеженийоднієюдобою.Узагальнюючимедичнікритеріївизначенняперіодуживопародженості,вважаємо, щоновонародженоюслідвизнаватидитину із моментународження й до 28днів життя. Ос-кількипотерпілоюєновонародженадитина, товирішення запитання про вушко життялюдини, ізякогопочинаєтьсяїїкримінально-правоваохорона,є особливоважливим.Сучаснімедичнікритеріївизначенняпочаткового моменту життялюдинизазначені вІнструкції провизначеннякритеріївживонародженості,мертвонародженості та перинатальногоперіоду,затвердженій наказомМіністерстваохорониздоров'я України від 19.02.96p. якзазначено у п. 5цієїІнструкції,живонародження –цеповнелишання чивитягнення продуктузачаття ізорганізмуматері,незалежно відтривалостівагітності,який после такоговідокремленнядихає чивиявляєіншіознаки життя,такі, як:серцебиття,пульсаціяпуповини чивідповіднірухидовільноїмускулатуринезалежно від того,перерізана пуповина чи ані, чивідшаруваласьплацента[3].

Привизначенніживонародженостідитинислідтакожзвертатиувагу й наїїжиттєздатність,оскількицейкритерійєважливоюумовою, Яказабезпечує,можливістьіснуваннядитини позазв’язком ізорганізмомматері таможевплинути настійкийопірдитинизовнішнімшкідливимумовам йтривалістьЗгідно із год. 1 ст. 6 Закону України „Проохоронудитинства” від 26.04.2004 р.кожнадитинамає декларація про життя із моментувизнанняїїживонародженою йжиттєздатною закритеріямиВсесвітньоїорганізаціїохорониздоров'я. Укримінально-правовійлітературіостанніх роківпочатковим моментом життялюдинизагальноприйнятовважати вушкофізіологічнихпологів. При цьому немаєзначення, щодитина, Яканароджується,ще непочаласамостійногопозаутробного життя, інавіть невідокремлена відчереваматері. Цеозначає, що життя продуктузачаття уперіодвигнання (>витягнення) його ізорганізмупороділлі ужезнаходиться подкримінально-правовоюохороною йнамірумертвитидитину под годинупологів виненвизнаватисявбивством.

>Слушною із цого приводуєпозиція Р. Шарапова,якийзазначає, щодійсний вухо життя, і вушко йогокримінально-правовоїохорони незбігаються, томукритеріїживонародженості, котрізакріплені умедичнійінструкції,єоціночнимпоказником того, що ізмедичної точкизорунемовля дійснонародилосяживим, а ізюридичної – воно та було б йє уже впроцесіпологівсуб'єктом права нажиття[4].

>Юридичнаконструкціяоб'єктивноїсторони складузлочину,передбаченого ст. 117,відповідаєтиповійюридичнійконструкціїумисноговбивства (год. 1 ст. 115 КК), асаменаявності: а)діяння, щополягає впосяганні на життяіншоїлюдини (>новонародженоїдитини); б)наслідку увиглядінастаннябіологічної смертипотерпілого; в) причинногоЗв'язкуміждіянням йнаслідком. У своючергупосягання на життяновонародженоїдитиниможе бутиздійснене якактивноюформоюповедінки (>дією), то йпасивноюформоюповедінки (>бездіяльністю) [4, з. 45].

>Убивство шляхом діїможеполягати убезпосередньомуфізичномувпливі наорганізмновонародженоїдитини (>нанесенняударів ужиттєвоважливіоргани,здавлюванняшиї тощо), атакожзумовлюватитакийвплив черезбудь-якічинникизовнішньогосередовища (>діявисокої чинизькоїтемператури,електроструму,отрути,Вибуховихречовин,радіоактивнихматеріалів тощо).Бездіяльність якспосібпосягання на життяновонародженоїдитинивиявляється у бовинна особа (матірновонародженоїдитини) невчиняєдій, котрі бвідвернулинастання смертипотерпілого (>новонародженоїдитини),хоча вконкретнійситуації вон могла й винна бувтакі діївчинити (>відмова відгодування тощо).

>Вчиненнявбивстваматір'юсвоєїновонародженоїдитини узаконіобмеженепевнимпроміжком години: под годинупологів чивідразу послепологів. Пологи –цепевнийфізіологічний процес,пов'язаний ізнародженнямдитини. їхнього можнарозглядати у двох аспектах: 1) якпевнийфізіологічний процес; 2) якконстатацію фактународження.Указуючи на скоєннявбивствановонародженоїдитинивідразу послепологів,законодавецьтакожобмежує скоєнняданогозлочинупевнимпроміжком години. При цьомувін неконкретизує його, щовикликаєтруднощі як напрактиці, то йпризводить доспорівсереднауковців. Так, З.Бородінвважає, що увипадку, коли матірпочаладушитидитину,цейперіодслідвважатизавершеним.Більшслушноюєпозиціядеякихучених, котрівважають, щооскільки вмедичнійпрактиціновонародженоювважаєтьсядитина додосягнення нею одногомісяця, товбивствоматір'юдитини додосягнення цоговікумаєкваліфікуватись за ст. 117КК[5].

>Наслідки увиглядібіологічної смертиновонародженого —обов'язковаознакавбивства, коли мовайде про складзакінченогозлочину.Протиправнепосягання, якупризвело доклінічної смертиновонародженого, але йостаннійврешті-рештзалишивсяживим, завідповідних умівможерозцінюватисьлише як замах наумисневбивство чи якспричиненняумисного чинеобережного тяжкоготілесногоушкодження,небезпечного для життя в останній моментзаподіяння[6].Однією із необходимих уміввизнання особинивинною ускоєннівбивстваєвстановленняпричинового зв'язкуміжїїдіянням йнаслідком —настанням смертиновонародженого.

Отже,досліджуючи запитання про вушкокримінально-правовоїохорони життялюдини, можнапогодитися ізпозицієюбільшостівчених, що нимє вухофізіологічнихпологів. Однак,самепоняття "вухофізіологічнихпологів" унормативне невизначене, а й уюридичнійлітературі йогозміствизначаєтьсянеоднозначне. Ос-кільки пологу -певнийфізіологічний процес,якийтриває учасі йпов'язаний ізпоявою на світлонемовляти, то, очевидно, щовінможерозглядатися у двох аспектах: 1)пологовий процес — процес,якийтриває учасі; 2)народженнядитини —констатація (>завершеність)пологовогопроцесу. Зурахуваннямбіологічних (>медичних)факторів,виділяють трипологовихперіоди:першийперіод -початковий,якийтриває до 18 часів -розкриттяшийки матки (>пологові перейми);другийперіод —тривалістьякого до 2 часів, -вигнання плоду (>народженнядитини);третійперіод -послідовий (>відокремлення йвихідплаценти),якийтриває до 1години.Враховуючивищевикладене,пропонується подпочаткомфізіологічнихпологів, ізякогопочинаєтьсякримінально-правоваохорона життялюдини,вважатипершийперіодпологовогопроцесу,якийхарактеризуєтьсярозкриттямшийкиматки[7].

>Враховуючи ті, щоновонародженадитинаємалолітньоюдитиною, авбивствомалолітньоїдитини передбачене вякостікваліфікуючоїознаки п. 2 год. 2 ст. 115 КК,пропонується скоєння такихдій за годину послепологівкваліфікувати за п. 2 год. 2 ст. 115 КК.Такийпідхідвимагаєзмінивідповідногороз'ясненняПленуму Верховного Суду України із цого запитання (п. 21постановиПленуму Верховного Суду України "Просудову практику всправах прозлочинипроти життя, іздоров'я особини" від 7 лютого 2003 р. № 2)[8].Пропонується ст. 117 ККдоповнити год. 2,якоюпередбачити відповідальність заумисневбивствоматір'ю под годинупологів чивідразу послепологівсвоїх двох чи понаддітей чи скоєння цогозлочину повторно. Цеположення закону могло бзастосовуватись напрактиці увипадкахвбивства двох чи понаддітей чи приповторностідій.

2.СУБ’ЄКТ ТАСУБ'ЄКТИВНІОЗНАКИЮРИДИЧНОГОСКЛАДУУМИСНОГОВБИВСТВАМАТІР'ЮСВОЄЇНОВОНАРОДЖЕНОЇДИТИНИ

>Суб'єктомданогозлочинуможе бути лише матір.Співучасники чиспільники цогозлочину (батькодитини,її бабуся чиінша особа) несуть відповідальність напідставі ст. 19 (>співучасть) та увідповідності до ст. 116 (>умисневбивство приобтяжуючихобставинах) чи ст. 115 КК України (>умисневбивство),оскільки тихобставини, котріпом'якшують відповідальністьматері, ними нерозповсюджуються.Розглядаючитакийспецифічний видвбивства, можнасказати, щоконкретної характеристикиматері-вбивцідосі неіснує,зізміноюморальнихцінностейзмінюєтьсяповедінка такихосіб.Якщоаналізуватисудову практику,випливає така характеристика.Переважнабільшість –молодіжінки до 25 років, понадполовини незаміжні,народжуютьдітейвперше, вбільшостівипадків відвипадкового чи Першого сексуальногозв`язку.Дужепереживають запозашлюбнувагітність,приховують відоточуючих.Сором тажах передбатьками чи родичами, убільшостівипадків,керуютьдіямивбивці[9].

>Суб'єктом такихзлочинів, як правило,єжінка, Яказловживає алкоголем, наркотиками тощо.Якщо ж якщовстановленощодонаслідківумисну форму звинувачуй, то діївинноїслідкваліфікувати якумисневбивство чи замах паумисневбивство. Однаксуб'єктомзлочину,передбаченого ст. 117 КК,виступає матір, Якаперебуває вобумовленомупологами особливомупсихофізичномустані. Станпороділлі под годинупологів чивідразу послепологівхарактеризується якпсихопатичнийрозлад (>післяпологовий психоз),якийз'являється черезаномалії характерулюдини йобумовлюєтьсяособливостяминервовоїсистеми тапсихофізичноюконституцією.Медициноювстановлено, щожінка упроцесіпологів неможерозглядатися як така, щоповністюусвідомлює свої дії йкерує ними,оскільки сампологовий акт,поєднаний зсильнимфізичним йпсихічнимпотрясінням,внаслідок не скількижорстоких, стількипродовжуваних йповторнихболів,винятковомуфізичномунапруженню ставити доорганізмужінкивеликувимогу йприховує всобізначнунебезпеку.

>Характеризуючирозглядуванийзлочин,слідпідкреслити, щоособливийпсихофізіологічний станжінки под годинускоєннявбивствановонародженоїдитининеобхідновідмежовувати від такзванихпісляпологовихпсихозів, котріскладаються ізендогеннихорганічнихзахворювань (>шизофренія,маніакально-депресивний психоз), щоспровокованівагітністю тапологами. У цихвипадках матір на даний момент скоєннязлочинувизнаєтьсянеосудною йкримінальнійвідповідальності непідлягає. Зарішенням суду донеїможуть бутизастосованіпримусові заходьмедичного характеру, котрі неєпокаранням.Дослідженняжінок, щоскоїлипротиправні дії впісляпологовийперіод, показало, щонезалежно відсутностіпсихічнихрозладівпісляпологовогоперіодуїмвластивіпевнізагальніклінічніознаки,обумовленіособливостямипорушень,пов'язаних ізвагітністю йпологами, котрізнаходятьвираз вгостромувиникненніпсихічнихрозладів. До них можнавіднестинаявність уклінічнійкартині психозусимптомівпотьмареннясвідомості,афект-нихпорушень йявищастенії.Також,окрімпсихопатичнихчинниківдітовбивства,необхідновраховувативпливспецифічнихфізіологічнихчинників,обумовленихвагітністю йпісляпологовимперіодом.Аджепологовий йпісляпологовий процес дляжінкиєспецифічнимстресом, нафоніякого вперіод, щовідноситься доздійсненнядітовбивства, ужінокз'являєтьсягострарозгубленість,дезорганізаціяповедінки,зниження прогнозусвоїхдій йадекватноїоцінкиситуації вцілому.

>Висновок проосудність чинеосудністьматері, щоскоїлазлочин,передбачений ст. 117 КК України, поконкретнійсправіробить суд,спираючись нарезультатисудово-психіатричноїекспертизи.Експертнакваліфікаціяпсихічного стануматері, щовчинилавбивствоновонародженоїдитини,вимагаєзалученняпсихологічних знань, томуцимжінкамдоцільнопроводитикомплекснусудовупсихолого-психіатричнуекспертизу, котра дозволити не лишевиявитинаявність чивідсутністьпсихічнихрозладів, але й іоцінитиіндивідуально-психологічніособливості та їхнівплив наемоційний стан в останній моментздійсненняагресивнихдійвідносноновонароджених.

>Суб'єктивна стороназлочину,передбаченого ст. 117 КК,характеризуєтьсяумисноюформою звинувачуй, асамепрямим чинепрямимумислом. Цесвідчить про ті, щожінка-мати под годину скоєннявбивстваусвідомлюєсуспільнонебезпечний характерсвоїхдій тапередбачаєнастанняшкідливихнаслідків (смертидитини)внаслідоксвоїхдій йбажаєнастанняцихнаслідків чи ж небажає, але йсвідомодопускає їхнінастання. Однакпсихічнеставлення особини як досвоїхдій, то й до їхньогонаслідків привчиненні цогозлочинухарактеризуєтьсяпевнимипсихофізичнимиособливостями станужінки-породіллі:

>по-перше, його скоєннязумовленесукупністюемоційноїнапруги,викликаноївагітністю йпологами тапсихічнимипроцесами, що їхньогосупроводжували (>сімейніконфлікти,подружнязрада,соціальний таматеріально-побутовий стан);

>по-друге,наявністютимчасовогопсихічногорозладу,якийпослаблюєздатністьматеріусвідомлювати свої дії такеруватиними[10].

У КК Україниназванідвіальтернативніобставини, котрідозволяютькваліфікуватиумисневбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитини за ст. 117 КК: а)вчинене под годинупологів; б)вчиненевідразу послепологів. На нашу думку,роз'ясненняПленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. у п. 21щодозастосування ст. 117 КК Україниє незовсімповним йміститьдеякінеточності, у зв'язку ізчимпотребуєдоповнень йзмін.

Отже,основною причиноювизнання цогозлочинувбивством припом'якшуючихобставинахявляєтьсяособливийпсихічний йфізичний станжінки вперіодпологів чи тепер ж после них,якийпослаблюєїїздатністькеруватисвоїмидіями.Чомуінодівиникає ужінки под годинупологів чи зразу после нихцейхворобливий стан,науці точноневідомо.Яснілишедеякісприятливіфактори таклінічніЙого прояви:симптомизатьмареноїсвідомості,афективніпорушення -лють,злість, страх чидепресія,маячнівисловлювання,галюцинації, тощо.Жінказбуджена, вонметушиться,борсається,відчуваєсмертельнутривогу. Уцейперіоджінка,нерідкокалічить чивбиваєсвоєновонароджене дитя, апотімнамагаєтьсянакласти руки й у собі.Судовіпсихіатри такимвипадкахдаютьвисновок пронеосудністьжінки в останній моменткримінальнихдій.Психічнізахворюванняпісляпологовогоперіоду -цезбірна групапсихозів, щовідрізняютьсярізноманітністюклінічнихпроявів.Нерідко смердотіоб'єднуються узагальнупістряву картину лише одним чинникомпологів.Цей психоз убільшостівипадків, як правило,має абсолютнодоброякіснийперебіг -вінгостровиникає,безпосередньохронологічнозв'язаний із чинникомпологів,короткочасний.Жінка, Яка перенеслатакий психоз, неявляєтьсядушевнохворою.Майжеусіжінки, щонамагалисьубити чи вбили своюновонародженудитину, абсолютноздоровіпсихічно, але йскоювали своїдіяння утимчасовохворобливомустані.

>Вказівкою наздійсненнявбивствановонародженого "под годинупологів чи тепер ж послепологів"законодавецьобмежуєздійсненняданогозлочинупевнимпроміжком години,якийявляєтьсянетривалим, вмежахпершої доби.Убивствоматір'юсвоєїдитини вчає, коли уже не можна говорити проособливий станжінки, що перенеслапологи, недаєпідстав длязастосування донеї ст. 117 КК України.Тобто, як" що матірвб'єнароджену неюдитину надперіодїїновонародженості, а ще через 3-4дні послепологів чипізніше, то відповідальність завбивство вонивипадкахнастає назагальнихпідставах[11].

3.ВІДМЕЖУВАННЯУМИСНОГОВБИВСТВАВІДЗАВІДОМОГОЗАЛИШЕННЯ БЕЗДОПОМОГИМАТІР'ЮСВОЄЇНОВОНАРОДЖЕНОЇДИТИНИ

>Чинне кримінальнезаконодавствокрімвідповідальності завбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитини (ст. 117 КК)встановлює відповідальність зазавідомезалишення бездопомогиматір'юсвоєїновонародженоїдитини,якщо вона (матір) неперебувала вобумовленомупологамистані (год. 2 ст. 135 КК).Розмежуванняцихскладівзлочинумаєвелике якпрактичне, то йтеоретичнезначення,оскількиступіньсуспільноїнебезпечностіцихзлочиніврізний, щовпливає напризначеннямірипокарання, атакожпрофілактикуцихдіянь (>усунення умів, котрісприяливчиненнюзлочину, тощо). Привирішенні запитання провідмежуванняумисноговбивстваматір'юсвоєїновонародженоїдитини відзалишення бездопомогиматір'юсвоєїновонародженоїдитини,якщоцедіянняспричинило смертьдитини (год. 3 ст. 135 КК),передусімслідвиходити ізпоняття «>вбивство»[12].Потерпілим узлочинах,передбачених ст. 117 КК тачастинами 2 й 3 ст. 135 КК,єновонародженадитина.Об'єктивнійстороні складузлочину,передбаченого год. 2 ст. 135 КК (>завідомезалишення бездопомогиматір'юсвоєїновонародженоїдитини),притаманні тих самознаки, що і зумисномувбивствіматір'юсвоєїновонародженоїдитини, але йдіяння,спрямоване напозбавлення життяновонародженоїдитини,характеризуєтьсявиключнобездіяльністю –ненаданням чиненалежнимнаданнямнеобхідноїдопомогиновонародженійдитині занаявностіможливостінадатитакудопомогу.Тобто матір невчиняєніякихдій,спрямованих назбереження життяновонародженоїдитини: негодує, незахищає,залишає безнеобхідного догляду тощо.

Колистосуєтьсязлочину,передбаченого год. 1 ст. 135 КК, тосуб'єктивна сторона його,гадаємо, виннахарактеризуватисязмішаноюформою звинувачуй, асамещодо характерусвоєїбездіяльності –умисел,щодонаслідків –необережність (чи тосамовпевненість, чи тонедбалість).Іншу точкузорувисловлює П. Андрушко,якийвважає, щопсихічнеставлення доможливихнаслідків,окрімнеобережності,може бути й увигляді непрямогоумислу. Напідтвердженняцієї думивін наводити приклад:мати-одиначка послепологівзалишила прошаркуновонародженудитинубіля дверейквартирибездітної сім'ї,розраховуючи, щоці людинададутьдитинінеобхіднудопомогу йпіклуватимуться пронеї, але йфактично такадопомога не бувнадана.Аналізуючисуб’єктивну бікнаведеного приклада, можнасказати, що винаматеріщодонаслідківполягає унеобережнійформі звинувачуй (>злочиннійсамовпевненості - «>передбачаламожливістьнастаннясуспільнонебезпечнихнаслідків свогодіяння, але йрозраховувала на їхнівідвернення»),оскільки матір «>розраховувала (ворожила), щоці людинададутьдитинінеобхіднудопомогу», а чи небайдужеставилася донаслідків яквольовоїознаки непрямогоумислу[13].

>Злочин,передбачений год. 2 ст. 135 КК,якщопотерпілимєновонародженадитина,необхідновідрізняти відумисноговбивстваматір'юсвоєїновонародженоїдитини под годинупологів чивідразу ж послепологів (ст. 117) завольовим моментом: за ст. 117ставленняматері до смертиновонародженоїдитиниможе бутилишеумисним (>прямий чинепрямийумисел), а призавідомомузалишенніновонародженої неюдитини бездопомоги -лишенеобережним (як увиглядізлочинноїнедбалості, то й увиглядізлочинноїсамовпевненості).Відповідальність занаслідки, котрі стали результатомбездіяльності,моженастатилише у тихийвипадках, коли людина винна був й моглазробити ті, уневиконанні чогоїїзвинувачують, що йстановитьоб'єктивну бік складузлочину; ізсуб'єктивноїсторони - особа виннаусвідомлюватисвійобов'язоквчинитипевні дії йможливість їхньоговчинити, атакожпередбачати, що увипадку скоєнняпевнихдійнаслідок увигляді смерти якщовідвернений.

>Суб'єктомзлочину,передбаченого ст. 135 КК,єдвікатегоріїосіб, котрі: 1)зобов'язаніпіклуватися проосіб, щоперебувають унебезпечному для життястані; 2) сам поставилипотерпілого внебезпечний для життястан[14].Обов'язокпіклуватися проосіб, щоперебувають внебезпечному для життястані, –першаумовавідповідальності –може бутизумовлений законом чиіншимнормативним актом, договором,попередньоюповедінкою особини, котрасвоїмидіями поставилаіншу особу внебезпечний для життя стан (>деліктпоставлення внебезпеку) тощо. М.Хавронюк наводити приклад,якщо матіродразу ж послепологів негодуєновонародженудитину чивиноситьїї па мороз ізумислом назаподіянняїй смерти, вонанесе відповідальність за ст. 117КК[15].Такакваліфікаціядій неєбезспірною.Якщо ж унаведенійситуаціїпроаналізуватиповедінкужінки, котрахочепозбавитисьдитини, томожевпинитись, що матір,народившидитину, негодувавшиїї,винесланемовля на мороз. При цьому всяїїповедінка бувусвідомленою,тобтопсихологічний стан не бувобумовленийпологами. Цеозначає, щожінкаумисно (>завідомо)створюєситуацію,небезпечну для життяновонародженоїдитини,внаслідокякоїсталася смертьостанньої.Згідно із правиламикваліфікації діїцієїжінки-матерімістятьознаки складузлочину,передбаченого год. 1 ст. 115 КК.

Отже,умисневбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитини (ст. 117 КК) відзавідомогозалишення бездопомогиматір'юсвоєїновонародженоїдитини,якщотакі діїспричинили смертьпотерпілої (год. 3 ст. 135 КК),відрізняється:

>по-перше,цеоб'єктомзлочину.Безпосереднімосновнимоб'єктомзлочину «>Вбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитини» (ст. 117 КК)є життялюдини, азлочину,передбаченого год. 3 ст. 135 КК, –здоров'я йнормальнийрозвитокдітей,додатковимбезпосереднімоб'єктомє життялюдини;

>по-друге, заознакамиоб'єктивноїсторони, асаме способомпосягання на життяновонародженоїдитини: згіднозі ст. 117посягання на життяможе бутивчинено якдіями, то йбездіяльністю, авідповідно дочастин 2 й 3 ст. 135 -лишебездіяльністю;

по третє, заознакамисуб'єктивноїсторони, асамевольовоюознакою,тобтоставленнямвинуватої донаслідків. За ст. 117 ККвинуватабажала чисвідомоприпускала їхньогонастання (>умисна форма звинувачуй), а й за год. 3 ст. 135 КК —легковажнорозраховувала на їхньоговідвернення чивзагалі непередбачаланастання такихнаслідків,хоча винна був й могла їхніпередбачити (>необережнеставлення донаслідків);

>по-четверте, засуб'єктомзлочину. Уобохвипадкахсуб'єктомвиступає матірновонародженоїдитини. Однак згіднозі ст. 117 КК вонперебуває в особливомупсихофізичномустані,обумовленомупологами, а й у год. 2 ст. 135зазначено, що діїпідпадають подознаки цого складузлочину заумови, що матір неперебувала вобумовленомупологамистані[16].

>Відсутністьпосилання наособливийпсихофізичний станжінки-породіллі под годинупологів чивідразу послепологівєалогічним,оскільки год. 2 ст. 135 КК, уякійпередбачена відповідальність зазавідомезалишення бездопомоги особини, Якаперебуває внебезпечному для життястані йпозбавленаможливостівжитизаходів досамозбереження черезмалолітство, та уразі, коливинна особа саме поставилопотерпілого внебезпечний для життя стан,якщоці діївчиненіматір'юновонародженоїдитини,чітковизначено, щокримінальна відповідальність затакі діїнастає заумови, щоматір неперебувала вобумовленомупологамистані. Длякваліфікаціїзлочиннихдіяньмаєзначеннялогічнакатегорія дедуктивногомислення. Так, ст. 117 КК нерозкриваєпоняття ">вбивство" - для цогослідзвернутися до год. 1 ст. 115 КК.Такепорівняльнетлумачення законувимагається й віншомувипадку, колиє потреба врозгорнутомувисновку (>судженні) провимогизаконодавчоїнорми,зокреманеобхідністьз'ясуватидоцільністьпосилання на станжінки под годинупологів чивідразу послепологів.Порівняннясанкційдаєпідставивважати, що ст. 117 КК (>умиснийзлочин)передбачаєнабагато меншепокарання, ніж год. З ст. 135 КК, Якамаєскладну (>подвійну) форму звинувачуй. На нашу думку,законодавець виходив ізпозиції, щоумисневбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитини под годинупологів чивідразу послепологів якщокваліфікуватися за ст. 117 КК заумови, що матірперебувала вобумовленомупологамистані[17].

>Твердження про ті, щосанкція ст. 117 ККєменшою бодитина прожила мало години, невідчуластраждань тощо,суперечитьзагальноприйнятійдоктрині, вякійзазначено, що життялюдинизнаходиться подкримінально-правовоюохороноюнезалежно від йоготривалості йякості. Томупропонується удиспозиції ст. 117 ККвказати наособливий станжінки,якийобумовлюєтьсяпологами.Виходячи із цого,поняття ">відразу послепологів"можеохоплюватипевнийпроміжок години,протягомякогожінказнаходиться вобумовленомупологамистані.Обґрунтовуєтьсявисновок, щоформалізація годинниковогокритерію -проміжку годиниміжнародженнямдитини йїївбивством,єнедоцільною, йвирішувати запитання прозмістознаки ">відразу послепологів"необхідно укожному конкретномувипадкуокремо,враховуючи усіобставини справ.


>ВИСНОВКИ

Отже,умисневбивствовідноситься дозлочинів, котрімаютьпідвищенусуспільнунебезпеку.Умисневбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитини под годинупологів чивідразу послепологівкараєтьсяобмеженнямволі на рядків доп'яти років чипозбавленнямволі тогосамий рядків.Об'єктомзлочинує життяновонародженої особини.Потерпілим від цогозлочинуможе бутилишевласнановонародженадитинаматері.Об’єктивна стороназлочинухарактеризується: 1)діянням —посяганням на життяновонародженого; 2)наслідками увиглядіфізіологічної смерти; 3)причиннимзв’язкомміжвказаними,діянням танаслідками, атакож 4) годиною йпевноюобстановкою —цедіянняможе бутивчиненолише под годинупологів чивідразу послепологів.

>Суб'єктомзлочинуможе бутилише матірпотерпілоїдитини, котраєосудною й на даний момент скоєннязлочинудосягла14-річноговіку.Суб’єктивна сторонаумисноговбивствахарактеризується виною уформіумислу.Умисневбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитиниможе бутивчинене успівучасті.Співвиконавець цоговбивствапідлягаєкримінальнійвідповідальностізалежно відобставин справ завідповідноючастиною ст. 115.Діїпідбурювача й посібникакваліфікуються,відповідно, за год. год. 3 чи 4 ст. 27 й ст. 117.Суб'єктивна сторонахарактеризуєтьсяпрямим чинепрямимумислом.Психічнеставлення особини привчиненні цогозлочинухарактеризуютьтакіособливості: 1) його скоєнняобумовленеемоційноюнапругою,викликаноювагітністю йпологами тапсихічнимипроцесами, що їхнісупроводжували (>зокремасімейнимконфліктом,подружньоюзрадою,матеріальними таіншимисоціально-побутовиминегараздами); 2)тимчасовийпсихічнийрозладпослаблюєздатністьматеріусвідомлювати свої дії такерувати ними, у зв'язку ізчим вонаєобмеженоосудною.Якщоумисневбивствоматір'юсвоєїновонародженоїдитинивчинено ззаздалегідьобдуманимумислом, у т.ч. завзаємноюзгодоюподружжя,вчиненеслідкваліфікувати за п. 2 год. 2 ст. 115, а й

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація