Реферат Апеляційній процес

>Завдання 1.

>Завданнярозраховане назнанняпроцесуальних нормщодопроцедури забезпечення покличу.

яквідомо, забезпечення покличу –цесукупністьпроцесуальнихдій, котрігарантуютьвиконаннярішення суду увипадкузадоволенняпозовнихвимог.Точне інеухильнедотримання судами України нормчинногозаконодавства прирозглядізаяв про забезпечення покличуєнеобхідноюумовоюздійсненнязавданьцивільногосудочинства, котріполягають в справедливому,неупередженому тасвоєчасномурозгляді івирішенніцивільнихсправ ізметоюзахиступорушених прав, свобод чиінтересівфізичнихосіб, прав таінтересівюридичнихосіб,інтересів держави. Кому зпрактикуючихюристів невідоміпроблеми,пов’язані ззабезпеченням покличу вцивільномусудочинстві, кому із нас потребу недоводилосяназдоганяти ужепропущені (ізрізного роду причин)процесуальні рядки для забезпечення покличу?Забезпечення покличу –цевживання судом, впровадженніякогоперебуває справа, необходимихзаходівщодоохорониматеріально-правовихінтересівпозивачапротинесумліннихдійвідповідача, щогарантуєреальневиконанняухваленогорішення.Забезпечення покличуспрямоване,насамперед,протинесумліннихдійвідповідача,який протягом годинирозгляду справможеприховатимайно,продати,знищити чизнецінити його тощо.Підставою забезпечення покличуєобґрунтованеприпущеннязаявника про ті, щонезастосуваннязаходів позабезпеченню покличу,можеутруднити чивзагаліунеможливитивиконаннярішення суду.Законодавецьпередбачивможливість забезпечення покличу набудь-якійстадіїрозгляду справ, у томучислі і настадіїапеляційногопровадження,якщозаява проценадійшла до судуапеляційноїінстанції чиякщоце запитання невирішив судпершоїінстанції. Ос-кільки, навідміну від год. 3 ст. 151, п. 7 год. 1 ст. 301Цивільногопроцесуального кодексу України (>надалі – ЦПК), углаві 2розділу V непередбачає забезпечення покличу настадіїкасаційногопровадження, увипадкунадходженнявідповідної заяви вонаповертаєтьсязаявникові.

як ми ужезазначали, згідно із год. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення покличудопускається набудь-якійстадіїрозгляду справ,якщонезастосуваннязаходів позабезпеченнюможеутруднити чиунеможливитивиконаннярішення суду.Щодо запитання про забезпечення покличу, то йоговирішуєсуддяодноосібно чи суд у судновомузасіданні (>залежно відстадіїрозгляду справ) у деньнадходження заяви.Постанова про забезпечення покличуприймається в порядку,передбаченому ст. 209 ЦПК.Постановамаєміститимотивувальнучастину, ізобов’язковимзазначенняммотивів, із які суд (>суддя)дійшоввисновку прообґрунтованістьприпущення про ті, щонезастосуваннязаходів позабезпеченню,моженадаліутруднити чиунеможливитивиконання судновогорішення, атакож наводитисяпосилання на закон,яким судкерувався приприйняттірішення.

УсвоїйПостанові №9 від 22.12.2006 р. «Про практикузастосування судамицивільногопроцесуальногозаконодавства прирозглядізаяв про забезпечення покличу» (>надалі –Постанова), Пленум Верховного Суду Українизвернувувагусудів тих, що зазмістом год. 1 ст. 151Цивільногопроцесуального кодексу Україниєдиноюпідставою для забезпечення покличуєвідповіднеклопотання уформімотивованої заявиосіб, щоберуть доля всправі.Вирішуючи запитаннящодозастосуванняпевного виду забезпечення покличу, судиповиннівиходити із того, що наведень у год. 1 ст. 152 ЦПКпереліквидів такого забезпечення неєвичерпним, тому принаявностівідповідногоклопотанняможуть бутизастосовані іінші йоговиди, але й ізурахуваннямобмежень,встановлених год. 4зазначеної з статтею.Неприпустимозабезпечуватипозов шляхомзупиненнявиконаннясудовихрішень, котрі набрализаконноїсили.Від забезпечення покличупотрібновідрізнятиокремі дії, котрівживаються узв’язку зсудовим суперечкою самими сторонами.

Отже, забезпечення покличуздійснюється записьмовоюзаявою особини, щобере доля всправі. Завласноюініціативою судзабезпечуватипозов неможе. Узаяві про забезпечення покличу вобов’язковому порядкувказуються:

заподій, узв’язку ізякимипотрібно забезпечитипозов,тобтообґрунтування,чомунезастосуваннязаходів позабезпеченнюможеускладнити чиунеможливитивиконаннярішення суду, йчомусаме. При цьомузаявниквиходить зприпущення проймовірність такихдій й незобов’язанийпред’являти судувідповіднідокази;

вид забезпечення покличу, щомає бутизастосований, ізобґрунтуваннямтакоїнеобхідності (>тобтовказівка наспосіб забезпечення покличу,який, на думкузаявника,єнайбільш адекватним);

іншівідомості,необхідні для забезпечення покличу (>наприклад,якщозаявник просити судзастосуватитакий вид забезпечення покличу, якзаборонавчинятипевні дії, тозаявінеобхідновказати, про котрі сам діїйдеться;місцезнаходженнямайна;найменуванняосіб, в якіперебуваємайновідповідача тощо).

Зазагальним правилом, забезпечення покличуздійснюється послевідкриттяпровадження уцивільнійсправі. Увипадкуподання заяви про забезпечення покличу додатиподаннясамоїпозовної заяви,заявник винен податіпозовну заявупротягом десятиднів від днявинесенняпостанови про забезпечення покличу. Однаккоментованастаття непередбачає жаднихнаслідківнеподанняпозовної заяви, щоможе статіпідставою длязловживання із боцізаявника. яксвідчитьсудова практика, увипадкузакінченнядесятиденного рядок суд,якийвживзаходів позабезпеченню покличу,зобов’язаний їхньогоскасувати завласноюініціативою,якщо особа, зазаявоюякоївжиті заходь, ненадастьдоказівзвернення до суду ізвідповіднимпозовом.

Прирозглядіцивільнихсправ, судамивраховується ті, усправах окремихкатегорій кликни можназабезпечувати задопомогоюспеціальнихзаходів, котрірегулюються нормамивідповідних законів (>наприклад, ст. 53 Закону України від 23грудня 1993 р. №>3792XII уредакції Закону від 11 июля 2001 р. №>2627-ІII, ізнаступнимизмінами «Проавторське право ісуміжні права»).

>Виходячи з практикизастосуванняцивільногосудочинства, прирозгляді заяви про забезпечення покличу судмає право:

ізурахуваннямдоказів,наданихпозивачем напідтвердженнясвоїхвимог,переконатися до того, щоміж сторонами дійсновиникласуперечка ііснує реальназагрозаневиконання чиутрудненнявиконанняможливогорішення суду прозадоволення покличу;

з’ясуватиобсягпозовнихвимог,дані провідповідача, атакожвідповідність виду забезпечення покличу,який проситизастосувати особа, щозвернулася із такоюзаявою,позовнимвимогам.

Привстановленнізазначеноївідповідності судивраховують ті, щовжиті заходь неповинніперешкоджатигосподарськійдіяльностіюридичної особини чифізичної особини, щоздійснюєтаку діяльність йзареєстрованавідповідно до закону якпідприємець.

>Вирішуючи запитання про забезпечення покличу, суд виненбрати доувагиінтереси не лишепозивача, а ііншихосіб, права котріможуть бутипорушені узв’язку ззастосуваннямвідповіднихзаходів.Наприклад,обмеженняможливостігосподарюючогосуб’єктакористуватися ірозпоряджатисявласним майномінодіпризводить донеоборотнихнаслідків як убізнесі, то й вособистомужитті [2].

УсвоїйПостанові Пленум Верховного Суду Українизвернувувагусуддів тих, що прирозглядісправ, предметом якієоскарженнярішеннязагальнихзборівгосподарського товариства, судамнеобхідновраховувати, щозаборонапроводититакізборипорушує декларація про доля в них тихийучасників, котрі неоскаржилицерішення.Загалом суд зовсім не виненвживати такихзаходів забезпечення покличу, котріпов’язані звтручанням увнутрішню діяльністьгосподарських товариств (>наприклад,заборонятискликатизагальнізбориакціонерів товариства,складати списокакціонерів, котрімають декларація про доля в них,надаватиреєстракціонерів йприміщення дляпроведеннязборів,підбиватипідсумкиголосування ізпитань порядкуденного тощо). Усправах про захисттрудових чикорпоративних прав недопускається забезпечення покличу шляхомзупинення діїрішення прозвільненняпозивача із роботи ізобов’язаннявідповідача таіншихосіб невчинятиперешкодпозивачеві увиконанні нимсвоїхпопередніхтрудовихобов’язків,оскільки до судуфактичнопостановляєрішення безрозгляду справ просуті.

>Слідзазначити, що навідміну від ЦПК 1963 р.,теперішній кодексрозшириввиди забезпечення покличу,додавшитакі, якобов’язоквчинитипевні дії іпередатиріч, щоє предметом спору, назберіганняіншим особам. яквідомо,найпоширенішим виглядом забезпечення покличуєнакладенняарешту намайно чикошти, котрі належативідповідачеві іперебувають унього чи віншихосіб.Згідно з Законом України «Провиконавчепровадження»,арештмайнаполягає впроцедурі йогоопису,оголошеннізаборонирозпорядження ним, аякщо якщо потреба – вобмеженні правакористування майном.Види,обсяги і рядківобмеження правакористування майномустановлюєтьсядержавнимвиконавцем укожному конкретномувипадку ізурахуваннямвластивостеймайна, йогозначення длявласника,необхідностівикористання ііншихобставин.Арештнакладаєтьсятакож накошти таінші ціностіборжника, котріперебувають нарахунках йвнесках чи назберіганні у трилітрові банки чиіншихфінансовихустановах.Згідно із п. 1 год. 1 ст. 152 ЦПК,позовмайнового характерузабезпечується шляхомнакладенняарешту намайно чикошти, котрі належативідповідачеві іперебувають унього чи віншихосіб. Напідставі цого пункту, ізметою забезпечитивиконання судновогорішення вмайбутньому, можнанакластиарешттакож навипущені вбудь-якійформіакції, котрі належативідповідачеві іперебувають унього чи віншихосіб,оскількитакийарешт незупиняє і необмежуєінші праваучасників товариства, у томучислі декларація про доля вуправлінніостаннім, наодержанняінформації про його діяльність тощо.

яквідомо,заява про забезпечення покличурозглядається судом, упровадженніякогоперебуває праворуч, біля деньнадходження заяви, безповідомленнявідповідача таіншихосіб, котріберуть доля всправі.Заява про забезпечення покличурозглядається судом непізніше двохднів іздатиїїподання. Увипадкуобґрунтованоївимогизаявника,заява про забезпечення покличурозглядаєтьсялише за йогоучастю, безповідомлення особини,щодоякоїпросятьвжитизаходів забезпечення покличу.

Суд,розглядаючи заяву про забезпечення покличу,можевимагати відзаявникаподачідодатковихдокументів таіншихдоказів, котріпідтверджуютьнеобхідність забезпечення покличу. Суд,застосовуючи забезпечення покличу,можетакожвимагати відпозивача забезпечення йоговимогизаставою,достатньою у тому,щобзапобігтизловживаннюзабезпеченням покличу.Зазначена застава вноситися надепозитнийрахунок суду.Розмірзаставивизначається судом ізурахуваннямобставин справ, але й не понадціни покличу.

Прозастосуваннязаходів позабезпеченню покличу судвиноситьухвалу, вякійвизначає вид забезпечення покличу іпідстави йогообрання, порядоквиконання,розмірзастави,якщовінпередбачений.Копіяухвалинаправляєтьсязаявникові ізацікавленим особамнегайно послеїїпостановлення.Виходячи ізобставин справ, судможе забезпечитипозовповністю чичастково. Увипадкувинесенняухвали безповідомленняособі,стосовноякоїпросятьвжитизаходів забезпечення покличу,копіяпостановинаправляєтьсяційособінегайно послеїївинесення [7].

Суд,установивши, щозаява про забезпечення покличу невідповідаєвимогам з статтею 151 ЦПК,повертаєїїзаявникові, про щовиноситьухвалу.Ухвала про забезпечення покличувиконуєтьсянегайно в порядку,встановленому длявиконаннясудовихрішень. Увипадку забезпеченнявимогзаявниказаставою,ухвала про забезпечення покличупред’являється довиконання послевнесення предметазастави вповномурозмірі.Оскарженняухвали про забезпечення покличу неприпиняєїївиконання, а чи неперешкоджаєподальшомурозгляду справ.Оскарженняпостанови проскасування забезпечення покличу чи прозаміну одного виду забезпеченняіншимприпиняєвиконанняцієїпостанови.Особи,винні впорушеннізаходів позабезпеченню покличу, несуть відповідальність,передбачену законом. Зазмістомцієїнорми, суд (>суддя),визначивши вид забезпечення покличу ірозмірзастави, виненуказати увідповіднійпостанові, щоостаннязвертається довиконаннянегайно послевнесення предметазастави вповномурозмірі.Якщо заходь забезпечення покличувживаються ізініціативи прокурора чиосіб,яким за закономнадане правозвертатися до суду зазахистом прав на теїхнязаявамає бути вбудь-якийспосібпідтвердженаособою, вінтересахякої смердотідіють,оскількивідшкодуванняможливихзбитківздійснюєтьсялише зарахунокцієї особини.

>Відповідно дочастин 9, 10 ст. 153 ЦПКухвала про забезпечення покличувиконуєтьсянегайно, аїїоскарження, навідміну відухвали проскасуванняданого забезпечення, незупиняєїївиконання, а чи неперешкоджаєподальшомурозгляду справ. Для забезпеченнявиконанняцих норм якспеціальних (навідміну відзагальної – ст. 296 ЦПК) йрозгляду справ увстановленийтермін, увипадкуоскарженняухвали про забезпечення покличунеобхіднонаправити до судуапеляційноїінстанціївідповідніматеріали (>копіїпозовної заяви й заяви про забезпечення покличу,оригіналоскаржуваноїпостанови,копіїдокументів прозверненняїї довиконання тощо), после чоговживаються заходь доподальшогорозгляду справ просутізаявленихвимог.Післярозглядускаргиапеляційним судомзазначеніматеріалидолучають доматеріалівцивільної справ. Зазмістом ст. 293 ЦПК,окремо відрішення суду вапеляційному порядкуможуть бутиоскарженіухвали судупершоїінстанції прозадоволення заяви про забезпечення покличу, атакож про йогоскасування. Ос-кількиухвала про забезпечення покличу чи про йогоскасування неперешкоджаєподальшомупровадженню усправі, тоцяухвала, згідно із год. 1 ст. 324 ЦПК, укасаційному порядкуоскаржена бути неможе. Заходь забезпечення покличу засвоєюправовоюприродоюносятьтимчасовий характер, йдіютьлише довиконаннярішення суду,якимзакінчуєтьсярозгляд справ просуті. Зогляду наце, суд призадоволенні покличу нескасовуєвжиті заходь довиконаннярішення чизмінюєспосіб йоговиконання, завиняткомвипадків, коли потреба в забезпеченню покличу із тихий чиінших причинвідпала, чи узв’язку ззміноюобставин, котріобумовили їхньогозастосування.

Таким чином,заяваШишацьокогомає бутизадоволена, аскладена вона винна бутинаступним чином:

До ______________міськрайонного суду

_________________>області

>Шишацький ПавлаІвановича,

>якийпроживає заадресою:вул. Червона,буд. 7, кв. 18,

м. ______________ ______________ обл.,

>поштовийіндекс _____

>Заява про забезпечення покличу

3березня 2009 року язвернувся до _____________міськрайонного суду _____________>області ізпозовом доМорозовоїКатериниМиколаївни провизнання прававласності наспірну квартиру.

>Під годинупопереднього судновогозасіданнявідповідачка невизналамоїхвимог й заявила, щоперелічене впозовімайно забравши я.

Напідставівикладеного і увідповідності із год. 1, 3 ст. 151, п. 1, 2 год. 1 ст. 152 ЦПК України


прошу:

>накластиарешт наспірнежитло, якузнаходиться убудинку №7 повул.Червоній у м. ____________ _____________області,заборонитиМорозовійКатериніМиколаївнівідчужувати його.

«____» ___________200__ р. _____________ШишацькийП.І.

>Завдання 2.

>Завданнярозраховане назнанняпроцедуриапеляційногопровадження.

Зачиннимзаконодавством суддругої (>апеляційної)інстанціїправомочний поскаргахосіб, котріберуть доля всправі,перевірятизаконність йобґрунтованістьрішень таухвал, що не вступив узаконну силу.

>Інститутапеляційногооскарженняпостановсудівпершоїінстанціїнадаєможливістьзацікавленим особамдосягативідміни чизмінивідповіднихактів,якщо смердотівважаютьценеобхідним. Уходірозглядускарг судапеляційноїінстанціїмаєможливістьвиправитипомилки,допущені прирозгляді справ посуті.

>Апеляційнепровадженняхарактеризується такимиознаками:

особи–учасники справ приподачіапеляційнихскаргвправіпосилатися набудь-якіобставини, котрі смердотібажаютьпредставити дляобґрунтуванняпрохання провідміну чизмінурішення чиухвали;

апеляційнаперевіркаправильностірішеньдоситьефективна,оскільки суд зовсім незв’язаний волеюосіб, котріоскаржилирішення (>ухвалу). Прирозгляді справ судперевіряєзаконність йобґрунтованістьрішення судупершоїінстанції й внеоскарженійчастині, атакожстосовноосіб, котрі не подалискаргу. Суд незв’язаний доказамикасаційнихскарг, азобов’язанийперевіритискаргу вповномуобсязі;

обсягповноважень судуапеляційноїінстанціїдозволяєйомувиправлятисудовіпомилки,впливати направовідносиниучасників справ.

>Значенняданогоінститутуполягає до того, щоапеляційнеоскарженняпостанов, котрі не вступив узаконну силу,єоднією зреальнихгарантійздійснення права насудовий захист [3].

Правомапеляційногооскарженнянаділеністорони,треті особини,законніпредставники,договірніпредставники, заумовиоговоренняцієїпроцесуальної дії вдовіреності, котравиданадовірителем,органи держави та місцевого самоврядування, прокурорможевноситиапеляційнеподання.

>Рішення Верховного суду України, атакожмісцевихсудів поскаргах нанеправильності у спискахвиборців та на діїорганів таслужбовихосіб узв’язку ізнакладеннямадміністративнихстягненьапеляційномуоскарженню непідлягають, ними неможе бути внесеноподання прокурора.

>Апеляційніскаргиможуть бутиподаніпротягом одногомісяця ізнаступного дня послеоголошеннярішення. Утакийсамийтермінможе бути внесеноапеляційнеподання прокурора (ст. 292 ЦПК).Скарги,подання наухвали судупершоїінстанціїподаютьсяпротягом 15днів ізнаступного дня после їхньогоухвалення. Дляосіб, котрі булиучасниками справ, але йфактично не булиприсутні в судновомузасіданні іотрималикопіюрішення суду,десятиденний рядківобчислюється ізнаступного дня послеоголошеннярішення, а чи не із дняотриманнякопіїрішення. Днемнадходженняапеляційноїскарги,поданняє деньподачі їхні судье,здачі доканцелярії суду чи напошту.

>Подані послезакінчення рядокапеляційногооскарженняскарги чиподання нерозглядаються. Алі заклопотанням особини, Яка пропустила рядків, судможевідновити даний рядків,якщовизнає заподій його пропускуповажними.

>Апеляційнускаргу,подання уписьмовомувиглядіподають в судіпершоїінстанції,якийвирішивсправу.Одержавшиапеляційнускаргу,подання, суд зовсім непізнішенаступного днянадсилаєїї особам,визначеним ст. 289 ЦПК. Позакінченніапеляційного рядок суднадсилаєапеляційнускаргу (>подання) таматеріали справ до судудругоїінстанції.

Доапеляційноїскарги,поданнязастосовуютьсявимоги ст. 139 ЦПК України.Вона виннамістити всобі:

назву суду,якомуадресуєтьсяскарга,подання;

відомості про особу, котраподаєскаргу,подання,їїмісцепроживання,поштовийіндекс, номерзасобівзв’язку;

повні іточнівідомості проіншихосіб, котріберуть доля всправі, їхнімісцепроживання,поштовийіндекс, номерзасобівзв’язку;

посилання нарішення,ухвалу, щооскаржується, тамежіоскарження;

обґрунтуванняскарги,подання:вказівку тих, вчомуполягаєнеправильністьрішення (>ухвали),обставини справ та закон,якимиспростовуєтьсярішення,новіфакти чизасобидоказування (котрі ізпевних причин, не булидосліджені),переліквикористаних судомпершоїінстанціїдоказів, щопідлягаютьдослідженню судомапеляційноїінстанції;

прохання особини, Якаподаєскаргу;

перелікписьмовихматеріалів, щододаються доскарги чиподання.

>Сторони таінші особини, котріберуть доля всправі,мають правоподаватидодатковіматеріали, щостверджують чиспростовуютьскаргу (>подання).

Прокурор,якийвнісапеляційнеподання,вправі до початкурозгляду справ всудівідкликати,доповнити чизмінитиподання. Сторона, котра внесласкаргу,має правовідмовитись віднеї.

>Позивачмає правовідмовитись від покличу чиможе бутиукладенамироваугода. У цьомувипадку судскасовуєпостановленерішення йзакриваєпровадження всправі. Уіншомувипадку судрозглядаєсправу вапеляційному порядку [7].

>Повноваження судуапеляційноїінстанції (ст. 311 ЦПК):

постановитиухвалу провідхиленняапеляційноїскарги,апеляційногоподання прокурора. Цеможливо, колирішенняєзаконним йобґрунтованим,тобтопостановленим здотриманням нормматеріального йпроцесуального права;

постановитиухвалу проскасуваннярішення судупершоїінстанції йнаправитисправу нановийрозгляд до судупершоїінстанції,якщовстановленопорушенняпроцесуального права, щоперешкоджає судуапеляційноїінстанціїдослідитиновідокази чиобставини, котрі не були предметомрозгляду всудіпершоїінстанції;

постановитиухвалу проскасуваннярішення судупершоїінстанції йзакритипровадження упорушенійсправі чи облишити заяву безрозгляду;

змінити чиухвалитиноверішення посутіпозовнихвимог.

Судапеляційноїінстанціїмає право:

–відхилитискаргу;

–скасуватиухвалу йпередати запитання нарозгляд судупершоїінстанції;

–змінити чискасуватиухвалу йвирішити запитання посуті.

Посправі,розглянутій вапеляційному порядку, судпостановляєухвалу чирішення вдорадчійкімнаті.Рішення чиухвалапостановляєтьсябільшістю голосів,викладається уписьмовомувигляді іпідписується усім складом суду.

>Апеляційнаухвала виннавідповідативимогам ст. 313 ЦПК.Змістрішення судуапеляційноїінстанціївизначений ст. 314 ЦПК.

>Рішення чиухвала судуапеляційноїінстанціїнабираєзаконноїсили із моментуїїпроголошення.Вонаможе бутиоскаржена вкасаційному порядку,переглянута узв’язку ізнововиявленимиобставинами.

>Ухвали,постановлені в судновомузасіданні тазафіксовані впротоколі, неможуть бутиоскарженіокремо.

Отже, прирозглядісправ вапеляційному порядкувищестоящі судиперевіряютьзаконність таобґрунтованістьрішень йухвалсудівпершоїінстанції, котрі не набрализаконноїсили,виправляютьзроблені нимипомилки йцим самимсприяють правильномуздійсненнюправосуддя вцивільнихсправах йвиконаннюзавдань позахисту прав йзаконнихінтересівгромадян,організацій й держави,утвердженню принципусправедливості [4].

>Відповідно до умів заподіяння тавиходячи ізчинногозаконодавстваапеляційнаскаргамає бутизадоволена вповномуобсязі,оскільки вдіях місцевого судуДзержинського району м.Харковавбачаєтьсяпомилковетрактування КПК України тахибневизначеннясторінцивільногопроцесу.

>Завдання 3.

>Дане заподіянняпередбачаєзнанняпроцедуривиконавчогопровадження. Отже,цивільнесудочинствомаєзабезпечувати не лишеправильний йшвидкийрозгляд тавирішеннясправ, а івиконанняпостановлених вонирішень. Цедосягається шляхомпримусовоїреалізаціїцихрішень.

>Виконавчепровадження –цесукупністьдійорганів йпосадовихосіб державноївиконавчоїслужби,спрямованих напримусовевиконаннярішеньсудів.

>Примусовевиконанняпокладається надержавнувиконавчу службу, котра входити досистемиорганівМіністерстваюстиції України.Відповідно в Україну «Продержавнувиконавчу службу»примусовевиконаннярішеньздійснюютьдержавнівиконавцірайонних,міських (міст обласногозначення) тарайонних умістахвідділів державноївиконавчоїслужби.

>Примусовомувиконаннюпідлягають:

рішення,ухвали іпостановисудів уцивільнихсправах;

постановисудів участинімайновихстягнень усправах проадміністративніправопорушення;

мирові догоди,затверджені судом.

Увиконавчомудокументіповинні бутизазначені:

1)назва документа, датавидачі танайменування органу,посадової особини, що бачиливиконавчий документ;

2) дата і номеррішення, заяким баченовиконавчий документ;

3)найменуваннястягувача іборжника, їхніадреси, дата імісценародженняборжника та йогомісце роботи (дляфізичнихосіб),номерирахунків укредитнихустановах (дляюридичнихосіб);

4)резолютивначастинарішення;

5) датанабраннярішеннямчинності;

6) рядківпред’явленнявиконавчого документа довиконання.

Закожнимрішенням, яку досяглозаконноїсили чи допущено донегайноговиконання, зазаявою особини, накористьякої ухваленорішення,видається одинвиконавчий лист. Колі напідставіпостановленогорішенняналежитьпередатимайно, щоє вкількохмісцях, чи колирішення ухвалено накористькількохпозивачів чипротикількохвідповідачів, то судмає право зазаявоюстягувачіввидатикількавиконавчихлистів, точнозазначивши, якоїчастинурішеннятребавиконати закожним листом (ст. 348 ЦПК).Замістьвтраченогооригіналувиконавчого аркуша суд,який постановивширішення,можевидатидублікат (ст. 353 ЦПК).

>Виконаннярішеньсудів (ст. 349 ЦПК)здійснюєтьсявідповідно в Україну «Провиконавчепровадження».

>Заходамипримусовоговиконаннярішеньє:

зверненнястягнення нагрошовікоштиборжника;

зверненнястягнення наіншівидимайнаборжника;

зверненнястягнення назаробітну плату (>заробіток),доходи,пенсію,стипендіюборжника;

вилучення вборжника і передачастягувачевіпевнихпредметів,зазначених урішенні;

відібраннядитини;

інші заходь,передбаченірішенням.

>Учасникамивиконавчогопровадженняєдержавнийвиконавець,сторони (>стягувач йборжник),їхніпредставники,експерти,спеціалісти,перекладачі (гол. 2 Закону України «Провиконавчепровадження»).

>Державнийвиконавецьвідкриваєвиконавчепровадження зазаявоюстягувача чи йогопредставника, зазаявою прокурора, принадходженнівиконавчихдокументів зсудів.

>Виконавчілисти таіншісудовідокументиможуть бутипред’явлені довиконанняпротягомтрьох років ізнаступного дня посленабраннярішеннямзаконноїсили чизакінчення рядок,встановленого вразівідстрочки чирозстрочкивиконаннярішення (ст. 35 Закону «Провиконавчепровадження»).

>Стягувачам, котрі пропустили рядків дляпред’явленнявиконавчого документа довиконання із причин,визнаних судомповажними,пропущений рядківможе бутипоновлено (ст. 350 ЦПК).

>Заява пропоновленняпропущеного рядокподається до суду,якийвидаввиконавчий лист, чи до суду замісцемвиконання йрозглядається в судновомузасіданні зазагальним правилом. Судрозглядаєтаку заяву вдесятиденний рядків. Наухвалу суду із запитанняпоновлення рядокможе бути поданоскаргу, внесеноокремеподання.

>Державнийвиконавець утриденний рядків із днянадходження доньоговиконавчого документавиноситьпостанову провідкриттявиконавчогопровадження. Упостановівінвстановлює рядків длядобровільноговиконаннярішення,який неможеперевищувати 7днів, арішень пропримусовевиселення – 15днів, тапопереджаєборжника пропримусовевиконаннярішення послезакінченнявстановленого рядок. При цьомувказується датавиконання [7].

>Виконавецьзобов’язаний провестивиконавчі дії тавиконатирішення, непов’язані ізреалізацієюмайнаборжника, непізніше ніж удвомісячний рядків із днянадходженнявиконавчого документа до державноговиконавця.

Занаявностіобставин, щоускладнюютьвиконаннярішення чироблять йогонеможливим, зазаявою державноговиконавця чи зазаявоюсторони суд,якийвидаввиконавчий документ, удесятиденний рядківрозглядає запитання провідстрочку чирозстрочкувиконання,зміну способу й порядкувиконаннярішення в судновомузасіданні ізвикликомсторін й увинятковихвипадкахможевідстрочити чирозстрочитивиконання,змінитиспосіб й порядоквиконаннярішення (ст. 351 ЦПК).Відстрочкавиконаннярішенняполягає увідкладенніпровадженнявиконавчихдій напевний рядків. Прирозстрочцірішеннявиконується почастинах у точновизначені рядки. Наухвалу провідстрочку чирозстрочкувиконання,зміну способу й порядкувиконаннярішенняможе бути поданоскаргу, внесеноокремеподання.

Мироваугода,укладенаміж сторонами, чивідмовастягувача відпримусовоговиконання впроцесівиконаннярішенняподається вписьмовійформі державномувиконавцеві,який непізнішетриденного рядокпередаєїї до суду замісцемвиконаннярішення назатвердження. За результатамирозглядумирової догоди чивідмови відпримусовоговиконаннярішення судпостановляєухвалувідповідно до норм ст. 179 ЦПК [2].

>Виконавчепровадженняпідлягаєобов’язковомузупиненню увипадках,передбачених ст. 34 Закону «Провиконавчепровадження»:

смертистягувача чиборжника,оголошенняпомерлим чивизнаннябезвісновідсутнімстягувача чиборжника, чиприпиненняіснуваннясторони –юридичної особини,якщоустановлені судомправовідносинидопускаютьправонаступництво;

визнаннястягувача чиборжниканедієздатним;

проходженняборжникомстроковоївійськовоїслужби вЗбройних Силах України таінших військовихформуваннях,якщо заумовамислужбипровадженнявиконавчихдійнеможливе, чи напроханнястягувача,який проходитистроковувійськову службу вЗбройних Силах України чиінших військовихформуваннях;

оспорюванняборжникомвиконавчого документа в судновому порядку,якщотакедопускається законом. При цьомуборжникмаєнадатиписьмовеповідомлення суду пронадходженняскарги;

прийняття судом дорозглядускарги на діїорганів (>посадовихосіб),уповноваженихрозглядати справ проадміністративніправопорушення;

винесенняпостанови прозупиненнявиконаннявідповідногорішенняпосадовоюособою,якій закономнаданетаке право;

подання до суду покличу провиключеннямайна ізопису;

порушеннягосподарським судомпровадження усправі пробанкрутствоборжника.

Право державноговиконавцязупинитивиконавчепровадження (ст. 35 Закону «Провиконавчепровадження»):

звернення державноговиконавця до суду (чиіншого органу),якийвидаввиконавчий документ, ззаявою пророз’ясненнярішення, щопідлягаєвиконанню;

проханняборжника,який проходитистрокову службу ускладіЗбройних Сил України чиінших військовихформувань;

перебуванняборжника утриваломуслужбовомувідрядженні;

знаходженняборжника налікуванні устаціонарномулікувальномузакладі;

поданняскарги на дії державноговиконавця чивідмову в йоговідводі;

оголошеннярозшукуборжника, йогомайна чирозшукудитини;

перебуванняборжника чистягувача увідпустці за межаминаселеного пункту, де смердотіпроживають.

>Післяусуненняобставин, котрі сталипідставою длязупиненнявиконавчогопровадження,державнийвиконавецьзобов’язанийпоновитивиконавчепровадження завласноюініціативою чизаявоюстягувача.

Увказанійзадачі,ґрунтуючись навищезазначених нормахАмуровмає декларація провідстроченнявиконання,відповідно до тихийобставин котрісклалися.Щодовиконавця судновогорішення товінзобов’язанийзупинритивиконаннярішення на рядківрозглядувідповідної заявиАмурова.


Списоквикористаноїлітератури

1.Цивільно-процесуальний кодекс України. – Х, 2005.

2.Науковопрактичнийкоментар доЦивільно-процесуального кодексу України. – До., 2007.

3.Тертишніков У. І.Цивільнийпроцесуальний кодекс України:Науково-практичнийкоментар. –Харків:Видавець СПДФОВапнярчук М.М., 2007. – 576 з.

4.Цивільнепроцесуальне право /Опорний конспектлекцій. – Х., 2005.

5.Цивільне право України:Академічний курс:Підруч.: У двох томах / Зазаг. ред.Я.М. Шевченка. – Т. 1.Загальначастина. – До.: Концерн «>ВидавничийДім «>Ін Юрі», 2003. – 520 з.

6. Кравчук В.М.Стратегія й тактикацивільногопроцесу. – До.:Атіка, 2005. (>Вищаосвіта ХХІстоліття).

7.Цивільний процес. За ред. ШтефанаМ.Й. – До, 2001,


Схожі реферати:

Навігація