Реферати українською » Государство и право » Аналіз правового становища прокуратури Румунії


Реферат Аналіз правового становища прокуратури Румунії

>Міністерствоосвіти й науки України

>Ужгородськийнаціональнийуніверситет

>Юридичний факультет

Кафедра

>Реферат на задану тему:

>Аналіз правового станупрокуратуриРумунії.

 

 

 

 

Студента 2-го курсу

>Науковийкерівник:

Ужгород 2006


>ЗМІСТ

 

>РОЗДІЛ І.КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС

>РОЗДІЛ ІІ.ЮРИДИЧНЕОФОРМЛЕННЯІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХРАМОК

>РОЗДІЛ ІІІ.ПОВНОВАЖЕННЯІНШИХОРГАНІВ


>РОЗДІЛ І.КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС

У розділі ст. 130КонституціяРумуніїміститьнаступніположеннястосовнопрокуратури:

„РольПрокуратури:

1) У судновомузасіданні Прокуратурапредставляєінтересивсьогосуспільства йзахищає правопорядок, атакож права йсвободигромадян.

2) Прокуратураздійснює своїповноваження черезпрокурорів, котріутворюютьорганипрокуратури, приумовах,встановлених законом.

Статуспрокурорів:

1)Прокурориздійснюють свою діяльністьвідповідно допринципівзаконності,неупередженості іієрархічного контролю, подкерівництвомміністерстваюстиції.

2)Функції прокуроранесумісні ізбудь-якимиіншимипублічними чиприватнимифункціями, завиняткомвикладацькихфункцій увищихнавчальних заставах.

>Авторитарніурядитрадиційнорозширюютьповноваженняпрокурорів,скорочуючи у тій годинуповноваженнясуддів.Румунія неєвиключенням. Доскинення Чаушеску 1989-гороцірумунська правова системавідрізняласясильноюпрокуратурою йслабкоюсудовоювладою.Найбільшсуперечливіаспектицієїправовоїструктури булиусунуті после 1989 року,нетрадиційніповноваженняпрокурорівзалишилисянезачепленими.[1]

>РумунськаКонституція 1991 року недотримуєтьсясуворого принципуподілу влади. Хочаусі судье йпрокурорикласифікуються як членимагістратур,останнізовсім очевиднознаходятьсявинятково под „>п’ятою”виконавчої влади.Конституція, уїїпервісномувиді,залишиланеясноїлініюадміністративногоподілуміжцими органами.Розділ 6 ">Судова влада"Конституціїміститьнорми, щорегулюють діяльність яксудів, то йпрокурорів. ТекстКонституції, щоміститьположення проключовийконституційний орган упрокурорськійдіяльності яктакий -прокуратурі, носитидужезагальний йуривчастий характер ("Прокуратураздійснює своїповноваження черезпрокурорів... приумовах,установлених законом", ст. 130).

>Судді йпрокурори, як членимагістратуримаютьімунітет відкримінальногопереслідування. Увідношенні їхнього неможе бутипочатерозслідування, провадженьобшук,арешт чивисунутеобвинувачення безодержаннязгодиміністраюстиції (ст. 91 Закону "Проорганізаціюсуддівської справ" 1992 року).

>Відповідно доКонституції,прокурориздійснюють свою діяльністьвідповідно допринципівзаконності,неупередженості іієрархічного контролю подкерівництвомМіністерстваюстиції (>ст.131). Закон проорганізаціюсуддівської справ 1992 року (>доповнений Законом 142/1997)ще болеепідсилив принципсубординації. Увідповідностізістаттею 28 цого закону,прокурориможутьвидаватиобов'язковінакази йприпиняти чискасовуватиакти йрозпорядженнянижчестоящихпрокурорів.Більш того, урезультатізмін,внесених у Закон у 1997році,усіпрокурорипідлягаютьнагляду й контролюміністраюстиції (ст. 33,34). Навідміну відсуддів,Конституція непокладає напрокурорівобов'язокздійснювати своїповноваженнявідкрито чи привселюдно, що ставити подсумнівбудь-якузаява про ті, щофункціїпрокуратуриєчастиною йвідгалуженням ">системиправосуддя".

>Ґрунтуючись нацихміркуваннях, рядрумунськихвчених-правознавцівстверджували, що вдійсності прокуратураєскладовоючастиноювиконавчоїгалузі влади й томуКонституцію вартодоповнитиположеннями,належним чиномвизначальнимифункціїпрокуратури йїїмісце взагальнійінституціональнійструктурі. Іхочазміни 1997 року до Закону "Проорганізаціюсуддівської справ" 1992 рокуможутьрозглядатися яккрок у напряміінституціональноїраціоналізації, смердоті необмежуютьсерйозноякі-небудьпрокурорськіповноваження. УКонституції 1991 року прокуратура й судьерозглядаються якскладовічастини ">судової влади". Алі Закон 1997 рокувстановлює, що лише судинаділені ">повноваженнямздійснюватиправосуддя", аотже,лише судиутворятьсамостійнугілку влади (п.2 ст. 1 Закону "Проорганізаціюсуддівської справ").

>Відповідно доцієїлогіки, прокуратура формальнопоміщена до структуривиконавчої влади, щоозначаєлегалізаціюїїфактичного статусу.

>РОЗДІЛ ІІ.ЮРИДИЧНЕОФОРМЛЕННЯІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХРАМОК

 

>Проте,цеюридичнепереоформленняінституціональних рамок,швидше на, негативнопозначиться нанезалежностісудової влади. РольВищої ЗарадиМагістратуриілюструє проблему.Відповідно доКонституції,Вища РадаМагістратури "вносити ПрезидентуРумуніїпропозиції пропризначення на посадисуддів йпрокурорів (ст. 133).Крім того,вінприймає усірішення пропросування послужбі,зміщенні йпокараннісуддів". ОднакВища РадаМагістратури немаєподібнукомпетенцію увідношенніпрокурорів,нагляд задіяльністю якіздійснюється органом, щоскладаєтьсявинятково ізчленівпрокуратури,неупередженість які уданомувипадкувикликаєсумніву.Більш того,Вища РадаМагістратурискладається із 10суддів й 5прокурорів, щодаєможливість прокурорам, щонині формально ">відносяться" довиконавчої влади,впливати накар'єрусуддів, щоуособлюютьнезалежнусудову уладові.Висновок уданомувипадкуоднозначний: прокуратура винна бути "передано"виконавчійвладілише заумови, що вона якщопозбавленаодночасно прерогатив, щодозволяютьїйвпливати насудовувладу.[2]

>Зміна складуВищої ЗарадиМагістратури невикликаєсумнівів у бо для цого якщопотрібнолише доповнити Закон "Проорганізаціюсуддівської справ", а чи не вКонституцію. Однак тутвиникаєінша проблема, длявирішенняякоїможезнадобитисявнесеннявиправлення вКонституцію. У годину члениВищої ЗарадиМагістратуриобираютьсяПарламентом на виборах 4 рокта -термін,занадтонетривалий у тому,щоб забезпечити їхньогонезалежність.

>Відповідно доКонституції, ">призначені ПрезидентомРумунії судьенезмінювані" (ст. 124).Відповідно до Закону проорганізаціюсуддівської справ,професійний статуспрокурорівхарактеризується ">стабільністю".Наскільки напрактицііснуєрозбіжностіміж ">стабільністю",змістякоїніяким чином недеталізовано, й ">незмінюваністю",визначитиважко.Прокурорипризначаютьсявідповідно дотієї жпроцедури, що й судье;термінїхньогоперебування впосаді необмеженийтимчасовими рамками.Проте,очевиднимзалишається факт того, що прокуратуразберегла своїширокіпрерогативи.Прокурориможутьвидавати ордер наарештсамостійно йзобов'язанізвертатися заодержаннямсанкції судулише до тоговипадку, колибажаютьпродовжитидію ордера замежівстановленого30-денноготерміну.Протягом й 30днівпопереднього (досудового)слідства, судьевправіприйнятипостанову прозвільненняарештованого,підозрюваного лише до тоговипадку,якщоостаннійоскарживзаконністьзатримки.

Уходікримінальногорозслідуванняпрокуроримаютьвинятковіповноваженнявидаватиордери напроведенняобшуків йпрослуховуваннятелефоннихпереговорів, що непідлягаютьоскарженню до судубудь-якійстадіїкримінальногопроцесу.

Зіншого боці, у недалекомумайбутньомуочікуютьсязначнізміни,пов'язані ізобмеженнямволірозсуду прокурора.Наприклад,Міністерствоюстиції в даний годинурозробляє проект закону, щопередбачає передачувизначенихповноваженьпрокурорівслідчимсуддям (>інститут,запозичений зправовоїсистемиФранції).

>Владніповноваженняпрокурорівтакож булизбережені і віншихвідносинах.Генеральний прокурормаєвиняткове правооскарженнярішень,винесених судами покримінальнихсправах.Вониможутьдіятианалогічним чином й поцивільнихсправах, але й лише вспеціальнообговоренихвипадках. В частности,цеможливо, "коли судивиходять далеко за межісвоєїюрисдикції".

>Примітно, що внедавньомуминуломуцяможливістьоскарження широковикористовуваласядеякими прокурорами. Уперіод ізвесни 1994 року покінець 1996 рокуГенеральний прокуророскарживзначне числосудовихрішень про Поверненнянаціоналізованихбудинків й квартирїхнімпервісним йвласникам.Після того якколишній ПрезидентІонІлієску привселюдно назвавшицірішеннясудів ">неправомірними" йзакликавмісцевіадміністративніорганибойкотуватиїхнєвиконання,пішласерія ">екстраординарнихапеляцій".Виконавча владаробилаявнийтиск на суди, ізметоюзатримати процесреституціївласності, йця тактика,мабуть,досяглабажаного результату.

>Післятакоїнегативної характеристики Президентомсудовихрішень прореституцію,Верховний Суд, щопідтвердивюрисдикціюнижчестоящихсудів посправах прореституцію,зненацьказаперечив сама собі іухвалив, що судиперевищилимежісвоїхповноважень. Однак на цьомуісторія незакінчилася.Багатоосіб, щоранішевиступалипозивачами посправах прореституцію,оскаржилирішення Верховного Суду в Європейський Суд по правахлюдини,стверджуючи, що смердоті булипозбавлені права на доступ у суд. Усвоємурішенні від 22травня 1998 року Європейський Суд по правахлюдинипідтримавпозивачів.Значне числоаналогічнихсправзнаходиться нарозгляді.Діючий закон проорганізаціюсуддівської справ як йранішенаділяєпрокурорівповноваженнямздійснюватинагляд заустановамипопереднього (досудового)слідства,в'язницями йзабезпечуватидотримання необходимихстандартіввиховання й безпеки (ст.27). Узначнійміріце заподіяннявиконуєтьсянедбало.Насамперед,прокуроринайчастішезнаходяться вдоситьдружніхвідносинах ізкерівництвомпенітенціарнихустанов, й томувимога суворогодотриманнявстановлених правил ,>можесприйматися якпорушенняпрофесійноїсолідарності.Крім того,прокурорипокладаються наспівробітництво ізтими, кого смердотіконтролюють,виконуючи своїфункціїнагляду.Наприклад,їм не дозволеновходити натериторіюцентрівзатримкиполіцейськихділянок беззгодикерівникамісцевоїполіції. як результат цого,незліченніфактизловживань увідношеннізатриманихзалишаютьсябезкарними.[3]

>Нарешті,доситьзначне числодійпрокуроріввиявляється позасудовим й контролем. В частности,рішення прокурора проприпиненняпровадження покримінальнійсправі непідлягаєоскарженню всуді.Незважаючи тих щоКонституційний Судоголосивцю нормунеконституційної (>Рішення 486 від 21грудня 1997 р.)щемає бутиприйнята процедура суднового контролю за йприпиненнямкримінальнихсправ.

>РОЗДІЛ ІІІ.ПОВНОВАЖЕННЯІНШИХОРГАНІВ

>Наявністьінституту військовихпрокурорів (йсудів)такождозволяєвиконавчійвладівтручатися всудовий процес.Конституція непередбачаєокремоїсистемивійськовоїюстиції.Проте,військовіпрокурори й судьепродовжуютьвиконувати своїфункції йспеціальний закон (Закон №34/1993)узаконюєтакеположення.

>Слідство увідношенніполіції,військовослужбовців чиспівробітників служб безпеки,обвинувачуваних уздійсненнікримінальнихзлочинів, проводитисявійськовими прокурорами, їхні справрозглядаютьсявійськовимисуддями у військових судах.Якщонавіть узлочинізамішані йцивільні особини йвійськовослужбовці, тоці справрозглядаютьсятакожлишевійськовими прокурорами.Поряд з правами іобов'язками,якиминаділені їхньогоцивільні ">колеги",військові судье йпрокурорикористуються всімапривілеями військового персоналу.Військовіпрокуроримаютьвійськовізвання:їхнєпросування послужбовимдрабині у рамкахпрофесійноїієрархіїрегулюються правиламипросування повійськовійслужбі.[4]

>Добір йпідготовка військовихпрокурорівзабезпечуютьсяМіністерствомюстиції йМіністерством оборони.Якщо увідношенні військовихпрокурорів йсуддівпроводятьсярозслідування попідозрі вздійсненніпосадовихзлочинів,застосовуютьсявійськово-дисциплінарнінорми, а чи ненормиЦивільно-процесуального кодексу, їхньогозаробітна плата (котраперевершуєзаробітну платуцивільнихсуддів йпрокурорів)виплачуєтьсяМіністерством оборони. Алі, ізіншоїсторони, смердоті вменшомуступеніпіддаються ">стабільності",іншими словами,менш твердому й затяжномустопору впросуванні послужбовійдрабині,оскількиїхнійкар'єрнийріствизначаєтьсяМіністром оборони.Відзиваючипідвищення,міністрможевпливати накар'єру військового прокурора. При такихобставинахостаннійзацікавлений узбереженнінезаплямованоїрепутаціїсвоїхначальників.

Великачастинаскаргпротиполіцейських,ніколи недосягаєсудів, йпорушникикористуютьсяфактичноюбезкарністю. як й увипадку ізцивільними прокурорами,тіснівідносиниміжвійськовослужбовцямивисокого рангу й військовихпрокурорівможуть бутинеофіційними, але йвкрайсерйознимиперешкодами доналежногорозслідуваннязлочинів. Це сталоочевидним под годинурозслідуванняподій,зв'язанихзіскиненням Чаушеску. Хоча болеетисячі Чоловік булиубитіполіцією іармією 1989-го року, практично усі справ увідношеннівійськовослужбовців, булиприпиненівійськовоюпрокуратурою.Після 1997 року, коли було б наведено до присягиновий уряд,провадження подекількох такихсправах булизненацьказновупорушені, що,мабуть, було б обумовленеполітичнимтискомзверху.

>Таке становищепостійновикликало критику ЗарадиЄвропи. Усвоїй ">Доповіді провізит уРумунію" Дж.Фроувейн писавши: ">Дійсно,крімцивільнихпрокурорів,євійськовіпрокурори йвійськові суди, щомаютьвинятковуюрисдикцію порозглядусправ прозлочинивійськовослужбовців. Приколишньомурежимі,юрисдикція військовихпрокурорів й військовихсудівтакожпоширювалася на багатоправопорушень йзлочинипроти державної безпеки.Нині, очевидно,ситуаціязмінилася, але йреліктиминулогощезалишаються... На мойзапит пропроцедуриподачіскарг нажорстокістьповодженняполіції, Мені було б заявлено, що насьогоднілишепрокурори й судикомпетентнівживатизаходів по такихсправах.Такеположеннянесумісне ізефективнимнаглядом за фактамизловживаньполіції; я здобувшизапевнення, щовідповіднінорми будутьнезабаромзмінені".

Хочацізапевнення булизробленіще в 1993році,ситуація не дуже до 1999 року.

Одне слово,румунську прокуратуруфактично неторкнулисяважливіінституціональнізміни, щовідбулися после 1990 року.Навпаки, прокуратуразберегла багато із тихийповноважень,якими вонакористалася вперіоддиктатури. Доти ж,більшістьпрокурорів, що здобули своїпризначення вперіодправління Чаушеску, усєщезаймаютьколишні посади.Разючий приклад такогозбереженнянаступності вумовахзміндемонструєкар'єру ОлександровіТукуляну,який, будучи прокуроромвисокого рангу вБухаресті,ухвалив у 1985роціпродовжититермінпопереднього (досудового)слідствадисидента ҐеоргаУрсу,згодом вбитого ув’язниці. Не чудово, щоТукуляну був знижень упосаді (угрудні 1989 року), але йпродовжувавпрацювати впрокуратурі. Учервні 1990 рокувінзнову проявивши собі,розпорядившись проарештдекількохсотеньгромадян натійпідставі, що смердоті брали доля в ">антикомуністичних йантиурядових"демонстраціях,проведених вУніверситетськомуСквері вБухаресті. УрезультатіТукуляну бувзновупідвищений послужбі,зайнявши посадуглави ДепартаментуКримінальнихРозслідувань,вищої посади у межахапарата Генерального прокурора. І Незважаючи тих, що в листопадові 1996 рокувибори, котрівідбулися, привели до влади тихий ждемонстрантів ізУніверситетськогоСкверу, якіТукулянувідправив ув'язницю. У 1990 року, йогопрофесійнакар'єрапродовжувалисвій ">метеоритний шлях".Зберігаючи своювисоку посаду вапараті Генерального прокурора, учервні 1998 рокувін бувобраний парламентом членомВищої ЗарадиМагістратури. Довсьогоіншого, йогоім'язгадувалося впресі, якможливого кандидата на посаду Генерального прокурора.


СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ ТАЛІТЕРАТУРИ

1.Мадиевский С.А. Правова система Румунії. - М., 2004. -С.217

2.СтрашунБ.А. Конституційні зміни у Східної Європи. - М., 2001. -С.58

3.Даев В. Г.,Маршунов М. Н. Основи теорії прокурорського нагляду. - М., 2004. - З. 89

4. Моніка Маковей Польща // У конституційному праві: східноєвропейський огляд. - 2002. - №3. -С.69



[1]Мадиевский С.А. Правова система Румунії. - М., 2004. -С.217

[2]СтрашунБ.А. Конституційні зміни у Східної Європи. - М., 2001. -С.58

[3]Даев В. Г.,Маршунов М. Н. Основи теорії прокурорського нагляду. - М., 2004. - З. 89

[4] Моніка Маковей Польща // У конституційному праві: східноєвропейський огляд. - 2002. - №3. -С.69


Схожі реферати:

Навігація