Реферати українською » Государство и право » Констітуційні права и свободи людини и громадянина


Реферат Констітуційні права и свободи людини и громадянина

міністрівУкраїни.

Закон України від 16грудня 1993 р. "Продержавну службу"визначаєзагальні засадидіяльності, атакож статусдержавнихслужбовців, котріпрацюють удержавних органах та їхніапараті.

Правозбиратися мирно, беззброї йпроводитизбори,мітинги, походи ідемонстрації.

Це правопризначене для забезпеченняполітичноїсвободи думок,переконань тависловлювань в Україні. У розділі ст. 39Конституції Українизобов'язуєорганізаторівпроведеннязборів,мітингів,походів йдемонстраційзавчасносповіщати процеорганивиконавчої влади чиоргани місцевого самоврядування, щогарантує органам владиможливістьвтручання, коли тих чиінші заходьспрямовані доцілей, котрісуперечатьзаконові.Здійсненнящойноперерахованихполітичних свободзабезпечуєтьсянаданнямгромадянам та їхніорганізаціям громадськихприміщень,вулиць,майданів,можливості широкорозповсюджувативідповіднуінформацію,використовувати для цогопресу,телебачення й радіо.

>Обмеженнящодореалізаціїданого праваможевстановлюватися судомвідповідно до закону йлише вінтересах національної безпеки тагромадського порядку — ізметоюзапобіганнязаворушенням чизлочинам,задляохорониздоров'я населення чизахисту прав й свободінших людей.

>Відповідальність запорушенняпередбаченогопорядкуорганізації йпроведеннязборів,мітингів,походів йдемонстраційпередбачається Кодексом України про пекломіністративніправопорушення.

>Зміст ст. 39Конституціївідповідаєположеннямміж народнихдоговорів. То в год. 1 ст. 20Загальноїдекларації правлюдинивстановлено, що ">кожна людинамає декларація про свободумирнихзборів таасоціацій", а й у ст. 21Міжнародного пакту прогромадянські йполітичні права ">визначається декларація промирнізбори.Користуванняцим правом, непідлягаєніякимобмеженням,крім тихий, котрінакладаютьсявідповідно до закону й котрінеобхідні в демократичномусуспільстві вінтересахгромадськоїбезпе кі,громадського порядку,охорониздоров'я і моральності населення чизахисту прав й свободіншихосіб" [4].

 

Правонаправлятиіндивідуальні чиколективніписьмовізвернення чиособистозвертатися доорганів державної влади,органів місцевого самоврядування тапосадових йслужбовихосібцихорганів.

>Закріплене у ст. 40Конституції України декларація прозверненняєважливимзасобомздійснення ізахистуінших прав та свобод,громадян,зміцненнязв'язків населення іздержавнимапаратом,участігромадян в управліннідержавнимисправами.Зверненнягромадян у державніоргани йоргани місцевого самоврядуваннясприяєпосиленню контролю народу за їхнідіяльністю,боротьбі ізтяганиною та бюрократизмом.

Правугромадян наособистезвернення, спрямованийняіндивідуальних чиколективнихзверненьвідповідаєобов'язокорганів тапосадовихосіб,яким смердотінаправлені,уважно, вустановленому порядку та увстановлені рядкирозглянути їхнього йприйнятищодо нихзаконні іобґрунтованірішення.

>Положенняцієї з статтеюКонституціїконкретизовані вЗаконі України від 2жовтня 1996 р. "Прозверненнягромадян". Законвиділяє тривидизвернень:пропозиції (>зауваження), заяви (>клопотання),скарги.Оскарженимиможуть бути дії чибездіяльність вуправлінській сфері,внаслідок які: порушене права тазаконніінтереси чисвободи громадянина;створеноперешкоди дляздійсненнягромадянином його прав йзаконнихінтересів чи свобод; незаконнопокладено на громадянинаякі-небудьобов'язки чи його незаконнопритягнено довідповідальності.Зверненняподаються доорганів державної влади,органів місцевого самоврядування,посадовихосіб. Узверненнімає бутивикладено сутьпорушеного запитання,зауваження,пропозиції, заяви,скарги,вимоги,прохання.Зверненняобов'язковомає бутипідписаним.Анонімнізвернення нерозглядаються.Забороняєтьсявідмова уприйнятті тарозглядізвернення ізпосиланням наполітичні подивися,партійнуналежність, стати,вік,віросповідання,національність громадянина,незнаннямови.Якщозвернення не входити доповноважень тихийорганів,куди воно танаправлене, воно та у рядків не понадп'ятиднівпересилається заналежністювідповідномуорганові чипосадовійособі.Забороняєтьсянаправлятискаргигромадян длярозгляду тім органам чипосадовим особам, дії чирішення якіоскаржуються.Забороняєтьсяпереслідуватигромадян йчленів їхньогосімей за поданнязвернення. Недопускаєтьсярозголошення одержаних ззверненьвідомостей проособисте життя громудян без їхнізгоди чивідомостей, щостановлятьдержавну чиіншутаємницю, Якаохороняється законом.Зверненнярозглядаються йвирішуються у рядків одногомісяця від дня їхньогонадходження, а тих, котрі непотребуютьдодатковоговивчення,невідкладно.

Право наінформацію.

Право навільневираженнясвоїхпоглядівохоплює право шкірноговільнозбирати,зберігати,використовувати йпоширюватиінформаціюусно,письмово чи віншийспосіб — насвійвибір. Це декларація про свободуінформаціїгарантується год. 2 ст. 34Конституції України йможездійснюватисярізними способами: шляхомміж-особистісногоспілкування, череззасобимасовоїінформації, задопомогоюматеріальнихносіївінформації,учбовихзакладів, на зборах ймітингах, сходахгромадян, черезрізноманітніклуби,лекторії таіншізасоби за своїмвибором.Усіцізасобивважаютьсязаконними,якщо при їхньоговикористаннівиконуютьсявстановленізаконодавством правила, котрііснують,наприклад, длязасобівмасовоїінформації, дляпроведеннямітингів,демонстрацій,походів,пікетування тощо.

>Здійснення права наінформаціюможе бутиобме дружині законом вінтересах національної безпеки,територіальноїцілісності чигромадського порядкузадля запобіганнязаворушень чизлочинів, дляохорониздоров'я населення,захистурепутації чи правінших людей, длязапобіганнярозголошеннюінформації,одержаної кінфіденційно, чи дляпідтримання авторитету йнеупередженостіправосуддя.

>Конкретнігарантії забезпечення права наінформаціювстановлюються вЗаконі України від 2жовтня 1992 р. "Проінформацію".

>Всігромадяни України,юридичні особини йдержавніорганимають декларація проінформацію. Цеозначаєстворення умів длявільногоодержання,використання, поширення тазберіганнявідомостей, необходимих дляреалізації нимисвоїх прав, свобод йзаконнихінтересів,здійсненнязавдань йфункцій.

>Реалізація права наінформаціюгромадянами, юрідичними особами й Державою не виннапорушуватигромадянські,політичні,економічні таінші права,сво боді іінтересиюридичнихосіб.Кожномугромадяниновізабезпечуєтьсявільний доступ доінформації, котрастосується йогоособисто,крімвипадків,передбачених законами України.

Право наінформаціюзабезпечується:обов'язком репетуванняганів державної влади, атакожорганів місцевого самеврядуванняінформуватигромадян про свою діяльність таприйнятірішення;створенням удержавних органахспеціальнихінформаційних служб чи систем, що забезпечували б увстановленому порядку доступ доінформації,вільним доступомсуб'єктівінформаційнихвідно сін достатистичнихданих,архівних,бібліотечних й музейнихфондів (>обмеження цого доступузумовлюєтьсялишеспецифікоюцінностей таособливимиумовами їхнізберігання, котрівизначаютьсязаконодавством);створенняммеханізмуздійснення права наінформацію; контролем із боці держави задодержаннямзаконодавства проінформацію;встановленнямвідповідальності запорушеннязаконодавства проінформацію.

4.  Є>кономічні правалюдини й громадянина.

>Окремуважливугрупуосновних прав й свобод люди ні та громадянина Українискладаютьсоціально-економічні права.

>Конституція України 1996 р.виходить ізпринциповоновоїідеології взакріпленніцих прав порівняно ізідеологієюколишніхрадянськихконституцій, в якіпроголошуваласьвирішальна роль держави унаданнілюдиніекономічних прав. Це особливовиявляється упитанні провласність.

>Найважливішимелементом правового статусу особини вумовахсоціальноїринковоїекономікиєприватнавласність, котравключає праволюдини й громадянина улодіти,користуватися тарозпоряджатисясвоєю уласністю та матірдоходи. Державазобов'язанагарантувати захистприватної іінших формвласності.

>Соціально-економічні права—цеможливостілюдинибрати доля ввиробництвіматеріальних таінших благ.Ці права належатикожномугромадянинові.Вонивизначаютьмісцелюдини векономічному йсоціальномужитті таскладають основу правового статусу громадянина як трудівника.

ЗазмістомКонституції, можна навестинаступнийпереліксоціально-економічних прав та свобод:

1) декларація прокористуванняприродними таіншимиоб'єктамисуспільноївласності (>Статті 13, 41)

2) правоприватноївласності (У розділі ст. 41);

2) декларація пропідприємницьку діяльність (У розділі ст. 42);

3) декларація про працю, навибірпрофесії тасферидіяльності (43);

4) декларація провідповідніумови роботи (43);

5) декларація просправедливу оплату роботи (43);

6) декларація просоціальне забезпечення та захист (46);

7) декларація про захист правспоживачів (42);

8) декларація прострайки з приводуекономічних тасоціальнихпитань (44);

Системуосновних прав й обовязків громадянина вгалузіекономічного життяскладають:

Право наприватнувласність (ст. 41). Ч. 1 ст. 41Конституції Українинадаєкожнійлюдині право улодіти,користуватися йрозпоряджатися своїм майном та результатамисвоєїінтелектуальної роботи.Конституція України невизначаєоб'єктівприватноївласності.

>Об'єктами праваприватноївласностівиступають:майно (>речі),природніресурси, котріможуть бути в цівільномуобігу, атакожрезультатиінтелектуальної,творчоїдіяльності, до тогочислі твори науки,літератури ймистецтва,винаходи,іншірезультатиінтелектуальноїтворчої роботи.

У цьомувідображено тієї факт, щоприватна уласеність всучаснихумовахмає не лишеекономічнуфункцію.Вона служититакожзасобомвсебічного йвільногорозвитку особини,створюючиможливостізадовольняти нелишеекономічні, а ікультурні,духовні,естетичні потреби йзапити особини.Гарантуванняприватної власності —це один зважливихфакторівсоціальної стабільності,засібпідвищеннядобробуту населення.

>Непорушністьприватноївласності й декларація проуспадкуваннягарантується законом тазахищається судом. За кінвизначаєспособинабуттяприватноївласності тамежікористування неюзадля забезпеченнявиконання неюїїфункцій йдоступності для всіх.Ніхто неможебутипротиправнепозбавленийсвоєївласності.

>Примусовевідчуженняоб'єктівприватноївласностіможе бутиздійснене лише напідставах й в порядку,передбачених узаконі, заумовипопереднього іповноговідшкодування їхнівартості.Здійсненнягромадянамиправавласності не виннепорушувати правіншихосіб.Кожниймає правоохороняти своювласністьусіма законнимизасобами.

Право напідприємницьку діяльність (ст. 42). У з статтеюзазначається: ">Кожниймає декларація пропідприємницьку діяльність, Яка незаборонена законом". Це правоозначає, щокожний самвільнийвибирати,орієнтуючись на своїбажання йможливості,чимзайматися: статіпідприємцем, менеджером наакціонерномупідприємстві чирозпочатиіндивідуальнутрудову діяльність.Людинамо жвизначитися, щовигідно длянеїособисто, йзаздалегідьвирішити, коли й щотребаробити, що від когоякомуобсязі і на якіумовахвимагати дляреалізаціїсвоїхекономічних прав таінтересів.Протеприватнаініціатива неможесуперечитисуспільнійкористі таморалі,завдаватишкодиособистійбезпеці, правамлюдини таїїгідності,порушуватинормиекономічної безпеки.

>Відповідно до ст. 42Конституції Українипідприємницька діяльністьдепутатів,посадових йслужбовихосіборганів державної влади таорганів місцевого самеврядуванняобмежується законом.

>Вільнепідприємництво йвільністьдоговорівгарантуються. Недопускаєтьсямонопольнапідприємницька діяльність йнедобросовіснаконкуренція.

Державагарантує усімпідприємцям,незалежно відобраних нимиорганізаційних формпідприємницькоїдіяльності,рівні права йстворюєрівніможливості для доступу доматеріально-технічних,фінансових,трудових,інформаційних,природних таіншихресурсів.

>Забезпеченняматеріально-технічними ресурсами, щоцентралізованорозподіляються Державою,здійснюється лише заумовивиконанняпідприємцемробіт й поставок длядержавних потреб.

>Спори провідшкодуваннязбитківвирішуються су будинокзагальноїюрисдикції чиарбітражним судомвідповідно до їхньогокомпетенції.

 

Право накористуванняоб'єктами державної та комунальноївласності (з статтею 13, 41)означає, щокожнийгромадянинмає правокористуванняприроднимиоб'єкта ми прававласності народу згідно з законом (ст. 13), авідповідно до ст. 41громадяни длязадоволеннясвоїх потребможутькористуватисяоб'єктами державної такомунальноївласності наоснові закону.Об'єктами якпершої, то йдругої формвласностігромадяникористуються, як правило,безкоштовно (>наприклад,закладами народноїосвіти,охорониздоров'я,шляхами, мостами,місцямизагальноговідпочинку).Іншимиоб'єктамигромадяниможутькористуватися за плату в порядку й за умів,встановлених органами, щоуправляють держав ним чикомунальним майном.

Право напрацю (ст. 43) —одне ізфундаментальних,пріоритетнихсоціальних прав, в год. 1 ст. 43даєтьсязагальневизначення цого права йпередбачаютьсягаранти йогоздійснення.

В частности, уКонституціїзазначається, щокоженмає декларація пропрацю, щовключаєможливістьзароблятисобі на життяпрацею, якоївінвільнообирає чи на якоївільнопогоджується.Гарантуючице право, держава, якзазначається у год. 2 ст. 43Конституції,створюєумови дляповногоздійсненнягромадянами права напрацю,гарантуєрівніможливості увиборіпрофесії та роду трудової,діяльності,реалізовуєпрограмипрофесійно-технічногонавчання,підготовки йперепідготовкикадріввідповідно досуспільних потреб. Право напрацю, відповідно до ст. 43,включає декларація проналежні, безпечні іздоровіумови роботи, назаробітну плату, ненижчу відвизначеної законом.Громадянамгарантується захист від незаконногозвільнення.Нарешті,проголошуєтьсятакож, що декларація провчаснеодержаннявинагороди запрацюзахищається законом.» У ст. 43 ОсновногоЗако нупередбаченазаборонавикористання роботижінок йнеповнолітніх нанебезпечних дляїхньогоздоров'я роботів.

>Державіналежить контролю надорганізацією таумо ваминайманої роботи.Юридичнігарантії права напрацюмістяться употочномузаконодавстві (в нормахтрудового,адміністративного,сільськогосподарського,кримінального права).Захист трудового праваздійснюєтьсядержавними органами, атакожпрофесійнимиспілками таіншимиоб'єднаннямигромадян.

Право настрайк, (ст. 44) —якіснонове длянашої країни право, якутіснопов'язане із правом напрацю. В частности, у ст. 44зазначається, що тих,хто працює,мають декларація прострайк длязахистусвоїхекономічних тасоціальнихінтересів. Порядокздійснення права настрайквстановлюється законом зврахуваннямнеобхідності забезпечення національної безпеки,охорониздоров'я, прав та свободінших людей.Страйк —добровільна справа.Ніхто неможе бутипримушений доучасті чинеучасті устрайку.Заборонастрайкуможливалише напідставі закону.

5.  >Соціальнй такультурні правалюдини й громадянина.

>Розуміннясоціальних прав уКонституції Українипов'язане ізконцепцієюсоціальної держави.

яквідомо,цяконцепціяпритаманнадемократичнимкраїнам світу.Основоюїїє принципвідповідальності держави за забезпечення своїмгромадянампрожитковогомінімуму,якийзакріплюється взаконодавстві.

Навизнаннязахідними, азгодом йпостсоціалістичними, державамисоціальних прав якнеобхідного ледве мента правового статусу особинивирішальнезначення малолозакріпленняцих прав наміжнародномурівні, перед всім уМіжнародномупакті проекономічні,соціальні ікультурні права 1966 р.Крім того.Міжнародноюорганізацією роботи було бприйнято более як 100конвенцій йрекомендаційвідносносоціальних правлюдини ігромадянина.

>Згідно ізКонституцією України,основнісоціальні правастановлять собоюпевніможливостілюдини корустуватисясоціальними благами у сферіматеріальноговиробництва,трудовоїдіяльності,освіти,здоров'я, від лагодження, котріпередбачені увідповіднихстаттях Основного Закону.Соціальні права йсвободиє одним із най болеечисленнихвидів прав, котріпроголошені ізакріпленіКонституцією.Цей вид прав бувпріоритетним й впопереднійКонституції України, але йтеперці правазначнорозширені інаповненіновимзмістом.

>Відповідно дочинноїКонституції, системусоціаль них правскладають:

1) декларація провідпочинок (У розділі ст. 45).

2) декларація просоціальний захист (У розділі ст. 46)

3) декларація прожитло (У розділі ст. 47);

4) декларація проохоронуздоров'я (У розділі ст. 49);

5) декларація про безпечудовкілля (У розділі ст. 50) (>соціально-екольгічне право)

Право навідпочинок (ст. 45)маєкожен,хто працює.Вонозабезпечуєтьсянаданнямднівщотижневоговідпочинку, атакожоплачуваноїщорічноївідпустки,встановленнямскороченогоробочого днящодо окремихпрофесій йвиробництв,скороченоїтривалості роботи унічний годину.

>Максимальнатривалістьробочого години,мінімальнатривалістьвідпочинку таоплачуваноїщорічноївідпуст кі,вихідні йсвятковідні, атакожіншіумовиздійснення цого прававизначаються законом.

Право насоціальний захист (ст. 46).Конституціяпроголошує йзакріплюєце правогромадян тавизначаєконкретнівидисоціального забезпечення. В частности,закріплюється декларація про забезпечення устарості чи уразівтратигодувальника, уразіповної чичастковоївтратипрацездатності (>перехід наінвалідність), притимчасовійвтратіпрацездатності, а й увипадкубезробіття, щосталося ізнезалежних від громадянина причин.Основнівидипенсійпередбачає Закон України "Пропенсійне забезпечення" від 5 листопаду 1991 р.:пенсії завіком, поінвалідності, у зв'язку ізвтратоюгодувальника, завислугуліт, атакожсоціальніпенсії, щопризначаються йвиплачуютьсянепрацездатнимгромадянам при відсутності вони права натрудовупенсію.

>Реалізація тафінансуваннядіючоїсистемисоціального забезпечення населення Україниспирається пере важливо надержавне забезпечення йуправління.

Право нажитло (ст. 47). ЗачиннимОсновним За конемкоженмає декларація прожитло.Можнапобудуватибудинок йдопоміжні для цого приміщення,придбати їхнього увласність наосновіцивільно-правовихугод чивзяти воренду.Громадяни Українимають декларація проодержання увстановленому порядкужитловогоприміщення (>квартири) убудинках державногожитлового фонду, убудинках комунальногожитлового фонду, фондужитлово-будівельнихкооперативів. Дляосіб, котріпотребуютьсоціальногозахисту, навідміну відпопередньогопорядку,передбачаєтьсяможливістьнаданняжитла Державою чи органами місцевого самоврядуваннябезкоштовно чи задоступну їм платувідповідно до закону.Житловібудинки,побудованігромадянами України чипридбані лицарями уосновіцивільно-правовихугод,є їхнівласністю. Правовласності таінші права нажитлонадійногарантуються. В частности, вКонституціїзазначається, щоніхто неможе бутипримусовопозбавленийжитлаінакше як напідставі закону зарішенням суду (ст. 47).

Право наохоронуздоров'я,медичнудопомогу тамедич нестрахування (ст. 49)маєкожниймешканець України УКонституціїзазначено, що державастворюєумови дляефективного й доступного для всіхгромадянмедичногообслуговування. Удержавних такомунальних заставахохорониздоров'ямедичнадопомоганадаєтьсябезкоштовно:існуючамережа такихзакладів неможе бутискорочена. Державасприяєрозвитковілікувальнихзакладів всіх формвласності.

Державадбає пророзвитокфізичної культури і спорту,забезпечуєсанітарно-епідеміологічнеблагополуччя.

>Охороназдоров'язабезпечуєтьсядержавнимфінансуваннямвідповіднихсоціально-економічних,медико-санітарних йоздоровчо-профілактичнихпрограм.

>Самостійноюгрупоюконституційних прав та свободлюдини й громадянина всистемі прав та свобод, передбаченихКонституцією України, >соціально-культурні права ісвободи. Унайбільшзагальномурозумінніці права засвоєюсуттюєміроюдуховності, якоїгарантуєособі держава зврахуванням умів життя ідіяльностігромадян,суспільства й держави.

За своїмзмістомкультурні права йсвободи —цесуб'єктивні правалюдини вкультурній (>духовній,ідеологічній) сфері,це —певніможливості доступу додуховнихздобутків свого народу йвсьоголюдства, їхні засвоєння,використання іучасті уподальшому їхньогорозвитку. ЗачинноюКонституцією України докультурних прав й свобод належати:

1)освіта (>Статті 43, 51, 53);

2)технічна,художня танауковатворчість (У розділі ст. 54);

3) декларація прорезультатисвоєїінтелектуальної,творчоїдіяльності (У розділі ст. 54);

4) декларація провикористанняздобутків культури тамистецтва (>Статті 11, 54);

Право наосвіту (ст. 53) >громадян Україниєсвоєрід ним ядромданоїгрупи прав. Усучаснихумовахосвітаєоднією ізнайважливіших уміввсебічногорозвиткуосо бі йпередумовоюздійсненнябагатьохконституційних прав.

>Зміст права наосвіту внайзагальнішомувигляді становить собоюгарантовануможливістьгромадяниновіодержатисереднюзагальну,середнюпрофесійну та віїдуосвіту вдержавних йкомунальнихучбових заставах.

Так, декларація проосвітуохоплює практично усіосновнівидиосвіти. В частности, вКонституціїзазначається, що державазабезпечуєдоступність йбезкоштовність дошкільної,повноїзагальноїсередньої,позашкільної, професійно-технічної,вищої йпіслядипломноїосвітирізних формнавчання.Гарантіями права наосвітує,зокрема,обов'язковістьзагальноїсередньоїосвіти:надання державнихстипендій тапільгучням й студентам; правогромадянбезкоштовноздобувативищуосвіту в державних такомунальнихнавчальних заставах на кінкурснійоснові.

>Громадянам, котрі належати донаціональнихменшин,відповідно до законугарантується декларація пронавчаннярідною мовою,зокрема увідповідних школах чикласах, чи навивченнярідноїмови удержавних й комунальнихнавчальних заставах чи черезнаціональнікультурні товариства (ст. 53).

>Учні тастудентимають декларація про забезпеченнястипендіями,гуртожитками у порядку, щовстановлюєтьсяКабінетом міністрів України.

>Післядипломнаосвіта (>одержанняновоїкваліфікації,новоїспеціальності тапрофесії наосновіранішездобутої у заставахосвіти)здійснюєтьсязакладамипіслядипломноїосвіти (>академії,інститути,центрипідвищеннякваліфікації таін.) надоговірних засідках ізпідприємст вами йорганізаціями зврахуванням державногоконтракту (>замовлення).

Свободалітературної,художньоїнаукової йтехнічної творчости (від. 54)маєзагальний характер,тобтоцієюсвободоюволодіютьусігромадяни, а чи не лише особинитворчихпрофесій. Хочатворчіпочинаннявластиві усім видам роботи, але йнайширше смердотівтілюються у сферіінтелектуальної,духовноїдіяльності, тому у ст. 47Конституції України говоритися,зокрема, що свободатворчостігарантуєтьсязахистомінтелектуальноївласностігромадян,їхніхавторських прав,моральних йматеріальнихінтересів, щовиникають у зв'язку ізрізними відамиінтелектуальноїдіяльності: декларація прорезультатиінтелектуальної,творчоїдіяльностігарантується,зокре мало,забороноювикористовувати чипоширювати беззгодиавторіврезультати їхньогоінтелектуальної,творчоїдіяльності, завинятками,встановленими законом.Крім того, державасприяєрозвиткові науки,встановленнюнауковихзв'язків Українизісвітовимспівтовариством.Культурнаспадщинаохороняється законом. Держава забезпечуєзбереженняісторичнихпам'яток таіншихоб'єктів, щостановлятькультурнуцінність,вживає заходів для Повернення в Українукультурнихцінностей народу, котріопинилися заїї межами (ст. 54).

 

Право нарезультатисвоєїінтелектуальної,творчоїдіяльності (ст. 54)реалізується задопомогою низькі законодавчихактів,якимизабезпечується декларація провибір йзайняттяінтелектуальною,творчоюдіяльністю, атакожзабезпечуються праваінтелектуальноївласності, авторські права йзв'язані із нимимайнові права таморальніінтереси.Об'єктами праваінтелектуальноївласностіє твори науки,літератури імистецтва,винаходи,моделі.промисловізразки,раціоналізаторськіпропозиції, знаки длятоварів йпослуг,результатинауково-досліднихробіт таіншіздобуткиінтелектуальної роботи.Ці правагарантуються тім, що беззгоди автора (>власника)ніхто неможевикористовувати їхні,крімвинятків,визначених за конем.

Зметоюзахистусвоїх прав особа, Якамаєавторське право, чибудь-якуправомочність натвір, для посвідчення авторства наобнародуваний чинеобнародува-нийпротягомтермінуохорониавторського праватвір,може йогозареєструвати вофіційнихдержавнихреєстрах. Прореєстрацію прав авторавидаєтьсясвідоцтво.

 

7.Основніобов>язкигромадян України.

Упершучергу,требапідкреслити, що як форма таспосіборганізаціїсуспільства, державанесе відповідальність передсвоїмигромадянами, атакожзобов'язаназахищати їхнього,охороняти життя тощо (>СтаттіКонституції 3, 27, 29, 59).

          З іншого боці,громадяни Українитежмаютьобов'язківідносно держави та один одного. Доосновних такихобов’язків належати:

1) захист держави тавійськова служба (35,65);

2)підтримкагромадського порядку тазагального світу (У розділі ст. 35, 18, 37);

3)повага національноїгідностііншихосіб,укріпленнядружбиміжнаціями та народами України (У розділі ст. 35,37,10);

4)піклуваннябатьків продітей (У розділі ст. 51);

5)піклуваннядітей пробатьків (У розділі ст. 51)

6) неспричинятишкодиприроді,історико-культурнимпам'яткам, тавідшкодовуватизавданізбитки. (У розділі ст. 66);

7)сплачуватиподатки йіншізбори(Ст. 67);

8)дотриманнявимогКонституції, законів України (У розділі ст. 68);

>9)шануватиїїдержавнісимволи(ст.65).)

>Обов'язокгромадян Українищодозахисту Вітчизни >проголошуєтьсяКонституцією України (ст. 65).

>Захистсвоєї Вітчизниє не лишеправовою, а передусімморальноювимогою до шкірного громадянина,моральним тазагальнимобов'язком.Неухильневиконання цогообов'язкупередбачає захист країни,її населення,матеріальних тадуховнихцінностей,територіальноїцілісності йсуверенітету країни.ЗахистВітчизнивиражається у забезпеченню оборони і безпеки держави.

Оборону країнидосягається задопомогоюполітич них,економічних, військових,соціальних,правових таіншихзаходів. Для оборони країни ззастосуванням засобівзбройноїборотьбиутворюютьсяЗбройніСили тавстановлюєтьсявійськовийобов'язокгромадян.Вінєконкретнимвиявленнямзагального військовогообов'язкузахищати Вітчизни, але йадресованийконкретним, візначеним закономкатегоріямгромадян.Основною фор моювиконання військовогообов'язкуєпроходженнявійськовоїслужби.Громадянивідбуваютьвійськову службувідповідно в Україну від 25березня 1992 р. "Прозагальнийвійськовийобов'язок йвійськову службу". Навійськову службупризиваютьсягромадяничоловічоїстаті увизначеному закономвіці, котрі помиляюся назвільнення чивідстрочку від закличу. Передбачаєтьсяможливістьвступу чоловіків тажінок навійськову службу за контрактом. Заухилення від закличу навійськову службувстановленакримінальнавідповідальність.

>Згідно з Законом України від 12грудня 1997 р. "Проальтернативну (>невійськову) службу",формоюреалізації військовогообов'язкуєпроходженняальтернативної (>невійськової)служби, котраєдержавноюслужбою позаЗбройними Силами України чиіншимивійськами, щозапроваджуєтьсязамістьпроходженнявійськовоїслужби.

Право наальтернативну (>невійськову) службу як видвиконаннязагального військовогообов'язкумаютьгромадяни України, котрі належати додіючих, згідно з задонодавствомрелігійнихорганізацій,віровчення які недопускаєкористуваннязброєю та службу вармії.

>Обов'язок незаподіюватишкодиприроді,культурнійспадщині,відшкодовуватизавданізбитки  >покладаєтьсяКонституцією насвоїхгромадянСтаттею 66,виходячи ізнеобхідності духовноговідродженняУкраїни,надійногозбереження тарозумноговикористанняїїдуховнихцінностей йприроднихресурсів.

>Цейконституційнийобов'язокконкретизований унизцізаконодавчихактів. Так, Закон України від 25червня 1991 р. "Проохоронунавколишнього природногосередовища"зобов'язуєгромадянраціонально вікористовуватиприродніресурси,здійснювати заходьщодозапобіганняпсуванню,забрудненню,виснаженнюприроднихресурсів, негативномувпливові на станнавколишнього природногосередовища.Якщооб'єктамприродизаподіяна школа, торозмірїївизначається засучасними таксамивідноснооб'єктівтваринного світу,лісів; заспеціальними методикамивизначеннязбитків,заподіянихрибномугосподарству,водним ресурсів, атакожвнаслідокзабруднення атмосферногоповітря. Уіншихвипадкахрозмірзбитківвизначається зафактич нимивитратами,необхідними длявідновленняпорушеного стануприроднихресурсів.

>Вимогищодоохоронипам'ятокісторії та культури, котрі належатигромадянам тарозташовані на землях, наданихгромадянам укористування, атакож приздійсненнібудівельнихробіт,веденнірозкопок йрозвідок пам'ятокархеології тащодоіншихвипадківкористуванняданого родупам'яткамивизначаються Законом України від 13 июля 1978 р. "Проохорону йвикористання пам'ятокісторії та культури".Цей законвстановлює, що особини, котрізавдалишкодипам'яткамісторії та культури чиїїохороннійзоні,зобов'язанівідновити у попередньомустаніпам'ятку чивказану зону, а принеможливості цого —відшкодуватизаподіянізбитки.

>Чиннезаконодавствовстановлює правило, заяким уразівідмовидобровільновідшкодуватизбитки,заподіяніпорушеннями порядкувикористання йохорони природ нихресурсів,пам'ятокісторії та культури,відповідніспоривирішуються в судновому порядку.

>Обов'язоксплачуватиподатки йзбори в порядку ірозмірах,встановлених законом

Одним зконституційних обовязківгромадянУкраї нієобов'язок шкірногосплачуватиподатки ізбори в порядку йрозмірах,встановлених законом, атакож щорічноподавати доподатковихінспекцій замісцем проживаннядекларації просвіймайновий стан тадоходи заминулийрік у порядку,встановленому законом (ст. 67Конституції).

Задопомогоюподатків державазабезпечуєобороноздатність та безпечугромадян,розвиваєекономіку,освіту, науку,охоронуздоров'я вінтересахвсьогосуспільства.

>Принципипобудовисистемиоподаткування вУкраїні,видиподатків,зборів таіншихобов'язковихплатежів,напрями їхнізарахування йвикористання,перелікплатниківподатків таоб'єктівоподаткування, атакож відповідальність запорушенняподатковогозаконодавства,визначаються Законом України "Про системуоподаткування" (вредакції від 2 лютого 1994 р.).

>Прибутковийподаток населеннясплачує напідставіДекретуКабінету міністрів України від 26грудня 1992 "Проприбутковийподаток ізгромадян".Платникаііподаткуєгромадяни України,іноземнігромадяни й ос бі безгромадянства.

>Видимісцевихподатків йзборів, щосплачуютьігромадянами, їхнірозміри та порядокобчислення й на прямивикористаннявизначаються ДекретомКабінете міністрів України від 20травня 1993 р. "Промісцеві податки йзбори".

Контроль задотриманнямподатковогозаконодавства йправильністюобчислення,повнотою йвчасністюсплатиподатків,зборів таіншихплатежів йвнесків додержавнихцільовихфондів,встановленихзаконодавством України,здійснюєтьсядержавнимиподатковимиадміністраціями.

Напідставідекларацій,документальнихперевірок замісцемотриманихдоходівподатковіоргани вразівстановленняпорушеньподатковогозаконодавствавимагають їхньогоусунення, але вгромадян,винних унеподанні чиневчасномуподаннідекларації продоходи чивключенні додеклараційспотворенихданих та віншихвипадкахпорушенняподатковогозаконодавстванакладаютьадміністративністягнення.

>Обов'язокнеухильнододержуватисяКонституції України та законів України, непосягати на права ісвободи, честь йгідністьінших

Схожі реферати:

Навігація