Реферати українською » Государство и право » Публічні договори і договори приєднання


Реферат Публічні договори і договори приєднання

стандартних форм, яких приєднується покупець (ст. 398), договір роздрібної купівлі-продажу вважається укладеної належної формі з видачі продавцем покупцю касового чи товарного чека чи іншого документа, що підтверджує оплату товарів Закон Республіки Білорусь у від 10.11.2008 №>441-З «Про кредитні історії» (ст. 13) Договір надання інформаційних послуг полягає між Національного банку і користувачем кредитної історії чи суб'єктом кредитної історії держави та є договором приєднання, умови якого визначаються Національного банку указ президента Республіки Білорусь у від 02.06.2006 №372 «Про заходи для розвиткуагроекотуризма Республіка Білорусь» (п. 6) Договори для подання послуг у сферіагроекотуризма між суб'єктамиагроекотуризма іагроекотуристами полягають шляхом прийняттяагроекотуристом умов, передбачених суб'єктомагроекотуризма у договорі (договори приєднання)

Додатково Закон Республіки Білорусь у від 10.12.1992 №>2034-XII «Про протидію монополістичної роботи і розвитку конкуренції» згадує «стандартні умови угод» – будь-які заздалегідь сформульовані умови, призначені для багаторазового використання, які одна договірна сторона (сторона, пропонує умови) встановлює іншої договірної боку під час укладання договори та які у деталях не погоджувалися сторонами договору незалежно від цього, викладено ці умови у зовні відособлену складової частини договору в основному тексті договору, і навіть від своїх числа, способу оформлення самого договору (у дуже простій письмовій чи нотаріальної формі) і лобіювання відповідних умов його. Відповідно до ст. 7 названого Закону використання стандартних умов угод може бути заборонено в цілому або частково відповідно до законодавством.

Повертаючись до питання співвідношенні між публічними договорами і договорами приєднання, відзначимо ось що. Якщо одним зі сторін публічного договору завжди є комерційна організація, то тут для договорів приєднання обмеженнясубъектного складу не передбачено. Але це легко можна пояснити: адже мета законодавчого регулювання договорів приєднання – у певному «боротьбі» із нею8. Тож у вона найчастіше договір приєднання буде одночасно бути і публічним договором, хоча висновок цей носить, скоріш, фактичний, ніж логічний, а тим паче юридичний характер9. Виходить, що одне сторона позбавлена вибору від укладання договору або ні, зате інша неспроможне обговорювати умовизаключаемого в такий спосіб договору.

Передумовою розробки однієї зі сторін своїх стандартних бланків (проформ, формулярів тощо.) договорів є його «ринкова сила» (домінують над ринком), типові й у публічних договорів. Зауважимо, що правове поняття «ринкової сили», хоч не є правовим, характерно як для договору приєднання, але й від інших договорів. Адже завжди проект договору готується однієї зі сторін, причому найчастіше це продавець за договором купівлі-продажу,кредитодатель по кредитному договору, орендодавець за договором оренди, заставоутримувач за договором застави тощо. З іншого боку, така сторона зазвичай має професійним статусом у тому чи іншого сфері. (Наприклад, важко, що умови договору поточного рахунки розроблятиме клієнт, а чи не банк. Не меншим нонсенсом буде здійснення банком розрахунково-касового обслуговування клієнтів в різних умовах.)

З використанням договорів приєднання техніка договірної роботи виключає складання протоколів суперечностей, і інших способів обговорення умов договору. У той самий час відзначимо, що це термін має на увазі недоговор-документ, адоговор-сделку. Тому договір приєднання може полягати і складання окремого документа. Він то, можливо укладено шляхом акцепту публічної оферти (ст. 464 ДК), продажу товарів за зразками (ст. 467) по каталогам чи через інтернет-магазини, шляхом продажу товарів з допомогою автоматів (ст. 468).

Практично важливе запитання: які договори вважати договорами приєднання, як наслідок, які з договорів, розроблених однієї зі сторін, не підлягають обговоренню інший? Однозначно сюди можна віднести банківські, і навіть інші договори, названі договорами приєднання у законодавстві. Ставляться до договорів приєднання й тідоговори-документи, які містять посилання спеціально розроблені приблизні умови, правил і інші локальні або нормативні акти. Набагато складніше питання з іншими договорами,заключаемими на стандартних умовах однієї зі сторін. Іноді, аби внеможливити можливість обговорення окремих галузей, в договорах робиться посилання те, що такий договір є договором приєднання. Проте, на погляд, універсальний підхід до таких договорами неможливий.

Ще одна практичний питання, яка має одностайної рішення: чи можна за згодою сторін вносити зміни у стандартний договору приєднання? З одного боку, враховуючи «змушений» характер визнання законодавцем договорів приєднання, відповідь може бути позитивним. Але з іншого боку, є низка обмежень. Так, відповідно до ст. 122 БК банки немає права надавати пільгові умови інсайдерам і працівникам банку. У цьому під наданням пільгових умов розуміються: а) укладання договору з такими особами чи інтересах такої угоди, яку з її суті, цілям, особливостям і ризику банк не укладає з рештою клієнтів; б) укладання договору з такими особами чи інтересах угоди за умов, у яких банк не укладає подібні операції з рештою клієнтів банку; в) стягування з цих осіб винагороди і (чи) і щодо оплати здійснення банківської операції в меншому розмірі, ніж винагороду і (чи) плату здійснення цього банківської операції, стягнуті зі інших клієнтів банку. Операції з наданням пільгових умов, ув'язнені з інсайдерами та працівниками банку, є незначними. З іншого боку, для публічних договорів діють обмеження, встановлені год. 1–2 ст. 396 ДК. Отже, до внесення змін - у стандартні умови договорів приєднання у кожному даному випадку необхідно підходити з урахуванням інтересів усіх конкретних обставин.

Для деяких видів публічних договорів і договорів приєднання діють спеціальні правила їх укладання. Йдеться, передусім, про Декреті Президента Республіки Білорусь у від 06.06.2001 №15 «Про деякі заходи підвищення відповідальності посадових осіб юридичних, індивідуальних підприємців, здійснюють діяльність із використанням, залученням коштів громадян». Відповідно до нього юридичних осіб, індивідуальні підприємці, здійснюють придбання, будівництво, реконструкцію житлових приміщень громадянам, банківську, страхову діяльність, професійну діяльність із цінних паперів, зобов'язані укладати з громадянами договори в письмовій формі й визначати у тих договорах, крім умов, позначених законодавством Республіки Білорусь у, такі суттєві умови:

· величину і порядок внесення коштів громадянами;

· термін виконання зобов'язання;

· підстави розірвання договору раніше за встановлений термін;

· порядок повернення громадянам коштів у разі невиконання зобов'язання чи розірвання договору раніше за встановлений термін;

· відповідальність за невиконання зобов'язання.

Слід пам'ятати про відповідальність, встановленої порушення під час укладання у виконанні деяких публічних договорів і договорів приєднання. Йдеться, зокрема, про ст. 11.23 КоАП «Порушення встановленого порядку ув'язнення й виконання договорів банківського вкладу (депозиту), страхування, договорів, укладених професійними учасниками ринку цінних паперів, які передбачають залучення коштів громадян».

Типові і приблизні договори

Норми ДК про типових договорах можна побачити (п. 4 ст. 396) до статті про публічних договорах. Звідси можна дійти невтішного висновку, що типовий договір – це такий різновид публічного договору, умови якого є заздалегідь певними для обох сторін. У цьому вся на відміну від договору приєднання, де декларація про обговорення відсутня тільки в однієї з контрагентів. Типові договори ближчі один до законодавству як джерела права, ніж до власне договору. Як справедливо зазначає англійський фахівець Д. Ллойд, типові договори «значною мірою оголили порожнечу застарілої концепції свободи договору, яка неодноразово й найбільш явно обмежувалася в багатьох окремих видів договорів (наприклад, продаж на виплату споживачам)»10.

Білоруському законодавству відомі такі типові договори:

· Типова форма договору земельних ділянок, затверджена постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 20.03.2008 №427;

· Типовий договір найму спеціального житлового приміщення державного житлового фонду, й Типовий договір найму житлового приміщення приватного житлового фонду юридичних, затверджені постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 24.09.2008 №1408;

· Типовий договору про спільному домоволодінні і Типовий установчого договору з приводу створення товариства власників, затверджені постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 08.04.1998 №569;

· Типові договори про надання охоронних (платних послуг) Департаментом охорони Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь у, затверджені постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 11.02.2005 №154;

· Типовий договору про переселення безробітного і членів його сім'ї на місце проживання, затверджений постановою Міністерства праці Республіки Білорусь у від 27.06.1996 №51;

· Типовий договір довірчого управління що належить окремим державним посадових осіб частками участі (акціями, правами) в статутний фонд комерційних організацій, затверджений постановою Мін'юсту Республіки Білорусь у від 10.09.2008 №50;

· Типовий договір найму житлового приміщення в гуртожитку, затверджений постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 15.09.1999 №1437;

· Типовий договір для подання послуг у сферіагроекотуризма, затверджений постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 29.06.2006 №818;

· Типові форми договорів купівлі-продажу, міни, дарування механічного транспортний засіб, причепа щодо нього (крім колісного трактори та причепа щодо нього), затверджені постановою Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь у, Міністерства оборони Республіки Білорусь у від 01.11.2007 №284/74;

· Типові форми договорів купівлі-продажу, міни, дарування колісного трактори, причепа щодо нього, самохідної машини, затверджені постановою Міністерства сільського господарства Республіки Білорусь у, Мін'юсту Республіки Білорусь у від 25.06.2008 №63/33;

· Типовий договір на відпустку води та прийом стічних вод мовби, затверджений Міністерством житлово-комунального господарства Республіки Білорусь у від 26.12.1995 №128;

· Типовий договір (угоду) про супроводі організованою групи дітей, котрі виїжджають оздоровлення до інших держав, затверджене постановою Управління справами Президента Республіки Білорусь у від 06.05.2004 №4;

· Типові форми оренди об'єктів нерухомості у Збройних силах Республіки Білорусь у і транспортних військах Республіки Білорусь у, затверджені постановою Міністерства оборони Республіки Білорусь у від 02.02.2007 №9;

· Типовий договору про передачу прав використання результатів науково-дослідних (дослідно-конструкторських) робіт, затверджений наказом Державного комітету з науки і технологіям від 29.09.2006 №245;

· Типові форми договору заставі, затверджені постановою Державного митного комітету Республіки Білорусь у від 29.07.1998 №>277-ОД;

· Типовий договір найму житлового приміщення і користування майном у спеціальній службовому житловому фонді, затверджений постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 07.03.2003 №318;

· Типові договори найму житлового приміщеннягодарственного житлового фонду, найму житлового приміщення соціального користування державного житлового фонду, і навіть найму службового житлового приміщення державного житлового фонду, затверджені постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 17.03.2006 №371;

· Типовий договір створення (передачу) науково-технічної продукції, затверджений постановою освіти Республіки Білорусь у, Міністерства економіки Республіки Білорусь у, Міністерства фінансів Республіки Білорусь у від 30.09.1996 №421/56/107;

· Типовий договір між селянським (фермерським) господарством про розвиток сільськогосподарського виробництва, затверджений постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь у від 30.04.1998 №689;

· Типовий договір про поставки споживчих товарів на внутрішній ринокпредприям всіх форм власності, затверджений наказом Міністерства торгівлі Республіки Білорусь у, Міністерства промисловості Республіки Білорусь у, Міністерства економіки Республіки Білорусь у від 11.05.1998 №67/31/39;

· Типові угоди про надання послуг ефірного радіомовлення підприємствами зв'язку, затверджені Міністерством зв'язку й інформатизації Республіки Білорусь у від 23.10.1998;

· Типовий договір про використання документів Національного архівного фонду Республіки Білорусь у юридичними і фізичними особами інших держав та посадовцями без громадянства, затверджений постановою Державного комітету з питань архівам і діловодству Республіки Білорусь у від 29.12.1998 №31;

· Типовий договору про наданні роумінгу у мережіRDSрадиопейджинга, затверджений постановою Міністерства зв'язку Республіки Білорусь у від 25.07.1999 №136;

· Типовий договір створення (передачу) науково-технічної продукції і на фінансуванні інноваційного проекту на поворотній основі, затверджений постановою Державного комітету з науки і технологіям, Міністерства фінансів Республіки Білорусь у, Міністерства економіки Республіки Білорусь у від 30.07.1999 №>201а/207/76 та інших.

Як кажуть, в повному обсязі їх укладаються у диспозицію п. 4 ст. 396, оскільки випливають із законодавчих актів, і все видано Урядом Республіки Білорусь у. Звідси важливий висновок: в усіх типові договори, розроблені і затверджені відповідними державними органами, суворо обов'язкові для сторін (відступ від нього тягне нікчемність договору з п. 5 ст. 396 ДК). Отже, всі перелічені вище типові договори можна розділити на дві групи: інші ж, які відповідають потребам п. 4 ст. 396, і отже, боку мають їх суворо дотримуватися; б) ті, які відповідають потребам п. 4 ст. 396, і тому боку можуть від нього відступати із посиланням п. 2 ст. 392, в якій мовиться, що «умови договору визначаються на розсуд сторін у порядку і межах, передбачених законодавством».

Трохи інакшу юридичну природу мають приблизні договори. Відповідно до ст. 397 ДК у договорі може бути передбачене, що його окремі умови визначаються зразковими умовами, розробленими для договорів відповідного виду та опублікованими друку. Такі умови може бути викладені у формі зразкового договору чи іншого документа, що містить цих умов.

З цього формулювання можна зробити такі висновки щодо відмінність зразкових договорів від типових:

1) на противагу типовим, приблизні договори не обов'язкові для сторін;

2) мета зразкових договорів – спростити договірно-правову роботу, а чи не зв'язати боку обов'язковимиквазинормативними умовами;

3) приблизні умови які можна розробляти як Урядом Республіки Білорусь у чи інші державними органами, а й юридичних осіб, однак у цьому разі неодмінно мають бути опубліковані у пресі.

Отже, у зразкових договорів відсутні ознаки нормативного акта як джерела права. Причому належить це лише до обом різновидам зразкових договорів (як тих, що розробляються юридичних осіб, і тих, що затверджуються різними державними органами). Попри це, у Білорусі діє велика кількість зразкових договорів, затверджених різними

Схожі реферати:

Навігація