Реферати українською » Информатика » Побудова місцевих мереж зв'язку


Реферат Побудова місцевих мереж зв'язку

Страница 1 из 2 | Следующая страница

                                     ЗАПРОВАДЖЕННЯ

    Кошти електричного зв'язку забезпечують тісний контакт отрас-

економіки, і навіть спілкування людей галузі культури та побуту. У цьому рас

стояння не впливають на активність взаємодії. Особливе місце у комплексі

коштів електричного зв'язку займає телефонний зв'язок як найбільш оператив-

ный і масовий вид зв'язку. У нашій країні телефонний зв'язок объедине

на у єдиний комплекс – Загальнодержавну автоматично коммутируе-

мую телефонну мережу (ОАКТС), що є складовою Єдиної

автоматизованої мережі зв'язку країни (ЕАСС).

    Основою ЕАСС служить первинна мережу, що є совокуп-

ность мережевих вузлів, мережевих станцій та ліній передачі, утворює мережу ти

повых каналів передачі й типових групових трактів в ЕАСС. На базі перекл-

вичной мережі ЕАСС оганизуются вторинні мережі зв'язку. Вони уявляють зі-

бій сукупність комутаційних станцій, вузлів комутації, оконечных

абонентських апаратів і каналів вторинної мережі, організованих з урахуванням ка

налов передачі первинної мережі ЕАСС.

    Вторичная мережу характеризується виглядом переданих повідомлень, спосо-

бом встановлення сполуки, типом каналів, швидкістю встановлення соеди

нения і надёжностью. Однією з вторинних мереж ЕАСС є ОАКТС. Вона варта передачі телефонних розмов а при заміні тілі-

фонных апаратів спеціальними оконечными пристроями – передачі

дискретної інформації, і навіть факсимільних повідомлень.

    Загальнодержавна автоматично коммутируемая телефонна мережа сос-

тоит з місцевих мереж (ДМС і СТС), зонових мереж ЗТС, і міжміського ті

лефонной мережі.

    Зоновая мережу складається з місцевих телефонних мереж, розташованих на тер

ритории зони і внутризоновой телефонної мережі. Остання представляє зі-

бій сукупність розташованих біля зони автоматичних між-

дугородных телефонних станцій (АМТС), зонових телефонних вузлів, а так-

ж з'єднувальних і заказно-соединительных ліній, що пов'язують їх між-

ду собою - і місцевими мережами. У соотвествии з прийнятою для ОАКТС систе-

мій нумерації кожна зоновая мережу має присвоєний їй трёхзначный код АВС. Зоновый номер лінії абонента складається з семи знаків: двозначної до

так стотисячної групи ab і пятизначного номери як у лінії абонента в стоты-

сячной групі abxxxxx. Междугородный номер лінії абонента складається з де

сяти знаків: трёхзначного коду зони і семизначного зонового номери

ABCabxxxxx.

          1. СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ'ЯЗКУ НА СТС

    Під зв'язком у сільській місцевості розуміється система електрозв'язку орга-

низуемая не більше сільського адміністративного району. Вона подразделя-

ется на: зв'язок загального користування, внутрипроизводственную зв'язок сельско-

господарських підприємств, учрежденческо-производственную зв'язок міні-

стерств та, промислових і щодо будівельних підприємств.

    Відповідно до цим у кожному сільському адміністративному районі стро-

ятся:

    мережу телефонному зв'язку загального користування (СТС), призначена реалізації телефонному зв'язку між будь-якими абонентами цієї мережі в пре

справах сільського адміністративного району, і навіть для виходу абонентів на

зонову і міжміський телефонні мережі;

    мережі внутрипроизводственной телефонному зв'язку (ВПТС), призначені

реалізації телефонному зв'язку не більше окремих сельскохозяйст-

венних підприємств і частини абонентів ВПТС на телефонну мережу про

щего користування;

    мережі диспечерской телефонному зв'язку (ДТС), призначені для осуще-

ствления оперативно-командной телефонному зв'язку не більше окремих сільськогосподарських підприємств;

    мережі учрежденческо-производственной телефонному зв'язку (УПТС), предна

значенные реалізації адміністративно-господарській і производ-

ственно-технологической телефонному зв'язку абонентів промислових і вартість будівельних підприємств й у виходу частини абонентів УПТС на мережу про-

щего користування.

    Задля більшої телефонної зв'язком установ і маю-

щих УПТС, використовується вільна ёмкость існуючих сільських стан-

ций або виробляється їх розширення. Якщо сільському населённом пункті

є УПТС але немає сільського телефонного станції, то абоненти включають-

ся в УПТС. Будівництво УПТС можлива тільки значних предпри-

ятий і окремих відомств: залізниць, пароплавств, газо- і нефтепрово

дов.

    До складу СТС не входять розташовані біля сільського адміні-

стративного району телефонні мережі виділених міст обласного (краї-

вого) підпорядкування. Сільські телефонні мережі випливає низка особливостей багато в чому определяющихпринцип побудови цих мереж. Зазвичай, СТС

охоплюють значну територію з не меншою , ніж у містах телефон-

іншої щільністю і через нерівномірний розподіл абонентів територією.

Це спричиняє необхідності використання сільських мережах телефонних

станцій малої ёмкости і до спорудження міжстанційних ліній великий

довжини при малому числі ліній в пучках. Абонентские лінії на СТС мають

значно більшу довжина, ніж ГТС. Ці особливості обуслав-

ливают вищі, ніж ГТС, капітальні витрати й эксплуатацион-

ные витрати на лінійним спорудам однією номер станційної ёмкос-

ти.

    На підвищення використання з'єднувальних ліній необхідно:

    будувати сільські телефонні мережі радиальным і радиально-узловым шпп-

собами із єдиною метою укрупнення пучків міжстанційних з'єднувальних ліній;

    використовувати лінії двостороннього дії і малоканальные системи пе-

редачи;

    збільшити норми допустимих втрат повідомлення проти нормами

втрат на ГТС;

    використовувати одні й самі лінії задля встановлення як місцевих і між-

дугородных сполук.

    Перераховані вище особливості сільського телефонного зв'язку визначили

принципи побудови СТС. Через великий території, охватываемой однієї

сільського телефонного мережею, безпосереднє включення всіх абонентських ліній до однієї чи кілька станцій розміщених у райцентрі экономиче

ски невиправдане. Тому на згадуваній СТС застосовують районування і узлообразо-

вание з різноманітною ступенем децентралізації станційного обрудования.

    На СТС розрізняють станції наступних видів: центральні (ЦС), вузлові

(УС), і оконечные (ОС). Центральна станція, розташована у райцентрі,

є основним комутаційним вузлом СТС і водночас виконує

функції телефонної станції райцентру. У вузлові станції, які працюють у будь-якому населённом пункті сільського району, включаються з'єднувальні

лінії від оконечных станцій, отнесённых одного вузловому району. Оконеч

ные станції перебувають у будь-якому з населених пунктів сільського району.

    Соединительные лінії від ОС залежно від способу побудови мережі

входять у ЦС чи УС. При радіальному способі побудови мережі все ОС

включаються у ЦС. У цьому забезпечується мінімальне

згасання телефонного тракту між абонентами різних станцій, спрощує-

ся станційне устаткування і пришвидшується процес встановлення сполуки.

При радиально-узловом принципі побудови СТС оконечные станції під-

ключаются до найближчих УС. Такий спосіб дозволяє укрупнити пучки соеди-

нительных ліній з цельюлучшего їх використання коштів і застосовується при усло-

вии техніко-економічній доцільності узлообразования. На реальних

мережах розглянуті способи зазвичай комбінуються залежно від кін-

кретных умов: розміщення станцій біля району, його площі, ёмкости станцій.

    У цьому курсової роботі заданий радиально-узловой спосіб побудови се-

ти. Схема організації зв'язку приведено малюнку 1.

   

 2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ НУМЕРАЦИИ НА МЕРЕЖІ

    На сільських телефонних мережах можуть застосовується відкрита й закрита сис-

теми нумерації.

    При відкритої системі нумерації з індексом виходу внутристанционный

номер залежить від ёмкости АТС і може містити від двох до п'яти знаків. Для виходу мережу району виходу мережу району абонент спочатку набирає

індекс виходу, та був – пятизначный номер лінії викликаний абонента.

Індекс виходу не входить у значность номери, а набирається понад абонентско

го номери. При зв'язку від абонентів ЦС і за зовнішньої зв'язку від абонентів АТСК-100/2000 незалежно від призначення станції індекс виходу не набира-

ется. Практично на мережах обладнаних станціями АТСК-100/2000 і АТС

К-50/200, індекс виходу повинні набирати лише абоненти станцій К-50/200

у яких використані трёхзначные абонентські регістри. Индексом ви-

ходу на мережу району прийнята цифра «9». Виклик спецслужб району осуществля

ется набором цього індексу, та був номери спецслужби 01—09; виклик АМТС

набором індексу «9», та був індексу виходу АМТС.

    При відкритої системі нумерації без індексу виходу мережу району внут-

ристанционная зв'язок усім станціях СТС, крім ЦС, осуществля

ется набором сокращённых трёхзначных номерів. Внутристанционная зв'язок

абонентів ЦС і межстанционная зв'язок всіх АТС мережі здійснюється набо-

ром пятизначных номерів без набору індексу виходу мережу району. Для ви

поклику спецслужб райцентру абоненти всіх станцій мережі набирають скорочено-

ные номери спецслужб 01—09, а виходу АМТС – індекс «8».

    Закрытую систему нумерації можна використовувати на телефонних мережах , про

рудованных сільськими АТС з п'ятизначними абонентськими регістрами. Такі

ми станціями є АТСК-100/2000, АТСК-100/2000У і АТСК-50/200М.

Станція АТСК-50/200 надходить на дію з трёхзначными абонент-

скими регістрами. На стативах абонентського устаткування станції име-

ются вільні місця для установки других плат абонентських регитров. Ес-

чи плати встановити то регістри становяться п'ятизначними.

    При закритою системі нумерації як внутристанционные і межстан-

ционные з'єднання перетворені на межах СТС здійснюються набором пятизначного

номери лінії викликаний абонента, виклик спецслужб – набором скорочено-

ных номерів 01 – 09, а внутризоновая і міжміський автоматична зв'язок

здійснюється набором індексу виходу АМТС (цифри «8») і, після про-

слушивания акустичного сигналу, зонового чи міжміського номери.

    Незалежно від обраної системи нумерації на мережі внутристанционная

нумерація нумерація на ЦС мусить бути выравнена до пятизначной. У на-

що стоїть час на СТС використовують у основному відкритої системи нумери-

ции з індексом виходу. В міру зростання ёмкости мережі необхідно осуществ-

лять перехід до закритою чи єдину систему нумерації.

    За таких міркувань (простота і однозначність набору номери, зі-

ответствие сучасним вимогам) в розроблюваної сільській мережі свя-зи застосована закрита система нумерації (малюнок 1). У цьому треба сказати, що це станції АТСК-50/200 є модернізованими, тобто.

мають п'ятизначні абонентські регістри.

3. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОНТИРОВАННОЙ І ЗАДЕЙСТВО

                   ВОВАННОЙ ЁМКОСТИ МЕРЕЖІ

    Монтированная і задіяна ёмкость в усій мережі складається з мон-

тированной і задіяною ёмкости всіх станцій мережі. Тож опре

розподілу монтированной ёмкости необхідно монтовані ёмкости стан-

ций:

М=Мцс+Мос1+Мос2+Мос3+Мос4+Мус1+Мос1+Мос2+Мос3+Мус2+Мос1+Мос2+Мос3 =

=1800+100+50+400+200+800+50+150+200+200+400+200+50 = 4600 номерів.

Задействованная ёмкость окреслюється сума задіяних ёмкостей

кожної станції мережі:

З=Зцс+Зос1+Зос2+Зос3+Зос4+Зус1+Зос1+Зос2+Зос3+Зус2+Зос1+Зос2+Зос3 =

=1600+62+25+390+170+702+25+102+154+145+300+180+47=3902 номерів.

З рассчётов видно, що у цю сільську телефонну мережу можна доповни-

тельно включити М-З=4600-3902=698 номерів.

                 4. СТРУКТУРНА СХЕМА АТСК-100/2000

    Центральна станція СТС встановлюється у центрі і обеспечи-

вает внутристанционную зв'язок абонентів даного райцентру, зв'язок цих чи-

нентов з усіма абонентами СТС, з МТС, спецслужбами, абонентами УАТС,

і навіть забезпечує всі види транзитної зв'язку абонентів ОС, УС і УАТС,

включённых в центральну станцію. Залежно від ёмкости в усій мережі і ёмкости мережі у райцентрі ЦС системи АТСК-100/2000 то, можливо побудована

з одного чи двома сходами групового пошуки. На малюнку 2 приведено структурна схема ЦС системи АТСК-100/2000 з цими двома сходами ДІ, обес-

печивающая всі види сільського телефонного зв'язку.

    На існуючих мережах зв'язок між центральними, вузловими, оконечны-

ми станціями організується по фізичним двухпроводным виділених лініях і по кана

лам ТЧ систем передачі. Кожна лінія устатковується індуктивним комплек-

тому реле РСЛИ-И чи РСЛВ-И залежно від призначення лінії – виходячи-

щая, яка входить.

    Зв'язок із УАТС організується по трёхпроводным фізичним лініях, обору

дованными комплектами РСЛИ-П/Б3 для що виходить зв'язку й комплектами

РСЛВ-Б3 для вхідного зв'язку. Зв'язок із однотипними станціями організується

по трёхпроводным фізичним лініях обладнаними комплектами РСЛИ-П/Б3 і РСЛВ-П3.

    Вхідні трёхпроводные СЛМ від АМТС чи каналів яка входить полуавто-

матики включаються через комплекти ВШКМ-А. Цей комплект передає фун

кциональные сигнали батарейными імпульсами з допомогою декадного

коду. Исходящая медугородная зв'язок здійснюється через вихідні комп-

лекты заказно-соединительных ліній (ИК-ЗСЛ). Зв'язок абонентів зі спецслуж

бами здійснюється за двухпроводным з'єднувальним лініях, оборудо-

ванним комплектами РСЛспец через щабель 2ГИСП.

    Вхідні лінії блоку АІ об'єднують у напрями запараллеливанием

ліній відповідних виходів блоків ДІ другого ступеня. Для включення

сотенні блоків АІ використовується напрям з доступністю D = 20. Так

як ёмкость даної станції становить 1600 номерів, то число напрямів

одно 16.

    Ступень 2ГИ, забезпечує внутристанционную зв'язок розділена на дві

частини: 2ГИвн1, що забезпечує зв'язок перша тисячі абонентів і 2ГИвн2, забезпечує зв'язок для решти шестисот абонентів.

     Ступень 2ГИ забезпечує що йде зв'язок абонентів центральної

станції також розділена на частини: 2ГИсп для зв'язку з спецслужбами і

2ГИисх для зв'язки Польщі з абонентами офісних АТС і оконечными станци-

ями 1 і 2 (ОС-21 і ОС-22 відповідно малюнку 1). Зв'язок із оконечной

станцією 4 (ОС-24) і двома вузловими станціями (УС-30 і УС-40) осуществ-

ляется через щабель 1ГИ і комплекти РСЛИ-И. Зв'язок із ОС-3 (ОС-23) осу-

ществляется через щабель 1ГИ і комплект РСЛИ-П/Б3, оскільки ОС-23 – ста

нция системи АТСК-100/2000.

    Входящая зв'язок від абонентів перелічених вище станцій здійснює-

ся через соответсвующие комплекти з'єднувальних ліній (РСЛИ-П3/Б3,

РСЛИ-И, ВШКМ, ВШКМ-А), включених на вхід щаблі 1ГИ.

    Крім цього, у склад станції входять блок АІ і щабель РІ. До функцій ре-

гистра входить прийом номери викликаний абонента і передачі його за ступі-

ні АІ і ДІ задля встановлення сполуки. Про функціях блоку АІ та її струк-

турі буде вказано далі.

                                             5. РАСЧЁТ БЛОКА АІ

    Ступень АІ є комбіновану щабель, виконую-

щую функцію попереднього пошуки при що виходить зв'язку й лінійного пошуки при вхідного зв'язку. Блок Аи вміщує включення 100 абонентс-

ких ліній, що дозволяє будувати станції середньої ёмкости, кратні 100. Він будується для що виходить зв'язку подвухзвенной схемою (ланки А, У), а вхо-

дящей зв'язку з трёхзвенной (А, У, і З). Структурна схема блоку АІ приве-

дена малюнку 3, а схеми цього блоку в символічному і сеточном изобра-

жении при транспонированном включенні наведено на малюнках 4 і п'яти. Блок

АІ побудовано із застосуванням МКС 20*10*6. У цьому курсової роботі необ-

ходимо визначити комутаційні параметри цього блоку, т. е. число

МКС і комутаторів кожному ланці, і навіть кількість входів до одного кому-

мутатор кожної ланки.

    Кількість МКС розраховується за такої формули:

                                                 МКС = V/n1 (1)

де V – число ліній, включених в виходи ланки;

       n1 – число входів обраного МКС.

    Кількість комутаторів на ланці розраховується за такої формули:

                                                 До = N/m1 (2)

де N – число ліній, включених у входи ланки;

      m1 – число виходів обраного МКС.

    Кількість входів до одного комутатор ланки визначається так:

                                                n = V/K (3)

    Тепер, знаючи параметри блоку АІ (малюнок 3), і знаючи параметри МКС мож-

але визначити комутаційні параметри блоку АІ.

    Звено А

Определим число МКС:

МКСА = 60/20 = 3

Кількість комутаторів на ланці А одно:

КА = 200/10 = 20

У разі число які входять у ланка ліній одно 200 через транспони-

рованного включення абонентських ліній, що є вхідними для

ланки А. При нетранспонированном включенні АЛ число комутаторів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація