Реферат Довідник аматора живопису

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ

1. Постановказадачі

1.1Описзадачі

1.3.1DBase йVisualDBase

1.3.2Paradox

1.3.3 MicrosoftVisualFoxPro

1.3.4 MicrosoftAccess

1.3.5 MicrosoftDataEngine

2.Проектуваннязадачі

2.1Проектування йствореннябазиданихдовідника аматораживопису

2.1.1Створення проекту

2.1.2Створеннябазиданих

2.1.3Створеннятаблиць

2.1.4Встановленнязв’язківміжтаблицями

2.1.5Визначення умівцілісностіданих

2.2Створення форм

2.3Формуваннязапитів

2.4Формуваннялокальнихпредставленьданих

2.5Створеннязвітів

2.6Створеннявласного меню

2.7Компіляціядодатку

3.Програмуванняпрограмноїоболонкикерування базамиданих

4.Створенняінсталяційного пакету

>Висновки

>Переліквикористаноїлітератури


>Вступ

>Зміни, щовідбуваються в нашій странеостаннім годиною, було неможливо неторкнутися областейінформатики іобчислювальноїтехніки.Ще 10 років тому робота із базамиданих бувдолеюпрофесійнихпрограмістів.Самісистеми не булипризначені для простогокористувача.Основнимспоживачем таких систем буввійськово-промисловий комплекс. Зпоявоюбанків,акціонерних товариств,приватнихкомпанійбазиданихзнайшли понадширокезастосування. Людирозуміють, щоінформація -цегроші.Їївтрата чинесвоєчаснеодержанняможуть дорогокоштувати.Самецим можнапояснитинастількибурхливийрістінформаційнихтехнологій йстрімкийрозвиток системкерування базамиданих (>СУБД).

>Першісистемикерування базамиданихз'явилися всерединішістдесятих йпідтримувалиієрархічну модельданих, уякійміжзаписамиіснуваливідносинипредок/нащадок. Через короткий годину, булирозробленімережнібазиданих, основою які бувзакладеназначно понадскладнамережна модель. Укожної зцих моделей були своїдостоїнства інедоліки, котрізігралиключову роль урозвиткуреляційноїмоделі.

У 1970роцістаттянауковогоспівробітникакомпанії IBMдоктори Є. Ф. Кодда прореляційну модельданихзробилареволюцію впідході дозберігання іобробкиінформації. Наосновіцієїмоделі всімдесяті рокта булирозроблені Першіреляційнібазиданих, ацей годину смердотірозглядаються як стандарт длясучаснихкомерційнихСУБД.

Уреляційних базахданих всяінформаціязведена втаблиці, рядки істовпці якіназиваютьсязаписами і полямивідповідно.Цітаблиці здобулиназвуреляцій, тому модель сталаназиватисяреляційною.

Записи втаблицях неповторюються.Їхняунікальністьзабезпечуєтьсяпервиннимключем, щоміститьнабірполів, що однозначновизначаютьзапис. Дляшвидкогопошукуінформації вбазіданихстворюютьсяіндекси за одним чидекількох поляхтаблиці.Значенняіндексівзберігаються вупорядкованомувиді імістятьпосилання назаписітаблиці. Дляавтоматичноїпідтримкицілісностізв'язанихданих, щоперебувають урізнихтаблицях,використаютьсяпервинні ізовнішніключі. Длявибіркиданих іздекількохзв'язанихтаблицьвикористаютьсязначення одного чидекількохспівпадаючихполів.

Одним ізважливихдостоїнств базданихєшвидкавибірказбереженої внійінформації.Використовуючителефонно-адресну книжку, уякійданівпорядковані попрізвищах, ві можетезнайти номер телефону напрізвище йоговласника. Однак,якщозапису вкнизіреєстраціїміжміськихрозмовупорядковані вхронологічному порядку, вамдоведетьсявитратитизначний годину наодержання спискуклієнтів, щозамовлялирозмову ізпевниммістом, чи наз'ясування того, уякомурайоніпроживаютьабоненти, щоприносятьнайбільшийприбутоктелефонноїкомпаніїсвоїмитривалимирозмовами.

>Комп'ютернібазиданих, Незважаючи навеличезнийобсягінформації, щозберігається у яких,забезпечуютьвисокушвидкістьпошукунеобхідноїінформації. Таких базахданихкористувачможевиконатипошук побудь-якому йогопараметрі, щоцікавить.Крім того,комп'ютернібазиданихдужекомпактні. Базаданих,утримуючакількатисячзаписів,можепоміститися наоднійдискеті.

>Використання базданих йінформаційних системстаєневід'ємноїскладовоїділовоїдіяльності Сучасноїлюдини іфункціонуванняпроцвітаючихорганізацій. У зв'язку зцимбільшуактуальністьздобуваєосвоєнняпринципівпобудови іефективногозастосуваннявідповіднихтехнологій йпрограмнихпродуктів: системкерування базамиданих,CASE-системавтоматизаціїпроектування,засобівадміністрування ізахисту базданих йінших.

>Від правильноговиборуінструментальнихзасобівстворенняінформаційнихсистемі,визначенняпідходящоїмоделіданих,обґрунтуванняраціональноїсхемипобудовибазиданих,організаціїзапитів дозбереженимданих й рядуіншихмоментів багато вчомузалежитьефективністьфункціонуваннярозроблювальних систем. Усіцевимагаєусвідомленогозастосуваннятеоретичнихположень йінструментальнихзасобів розробки базданих йінформаційних систем.

Уцей годину великоюпопулярністюкористуєтьсямережаІнтернет,Однієї з причин цогоєможливістьодержання в реальномумасштабі годинирізноманітноїінформації, щоохоплює усісферидіяльностілюдини. Дляефективної роботи ізінформацією такоговеличезногообсягупотрібнависокийступіньїївпорядкування.Сучаснісистемикерування базамиданихнадаютьрозвиненікошти дляорганізованого доступу доінформації.Цілкомлогічнезастосуваннятехнології системкерування базамиданих умережіІнтернет.

Для забезпечення доступуклієнтівмережіІнтернет допотрібноїінформації ізбазиданих, щоперебуває накомп'ютері, наякомузапущенийWeb-сервер,потрібноціданіопублікувати (>представити) вHTML-форматі.Публікація базданих вІнтернетіздійснюється задопомогоютехнологій, щореалізуютьможливістьрозміщення наWeb-сторінкахінформації із базданих, щозберігаються наWeb-сервері.

Результатомзастосуванняоб'єднаноїтехнологіїІнтернет/СУБДєздешевлення установки ісупроводупрограмного забезпечення яккористувачівмережіІнтернет, то йпрограмного забезпеченняінформаційних систем,побудованих наосновівикористанняСУБД.


1. Постановказадачі

 

1.1Описзадачі

Останнідесятиріччялюдськоїісторіїознаменувалисябурхливимрозвиткомтехніки,зокремакомп’ютернихтехнологій.ВідвинаходупершоїЕОМ й досьогодніпройшлодоситьнебагато години –всього 60 років – акомп’ютери сталиневід’ємноючастиною всіх сферлюдського життя,починаючи ізвійськової справ тапромисловості ізакінчуючиповсякденнимвжитком влікарнях,вдома та унавчальних заставах.

>Живопис (від ріс.жваво йписати) - один ізнайдавнішихвидівобразотворчогомистецтва, видакадемічних мистецтв,пов'язаний ізпередачеюзоровихобразів задопомогоюнанесенняфарб натверду чигнучку основу;створеннямзображення іздопомогоюцифровихтехнологій; атакож творимистецтва,виконані такими способами.

До нашихчасівдійшлизображеннятварин й людей,зробленіще вепохупервісногосуспільства настінахпечер. З тихийпірпройшло багатотисячоліття, але йживописзавждизалишавсянезміннимсупутником духовного життялюдини. Уостанністоліття вон,безперечно,самийпопулярний із всіхвидівобразотворчогомистецтва.

>Найбільшпоширені твориживопису,виконані на пласких чимайже пласкихповерхнях, таких якнатягнутий напідрамник полотно, дерево, папір, картон,обробленіповерхністін й т.д. У томучислі доживописувідносять йвиконаніфарбамизображення надекоративних йцеремоніальнихсудинах,поверхні якіможуть матірскладну форму.

>Кількість картинживопису,технік їхньогонаписання,епох (>направлень)живописудосить багато. Томуіснуєнеобхідність їхньогосистематизації.Систематизувати усіціданідопоможе базаданихVisualFoxPro. За йогодопомогою можнаорганізуватидані так,щоббудь-яка людина могла їхньогопереглянути,включаючитакож й людей, котрізаймаються чипочализайматисяживописом,тобтоаматорів.

>Вихіднідані до проекту:

Убазіданихнеобхіднозберігати усідані про::

-художників;

- їхнікартини;

-епохи, в котрікартини булинаписані;

-музеї, в якікартинизберігаються.

 

1.2Вимоги допрограмно-апаратного комплексу

Системапрограмування базданих винна бути такою, щопідтримуєсучаснутехнологіювізуального таоб’єктно-орієнтованогопрограмування.Проектуватипрограмну системуслід задопомогоюзасобіввізуальногомоделювання. ДлявирішенняпоставленоїзадачідостатньонастільноїСУБД.Обчислювальна система винна бутипобудована набазі персональногокомп’ютера ізпроцесором не гірше 600 МГц ізопераційноюсистемою Windows XP, боперерахованевищесучаснеінструментальнепрограмне забезпечення незабезпечуєкомфортної роботи накомп’ютерахнижчого класу.Оперативноїпам’яті винне бути від 256 МБ,місткістьнакопичувача нажорсткому диску від 10Гб.

Длякомфортної роботислідвважатикомп’ютер із характеристиками не гірше ніж:

·Процесор Pentium III – 600 МГц (чи Celeron);

·Оперативнапам'ять – 256 МБ;

·Накопичувач нажорсткому диску – 10Гб.


1.3ВибірСУБД

Наступного днявідомо более двохдесятківформатівданихнастільнихСУБД,однакнайбільшпопулярними,виходячи із числапроданихкопій, вартовизнатиdBase,Paradox,FoxPro йAccess.Слідтакожзазначити MicrosoftDataEngine —власнекажучисервернуСУБД, щопредставляє собою “>полегшену”версію MicrosoftSQLServer, але йпризначену,проте, длявикористанняголовним чином унастільних системах й невеликихробочихгрупах.

>ПроаналізуємозазначенівищеСУБД щодоможливості їхнівикористання.

1.3.1DBase йVisualDBase

У годинуVisualdBaseналежитькомпаніїdBaseІnc.Йогоостанняверсія —VisualdBase 7.5маєнаступніможливості:

•ЗасобиманіпуляціїданимиdBase йFoxPro всіхверсій.

•Засобистворення форм,звітів йдодатків.

•Засобипублікаціїданих в Internet йстворенняWeb-клієнтів.

• Ядро доступу доданихAdvantageDatabaseServerфірмиExtended Systems йODBC- драйвер для доступу доданихцієїСУБД.

•Засобипублікаціїзвітів у Web.

•Засобивізуальноїпобудовизапитів.

•Засобигенераціїфайлів, щовиконуються, йдистрибутивів.

У годину до вживанняVisualdBase якдоповненняможе бутипридбаний компонентdConnectіons, щодозволяєздійснити доступ доданих Oracle,Sybase,Informix, MSSQLServer,DB2,InterBase ізVisualdBase 7.5 йдодатків,створених із йогодопомогою.


1.3.2Paradox

>ПоточнаверсіяданоїСУБД –Paradox 9,поставляється в двохваріантах –Paradox 9StandaloneEdition йParadox 9Developer'sEdition. перший із нихпризначений длявикористання вякостінастільноїСУБД й входити уCorel Office Professional,другий — уякості якнастільноїСУБД, то йзасобу розробкидодатків йманіпуляціїданими всервернихСУБД.Обидвіверсіїмістять:

•ЗасобиманіпуляціїданимиParadox йdBase.

•Засобистворення форм,звітів йдодатків.

•Засобивізуальноїпобудовизапитів.

•Засобипублікаціїданих йзвітів в Internet йстворенняWeb-клієнтів.

•CorelWeb-сервер.

•ODBC — драйвер для доступу доданих форматуParadox із Windows —додатків.

•Засобу для доступу доданих форматуParadox ізJava-додатків.

>Крім цогоParadox 9Developer'sEditionмістить:

•Run-time-версіюParadox дляпостачання разом іздодатками.

•Засобиствореннядистрибутивів.

•ДрайвериSQLLinks для доступу доданихсервернихСУБД.

>Відзначимо,однак, щопопулярність цого продукту якзасобу розробкиостаннім годиноютрохизнизилася,хоча у світіексплуатуєтьсящечималоінформаційних систем,створених із йогодопомогою.

1.3.3 MicrosoftVisualFoxPro

>Visual Fox Pro 9.0надаєнаступніможливості:

•Засобипублікаціїданих в Internet йстворенняWeb-клієнтів.

•ЗасобистворенняASP —компонентів йWeb-додатків.

•ЗасобистворенняCOM -об'єктів йоб'єктів для MicrosoftTransactіonServer, щодозволяютьстворюватибагатоланковідодатки дляобробкиданих, котрімасштабуються.

•Засоби доступу доданихсервернихСУБД, щобазуються навикористанніOLE DB (>набірCOM-інтерфейсів, щодозволяєздійснитиуніфікований доступ доданих ізрізноманітнихджерел, у томучислі ізнереляційних базданих йіншихджерел,наприклад MicrosoftExchange).

•Засоби доступу доданих MicrosoftSQLServer й Oracle,включаючиможливістьстворення йредагуваннятаблиць,тригерів,збережених процедур

•Засобиналагодженнязбережених процедур MicrosoftSQLServer.

•Засібвізуальногомоделюваннякомпонентів йоб'єктів, щоєскладовимичастинамидодатка —VisualModeler.

•Засіб длякерування компонентамидодатків, щодозволяєздійснюватиїхнєповторневикористання.

Отже,тенденціїрозвитку цого продуктуочевидні: ізнастільноїСУБДVisualFoxProпоступовоперетворюється взасіб розробкидодатків вархітектурі “>клієнт-сервер” йрозподіленихдодатків вархітектурі WindowsDNA.Утім,цітенденціїдеякоюміроюхарактерні для всіхнайбільшпопулярнихнастільнихСУБД — ми ужепереконалися, що йdBase, йParadoxтакождозволяютьздійснювати доступ донайбільшпопулярнихсервернихСУБД.

1.3.4 MicrosoftAccess

Навідміну відVisualFoxPro, щофактичноперетворились узасіб розробкидодатків,Accessорієнтований упершучергу накористувачів Microsoft Office, у томучислі й незнайомих зпрограмуванням. Це,зокрема,проявилося втім, що всяінформація, щовідноситься доконкретноїбазиданих, асаметаблиці,індекси (природно, тих котріпідтримуються), правилапосилальноїцілісності,бізнес-правила, списоккористувачів, атакожформи йзвітизберігаються в одномуфайлі, що вціломузручно дляпочинаючихкористувачів.

>ОстанняверсіяцієїСУБД —Access 2010 входити у склад Microsoft Office 2010, атакож доступна яксамостійний продукт. До складуAccess 2010входять:

•ЗасобиманіпуляціїданимиAccess йданими,доступними черезODBC (>останніможуть бути “>приєднані” добазиданихAccess).

•Засобистворення форм,звітів йдодатків; при цьомузвітиможуть бутиекспортовані у формат Microsoft Word чи Microsoft Excel, аствореннядодатківвикористовуєтьсяVisualBasicforApplications,загальний для всіхскладовихчастин Microsoft Office.

•Засобипублікаціїзвітів в Internet.

•Засобистворенняінтерактивних Web —додатків для роботи ізданими (>DataAccessPages).

•Засоби доступу доданихсервернихСУБД черезOLE DB.

•Засобистворенняклієнтськихдодатків для MicrosoftSQLServer.

•Засобуадміністрування MicrosoftSQLServer.

>ПідтримкаCOM уAccessвиражається вможливостівикористовуватиелементикеруванняActive у формах йWeb-сторінках,створених задопомогоюAccess. Навідміну відVisualFoxProстворенняCOM —серверів задопомогоюAccess непередбачається. MicrosoftAccessможе бутивикористаний, із одного боці, уякостінастільноїСУБД йскладовоїчастиниофісного пакета, а ізіншого боці, вякостіклієнта MicrosoftSQLServer, щодозволяєздійснювати йогоадміністрування,маніпуляцію йогоданими йствореннядодатків для цого серверу.

>Крімманіпуляціїданими MicrosoftSQLServer,Access 2000дозволяєтакож яксховищеданихвикористовувати MicrosoftDataEngine (>MSDE), щопредставляє собоювласнекажучинастільний сервер базданих,сумісний із MicrosoftSQLServer.


1.3.5 MicrosoftDataEngine

>MSDEявляє собоюСУБД, щобазується натехнологіях MicrosoftSQLServer, але йпризначену длявикористання внастільних системах чи умережнихдодатках ізобсягомданих до 2Гбайт йневеликоюкількістюкористувачів.ВласнекажучиMSDEєполегшеноюверсією MicrosoftSQLServer, котрі непідтримуютьзасобівадміністрування, й донастільнихСУБДможе бутивіднесенадужеумовно. БазіданихMSDEцілкомсумісні із базамиданих MicrosoftSQLServer йможуть принеобхідностікеруватисяцим сервером. якбільшістьсервернихСУБД,цібазиданихпідтримуютьтрансакції,дозволяютьстворюватитригери йзбереженіпроцедури (>недоступні в базахданихAccess),використовуватимеханізмизахистуданих, наданііопераційноюсистемою.

>Крім цого при великомучислікористувачів й великомуобсязіданідодатки, щовикористовуютьMSDE,відрізняються болеевисокоюпродуктивністю, бообробказапитіввідбуваєтьсяусерединіпроцесу, щокерує базоюданих, а чи неусерединіклієнтськогододатка, щодозволяєзнизитимережнийтрафік,зв'язаний ізпередачеюданих від серверу доклієнта.

>ВсіперерахованівищеСУБДзагаломможуть бутивикористані вякостіінструментальногосередовища длявирішенняпоставленоїзадачі. Зурахуваннямможливоїнеобхідностіміграції внаступному наклієнт —серверніСУБДнайбільшсприйнятливимиєMSDE таVisualFoxPro. Авраховуючибагатийінструментарій тарозвинутізасобипроектування йпрограмуваннядодатківзупиняємося наостанньомутобтоVisualFoxPro.

1.4Розробкатестовоїзадачі

>Тестова завдання –цесукупністьданих та процедур їхньогообробки, котрідозволяютьвизначити чиєвірними табезпомилковореалізованимиалгоритмиобробкиданих.Інакшекажучи,це ">правильні" та ">неправильні"дані котрінеобхіднорозмістити убазіданих й привиконанніпрограми вона винна "правильні"даніобробити напередзаданим чином, але в ">неправильні"данівідреагувати адекватно (>виправити їхні,видативідповіднідіагностичніповідомленні й т.д.).


2.Проектуваннязадачі

 

2.1Проектування йствореннябазиданихдовідника аматораживопису

>VisualFoxPro –це мовапрограмування системуправлінняреляційними базамиданих,розробленакорпорацією Microsoft.Такожцеоб’єктно-орієнтована,процедурна,візуально-програмована мова, щокерується поподіях. Уякостіподій уVisualFoxProрозглядаютьсяпевні дії, щовикликаютьстандартнуреакціюоб’єкта.

>Основою дляданогопрограмного продукту послуживши мовапрограмуванняFoxPro.Відноситься досімействамовxBase,розроблених набазі синтаксисумовипрограмуванняdBase.

>VisualFoxProналежить дореляційних базданих, у які всяінформаціязведена дотаблиць, рядки тастовпці у якіназиваютьсявідповіднозаписами та полями.

2.1.1Створення проекту

Длястворення нового проекту у головномувікніVisualFoxProобираємо пункт менюFileNew… таобираємостворення проекту задопомогоюмайстра (>Wizard).Пишемоім’я проекту >Dovidnik_givopis таобираємо каталог длязбереженняфайлів проекту (рис. 2.1)

>Рис. 2.1 –Створення файлу проекту


>Після цогоVisualFoxProстворює структурукаталогів танеобхідні для проектубазовікомпоненти й наекраніз’являєтьсядіалоговевікно конструкторадодатків, що показано на рис. 2.2, ізпропозицією запровадитипараметри дляданого проекту:ім’я,малюнок,дані про автора таінше.

>Рис. 2.2–Вікноредагуванняпараметрів проекту

>Створений проектавтоматичновідкривається дляредагування йусі йогокомпоненти можнапобачити увікні Project Manager, щозображене на рис. 2.3.

>Рис. 2.3– Менеджер проекту

 


2.1.2Створеннябазиданих

Базаданих – плоска (>реляційна)таблиця, щоскладаєтьсязі рядків і колонок. Рядки непідписуються. Колонкиназиваються полями. Полямаютьімена, формат шкірного полязадається наперед. Рядкиназиваютьсязаписами.Основноювідмінністюбазиданих відзвичайнихтаблицьє їхнібезрозмірність.

Базаданих-контейнер –таблиця, вякійперерахованіусіфайли, щовходять до базиданих. Уньому показано якзв’язанітаблиці,вбудованіпроцедури.Розширення файлутаблиціVFPro - *.>dbf.Розширеннясамоїбазиданих – *.>dbc.

Длястворенняновоїбазіданих навкладці >Dataобираємо пункт >Database танатискаємо кнопку New… Увікні, щоз’явилося,обираємо NewDatabase,задаємоім’ябази таобираємо уякості каталогу длязбереження каталог >Data.

 

2.1.3Створеннятаблиць

Устворену базуданихдодамо 4таблиці:

1.Таблиця >epohiмає поля: >kod (кодепохи),name (>назваепохиживопису), >period (>історичнийперіод), >cherti (коротка характеристикаепохи), >predstaviteli (>найвідомішіпредставникиепохи);

2.Таблицяhudognikiмає поля: >num (номер), >fio (>прізвище,ім’я тапо-батькові художника), >date_birth (датанародження художника), >date_death (дата смерти художника), >epoha (>спрямування вісторіїживопису), >count_kartin (>кількість картин, що написавши художник), >best_kartin (найкращікартини художника);

3.Таблицяkartiniмає поля: >num (номер), >name (>назвакартини), >fio (>прізвище,ім’я тапо-батькові художника), >date (датанаписаннякартини), >epoha (>епоха, в якої бувстворена картина), >razmer (>розміркартини), >material (>матеріал, ізякого було бстворено картину), >museum (музей, вякому картиназберігаться);

4.Таблицяmuseumsмає поля: >kod (код музею), >name (зава музею), >place (>місцерозташування), >opisanie (короткийопис музею).

А,щобстворитикожну ізтаблиць,натискаємо нахрестикпоруч із базоюданих тазі спискуобираємо пункт >Tables.Натискаємо >Create… →Newtable таобираємоім’ятаблиці ймісцезберігання – каталог >Data.Після цоговідкриваєтьсявікно табличного редакторапершоїтаблиці >epohi (рис. 2.4), уякомувводимоімена тапсевдоніми дляполівтаблиці,типиданихцихполів. Навкладці >Індексистворюємонеобхідні для роботиіндекси (рис. 2.5).

>Рис. 2.4 –Створенняполівтаблиці >epohi

>Рис. 2.5 –Створенняіндексівтаблиці >epohi

>Післястворення всіхполів таіндексіввідкриваємотаблицю длявведенняданих,натиснувши кнопкуBrowse. Длястворення новогозаписунеобхіднонатиснутикомбінаціюклавішCtrl+Y.Заповненатаблиця >epohi показано на рис. 2.6.


>Рис. 2.6 –Заповненаданимитаблиця >epohi

>Аналогічностворюємозаповнюємо йінші 3таблиці:

1)створенняполівтаблиць >hudogniki,kartini,museumsвідповідно показано на рис. 2.7, 2.10 та 2.13;

2)створенняіндексівтаблиць >hudogniki,kartini,museumsвідповідно показано на рис. 2.8, 2.11 та 2.14;

3)заповненняданимитаблиць >hudogniki,kartini,museumsвідповідно показано на рис. 2.9, 2.12 та 2.15.

>Рис. 2.7 –Створенняполівтаблиці >hudogniki

>Рис. 2.8 –Створенняіндексівтаблиці >hudogniki


>Рис. 2.9 –Заповненаданимитаблиця >hudogniki

>Рис. 2.10 –Створенняполівтаблиці >kartini

>Рис. 2.11 –Створенняіндексівтаблиці >kartini

>Рис. 2.12 –Заповненаданимитаблиця >kartini


>Рис. 2.13 –Створенняполівтаблиці >museums

>Рис. 2.14 –Створенняіндексівтаблиці >museums

>Рис. 2.15 –Заповненаданимитаблиця >museums

2.1.4Встановленнязв’язківміжтаблицями

Увікні >Databasedesignerвідкриваємоствореніранішетаблиці тавстановлюємонеобхідні для роботизв’язки,використовуючистворені напопередньомуетапііндекси. Схемазв’язківміжтаблицями показано на рис. 2.16.


>Рис. 2.16 – Схемазв’язківміжтаблицямибази >Dovidnik_Givopis

2.1.5Визначення умівцілісностіданих

>Установленівідносиниміжтаблицямиможуть бутивикористані для заподіяння умівцілісностіданих.Цілісністьданихє одним ізнайважливішихвимог до базданих.

>Перевіркацілісностіданихможездійснюватисяпрограмнимизасобами. Однак болееправильнимєвизначенняумовицілісностіданих нарівнібазиданих, бо в цьомувипадкужоднийдодаток неможепорушитицілісністьданих.

>Встановитиумовицілісностіданих можна задопомогоювікна “>REFERENTIALINTEGRITYBUILDER”.Їхвстановлення показанонижче на рис. 2.17.

>Рис. 2.17 –Визначення умівцілісностіданихбази


якбачимо вполі >UPDATE всіхзв’язківміжтаблицямистоїтьопція >CASCADE, Якаозначаєнаступне: призмінізначеньполівпервинного ключа чиключа-кандидата вбатьківськійтаблиціавтоматичноздійснюєтьсякаскадна зміну всіхвідповіднихзначень удочірнійтаблиці.Наприклад,якщоце правилозастосувати до ставленняміжтаблицями >hudogniki й >kartini, то, призміні коду диска втаблиці >hudognikiавтоматично будутьзміненікоди диска і утаблиці >kartini.

Для поля >DELETEтакожвстановленаопція >CASCADE, але й тут вонозначаєдещоінше: привидаленнізапису вбатьківськійтаблиціавтоматичноздійснюєтьсякаскадневидалення всіхзаписів іздочірньоїтаблиці,зв'язаних ззаписом, щовидаляється.

Для поля >INSERT >встановленаопція >IGNORE, щоозначаєнаступне: привведенніданих удочірнютаблицю неаналізуєтьсязначенняіндексноговираження.Цілісністьданих при цьому непідтримується.

Привизначенні умівцілісностіданих >VISUALFOXPROстворюєслужбовітригери, текст яких, можнапереглянути увкладці >STOREDPROCEDURES.

2.2Створення форм

У >VisualFoxPro дляперегляду,введення йредагуванняданих, щозберігаються втаблицях,використовуютьсяформи, щоєнайбільшнаочнимзасобомпредставленняінформації.Наприклад,додаток,призначений для роботи ізбухгалтерськими документами, котрімаютьстандартнийвигляд.Природно, щоформи,призначені длявведеннядокументів,повиннівиглядати наекранімонітора точно то йстандартні бланкицихдокументів.Іншоюважливоюперевагою формє ті, що смердотідозволяютьпрацювати не ізоднією, а іздекількомазв'язанимитаблицями, що, у своючергу,такожзбільшуєнаочність.

>Користувачудодатку немаєнеобхідності знаті, щотаке >VisualFoxPro, котрікомандивикористовуються длядодавання чивидаленнязаписів втаблицях.Вінможенавітьвзагалі не знаті, ізвикористанням якіпрограмнихзасобівстворювавсядодаток. Дляньогоголовнимєпереміщення потаблиці,додавання новихзаписів,редагування йвидалення старих.Всіціможливостіє у формах.

Задопомогоюмайстра формстворимо 4форми:

1) Форма >artists –єзвичайноюоднотабличноюформою, щовідображаєдані ізтаблиці >hudogniki.Загальний видцієїформи уявленьнижче на рис. 2.18.

>Рис. 2.18 –Загальнийвиглядформи >artists

Уційформівиводятьсятакідані якпрізвище,ім’я тапо-батькові художника, датанародження й смерти,епоха,кількість картин,створених художником танайбільшвідомі йогокартини.

2) Форма >pictures –такожоднотаблична форма, щовідображаєдані ізтаблиці >kartini.Загальний видцієїформи уявленьнижче на рис. 2.19.


>Рис. 2.19 –Загальнийвиглядформи >kartini

Уційформівиводятьсятакідані якназвакартини, художник, якоїцюкарти ну написавши, датастворення,епоха,розмір таматеріалкартини, атакож музей, вякомуця картиназберігається.

3) Форма >epoch –цебагатотаблична форма, щовідображаєдані із 2таблиць: >epohi та >hudogniki.Загальний видцієїформи уявленьнижче на рис. 2.20.

>Рис. 2.20 –Загальнийвиглядформи >epoch

Уційформівиводятьсятакідані якназваепохиживопису,історичнийперіод, коротка характеристикаепохи,найвідомішіпредставникиепохи.Нижче втаблиці описанохудожників, котрі належати довказаноїепохи. При цьомуописанітакідані якпрізвище,ім’я тапо-батькові художника, датанародження й смерти,кількість картин, котрівін написавши та найкращікартини художника.

4) Форма >museums –цетакожбагатотаблична форма, щовідображаєдані із 2таблиць:museums та >kartini.Загальний видцієїформи уявленьнижче на рис. 2.21.

>Рис. 2.21 –Загальнийвиглядформи >museums

Уційформівиводятьсятакідані якназва музею,місцерозташування музею, короткийопис музею.Нижче втаблиці описанокартини, котрізберігаються увказаному музею. При цьомуописанітакідані якназвакартини,ім’я тапо-батькові художника, датаствореннякартини,епоха, в якої картина був написана.

2.3Формуваннязапитів

 

>Запит –цезасібшвидкогопошукуінформації в базахданих завизначенимикритеріями. Приствореннізапитунеобхідновказати полярезультуючоїтаблиці,критеріївідборуданих.Такождані можнавпорядкувати тазгрупувати за одним чидекількох полях.

>Створимо 2запити добазиданих:

1)Запит, щовиводить наекран всіххудожників-передвижників, котрі написали більше, ніж 10 картин.Створення 1запиту врежимі конструктора показано на рис. 2.22, а результатвиконаннязапиту – на рис. 2.23.

>Рис. 2.22 –Створення 1запиту врежимі конструктора

>Рис. 2.23 – Результатвиконання 1запиту врежимі конструктора

>SQL-код 1запиту:

>SELECTHudogniki.fio,Hudogniki.epoha,Hudogniki.date_birth,;

>Hudogniki.date_death,Hudogniki.count_kartin,Hudogniki.best_kartin;

>FROM ;

>GIVOPIS!HUDOGNIKI;

>WHEREHudogniki.epoha = ( ">Передвижники" );

>ANDHudogniki.count_kartin > ( 10.0000 );

>ORDERBYHudogniki.fio

2)Запит, щовиводить наекранусікартини художника Леонардо ТакВінчі.Створення 2запиту врежимі конструктора показано на рис. 2.24, а результатвиконаннязапиту – на рис. 2.25.


>Рис. 2.24 –Створення 2запиту врежимі конструктора

>Рис. 2.25 – Результатвиконання 2запиту врежимі конструктора

>SQL-код 2запиту:

>SELECTKartini.name,Kartini.fio,Kartini.date,Kartini.epoha,;

>Kartini.museum;

>FROM ;

>GIVOPIS!KARTINI;

>WHEREKartini.fio = ( "Леонардо так Вінчі" );

>ORDERBYKartini.name

2.4Формуваннялокальнихпредставленьданих

>Представленняданих –цезасібпереглядуданих ізкількохпов’язанихміж собоютаблицьбазиданих. Задопомогоюпредставленьданих можнаоб’єднатидекількатаблиць до однієї,вибратинеобхідні полятаблиць,задавитиумовивідборуданих.Післястворенняпредставленняданих його можнавикористовувати якзвичайнутаблицю в інших формах,звітах та приствореннізапитів.

>Представленняданихвідрізняються відзапитівнаступним:

· Навідміну відзапитівпредставленняданихзберігаютьсяпопередній стан,тобтозапити при їхнього запускузавжди нановостворюютьрезультуючутаблицю, апредставленняданихзберігаютьранішестворенутаблицю до тихийпір,покипредставлення неперекомпілювати.

· Уконструкторіпредставленняданихєдодаткова вкладка, котрадозволяєвказати поля длямодифікаціїданих тавказатикритеріїобновленняданих дляцихполів.Тобтопредставлення можнавикористовувати дляредагуваннятаблиці,відкритої задопомогоюпредставленняданих. Це не доступно узапиті добазиданих.Запитдаєзмогу лишепереглянутививеденідані.

· Задопомогоюпредставленняданих можназадатипараметри,значення які винен якщо запровадитикористувач привідкритіпредставленняданих. Так,наприклад,користувачможезадавшиякийсь параметрвибратинеобхіднійомудані ізтаблиці поякомуськритерію.

·Такожпредставленняданихдаєзмогузаздалегідьвстановитикількістьзаписів, щовибираються ізтаблиці.

· Упредставленняхданих можнавстановитидодатковіопції дополівданих.Наприклад,задатиновеім’я поляданих чивстановити дляньоготригер.

·Представленняданихєчастиноюбазиданих, азапит –частиною проекту.

Уроботістворено 1представленняданих, щовиводить наекрандані прохудожників,епоху, доякої смердотівідносяться,історичнийперіодепохи,їїосновніриси,картинихудожників,музеї в які смердотізберігаються тамісце, дезнаходятьсямузеї. Цепредставленняданих показанонижче на рис. 2.26 й 2.27:


>Рис. 2.26 –Створення локальногопредставлення вконструкторі

>Рис. 2.27 – Результатвиконанняпредставленняданих

>SQL-кодпредставленняданих:

>SELECTHudogniki.fio,Hudogniki.epoha,Epohi.period,Epohi.cherti,;

>Kartini.name,Kartini.museum,Museums.place;

>FROM ;

>givopis!epohi ;

>INNERJOINgivopis!hudogniki ;

>ONEpohi.name =Hudogniki.epoha ;

>INNERJOINgivopis!kartini ;

>ONHudogniki.fio =Kartini.fio;

>ANDEpohi.name =Kartini.epoha ;

>INNERJOINgivopis!museums ;

>ONMuseums.name =Kartini.museum


2.5Створеннязвітів

>Звіт –це документ, припереглядіякого, видно, котраінформаціязберігається убазіданих,тобтоцеформатованепредставленняданих, якувиводиться наекран, принтер чи у файл. Узвіті можнапоказати якчастковуінформацію проданні, то йповну.Його можнапредставити урізномуоформленні, взалежності відбажаннякористувача.

>ВикористовуючиWizard,створюємоспочаткузвичайнийзвіт, апотімзвітодин-до-багатьох.

Узвичайномузвітіобираємотаблицю дляпобудовизвіту,способисортуваннязаписів таопціїпідведенняпідсумків тазберігаємозвіт увказаний каталог ізподальшимредагуванням.Післязбереженнязвітувідкриєтьсявікно редакторазвітів, уякомуредагуємонеобхідніпараметри (рис. 2.29). Прибажаннізвіт можнатакожрозпечатати.

>Рис. 2.29 –Редагуваннязвіту «>Картини»


>Рис. 2.30 – Фрагментзвіту «>Картини»

Дляствореннязвітуодин-до-багатьох -епохи -обираємобатьківськутаблицю,дочірнютаблицю таіндекси, заякимитаблицізв'язуватимуться.Зберігаємозвіт ізподальшимредагуванням уконструкторі (рис. 2.31).

>Рис. 2.31 –Редагуваннязвіту «>Епохи»


>Рис. 2.32 – Фрагментзвіту «>Епохи»

 

2.6Створеннявласного меню

Уданомурозділістворимовласне меню, щовикликаєствореніранішезапити,локальніпредставленняданих,форми тазвіти. При запуску меню, його кнопкиз’являютьсяпоміжстандартних кнопок меню. Пристворенні меню,стандартне меню (файл >dovidnik_givopis_main увкладці Other>Menus) було брусифіковано й донього було бдодано меню проекту подназвою «Живопис».

>Післязакінченняредагування менюнатискаємо кнопкуPreview,переглядаємоотриманий результат тагенеруємо файл меню. Для цогообираємо пункт головного меню >MenuGenerate…,погоджуємося ззбереженнямзмін таобираємо каталог длязбереження.

Вигляд цого меню показанонижче на рис. 2.33:

>Рис. 2.33 –Власне меню проектудовідника аматораживопису


>Опишемоствореніпункти меню:

1.Підменю Форми (>має 4пункти). Тутєпосилання на виборах 4чотириформи, задопомогою яких, можнатакожредагуватидані утаблицях.

Длявиклику форм в цьомупідменюстворюютьсянаступнікоманди:

· Пункт «Художники»:

>DOFORM “>H:VisualFoxProProjectsDovidnik_givopisFORMSartists.scx”

· Пункт «Картини»:

>DOFORM “>H:VisualFoxProProjectsDovidnik_givopisFORMSpictures.scx”

· Пункт «Епохи»:

>DOFORM “>H:VisualFoxProProjectsDovidnik_givopisFORMSepoch.scx”

· Пункт «Музеї»:

>DOFORM “>H:VisualFoxProProjectsDovidnik_givopisFORMSmuseums.scx”

2.Підменю >Отчети (>має 2пункти)призначене дляпереглядузвітів про складбазиданих.

Длявикликузвіту прокартинипотрібновикористатинаступну команду:

>REPORTFORM

">H:VisualFoxProProjectsDovidnik_givopisREPORTSPICTURES.FRX "PREVIEW

Длявикликузвіту проепохиживопису буввикористананаступна команда:

>REPORTFORM

"H:VisualFoxProProjectsDovidnik_givopisREPORTSEPOCH.FRX "PREVIEW

3. Упідменю Запитиє 2запити добазиданих, що булиствореніраніше. Для їхнівиклику із менюпотрібновикористатитакікомандивідповідно:

>DO ">h:visualfoxproprojectsdovidnik_givopis_2queriesquery1_hud.qpr"

>DO ">h:visualfoxproprojectsdovidnik_givopis_2queriesquery2_kart.qpr"

4. Упідменю Уявленняє 1представленняданихбазиданих, що було бстворенераніше. Для йоговиклику із менюпотрібнотежстворити процедуру тавписати внеїSQL-кодпредставленняданих, що було бприведенераніше.

2.7Компіляціядодатку

>візуальниймоделюванняпрограмний

>Післяпроведення всіх необходимихоперацій надусіма компонентамиствореноїбазиданихпереходимо доетапубезпосередньо розробкидодатку для роботи із базоюданих. Ащобстворитисамостійнийдодаток наосновірозробленоїбазиданихнаводимо курсор на файл >dovidnik_givopis_app, щоміститься навкладці >Code, угрупі >Programs, таобираємо пункт контекстного меню файлу >SetMain, щоробитьданупрограмуголовною для проекту.

>Після цогообираємо пункт меню >ProjectBuild… та увікні, щоз’явилося (рис. 2.34)обираємо >Win32executable/COMserver (>exe),залишаємопрапорцінавпротипунктів >Recompile allfiles (>Перекомпілюватиусіфайли) та >Displayerrors (>Відображатипомилки).Після цогопрограмазапропонуєзберегтидодаток увказанемісце.Обираємо каталог із проектом танатискаємо ОК.


>Рис. 2.34–Компілюваннядодатку

Таким чином,спроектувавшидодаток для роботи із базоюданихбібліотечного каталогу, миотрималипрактичнінавички із розробки базданих уVisualFoxPro,зокремастворенняекранних форм тазвітів, розробки меню таствореннядодатку для роботи із базоюданих.


3.Програмуванняпрограмноїоболонкикерування базамиданих

 

>Лістингпрограмикеруваннядодатку менюDOVIDNIK_GIVOPIS_GO.MPR

* *********************************************************

* *

* * 05/26/11DOVIDNIK_GIVOPIS_GO.MPR 17:45:26

* *

* *********************************************************

* *

* * Мініх

* *

* *Copyright (З) 2011 Криворізький Технічний Університет

* *Address

* * Кривий Ріг,Zip

* * Україна

* *

* *Description:

* *ThisPROGRAMwasautomaticallygeneratedBYGENMENU.

* *

* *********************************************************

* *********************************************************

* *

* *SetupCode

* *

* *********************************************************

*

*Thisfileis agenerated,framework-enablingcomponent

*createdbyAPPBUILDER

* (з) Microsoft Corporation

#>INCLUDE

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація