Реферати українською » Информатика, программирование » Проектування друкованих плат прістроїв комп'ютерних систем


Реферат Проектування друкованих плат прістроїв комп'ютерних систем

Страница 1 из 9 | Следующая страница

 

 

>ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

докурсової роботи за курсом

«>АВТОМАТИЗАЦІЯПРОЕКТУВАННЯ >КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ»

на задану тему «>Проектуваннядрукованих платпристроївкомп’ютерних систем»


>РЕФЕРАТ

>Пояснювальна записка докурсової роботи:

59стор., 48 рис., 3 табл.

>Метоюкурсової роботиє:

·          >Оволодіннянавикамиформуванняописулогічногоелементу всередовищісистемипроектуванняPCAD. Структураформованогоопису виннавідповідатистандартнійструктуріописулогічногоелементу,прийнятого всистеміпроектуванняPCAD.

·          >Вивченняпринципів йоволодіннянавикамипроектуванняпринциповихелектричних схем вредакторіPCADSchematic. У цьомуредакторіздійснюєтьсярозміщенняумовногографічногопозначення (>УГП)елементів наробочомуполі редактора,проведенняелектричнихспоученьміжелементами,привласненняелементампозиційнихпозначень,формування шин й т.п.

·          >Оволодіннянавикамитрасуванняпечатнихсполучень вСАПРPCAD.


>Зміст

>ВСТУП

1ПОБУДОВАКОММУТАЦІЙНОЇСХЕМИ.ПОДАННЯКОММУТАЦІЙНОЇСХЕМИ УВИГЛЯДІГРАФІВ ІМАТРИЦЬ

2КОМПОНОВКАЕЛЕМЕНТІВСХЕМИ УВУЗЛИ

2.1Послідовний алгоритм компонування

2.2Мінімізація числаміжвузловихсполучень.

3РОЗМІЩЕННЯЕЛЕМЕНТІВ НАПЛАТІ

3.1Послідовний алгоритмрозміщення

3.2Ітераційний алгоритмрозміщенняелементів наплаті

4ТРАСУВАННЯСПОЛУЧЕНЬ

4.1 АлгоритмЛі

4.2 АлгоритмХейса

5РОЗПОДІЛСПОЛУЧЕНЬ ПОШАРАХ

6РОЗРОБКАБІБЛІОТЕКИЕЛЕМЕНТІВ УСАПРPCAD

6.1Створення символу компоненту вPCADSchematic

6.2Створення корпусукомпонентів вPCADPCB

6.3Створення компоненту задопомогоюLibrary Executive

7РОЗРОБКА СЕМИЕЛЕКТРИЧНОЇПРИНЦИПОВОЇ УСАПРPCAD

7.1Завантаженнябібліотек

7.2Розміщеннякомпонентів насхемі

7.3Розміщенняелектричнихланцюгів

7.4Розміщення шин

7.5Створення спискуз'єднань

8РОЗМІЩЕННЯЕЛЕМЕНТІВ НАПЛАТІ УСАПРPCAD

8.1 Упаковкасхеми надрукарську плату

8.2Розміщеннякомпонентів наплаті

9ТРАСУВАННЯПЕЧАТНИХСПОЛУЧЕНЬПЕЧАТНОЇПЛАТИ УСАПРPCAD

9.1 Установкакрокусітки

9.2 Установказазорівміжпровідниками

9.3Автотрасувальник QuickRoute

9.4Обмеження дляQuickRoute:

10ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬПЕЧАТНОЇПЛАТИ.

>ВИСНОВОК

>ЛІТЕРАТУРА


>ВСТУП

>Курсова роботаорієнтована на синтез тадослідженняпроектуваннядрукованих плат,застосуванняалгоритміврозміщенняелементів (>послідовний алгоритм таоптимізація) надрукованійплаті, компонування (>послідовний алгоритм та методпарних перестановок дляоптимізації),трасуваннясполучень (>алгоритмиЛі таХейса),розподілу по кулях.

>Також вкурсовійроботіпередбачаєтьсявикористанняспецілаізованогопрограмного забезпечення –системиавтоматизаціїпроектуванняPCAD, асамеоволодіннянавикамиформуванняописулогічногоелементу всередовищісистемипроектуванняPCAD,вивченняпринципів йоволодіннянавикамипроектуванняпринциповихелектричних схем вредакторіPCADSchematic,оволодіннянавикамитрасуванняпечатнихсполучень вСАПРPCAD.


1ПОБУДОВАКОММУТАЦІЙНОЇСХЕМИ.ПОДАННЯКОММУТАЦІЙНОЇСХЕМИ УВИГЛЯДІГРАФІВ ІМАТРИЦЬ

>Елементамикомутаційноїсхемиєавтономніконструктивніодиниці -мікросхеми. Для переходу відпринциповоїсхеми докомутаційноїнеобхідно напринциповійсхемівиділитигрупиелементів, щоскладаютьокремімікросхеми йзамінити їхні однимелементомкомутаційноїсхеми.

>Перехід віделектричноїпринциповоїсхеми докомутаційноїсхемивиконується внаступнійпослідовності:

>Всіелементисхемизображуються ввиглядіумовнихграфічнихпозначок, увиглядіпрямокутника,всерединіякогозаписанийпорядковий номерелементу (>мікросхеми). При цьомурізноманітнілогічніелементи,розташовані в одномукорпусімікросхеми.Контактироз’єму, т. т.Всівхідні йвихіднісигнали,вважаються контактамифіктивногоелементуD0.

На рис. 1.3. наведенакомутаційна схема,відповіднапринциповійсхемі,зображеній на рис. 1.2.Всіелектричніланцюгикомутаційноїсхемипослідовнонумеруються:V1,V2,...V38.

>Кожнийелектричнийланцюг (>безлічеквіпотенційнихвиводівелементівназивається комплексом.Існуєтакожпоняттяелементного комплексу.Елементний комплекс -цебезлічелементівкомутаційноїсхеми,об'єднаних однимелектричнимланцюгом.Всіелементнікомплекси накомутаційнійсхемінеобхіднопронумеруватипослідовним поруч чисел,починаючи ізодиниці. Номериелементнихкомплексівдоцільнопроставляти уконтактів всіхелементів,об'єднаних однимелементним комплексом.

Графелементнихкомплексів (>ГЕК)складається із: вершин,відповіднихелементам (тип D); вершин,відповіднихелементним комплексам (тип V); ребер,відповіднихелектричнимсполученням.


Малюнок. 1.1 –Прилад


Малюнок. 1.2 -Мікросхеми


Малюнок. 1.3 –Комутаційна схема


>ГЕК можнаописати задопомогоюматриціелементнихкомплексівQ

(рис. 1.4):  

>Q = ||>qє|| >m > n ,

деm -кількістьелементів D; n -кількістьланцюгів.

Малюнок. 1.4 -Матрицяелементнихкомплексів (>продовження)

>V1 >V2 >V3 >V4 >V5 >V6 >V7 V8 >V9 >V10 >V11 >V13 >V14 >V15 >V16 >V17 >V18 >V19
>D0 1 1 1 1 1     1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
>D1   1 1 1 1 1                        
>D2           1 1                      
>D3                                    
>D4                       1 1          
>D5 1         1 1 1 1 1 1 1            
>D6                           1 1 1 1 1
>D7                                    
>V20 >V21 >V22 >V23 >V24 >V25 >V26 >V27 >V28 >V29 >V30 >V31 >V32 >V33 >V34 >V35 >V36 >V37 >V38
1 1       1 1 1 1       1 1 1 1 1 1 1
                                     
                    1 1              
          1 1 1 1 1 1                
    1 1 1                            
    1                                
1 1 1 1 1                            
                  1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

На рис. 1.5 наведеньзважений графсхеми (>ЗГС).Вінскладається із: вершин,відповіднихелементам D0, D1,... …, D9, й ребер, щоз'єднаютьцівершини.Ребро, щоз'єднуєвершини графа Dі й Dj ізприписаноюйомувагою,показуєнаявність йкількістьзв'язківміжелементамисхеми Eі й Ej.


Малюнок. 1.5 - -Зважений графсхеми

>ЗГС можнауявити ввиглядіматрицісполучень R (рис 1.6):

R=¦¦r ¦¦m>m,r>ij - числозв'язків Dі й Dj.

>Матриця Rсиметричнавідносноголовноїдіагоналі.Крім Про теrii=0,i=0, …,m-1.

  0 1 2 3 4 5 6 7
0 0 4 0 4 2 7 7 7
1 4 0 1 0 0 2 0 0
2 0 1 0 1 0 2 0 2
3 4 0 1 0 0 0 0 2
4 2 0 0 0 0 2 3 0
5 7 2 2 0 2 0 1 0
6 7 0 0 0 3 1 0 0
7 7 0 2 2 0 0 0 0

>Рис. 1.6 -Матрицясполучень


2КОМПОНОВКАЕЛЕМЕНТІВСХЕМИ УВУЗЛИ

2.1Послідовний алгоритм компонування

Компонуванняелементівможездійснюватисярізноманітними методами. Укурсовійроботізастосованийпослідовний алгоритм компонування.

>Сутністьзадачіполягає врозподілікомутаційноїсхеми начастини (>вузли) ізнаступнимиобмеженнями:кількістьелементів (>КЕ)вузла не виннаперевищувати 6,кількістьзовнішніхвиводів (У)вузла винне бутименш чирівно 17. Уалгоритмізакладений принципмінімізаціїзовнішніхвиводіввузла примаксимізаціївнутрішньовузловихзв'язків.

>Послідовністьрішення.

1. Передпочатком компонуваннябезлічнерозподіленихелементіввключаєD0 (>фіктивнийелемент, щооб'єднує усізовнішнівиводисхеми),D1,D2,D3,D4,D5,D6,D7.

2.ФіктивнийелементD0назначаємо вфіктивнийвузолT0 (>r=0).ПісляцієїбезлічінерозподіленихелементівIr= (>D1,D2,D3,D4,D5,D6,D7).

3.Починаємо компонуваннявузлаТ1 (>r=1) (табл. 2.1):

А) для шкірного ізнерозподіленихелементів (>безлічIr приr=1)обчислюємофункціоналL1 -кількістьелектричнихланцюгів (>комплексів),якими данийелементXrзв'язаний ізбезліччющенерозподілених.

де     

>Ir       -безлічнерозподіленихелементів.

Уякості базовогоелементувузлаTr (приr=1)вибираємоперший усе своєю чергоюелемент ізмаксимальнимзначеннямL1. ЦеD2.ЕлементD2виключаємо ізбезлічінерозподіленихелементівIr (>r=1).

Б) для шкірного ізнерозподіленихелементіврозраховуємозначенняфункціоналаL2, щопоказує числозовнішніхзв'язківвузла (>отриманогододанням до ужерозподіленогоелементуD2чергового кандидата) ізбезліччюіншихелементівсхеми,включаючиD0.

>Кількістьзовнішніх з висновкамивузларівно числуланцюгів, щозв'язуютьелементивузла ізелементами, що невходять довузла. титануелементи, для якіздійсненнаумоваL2 У, (деВ=17),виключаються наданомукроку із числакандидатів ввузол, щоформується;ціелементипозначенізірочкою.

де -вузол із lелементами;

>Ts -вузли ,щосформувалися;

 

.

Длякандидатів ,щозалишилисярозраховуємофункціоналL3.ФункціоналL3 -це числоланцюгів, щоз'єднуютьрозглядуванийелемент-кандидат ізбезліччюелементівданоговузла. Дляпризначення ввузолвибираємо тієїелемент, щомаємаксимальнезначенняL3.Якщо такихелементівдекілька, тослідвибиратиперший усе своєю чергою, щомаєнайменшу величинуL2. НаданомукрокуцеD5.

>ЕлементD5виключаємо ізбезлічінерозподілених. Отже, впершийвузолтеперрозподіленіелементиD2 йD5.Формуваннявузла якщозавершене, коли числоелементів вньомудосягнеданого (>КЕ=5), чи незнайдетьсяжодного кандидата,додаванняякого не порушитиумовиL2 У (>B=17).

У) Дляелементів ,щозалишилисянерозподіленими,розраховуємофункціонали -L2,L3. Повищенаведеним правиламвизначаємочерговийелементвузлаD4.

Р) УрезультатіаналогічнихрозрахунківвизначаємонаступнийелементвузлаТ1-D1. На цьому компонування Першоговузла завершено, бододаваннянаступного кандидату порушитиумовуL2 У (>B=17).

>Виконуємо компонуваннявузлаТ2 (табл. 2.1,r=2.).Закінченняформування

цоговузлавідбувається подосягненнюзаданого числаелементів ввузлі

(>КЕ=5) тавиконанняумовиL2 У (>B=17). Цеелементи:D3,D7.

Д)ЕлементD6, щозалишився,розміщуємо ввузолТ3Всі

>елементирозподілені.

Результатами компонуванняєсхемивнутрішньовузловихсполученьвузлівТ1,Т2,Т3.

>Таблиця 2.1 -Таблиця компонуванняелементівсхеми

>r >Dr1 >L1 >Gr1 >Dr2 >L2 >L3 >Gr2 >Dr3 >L2 >L3 >Gr3 >Dr4 >L2 >L3 >Gr4 >Dr5 >L2 >L3
1 >D1 1 >D2 >D1 8 1 >D2 >D1 14 1 >D2 >D1 17 1 >D1 >D3 22 -
  >D2 4   >D3 9 1 >D5 >D3 16 1 >D4 >D3 19 - >D2 >D6 21 -
  >D3 2   >D4 9 -   >D4 14 2 >D5 >D6 18 -
Страница 1 из 9 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація