Реферати українською » Информатика, программирование » Гурток по 3D моделюванню як спосіб розвитку уяви старшокласників (9 клас)


Реферат Гурток по 3D моделюванню як спосіб розвитку уяви старшокласників (9 клас)

Страница 1 из 7 | Следующая страница

року міністерство освіти омській області

>ГОУСПО «Тарський педагогічний коледж»


Гурток по 3D моделювання як засіб розвитку уяви старшокласників

(9 клас)

>Випускная кваліфікаційна робота

 

>Штейнбах Антон Олександрович

Спеціальність 050202

Інформатика

Курс III, група 32

Науковий керівник:

Фролова Наталіє Миколаївно

Тара – 2009


Зміст

Запровадження

Розділ 1.Психолого-методические основи розвитку уяви старшокласників щодо 3D моделювання

1.1. Розвиток уяви старшокласників під час створення моделей

1.2.3DSMax 2008 як засіб розвитку уяви старшокласників

Розділ 2.Опитно-експериментальная робота з розвитку уяви у вигляді 3D StudioMax 2008.

2.1. Виявлення рівня розвитку уяви старшокласників

2.2. Використання 3D StudioMax 2008 із розвитку уяви

2.3. Порівняльний аналіз рівня розвитку уяви старшокласників

Укладання

Бібліографія

Додаток


Запровадження

«Уява – тема, здавалася колись надто незначною для серйозного вивчення, – стала зараз модним об'єктом досліджень, які мають багато важливих відкриттів»

У.Найссер

Образи, які людина, не обмежуються відтворенням безпосередньо сприйнятого. Перед людиною в образах може постати і те, що він безпосередньо не сприймав, і те, чого взагалі було, і і те, чого дійсності і "бути неспроможна.

Люди як споглядають і пізнають, а й змінюють світ, перетворять його. Щоб перетворювати дійсність практично, треба вміти перетворювати її й подумки. Цією потреби і задовольняє уяву. Уява нерозривно пов'язане з нашої здатністю змінювати світ, перетворювати дійсність й творити щось нове.

Уява — це найважливіша сторона нашому житті. Основне завдання уяви є уявлення очікуваного результату до його здійснення. Якщо уявити, що людина володів б уявою, ми втратили би, майже всіх наукових відкриттів і літературних творів мистецтва, образів, створюваних найбільшими письменниками й винаходів конструкторів. Діти не почули б казок і змогли б відігравати в численні гри. Але як вони змогли б засвоювати шкільної програми без уяви?

Уява відіграє у житті школяра. Без уяви неможливий будь-яку працю школяра, оскільки неможливо трудитися, не припускаючи проміжного й кінцевого результатів. З допомогою уяви ми формується образ будь-коли яка була або існуючого в момент об'єкта, ситуації, умов.

Завдяки уяві учні у свого розвитку можуть придумувати щось нове, удосконалювати й створювати різні образи і моделі.

Метод пізнання, котра перебувала створенні та дослідженні моделей, називається моделюванням [15, з. 238].

Є багато видів моделювання, але думку, найпривабливішим є комп'ютерне моделювання, бо вона дає можливість наочного створення моделі. Воно більш яскраве і барвисте, цим він більш привабливо що для школярів.Объемное, тобто 3D моделювання реальніше зображує об'єкти проти «пласким» моделюванням. Крім цього воно відбиває сучасні тенденції, оскільки дає можливість роботи з комп'ютерних технологій. Тому ми розглядати 3D моделювання.

3D моделювання дає можливість учням створювати об'ємні тривимірні об'єкти чи моделі, що вони спочатку мають представити подумки з допомогою своєї фантазії, та був реалізувати з допомогою редактора тривимірної графіки.

Учень маєш з допомогою своєї фантазії чітко представляти проміжний і кінцевий результати створення об'єкта чи моделі. Адже саме уяві людина творить, розумно планує власну діяльність і управляє нею.

З усього вищесказаного, ми вважаємо, що сама нашого дослідження актуальна.

Проблема нашого дослідження, у тому, як розвинути уяву старшокласників під час занять гуртка з інформатики?

Об'єктом є процес розвитку уяви старшокласників під час створення моделей.

Предметом – 3D моделювання як засіб розвитку уяви старшокласників.

З проблеми, ми виділили мета: розвинути уяву старшокласників з допомогою 3D моделювання.

Досягнення цього, вирішити такі завдання:

1) вивчити літературу про особливості розвитку уяви старшокласників і підібрати методики, з допомогою яких можна простежити зміна рівня розвитку уяви;

2) вивчити літературу із моделювання загалом й особливо 3D моделювання зокрема;

3) перевірити практично вплив гуртка по 3D моделювання в розвитку уяви старшокласників (9 клас).

Відповідно до проблемою і метою ми висуваємо гіпотезу: якщо учні 9 класу вивчатимуть 3D моделювання, це сприятиме розвитку уяви,т.к. щоб одержати результату необхідно з набору об'єктів вибрати деяке безліч, поставити різноманітним параметрам, що потребує вміння уявити очікуваного результату.

Відповідно до метою, гіпотезою і завданнями роботи, нами застосовувалися такі методи дослідження:

- аналіз літератури;

- педагогічне спостереження;

- тестування;

- математична обробка результатів.


1.Психолого-методические основи розвитку уяви старшокласників щодо 3D моделювання

 

1.1 Розвиток уяви старшокласників під час створення моделей

Останнім часом у суспільстві дедалі більше гостро йдеться про вихованні творчій особистості. Творчість стало тепер питанням національною і міжнародною політики. Є безпосередня необхідність, з якою зіштовхується будь-яка життєздатна політична, соціальна чи економічна система, – необхідність мати більше митців [22, з. 156].

Міркування, пов'язані з цим, мають велику вагу з нашого великої промисловості, де добре знають про небезпеку, якими загрожує старіння виробництва. Усі знають, що хоч би багатими і розквітаючими не були в цей час, якось, прокинувшись вранці, можна знайти, що кимось винайдено нове виріб, зробила ваше виробництво застарілим. Що з виробниками автомобілів, якщо хтось вийде ринок із пристроєм для особистого пересування, яке теж коштуватиме вдвічі дешевшим, ніж автомобіль? Розуміючи це, кожна багата корпорація, яка може це собі дозволяти, витрачає дуже велику частку свої кошти на дослідження та створення нових виробів, як і і вдосконалення старих.

Керівники маємо вчитися управлінню творчими людьми, їх раннього виявлення, навчання, вихованню й т.п.

У зв'язку з цим виникає особлива потреба у вивченні розвитку творчих процесів й знаходження шляхів їх оптимізації. Психологи довели, що уяву широко включено в діяльність особи на одне різних етапах його життя [26, з. 107].

Розвиток в дітях якостей творчу особистість стає одним із найважливіших завдань сучасної школи. Зрозуміло, що ми мають навчати їх за крайнього заходу здібності справлятися з новизною, імпровізувати. Вони повинні боятися змін, навпаки, повинні почуватися комфортно, зустрічаючись із змінами і нововведеннями і це можливо, навіть бути здатними насолоджуватися ними.

Будь-яке навчання пов'язаний з потребою щось уявити, уявити, оперувати абстрактними образами і поняттями. Усе це неможливо зробити без уяви чи фантазії.

Уява – це психічний процес створення нової у вигляді образу, уявлення чи ідеї [32, з. 249].

Процес уяви притаманний лише людини й є необхідною передумовою його трудовій діяльності.

Людина, як щось зробити, представляє, що треба робити й як він це робити. Ця здатність людини заздалегідь представляти кінцевий підсумок своєї праці, і навіть процес створення різко відрізняє людську діяльність від «діяльності» тварин [25, з. 149].

Навіть поганий архітектор від найкращою бджоли від початку особливий тим, що перш ніж будувати осередок з воску, вона вже побудував її у своїй голові. Наприкінці процесу праці виходить результат, що вже на початку цього процесу був у виставі людини.

Уява – здатність людини побудувати нових образів шляхом переробки психічних компонент, знайдених у минулому досвіді; процес психічний створення образу предмета чи ситуації шляхом перебудови готівкових уявлень; частина свідомості особистості, одне із процесів пізнавальних, характерний високим рівнем наочності і конкретності.

Уява старшокласника — це спосіб заволодіння ним сферою можливого майбутнього, що надає своєї діяльностіцелеполагающий і проектний характер.

У уяві своєрідно і неповторно відбивається світ, відбувається образне уявлення результатів, що потенційно можуть досягатися у вигляді тих чи інших дій.

Уява виражається:

1) у будівництві образу засобів і кінцевого результату діяльності предметної суб'єкта;

2) у створенні програми поведінки, коли проблемна ситуація невизначена;

3) в продукуванні образів, які не програмують, а заміняють діяльність;

4) у створенні образів, відповідних опису об'єкта.

Є кілька класифікацій видів уяви, кожна з яких має у своєму підставі якійсь із істотних ознак уяви.

По довільності уяви виділяють:

1) уяву довільне -проявляемое при цілеспрямоване рішенні наукових, технічних та мистецьких завдань;

2) уяву мимовільне -проявляемое в сновидіннях, в медитативних образах.

За рівнем виразності активності різняться:

1) уяву активне;

2) уяву пасивне.

Активне уяву завжди спрямоване влади на рішення творчої чи особистісної завдання. Людина оперує фрагментами, одиницями конкретної інформацією певній галузі, їх переміщенням у різних комбінаціях щодо одне одного. Активне уяву спрямовано у майбутнє і оперує часом цілком певної категорією (тобто. людина не втрачає почуття реальності, піднімає себе поза тимчасових зв'язків та соціальні обставини). Активне уяву спрямоване більше зовні, людина зайнятий переважно середовищем, суспільством, банківською діяльністю та менше внутрішніми суб'єктивними проблемами. Активне уяву і пробуджується завданням і нею іде, він визначається вольовими зусиллями та піддається вольовому контролю [32, з. 253].

Активне уяву буває два види:

1) уяву що відтворює;

2) уяву творче.

>Воссоздающее уяву – одне із видів активного уяви, коли відбувається конструювання нових образів, уявлень люди відповідно до сприйнятої ззовні стимуляцією як словесних повідомлень, схем, умовних зображень, знаків тощо.

>Воссоздающее уяву проявляється тоді, коли необхідно відтворити уявлення об'єкта, максимально повно відповідна кількість його опису.

Цей вид уяви широко використовують у різних напрямах людини, зокрема й у навчанні. Провідну роль ньому грають образи пам'яті.Воссоздающее уяву відіграє у процесі комунікації і засвоєнні соціального досвіду [14, з. 202].

Попри те що, що продуктами що відтворює уяви є цілком нові, раніше не що мисляться людиною образи, цей вид уяви грунтується попередньому досвіді. До. Д. Ушинський розглядав уяву як комбінацію колишніх вражень і минулого досвіду, вважаючи, що що відтворює уяву є продуктом на мозок людини матеріального світу. головним чином що відтворює уяву – це процес, під час якої відбувається рекомбінація, реконструкція колишніх сприйняттів у новій їх комбінації.

Ще одна вид активного уяви – ця творча уяву.

Творчу уяву – це таке вид уяви, під час якого людина самостійно, відкриває нові образи і ідеї, цінні й інших осіб або суспільства взагалі і який втілюються ("кристалізуються") на конкретні оригінальні продукти діяльності.

Вона передбачає самостійне створення образу, речі, ознаки, які мають аналогів, нових; що реалізуються оригінальних й ринок цінних продуктах діяльності. Творчу уяву дуже потрібний компонент і залишається основою всіх видів творчої діяльності [32, з. 255].

У цьому різняться:

1) новизна об'єктивна - якщо образи і ідеї оригінальні і повторюють чогось, наявного в досвіді іншим людям;

2) новизна суб'єктивна - якщо вони повторюють раніше створені, але для даної людини є новими і оригінальними.

У творчому комбінуванні образів зникає провідна роль пам'яті, та її місце приходить емоційно забарвлене мислення.

Образи творчого уяви створюються у вигляді різних прийомів інтелектуальних операцій.

У структурі творчого уяви розрізняють два типу таких інтелектуальних операцій. Перший – операції, з яких формуються ідеальні образи, і друге – операції, основі яких переробляється готову продукцію.

Одне з перших психологів, вивчали ці процеси, Т. Рибо виділив дві основні операції: дисоціацію і асоціацію.Диссоциация – перший етап творчого уяви, етап підготовки матеріалу. Без попередньої дисоціації творче уяву немислимо. Неможливість дисоціації – істотне перешкода для творчого уяви. Асоціація – створення цілісного образу з елементів вичленованих одиниць образів. Асоціація дає початок новим сполученням, новим образам [13, з. 248].

Поруч із активним уявою в класифікації за мірою вкладеної активності також виділяють пасивне уяву.

>Пассивное уяву характерно створенням образів, які втілюються у життя; програм, які виконуються чи взагалі можуть бути виконані. Образи пасивного уяви виникають спонтанно, всупереч волі та бажання людини.

У результаті процесів пасивного уяви відбувається нереальне, нещире задоволення будь-якої потреби чи бажання. Матеріалами пасивного уяви, як і і активної, є образи, уявлення, елементи понять й інша інформація, почерпнута з допомогою досвіду [30, з. 242].

Уява виступає у своїй як заміна діяльності, її сурогат, внаслідок чого людина цурається необхідності діяти.

>Пассивное уява може працювати бути:

1) навмисним - створює образи (мрії), які пов'язані з волею, яка б сприяти їх втіленню у життя; переважання у процесах уяви мрій свідчить певні дефектах розвитку особистості;

2) ненавмисне - спостерігається при ослабленні діяльності свідомості, за його розладах, в напівдрімотному стані, уві сні.

Навмисне пасивне уяву створює образи, які пов'язані з волею. Ці образи дістали назву мрій. У мріях найяскравіше можна знайти зв'язок уяви до потреб особистості. Переважна більшість мрій в психічної життя можуть призвести його до відриву від реальної буденної дійсності, догляду в вигаданий світ, що, своєю чергою, починає гальмувати психічне й зарплату цієї людини.

>Непреднамеренное пасивне уяву спостерігається при ослабленні діяльності свідомості, його розладах, в напівдрімотному стані, вві сні й т.д. Найпоказовішим проявом пасивного уяви є галюцинації, коли людина сприймають неіснуючі об'єкти.

Особливою формою уяви є мрія – самостійне створення нових образів. Головною особливістю мрії і те, що спрямована на майбутню діяльність, тобто. мрія – це уяву, спрямоване на бажане майбутнє.

Уява відіграє у житті школяра. Адже саме уяві учні у свого розвитку можуть придумувати щось нове, удосконалювати себе та створювати різні образи і моделі.

Метод пізнання, котра перебувала створенні та дослідженні моделей, називається моделюванням [15, з. 238].

Моделювання – важливий метод наукового пізнання і сильне засіб активізації які у навчанні.

Моделювання нині одержало надзвичайно широке застосування в багатьох областях знань: від філософських та інших гуманітарних розділів знань до розділів фізики, проблеми радіотехніки і електротехніки до проблем механіки і гідромеханіки, фізіології і біології тощо. буд.

Моделювання – це є процес використання моделей (оригіналу) вивчення тих чи інших властивостей оригіналу (перетворення оригіналу) чи заміщення оригіналу моделями у процесі будь-якої діяльності.

Поняття «модель» виникла процесі досвідченого вивчення світу, а саме слово «модель» походить від латинських слів «modus», «>modulus», що означають міру, образ, спосіб.

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація