Реферати українською » Иностранный язык » Переклад суспільно-політичних реалій (на Основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)


Реферат Переклад суспільно-політичних реалій (на Основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ УКРАЇНИ

>КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙЛІНГВІСТИЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>ФАКУЛЬТЕТПЕРЕКЛАДАЧІВ
>КАФЕДРИАНГЛІЙСЬКОЇМОВИ ТАПЕРЕКЛАДУ

>Курсова робота

на задану тему:

>Перекладсуспільно-політичнихреалій ( наосновіперекладу статей

із газета Нью-Йорк Таймс )


>Виконала: студентка 412групи

>Полежако ЯрославаОлегівна

>Науковийкерівник: Кандидатпедагогічних наук,

доцентСеліванова Про. І.

>Київ-2004

>ЗМІСТ

>ВСТУП.. 3

>РОЗДІЛ 1. 5

>РОЗДІЛ 1.1.ПОНЯТТЯПЕРЕКЛАДУ.ПОНЯТТЯАДЕКВАТНОСТІ ТАЕКВІВАЛЕНТНОСТІ. 5

>РОЗДІЛ1.2.ПЕРЕКЛАДГАЗЕТНО –>ПУБЛІЦИСТИЧНОГОСТИЛЮ. 7

>РОЗДІЛ 1.3.ПОНЯТТЯРЕАЛІЇ.КЛАСИФІКАЦІЯРЕАЛІЙ. 13

>РОЗДІЛ 1.3.1.ПЕРЕКЛАДРЕАЛІЙ. 15

>РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗПЕРЕКЛАДУСУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХРЕАЛІЙ НАОСНОВІПЕРЕКЛАДУСТАТЕЙ ЗГАЗЕТИНЬЮ-ЙОРКТАЙМС. 18

>ВИСНОВКИ.. 21

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ.. 23

>ДОДАТКИ.. 25

РЕЗЮМЕ.. 33

>SUMMARY.. 34


>ВСТУП

   Перекладмаєдовгуісторію. Усіпочалося в тихдавнічаси, коливиникла потреба у людях, щоволоділи бдекількомамовами й могли б бутипосередниками приспілкуваннірізнихмовнихнацій. Алі яксамостійна наука, перекладсформувавсялише на початку ХХ ст. Уумовахрозширенняміжнароднихзв’язків таобмінуінформацією,перекладознавствошвидкорозвивалось йцей процестриває йдосі, так як мовапостійнооновлюється зарахунокнеологізмів тазапозичень.З’являютьсяновітеорії, подивися напроблемиперекладу.

У наше годину, годинудинамічногорозвитку, щопостійновідбувається йвпливає на усісферилюдськоїдіяльності, годину, колиобмінінформацією ставши,можливо, якніколиграндіозним, прямопропорційноростуть йвимоги доперекладу, асаме доякостіостаннього.

>Важливемісцезаймає перекладреалій.

 Метаданоїкурсової роботиполягає удослідженніпроблемиперекладусуспільно-політичнихреалій-американізмів.

Предметомдослідження >є з статтею із газет Нью-Йорк Таймс.

 Длябудь-якогоперекладача перекладреалійє ,із одного боці,цікавою, а , ізіншого,важкою тавідповідальноюпрацею,адженедостатнєзнанняісторії, культури,звичаїв,суспільного ладу,особливостейполітичного життяможе статі причиною неадекватногоперекладу, що просто чи не якщосприйматисьреципієнтом, чи якщосприйматись, але й неналежним чином.

>Причиноюостанньогоє й ті, щореалії – слова, котрінайбільшяскравовідображаютьсвоєрідність культури народу –носія.Особливості культуриможуть бути невідоміпевнійлюдині ізіншої країни йсаме тут вся відповідальність за “зрозумілий “людині перекладлягає наперекладача.

    Уданійкурсовійроботі перекладреалійрозглядається наприкладіперекладу статей із газета “Нью Йорк Таймс”. Авторданої роботивважає, щозасобимасовоїінформації й ,>власне, газета,якнайповнішевідображаютькультурне тадуховне життя країни, щодозволяєсаме наприкладі статей із газетпоказатиспецифічніреалії –американізми таспособи їхньогоперекладу.

    Уданійроботі представленорізні подивисявчених на переклад якреалій, то йгазетнихматеріалів,розглядаєтьсяспецифічність такогоперекладу.

    Так як перекладреалій –американізміврозглядався наприкладіперекладугазетних статей, тоданійкурсовійроботі авторрозглядає й проблемуперекладугазетнихпублікацій.Адже мовазасобівмасовоїінформаціїєдужеспецифічною, а особливоамериканськийваріантанглійськоїмови, депереважновживаєтьсяамериканський сленг,саме черезостанній йвиникаютьпевнітруднощі приперекладі.

   Будь-якомуперекладачунеобхідним приперекладіреалій станілінгвокраїнознавчийсловниктієї країни, ізмовиякоїробиться переклад, щонабагатопокращитьякістьперекладу.

    Проблемаперекладуреалій, аданійкурсовійроботі –реалій-американізмів,є ,>безумовно,актуальною.Аджефразеологічні талексичніодиниці, щоозначаютьпевніявищаматеріального та духовного життя США , йвідрізняютьамериканськуанглійську відавстралійської чибританськоїанглійської.


>РОЗДІЛ 1

>РОЗДІЛ 1.1.ПОНЯТТЯПЕРЕКЛАДУ.ПОНЯТТЯАДЕКВАТНОСТІ ТАЕКВІВАЛЕНТНОСТІ.

   Переклад яктермінмаєполісемантичну природу, йогонайбільшрозповсюджене йздебільшогоузагальнюючезначенняпов’язують ізпроцесомпередачізначення/змісту слова,групислів,речення чиуривку ізмовиоригіналу намовуперекладу [17].Поняття “переклад” можнавизначитинаступним чином :заміна текстовогоматеріалуоднієїмові (>мовиоригіналу)еквівалентнимтекстовимматеріаломіншоїмови (>мовиперекладу) [>6].Головноюметою чи -якогоперекладу –єдосягненняадекватності.Адекватність -цевичерпна передачасмисловогозмістуоригіналу йповнафункціонально -стилістичнавідповідністьйому. Ос-кількизрозуміло, що було б бнепогано,якбизмісторигіналу таперекладу булитотожними, то можназробитивисновок, що перекладмаєповністюзберігатизмісторигіналу :повноцінністьперекладуозначаєвичерпну передачусмисловогозмістуоригіналу йповноціннуфункціонально-стилістичнувідповідністьйому[16].АлеЛ.С.Бархударов[3]вважає, що проповнувідповідність можна говоритилишевідносно,адже слова приперекладіуникнутивтратнеможливо,тобтомаємісценеповна передачазначень, щомістить їхні тексторигіналу.Виходячи із цогоЛ.С.Бархударовробитьзакономірнийвисновок, що текстперекладуніколи таабсолютнимеквівалентом текстуоригіналу.Схожої ж думидотримується й Ю.Найда[12] , словаякоїнамаганнядосягтиеквівалентностіможепризвести дозначноговідходу відоригіналу.Саме тутнеобхіднозазначити, щотерміни “>адекватність” й “>еквівалентність”дещовідрізняються один від одного.

>Еквівалентністьвиступає вякостіосновикомунікативноїрівноцінності,наявністьякої йробить текст перекладом.

>Підпоняттямеквівалентностіперекладурозуміють передачу вперекладізмістуоригіналу,якийрозглядається яксукупністьінформації, що вонміститься втексті,включаючиемотивні,стилістичні,образні,естетичніфункціїмовниходиниць. Таким чином,еквівалентність -поняттяширше, ніж “>точністьперекладу”, подякимзазвичайрозуміютьлишезбереження “предметно –логічногозмісту”оригіналу.Іншими словами, нормаеквівалентностіозначаєвимогумаксимальноїорієнтованості наоригінал.

>Адекватний перекладє поозначеннюеквівалентним,хочаступіньсмисловоїспільностіміжоригіналом та перекладомможе бутирізною.Найбільшповнаеквівалентність (нарівнімовнихзнаків)означає максимальноможливунаближеністьзмістурізномовнихтекстів.Еквівалентний переклад незавжди якщовважатись адекватним, через ті щовін якщолишезадовольнятивимогусмисловоїнаближеності дооригіналу[6].


>РОЗДІЛ1.2.ПЕРЕКЛАДГАЗЕТНО –>ПУБЛІЦИСТИЧНОГОСТИЛЮ.

   

Перед тім, якпочатирозглядгазетно-публіцистичного стилю,необхідноодразузауважити, щогазетно-інформаційнітекстирідкоперекладаються длядрукуповністю та вчистомувигляді. При цьому перекладзамінюється более короткимреферативнимвикладом[16].

>Матеріалигазетно-інформаційного жанрускладаютьосновнийзмістгазетнихтекстів.Перекладачусуспільно ->політичноїлітератури часто доводитисяперекладати з статтею тазаміткиінформаційного характеру ізанглійських таамериканських газет йперекладачмає бути доброознайомленийзістилістичнимиособливостями такихматеріалів.

    Газета –засібінформації, атакожзасібвпливу нашироку танеодноріднуаудиторіючитачів. Так як газетузазвичайчитають вумовах, коливажкозосередитись (в метро, заобідом, после роботи й т.п.), тоіснуєнеобхідністьподаватиматеріалстисло, але йповідомивши всюнеобхіднуінформацію.

>Загальна картинаамериканськоїпресидоситьрізноманітна,починаючи відсерйознихвидань й до “>жовтоїпреси“.

Дляпрактичної роботиперекладачанайбільшістотнимиєнаступніхарактернірисиамериканськоїпреси:

1.Розмовно-фаміл’ярний характер рядуматеріалів

2.Емоційназабарвленість шляхомвживанняжаргонізмів,перифраз

3.Офіційністьтитулів тазвернень

4.Специфічністьгазетнихзаголовків

5.Лексичніособливостігазетно-інформаційнихматеріалів

6.Вживаннятермінів

Угазетно-інформаційномустилідуже широковживаютьсявласніназви,імена, щороблятьповідомлення болееконкретнимописуючиякісьподії напевніймісцевості, чи тихий, щостосуютьсяпевних людей чиустанов. Черезце у рецепторамають бутипевніпопереднізнання, що дозволитийомупов’язатиназву із предметом чиоб’єктом, щоназивається[13]. Так,наприклад, чи-якомуамериканськомучитачу добровідомо, що Amtrak –>цезалізничнакомпанія,абоFrick Collection-художній музей вм.Нью-Йорк.

   Щеоднієюособливістю цого жанруєнамаганняамериканськихжурналістівзробитисухеповідомлення болееемоційнояскравим зарахуноквживання втекстіжаргонізмів.Зазвичай приперекладі смердоті непередаються.

   Особливістюамериканських газетє ,>звичайно, заголовкигазетнихматеріалів.Автори статейдокладають максимумзусильаби заголовок їхні з статтеюскладався ізякомогаменшоїкількостіслів, при цьомупередававінформацію про якоїйдеться йпривертав до собіувагу читача. Такаби читачпобачивши заголовок уже бувзацікавленийпридбати газету йпрочитатисаме тустаттю, заголовокякоїйомувидавсяцікавим ізінформаційної точкизору.

   Перекладачмає гарнорозумітизміст газетного заголовку тавміти гарно та правильно йогопередати ізмовиоригіналу намовуперекладу.Адже длязаголовківамериканських газетхарактернимє й ті, що заголовокможе матірподвійнийзміст, так яккомбінаціяслівпідбирається таким чином, що зазмістом можназробити абсолютнопротилежніпереклади,томудужеважливовідчуватицей нюанс.Наприклад заголовок “Milkdrinkersareturning topowder ” можнаперекласти як “ Люди, щоп’ють молоко ,>перетворюються на порошок” ,хоча,звичайно, правильноперекластинеобхідно як “ Люди, котріполюбляють молоко,починаютьвживатисухе молоко”.

   Взагалі, так якавтори статейнамагаютьсяпривернутиувагу читача йзробити так,щобвін таки прочитавши самматеріал, то заголовки часто вже непередаютьзміст з статтею, анавпаки,буваютьзовсім внезначнійміріпов’язані ізнею.Томуосновнаінформаціязнаходиться упідзаголовку. Цезначнополегшує роботуперекладача,адже, як ми ужезазначиливище, незавждивдаєтьсяперекладачуперекластигазетний заголовок із Першогопогляду, так як чибракуєінформації, чи заголовок можнаперекластидекількома, абсолютно непоєднанимиміж собою зазмістом, способами.

    Приперекладіанглійськихзаголовківперекладачмаєвраховувати, що дляамериканських газетхарактернимиєдієслівні заголовки :BOBDORRELISDEAD.FLOODSHITFLORIDA. Для українськоїпресидієслівні заголовки неєхарактерними йперекладачмаєцевраховувати приперекладі. Наукраїнськумовувищенаведені заголовки будутьперекладатись як “Смерть БобаДоррела.Повінь уФлориді.”.Інодібуваєважко приперекладіуникнутидієслова,наприклад воно та будезберігатись,якщо заголовок якщоскладатись ізпитальногоречення :WILLPRICECURBSBOOSTEXPORTS? Наукраїнськуцей заголовок можнаперекласти “Чипідвищитьрівеньекспортузниженняцін?”

   Перекладачмаєпостійнопам’ятати проособливостівживаннячасових форм в заголовках.Сучасніамериканські газетивикористовуютьнеперфектнічаси. Колі мовайдеться продію, Яка ужевідбулась, але й в недалекомуминулому, товикористовуєтьсятеперішній годину, така форма абинаближує читача допевнихподій :>MARYGRACEDIES,80 .>ROYALFAMILYQUITS. Приперекладі наукраїнськумову такихзаголовків,якщодія на даний моментпублікаціїзакінчилась,то перекладробиться уминуломучасі, завиключенням тихийзаголовків, денеобхіднозберегтидієслівну форму.PastSimpleвикористовується в заголовках,якщо в самому заголовкуєобставина години, чичитачу добровідомо, щодіявідбулась вминулому. Дляпозначеннямайбутнього годині на заголовках частовикористовуєтьсяінфінітив.

   Щеоднієюпроблемою приперекладігазетнихзаголовківєрізніскорочення.Скорочення, що їхні можназустріти вамериканськійпресі, можнарозділити накілька груп [7].

   Перша йнайбільшчисельна групавключає всобіскороченняназвпартій,організацій,різних посад :                       

(>FBI-FederalBureau ofInvestigation = ФБР,NAM =National Association ofManufacturers –Національная >асоціація  >підприємців =НАП.Gov ==Governor; D. A, ==DistrictAttorney;Sen. =Senator;Rep. =Representative.

   Такождуже частозустрічаютьсяскороченняназвміжнароднихорганізацій :U.N. == UnitedNations;NATO ==North AtlanticTreatyOrganization та багатоінших. Приперекладі такихскороченьперекладачмаєдотримуватись таких правил, по- перше, багатоскороченьназвміжнароднихорганізаціймаютьсвійеквівалент вукраїнськіймові, аякщоназваорганізації невідомареципієнту, топерекладачможе податіскороченняперекладуназви, але й в дужках податіповнийваріант.Такожперекладачмаєвраховувати й ті, щодеякіскороченняможутьписатисьоднаково, але й вповномуваріанті будутьстосуватисьрізнихорганізацій :

РМ =PrimeMinister чи жPoliceMagistrate [7].

   Дослідникивідмічають, що вгазетнійлексиціє великакількістьвласнихназв :назворганізацій,закладів,топонімічнихназв. Атакож широковикористовуютьсягазетнікліше [2]. Це “>готовіформули”, котрі чивказують наджерелоінформації :according towell-informedsources, чиє простополітичними штампами :generationgap;vestedinterests.

   Специфікугазетно-інформаційнихматеріалівскладають ужевищезгаданікліше, атакожфразеологізми.Суспільно- політичний стиль більше, ніж чи-якийінший стильєнаближеним дохудожньоїлітератури. Усуспільно-політичних текстах,статтях,оглядах широковикористовується образнафразеологія.Характеризуючисьметафоричністю, вонанадаєвисловлюваннювиразності,яскравості,своєрідності. По способуперекладу наукраїнськумовуобразнуфразеологію можнаумовнорозділити начотиригрупи :

1)Фразеологізми, щомаютьповнийвідповідник вукраїнськіймові йповністюкалькуються приперекладі : adominoeffect –ефектдоміно;

2)Фразеологізми, котрічастково неспівпадають пообразності ізукраїнськими: tobuy apig in apoke –купити кота вмішку ;

3)Фразеологізми, приперекладі які образповністюзмінюється : tohangfire –призупинити роботу ;

4)Фразеологізми, котріперекладаютьсянейтральноюлексикою: tocutnoice –нічого недобиватись.

 Перекладфразеологізмів –цеособлива проблема,аджепередати їхнього слово в словозазвичайнеможливо, через ті, що смердотіявляють собою Єдиний образ,звідси –необхідність їхнірозгляду, якєдинесемантичнеціле; азаміна їхнього словами в прямомузначенніможеспричинитизникненняатмосферизвичнихчитачуобразів.Технікапередачіфразеологізмів уже давнорозроблена,перекладачмає їхньогорозглядати, якєдинесемантичнеціле йнамагатисьвідшукати вмовіперекладувідповідник-фразеологізм,бажано із тім жступенемсемантичноїзв’язаності.Якщо такогоеквіваленту вмовіперекладу неіснує,перекладачмаєзнизитиступіньсемантичноїєдності йзамінитиідіому нафразеологічнуєдність, деобразністьзберігається. Приперекладіфразеологізмів всучасномугазетно-інформаційномутекстіперекладачмає бутидужеуважним тавраховуватитакий феномен, якдеформація йконтамінаціяфразеології. Один ізнайпростішихприкладівдеформаціїєнеповнота складу. У такомуразі приперекладі,якщоперекладачвіднайшовеквівалент,вінмаєвідновити принципнеповноти,інакшекажучи,обірватиприказку втекстіперекладу таким чином,щобзберігти семантикуоригіналу [1].

    Угазетно-інформаційнихматеріалах частозустрічаютьсябагатозначнітерміни,терміни-синоніми,скороченітерміни. Один й тієї жтермінможе бутиперекладений по-різному, взалежності відідейноїнаправленостітексту,вякому його було бвжито[13].Терміни, щозустрічаються вгазетно-інформаційномуматеріалі,відносяться, впершучергу, дополітичноїноменклатури,економіки таміжнароднихвідносин, аобсягречення напрямів тих,щоб неускладнюватисприйняття читача,тобтозазвичайдовгі тарозгорнутіскладнопідрядніконструкціїуникаються [16].

   Щеоднієюособливістю, Якапритаманнаанглійськомугазетно-інформаційному стилю –цепереплетеннякнижної лексики тарозмовноїмови.

   Серед всіхтекстівгазетно-публіцистичного стилюнайбільш сухими таділовими за стилемєповідомлення та з статтеюінформаційного характеру.Точність приперекладі таких статейдосягається шляхомсинтаксичноїперебудовиречень [10].

    Отже, перекладгазетно-публіцистичного стилюхарактеризуєтьсяпевнимиспецифічнимиособливостями, котріперекладачобов’язковомаєвраховувати приперекладі.


>РОЗДІЛ 1.3.ПОНЯТТЯРЕАЛІЇ.КЛАСИФІКАЦІЯРЕАЛІЙ.

   Реалія –елемент культури, подякимрозуміютьсукупністьматеріальних тадуховнихцінностейсуспільства, щоісторичносклалась наосновіекономічного базису [8].

    Укожніймовіє слова, щоніяк невирізняютьсясередіншихслів, але йпередати їхні приперекладібуваєдосить непросто.Аджереалії –специфічні слова чиназвипредметів вдуховній таматеріальнійкультурі, щопритаманні лишепевному народу.Реаліївиступаютьозначеннямипредметів, зрозуміти,типічнихособливостейпевногогеографічногомісця,матеріального життя,соціально –історичнихособливостейдеяких людей,нації, країни,племені, щоявляють собоюнаціональний,місцевий таісторичний колорит.Такі слова немаютьточнихвідповідників віншихмовах [23].

   Необхідно бутиуважним,аби непереплутатиреалії ізтермінами.Аджеміжцимидвомапоняттямиєзначнарізниця. Алідеякіреаліїбуваєдужеважковідрізнити відтермінів, через ті, щоостанніможутьінодіспіввідноситись й ізунікальними референтами.Крім того,терміни то йреалії, немаютьідеографічнихсинонімів йвходять долексико-семантичноїсистемилітературноїмови.Терміни, навідміну відреалій,можуть бутиінтернаціональними йєхарактерними дляхудожньогостилю,реалії жможутьвживатись в чи-якомустилімови.

   

>Класифікаціяреалій.

 

>Реаліїрозділяють нанаступні :

1.Політичні тасоціальніреалії.

>Політичні тасоціальніреаліївключають у собі:

->Назвимісцевихадміністративнихустанов :region,province,department;

-Назвиорганівуправління та посад :senate,chamber,congress,mayor;

- Слова, щостосуютьсясоціального таполітичного життя :westerner, GeneralAssembly,emcee,Five-yearPlan.

-Воєнніреалії :FleetAdmiral,Colonel.

2.Географічні таетнографічніреалії .

Догеографічнихреалійвідносяться :

-Назвигеографічних таметеорологічнихоб’єктів :tornado,prairie,canyon;

-Назвигеографічнихоб’єктів, щопов’язані ізлюдськоюдіяльністю ;

-Назвиендемічнихвидів :AbominableSnowman.

>Етнографічніреалії – слова, щохарактеризуютьповсякденне життя та культурународів, їхнідуховну таматеріальну культуру,традиції,релігію,мистецтво, фольклор й т.д.

>Етнографічніреаліїподіляються на :

->Реалії, щостосуютьсяповсякденного життя : jeans,pie,drugstore;

->Реалії, щостосуютьсямистецтва та культури :Thanksgiving,SantaClaus, blues;

->Назвижителів таетнічнихпредметів :Jap,gringo,Fritz;

->Одиницівиміру тагрошовіодиниці :dollar, green,jard;

->Реалії, щостосуються роботи :farmer,rancho[23].


>РОЗДІЛ 1.3.1.ПЕРЕКЛАДРЕАЛІЙ.

>Перекладреалій, якслівспецифічних дляпевного народу чи країни,вимагає відперекладачаособливоїуваги. Хоча мовайде пропоняття тапредмети,яким можнадатиточнийопис тавизначення, припередачі їхнього намовуперекладу,можливізначнівідхилення таваріанти. Цепов’язано із тім, що почастотівживання, поролі вмові, попобутовому характеру слова, щовиступають вякостіназв такихреалій, немаютьтермінологічногозабарвлення; смердоті невирізняютьсянавіть внайбільшбуденномуконтекстіоригіналу, невирізняючись вньомустилістично,єзвичними длямовиоригіналу йсаме тому при їхніперекладівиникаютьтруднощі.

   Зрозуміло, щоаби правильнопередатиозначенняпредметів, про котрійдеться воригіналі, йобразів,пов’язаних із ними,необхідно матірпевнізнання про тудійсність, що пронеїйдеться утекстіоригіналу. Утеоріїперекладутакізнанняназивають “>фоновимизнаннями”.Тобтосукупністьуявлень, про ті, щоявляє собоюреальний фон, наякомурозгортається картина життяіншої країни танароду[9].Фонова лексика - слова чивирази, що несуть всобідодатковийзміст тапевнісемантичні тастилістичнівідтінки, котрінакладаються наосновнезначення, йєзагальновідомими людям, що належати допевноїмовної культури [5].Г.Д.Томахін [15],припустившипевнуградаціюфонових знань,визначивпоняттяфонових знань, як таких, щопов’язані ізнаціональноюкультурою тапритаманніпевнійетнічній тамовнійспільноті. Так як смердотібазуються намасовійповсякденнійсвідомостіносіївмови та культури, депоряд ізповсякденнимипобутовимизнаннямипредставлені , впевніймірі,знаннянаукового характеру, щонабуваються впроцесівихованнялюдини впевнійкультурі, черезрізнізасобиосвіти тапередачіінформації.

   Існуєчотириспособиперекладу, чи,навіть правильно було б бсказати,передачіреалій :

· По- перше,цетранслітерація читранскрипція (>повна чичасткова ),безпосереднєвикористання даного слова, щоозначаєреалію, чи йогокореня внаписаннілітерамимовиперекладу чи впоєднанні ізсуфіксамимовиперекладу

· По- одному,утворення нового слова числовосполучення дляозначеннявідповідного предмета наосновіелементів таморфологічнихвідносин, що уже реальноіснують вмові. Усвоїйосновіцей перекладописовий.

·Третій спосіб –використання слова, щомаєблизькезначення,хоча й нетотожнє, дозначенняреалії, Якаперекладається.

·Четвертийспосіб –гіпонімічний, чиузагальнено-приблизний переклад, приякому словамовиперекладу, щоназиваютьпоняття виду,передаються словоммовиперекладу, щоназиваєпоняттяроду[9].

    першийспосібперекладуреалійдуже широковикористовується.Немає матюка від, яку не можна було б бперекласти наіншумову,хоча бописово.

Алітранслітераціянеобхіднасаме тоді, колитребадотриматисьлексичноїстислостіозначення,абизберегтизвичність слова, якої воно та мало - вмовіоригіналу, й разом із тімпідкреслитиспецифічність предмета чипоняття, щоперекладається й немаєвідповідника вмовіперекладу.Дуже частоіншомовні словапереносяться вмовуперекладусаме у тому,щобвиділитивідтінокспецифічностіреалії. Колі слово, якутранслітерується,вживається чирідко, чивперше переноситися до текступерекладу, тобуваєнеобхіднонадавати йкоментуючепояснення йвідповідний контекст.

    Іншийспосібперекладуреалій (>утворення нового слова чи слово-сполучення ) вперекладах наукраїнськумовувикористовується негаразд широко, якпершийспосіб.

   Третійспосібпередачіслів, щоозначаютьінонаціональніреалії,полягає ввикористаннісліврідноїмови, щоозначають щосьнаближене та схоже пофункції,хоча й неє абсолютнототожнім.Застосуванняперекладу цого типу врядівипадківможевикликати ймісцевіасоціації. Посвоїйнаціональнійспецифічності такназвреалій вдеякихвипадкахдуженаближенимиєформизвернення, щоіснують вмові, до якізастосовуються йаналогічнізасобиперекладу.Наприклад,звернення “>sir” та “>miss”передаваисьраніше вперекладі як “>добродій” та “>добродійка”відповідно, асучаснихперекладах, як “пан” та “>пані” чизалишають “сірий” та “>місс”.Втратапевноїречовоїспецифіки приперекладікомпенсується тім, що прибільшій чименшійступінінаближеності, вконтекстіперекладу словоє абсолютнозрозумілим. Хоча,звичайно, слово, щомаєбезпосереднійзв’язокзіспецифічними фактами із життяоднієї країни, неможе бутиповноцінновикористано дляпередачі реальногопоняття із життяіншоїкраїни[9].

    Мивважаємо,що усічотириспособиперекладу вперекладацькійпрактиці невикористовуютьсяокремо один від одного, смердотіпереплітаються.Адже привикористаннілише одного способуперекладу текстможе чивтратитинаціональнуспецифічність,або,навпаки, бути “>перенасиченим”іншомовнимрозмовнимматеріалом (>наприклад, призастосуваннілише способутранслітерації).

   Аби правильноперекластиреалії,необхіднотакожвраховувати :

>1.Тип тексту;

>2.Змістреалій вконтексті;

>3.Типреалій та їхнісистематична роль у культурахмовиоригіналу тамовиперекладу;

>4.Ступіньсприйняттянезвичнихсловосполучень та “>екзотичних”виразів укультурімовиперекладу [23].


>РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗПЕРЕКЛАДУСУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХРЕАЛІЙ НАОСНОВІПЕРЕКЛАДУСТАТЕЙ ЗГАЗЕТИНЬЮ-ЙОРКТАЙМС.

    Упершомурозділі мирозглянулитеоретичний аспектпроблемиперекладуреалій-американізмів. У іншомурозділі авторданоїкурсової роботи, наприкладіперекладів статей із газета Нью- Йорк Таймс,покаже напрактиці, якперекладатисуспільно-політичніреалії-американізми. 

    Устаттях, що ми їхньоговибрали тарозглянулипереважнабільшістьреалій, котрі намзустрілись, булиполітичні йсоціальніреалії. Упершомурозділі ми ужезазначали, щополітичні йсоціальніреаліївключають у собіназвимісцевихадміністративнихустанов,органівуправління, посад тареалії, щостосуютьсявласнесоціального таполітичного життя країни.

   Назвидеякихреалій-американізмівєвідомівсьому світу,наприклад,такі як : ThePentagon – Пентагон;

        TheCapitol –Капітолій;

       Senate – Сенат.

Приперекладізастосовувався методтранслітерації.Такіреалії-американізмиє добровідомимиукраїнськомуреципієнту, через ті, що їхні часто можназустріти взасобахмасовоїінформації, тому авторвважає, щонадаватидодатковуінформацію приперекладі,наприклад : ThePentagon – Пентагон (МіністерствоОборони США), чипереклавши просто якМіністерствоОборони США,застосувавшидругийспосібперекладуреалій, щонаводився впершомурозділі, асаме –цеутворення нового слова числовосполучення наосновіелементів, що уже реальноіснують вмові,єзайвим йлишеобтяжитьконструкціюперекладу.

    АліякщорозглянутиназвуBotanical Garden,ботанічний сад, щознаходиться уВашингтоні йвідомий чи-якомуамериканцю, то Українськийреципієнт мало чизовсім неознайомлений ізцієюреалією, тому авторвважає заправильне податікороткудодатковуінформацію :Botanical Garden –Ботанічний Сад уВашингтоні.

    За наявними тестамиоригіналу намзустрілосьдуже багатоназврізнихдержавнихустанов таорганізацій США.Такіназвиперекладалисьпереважно способомутворення нового слова числовосполучення наосновіелементів, що уже реальноіснують вмові :

    TheDepartment ofHomeland Security –Міністерствовнутрішньої безпеки;

    TheDepartment of Agriculture –Міністерствосільськогогосподарства;

    TheAgencyfor InternationalDevelopment – Агентствоміжнародногорозвитку;

    The GlobalFund tofightAIDS – Фондборотьби заСНІДом;

    InternationalRelationsCommittee –Комітет ізпитаньміжнароднихвідносин.

    Атакож було б багатоназв посад :

   Congressman –Конгресмен;

   Governor – Губернатор;

   Mayor – Мер;

   Attorneygeneral –>Генеральний прокурор.

    Упершомурозділі ми ужезазначали провеликукількістьскорочень удрукованихзасобахмасовоїінформації таспецифіку їхніперекладу.Такезагальновідомескорочення вАмериці, якCARE (>Cooperativefor AmericanRelief toEverywhere), приперекладіможе бути подано увиглядіскороченняповноговаріантуперекладу, але й в дужках самповнийваріантмає бутиобов’язковозазначений.Тобто,CARE якщоперекладатись, якОАБТ (>Об’єднанеАмериканськеБлагодійне Товариства ). Так саме якщоперекладатисьскороченняNAM =National Association ofManufacturers –НАП (>Національная >асоціація  >підприємців). Алі такперекладатись будуть не усіскорочення, через те, щодеякіскороченнямаютьвідповідник вмовіперекладу й непотребуютьдодатковогопояснення,наприклад,AIDS –СНІД,необхідністьрозширювати текстперекладу зарахунокпоясненняєзайвою. Так саме якщоробитись перекладреаліїFBI-FederalBureau ofInvestigation = ФБР =Федеральне БюроРозслідування,додатковепояснення можна недавати,аджецескороченняєвідомим й його часто можназустрітити надзасобахмасовоїінформації, але й й всучаснійхудожнійлітературі та вкінофільмах.


>ВИСНОВКИ

     Отже, вданійкурсовійроботі мирозглянулидеякіаспектиперекладу.Зараз короткоохарактеризуємоосновні запитання, котрі мирозглядали вкурсовійроботі.

    По- перше,це ті, щометою чи-якогоперекладуєдосягненняадекватності.Тобто,вичерпноїпередачі не лишезмістуоригіналу, але й іповноїфункціонально-стилістичноївідповідностійому. Укурсовійроботі мирозглянулипевнітруднощі, щоможутьвиникнути на шляхуперекладача придосягненні ниммаксимальноїадекватностіперекладу.

Друга запитання, яку мирозглядали – перекладгазетно-публіцистичного стилю. Уданійкурсовійроботі мирозкрилиспецифічністьперекладугазетнихматеріалів.Труднощі ташляхиперекладудеякихскладовихгазетнихматеріалів,наприклад,таких якзаголовків статей, правильногозастосуванняграматичної тачасовоїформи при їхньогоперекладі, атакожскороченьназвреалій,скороченьміжнароднихорганізацій,кліше,штампів тафразеологізмів,термінів.Перекладгазетно-публіцистичного стилюхарактеризуєтьсяпевнимиспецифічнимиособливостями, котріперекладачобов’язковомаєвраховувати приперекладі.

   Далі мирозглянулиреалії –поняттяреалії,класифікацію таспособиперекладуреалій. Мизазначали вданійкурсовійроботі, що для правильногоперекладуреалій,перекладачмаєволодітипевнимифоновимизнаннямищодо країни ізмовиякоїробиться переклад.

    Уостанньомурозділі авторданоїкурсової роботи наприкладіперекладу статей із газета Нью- Йорк Таймс напрактиці показала, якперекладаютьсуспільно-політичніреалії-американізми.

   Підсумовуючи всевищенаписане, авторданої роботивважає, що перекладце нелишеважка тавідповідальнапраця,це,певним чином,мистецтво. Мистецтво так податі переклад текстумовиоригіналу,щобвін не був “чужим” для читачамовиперекладу й понад того,сприймався не як переклад, а якокремийоригінальний текст.Якщо людина незнаємовиоригіналу, то текстперекладу вона й якщосприймати якоригінал, томуперекладачнесе відповідальність заадекватність свогоперекладу, зазбереженнязмісту тастилістичнихособливостей текстумовиоригіналу.


СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

1.АлєксєєваІ.С.Професійнийтренінгперекладача. – СПб. : “Союз”, 2001. –288с.

2. Арнольд І. У.Стилістика.Сучаснаанглійська мова.Підручник дляВНЗ–4-е вид.,випр. тадоп. – М.:Флінта: Наука, 2002. 384 з.

3.БархударовЛ.С. Мова й переклад.- М.:Міжнароднівідносини, 1975.- 235 з.

4.Брандес М. П.,Провоторов У. І.Перекладацькийаналіз тексту. – М. :НВІ-Тезаурус, 2001. –244с.

5.ВерещагінЄ.М. Костомаров В. Г.Лінгвокраїнознавство увикладанніросійськоїмови якіноземної– М. : МДУ., 1971

6.Комісаров В.М.Лінгвістикаперекладу – М.:Міжнароднівідносини – 1980 –167с.

7.Комісаров У. М.,Рецкер Я. І.,Тархов У. І.Посібник поперекладу ізанглійськоїмови наросійську . – М. :Вища школа, 1965.– 268 з.

8.Конецька У. П.Лексико-семантичні характеристикимовнихреалій.Великобританія :Лінгвокраїнознавчийсловник. – М. : 1978. – з. 463 – 466

9.ЛатишевЛ.К.Переклад:проблемитеорії, практики та методикивикладання.– М.: Просвітництво – 1988. –159с.

10.ЛевицькаТ.Р.,Фітерман А.М.Посібник поперекладу ізанглійськоїмови наросійську. – М.:Вища школа, 1973. –136с.

11.Мін’яр-БєлоручєвР.К.Теорія таметодиперекладу – М.:Московськийліцей, 1996. –208с.

12. Найда Ю. А. Процедурааналізукомпонентноїструктуриреференційногозначення. – М., 1983

13.Паршин А.Теорія й практикаперекладу.- М.:Російська мова, 2000. – 161 з.

14.Сухенко До. М.Лексичніпроблемиперекладу. – До. : Вигляд.Київ.Нац.Універ.Ім..ТарасаШевченка., 1972. – 45 з.

15.ТомахінГ.Д. США.Лінгвокраїнознавчийсловник. – М. :Російська мова, 2001. – 576 з.

16. Федоров А.В. Основизагальноїтеоріїперекладу. – М. : ТОВФілологія три, 2002. – 416 з.

17.Korunets I. V.Theory andPractice ofTranslation. –Vinnytsia.: 2001. –NovaKnyha Publishers. – 446p.

>ДОВІДКОВІДЖЕРЕЛА

18. Кудрявцев О.Ю.,КуропаткінГ.Д.Англо-російськийсловник сленгу таненормативної лексики. – М. :ТОВВидавництво АСТ, 2004. – 383 з.

19.LongmanDictionary ofContemporary English, 2000

20.Longman Business EnglishDictionary, 2000

21.LongmanIdiomsDictionary, 2000

22. ABBYYLingvo 9.0

>ДЖЕРЕЛА ЗМЕРЕЖІІНТЕРНЕТ

23.logos.it


>ДОДАТКИ

 

>Text 1

New SystemBeginsReroutingU.S.AidforPoorCountries

>BYCHRISTOPHERMARQUIS

>Published:February 22, 2004


>WASHINGTON,Feb. 21 — The United Statesisnowplunginginto afundamentaloverhaul ofitsassistance todevelopingnations,demanding thatapplicantsfor arich newsource offinancingprovetheirworthiness.Already,countriesfromBolivia toBangladesharecompeting tobeamong thewinners.

>Thismonth, theboard of the newMillenniumChallengeAccountmetfor thefirsttime tolay thegroundworkforgrants thatPresidentBushhaspromisedwilltotalbillionannuallyby 2008.In thefirstyear,perhapsjust 15nationswillwinawards.

Theprogramisambitious.Iffullyfinanced, theMillenniumChallengeAccountwouldreflectclose to adoubling of the Americanaid thatgoesprimarily topromotedevelopment inpoorcountries,analystssay.Itwouldrepresentanoverallincrease inforeignaid ofnearly 9percent.

>But the newaccountisalreadyalteringtraditionalaidflows.Allbutfivecountries inLatin America,forexample,areineligiblefor theMillenniumChallengebecausetheirpercapitaincomesaretoo high.

>At thesametime,because ofcutsproposed inoverallforeignaid to theregion,some

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація