Реферати українською » Иностранный язык » Метафора у поетичній мовленні Ліні Костенко


Реферат Метафора у поетичній мовленні Ліні Костенко

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>Кам’янець-Подільськийдержавнийуніверситет

>іменіІванаОгієнка

Кафедра українськоїмови

>Науковийкерівник –

>викладачМужеловська Л. В.

>Курсова робота

Метафора упоетичномумовленні >Ліни Костенко

>Виконала:

студентка ІІ курсу (>з.ф.н.)

>Колісник АллаВалентинівна

>Кам’янець-Подільський,

2006


>ВСТУП

>ЛінаВасилівна Костенко –видатнаукраїнськапоетесанашого години. яквідзначаєЄвген Гуцала, „>Ліна Костенко –глибокосучасна,глибокоукраїнськапоетеса, танавдивовижуце не ті, що незаважає, а,навпаки,допомагає бутивідкритою, як у космос Український, то й до космосуісторії нашихнародів, до космосузагальнолюдськоїісторії; й таісторія внеї – нескам’янілі чиспорохнявілірелікти, аживедійство, якуначебтопродовжуєзвершуватися ісьогодні, всещеперебуває утворчому світі, і нерідкопевнаподіянинішнього дні, уїїсприйнятті та подїї перомвиглядає не локально ісамодостатньо, неізольовано, апропонується вєдиномупотоцісвітовоїісторії,сповнюєтьсямасштабності ізначенняісторичного” [4,с.1].Ці словаЄ.Гуцалавлучновизначають масштабгеніальноїособистостінашоїсучасниці,їїхудожнього світу „вєдиномупотоцісвітовоїісторії”.

>ТворчістьЛіни Костенкозавждиприверталаувагубагатьохдослідників –літературознавців (див. Краснова 1995, Панченко 1998,Прісовський 1988,Коляда1996, Майкл М.Найдан 1994,Антоненко-Давидович 1962,інші), котрівідзначаютьнадзвичайнуобразністьїїпоезій,тонкевідчуттясенсу слова,особливістьмовноїсистемипоетеси йнаголошують нанеобхідностіґрунтовнихдослідженьїї творчости вмовознавчомуаспекті.Середмовознавчихпраць,присвяченихвивченню творчости Л.Костенковиділяються роботиетимологічного (>Іванова 1991,1992),морфологічного (>Дзюбак1997,Семененко 1998) таономастичного (Мельник 1998, Карпенко 1991,1992)напрямків.

>ПоезіяЛіни Костенкоглибокометафорична, щодаєможливість намвідчутикорозіюдуші героя.Пейзажналірика українськоїписьменниці –цесвоєріднамистецькаконцепціяукраїнськогопантеїзму.Художниця-поетесастворюєсвій світлогармонійнихвзаєминусього живого із всім,налагоджуєемоційний контакт ізнавколишнім. Словопоетесипронизаненепозірноютурботою про часткувсього живого,активнимтворчимпрагненнямзахистити ізберегтидуховні ціності, якіроблятьлюдинулюдиною.

>Вивченняметафори уфункціональнійроліпоказникаідіостилюписьменника,поетичногоугрупування, мистецького стилю чилітературногопоколінняналежить до числадискусійнихпитань Сучасноїлінгвістики.Метафорична лексика, як компонентмовноїсистеми,підпорядковуєтьсязакономірностяммови, а й засвоїмиспецифічнимиознакамимає рядособливостей.Особливості цого кулі лексикирозглядають всвоїхпрацяхТ.Єщенко,Н.Варич,Л.Пустовіт,Н.Пащенко, М.Лисенка,Л.Кравець,Т.Матвеєва,І.Нечитайло,І.Олійник,Л.Ставицька,Г.Сюта,Л.андрієнко тощо, йрозкриваються смердоті втексті, вмовленні.Специфікахудожньогомовленняпов’язується ізактуалізацієюестетичноїфункціїмовниходиниць, щорозуміється як ">такевикористаннямови (чиїїодиниць) ухудожньо-образномумовленнєвомуакті, яку приводити у рухвідповідніпотенційніїївластивості вкомунікативно-пізнавальному напрямі, але й іоцінно-чуттєвому,інакомовному,умовно-асоціативному,зображально-виражальному,щобвиявитинастроєве,потаємно-суб’єктивне,уподобане" [1,с.150-157].

Отже,метафорою будемоназивати слово,значенняякого переноситися нанайменуванняіншого предмета,пов’язаного із предметом наякийзвичайновказуєце слово, рисамподібності.Наприклад, урядкахвіршаЄ.Маланюка „>Вічне”: „>Досі снитисяметелиця травня, //Завірюхахерсонськихвишень...” – метафорами будутьвиступати слова „>метелиця” „тазавірюха”,оскільки вданомуконтексті смердотівживаються над прямомусвоємузначенні, коливказують на тихатмосферніявища,якимисупроводжуєтьсяприхідзими, а переносному – дляпідкреслення іпосилення тоговраження, якусправляє >цвітіннявишень.Рясний,сліпучо-білийцвіт, що так густоосипаєвишні вперіод їхньогоцвітіння, дійснонагадуєсніговукружіль, аідеально-білийцвітвишневихпелюстокможеасоціюватися ізбілизноюсніговихкрижинок. Метафора,подібно доепітета тапорівняння, ставити за міткуконкретизуватиуявлення про предмет, проякийідеться шляхомвказівки напевну йогоознаку, щовисувається наперший план, але й, навідміну відепітета іпорівняння, метафоравказує нацюознак надпрямійформі, небезпосередньоїїназиваючи, а шляхомзаміниїї словом, щомістить усобідануознаку. Тому метафору частоназиваютьприхованим чискороченим (>згорнутим)порівнянням,тобтопорівнянням, невиокремлюєтьсяознака, закотроювідбуваєтьсязіставлення двохпредметів (>tertiumcomparationis).Естетичнийефектметафорипобудований напевнійзагадковості предмета, проякийідеться, ізчим,зокрема,пов’язанеширокевживання метафор ужанрі загадки.Механізмиестетичної діїметафориФ.Ґарсіа Лорка,наприклад,пояснював так: „А,щобвдихнути життя в метафору,потрібно,щоб метафора мала форму тарадіус дії, – ядро вцентрі та перспективунавколонього. Це ядророзкривається якквітка,нібито не знайома, але й мишвидковпізнаємоїї аромат, акольоровомусяйві, яку вонвипромінює, намбачиться йогоім’я,тобто метафорзмальовує нам предмет якквітку,нібито незнайому”, мивпізнаємо його невідразу (>автоматичноідентифікуючи його в нашійпам’яті), апоступово – у „>кольоровомусяйві”, якупороджуєвідчуттяподоби. Тім самим метафоранемовбионовлює предмет, „>демонструє його внезвичномуракурсі” [6,с.214].

Метафора – один ізнайуживанішихтропів. „>Метафоричне словозавждичарівніше йкрасивіше, ніж слово у прямомузначенні”, писавши авторкиївськоїпоетики „>Lyra” (1696 р.). „>Матір’юпоезії” назвавшиїїС.Тезаур.Вважається, щопершим метафору якспеціальнийриторичнийприйомвикористав „батькокрасномовства”,знаменитийафінський ораторІсократ утворі „>Еварог”. уРимі в широкийвжитокїї вводити Цицерон,якийзауважував, що „немає стежка болееквітчастого за тими словами й такого,який бівносив умову понадсвітла, ніж метафора”. Аристотельвизначав метафору якперенесенняімен із одногооб’єкта,позначуваногоциміменем, наякийсьіншийоб’єкт. „>Складатигарніметафори, – писавшивін, – означатипомічатиподібність”. ТеоретиклітературиКиєво-МогилянськоїакадеміїМ.Довгалевськийвизначавфункціїметафори як: 1)найменуваннядеякихпредметів, котрі немаютьвласноїназви, 2)підсиленнязначеннясказаного, 3)засобу длядосягненняестетичноговраження.Дійсно,метафоривикористовуються надпоезії. Метафора частовживається і дляпозначення тихийпредметів таявищ, для якіще непідібрановласнихнайменувань. Так,відкриття новихявищ породилометафори „>магнітне полі” та „>звуковахвиля”, котрі булиутворені шляхомперенесеннязначенняузвичаєнихслів „полі” та „>хвиля” заознакоюпевноїподібності нанайменуванняневидимихмікропроцесів. У нашомупобуті широковживанітакіметафори, як „>ніжка столу”, „ручка чайника” таін.Подібніметафориназиваютьсястертими,оскількипереносністьїхньогозначення сталанастількиузвичаєноювнаслідок їхньогозагальновживаності, щомайже невідчувається. Навідміну відінших,поетичніметафори –цеметафори, в якіпереносністьзначеннясприймається якнесподіванка, як новизна,внаслідок чого поетична,індивідуально-авторська метафоранабуваєознак контекстуальногонеологізму [6,с.215].

>Залежно відособливостейспіввідношеннязіставлюванихпредметіввиділяютьчотиритипи метафор,побудованих на:

1)заміщені живогоживим,наприклад: „>Тривого моя!Катерино! Ходімо” (>М.Вінграновський);

2)заміщенні неживогонеживим,наприклад: „>тріумфальнависота” (>І.Калинець); „Словомоє,сило моя,славо, //сльозо моя,гніваннюти мой” (>М.ВІнграновський); „Зерна роси” (>М.Шолохов);

3)заміщенні неживогоживим.Даний типметафориназивається >уособленням, чи >прозопопеєю, чище >персоніфікацією,наприклад: „>Цейлісживий. Уньогодобріочі. //Шумлятьвітри унього вголові” (Л.Костенко);

4)заміщення живогонеживим,наприклад: „>Дівчатко –клинчатко,злотава струна” (>С.Телюнюк).

>Можливі ірізніформиграматичноговираженняметафори.Найчастіше вонавиражаєтьсядієсловом та його формами чи жприкметником (>метафоричнийепітет),внаслідок чого,зокрема, метафоравираженаіменником,сприймаєтьсядещосвіжіше. як йепітет тапорівняння, метафора нелишеконкретизуєуявлення про предмет, а івиражаєвідповіднеемоційнеставлення доньогомовця (>прозаїка чипоета). яквлучно (метафорично)зауважуєМ.Панов,метафори, як йпорівняння,бувають чи жсвітлі, чивзяті із „>пітьми”. „>Якщобажаєш податіщо-небудь угарномусвітлі, –наголошувавще Аристотель, –слідзапозичувати метафору від предметанайкращого в цьомуроді промов;якщо жбажаєшвиставитищо-небудь у дурномусвітлі, тослідзапозичувати відгірших промов” [>цит. за: 6,с.214].Наприклад,метафоричнезіставлення слова тазброї увіршіЛесіУкраїнки „Слово,чому не твердакриця...”: „>Вигострю,виточузброюіскристу, //Скількидостанеснаги Мені іхисту, //Потімїїпочеплю пристіні //Іншим навтіху, насмуток Мені. // Слово, моятиєдинаязброє, // Ми неповиннізагинутьобоє! //Може, до рукневідомихбратів //Станештикращим мечем накатів” – служитиметіемоційногопіднесеннязначущості „слова”.Навпаки, черезметафоричнезіставленняекіпажа, наякомуприїздить домістагероїняпоеми „>Мертвідуші”поміщицяКоробочка, ізгарбузом,значення Першогосуттєвознижується іпостає віронічномусвітлі: „… у віддалених вулицях і завулках міста деренчав на диво екіпаж,наводивший подив з цього приводу своєї назви. Він скидався і тарантас, і коляску, і бричку, а був скоріш нагадуєтолстощекий опуклий кавун, поставлений на колеса”.

>Яскраваметафорична мовапоетичного світусамобутньої українськоїписьменниці, щовідбиває не лишефілософські,літературно-мистецькі, а імовнішукання ХХстоліття йзначноюміроювпливає нанаступнийрозвитоклітературноїмови тастимулюєподальшіуваги дорідного слова,ще незнайшланалежноговисвітлення вмовознавчихдослідженнях. Хочаметафори,безперечно, належати довиразового фонду лексики, але йморфологічний тафункціональнийаспектиметафоричногопростору творчостиЛіни Костенко практично невивчені (навідміну відантропонімічних татопонімічниходиниць). Томуобрана темакурсової роботи, Якадозволяєпроникнути влабораторіюпоетичноїмови Л.Костенко, відвестиїї в контекстоб’єктивногопроцесурозвиткумовипоезії ХХстоліття,є >актуальною.

>Наукова новизна танетрадиційніситьнашогодослідженняполягає врізнобічномувивченніметафоричнихобразівхудожньогомовленняпоезіїЛіни Костенко,одночасномупоєднанніморфологічного,когнітивного тастилістично-функціональногопідходів. Система метафорпоетичної творчости українськоїписьменниці вукраїнськійлінгвістицістудіюєтьсявперше.

>Фактичнимматеріалом >дослідження сталипоетичнітекстовіфрагменти, котрімістятьметафоричніодиниці (>близько 100 метафор). Нами було бопрацьованозбіркупоетеси „Саднетанучих скульптур”.Л.В.Щербавказував: „>Лінгвістимаютьсенс, коли,шукаючи нормуданоїмови,звертаються дотворів хорошихписьменників, котрі явноволодіють на максимальномурівні „>чуттяммови” [25, С.28].

Метанашої роботиполягає до того,щобдослідитиморфологічні тастилістично-функціональніможливостіметафоричної лексики у творчости Л.Костенко.Досягненняцієї метипередбачаєвиконання таких>завдань:зібрати тарозкласифікуватизібрані намиметафори,розподілити їхнього зачастотністюморфологічноговираження тавиявитистилістичнефункціонуванняметафоричних структур утексті.

Структура роботи.Курсова роботаскладаєтьсязівступу, двохрозділів („>Морфологічневираження метафор” та „>Стилістичнефункціонування метафор”) та з висновками.


>МОРФОЛОГІЧНЕВИРАЖЕННЯМЕТАФОР

метафораморфологічна лексикатворчість костенку

>Дослідженняграматичноїструктуриметафорипередбачає,по-перше,якимичастинамимови вонаможевиражатися й,по-друге,якими способамирозгортається іускладнюєтьсяметафоричний образ.Власне, в іншомуаспектійде мова прорізніступеніускладненняметафоричного образу. Узалежності від того, котрісемантичні ставленняобумовлюютьсяметафоричнимиконструкціями, котрікомпоненти,крімметафоризованого іметафоризуючого,виокремлюються, можна говорити прорізноманітніструктурнітипи метафор,тобто пропрості,ускладнені таскладні.

>Насамперед мирозглянемо задопомогою якічастинмовиможутьвиражатисяметафори. якзазначалосявище,формиграматичноговираженняметафориможуть бутирізноманітними.Найчастіше вонвиражаєтьсядієсловом та його формами чи жприкметником (>метафоричнийепітет),внаслідок чого,зокрема, метафоравираженаіменником,сприймаєтьсядещосвіжіше.Таку жчастотність миспоглядаємо й в творчостиЛіни Костенко.

>Більшапродуктивністьдієслова впроцесіметафоризаціїпояснюєтьсясамеприродоютієїчастинимови, котрамаєчималосинонімічних форм, щопредставленікатегоріями виду, години, особини, стану.Причому, семантикадієсловавідрізняєтьсяабстрактністю, щодаєбільшіможливості дляузагальнення характеру дії,перенесення його наіншіпредмети йявища.

>Дієслівніознакивідкриваютьневичерпніможливості длявиникненнянайбільшрізноманітнихсемантичнихвідношень. Колистосуєтьсяпоезії, то цьомужанрі, завлучнимвиразомВ.Русанівського, „>метафоричний образ,побудований надієсловах,виступає якспосібподвоєногобачення світу:реальнепредставляється нафоні фантастичного,створеногоуявоюпоета” [18,с.11].

Учималійкількостіприкладів з творчости українськоїпоетесиЛіни Костенкорозкривається процесметафоризаціїтематичних групдієслів, щопозначаютьвнутрішній світлолюдини,фізичні дії, атакож багатоіншихаспектів руху чи стануатрибутівреальноїдійсності.Найбільшпоширенимиєметафори, щовідображаютьвнутрішній світлолюдини.Переважноцесловосполучення (якприслівні, то й неприслівні) типу „>дієслово +іменник”. Так,наприклад:

>Очимати сказавши Мені: люблю.

Душа >складаласвій тяжкий >екзамен.

(„>Очимати сказавши Мені...”)

Душа >задивиться в туман

й >марить >обрисамиліта.

(„>Марнувалилітечко,марнували”)

>Моєнечуване >терпіння

йщеніхто непереміг...

(„>Акварелідитинства”)

>Життя >ішло, минуло тієїперон.

>Гукалатиша рупоромвокзальним.

(„>Очимати сказавши Мені...”)

>Метафори такого типуформуютьзагальномовні,традиційніпоетичніметафори.

>Метафоричнісловосполучення, компонентами яківиступаютьдієсловазізначенням „>хвилювання чипереживаннябудь-якихпочуттів, стану”найчастішеєтрадиційнимипоетичними ііндивідуально-авторськими метафорами.Психічний станлюдинипередається метафорами, в яківикористовується семантикадієслівмовлення,пов’язанихзізвуковимиасоціаціями, напр:

>Нічого,каже, й на тому світі

душа >козацькимсміхом >засміється,

а вороги ганьбидумають, щогрім.

(„Дума протрьохбратівнеазовських”)

>Життяішло, минуло тієїперон.

>Гукала >тиша рупоромвокзальним.

(„>Очимати сказавши Мені...”)

>Цікавимєще один прикладЛіни Костенко:

Тевін якпригадає тихийдрагунів,

які од нас, урозтічдременули,

та що якскаже! – >двиготять >кайдани одреготу.

(„Дума протрьохбратівнеазовських”)

Хоча тут йзмальовуєтьсяфізичнадія предмета (>об’єкта), але й на самом делеписьменниця описалапсихічний станполонених, котрі таксміялися, щонавіть „>двиготіликайдани одреготу”.Подібнимтакожє приклад „...>Гукалатиша рупоромвокзальним”, деописується нефізичнадіянавколишньогосередовища, а стан головного героя, – в йогодуші „гукалатиша”.

>Найбільшугрупуіндивідуально-авторськихметафоричних структурметафоричних структур типу „>дієслово +іменник”представляють тих, в якізображуютьсяявищаприроди. Цеприклади такого типу:

І >засміялась >провесінь: Час! –

ЗаЧорнимШляхом, за Великим Лугом.

(„Ізасміяласьпровесінь”)

>Світали ночі,вечорілидні.

Неодноразово >хитнула частка >терезами.

(„>Очимати сказавши Мені...”)

Вже і >зникало >сонце за горбами

Сад >шепотів >пошерхлими губами.

(„>Виходжу до садка...”)

>Сьогодні >сніг >іти уже >поривавсь.

>Сьогодні >осінь >похлинулась >димом.

(„Хай якщо легкодотиком пера”)

Стояла груша,зеленівлісочок.

>Стояло небо,дивне йсумне.

(„Стояла груша,зеленівлісочок”)

На конвертики хат

>літо >клеїть >віконця, як марки.

(„На конвертики хат”)

...Від ми ідемо.Йдемоудвох з ним.

>Шепоче >ліс: – Живе зкам’яним!

–Диви,див! – >дивується трава. –

>Вінкам’яний, а із ним іде жива

(„Ой ані,ще ранодумати разом узяте”)

„З міста Азова невеликії >тумани вставали,

Трибратирідненькі з міста Азова

зтяжкоїневоліутікали.

(„Дума протрьохбратівнеазовських”)

>Процесзбагачення іоновлення впоезіїлексико-семантичноїструктуритрадиційних метафор можнапрослідкувати наприкладахсловосполучень ізнаявністюдієслів, щопозначають рух –йти,пориватись,проходити,повзти:

 

Гроза проходиладесь >поруч.

>Було тоблискавка, тогрім.

(„Гроза проходиладесьпоруч”)

>Сьогодні >сніг >іти уже >поривавсь.

>Сьогодніосіньпохлинуласьдимом.

(„>Виходжу до садка...”)

>Суха,порепана дорога >повзе,

якспраглий крокодил.

(>Акварелідитинства)

Надсвітомбілим,світомбілимхтось усіспіраліперегрів

А хмари >бігли, хмари >бігли й >спотикалися прогрім.

(„Гроза проходиладесьпоруч”)

>Узагальнюючезначення такихдієслів –переміщення впросторі, рух.Вонивживаються для характеристикипереміщенняпредметів,змін учасі,відображенняпсихічнихпроцесів.

>Аналізбагаточленнихсловосполучень типу „>дієслово +іменник”переконує до того, що длявизначеннялексико-семантичноїструктуриметафориважливіперш насемантичніпроцеси.Постійноюструктурноюхарактеристикоюметафориєвзаємодія двохзначеньоднієї йтієї жсловниковоїодиниці впоетичномумінімальному чи максимальномуконтексті.Цяособливістьструктуриможепроявлятисяпо-різному, взалежності відтипів йвидів метафор.

>Метафоричнісловосполучення, щоскладаються із двохіменників,створюютьгенитивнуконструкцію, вякійметафоризоване слово, як правило,виступає вформізалежного родовоговідмінка. Усучаснійпоезіїгенитивніметафорирізняться великоютематичноюрозмаїтістю йфункціональноюбагатоплановістю.Дуже часто смердотіслужатьназвами окремихзбірників йциклів,наприклад, книжкиМ.Рильського „Узатінкужайворонка”,В.Сосюри „>Веснидихання”,А.Малишка „>Полуденьвіку”,І.Драча „>Протуберанцісерця”,В.Бичка „>Колір години”,В.Коротича „Запах неба”,вірші Л.Костенко „На конвертики хат”, „>Пелюсткистаровинного романсу”, „>Акварелідитинства”, „>Двори стоятиме біляхуртовиніайстр” таін. [17,с.12].

>Семантичне ядромінімальногогенитивногословосполученнямаєтенденціюрозширятися чиуточнятися зарахунокзалежнихприкметників,наприклад:


>Усмішкою >дитячої >фортуни

було б нампотрапити у томудім.

(„>Старийгодинникар”)

У цьомуприкладіприкметникуточнюєякіснуознакуметафоризованогоіменника,виступаючивідноснонього вроліметафоризуючого. Таким чином,іменник >усмішкою,сполучаючись ізпоняттями >дитячої й >фортуни,піддаєтьсяподвійнійметафоризації.Подібнимєще один прикладЛіни Костенко:

>Великізорі впам’ятіпланети

>Холодні >пахощіпервіснихпечер...

(„>Летючікатрени”)

>Означальнафункціяіменника вгенитивнихконструкціяхрозкриваєможливості впередачінайбільшрізноманітнихпереноснихзначеньслів.Генитивнісловосполученняєконцентрованоюформоювираженняознак предмета,явища, котрізіставляються ізіншими предметами,явищ. При цьомуособлива рольналежитьметафоризуючомуіменнику, щовідрізняєтьсясемантичноюбагатоплановістю й у томусамий годинуконкретністю.Розглянемодеякістрофи ізпоезійЛіни Костенко:

 

Голоскриниці, чого жтизамовк?

Рукишовковиць, чого ж візаклякли?

(„>Затінок,сутінок, деньзолотий”)

>Двори стоятиме біля >хуртовині >айстр.

Якарожева і синячихуртовина!

(„>Двори стоятиме біляхуртовиніайстр”)

Душазадивиться в туман

ймарить >обрисами >літа.

(„>Марнувалилітечко,марнували”)

... йзолотавезвечоріння

взелених >кучерях >сосни.

(„>Акварелідитинства”)

На конвертики хат

>літоклеїтьвіконця, як марки.

(„На конвертики хат”)

>Смутокнащадків – як >танецьбджоли,

>танецьбджоли добезсмертного поля.

(„>Затінок,сутінок, деньзолотий”)

>Великізорі впам’ятіпланети

>Холодніпащіпервіснихпечер...

(„>Летючікатрени”)

Такце ж не усі. Усівійсько й знала.

Таще івночі. Це >купка тихий старшин.

(„Дума протрьохбратівнеазовських”)

>Аналіз метафор –генетичнихконструкційпоказує, що смердотіфункціонують в контекстах, якпоширені,емоційнонавантаженіназвипредметів,ситуацій,ознак,протиставлюванихлогічно-понятійним структурам. Метафоравиступаєдругоюназвоюпевного предмета,явища,події. При цьомуновенайменуваннязавждиприпускаєелементзіставлення,відображає процесперенесенняознак. У цьомупроцесіактуалізуються чипервинні, чивториннізначенняслів –компонентівсловосполучення.

>Генитивніконструкції ізметафоричнимзначенням –розповсюдженеявище всучаснійпоезії. У торахмайстрівхудожнього слова смердотівідзначаютьсяновизною іоригінальністю, вонивідображаєтьсяумінняпереосмислюватиявищанавколишньогосередовища йцимсприятиестетичномузбагаченнюпоетичногомовлення [17,с.15].

>Розглянемоспособиметафоризаціїознак,вираженихформоюприкметника.Прикметникові порівняно ізіншимичастинамимовивластивоперш навизначити тієї чиінший предмет,явище,називаючиякісніознаки. Уметафоричномусловосполученніприкметниквиконуєфункціюметафоризуючого компонента,підпорядкованогологічнимвалентнимзв’язкаміменника йякий взалежності від цого компонентазмінює свою семантику,наприклад:

>Виходжу в сад,він >чорний й >худий,

>йому ужеаніяблучко не снитися.

(„>Виходжу до садка...”)

>Прикметники >чорний й >худийпередаютьсемантичнівідтінки такихознак, як >зів’ялий, >мертвий.Переносневикористанняприкметників увищенаведенійстрофісприяє боякіснаознакасприймається вбагатьох аспектах,поглиблюючиасоціативнізв’язки слова –носіяознаки.

>Джереломметафоризаціїприкметникавиступаютьпоняттяфізичнихознак предмета,явищ,особливостіпсихічнихпроцесів:

>Смутокнащадків – яктанецьбджоли,

>танецьбджоли до >безсмертного поля.

(„>Затінок,сутінок, деньзолотий”)

... тораптомця >осіння >хуртовина

***

>Двори стоятиме біляхуртовиніайстр.

Яка >сумна і гарна >хуртовина.

(„>Двори стоятиме біляхуртовиніайстр”)

>Марнувалилітечко,марнували.

Атепер >осінні уже >карнавали.

(„>Марнувалилітечко,марнували”)

>Якіськрасуні,всуперечвікам,

доньогойшли по >місячній >доріжці.

(„>Пелюсткистаровинного романсу”)

Стояла груша,зеленівлісочок.

>Стояло небо, >дивне й >сумне.

Угруші був тоненький >голосочок,

вон вдитинствокликала мене.

(„Стояла груша,зеленівлісочок”)

>Моє >нечуване >терпіння

>іщеніхто непереміг...

(„>Акварелідитинства”)

>Біднесенький мой >ліс,

>вінзовсімзадубів!

(„>Біднесенький мойліс...”)

Іначесклом >затовчений туман,

впалапершапаморозь навіти...

(„>Біднесенький мойліс...”)

>Їй знятися хмари йлипневі грози,

>чиясь душа >прозора присвічі.

(„>Дзвенять увідрахкрижанікружальця”)

>Усе життя нарівнівитривань

А годину –він >мудрийфікціїскасує

(„>Летючікатрени”)

>Використовуючинароднопісеннітрадиції пристворенніметафоричного образу,поети частовикористовуютьприкметник >чорноокий:

Там повендвірлюбистку,

>цвітутьтакіжоржини,

й >вишні >чорноокі стояти дохолодів.

(„Українське альфреско”)


>Метафориподібного типу,активізуючизоровівідчуття, частозустрічаються впоезії.

>Використанняприкметників напозначеннякольору – характернаособливість Сучасноїпоезії.По-різномутрансформуєтьсяколір влексико-семантичнійструктуріметафоричнихобразів.Семантикаколірних зрозумітибілий,чорний,рожевий,синійрозкривають собі уусійсистеміхудожньо-образотворчихзасобів.Кожен співаємає свою гамукольорів,своєулюблене коло зрозуміти, щоасоціюються ізпевнимкольором.Ліна Костенкополюбляє контраст –протиставлятикольори:

>Цей >білий світло –березова кора,

по >чорних днях >побіленадесьзвідтам.

(„Хай якщо легко.Дотиком пера”)

>Чорнийколірмаєпевненегативненавантаження,вінасоціюється ізчимосьнедобрим,зісмертю:

>Виходжу в сад,він >чорний йхудий,

>йому ужеаніяблучко не снитися.

(„>Виходжу до садка...”)

>Аналізуючисемантико-стилістичненавантаженняприкметника >золотий впоезіїЛіни Костенко,потрібновідзначитиперевагу непрямихасоціацій ізкольором золота, апозначеннязагального позитивногоемоційно-оцінногозмісту,порівняймо:

Вже ізникалосонце за горбами –

садшепотівпошерхлими губами

>якісьпрощальні >золоті слова.

(„>Виходжу до садка...”)

... й >золотаве >звечоріння

взеленихкучеряхсосни.

(„>Акварелідитинства”)

Дорога й дорогалежить загарбузами.

Іхтось докогосьїде тім шляхом >золотим.

(„Українське альфреско”)

>Вже листопадпідкравсяз-задубів

й гайзнімає золоту >перуку

(„>Біднесенький мойліс...”)

>Ознакоюінтенсивнихліричнихпочуттів впоезіїЛіни Костенковідзначенийрожевий тасинійколір.Вонизберігають своюпозитивнузначимість,піддаючисьодночасносемантичнимзмінам:

>Двори стоятиме біляхуртовиніайстр.

Яка >рожева і синячи >хуртовина!

(„>Двори стоятиме біляхуртовиніайстр”)

>Розглянутіспособіметафоризаціїознакприкметникарізноманітні. Однак їхнього можназвести до двохосновних:приписуванняпредметові чиявищуневластивихознак йвіднесенняпевноїякості досфериіншого видувідчуттів.Останнійспосібхарактерний в основному дляякіснихприкметників.Порушеннятрадиційногосемантичногозв’язкуміжприкметником таіменникомвідбуваєтьсянайчастішезавдякивідноснимприкметникам.

>Міжцимидвома способамиметафоризаціїознакприкметника немає й неможе бутичіткоїмежі,оскількиціознаки частозближуються.Уживаний в переносномузначенніприкметниквідривається відтрадиційногозначення предмета йсполучається ізіншим,стаючи йогоознакою.Відбуваєтьсяперехідвідноснихприкметників уякісні.Семантичніпроцеси в сферіприкметниківвідображаютьподальший процесабстрагуванняознак, їхньогоактивнуметафоризацію [17,с.18].

>Цікавимитакожєструктурніособливості метафор.Дослідженнялексико-семантичноїструктури метафорпередбачаєвстановлення ядра тихийсемантичнихвідношень, щооб’єднуютьметафоризоване іметафоризуюче;аналізспособіврозгортання,ускладненняметафоричного образу;встановленнявідношеньміжметафоричнимсловосполученням йпрямоюномінацієюявищ под годинувизначеннясемантичного ядра та увипадку, коли мовайде прорізніступеніускладненняметафоричного образу.

Узалежності від того, котрісемантичні ставленнявизначаються вметафоричнихконструкціях, котрікомпоненти,крімметафоризуючого іметафоризованого,виділяються, можна говорити прорізноманітніструктурнітипи метафор,тобто пропрості,ускладені іскладні.

Допростих метафорвідносяться тих, в якісемантичне ядроскладається із двохкомпонентів:

І >засміялась >провесінь: – Час! –

ЗаЧорнимШляхом, за Великим Лугом.

(„Ізасміяласьпровесінь”)

>Двигтить >місточок удвідошки!

– Небійтесь, куми,іщетрошки!

(„>Ішлимузики з весілля”)

>Середпростих метафорвиділяютьсяструктури, щоскладаються із двохіменників (>генитивнаконструкція), ізіменника ідієслова, ізіменника іприкметника.Порівняймо:

 

Голоскриниці, чого жтизамовк?

Рукишовковиць, чого ж візаклякли?

(„>Затінок,сутінок, деньзолотий”)

Апоки що – аніпросвітку, ані дня.

світ мене ловити, ловити ... >доганя!

(„Ой ані,ще ранодумати разом узяте”)

Дорога й дорогалежить загарбузами.

Іхтось докогосьїде тім шляхом >золотим.

(„Українське альфреско”)

Насемантичномурівнімкомпоненти ядрапростоїметафорипідпорядковуються законамсумісності зазмістом.

Уускладнених метафорах один чи двакомпонентизбагачуються зарахунок новихслів саме йогосемантичного плану:

Вже і >зникало >сонце за горбами

садшепотівпошерхлими губами

>якісьпрощальнізолоті слова

(„>Виходжу до садка...”)

Душа >задивиться в туман

ймаритьобрисамиліта.

(„>Марнувалилітечко,марнували”)

>Сьогодніснігіти ужепоривавсь.

>Сьогодні >осінь >похлинулась >димом.

(„Хай якщо легко.Дотиком пера”)

Уускладненихметафоричних структурахвідбуваєтьсярозгортання семантики одного чиобохкомпонентів ядра. Так було вметафорі „Душа >задивиться в туман...” („>Марнувалилітечко,марнували”)словосполучення душа >задивиться >ускладнюєтьсязавдякиуточненню в туман, щорозвиває,посилює семантикудієслова >задивиться.Крім того,цеуточненняповертаєсемантиці цогодієсловапрямезначення,підкреслюючиефектнеочікуваноїсполучуваностіслів душазадивиться.

Частометафорична структураускладнюєтьсязавдякиозначальноїфункціїприслівника,якийсемантичнозалежить відобохкомпонентів ядра, асинтаксично відметафоризуючогодієслова,наприклад:

>Навколонього годину лежавши скільки завгодно.

>Співалиптиці вшибку зкуща.

(„>Старийгодинникар”)

Усучаснійпоезіїускладненіметафоринайбільшпродуктивні.Вониздатнівідновлювативнутрішню форму слова,завдякичомувідкриваютьсябільшістилістичніможливості длястворенняоригінальнихіндивідуально-авторськихметафоричнихобразів.

>Складніметафори, навідміну відускладнених,формуються в тихийвипадках, коли один зкомпонентівсемантичного ядраметафоризуєтьсядвічі,тобтофактично укладати склад двохсемантичних ядер. У нашомудосліджені практично незафіксованіскладніметафоричніконструкції. Хочадеякіметафоринагадуютьсвоєюструктуроюскладні, але й усе-таки смердотімаютьлише однуметафоризацію,наприклад:

>Світали ночівечорілидні.

Неодноразово >хитнула частка >терезами

(„>Очимати сказавши Мені…”)

У цьомуприкладіє двасемантичні ядра – >хитнула частка й >хитнулатерезами. Алі лишеконструкція (чинеприслівнесловосполучення) >хитнула часткає на самом делеметафоричним, асловосполучення >хитнулатерезамимаєпрямезначення.

Таким чином,можемо навести лише дваприклади складногословосполучення, котрізафіксовані нами уфактичномуматеріалі:


Душазадивиться в туман

й >марить >обрисамиліта.

(„>Марнувалилітечко,марнували”)

>Невжецеосінь,осінь, про! –

Останні >айстри >горілиць >зайшлисяболем.

(„>Осінній день...”)

якбачимо, двасемантичних ядраоб’єднуютьсянавколо одного компонента: душамарить (однаметафоризація) й >обрисамиліта (другаметафоризація); >айстризайшлисяболем (однаметафоризація) й >горілицьзайшлисяболем (другаметафоризація).

>Спираючись нанайбагатшийлексико-семантичний арсеналлітературноїмови, на йогонормативніпринципи,українська поєзія СучасноїписьменниціЛіни Костенкоєсправжньоютворчоюлабораторією дляствореннянайбільшрізноманітнихметафоричнихобразів.

 

>СТИЛІСТИЧНЕФУНКЦІОНУВАННЯМЕТАФОР

>Поезія –яскравийпоказникжиттєздатності національноїмови, а слово –скарбницядуховнихбагатств народу.ПоетесаЛінаВасилівна Костенко – нашасучасниця. як митець вона "вписано" всвій годину.Вонаналежить до тихийпоетів, про якіО.Блок писавши: ">Тільки ті, що було бсповіддюписьменника, лише тієїтвір, вякомувінспалив собі повністю... – лишетакийтвірможе статі великим.Спалена душа винна рано чипізносхвилюватисвоїхсучасниківнавіть немистецтвом,навіть неновизною, а лишещирістюсамопожертви" [2,с.170].Творчийдоробокпоетесидужецікавий йнеординарний, щопідтверджуєтьсянаявністювеликоїкількостілітературознавчих ймовознавчихдослідженьїї творчости.Вивчаючиїїпоезію ">дослідник незалишається сухимоб’єктивнимфіксаторомпоетичнихзнахідок йновацій,вінзбагачується духовно" [12,с.46].

Увіршах Л.Костенкокожне слово – образ абивипромінюєпоезію,кожне словоспіввідноситься ізіншим,внутрішня форма йогополісемантична,тобтобагатозначна, вонаможенарощувати всенові іновівідтінкизначення. Колійдеться прообразну системупоетеси, то проценавіть складно говорити,бовіршіїї, стиль,поетика –надзвичайноконцентровані,естетичноподекудинасиченіметафорикою йглибиннимпідтекстом.Авторськийсловникїї –надзвичайнобагатогранний, алексемиїївіршів –цеунікальнесвоєріднеявищеспівіснуваннярізнихмовних йстильовихрівнів,серед які словависокогозвучання негубляться й "непретендують наособливий статус стилюпоруч знародноюговіркою" [12,с.48].Розглядаючи всвоїй з статтеютворчістьЛіни Костенко,дослідницяЛ.В.Красновавказує на ">вписаністьобразноїсистемипоетеси в широкийкультурний контекстсвітовогорівня", доходитивисновку, що глобальна метафорика, котраохоплює усіклітини шкірного тексту на всіхрівнях,може й виннарозглядатися надлітературознавчому, а й улінгвістичномуаспекті" [12,с.53].

>Ознайомлюючись ізлітературознавчимидослідницькимистаттями,пов’язаними ізтворчістюпоетеси, мизвернулиувагу того факт, щомайжеусівченівказують наособливуобразністьїївіршів, котра просто більше неможезалишитися непоміченою. Так,наприклад,розглядаючизбірку "Саднетанучих скульптур",Є.Прісовськийзауважує: ">Ліна Костенко ->майстердеталі,гострометафоричного йводночас предметно точного образу ,відчутного надотик, зримого, пластичного, щостворюєнастрій,даєвідчути аромат години ймісця дії" [16,с.177]. ">Можнаподивуватисяточності йпластичнійвиразності словесногоживописупоетеси,барвистості йпредметностіобразів,покликанихвідтворити всюбезлічживотвору" [14,с.181]. якбачимо,вченівказують напредметнуточність,пластичність,зримість,барвистість,виразність,майжевідчутнудотиковість йнавітьмузичністьобразівпоетеси.

>Розглядаючи всвоїй роботимузичніобрази в творчостиЛіни Костенко,дослідники Про. та Ю. Чеканзазначають: ">Безмежжяпросторухудожнього світуЛіни Костенко надекстенсивномурозширені між, апринциповійвідсутності їхнього. Наневеликійплощинімистецтва словапоетесавідкриваєбезлічвимірів.Одні, щопронизанімузичнимструмом,утворюютьграндіознусимфонію.Інші,зображально-художні,компонуються внеповторну картину:згадаймобагатствобарв,відтінків,неповторність колориту,яскравізоровіобрази.ПоезіяЛіни Костенко –цемузика слова.Пристрасна йвелична" [24,с.138-139].Крім того, смердотівказують на ">багатоаспектністьпаралелейміжпоезієюЛіни Костенко ймузикоюЄ.Станкевича". Ісправді, количитаєш (а особливослухаєш)віршіпоетеси,виникаєвраження, що перед тобою – пісня,навітьскоріше не пісня, асамісінькамузика,якимосьдивним чиномвідтворена за тими словами. Імузикацязавждизвучитьпо-різному: тоніжно йлагідно,нагадуючиколискову, тобурхливо,чітко,ритмічно – форте, але йзавждихвилює душу,примушуєїїпрацювати,співчувати,боліти. Вісь що із цого приводузнаходимо уБ.Антоненка-Давидовича: ">МетафориЛіни Костенко –образні,яскраві, смердоті легкостворюютьзоровеуявлення...Окремохочетьсяспинитись намовіпоетеси.Середбагатьохсвоїхсучасників воначітковирізняєтьсявисокоюкультуроюмовисвоїхтворів. Унеї немає анімовноїрозхристаності,поєднаної ізлексичнимизлиднями, анісинтаксичної йфразеологічноїбезвідповідальності за слово.Витримана втрадиціїживої народноїмови ікласичної спадщини, моваЛіни Костенкобагата нарозмаїту лексику,характерніідіоми тасоковитіприповідки" [1,с.155-156].

>Требавідзначитиіснуваннявеликоїкількостімовознавчихпраць, у якідосліджуєтьсятворчістьпоетеси. Іце, на нашпогляд,цілком природно,боїїспадщина –невичерпнеджерело длявивчення йцікавихспостережень,знахідок. У з статтеюЛ.А.Семененкозібраніспостереження надтворчимвикористаннямгнучкоїструктуриграматичноїкатегорії числаабстрактнихіменників відіолектіЛіни Костенко. Так було воднійзісвоїхробітЛ.А.Семененко задопомогоюаналізубагатьохприкладів йнаукового їхніобґрунтування доходити такоговисновку: "ДляпоетичногоідіолектуЛіни Костенкохарактернимєактивневикористанняекспресивно-конотативногопотенціалуморфології дляпередачінайбільшдоцільним способомідейно-художньогозадуму,семантичноїкомпресії тексту,уточнення йогоекспресивних йемоційнихпараметрів, амаркованаграматичнаодиницяєекспресивно-емотивноюдомінантоюпоетичного дискурсу" [19,с.54].Ця робота,безперечно,дужеґрунтовна йцікава, вонвідкриває йдемонструєцікавий й великий,важливий кулю длядослідження творчостиЛіни Костенко.

У з статтеюТ.В.Іванової ">Символікатрьохкольорів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація