Реферати українською » Иностранный язык » Термінознавство Як система


Реферат Термінознавство Як система

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>ОДЕСЬКАДЕРЖАВНААКАДЕМІЯХОЛОДУ

Р Є Ф Є Р А Т

ЗУКРАЇНСЬКОЇМОВИ

НА ТЕМУ: «>ТЕРМІНОЗНАВСТВОЯК СИСТЕМА»

>СТУДЕНТКИ 516ГРУПИ

>КІКІНЧУКО.О.

>М.ОДЕСА

>2011Р.


>Зміст

>Поняття «>термінознавство»

Проблемавизначенняпоняття «>термін»

>Поняття «>дефініція»

>Поняття «>терміноїд»

>Поняття «>термінологізація»

>Вимоги дотермінів

Структуратермінів

>Поняття «>терміносистема»

Проблемапошукутерміна дляпозначення

>Побудоватермінів шляхомвикористаннявнутрішніхресурсівмови

>Побудоватермінів шляхомзапозичення ізіншихмов

>Запозичення ізкласичнихмов

>Запозичення зсучаснихєвропейськихмов

>Інтернаціональне танаціональне втермінотворчомупроцесі


>Поняття «>термінознавство»

>Термінознавство яксучасна наукавиникло у30-ті рокта XXстоліття настикулінгвістики,логіки,інформатики,психології таінших наук.

>Головноюкатегорією утермінознавствієпоняття «>термін».Крім того,єщепевнісукупностімовниходиниць, котрімаютьназви «>термінологія» та «>терміносистема».Цісукупностітакожє предметомдосліджень утермінознавстві.

Отже, миможемовизначититермінознавство як науку, щовивчаєтерміни,термінології ітерміносистеми,закономірності їхньогостворення тафункціонування.

Проблемавизначенняпоняття «>термін»

Утермінознавствіпоки що немаєзагальноприйнятоговизначенняпоняття «>термін»,хочаіснуєчималоспробцезробити (>майже 20!).Чомуцеважкозробити? Через ті, щотермінєоб'єктомдослідженнякількох наук (>логіки,лінгвістики,термінознавства тощо), йкожна із нихнамагаєтьсяпобачити тихознаки утерміні, щоєсуттєвимисаме ізїї точкизору.

>Розгляньмодекількавизначеньтерміна, щоіснують утермінознавстві.Деякідослідникивважають, щотермін -цеіменник чиіменниковесловосполучення, щопозначаєпрофесійнепоняття іпризначене длязадоволенняспецифічних потребспілкування у сферіпевноїпрофесії (>наукової,технічної,медичної,виробничої,управлінської тощо).

Аліпогодитися іздумкою, щотермінможе бутилишеіменником,важко через ті, що,наприклад, умузичнійтермінологіїтермінамиє іприслівники (легато,адажіо тощо).

>Відомийтермінолог У. М.Лейчиксформулюваввизначеннятерміна яклексичноїодиниціпевноїмови дляспеціальних потреб, щопозначаєспільне (>конкретне чиабстрактне)поняттянауковоїтеоріїпевноїгалузізнання чидіяльності .

У цьомувизначенніпідкреслюється, щотермін —цевиключно лексикамови дляспеціальних потреб.

>Наведемоще однудефініціютерміна. «>Термін —цемовний знак, щопозначаєспеціальнепоняття увідповіднійсистемі зрозуміти». Автор цоговизначення [>Табанакова, 1999],по-перше,вважає, що ібудь-якачастинамови, ібудь-який символ, цифра, літеруможуть бутитермінами,по-друге,вказує насуттєвуознакутерміна —системність, щовідрізняєтермін віднетерміна.

>Поняття «>дефініція»

>Центральну рольорганізаціїлюдських знаньвідіграє процесформуванняпоняття.Поняття —цеодиниця думи ізрозмитимзмістом йобсягом.Конкретнийзміст йобсягпоняттянабираєлише вмежахпевноїгалузізнання чидіяльності .

>Будь-якенаукове читехнічнепоняття виннеобов'язковозакріплюватися вербально через ті, що незакріплені вербальнопоняття, на шкода,залишаються лишедосвідомокремоїлюдини (чигрупи людей) йзникають разом із нею.

>Процес вербальногозакріпленняпоняттявідбувається упроцесіформуваннядефініції таствореннятерміна.

>Дефініціїформуються упроцесінауковогодослідження.Вонимаютьтимчасовий характер, бопостійнозмінюються черезвпливпоглибленогонауковогознаннявнаслідокпрогресу науки татехніки.

>Піддефініціеюрозуміютьрозгорнутевизначенняпоняття задопомогоюпевним чиномпобудованогоречення. Атермін —цеім'японяття.


>Поняття «>терміноїд»

Засемантичнимзначеннямрозрізняютьвласнетерміни татерміноїди.Якщотермінистворюють наосновінаукового читехнічногопоняття, тотерміноїди -- наосновіпоняття увузькійпрофесійнійдіяльності.Вониназиваютьконкретніявища чиоб'єкти.

>Терміноїдиєгрупоюлексичниходиниць, щоскладається ізноменклатури,професіоналізмів йпрофесійнихпросторіч.

Номенклатура (>іншаназва — «>номени») —це слова, щоназиваютьконкретніоб'єкти науки читехніки, томуноменибуваютьнауковими татехнічними. Так,системитехнічнихтермінівсупроводжуютьсяноменами --найменуваннямитипів йкласів машин ймеханізмів,нерідко ізцифровими ілітернимипозначеннями, щохарактеризують номермоделі,розмірдеталі тощо (>наприклад,літак Ту-134, танк Т-34).

>Професіоналізмипов'язаніголовним чином ізархаїчноюлексикоюремісничих йспеціальних зайняти, котрівиникли уперіодсередньовіччя —корабельна танавігаційна,гірничодобувна,мисливська справ тощо.

>Професійніпросторіччястворюють ізрізних причин:психологічних,психолінгвістичних ісутомовних.

>Поняття «>термінологізація»

>Відомо, щобільшачастинатермінівраніше бувзагальновживаноюлексикою. Тому одна і та жлексичнаодиницяможеіснувати й яктермін, й якнетермін,наприклад:нгс (>людини) —нгс (корабля),супутник (людина, щопоруч із вами) —супутник (>космгчнийоб'ект, щообертаетьсянавколопланети).

>Процес переходулексичноїодиницізі станунетерміна до станутермінаназиваєтьсятермінологізаціею.Під годинутермінологізаціїлексичнаодиницяотримуєзначенняпевногопоняття упевнійсистемі зрозуміти.

Дотермінів упроцесітермінологізаціїможутьнадходити:

1) слова іззагальновживаної лексики;

2)квазітерміни;

3)професійніпросторіччя;

4)терміни ізіншихтерміносистем;

5)номенклатурніодиниці

6)власніімена;

>Вимоги дотермінів

>Сучасна мова науки йтехнікивисуває дотермінівпевнівимоги.

1.Системність.

2.Однозначність.

3.Мотивованість.

4.Точність.

5.Відсутністьсинонімів.

Структуратермінів

Заформальноюструктуроютермінирозподіляють натакігрупи:

1.Терміни —кореневі слова

2.Терміни —похідні слова

3.Терміни —складні слова

4.Терміни —словосполучення

5.Терміни —абревіатури

1)ініціальними;

2)складовими;

 3)мішаними;

6.Терміни —символо-слова

7.Терміни —моделе-слова

>Поняття «>терміносистема»

>Джереламитерміносистемєтермінології. Алі, навідміну відтермінології,терміносистемаформується не разом ізформуваннямпевної науки, авідповідно доетапівформуваннятеорії читеорійцієї науки.Проте восновітерміносистеми необов'язковомає бутинауковатеорія.Інодідостатньо,щоб бувлишеконцепція чиузагальнені ідеї.

>Терміносистема —це систематермінів упевнійгалузі/підгалузінаукового читехнічногознання, щообслуговуєнауковутеорію чинауковуконцепцію.

>Розрізняють триетапиформування іфункціонуваннятерміносистеми.

Іетап —цеперехід відетапувідсутностітеорії до стануїїформування,тобтоперехід віднеупорядкованоїсукупностітермінів дотерміносистеми.

ІІетап —цезростанняобсягу знань вмежахприйнятоїтеорії.

ІІІетап —це змінутеорії й, якнаслідок, змінутерміносистеми.Спочаткуновутеоріюописуютьтермінамипопередньоїтеорії,потімвпроваджуютьсяновітерміни, щовідображаютьновіпоняття. Таким чиномформують систему зрозумітиновоїтеорії, йкожнемісце вційновійсистеміпосідаєпевнийновийтермін, a усукупностіз'являється новатерміносистема.Частинутермінівпопередньоїтерміносистемизалишають. Алі смердоті ужепов'язані ізновимипоняттями, арештутермінів понад невживають.

Отже, можназробититакийвисновок: безтеорії немаєтерміносистеми, безтерміносистеми немаєтеорії.

>Терміносистемаформується напевномуетапірозвиткупевноїгалузінауковогознання, коли ужестворенонауковутеорію,позначенооб'єкти тазв'язкиміж ними.Єкількатиповихознактерміносистеми:

1.Цілісністьтерміносистеми.

2.Відповідністьсумичастинцілому.

3.Певнасталістьтерміносистеми.

4.Структурований характертерміносистеми. Структуратерминосистемиможе бутиоднорівневоюлінійною (>назвиднів тижня,місяців року) таієрархічною,тобто ізпідсистемами, щовідбиваютьродовидові ставлення, ставленняцілого та йогочастин,зв'язки заподій інаслідку, ставленняоб'єктів таїхніхознак тощо.

>Ієрархічністьструктуритерміносистемиреалізується урізнихмовних формах:

•Відтвореннятермінів наосновікореневихслів-термінів;

•Відтворення новихтермінів за принципамиантонімічності таградації;

•Наявністьрядіводноструктурнихтермінів,побудованих заоднієюмоделлю;

>Єрізніметодиконструюваннятерміносистем :

>І.Ієрархічний (>родовидові ставлення);відтвореннявидовихтермінів шляхомвикористанняродовихтермінів увиглядітерміноелементів;

2.Генетичний;виділяютьпохіднітерміни ізосновних за принципом «>об'єкт —ознака — процес;

>З.Операційний;відбираютьтерміни ізтекстівпевної тематики наосновікритеріївчастотності.

Отже,зважаючи навикладеневище, миможемозробитивисновок, щотерміносистемає болеевисокимступенеморганізаціїлексичниходиниць, ніжтермінологія.

Проблемапошукутерміна дляпозначення

Колівченийхочепозначитиновепоняття,вінпочинаєшукативідповідне слово. Проблемапошукуєдоситьсерйозною,бокожнийновийтермін,запроваджений у ту чиіншугалузевутерміносистему,має бутивдалим йгармонійним.Вважається закращеобиратитакийтермін,який придатнийстворюватипохідники.Якщовідповіднийеквівалент незнайшли, тодізапозичуютьвідповідне слово ізіншоїмови.

Отже,новітерміниутворюють чи шляхомвикористаннявнутрішніхресурсівмови, чи шляхомзапозичення.

>Побудоватермінів шляхомвикористаннявнутрішніхресурсівмови

Задопомогоювнутрішніхресурсівмовинауково-технічнітермінистворюютьдвомаосновними способами:

1.Зміназначення.Вонаможевідбуватисядвомашляхами:

1) шляхомзмінизначеньзвичайнихслівлітературноїмови;

2) шляхомзмінизначеньтермінів,запозичених ізіншихгалузей науки ітехніки

2.Змінаструктури:

•утворенняпохіднихтермінів задопомогоюпрефіксів тасуфіксів:

а)суфікс «>ість»означаєвластивість;

б)суфікси «>анн», «>енн» — процес;

•утворенняскладнихтермінів;

•утвореннятермінологічнихсполучень;

•утвореннятермінів-абревіатур.

>Побудоватермінів шляхомзапозичення ізіншихмов

>Науковатермінологіямаєдоситьвисокуздатністьсприйматиіншомовнізапозичення.Такізапозиченняформуютьспільнийлексичний фонд урізних, необов'язковоспорідненихмовах, щосприяєвзаєморозуміннюфахівців, котрірозмовляютьрізнимимовами. Разом ззапозиченням слова частовідбувається і «>запозичення» йогозначення.Під годинузапозичення новихтермінів ізмовиджерелазавждипостає запитання: якпередатиновийтермінрідною мовою?Є двашляхи:

1. Простозапозичити його та:

а)переписати за правиламиорфографіїрідноїмови

б)зберегти йогооригінальненаписання.

2.Перекластицейтермінрідною мовою:

а (>калькувати)

б)описово.

Отже,запозиченняможе бутиповним чичастковим.

1. Приповномузапозичується яквнутрішня, то йзовнішня форматерміна.Потіміншомовне словопристосовують дофонетичних йморфологічнихособливостеймови-реципієнта,тобтоасимілюють його.Розрізняютьповну тачастковуасиміляцію.

>Повнаасиміляція —цеповнепристосуванняіншомовного слова дофонетичних (>заміназвуків, невластивихціймові;перенесеннянаголосу тощо) йморфологічних (>підпорядкуваннясистемівідмінюваннямови-реципієнта) законіврідноїмови.

>Частковаасиміляція —цезбереженнядеякихфонетичних йграматичнихособливостеймови-продуцента.

2.Основним способомчастковогозапозиченняєкалькування,тобтобуквальний перекладелементів слова ізмови-продуцентамовою-реципієнтом. Калькатакожбуваєповною чичастковою.

>Повна калька —цепослідовний переклад всіхелементів слова ізмови-продуцента.

>Часткова калька —це переклад не всіхелементів слова, щонадійшло ізмови-продуцента.

1.Шляхитермінологічнихзапозичень

>Запозиченнятермінівможе бутипрямим (>безпосередньо ізмови-продуцента) йнепрямим (черезпосередництвоіншихмов).Крім того,розрізнюютьзапозичення ізкласичнихмов тазапозичення ізсучаснихмов. Джерелозапозиченнязалежить,насамперед, відтрадицій тамоди на чиіншумову.

>Якщо мовазазнаєпомітноговпливу із боцііншоїмови, тотакий процес миназиваємомовноюінтерференціею.Мовнаінтерференціявідбуваєтьсявнаслідок:

1)контактів ізносіямиіншихмов;

2)змінирелігії;

3)орієнтації напевнукраїну-еталон;

4)побудовиписемності;

5) розробки чиреформиправопису;

6) розробкинауково-технічноїтермінології тощо.


>Запозичення ізкласичнихмов

>термінпозначення структура мова

>Типовим прикладом переходу із одногописемного ареалу доіншогоєРумунія. УфеодальнуепохуРумуніявикористовувалакирилицю, що бувзапозичена разом зправослав'ям. Усередині XIXстоліттярумуни,орієнтуючись наЗахіднуЄвропуперейшли налатину.

Уєвропейськомукультурно-історичномуареаліпротягомдовгого годинивживалися якміжнароднімовилатина та грека.Самецімовивважалисямовами науки, томуцілкомзрозуміло, щоїхня лексикаперетворилася наджерелопоповненнянауковоїтермінологіїсучаснихєвропейськихмов.

>Терміноелементигреко-латинськогопоходженняєоднаково чужими таодночаснорідними длябудь-якоїмови. Доти ж, ізцихелементів можна легкостворюватиновітерміни, томутерміниєвропейського ареалує, в основномузапозиченнями ізлатини та греки.

>Сьогоднідуже частовиникають слова, котрі буливідсутніми улатині, але й їхньогоцілкомпобудовано ізгреко-латинськихелементів.Особливоцестосуєтьсятехнічноїтермінології, деновітерміниутворювали таутворюють ізгреко-латинськихелементів (>навіть для абсолютно нових зрозуміти,невідомих заантичнихчасів),частіше зазмішаним типом.

>Запозичення зсучаснихєвропейськихмов

Урізніісторичніперіодимовніконтакти малірізноманітний характер,причомубудь-яка мова урізніперіодиісторії могла бути як продуцентом, то йреципіентомареальної танавітьінтернаціональної лексики.

>Взагалі,французька мовадовгий годину (XVII-XIX ст.)відігравала роль «>латинки» —мови науки,техніки та культури.

У XXстоліттізамістьфранцузькоїмовимісцеміжнародноїмовипосіла моваанглійська, Яказасвоїлавеликукількістьлатинських, а,починаючи із XIстоліття, —такожфранцузькихслів.Крім того, у XIXстоліттіАнглія сталазаконодавцем мод угалузі спорту тому вцейперіодбагатьмамовами світу у томучислі і російською, було бзасвоєнотакі слова ізанглійськоїмови:«футбол», «>хокей», «баскетбол», «>регбі» тощо (>цятрадиціятриває ідосі,якщоподивитися натакіспортивнітерміни, як «>спідвей», «>бодібілдінг», «>фристайл» тощо).

Ті, щоанглійська мовасьогоднієголовнимджереломпоповненнятермінологічної лексики длябагатьохмов світу можнапояснитикількома причинами.

>По-перше,англомовні країнидосягливеличезнихуспіхів векономіці тапоступовопочаливпливати все світло,причому не так на державитретього світу щорозвиваються (>деякі із нихобралиамериканську модель якзразок длянаслідування), але й і нарозвинені країниЗахідноїЄвропи таЯпонію. Томуанглійська мова стала продуцентомтермінологій ізекономіки, ізінформаційнихтехнологій, ізтехніки тощо: «>лізинг», «дисконт», «консалтинг», «сканер», «>трекбол», «хаб», «>тролейбус», «>ескалатор», «комбайн», «>блюмінг» тощо.

>По-друге, усіосновніангломовні держави,такі, як США та ВеликаБританія, булисередпереможців уДругійсвітовійвійні іпочалинав'язувативласністандартиіншим, упершучергу,переможенимкраїнам.Англійська мовапочаласприйматися як мовапереможців.

>По-третє,Британія був свого годиниоднією ізнайбільшихімперій, що малаколонії в всіхчастинах світу тому вбагатьохколишніхколоніяханглійська моватеперєдержавною (>Індія,Австралія, Уганда,Ямайка,Зімбабве тощо).

>По-четверте, убагатьохгалузяхзнаннянайбільшийвнесокпротягом XX ст.зробилисамеангломовнівчені.

Не могло б невідбитися нарозвиткунаціональнихтерміносистем умовахбагатьохнародів.Особливоцестосується такихгалузей науки, якекономіка таінформатика.Англійськатермінологіяцихгалузей сталаформуваннявідповіднихтермінологій віншихмовах.

>Сьогодні умежахЄвропипоруч ізанглійською мовоюіншою мовоюміжнародногоспілкуваннястаєнімецька.Термінологіянімецькомовногопоходженнянабуваєпоширення внауці ітехніці тапочинаєвпливати нанаціональнітерміносистеми.

Українська моватакож урізнічасизазнавала як позитивного, то й негативноговпливуіншихмов:старослов'янської,грецької,латинської, атакожмов-сусідів —німецької,польської,російської.

Нарізнихетапах свогоіснування воназбагатилася словамизістарослов'янської (матір, сін, дочка, сестра, брат,стіл, вода, вогонь, сосна),грецької (>бібліотека,корабель,граматика, лексика,історія, математика),латинської (квадрат, циркуль,радіус,аудиторія,календар,вірш,колір, школа,корозія,турбіна, агрегат, мотор,інфінітив),німецької (шахта, цех,дах,майстер, абзац, шрифт,фарба),англійської (>мітинг, трамвай, джаз, клуб),французької (>сертифікат,бюлетень, альбом, режим, балет),італійської (бас, браво,бутафорія,віолончель )мов.

>Багатозапозиченихслів стализагальновживаними (левада,огірок, лиман),іншівживаються яктерміни (теорема, формула).Деякізапозичені словамають Українськийвідповідник (відсоток — відсоток,лінгвістика —мовознавство).

>Інтернаціональне танаціональне втермінотворчомупроцесі

>Немає такихмов, котрі брозвивалися вабсолютнійізоляції.Будь-яка моваобов'язковозазнаєіншомовноговпливу танавітьвпливає наіншімови.

>Взагалі,будь-якедосягнення унауково-технічномупрогресі водній стране всучаснихумовахнезабаромстаєдосягненнямвсієїлюдськоїцивілізації. Це,по-перше,потребуєвпровадження новихтермінів умовуносіїякоїзробиливідповідненауковевідкриття. Апо-друге, ставити запитання передносіямиіншихмов — яксамепередатицітермінизасобамиїхньоїмови.

>Сьогодні череззначнепоширенняміжнароднихзв'язківактивізувався процесзапозиченняіншомовнихелементівпереважноюбільшістюмов світу. У своючергу, поставило передтермінознавцями два запитання:по-перше, проспіввідношенняінтернаціонального танаціонального втермінотворчомупроцесі,по-друге, якузапозичення можнавважатиінтернаціоналізмом.

>Інтернаціональне, на думкубільшостігалузевихфахівців,асоціюється іззапозиченням, анаціональне — із пуризмом (відлатинського «>purus» ~чистий),тобтопрагненням доочищеннямови відіншомовнихслів.

>Проте не усі словаіншомовногопоходження впевніймовіможутьвважатисяінтернаціоналізмами.Наприклад, не можнаназватиінтернаціоналізмомукраїнське слово «>газда», щоєзапозиченням ізугорської, через ті, уіншихмовахтакезапозичення неспостерігається.Інтернаціоналізмомможеназиватися слово, щозустрічаєтьсяпринаймні утрьохнеспорідненихмовах .Якщоцейкритерій невиконується, тоді івідсутніпідставиназиватитакезапозиченняінтернаціоналізмом. Це якщозвичайнезапозичення нанаціональномурівні.

>Відсотковеспіввідношенняінтернаціонального танаціонального неможе бутиоднаковим урізнихмовах. Аліприсутністьінтернаціональногоелемента вбудь-якомувідношеннізначнополегшуєспілкуванняміжносіямирізнихмов.

Heслідпротиставлятиінтернаціональні танаціональніелементи вбудь-якіймові, боінтернаціональнеєскладовоючастиноюнаціонального.Більш того,інтернаціоналізація лексикиє одним зшляхіврозвиткукожної національноїмови.


Списокрекомендованоїлітератури

1.Булик-Верхола С.З.Формування йрозвиток українськоїмузичноїтермінології // Українськатермінологія йсучасність. Зб. наук. ін.Вип. V /Відп. ред.Л.О.Симоненко. – До.:КНЕУ, 2003.– З. 41-45.

2. Вовк А.Наукова мова й політика: 55 років українськоїтермінології в УСРР //Cучасність. – Мюнхен, 1979. – Ч. 7-8. – З. 87-95.

3.Д’яков О.С., КиякТ.Р.,КуделькоЗ.Б. Основитермінотворення:семантичні тасоціолінґвістичніаспекти. – До.: Вигляд.дім „КМAcademia”, 2000. – 218 з.

4. Карпова В.Л.Термін йхудожнє слово. – До.: наук. думка, 1967. – 130 з.

5. КиякТ.Р. До запитання про “>своє” та “>чуже” вукраїнськійтермінології //Мовознавство. – До., 1994. – № 1. – З. 22-25.

6. КочергаО.Д., Кулик В.М. Українськітермінологічнісловники вбібліотеках Києва й Львова. –Інституттеоретичноїфізики АН України. – До., 1993.

7. Коваль О.П.Науковий стиль Сучасної українськоїлітературноїмови. Структуранаукового тексту. – До.:Вид-воКиївськогоуніверситету, 1970. – 307 з.

8. КочанІ.М.Теоретичні засадивиробленнятермінологічнихстандартів вукраїнськіймові // Мова й культуранації. – Львів, 1991. – З. 40-49.

9. КочергаО.Д.Деякіміркування прошляхи йманівцірозвитку українськоїнауковоїтермінології // Сучасності. – До., 1994. - № 7-8. – З. 173-182.

10.КуньчЗ.Й. Українськариторичнатермінологія:історія йсучасність. –Львів:Вид-воНаціональногоуніверситету «Львівскаполітехніка», 2006. – 216с.й в Україні:зовнішняісторіяукраїхнськоїмови. – До.: «К.І.С.», 2004. – 176 з.

11.НаконечнаГ.В. Українськанауково-технічнатермінологія. Історія йсьогодення. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 з.

12.Національні таінтернаціональнікомпоненти всучаснихтерміносистемах.Відп. ред.Л.О.Симоненко. – До.: наук. думка, 1993. – 230 з.

13. ПанькоТ.І., КочанІ.М., Мацюк Г.П. Українськетермінознавство:Підручник. – Львів: Світ, 1994. – 216 з.

14.ПолюгаЛ.М.Здобутки йвтрати українськоїтермінології татермінографії за ці десять роківНезалежності //ВісникНаціональногоуніверситету «Львівскаполітехніка» № 453.Проблеми українськоїтермінології. – Львів, 2002. – З. 21-24.

15.Проблеми українськоїнауково-технічноїтермінології //Тезидоповідей 1 – 11 –>оїМіжнароднихконференцій. Львів, 1992 – 2010.

16.Рудницький Я.Досвіддіаспори впрактичнійлексикографії//Науково-технічне слово. – 1994. –>Ч.1.

17.СербенськаО.А.Формування йрозвиток українськоїнауковоїтермінології //НауковетовариствоіменіТ.Шевченка йукраїнськенаціональневідродження. Зб. наук. ін. йматеріалівпершоїнауковоїсесії НТШ (>березень 1990). – Львів, 1992. – З. 141-147.

18. Склад й структуратермінологічної лексики українськоїмови. – До.: наук. думка, 1984. – 195 з.

19.Термінологічна лексика всистеміпрофесійногомовлення:Методичнівказівки та заподіяння длясамостійної роботистудентів із курсу «Українська мова (запрофесійнимспрямуванням)» /Укл.: Г.Л. Вознюк, С.З.Булик-Верхола, М. В. Гнатюк,Н.І.Голубінка,Н.З.Дрівко,З.Й.Куньч,О.Г. Литвин,І.Б.Ментинська,Г.В.Наконечна, А.Я.Середницька, Ю.В.Теглівець,І.Д.Шмілик. – Львів:ВидавництвоНаціональногоуніверситету «Львівскаполітехніка», 2010. – 92 з.

20. Шерех Ю.Пороги йзапоріжжя.Література. Мистецтво.Ідеологія. Три млой. –Харків: Фоліо, 1998. –Т.ІІІ. – 431 з.

 


Схожі реферати:

Навігація