Реферати українською » Иностранный язык » Інформаційне забезпечення перекладача в ситуаціях ділової комунікації


Реферат Інформаційне забезпечення перекладача в ситуаціях ділової комунікації

Страница 1 из 7 | Следующая страница

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЧА УСИТУАЦИЯХ ДІЛОВИЙКОММУНИКАЦИИ


>СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження

Глава 1. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇОСНОВЫ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Визначення інформації та інформаційного забезпечення

1.2. Інформаційна культура організації

1.3. Роль перекладач у створенні інформаційного забезпечення організації

1.4. Розуміння як головний чинник вилучення інформації

1.5. Моделіпрофессионально-ориентированного читання

1.6. Інформаційні джерела

Глава 2.ТИПОВЫЕ СИТУАЦІЇ ДІЛОВИЙКОММУНИКАЦИИ

2.1. Телефонні переговори

2.2. Переговори

2.3. Презентація

Укладання

Список літератури


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Діяльність фірм, які працюють із зарубіжними партнерами, призів будуть по і обробку великої кількості інформації, яка йде від іноземних організацій, і навіть впорядкування і розповсюдження подібних відомостей про власну підприємстві. Перекладач одна із тих спеціалістів, який управляє даним процесом.

Щоб перекладач успішно виконував своїх функцій, він повинен професійно організувати своєї діяльності з обробки наявних і вступників документів і майже матеріалів. Ця робота присвячена тому, чим є інформаційне забезпечення і варто його формувати.

Актуальність роботи залежить від того, що лише окремі дослідники й фахівці визначають специфіку інформаційного забезпечення перекладача щодо його діяльність у ситуаціях ділової комунікації.

Наукова новизна у тому, що у роботі вказані основні чинники, які обумовлюють успішність обробки інформації, її адекватного сприйняття.

Мета цього проекту – показати особливості роботи перекладача з роботи вже наявної і котра надходить інформацією.

Завдання дослідження:

1) дати означення й виявити особливості категорії «інформація»;

2) визначити особливості роботи перекладача з туристичною інформацією з погляду швидкого й адекватного вилучення необхідної інформації (використання моделейпрофессионально-ориентированного читання);

3) описати типові ситуації ділової комунікації і несумлінну підготовку перекладача до них.

Теоретична значимість дослідження залежить від описі інформаційної основи діяльності перекладача, чинників розуміння текстів, їх опрацювання із єдиною метою здійснення переведення гривень у ситуаціях ділового спілкування.

Практичну значимість дослідження ми бачимо тому, що отримане результати можна використовувати перекладачами для своєї підготовки до процесу перекладу і виконання функції інформатора організації.

Гіпотеза – відбір необхідної інформації перекладач здійснює залежно від цілей тій чи іншій ділової ситуації, і навіть від інформаційними потребами замовників.

Методи дослідження: аналіз стану та вивчення теоретичної літератури з інформатизації фахівців, у співпраці з інофірмами, літератури з теорії та практики перекладу, лінгвістичним дослідженням, пореферированию текстів, по психології перекладу, попрофессионально-ориентированному читання, дослідження тексту. Вивчено матеріали з приводу зовнішньоекономічної підприємств, проаналізовані тексти діалогів, що відбувається під час ділової комунікації.

Структура дослідження, у основному диктується зазначеної вище метою та завданнями. Робота починається із запровадження, до неї входять дві глави, висновок і список літератури. Після кожної глави зроблено висновки.


Глава 1. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇОСНОВЫ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1ОПРЕДЕЛЕНИЕ ІНФОРМАЦІЇ ІИНФОРМАЦИОННОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Організація, працююча у галузі, обов'язково налагоджує і підтримує контакти із зарубіжними партнерами, тобто між контрагентами складаються стосунки ділового спілкування. Останнє реалізується у формі різних ситуацій. Але якщо партнери не володіють єдиним мовою спілкування, вони вдаються до послуг перекладача.

Компетенція перекладача складається з таких складових: мовна компетенція, предметна,лингвострановедческая, навички перекладу. Враховуючи те, що переклад ввозяться умовах ділового спілкування, до цих професійним якостям слід додати навички ділової комунікації. Вони своє чергу містять у собі:

- вміння вести телефонні переговори;

- впорядкування і обробка ділової кореспонденції;

- що у переговорах, прес-конференціях, зборах;

- організація презентацій тощо.

Отже, до ситуацій ділової комунікації ми зараховуємо телефонні переговори, особисті зустрічі і переговори, презентації, складанні кореспонденції. Нам цікаві, передусім, усні форми ділових ситуацій, бо їм потрібно специфічна підготовка перекладача. Процес перекладу відстрочений від процесу підготовки щодо нього, тоді як під час письмового перекладу листів перекладач має б під руками всі необхідні допоміжні кошти (словники, довідкову літературу, і інші джерела інформації).

Отже, ми виділили кілька ділових ситуацій: презентація, телефонні та особисті переговори. Перекладач повинен знати як моделі цих ситуацій взагалі, а й ув'язнення кожного конкретного акта ділової комунікації. Під час підготовки до процесу переведення гривень у ділових ситуаціях перекладачеві необхідно мати даними суть, специфіці, змісті майбутнього акта комунікації, про перебіг розвитку розмови, завданнях, цілях сторін і очікуваних результатах. І тому потрібно наявність релевантної інформації. Зупинимося детальніше у цьому питанні.

Наше дослідження довело, що є безліч спроб визначити поняття «інформація». Проте однозначного визначення досі не знайдено. Федеральний Закон «Про інформацію, інформатизації і захист інформації» (1995) говорить: «Інформація – дані про осіб, предметах, подіях, явищах і процесах, незалежно від форми їх представлення». На думку, це визначення перестав бути повним з цією роботи, оскільки він не відбиває властивостей феномена інформації. Саме це властивості роблять роботу перекладача з туристичною інформацією специфічною. Ми намагатимемося доповнити наведене визначення.

Бочаров М.К. зазначає, у інформації є зміст: «інформацію про предметах і явищах природи, нашого суспільства та мислення», і форма: «будь-які системи знаків і сигналів». Є.В. Машков вказує, що з користувача інформації важливо неї давав, та її «форма служить лише ознакою для пізнання інформації, її значення й можливості використання».

Інформація тільки тоді ми стане інформацією в людини, коли перетвориться його психікою в код понять, образів і символів. Отже, інформацією можна лише факти, які осмислені суб'єктами. Вона також може бути породжена психікою індивідуума внаслідок відображення зовнішнього світу. У кожному разі інформація мусить бути обов'язково зафіксована свідомістю суб'єкта.

Інформація володіє поруч наступних властивостей: точність і розмитість, повнота і неповнота, новизна і застарілість, корисність і шкідливість, істинність і неправдивість. Всі ці характеристики досить відносні. Наприклад, один і той ж зведення то, можливо на одне людини новим, а іншого вже відомих актрис і навіть застарілим.

В.І. Соловйов виділив ще одне істотне властивість інформації - її споживчу цінність, тобто наскільки вона придатна на вирішення конкретного завдання, поставленої перед фахівцем.

Інформація постійно накопичується, її обсяг збільшується. Отже виникають інформаційні потоки. Інформаційні потоки відбивають структуру людській голові і інтелекту. Вони визначаються як «ту інформацію, що у даний час циркулює у суспільстві, передається суб'єктом інформаційного взаємодії об'єкту і використовується останнім якметасредства соціальноїдеятельности»[17, 40]. Інформаційні потоки поповнюються хіба що виробленої інформацією і взятій з інформаційного фонду. Отже, вони стають дедалі більше потужними, швидкими і некерованими. С.Г.Улитина виділила такі властивості інформаційних потоків:

1) велика мобільність, оперативність і швидкість, яка «вимірюється тим, скільки часу необхідно повідомленню, призначеному викликати якесь дію, щоб дійти від частині організації до інший і щоб викликати відповідний відгук» [36, 26];

2) тенденція до постійному зростанню;

3) гнучкість, що викликає вибірковість сприйняття інформаціі;

4) досить висока мінливість;

5) надмірність;

6) значне розмаїтість;

7) певнеструктурно-композиционное функціональне зміст.

З іншого боку, інформаційні потоки, які від зарубіжних партнерів, по-перше, виражені невідомими чи маловідомими засобами мови; по-друге, інформація у самому джерелі оформлена інакше. Цю інформацію містить у собі сліди іншої.

Отже, інформація - це з, інформацію про чимось, що їх усвідомлені психікою суб'єкта, щоб зробити будь-якої ефект. Обсяг інформації невпинно зростає, створюючи інформаційні потоки. Проте чи вся інформація, які у них, мають споживчої цінністю. Вони розбавлено інформацією, яка може бути потрібна в момент на вирішення конкретного завдання.

Робота фахівцю чи колективу потрібно якісне інформаційне забезпечення, інформаційна база, завдяки якому стає можливим вирішення завдань. Щоб описати суть інформаційного забезпечення, ми скористалися визначенням В.Д.Шадрикова. Інформаційна основа діяльності «сукупність інформації, характеризує предметні і суб'єктивні умови діяльності, дозволяють організувати діяльність у відповідність до векторомцель-результат». Відповідно доГ.М.Доброву і А.А.Коренному інформаційне забезпечення це теж «видача оформлених певним чином даних про тематиці, основні тенденції і напрямах, отриманих успіхів у конкретної області». За таких визначень, можна дійти невтішного висновку, що інформаційну забезпечення є відомості, які характеризують конкретнішу сферу діяльності, і є з необхідних умов досягнення бажаних результатів.

Отже, на вирішення професійних завдань інформування фахівців має бути актуальним, інформація - об'ємної, комплексної, повної та цілеспрямованої. Тільки тоді вона дасть максимальний ефект. Проте, як ми вже зазначили, інформація існує у формі потоків, де може розташований досить багато відомостей, які мають споживчої цінності. Отже, до створення якісне інформаційне забезпечення необхідно докладно вивчати інформаційні потреби та його особливості, характеристики процесів задоволення. Далі дані мають бути зафіксовані, зібрані, оформлені і закріплені різними знаками з метою їхнього передачі, поширення і збереження. Ці функції здійснюються спеціальними інформаційними службами (бібліотеки, архіви,ГСНТИ, центри НТІ, міжнародні інформаційні служби й системи та ін.). Завдяки роботі цих служб усувається інформаційна перевантаження, надмірність, і підвищується ефективність обробітку грунту і використання інформації.

>Г.М.Добровим і А.А. Корінним розроблений низку вимог до і положень до інформаційних баз. Наведемо деякі з них:

1) інформацію слід збирати і переробляти суворо диференційовано, обсягом і вигляді, відповідним інформаційним потребам;

2) у системі повинна циркулювати достовірна інформація, її достовірність забезпечується правильністю вибору джерела інформації, надійністю каналів зв'язку під час передачі інеискажением її за видачі;

3) швидкість і своєчасність передачі;

4) лаконічний і доступним сприйняття об'єктом характер інформації.

Роблячи висновки, ми можемо сказати, що наявність інформаційного забезпечення обов'язково на вирішення професійних завдань фахівця. Дані би мало бути достовірними, надаватися своєчасно у доступною формі, а головне відповідати інформаційним потребам, тобто. інформація мусить бути по-споживацьки цінної. Інформаційні потреби - головний пошуковий орієнтир в інформаційних потоках.

1.2 ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ

Організація, що займається зовнішньоторговельними операціями, обов'язково проводить пошук і освоєння вивчення інформації про ринках, цінах, конкурентів, клієнтів і товарах, тобто. проводить маркетингові дослідження. Це важливе етап передує кожному акту ділової комунікації. Оскільки під поняттям комунікації розуміють спілкування для людей обмінюватись різноманітних інформацією (>О.Я.Гойхман, Т. М.Надеина), а метою маркетингу та бізнесу взагалі завжди є отримання прибутку; отже, ми можемо сказати, що ділова комунікація - обміну інформацією заради укладання взаємовигідних угод. Цей процес опосередкований актами ділового спілкування (розмова, презентація, переговори). Успішний результат у тому чи ситуації великою мірою залежить від цього, наскільки ретельно й вірно було підготовлено інформаційне забезпечення учасників спілкування.

Нагадаємо, що перекладач, працював у комерційної організації, повинна володіти навичками ділової комунікації. Марно забувати у своїй, що увесь штат компанії повинен мати подібними знаннями. Кожному співробітнику треба вміти брати участь у переговорах, зборах, дотримуватися ділової етикет й уміти враховувати особливості ведення бізнесу там, якщо форма чи діє у сфері міжнародної торгівлі.

Організації повинні як збирати необхідну інформацію ззовні, а й поінформувати суспільство про діяльність, цілях, завданнях, наміри й можливості. Особливо важливо значних закладів із складної структурою, для цих організацій потрібна наявність спеціальних механізмів обмінюватись даними з американською громадськістю. Завдяки ним усуваються перепони на шляху співробітництва та взаєморозуміння.

Суб'єкти, котрі вступають у комунікацію, має діяти на єдиній інформаційному полі, і вміти обмінюватися інформацією. Інформація забезпечує спілкування для людей,т.к. вона є важливим засобом організації людських стосунків та обміну думками, ідеями, судженнями. Через війну досягається порозуміння й відбувається об'єднання зусиль у спільної праці. Отже, необхідною інформацією має володіти не небагато людей, проте співробітники організації та усім її рівнях. І тут прийняті рішення виконуватися швидко й успішно, оскільки весь персонал розумітиме суть існують, та усвідомлювати, як він слід діяти.

Для успішності комунікації важливо, щоб інформація ефективно передавалася каналами телефонного зв'язку: як за горизонталлю (між колегами), і за вертикаллю (між підлеглими і з керівництвом). Рух інформації з каналам має бутидвунаправленним.

Ділове спілкування передбачає рух і передачу інформацією потоках, які, як ми вже зазначили, відрізняються надмірністю і розбавлено непотрібними в момент даними. Отже, кожному за спеціаліста повинна бути підготовлена конкретна, деталізована інформація, відповідна його запитам. Якщо кожен співробітник одержуватиме повну, інформацію, відповідного забезпечення і форми, це дозволить всієї організації скласти правильне уявлення про сюжеті, який предметі, об'єкті, вибрати потрібних партнерів, визначити час реалізації завдань.

О.П. Суханов підкреслює, що з організації ділової міжкультурної комунікації на фірмі важливо наявність інформаційної культури фахівців. І тому слід:

1) організувати найраціональніший обміну інформацією;

2) створити необхідні умови для збору, зберігання, переробки нафти і передачі;

3) створити спеціальні служби, відділи й виховують кадри у яких для вилучення, переробки нафти та передачі;

4) прилучити всіх фахівців на фірмі для використання інформації під час вирішення конкретних завдань;

5) оперативно і вибірково забезпечити інформацією вертикальному і горизонтальному рівнях співробітників чи фірми;

6) організувати відповідні форми ділової комунікації, у якому функціонувала і використовувалася інформація різними носіях;

7) сформувати внутрішню потреба кожної людини у високій інформаційної культурі;

8) ліквідувати інформаційні бар'єри: мовні, соціально-психологічні, організаційні, управлінські;

9) мати високопрофесійні кадри інформування, здатні долати інформаційні бар'єри [36, 32].

С.Г.Улитиной зазначено, що «інформація можна буде для фахівця, якщо їм зрозуміла, критично переосмислена і використана до створення нову інформацію» [36, 32]. І тому суб'єкту необхідний на відповідний рівень інформованості. Необхідно наявність внутрішньої інформаційної основи як понятійного апарату цій галузі знань (тезаурусу), тоді фахівець у стані швидко отримувати від інформації сутність, і її основі створювати нову.

По В.Д.Шадрикову інформаційна основа складається з зовнішнього й внутрішнього планів. Зовнішнім є загальне оточення, а внутрішній план є знання суб'єкта, його минулий досвід,тезаурус-лексикон. Завдяки якісному інформаційному забезпечення то вона може збагатити своє внутрішнє інформаційну основу. І тому слід «постійно звертатися до джерел інформації, зіставляти дані з виборців із своїми знаннями, особистим досвідом, з роботи вже наявної інформацією» [36, 35].

Щоб ділова комунікація організації була успішною, потрібна наявність певної інформаційної культури. Як ми вже з'ясували, підприємство має інформувати громадськість себе.

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація